Замітки любовна лірика

Замітки з міткою «любовна лірика»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Ви танцювали

Ви танцювали разом з літом
в такт.
Немов життя усе
знайомі були з ним до болю близько.
Я намагаюсь зрозуміти –
знак
чи це все жарт лише?
Бо в вас закохувалась так, немов дівчисько.

Ви танцювали так натхненно.
Я
мов зачарована
невпинно насолоджувалась вами,
вивчала кожен достеменно
па
і неприховано
до вас я рвалася всіма думками.

Ви танцювали… кожен подих
ваш
по тілу розпливавсь
ще пристрасніше тих ночей шалених.
Пориви дикої природи –
шанс
табу всі зруйнувать
й віддатись почуттям, хай незбагненним.

Коментарі: 31

Oliviya

*********************

Лондон… Берлін… Париж…
Кава… шампанське… чай…
Слухаєш… звеш… летиш
знову за небокрай.

Повість… новела… вірш…
Пісня… соната… звук…
Небом й землею між
серця спинився стук.

Сонячно… вітер… грім…
Вечір… світання… ніч…
Плачеш, смієшся, втім
зовсім не в цьому річ…

Сотні чужих країн…
Фарби…акорди… па…
Лондон… Париж… Берлін…
Тільки тебе нема…

Коментарі: 32

Oliviya

Не звикну ніяк

Думки в невпопад,
                       на душі якось сумно і холодно…
Тебе вже давно
                       не чекаю й не кличу у сні,
Та знов зорепад
                       нагадав як спокусливо й солодко
З тобою удвох
   малювали ми крила весні.

Я знала – не мій,
                       та в думках все одно через відстані
Летіла в твій світ,
                       цілувала тебе і до дна
Нектар пила твій
                       і здавалось всі зорі непізнані
Зовуть нас в політ,
   у якому лиш наша весна…

Я знаю, що ти –
лиш бажана, намріяна вигадка,
І знову клянусь,
                      що забуду тебе – тільки так.
Ми різні світи…
                     І до слів цих давно уже звикла я,
Та тільки чомусь
                     я без тебе не звикну ніяк…

Коментарі: 19

Oliviya

Світ в долоні

Зупинюсь. Обніму. Пригорнуся.
Помовчу разом з серцем твоїм.
Миті вітром повз нас пронесуться,
А ми будемо заздрити їм.

Поцілую тихенько у щічку
І сховаю тебе я від лих.
Ти не став нашим мріям ще свічку,
Краще, знаєш, повірити в них.

Нездійсненні... Нехай нездійснені!
Та які! Але скільки в них нас! –
Світ в долоні і ти біля мене,
А все інше – дрібниці і фарс...

Світ в долоні… Мов крихітна зірка,
Та яка! Як вогнем пломенить!
Блиску, шарму в ній, пристрасті скільки!..
Світ наш – мить, та яка лиш ця мить!

Коментарі: 33

Oliviya

Лише хризантеми

Сумую без тебе...

Хвилини роками.

Засмучене небо в зірковій імлі…

Лечу знов до тебе стрімкими вітрами,

знайти тільки ще би тебе в суєті…

На тебе чекаю …

роки чи століття –

байдуже, не знаю,– скінчився вже лік…

Без тебе зникаю…

Зів’ялим суцвіттям

усмішка.

Згоряю.

Сльоза із повік.

Без тебе не мрію.

І знову дилеми,

«не можу», «не смію» і ще сотні «не»…

Лише пломеніють твої хризантеми,

даючи надію любити тебе…

Коментарі: 26

Oliviya

Обніми мене, обніми...

Обніми мене, обніми
мрійним подихом долі-осені,
поцілуй мене, пригорни
і зігрій у долонях своїх.
Хай ридають дощі слізьми,
що печаллю і смутком зрошені,
та всміхатимусь я крізь них,
взявши радість в очей твоїх.

Обніми мене, обніми…
Як же добре з тобою дихати!
Забуваю про все на мить
і лечу, куди мрія зове…
Посміхнись мені й позови
У шалені любові вихори…
На край світу піду… лиш ти
Обніми й позови мене!

Коментарі: 20

Oliviya

Не снись мені

Не приходь до мене, не зови,
Не чекай, як мрії сном озвуться.
Ми ріки одної береги –
Поруч, але так і не зійдуться.

Не цілуй мене зорею в снах,
Не дивись на мене ніжно. Знаєш
Я тебе люблю безмежно й так,
Хоч з тобою в снах лиш зустрічаюсь.

Заховали сотні грізних міст
В сірій метушні тебе від мене,
І ніхто мені не відповість,
Як знайти твій слід в цій тьмі шаленій…

Не приходь до мене більше в сни,
Мріяти дарма… Нам вдвох не бути,
Та з тобою поруч я завжди,
Навіть як тебе не досягнути…

Коментарі: 36

Oliviya

Давай придумаємо сон

Ти так далеко. Мабуть теж не спиш.
Не подолати кілометрів нам, я знаю,
Та мрій їм не скорити. Сум облиш,
Давай придумаємо сон, де ми літаєм.

Я зір з небес не хочу – зовсім ні,
Давай політ свій ми зупинимо у полі
І у волосся ти вплетеш мені
Волошки сині, що очам моїм під колір.

Ти обійми мене і в очі глянь.
Ні, я не плачу! Це краплинки мого неба.
Я стільки снів із мрій і сподівань
Збирала усмішок росиночки для тебе!

Ти обійми мене. Ми вдвох підем
Блукати полем, що волошками іскриться...
Давай удвох з надією заснем,
Що цей наш сон обов’язково нам присниться.

Коментарі: 19

Oliviya

Емоцій вулкан

Я не сплю. Я ще й досі не сплю,
хоч вже ніч біля ніг примостилась.
Я сумую... Чи, може, люблю?
Чи то сни я образила чимось?

Як ти міг не писати мені?
Як ти міг не дзвонити? Чекала...
Цілувала приречено в сні
і від розпачу мовчки кричала...

Де ти був? Де ти був до сих пір?!
Я ж тебе у нічнім стоголоссі
стільки звала, шукала між зір,
що, в очах сліпота іще досі.

Злюсь. Емоцій у серці кипить
смертоносний вулкан. Пульс скажений.
Пригорнув. Замість рисі умить
кошеня стало лагідне з мене...

Коментарі: 28

Oliviya

Доторкнись...

Доторкнусь твоїх уст подумки,
Проведу по щоці пальцями,
Зійду з розуму від родимки
І бажань з дикими танцями.

Доторкнусь твоїх рук подихом,
У волоссі згублю погляди,
Зацілуй мене в мить… дотиком
Звівши з розуму світ потайки….

Доторкнись моїх снів… маревом,
Поцілуй мене лиш… ніжністю,
Я так хочу без меж п’яною
Бути тільки тобою вічність всю…

Коментарі: 26