Замітки любовна лірика

Замітки з міткою «любовна лірика»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Я не хочу

Я не хочу придумувать мрії,
Чи листи знов в нікуди писати,
Бо тоді моє серце німіє
І не хоче у небо злітати.

Я чекати на тебе не хочу,
Бо хвилини тоді мов століття,
Бо тоді диво-магія ночі
В мить стає найсумнішою в світі.

Я не хочу! Та знову чекаю…
Я люблю, хоч й не хочу любити…
Вкотре номер я твій набираю,
Але так і не смію дзвонити…

Коментарі: 31

Oliviya

І тому...

Я читала про любов книжки,
Та нема в них жодної підказки
Як в реальність втілити ту казку,
Де я млію від твоєї ласки,
У якій зі мною поруч ти.

І тому я вкрала у дощу
Магію жагучої сльозинки,
Що стікає по губах-жаринках,
Що в очах запалює іскринки
І хмелить бажанням досхочу.

В запальної блискавки весни
Вчилась спопелять думки я п’янко;
В ночі – пристрасті украла вишиванку,
Поцілунок ніжний – у світанку...
І до тебе полетіла в сни…

Я тебе випитувала в мрій,
У зірок училась чаклувати,
А у сонця – променем всміхатись,
Щоб тебе навік причарувати...
І тепер ти тільки-тільки мій!!!

Коментарі: 31

Oliviya

В мережі

Кохання в мережі - примара.
Тут душ єднання - не секрет,
Та враз розвіюються чари,
Як вимикаєш інтернет.
Вмикаєш - знову ніжність й ласка,
Романтика немов в кіно.
Та все ж не справжня вся ця казка,
А ми їй вірим все одно...

Коментарі: 44

Oliviya

Я бачила...

У ніч коли поруч із правдою
На грані любов без тривог
Я бачила зірка як падає
В долоні закоханих двох,

Як вітер стихав в напівподиху,
Щоб мрій не сполохати мить,
Щоб губ не спинить в напівдотику,
Яким усе тіло горить.

Я бачила блискавки промені,
Що щастям пронизують світ
І зір океани нескорені,
Які звуть звабливо в політ.

Я чула, як місяць нашіптував
Ледь чутно кохання мотив,
В цю мить цілий Всесвіт любов’ю став,
Бо поруч зі мною був ти...

Коментарі: 42

Oliviya

А він у скрипку був закоханий без меж...

Вона ним марила, беж меж його любила,
А він у скрипку був закоханий без меж,
А в нього спопелялись мрійні щастя-крила,
Без нот коханих,- не без неї…Жаль, та все ж...

Вона була готова стати навіть болем
Тих дивних звуків, що він так боготворив,
А чи тоненької струни безмежним полем,
Лиш щоб її, як скрипку, серцем полюбив…

А потім скрипку ненавиділа, кричала
У розпачі, клянучи нот простий мотив,
І знов волосся-струни, вже безумно, рвала,
Та ще сильніш звучав мелодії порив…

В думок шаленстві божевільно-тьмянім
Ту скрипку кинула в розжарений вогонь,
Та не згоріла… Лиш з промінням раннім
Холодним дотик став його долонь…

Коментарі: 48

Oliviya

Без тебе

Сміється місячний промінь,
Та ця усмішка не люба,
Та ця усмішка – лиш спомин
Про блиск бажаних очей.
Без тебе сонце не сонце,
Знов день – одна тільки згуба,
І знов штрихи на долоньці
Безумно довгих ночей...

Палає зорями небо,
Співає веснами вітер,
Але весна, що без тебе
Лише міраж, – не весна…
В її усмішках сльозинки
Ще й досі вечір не витер –
Без тебе сліз намистинки
В очах не сохнуть до дна.

Коментарі: 115

Oliviya

Чи будеш?..

Чи слухаєш ти тишу так, як я,
Впиваючись в її чарівні ноти,
Чи відчуваєш як до забуття
Солодкий і звабливий її дотик?..

Чи так як я вдивляєшся ти в ніч,
Шукаючи із зір бажань намисто,
І чи сумуєш з сонцем віч-на-віч
Як перший блиск зорі цілує місто?..

Коли хмільними сутінками я
По твоїх венах розіллюсь в ці миті –
Чи будеш відчувати ти життя,
Чи будеш ти мене таку любити?!

Коментарі: 26

Oliviya

Хоча б зорею

Зачарованим вітром долі
Я шукала для серця волі,
Для очей виглядала неба,
Що покаже той шлях до тебе.
Я веселкою з мокрим серцем
Видивлялась у мрій озерце,
У якому твоїми снами
Відбивалась любов ночами,
У якому щодня тремтіли
Твої очі моїм «хотіла б…»,
Я б летіла ясним промінням
Бігла б тернами і камінням,
Подолала б і часу милі
Лиш чекав би мене ти, милий!
Кого кличеш ти я не знаю,
Може марно тебе шукаю…
Мабуть стану… хоча б зорею –
Хай для тебе, якщо не твоєю.
Буду лагідно кожної ночі
Цілувати твої сонні очі,
Обіймати тебе неквапливо…
Буду поруч – тож буду щаслива!

Коментарі: 17

Oliviya

*****************************************

11.04.10, 15:23
любовна лірика, мої вірші

Заплакана весна в промоклій млі
На почорнілому снігу забуто тліє.
Камін. Гарячий чай. І ніч на склі
Холодним подихом малює дивні мрії…

Амур, стрілою зачепивши, шаль
Зірве з плечей, бажанням диким спопеливши…
Розлитий чай. Вогонь. Очей кришталь.
Сплетіння рук. На двох один лиш подих. Тиша.

Шалений блиск очей. Холодний чай.
Гарячий дотик. Двох долонь на склі відбиток.
І плаче за вікном весна нехай –
В ім’я кохання всі гріхи їй треба змити…

Коментарі: 11

Oliviya

Не вмію всміхатися…

Пройдусь одиноко по вулиці,
Вдихну ніжний подих небес,
Та сонце весняне знов хмуриться,
Бо поруч немає тебе…

Між всіх перехожих шукатиму
Я знов твої очі й уста,
І знову без меж сумуватиму,
Що прірви між нами й міста…

В моєму волоссі купатися
Весняний промінчик буде,
А я… я не вмію всміхатися
Як поруч немає тебе…

Коментарі: 41