Страх скільки зараз ґвалту здійняли навколо прохання заборонити російську попсу в ефірах.
«Має перемагати чесна конкуреція як в усьому світі», «ставлять що слухають», «заборон просять бездари і бла-бла-бла!». І все було б вірно якби у нас шоу-біз будувався за принципами західного. Але ж ...
Щоб ви краще розуміли в ефір потрапляють:
1. Платні ротації – це самий простий і поширений спосіб потрапити в ефір: відносять бабосіки в валюті США і платять за те щоб артиста крутили. І вгадайте – у кого кури не клюють тих долярів і кому не боляче розпрощатися з парою штук за ротацію в ефірі одного каналу?
2. Тиск – чи завжди може програмний директор каналу / радіохвилі відмовити власнику каналу/ хвилі , бо це ж друг, подруга, подруга друга, доця і т.д. власника?
3. Бартер – теж все просто: у нас є Блістательна Анжела – беріть її на ваш канал, а за це ми на нашому радіо будемо ставити вашу Велікосіятельну Ізабель.
4. Шантаж. В нас не так вже й мало великих і не дуже продюсерських центрів, муз. компаній (з тісним партнерством з руськими) в яких 2-3 Великосяючих Звьозди і з один – два десятки співаючих сідниць і силіконових губ, які самі вкладають гроші в «своє творчєство». І шо такі монстри кажуть: дайте ротації силіконовим або не дозволимо пускати в ефір Звьозд! І хоч не хоч – береш і ставиш, бо без Звьозд твої ефіри будуть геть тьмяними і точно ніхто їх не дивитиметься. Але ж:
5. Навіть у Звьозд не завжди хіти. Але це в США Брітні Спірс чи Бібер можуть тихо поплакати над провалом, який не взяли в гарячі ротації. У нас таке не прокатить – Звізда дала трек так - собі, але ставити активно треба, хоч і крізь біль, бо більше не дасть.
6. «НЄ ФОРМАТ!» - ось що вбиває індивідуальність молодих артистів. Бо отой «ФОРМАТ», це чомусь прилизане й одноманітне, в три акорди і прилизане під руську попсу. І хто кричав, що заборона «руської музики» означає і заборону БГ, Макаревича і інших талантів «звідти»? Їх і так нема в наших ефірах, бо вони давно вже стали для наших медійників «нє форматом», як і вся інша музика, що не входить в категорію «махрова попса». Чому і як наші медіа за останні 10 років від пошуку наших нових цікавих гуртів і музикантів скотилися в сліпе наслідування російському??? Тут маю віддати належне порталу «На всі 100» - там можна послухати багацько української музики, що завоювала серця багатьох українців, але в ефіри (особливо центральної та східної України не потрапила).
Ось такими способами купа л*на, а геть не хорошої , більш якісної так конкурентоспроможної музики, потрапляє в ефіри.
Звісно не все так погано. І супер хороші і супер талановиті пробиваються крізь стіни зі своїм якісним продуктом. Але чому б просто хорошим і талановитим також не дати дорогу? Чому б не дати молодим і цікавим можливість і перспективи розвитку, замість влаштування купи перешкод ?
Забороняти дійсно не варіант, але цього напевно артисти просять від відчаю. Давайте дозволимо українським артистам лунати в наших ефірах!
П.С. Я вже понад 3 роки не працюю в шоу-бізі, і стільки ж майже не слухаю радіостанції і не дивлюсь ТВ, бо як ввімкну – болять вуха і ріже очі, тож прошу виправити, якщо все змінилось, додати якщо щось забула?
Дякую за увагу, Кусок
