"Молитесь, чтобы познать Бога, а не то чтобы от Него что-то получить."

Це правда... однак кажуть: коли син єврея питає у тата, хто такий Бог? То єврей починає просто розповідати, що йому чи народові зробив Бог. Отже істинним воскресінням є здійснення у твоєму житті, а ось схожий приклад:

1 І сталося по тих випадках, і сказано було Йосипові: Ось батько твій хворіє. І він узяв із собою обох своїх синів, Манасію та Єфрема.
2 І промовив він до Якова й сказав: Ось до тебе прийшов твій син Йосип! І зміцнився Ізраїль, та й сів на постелі.
3 І сказав Яків до Йосипа: Бог Всемогутній явився був мені в Лузі в землі ханаанській, і поблагословив мене.
4 І сказав Він до мене: Ось Я розплоджу тебе й розмножу тебе, і вчиню тебе громадою народів. А цю землю Я дам нащадкам твоїм по тобі володінням навіки.
5 А тепер два сини твої, уроджені тобі в єгипетськім краї до прибуття мого до тебе до Єгипту, вони мої! Єфрем і Манасія, як Рувим і Симеон, будуть мої.
6 А нащадки твої, що породиш по них, вони будуть твої. Вони будуть зватися на ймення своїх братів у наслідді своїм.
7 А я, коли я прийшов був з Падану, померла мені Рахіль у Краї ханаанськім на дорозі, коли була ще ківра землі, щоб прийти до Ефрати. І я поховав був її там, на дорозі до Ефрати, це Віфлеєм.
8 А Ізраїль побачив синів Йосипових та й сказав: Хто вони?
9 І сказав Йосип до батька свого: Вони мої сини, що Бог дав мені тут. А той відказав: Візьми ж їх до мене, і я їх поблагословлю.
10 А очі Ізраїлеві стали тяжкі від старости, він не міг дивитися. І Йосип підвів їх до нього, а той поцілував їх і пригорнув їх.
11 І сказав Ізраїль до Йосипа: Не сподівався я побачити обличчя твого, а ось Бог дав мені побачити й насіння твоє.
12 І Йосип відвів їх від колін його, та й упав на обличчя своє до землі.
13 І Йосип узяв їх обох, Єфрема своєю правицею від лівиці Ізраїля, а Манасію своєю лівицею від правиці Ізраїля, та й до нього підвів.
14 І простяг Ізраїль правицю свою та й поклав на голову Єфрема, а він молодший, а лівицю свою на голову Манасії. Він схрестив свої руки, хоч Манасія перворідний.
15 І він поблагословив Йосипа, та й промовив: Бог, що перед обличчям Його ходили батьки мої Авраам та Ісак, що пасе мене, відколи існую аж до цього дня,
16 Ангол, що рятує мене від усього лихого, нехай поблагословить цих юнаків, і нехай буде зване в них ім'я моє й ім'я батьків моїх Авраама та Ісака, і нехай вони множаться, як та риба, посеред землі.
(Бут.48:1-16)

Тому є запитання: защо ми хочемо подякувати Богу?

10 І поблагословив Давид Господа на очах усього збору. І сказав Давид: Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку!
11 Твоя, Господи, могутність і сила, і велич, і вічність, і слава, і все на небесах та на землі! Твої, Господи, царства, і Ти піднесений над усім за Голову!
12 І багатство та слава від Тебе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоробрість, і в руці Твоїй побільшити та зміцнити все.
13 А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я Твоєї величі.
(1Хр.29:10-13)

24 Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла.
25 Бо каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.
26 Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії.
27 Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!
28 Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм!
(Дiї.2:24-28)

"Свобода дает нам право поступать не так, как хочется нам, а так, как хочется Богу."

Стосовно заставки скажу так: досить відчайдушна думка, не кожен спроможний так мислити

На кону день народження однієї досить юнної читачки мого блогу і таємничої подруги(за списком)  Часто у мене виникає бажання по тримати кулачки й піднести молитву за кожного хто прочитав блог чи потрапив у списки друзів аби з тієї хвилини стали щасливими. "Вероніка))" народитись у Квітні це лише початок, а далі йдуть ягідки. Чекаємо від твого життя дивовижних плодів.

"Требуются: обыкновенные люди для необыкновенных дел."

6 Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.
7 Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.
8 Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!
9 Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!
10 Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!
(Як.4:6-10)

"Дом, построенный руками, еще не дом. Настоящий дом строится еще и сердцем."

Чудова думка, серце людини це храм живому Богу, ось чого серце треба обрізати Святим Духом.

Пасха це подія ВИКЛЮЧНО з потомства євреїв її не має права вживати навіть раб куплений золотом.    Коли ти бажаєш вжити Пасху то мусиш притримуватись певного Слова та істин.

31 Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б.
32 Та засуджені від Господа, караємося, щоб нас не засуджено з світом.
33 Ось тому, мої браття, сходячись на поживу, чекайте один одного.
34 А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не сходилися ви на осуд. А про інше, як прийду, заряджу.
(1Кор.11:31-34)

Де які висловлювання в моїй заставці навіть по дитячому прості. Це як у молодших класах піднімають руки "я хочу сказати". Вуста маленьких говорять істину. Однак у програму я вже вписав дві цитати, які надали мені зовсім дорослі люди з сайту "Особистість". А ось з порталу i.ua не надійшло у мій блог жодної цитати.

"Чтобы не попасть в беду, будьте внимательны - смотрите, чем сатана в нее заманивает."

 Сьогодні мені випала на монітор така ось заставка:

"Уподобление Христу, духовная зрелость - это послушание. (Джерри Уайт)"

Взагалом Біблія це підручник ВІРИ, що приховується у слові віра... Слово віра це основний клад який треба дістати пройшовши біблійну школу. Церкви усі надзвичайно хороші і хороші у них справи і мораль але ніхто не шукає віри. Коли питаєш про віру то тобі сходу відрубують "А у мене своя віра" чи "Віра по нашому" І в такий спосіб релігія перетворюється в інструмент тирану і диктатора, що лише вміє підкорювати послухом. Одне лише, що мені подобається в вислові жирним шрифтом ці слова сказала жінка, а це вже велике диво і благодать.

Привіт, друзям і гостям мого блогу!  Для рубрики "На порталі богато говорять про любов":

І так, я думаю, що допоміг тобі знайти двері які виводять на пажеть, що врачує конфлікт... Також я впевненний, що від цієї години ти будеш щастливою. Чи можна вважати мою міссію вичерпаною?

Ні! Не можна! Я нічого не розумію! Яка місія? Ти сектант?

Пропустив тебе в списки бо розумних людей грішно не пускати. Однак якщо я не взмозі нічим тобі допомогти то ближчим часом будеш видалена. І так я думаю, що допоміг тобі знайти двері які виводять на пажеть, що врачує конфлікт... Також я впевненний, що від цієї години ти будеш щастливою. Чи можна вважати мою міссію вичерпаною?

Тобто, ти кажеш, що я ідіотка??? Добре! Місія на планеті Земля виконана!!!Ступай з Богом, дитя моє!!!!!!!!!!!!!

Коли людина до тебе підходить, а ти в мирі з Богом то можливо ти маєш цій людині чимось допомогти. Це і є місія.

Я декілька років була в секті...

"Тобто, ти кажеш, що я ідіотка??? " Ну... якщо ти не зберегла вказані сайти то...

Дуже добре. Дякую!!!

Ти сама кажеш, що була в "секті"... а я вивчав Біблію в гурті "Євангельських християн" і сектою їх не називаю.

Буває різне... ось один супер віруючий так по молився за мою сестру, що вона за вагітніла. Але опанувати її так йому й не вдалось. Тепер ходить сама з дітьми від двох різних чоловіків, а цей герой теж платить(розпадання навпіл і зветься сектою) аліменти А хто це у мене хвилину тому питався про секс, та ще й хоробрості наганяв?

Це через те, що у християнстві "секс" просто по іншому називається(по іншому). Скажімо так: секс це культовий поганський(язический) обряд. У Біблії "секс" називають шлюбом(бракоСОЧЕТАНИЕ) чи поєднання двох.10 (7-11) Я належу своєму коханому, а його пожадання до мене! 11 (7-12) Ходи ж, мій коханий, та вийдемо в поле, переночуємо в селах! 12 (7-13) Устанемо рано, й ходім у сади-виногради, подивимося, чи зацвів виноград, чи квітки розцвілись, чи гранатові яблуні порозцвітали?... Там кохання своє тобі дам! 13 (7-14) Видадуть пах мандрагори, при наших же входах всілякі коштовні плоди, нові та старі, що я їх заховала для тебе, коханий ти мій! (Пiсн.7:10-13)

Звичайно як дослідник я розглядаю різні аспекти... але це великі уроки і їх треба питатись у належних місцях і де ці місця ти тепер знаєш. Думаю моя міссія вичерпана?

 Сьогоднішній блог для моїх співбесідників через "Фокус", з категорії новин наука, ми міркували про таємницю часу і світла. Так так!-сидить який вчений космонавт у космосі, виходить на портал i.ua через супутниковий звязок і... ну можна сказать відривається, коментуючи новини у "Фокус"

Ось таким космічним друзям даю переглянуть цікавий фрагмент, і... ну дуже не популярний

1 Озвався Господь до Йова з бурі й промовив:
2 Хто сей, що затемнює задуми мої нерозумними словами?
3 Зараз підпережи чересла твої*, як мужеві годиться: Я питати буду, ти ж відказуй менї:
4 Де тодї був ти, коли я закладав основи землї? Скажи, коли знаєш!
5 Хто визначив міру її, чи знаєш? або хто протягав шнур по нїй?
6 На чім оперто підвалини її, або хто заложив угловий камінь її,
7 Як тим часом всї ранні зорі веселилися, і всї сини Божі викликували з радощів?
8 Хто запер, мов би ворітьми море, як воно ринуло, та, неначе з матернього лона, вийшло,
9 Як я зробив йому хмари одежою, а мряку пеленами його,
10 Та вказав йому гряницї, поставив засови й ворота,
11 І сказав: ось покіль доходити будеш, а далїй не перейдеш, і тут межа надутим филям твоїм?
12 Чи давав єси коли на віку твойму наказ ранкові, або вказав зорі місце, (де зачервонїти)
13 Та щоб обхопила краї землї, а земля стрясла з себе безбожників;
14 Щоб земля перемінила вид свій, мов глина під печаткою, та стала, мов барвиста одежа,
15 А безбожникам щоб одняте було сьвітло, і сьмілива рука їх зломилась.
16 Чи то ти сходив у глибину морську та провірював безодню?
17 Чи ворота смертні тобі відчинялись, чи бачив ти двері темряви страшної?
18 Чи обняв ти оком сьвіт увесь широкий? Говори, коли все знаєш?
19 Куди дорога до пробутку сьвітла, й де місце темряви?
20 А вже ж ти доходив до гряниць її й знаєш стежки до дому її.
21 Певно знаєш, бо ти був тодї вже народжений, й днїв життя твого дуже багато!
22 А може доходив до складів снїгу, й бачив грядові комори,
23 Що я їх переховую на час смутку, на день побою та війни (проти ледачих)?
24 Якою дорогою розливаєсь сьвітло й шириться східний вітер по землї?
25 Хто дощу канали риє, й хто блискавицям путь указує та грому,
26 Щоб ійшов дощ на землю безлюдну, на пустиню, де нема й чоловіка,
27 Щоб насичував пустиню й степ, і розбуджував до росту зароди травні?
28 Чи в доща є батько? Хто роджає краплї роси?
29 Із чиєго лоня виходить лід і иней в воздусї - хто його родить?
30 Води, мов камінь тверднуть, і поверхня безоднї замерзає.
31 Чи звязав би ти узол у Плеяди, чи розвязав би Орійона*?
32 Чи повиводив би ти громаду зірниць у свій час, Ас-зірницю із дїтьми її?
33 Чи небесне знаєш право, чи можеш порядок його завести на землї?
34 Чи можеш підняти голос твій до хмар, щоб рясний дощ спустився на тебе?
35 Чи можеш ти розсилати блискавицї, та й чи прийдуть вони 'д тобі й скажуть: Ось ми!
36 Хто вложив мудрість у серце, й хто дав мисль розумові?
37 Хто може перелїчити хмари своєю мудрістю й здержати сей посуд піднебесний,
38 Коли пил обертаєсь в болото, й в грудки злипаєсь?
39 Не вже ж то ти ловиш левицї здобич і левчуків годуєш,
40 Як вони лежать в берлозї, або тихо в гущавинї засїдаються?
41 А воронові хто готує харч його, коли дїти його пищать до Бога, блукаючи без поживи?
(Йов.38:1-41)

1 Знаєш ти годину, коли козам на скелях котитись, і чи постеріг коли, як сугачки (ланї) роджають?
2 Чи ти лїчиш місяцї, що ходять вони вагітними? чи знаєш час породу їх?
3 Вони корчаться, роджаючи дїти свої, викидаючи плод свій;
4 Дїти їх приходять борзо до сили, ростуть у полі, відходять і не вертають до них.
5 Хто пустив дикого осла на волю й хто розвязав пута йому?
6 Се ж я назначив степ на пробуток і солонцї на прожиток йому.
7 Сьміх - йому товпи міські, й не чує крику погонича,
8 По горах шукає собі паші і вганяє за всякою зеленню.
9 А однорог, чи схоче він служити тобі, та й чи ж заночує він при яслах у тебе?
10 Чи міг би ти однорога привязати шнуром до борони, й чи буде він ріллю поза тобою волочити?
11 Чи ти спустишся на його, тим що в його велика сила, й полишиш на його роботу твою?
12 Чи можеш сподїватись, що він посїв тобі верне, й звезе на тік у тебе?
13 Чи то ти дав красні пера павові, й піррє та пух струсеві?
14 Він покидає яйця свої на землї й вигріває їх у пісцї,
15 Та й забуває, що нога може роздавити їх або дикий зьвір розтоптати;
16 До дїтей своїх він жорстокий, мов би се не його дїти, й байдуже йому, що труд його* буде даремний;
17 Бо Бог не дав йому розуму й не вдїлив глузду;
18 (Тільки втїкаючи) коли підніме крила, - сьміх йому кінь і їздець його.
19 Хиба то ти дав коневі силу й прикрасив шию його гривою?
20 Чи можеш його спудити, неначе сарану? Хропіт ноздер його будить страх;
21 Риє він копитом землю й радїє своєю силою; виступає зустріч зброї;
22 З небезпеки він (в бою) сьміється, не подасться й перед мечем, на бік не одвернесь.
23 Сагайдак над ним гуркоче, спис блищить і дарда;
24 Палає, яриться, наче їсть землю й не встоїть при голосї труби;
25 Голос труби він ржаннєм витає: гу! гу! надалеки чує битву, грімкий голос отамання й галас.
26 Чи се твоєю мудростю яструб лїтає й на полуднє крила направляє?
27 Чи се ти звелїв орлові високо лїтати й гнїздо собі на висотї звивати?
28 Він живе на скелї й ночує на верхах зубчастих, на місцях неприступних;
29 Звідти висмотрює він собі їжу; очи його видять далеко;
30 Орлята його пють кров, і де труп, там і він.
31 І говорив Господь дальше й сказав до Йова:
32 Чи буде той, хто перечиться з Вседержителем, ще вчити? Хто дорікає Богові, нехай же й відповідає йому!
33 І відказав Йов Господеві й промовив:
34 Ось я нужденний; що можу я відказати тобі? Я кладу руку мою на уста собі.
35 Раз я говорив - та тепер говорити не стану; - навіть два рази, та більш не буду.
(Йов.39:1-35)