Бывают такие картинки, которые и не нуждаются в комментариях....

Заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв заявив, що компанія планує в найкоротші терміни побудувати «Південний потік»,   якими б не були домовленості по газотранспортній системі України,  навіть  і  в  тому випадку,  якщо  ГТС України буде  віддана  безкоштовно «Газпрому».

 

Він підкреслив, що навіть коли  запустити на максимальну  прокачку «Північний потік», «Південний потік» і Nabucco, Європі все одно буде не вистачати близько 15-20 млрд куб. м газу в рік, тому будувати «Південний потік» треба якомога швидше. Ми вже розіслали запрошення всім українським фахівцям,  які брали участь у будівництві «Північного потоку»  і  домовилися про постачання українських труб для будівництва «Південного потоку» - повідомив Олександр Медведєв. 

Заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв заявив, що вартість транспортування газу по газопроводу «Північний потік» набагато нижчеий,  ніж за діючими маршрутами, в тому числі і українському.Тому  транспортування  газу  через  Україну  є  вкрай  невигідним.  Олександр Медведєв також заявив, що компанія ні в якому разі не відмовлятиметься від швидкого будівництва «Південного потоку» в разі досягнення будь-яких домовленостей,  щодо газотранспортної системи України. 

Нагадаю, що 27 грудня, Туреччина та Азербайджан анонсували створення нового газопроводу до Європи. Сторони підписали меморандум про взаєморозуміння з будівництва Трансанатолійского газопроводу.

Хай там що уявляє собі нинішня влада в Києві, у Кремлі її роль в енергетичних розкладах бачать, схоже, як дуже обмежену і технічну. Україна потрібна для того, щоб заблокувати доступ інших постачальників газу до ЄС, а також поповнити обмілілу газпромівську скарбницю. Однак наші політики чомусь вважають це номальним. ПОСТАВИТИ РОСІЮ НА МІСЦЕ    Європейські країни ще десятиліття тому зрозуміли, які загрози несе залежність від одного постачальника газу, й активізували проекти диверсифікації і переходу на інші види палива. Сьогодні кожен член Євросоюзу реалізує їх можливими для себе способами: будує термінали скрапленого газу, розвиває власний видобуток, зокрема сланцевого, прокладає додаткові труби в газовій мережі, поліпшуючи його перекачування територією країни.Повільно, але впевнено Європейський Союз зменшує свою залежність від одного, російського джерела газу.

Зменшення залежності диктує і зміну тональності в переговорах Європи та РФ. Ще кілька років тому європейці ковтали незгоду російської сторони ратифікувати Енергетичну хартію і заплющували очі на скуповування Газпромом через свої афілійовані структури енергетичних компаній на внутрішньому ринку ЄС. Сьогодні, після прийняття Третього енергетичного пакета (передбачає підвищення конкурентності на енергетичних ринках, зокрема шляхом розділення компаній, які здійснюють видобуток, транспортування і продаж енергоносіїв), Газпрому заблокований доступ до управління європейськими газовими мережами. У ключових компаніях – партнерах російського газового монополіста відбулися обшуки за наказом Єврокомісії на предмет монопольної змови. Учорашні друзі – французькі, польські, німецькі енергетичні компанії – подали на Газпром до суду через завищення ним цін на газ, а сама РФ не вимагає, а просить у ЄС надати її «Південному потоку» статусу транс’євро­пейсь­кого проекту,оскільки це дасть змогу залучати кошти на нього.

Євросоюз сьогодні майже зробив те, що тільки стоїть як завдання перед Україною: відвів Росії важливе, але дуже визначене місце у своєму енергобалансі. Газпром справді постачає багато газу в ЄС – до третини загального імпорту. Однак, незважаючи на прогнози зростання його споживання в європейських країнах, більшого від росіян просто не хочуть,бо це шкодитиме національній безпеці Європи. Російські проекти її не цікавлять: ліміт постачань від Газпрому вже вибрано. Ось чому Єврокомісія так стримано привітала запуск «Північного потоку»і, попри всі старання Кремля, підтримала проекти «Південного коридору», а не «Південного потоку». «Південним коридором» до країн ЄС має надходити газ із Каспійського регіону: Туркменистану та Азербайджану, і саме він компенсуватиме дедалі більші потреби ЄС у найближчі десятиліття.

Такий розклад суттєво ускладнює ситуацію Росії. Для Газпрому це означає зменшення, якщо не припинення, витрат ЄС на інфраструктурі проекти. Обсяг експортованого палива в ЄС із часом може хіба що падати, а через розвиток спотового ринку знизиться й ціна. «Експортована революція» сланцевого газу зі США знеохочує європейські компанії працювати на нинішніх умовах на російських родовищах. Зокрема, норвезька Statoil, один із партнерів із розробки Штокманівського родовища, уже заявила, що не впевнена в успіху роботи саме через сланцеві проекти. «Російській газовій галузі доведеться серйозно конкурувати за частку на європейському газовому ринку, яка встановиться після 2030 року між 13% і40%. Нам, зрозуміло, треба бути ближче до 40%», – прокоментував ситуацію голова Російського газового товариства Валєрій Язєв під час Міжнародного форуму «Газ Росії-2011». Не краща ситуація і на східному напрямку. Китай, не погодившись на запропоновану росіянами ціну, у листопаді цього року просто закупив додаткові обсяги в Туркменистану. Згідно з прогнозами аналітиків банку Societe Generale, саме останній і залишиться основним постачальником газу до Піднебесної протягом найближчого часу.

Щоб зберегти свою роль на Заході, Росії потрібно швидко шукати інші, крім постачання свого газу, проекти за власною участю й водночас блокувати альтернативні пропозиції.Таким проектом може бути «вигідна» пропозиція транспортувати до кордонів ЄС туркменське блакитне паливо наявними газопроводами через територію РФ та України. Мовляв, поки побудується ваш «Набукко» чи інший газогін (а його запуск справді відтягується, сьогодні йде мова про 2019рік), багато що може статися, натомість ви хоч зараз укладайте договір із Туркменистаном, а ми потурбуємося про постачання газу звідти аж до ваших східних кордонів уже тепер. Можливо, цей сценарій був викладений українським політикам, який разом зі страшилками про «Південний потік» переконав пристати на російську пропозицію.

У ЧОМУ ІНТЕРЕС УКРАЇНИ?   Однак насправді успіх такого сценарію для ЄС, а тим більше для України є сумнівним. По-перше, тільки-но наша ГТС опиниться під контролем РФ,європейці перестануть розглядати її як можливість для альтернативних поставок. Це буде елемент російської системи. По-друге, хоч би яким був туркменський газ, якщо він надходитиме через «російську» трубу, то втрачатиме цінність для них, адже це не диверсифікація, а лише імітація, а ЄС чітко відрізняє одне від іншого. По-третє, що може дати нашій країні такий консорціум? Стабільність постачання газу? Ні. Враховуючи, що «Південний потік» – це поки що «страшилка для наївних», воно і так було б стабільним – меншим, але стабільним. Модернізацію? Ні. Якщо правда, що консорціум є «подякою» за нижчу ціну на газ у 2012 році, то додаткових коштів на реконструкцію годі чекати. Натомість Україні доведеться ділитися з усіма його сторонами коштами від транзиту. Найімовірніше, закриються лінії фінансування від Світового банку чи ЄБРР: який сенс вести переговори з державою, якщо газопроводом керує інша структура? І головне – наша держава втратить також можливості для реальної, а не імітованої диверсифікації джерел енергоресурсів.

Замість вигадувати «велосипед» або погоджуватися на нав’язану зовні схему, Україні варто озирнутися на тих, хто ще вчора перебував у схожій ситуації. Польща торік – після спроб Росії отримати в обмін на дешевше блакитне паливо доступ до газопроводу – категорично відмовилася від такої угоди, активізувала проекти з власного видобутку сланцевого газу, почала будівництво терміналу скрапленого. Сьогодні ці проекти реалізовуються не на папері, а на практиці. Польська PGNIG через 10 місяців безуспішних переговорів щодо ціни подала на Газпром до Стокгольмського суду,де вже лежить сто аналогічних позовів від німецьких, французьких та інших компаній. Молдова, яка теж не може досягти домовленості, попросила допомоги в переговорах у Європейської комісії. А тамтешній парламент взявся контролювати хід переговорів із Росією. При цьому уряд країни публічно підтвердив готовність реалізовувати всі європейські реформи, хоч і відчуває, мабуть, немалий тиск із боку РФ щодо здачі стратегічних інтересів.

Що робить Україна? На неодноразові заяви європейських структур про готовність допомогти просто мовчить. А коли переговори з Росією досягають особливо критичної точки, фактично відкриває «другий фронт», заявляючи вустами заступника міністра енергетики Володимира Макухи журналістам про те, що незадоволена європейською стороною. Спроби депутатів парламенту не те що контролювати, а хоча б дізнатися зміст перемовин марні й безнадійні. А засекреченість, яка супроводжує всі переговори, змушує оглядачів будувати найгірші сценарії і тільки посилює ефект від інформаційних провокацій та маніпуляцій.

Європейський Союз та Україна – споживачі газу. У них однакова мета – зменшити залежність від одного постачальника. Логічніше, якби ці споживачі замість того, щоб посилювати недовіру між собою, подумали про спільні можливості з диверсифікації. Якби України створила вільний доступ до своєї газотранспортної системи, а ЄС вдалося домогтися транспортування газу з Туркменистану через російську територію (а інструменти для такого впливу в нього є), ми могли мати реальну, а не імітовану диверсифікацію. І вартість газу бутла б іншою, ніж сьогодні обіцяє РФ.

Читайте також: Енергетична недоімперія            : Газова «матрьошка»

Газопровід "Північний потік" ще кілька років залишатиметься не повністю завантаженим.

Природный газ должен быть очень дорогим, об этом заявил президент Центра экономического развития Александр Пасхавер. Дешёвый российский газ – это проклятие для украинской экономики, … ведь у нас свои огромнейшие !!! запасы газа, угля, древесины, нефти, … экспортируя которые мы бы могли зарабатывать сотни миллиардов долларов !!!

P.S.1: отдыхал этим летом в Карпатах, … решили сходить в горы и покушать черники, … каким же было моё удивление, когда я увидел, что весь карпатский лес завален огромными спиленными столбами смереков, … местные жители мне сказали, что их никто уже не заберёт … а мы говорим, что у нас топлива нету ?

---

P.S.2: Прогресс для нас как для комерческой компании конечно же есть, … но говорить о каких-то конкретных цифрах и параметрах сегодня не следует, ведь мы продаем газ для Украины по той же цене, что и для Германии. Скорее уместно говорить об общем видении подходов в далёком будущем к рассмотрению и решению вопросов газового сотрудничества вобще", - сказал Миллер.

Україна і Німеччина отримують газ з Росії за схожою ціною. Але Україна не має вигоди від ближчої приналежності до джерела постачань. Фахівці говорять, що швидко змінити ситуацію нереально, …  але ж  ці зміни потрібні  українським олігархам.

Ціни на російський газ для України нестримно зросли за останні два роки. Бездіяльна влада в Києві заявляє, що постарається повернутися до "справедливої ціни" ???  Як заявив  президент Віктор Янукович "справедливою" Київ рахує ціну російського газу, вираховувану за принципом: "ціна для Німеччини мінус 100 доларів США за Харківською угодою".

Яка ж вона, німецька ціна на російський газ? Щомісячно німецьке міністерство економіки оприлюднює  ціни на імпортований газ,  діючих на той момент, коли "блакитне паливо" доходить до кордону з Німеччиною. Як пояснює Георг Цахманн, експерт з енергетики, який входить також і до групи німецьких радників з економічних питань при уряді України,  розраховують ціни,  виходячи з тих даних, які надають імпортери газу. При цьому слід враховувати, що ринок газу в Німеччині влаштований так, що є багато імпортерів, які у свою чергу мають різні договори з постачальниками.

За даними німецького міністерства економіки, ціна російського газу для Німеччини зараз складає 373 долари США за тисячу кубометрів. "Це приблизно така ж ціна, що є в рахунках які виставляє Україні російський" Газпром ". Для порівняння: в третьому кварталі українці отримували газ за ціною 354 долари США за тисячу кубометрів. Тобто йдеться  про  дуже схожі ціни ", - говорить Георг Цахманн.

На даний момент ціни на газ від "Газпрому" для українців і німців практично однакові.

Провідний німецький енергетичний концерн Eon веде переговори з "Газпромом" про зниження цін на газ.

Про це в інтерв'ю газеті Westdeutsche Allgemeine Zeitung його глава Йоханнес Тайссен.

У той же час він не виключив, що дане питання буде вирішуватися в суді.

"Поки ми продовжимо переговори. Однак можуть виникнути ситуації, коли доведеться вирішувати спірні питання", - сказав Тайссен, передає Deutsche Welle.

При цьому він додав, що Eon не залежить тільки від поставок "Газпрому". Також глава Eon зазначив, що концерн не веде пошуки нових партнерів.

"Ми не шукаємо стратегічних партнерів, проте співпраця в реалізації окремих проектів цілком допустимо", - сказав Тайессен.

За його словами, така взаємодія можливо, наприклад, у сферах видобутку газу і використання сили вітру для виробництва електроенергії.

Раніше конкурент Eon німецький концерн RWE уклав угоду про тісну співпрацю з "Газпромом".

Останнім часом "Газпром" наполегливо пропонує компанії "Нафтогаз України" створити єдину структуру. В обмін на це російський монополіст обіцяє знизити ціни на газ

Нагадаю, Україна закупає газ за вищою ціною ніж Німеччина, хоча відстань до України значно меньша. А ще, "МИ БРАТСЬКІ НАРОДИ". А ще, ми транспортуємо газ у Європу.

АФІГЄЗНИЙ КОНТРАКТ ТАЛАНОВИТОЇ ТИМОШЕНКО (ДИРЕКТИВИ ОРИГІНАЛ)

ЧОМУ ВИСОКА ЦІНА?

Пока Россия пугала Европу ценами на газ, а Украину разного рода «северными потоками», в мире произошла очередная технологическая революция. Она получила название «тихая революция», однако для некоторых эта тишина оказалась зловещей. Всего два слова – «сланцевый газ» поставили под угрозу идею «энергетической сверхдержавы», которая уже успела крепко завладеть умами жителей Кремля. Если верить зарубежным источникам (например, британским и американским), то в Украине находятся внушительные запасы сланцевого газа. Более того, компания Shell считает что самыми перспективными для бурения сланцевого газа являются две страны - Швеция и Украина

Читать статью полностью

В Рунет попала любопытнейшая презентация, подготовленная для ОАО «Газпром-Нефть» Тренинг-бутиком.

В этом 17-страничном документе, являющемся приложением к приказу «О внешнем виде и деловом стиле работников ОАО “Газпром-Нефть”», регламентируется внешность сотрудников женского пола. Вплоть до длины ногтей, юбок, причесок и даже брендов одежды, которые рекомендовано приобретать.

Цвет, ткань, покрой, форма обуви, количество лака на прическе, форма украшений. Все подчинено строжайшему бизнес-стилю. Что случится с нарушившей дресс-код сотрудницей, нам, увы, неведомо.

[ Дресс-код от Газпрома ]