Новведення очікують на виробників м'ясопереробної галузі. Споживачі на етикетках ковбас у найближчий час побачать нові назви – м'ясовмісна та м'ясорослинна продукція. Як розповіли у державному підприємстві «Полтавастандартметрологія», нині назріла необхідність розробити та впровадити стандарт на м'ясовмісну і м'ясо-рослинну продукцію, адже досьогодні в Україні немає стандарту, який би регулював виробництво ковбас із додаванням рослинних складових.

Мова йде про нові стандарти, що регламентують вміст у ковбасах м'ясної сировини вищого, першого та другого сорту, обмежують використання субпродуктів, а також застосування харчових добавок. Така необхідність, переконують фахівці, виникла через зміну вимог до вмісту м'ясної сировини і, відповідно, гаманця споживача. Ковбаса вищого сорту має вироблятися на 100% з м'ясної сировини, першого - з вмістом м'яса не менше 85%, другого - не менше 75%.

Катерина Рожновська, заступник начальника відділу стандартизації та наукової інформації ДП «Полтавастандартметрологія», розповіла, що відповідно до розрахунків, застосування національних стандарів може призвести до подорожчання продукції у 1,5-2 рази.

Крім того, не всі підприємства будуть взмозі дотримуватися вимог стнадартів, що, у свою чергу, призведе до скорочення підприємств м'ясопереробної галузі.

Виходом з такої ситуації, переконують фахівці, буде виробництво м'ясовмісної та м'ясорослинної продукції. Підприємства матимуть змогу відмовитися від застосування дорогої імпортної сировини. Споживачі матимуть змогу обирати між дорогою ковбасою вищого гатунку та більш доступною - м'ясо-рослинною продукцією.

Єдиний нюанс, - розповіла Катерина Рожновська, - вимоги до цих видів продукції, їх якості і безпечності. З метою недопущення фальсифікації мають бути розроблені і національні стандарти, і наявний суворий контроль - обов'язкове вказування складу продукту і належність до певної групи виробів на етикетці, аби не дезорієнтувати споживача.

За матеріалом телеканалу "Місто" (Полтава).

Вже 3 дні ходжу і наспівую собі під ніс цю дурацьку та липучу пісню про "Белую стрекозу любви"... Вже хочеться придушити і автора цього бреда і  виконавців, навіть не знаю де підчепив цю заразу... Може в якій маршрутці? А тут ще і Київстар добив... Прийшло ММС з рекламою музичного порталу та пропизицією скачати цю пісню за 5 грн, навіть приспів у МР3 прислали....  Вона мені і даром не треба! 

---

І ще одна цікавинка від Київстар: мало того, що поповнення рахунку практично неможливо купити останній місяць по номінальній вартості (тільки у спеціалізованих магазинак Київстар), так вони вже почали випуск нивих карточек... Номінал 30 і 100 грн . Більше ніякої диференціації... Мені здається це не зручним.

Фраза «смотря с чем сравнивать», имеет особенное значение для психологов, которые изучают эффект якоря (не путать с псевдонаучным термином из НЛП). Эффект якоря проще всего объяснить при помощи классического эксперимента. Жителям северозапада США задавался один и тот же вопрос – сколько людей живет в городе Милуоки.  Респонденты, которые жили в Чикаго, оценивали население города в миллион человек. Жители маленьких городков, таких как Грин Бэй, оценивали количество населения Милуоки в триста тысяч человек. Истинная же цифра на момент опроса была пятьсот восемьдесят четыре тысячи горожан. Ученые интерпретировали данные следующим образом. Жители Чикаго знали, что в самом Чикаго живет более трех миллионов человек, они так же знали, что Милуоки большой город, но не такой большой как Чикаго. Цифра в три миллиона была для них якорем, поэтому они и давали оценку в один миллион. Респонденты из Грин Бей знали, что в их городе живет сто двадцать тысяч людей, и что Милуоки больше. Они умножали эту цифру на три и получали свою оценку населения. Таким образом жители больших городов всегда завышали оценку, а жители маленьких занижали. Затем ученые решили усложнить эксперимент. Они решили использовать якорь, который не имеет никакого отношения к сути вопроса. На этот раз эксперимент выглядел следующим образом – часть студентов попросили ответить на вопрос, когда Аттила разрушил Рим (правильный ответ - 411 год нашей эры). Другу часть студентов попросили вспомнить последние три цифры телефона и прибавить двести. После этого их спросили, когда Аттила уничтожил древнюю столицу империи. Какая связь между последними цифрами мобильника и предводителем варваров? Вообще-то никакой, но люди с «высокими» последними тремя цифрами мобильника стабильно давали ответы с более поздним сроком, чем люди с «низкими». Просто заставив людей провести простую арифметическую операцию в голове, ученые смогли повлиять на те оценки, которые давали студенты. Кстати, цифры совсем не обязательно являются якорем. Классический пример дает социология. Если людям задать вопрос «Насколько вы счастливы?», а затем «Как ваша личная жизнь?», то коэффициент корреляции составляет всего 0.11. Другими словами, сильной связи между счастьем и личной жизнью не наблюдается. Но если сначала задать вопрос «Как ваша личная жизнь?», а затем «Насколько вы счастливы?», то коэффициент корреляции прыгает до 0.65 (сильная зависимость). Как только человек признается, что у него нет личной жизни, то он автоматически начинает считать, что не может быть счастливым, и меняет мнение о своей жизни. Эффект якоря так же имеет «коммерческое» приложение. Модные магазины знают, что если поставить брендовую сумочку за $15.000 рядом к брелкам за $200, то продажи безделушек увеличатся. Если убрать, то уменьшатся. Дорогая сумка является тем самым якорем, относительно которого брелок выглядит дешевым. Убери якорь, и брелок за двести баксов опять становится роскошью.

Еще более интересный пример дают благотворительные организации. Письма с одинаковым содержанием оканчивались просьбой сделать пожертвования. В первом письме опции были $50, $75, $100, $150 и «другая сумма». Во втором случае опции были - $100, $250, $1000, $5000 и «другая сумма». Хотя большинство из благотворителей никогда не посылали максимальных сумм, пожертвований со второго письма всегда превышали сборы с первого при прочих равных условиях. Почему? Эффект якоря.

http://chtochto.ru