хочу сюда!
 

smska

42 года, рыбы, познакомится с парнем в возрасте 38-47 лет

Заметки с меткой «гемангиомы»

Игорь Сай рассказывает про сосудистые новообразования кожи

Почему так важно обратиться к специалистам на самом раннем этапе развития гемангиомы? Какие методы лечения будут наиболее эффективными? И как родителям вовремя распознать новообразование? Обо всем этом подробно рассказывает Игорь Сай, врач хирург, специалист по лазерной медицине, руководитель Центра лечения сосудистых аномалий кожи Института дерматокосметологии доктора Богомолец специально для Idealist.media.



Перші клінічні прояви гемангіоми

Оскільки гемангіоми можуть формуватися як в періоді ембріогенезу, так і після народження, їх первинні клінічні прояви будуть залежати від моменту формування.


Якщо гемангіома була сформована внутрішньоутробно, на шкірі у дитини вже при народженні буде спостерігатися округла пляма або частіше папула яскраво червоного або пурпурного кольору.

При вроджених гемангіомах великого розміру, поєднаних з вадами розвитку прилеглих судин, первинне ураження може виглядати, як виступаючий над рівнем шкіри м'який підшкірний вузол або пухлина. 

При пальпації такі поразки пульсують і мають більш високу температуру, ніж навколишні тканини. У більш рідкісних випадках – під ділянкою синюшного кольору, схожого на банальний синячок, буде пальпуватися м'який підшкірний вузол, який не піднімається над рівнем шкіри. При вираженому ціанозі шкірних покривів, що досить часто зустрічається, особливо у недоношених дітей, вроджена гемангіома може бути не діагностована на момент народження.

Якщо гемангіома не була сформована до моменту народження, і дитина народилася з шкірними покривами, вільними від новоутворень, то первинним клінічним проявом пухлини стане точкова червона папула або плямочка невеликого розміру (1-3 мм).

Більшість батьків не помічають провісників пухлини, а первинний прояв гемангіоми порівнюють з подряпинами, самостійно нанесеними дитиною нігтиком. Поступово «подряпина» збільшується в розмірі і починає нагадувати шматочок розчавленої на шкірі полуниці. Один з американських термінів-синонімів «strawbery hemangioma» перекладається як «полунична» гемангіома.

Гемангиомы и сосудистые мальформации. Диагностика и лечение

18 декабря 2015 состоялась первая лекция специально созданной обучающей платформы «Врач обязан знать», которая состоит из цикла открытых бесплатных лекций от специалистов Института дерматологии и косметологии доктора Богомолец. Лекцию для врачей прочел доктор Игорь Сай на тему «Гемангиомы и сосудистые мальформации. Диагностика и лечение. Тактические ошибки».
















Теорія розвитку гемангіоми

Теорії, які раніше висувалися різними авторами, – фіссуральна, ембріональна, або зародкова, автономного зростання, невропатична, прикордонних ліній, наслідків родової травми та інші не дозволяють повною мірою пояснити причини виникнення судинної пухлини.

Незважаючи на значний обсяг знань, отриманих в останні роки в області розуміння ангіогенезу, етіологія гемангіом, як і більшості пухлин, в даний час все ще повністю не з'ясована.

Патогістологічними дослідженнями було продемонстровано, що в фазу проліферації гемангіоми складаються з щільно розташованих ендотеліальних клітин, що формують дрібні синусоїдальні канали. Рівні клітинних маркерів ангіогенезу, такі як основний фактор зростання фібробластров, судинний ендотеліальний фактор росту (VEGF), ядерний антиген проліферуючої клітини і E-селектин в тканинах гемангіом збільшені.

Зрілі гемангіоми складаються з материнських судин, що нагадують дермальні венули, які фактично вже не мають ендотеліального росту. Іноді в стінках судин спостерігається вростання дермальних колагенових волокон.

У фазі спонтанної регресії гістологічні зміни в тканинах гемангіоми характеризуються дилатацією судинних просвітів, сплющенням ендотеліальних клітин і проростанням сполучної тканини.

Додаткові дослідження показали, що гемангіоми мають унікальний судинний фенотип, найбільш схожий з фенотипом плацентарного мікроциркуляторного русла, а клітини гемангіоми, культивовані in vitro, ведуть себе радше як фетальні, а не неонатальні ендотеліальні клітини.

В результаті чого, було висловлено припущення, що гемангіоми новонароджених представляють плацентарнопохідну судинну мережу або недорозвинену судинну мережу з плацентарним фенотипом.

Базуючись на висунутій теорії швидкої проліферації гемангіом, що розвиваються в ранньому грудному віці, можна було б пояснити втратою інгібіторів ангіогенезу, виробленого з плаценти матері. Програмована смерть клітин, також відома як апоптоз, припускають, є механізмом інволюції гемангіоми. Маркери апоптозу стають очевидними до досягнення дитиною віку 1 рік і досягають найвищих рівнів до 2 років. 


Ігор Сай