... i якщо iншi переселенці вели себе тихо, то мусульмани вважали, що Європа їм винна не тільки матеріальний добробут, але й духовний. Дійшло до того, що в деяких країнах заборонили ялинки, православнi дзвони і церковні процесії, аби не ображати мусульман. В окремих школах батьки-мусульмани добилися, щоб туди не постачали свинини. Мусульмани вільно будують в Європі свої мечеті. А от Туреччина не дозволила встановлювати хрести на відновлених християнських храмах.

   Значно активніше дбають про свою ідентичність Австралія і Канада. Так прем’єр-міністр Австралії заявив мусульманам, що iмігранти, а не австралійці повинні пристосовуватись. "Це НАША країна, НАША культура і НАШ стиль життя". Також мер Квебеку, відмовившись прибрати свинину з меню шкільних їдалень, заявив: "Мусульмани повинні зрозуміти, що це вони мають змінити свій спосіб життя, а не канадці. Для мусульман, які не погоджуються, є у світі 57 прекрасних мусульманських країн, більшість із яких рідконаселені і готові зустріти їх з розкритими обіймами".

   Дивує безпечність європейців. Чи замислюються вони над тим, що у світлі сучасної демографії приріст європейців мінусовий, а приріст мусульман зашкалює? Що буде з Європою за 100 років?

Швеція зіткнулася з неабиякою проблемою, коли біженцям пропонують терени серед гір і лісів, де люди потрібні, і де є змога збудувати для них будинки. Але ті збунтувалися. Їм хочеться великих комфортних міст і веселого життя. 

   Iслам не приймає світську державу як цінність, i мусульмани не збираються приймати європейську культуру. Чи почує це Європа, нарешті? Від цоьго залежатиме її майбутнє. I наше теж.