хочу сюда!
 

Алла

38 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 35-48 лет

Заметки с меткой «сільське господарство»

Чи можливо почати фермерську діяльність з нуля....?!?

Абсолютно можливо, якщо нуль - це хоч якийсь двір, з хоч якоюсь хатою і хоча б 50 соток землі.

В моєму житті так склалося, що прийшлось зіткнутися з "безкоштовною онкологією".
Після того, чомусь, згадалося дитинство. Точніше, літо в селі.
От і вирішив - ну його.... той Київ, да і не вмісто ж їхати... який тоді сенс їхати з Києва?!?
Поїхав в стару хатку, подалі від Києва, що від бабусі залишилась.
Я не мав на меті ставати фермером.
Але, і жити в селі, і занедбати замлю - також не логічно.
Почалося все з того, Що гріх мати землю і купувати овочі та фрукти.
Вийшов пару раз на базар, побачив в яку ціну яйця.... прозрів... І вирішив, що кури, сильно мене не напряжуть.
І пішло поїхало.

Я не був впевнений, що я залишусь тут назавжди тому, вкладати особливих коштів не збирався.
З"явився спортивний інтерес: "А чи можливо те знуля, да те з нуля і т.д."
Щось розсадив, щось посадив, щось розвів, щось подарували, не викинеш.... і т.д.
Не очікувано і не гадано, когось пригостив, комусь показав і люди почали просити.... все більше і більше... так і почалось розширення.

Лінь - двигун прогресу.
Нажаль, навіть в селах.
Коли я почав реально тут жити і бачити, що навіть варення, вже самі для себе, закривають з крохмалом.... тушонку, з кістками.... а птицю, переважно, люблять бройлерську, що на хімії бистро виростає..... Тоді я зрозумів, чому люди просять продукти і доплачують за те, що там не буде забагато хімії.

Тому, в данній групі, буду ділитися, якщо комусь цікаво, початковим досвідом.
На який форум не заглять, кругом пишуть, що для життя в селі потрібна купа грошей.
То правда, але, якщо вони у Вас є. А якщо нема купи грошей, а все одно хочеться, то твердо і аргументовно можу сказати: "Це можливо"... Просто, піде більше часу.

Якщо, Ви маєте власний досвід такого починання - пишіть, діліться.
Якщо, Вам цікавий мій - запитуйте, поділюсь.

80%, 12 голосов

7%, 1 голос

13%, 2 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

"Гармонія" цін, сільськогосподарської галузі. Яка Ваша думка?

Про дивне формування цін на офочі та фрукти, по принципу: чим меньше праці, тим дорожче продаєм... я, вже писав.

Тепер, мене цікавить Ваша думка, а точніше, як Ви викручуєтесь, в наступній ситуації: "В цивілізованому світі, плоди праці сільського господартсва - дороржче.... техніка та інвентар - дешевше.... У нас, все навпаки, плоди дешеві, а техніка космічних грошей коштує".

Був навіть реальний прикол з моїм знайомим колегою, який зареєструвався на сайті знайомств.... прийшов до мене в шоці і каже: "познайомився з дівчиною... вона сказала: "Если хочеш доказать, что ты меня достоин, должен приехать на порше"..... То це я маю продати за 2 000 000 комбайн, щоб купити за 2 000 000 порше??? І шо мені те порше дасть?"....

Та даже не будем брати комбайни і трактора від 500 000.... візьмем банально - корову.... Добра корова меньше 1000 доларів не коштує.... зато молоко, має коштувати копійки.

Не будемо чіпати державу з ілюзованими дотаціями та допомогами... Хай краще не заважає, ніж ускладнює нам життя, своєю турботою про нас.


0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

63%, 5 голосов

38%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Розвинений кooпeративний рух - запорука зміцнення регіонів

Останніми роками в Україні пожвавився розвиток сiльськoгoспoдарськoгo кooпeративнoгo руху. Станом на 1 січня 2017 року в Україні налічувалося 2014 сільськогосподарських кооперативів (997 виробничих та 1017 обслуговуючих). А на початок 2018 року – вже 2069 (996 виробничих і 1073 обслуговуючих), тобто, на 3% більше.

Дана статистика свідчить, що аграрна галузь в Україні почала потрохи відроджуватися.

Важливo, щoб прoцeс ствoрeння сiльськoгoспoдарських кooпeративiв активнo прoдoвжувався i надалi, адже кооперативний рух стимулює сoцiальний рoзвитoк сeла та пoяву нoвих рoбoчих мiсць. Крім того, oб’єднавшись в кooпeративи, сeлянським гoспoдарствам значнo лeгшe кoнкурувати з вeликими тoварoвирoбниками та кoмeрцiйними структурами, якi є пoсeрeдниками в ланцюгу вирoбництва та збуту сiльськoгoспoдарськoї прoдукцiї.

На Вiнниччинi свoгo часу була прийнята Програма розвитку особистих селянських, фермерських господарств, кооперативного руху на селі та дорадництва, розрахована до 2020 рoку, яка пeрeдбачає рoзвитoк сiльськoгoспoдарськoї дiяльнoстi, ствoрeння умoв для залучeння iнoзeмних iнвeстицiй, пiдтримку фeрмeрських та oсoбистих сeлянських гoспoдарств чeрeз oб’єднання в oбслугoвуючi кooпeративи, ствoрeння нoвих рoбoчих мiсць в сiльськiй мiсцeвoстi тoщo.

У Вiнницькiй oбластi нараховується пoнад 90 сiльськoгoспoдарських обслуговуючих кooпeративiв, сeрeд них – мoлoчнi, плoдooвoчeвi, з oбрoбiтку зeмлi i збирання врoжаю та iншi. Система кооперації на Вінниччині дуже активно працює з населенням по викупу надлишків сільгосппродукції, виробленої в домашніх господарствах. Обласна споживча спілка на сьогодні є найкращою в Україні.

Аби селянські фермерські гoспoдарства могли і надалі успішно розвиватися та ствoрювати умoви кoнкурeнцiї для вeликoгo бiзнeсу в агрoсфeрi, потрібно розширювати і поглиблювати державну пiдтримку кooпeративнoгo руху. Його розвиток сприятиме не лише змiцненню аграрних рeгioнів, а й нарoщуванню eкoнoмiчного пoтeнцiалу всiєї дeржави.

 

 

Китай інвестує в українське садівництво $515 мільйонів!


В ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА  відбулась прес-конференція, під час якої Асоціація "Укрсадпром" і китайська державна компанія China Haisum Engineering Co., Ltd підписали меморандум про співробітництво, в рамках якого передбачено виділення $515 млн інвестицій в українське садівництво.


«Сьогодні ми робимо  дуже важливий крок, до якого йшли майже півроку. Це – особливий момент для всього вітчизняного садівництва і української держави в цілому, - зазначив голова асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка.

Ми об’єднуємо дрібних та середніх фермерів, що працюють у галузі вирощування фруктів, ягід та горіхів - загалом більше як 60 колективних членів з 16 областей України. Всі фермери скаржаться на брак коштів для розвитку – не вистачає інвестицій, дорогі кредити, що себе не виправдовують. Ми розуміли, що в цій галузі потрібні радикальні зміни. І, нарешті, ми досягли стратегічних домовленостей із нашими китайськими партнерами, державною корпорацією China Haisum Engineering Co., Ltd, що мають величезний досвід інвестування інфраструктурних проектів у галузі сільського господарства. Ми також ініціювали початок процесу узгодження фітосанітарних умов для експорту української плодово-ягідної продукції на ринок Китаю.

За цією програмою, яку відкриває підписання меморандуму,  близько 1 мільйона людей в сільській місцевості отримують  можливість працювати в нових умовах, розвивати свій бізнес та бути конкурентоспроможними на міжнародному рівні. Загалом за два роки українське садівництво отримає 515 мільйонів доларів США у вигляді інвестицій в інфраструктурні проекти. Вже відібрано 18 проектів - від дрібних вартістю $ 200 тисяч до великих об’єктів вартістю $20 млн. Інвестиції у садівничу галузь охоплять всі основні напрямки – від плодопереробки й зберігання до систем зрошування та логістично-виробничих комплексів.  Хочу також зазначити, що більшість збудованих об’єктів будуть у кооперативному користуванні і зможуть приносити велику користь державі. Всі інвестиції будуть прозорими, проект відбуватиметься під громадським контролем і за підтримки державних структур»,– підсумував Дмитро Крошка.

Гонг Чжюн, генеральний директор Департаменту з міжнародних зв’язків China Haisum Engineering Co., Ltd:

«Як представник китайської державної компанії дуже радий брати участь у сьогоднішній події – підписанні меморандуму про співробітництво. Наші країни мають 25-річний досвід плідних дипломатичних відносин. А 5 років тому лідер Китаю Сі Дзіньпін підписав указ про впровадженню «Нового Шовкового шляху», у якому Україна, яка розташована на перетині торгівельних шляхів, займає стратегічно важливе місце. Україна має гарний клімат, працьовитих людей, має великий досвід виробництва якісної аграрної продукції.

Наша компанія спеціалізується у галузі переробки харчових продуктів, і саме в цій галузі Україна має колосальний потенціал для розвитку. Тому ми  вирішили розпочати спільний інвестиційний проект, у рамках якого готові поділитись не лише грошима для будівництва нових об`єктів, але й технологіями переробки, зберігання,  досвідом і зв’язками. В травні 2017 року в Китаї буде проходити Форум «Нового Шовкового шляху», під час якого наше співробітництво у галузі садівництва отримає додатковий стимул та гарантії втілення», - зазначив китайський партнер.

Його  слова підхопив заступник  генерального директора Департаменту з міжнародних зв’язків China Haisum Engineering Co., Ltd  Ван Сяо Чжоу:

«Україна – винятковий та дуже цінний партнер Китаю у галузі сільського господарства, має великий досвід аграрного виробництва і людський потенціал. А Китай, як одна з найбільших країн світу – це величезний ринок збуту для сільськогосподарської продукції».

Ван Сяо Чжоу зазначив, що саме їх компанія розробила та впровадила у Китаї чимало харчових стандартів якості для виробників та постачальників продукції, і це дозволить уникнути можливих дозвільних непорозумінь.

«Ми впевнені, що наше співробітництво принесе вигоду обом країнам та стане гарним підґрунтям для залучення України в глобальні міжнародні програми по розвитку «Нового Шовкового шляху». Ми готові працювати на результат і в нас є всі умови для досягнення успіху», - підкреслив китайський партнер.

Чен Іцян, голова аграрного комітету Сhinese Commerce Associacion (CCF):

«Для мене, як члена Китайської Торгової Асоціації - велика честь брати участь в цьому проекті. Ми не новачки на ринку України - у 2016 році наша компанія інвестувала кошти в будівництво цеху сортування черешні в Мелітополі, і цей досвід дав нам впевненість в гарних перспективах для наших інвестицій в Україні. Хочу побажати, щоб в рамках «Нового Шовкового шляху» перед Україною відкривалися нові можливості, а ми, зі свого боку, готові всіляко в цьому допомагати і розвивати співробітництво між двома нашими країнами», - підсумував Чен Іцян.

Зміна клімату. Які вносите корективи в будівництво, господарство

Всі ми чудово знаємо, що клімат змінюється.
З"являються природні катаклізми, які були дивиною для наших країв.
Наприклад: на полтавщині, з"явились смерчі... не такі як в Америці, але криши зносять на ура.
Я вже не одноразово писав про те, що старі конструкції не актуальні: в старих курниках - мерзнуть кури, в старих хатах і погребах - постійно приходиться боротись з сирістю і т.д...

Хто хоче, діліться ПРАКТИЧНИМ досвідом того, на скільки відчули ці зміни і які вносите корективи в старе будівництво, що враховуєте при новому будівництві.... які зміни вносите в сільське господарство: вирощування рослин, тварин в сучасних умовах і т.д.????

Скільки води ми їмо...

Засухи стають все більш частими і безперервними в багатьох частинах світу і люди всюди прагнуть зменшити свій водний слід. Багато експертів рекомендують нам двічі подумати, перш ніж приймати розслаблюючі гарячі ванни, в цілях економії, ми встановлюємо аератори на кранах, купуємо туалети, з більш ефективним використанням води, і так далі.

Це дуже добре і дуже допомагає, але навряд чи хто-небудь знає, що «ми з'їдаємо більше 70% від загальної кількості води яку споживаємо». І це логічно, адже щоб виростити їжу її потрібно поливати, культури не можуть рости без води.

Ось цікаве порівняння витрат води на виробництво продуктів з нашими побутовими витратами
Виробництво 1 кг свинини, це 6000 літрів води = 188 прийнятих душів.
водный след в продуктах: Сознательное потребление
Виробництво 1 кг яловичини, це 15000 літрів води = 250 ванн з теплою водою.
водный след в продуктах: Сознательное потребление
1 кг шоколаду, це 17000 літрів води = 1 повноцінному басейну
водный след в продуктах: Сознательное потребление
Але це тільки частина всієї картини ...

Водний слід в продуктах
У сільському господарстві витрачається до 80% всієї споживаної води.
водный след в продуктах: Сознательное потребление

Давайте подивимося на типовий сніданок з точки зору споживання води у виробничих процесах. Буханець хліба витрата близько 900 літрів води, а 200 г сиру - близько 1500 літрів. Так просто бутерброд з сиром і вже близько 200 літрів води.

Але який же повноцінний бутерброд без м'яса? Адже м'ясо має набагато вищий водний слід, ніж овочі, зернові або боби.
Наприклад, на один кілограм яловичини йде, в середньому, від 5000 до 20000 літрів води, тоді як для отримання 1 кг пшениці потрібно від 500 до 4000 літрів води.

Це величезні витрати, насамперед вони йдуть на вирощування трави, кормів, кормових добавок, які корова споживає за весь час, потім вода для пиття, чищення та обробки. Багато м'ясних порід, при промисловому їх вирощуванні у нас, ніколи не виходять на вільний випас, вони живуть в кліткахх і їдять корм, виготовлений з кукурудзи та сої, бо зернові прискорюють ріст великої рогатої худоби. Відповідно витрата води на вирощування, наприклад, кукурудзи 1000 літрів на 1 кг. А бичок може з'їдати до 1000 кг такого корму протягом декількох місяців.
Тільки уявіть, який водний слід ми залишаємо кожен раз, коли купуємо м'ясні продукти, вирощені в промислових умовах.

Якщо говорити про привізні продукти, то вода тут додатково витрачається на заморозку і не варто забувати про транспортний слід. Транспортування продуктів харчування на великі відстані вимагає великої кількості палива, яке забруднює повітря, сприяє зміні клімату і також використовує великий обсяг води на видобуток і виробництво.
Бензин, споживаний на кожен кілометр, це ще 3/4 води на його виробництво.

А ми ще любимо різні ласощі, цукерки, чіпси, сухарики, там же немає води ...
Насправді, на їх виробництво йде ще більше води, ніж на звичайні продукти.
Якщо говорити про картопляні чіпси, то крім води, яка витрачається на промислове вирощування картоплі, вода також йде на її промислове очищення, виробництво рослинної олії для смаження, виробництво палива для доставки, виробництво упаковки, і так далі.

Ось і виходить, що на вирощування звичайного кілограма картоплі йде 300 літрів води, а для упаковки чіпсів потрібно від 3000 до 5000 літрів води.

Коротше кажучи, чим більше промислового м'яса, сиру, молочних продуктів і ласощів ми їмо, тим більше води ми споживаємо. Наступного разу, коли ви будете йти на обід, прикиньте, скільки води пішло, щоб зробити цю їжу.

Але стривайте! Адже ця яловичина вже в супермаркеті, вона вже вирощена. Ця вода вже використана, чому ми не можемо її з'їсти?
Можемо, але якщо ми купуємо і їмо водоємкі продукти зараз, харчова промисловість буде продовжувати їх вирощувати або навіть нарощувати обсяги в майбутньому. Ось чому зараз найкращий час, щоб змінити наші звички в їжі сьогодні. Спад попиту породжує поступовий спад виробництва, а значить зменшення навантаження на наші водні ресурси, на всю планету.


Детальніше тут: http://slovo-motivator.webnode.com.ua/news/skilki-vodi-mi-jimo/