хочу сюда!
 

Оксана

47 лет, близнецы, познакомится с парнем в возрасте 45-55 лет

Заметки с меткой «отель»

Українське правосуддя – риба з гнилою головою

Если у кого - то уже не осталось ничего,
кроме долгов, то пусть он, по крайней мере,
будет должен тебе.
Донецкая народная мудрость
 
            Усім відома ідіома про рибу, що гниє з голови, обернулась
для вітчизняної системи управління, судових та законодавчих органів
суцільною катастрофою. І не дивно, що сьогодні  в числі топових тег в
Інтернеті перші позиції посідають саме  такі:   рейдери, антирейдери,
рейдерське захоплення. Безвихідність та патовість ситуації полягає в
тому, що саме фахівці з розвінчування рейдерских схем самі їх і
моделюють.
Розпочнемо розплутувати корупційно-рейдерський клубок із самого
початку:  згідно статистики 90%  керівних посад   правоохоронних органів
займають вихідці з Донбасу. Крім «донецького МВС», під контролем
безпосередньо «донецьких» знаходяться ГПУ, Конституційний суд, Вищий
спецсуд із розгляду цивільних та кримінальних справ
(http://ord-ua.com/2011/06/02/donetskie-idut-mvd-prokuratura-i-sudyi-okku..).
На тлі власних «реформіських дій», швидко реалізувавши програму
захоплення «стратегічних крісел» державотворення та судової системи
України,  Віктор Янукович планомірно впроваджує в дію свою програму
мінімум: виключити з політичної боротьби екс-прем'єра Юлію Тимошенко та
залишитися при владі принаймні на 15 років. Як зауважує у своєму
інтерв’ю  «Газеті ua» віце-спікер України Микола Томенко: «Оточення
Януковича завжди намагається відчути, чого хоче господар. Цим політичним
психологам здалося, що він бажає виключити Юлію Володимирівну з
політичної боротьби, щоб у неї була одна судимість, але суттєва. Друге
потаємне бажання Януковича — залишитися при владі надовго. Президенту
нашіптують, що його зможуть обирати в парламенті, і він буде першою
особою 15 років. А для цього треба мати суміш політичного режиму  Росії й
Білорусі. І до цього йде.»…
Програма Президента реалізовується, як у анекдоті: "Уряду треба
активніше працювати із знедоленими", — виступає Янукович. Азаров
підходить до нього і питає: "Вікторе Федоровичу, я вчу українську, та 
хто такі «знедолені» не розумію». — "Це ті, хто не віддали нам
"долю".Зараз усі, в кого є гроші, мають віддати "долю" владі.
 «Бачили, що відбулося з гіпермаркетом "Епіцентр" секретаря Київради
Галини Гереги.  Її чоловік вимушено відбув за кордон. Хотіли забрати
бізнес у власників "Фокстроту". Кажуть, зараз за кордоном власники
мережі ресторанів "Козирна карта". Хтось віддає 25 відсотків справи,
хтось — 70, щоб урятуватися. Є кілька груп, які координують наїзди і
кришування бізнесу.  Одна навколо народного депутата Юрія Іванющенка,
інша — Олександра Януковича, сина президента. Кажуть, вони активно
використовують для рейдерства Управління по боротьбі з організованою
злочинністю. Якщо в тебе слабкі нерви й немає серйозного «даху», усе
відберуть або посадять. Якщо не замислимося, як це зупинити, треба буде
тікати з України", - сказав віце-спікер.
(http://gazeta.ua/articles/politics/_yanukovich-ta-ivanyuschenko-vikorist..)
Широко відомі, дуже схожі на рейдерство історії, пов’язані, зокрема, з
Київським стратегічним інсуліновим заводом «Індар», який на підставі
зміни керівництва був захоплений беркутівцями в липні 2011 року, і до
сьогодні відомі вчені України намагаються відновити його діяльність;
Київським офісним центром «Євразія», де в березні  2011 року відбулась
спроба рейдерського захоплення, що проводилась із застосуванням судових
рішень, винесених на підставі неправдивих даних  ТОВ «ГМСІ», власник
центру виборює свої права в Суді; напівзруйнованим приміщенням
кінотеатру «Орбіта», діяльність якого, за словами заступника голови КМДА
Олександра Пузанова, буде відновлено, але вже сьогодні  приміщення
активно ремонтується та готується до здачі в оренду одній з потужних
ресторанних мереж;  столичною книгарнею «Сяйво», яка в лютому 2010 року
була захоплена молодою командою Черновецького, в травні 2011 року
виборола  свої права в Господарському суді й уже в вересні була
відібрана новою владою у її законного власника ТОВ «Книгарня «Сяйво» з
метою передачі одному з «поважних» депутатів від ПР;  одеською мережею
«Антошка», яка поки що чинить спротив донецьким рейдерам; заводом
«Стальканат», банком «Південний» і сотнями київськими, одеськими,
харківськими, луганськими та іншими вітчизняними потужними й не дуже,
приватної форми власності, підприємствами. Жахливі історії
безцеремонного рейдерства біло-блакитної чуми, які останнім часом не
сходять зі сторінок та екранів незалежних ЗМІ,  бентежать свідомість
громадян України, але жодним чином не хвилюють представників донецького
владного апарату.
Не зважаючи на стрімке падіння довіри до Віктора Януковича, зафіксоване
Міжнародною фундацією виборчих систем, а саме:  у 2011 році, за словами
головного дослідника IFES Ракеша Шарми, за результатами опитування,
проведеного  за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID),
рейтинг Януковича знизився до 29% проти 43% у 2010 році
(http://press.unian.net/ukr/pressnews-110141.html), але теперішній
керманич Держави ходу збавляти й не збирається. Донецька корупційна
м’ясорубка, не маючи можливості прибирати до рук об’єкти державної
власності вже прибрані до рук попередниками, безцеремонно краде
комерційне майно вітчизняного та зарубіжного походження.
Наглядним для відчайдушних вітчизняних підприємців, які все ще не готові
ділитись з рейдерами-регіоналами, є свіжий листопадовий приклад
жорстокого побиття бізнесмена із Запоріжжя, власника торгівельного
бренду «Хортиця» Євгена Черняка. Один із найвпливовіших магнатів країни
стверджує, що акція (http://www.segodnya.ua/news/14315388.html)
безпричинного нападу на нього дев’ятьма невідомими особами є абсолютно
спланованою, а неодноразові пропозиції «дерибану бізнесу з пацанами», що
попереджали подію – роблять заяву постраждалого абсолютно
аргументованою. Висновок – чинити супротив «м’ясорубці» подекуди не
тільки фінансово невигідно, але й небезпечно для життя.
Останні  рейдерські захоплення, що пронеслися  над столицею в листопаді,
були здійснені в приміщенні Чоловічої капели Ревуцького, універмазі
«Україна» та готелі «Славутич». Захоплення останнього розглянемо
детальніше.
Чотири роки тому, тоді ще обіймаючи посаду віце-прем’єра, теперішній
прем’єр Микола Азаров робить гучну заяву по те, що таке поняття як
рейдерство в Україні практично викоренене,
(http://ord-ua.com/2011/06/02/donetskie-idut-mvd-prokuratura-i-sudyi-okku..)
але сьогодні, реагуючи «на потреби комунікаційного ринку» за підтримки
гвардії обслуговуючого персоналу, заводить власну сторінку в популярній
соціальній мережі Facebook для начебто спілкування з громадськістю та
задля боротьби з корупцією та рейдерами, які в 2011 році нахлинули на
Україну, наче чума. (Сьогодні більшість експертів висловлюють
побоювання, що проблеми з рейдерством в Україні надалі лише
наростатимуть. За інформацією Антирейдерського союзу підприємців нині в
Україні діє більше десятка професійних рейдерських угруповань. В
Антирейдерському союзі підприємців зафіксовано понад 800 справ, а
загалом за останні 5 років в Україні зафіксовано близько 3,5 тис.
рейдерських атак на підприємства на загальну суму в 4-5 млрд. дол.(3).
Якщо влада не стане на заваді рейдерству, Україні загрожує остаточна
інвестиційна дискредитація.
(http://finpost.info/2011/11/02/prokyratyra-zaperechyje-informaciju-pro-r..)
І ось, voila, як тільки на сторінку Азарова потрапляє заява директора
готелю «Ставутич» Сергія Синявського про рейдерську атаку Віктора
Татькова, голови Вищого Господарського суду, який безцеремонно
прикривається Партією регіонів, вона миттєво зникає…
Протягом більш ніж двох років прибічники Татькова намагались штучно
стягнути створену заборгованість з готелю «Славутич», роблячи все для
визнання його банкрутом з перспективою передачі готелю незаконному
кредитору. Крім того, факт сумнівної заборгованості Татьков взагалі не
дав оскаржити в Суді. Цікаво, що раніше в пресі з’явилась інформація про
те, що рейдерське захоплення здійснювалось в інтересах бізнес-структур,
пов’язаних з віце-спікером Держдуми Росії Олександром Бабаковим.
(http://blog.i.ua/search/?type=label&words=149888).
Оскільки сьогодні в нашій країні судочинство, фактично, закінчується на
рівні вищих спеціалізованих судів, то й питання, хто ними керує, —
надважливе. Тож цілком закономірно, що призначення основних дійових
фігур судочинства викликає в експертів хвилю емоцій.  Судові експерти та
аналітики схвильовані діяльністю господарського суду, що здійснюється
під керівництвом Віктора Татькова: «З приходом до влади у ВГСУ
екс-голови Донецького апеляційного господарського суду Віктора Татькова
ситуація погіршилась - тепер навіть закриті від громадськості засідання
пленуму ВГСУ стали традиційними. Читати інформаційні повідомлення про
події в господарському суді не має жодного сенсу, оскільки вони написані
в стилі «виступали, слухали, інформували, вирішили, голосували». А
хто,що, навіщо і з якою метою - абсолютно незрозуміло
(http://ura.dn.ua/18.01.2006/928.html).
Зауважимо, що Віктор Татьков майже в числі перших був призначений на
свою теперішню посаду й за найкоротший період провів ротацію кадрів по
всій Україні, підтягнувши у господарську судову систему «донецьку
братію». Зрозуміло, що, маючи досвід роботи в Донецькому апеляційному
господарському суді, Татьков неодноразово «відкатав» не одну рейдерську
схему на бізнесменах підпорядкованого йому регіону, а подекуди й
сусідніх регіонів, та повністю заслужив довіру «донецького керівництва».
Показово, що вслід за паном Татьковим до столиці «підтягнулися» й деякі
адвокатські контори, що спеціалізуються на господарських
справах….(http://dialogs.org.ua/print.php?part=issue&m_id=21248).
            Але про те, хто такі рейдери, сьогодні знають навіть бабці
на базарах, а ось хто й яким чином з ними має боротись, тобто
«антирейдери», не завжди однозначно тлумачиться.
            В Україні під тлумачення «антирейдерів» потрапляють дуже
різні структури. В першу чергу це державні або інституційні антирейдери,
на кшталт комісії Миколи Азарова – дуже потужна сила, яка, викриваючи
рейдерів, захищає закон, але не захищає емітента. Простіше кажучи, що
рейдера можуть звинуватити, навіть кинути за грати, але вкрадене майно
до власника при цьому не повернеться. Наглядний приклад – книгарня
«Сяйво». Рейдерів викрили, навіть назвали імена, навіть тривають судові
тяжби, але питання – хто, коли й яким чином повертатиме колективу ТОВ
«Книгарня «Сяйво» вкрадене майно, на суму 5,5 млн. грн….
            Далі йдуть системні антирейдери – ті, що засідають в
різнопланових комітетах та комісіях, беруть участь у розробці
законодавчих пропозицій, які є потужними та розгалуженими структурами,
що здійснюють повний комплекс послуг по захисту від ворожих поглинань –
це вже компанії виключно приватної форми власності. Їх не дуже багато,
і  кількість їх можна перерахувати на пальцях однієї руки, а  з числа
більш продуктивних та солідних на слуху - BPT-Group  і «Лавринович та
партнери», які ще й виступили в ролі співавторів свіжого видання
«Рейдерство в Україні. Як захищати підприємства» (видавництво
«Тандем»).  До речі, антирейдерська компанія «Лавринович та партнери»,
головний офіс якої знаходиться в Чикаго, фігурує в гучному конфлікті, що
виник між регіоналом Валерієм Конавалюком та, з його слів
«душевнохворим та закоренілим корупціонером»,  тричі-міністром юстиції
Олександром Лавриновичем – батьком упорядника приватного
антирейдерського бюро «Лавринович та партнери» Максима
Лавриновича….(http://kontrakty.ua/content/view/915/39/).
Відмітними моментами «системний антирейдерів» є тісна співпраця з
державними і правоохоронними органами. Системний антирейдер ніколи не
порушить закон, оскільки тим самим він ставить під загрозу весь свій
бізнес, а не просто окремий проект. Звернутися за захистом до подібного
антирейдера, звичайно, дуже надійно, але й дуже дорого. А
власники/керівники підприємств часто не те що не готові багато платити,
але взагалі не хочуть платити, вважаючи, що держава зобов'язана захищати
їх безкоштовно (що насправді є природнім). Тож коли вони "дозрівають"
для того, щоб найняти антирейдера, дуже часто виявляється, що час
втрачений, рейдер зайшов дуже далеко, і системні антирейдери, піклуючись
про свою репутацію "безпрограшних захисників", відмовляються від таких
проектів. Або сценарій роботи антирейдера розкручується по-іншому:  в
процесі захисту бізнесу клієнта «системний  антирейдер» висмоктує у
підзахисного майже всі можливі фінансові ресурси й кидає на півдорозі,
бо його робота завжди має бути оплаченою в повній мірі. Та добре, коли
власники/керівники підприємств у результаті колоборації із подібними
захисниками мають у собі сили піднятись і йти далі, самостійно виборюючи
свої права.
            Але є ще один, не дуже надійний, але контрольований вихід –
підприємство, що потрапило під рейдерську атаку,  може спробувати
захиститись власноруч від самого початку: ретельно вивчити документацію,
що викладена в просторах Інтернету на тему рейдерства та
антирейдерства, винайняти гарного адвоката та спробувати створити
інформаційне поле навколо «emergence situation»,  і хто знає, можливо,
на хвилі підтримки свідомої громадськості та провідних ЗМІ  правосуддя й
восторжествує.
 
Додаток №1:
Перелік блогів: Антирейдер України
Антирейдер Украина в ЖЖ http://antiraider-ukr.livejournal.com;
Антирейдер Украина на hiblogger http://antiraiderukr.hiblogger.net;
Антирейдер Украина на МЕТЕ http://blog.meta.ua/~antiraider_ukraine;
Антирейдер Украина - i.ua http://blog.i.ua/user/3925991;
Антирейдер Украина - www.liveinternet.ru http://www.liveinternet.ru/users/4387265;
Антирейдер Украина на Я.ру http://antiraider-ukr.ya.ru/#y5__id37;
Антирейдер Украина на blogspot.com http://antiraiderukr.blogspot.com/;
Антирейдер Украина на NETLOG http://ru.netlog.com/antiraider_ukraine;
Антирейдер Украина на Facebook http://www.facebook.com/AntiraiderUkraine;
Антирейдер Украина на Google+ https://plus.google.com/u/0/108456433901091003201/posts
Антирейдер Украина - Блоги@Mail.ru http://blogs.mail.ru/mail/antiraider.ukraine/
 
Додаток №2
Рекомендовані сайти з рейдерської тематики:
Украинское антирейдерское движение http://www.zahvat.net/
Элита Украины http://www.kraina.name/
Агентство конфликтного PR — /PR i Z/ http://pr-z.com.ua
Украина криминальная http://cripo.com.ua/
ОРД http://www.ord-ua.com/ 
Народный комитет по борьбе с коррупцией http://stopotkat.net/
Тарасова Правда http://taras-ua.com/
Аргумент http://argumentua.com/
Конфликты и Законы http://k-z.com.ua/
Информационный портал job-sbu.org http://job-sbu.org

 

Агентство конфликтного PR — /PR i Z/

Отель для мертвых

Отель для мертвых

В Японии открыли отель для мертвых.
Тут находятся тела людей, чьи родственники не захотели держать покойных дома.
В отель приходят друзья и родственники усопшего, чтобы отдать дань памяти, до того, как тело кремируют.
Место тут стоит 157 долларов.
Вот такая бизнес идея, как вам?
Отель для мертвых

Отель для мертвых

Отель для мертвых

Отель для мертвых

Отель для мертвых

Отель для мертвых

Отель для мертвых

Отель для мертвых

Отель для мертвых

Отель для мертвых

Отель для мертвых

Швейцарский отель "0 звезд"

Швейцарский отель "0 звезд"
В Швейцарии открылся нулевой отель.
Тут нет окон и отдельных номеров.
Кровати стоят в большом холле.
Располагается он под землей, так как сделан из старого бункера.
Швейцарский отель "0 звезд"

Швейцарский отель "0 звезд"

Швейцарский отель "0 звезд"

Швейцарский отель "0 звезд"

Швейцарский отель "0 звезд"

Швейцарский отель "0 звезд"

Отель Love в Японии

Японский отель Love имеет очень экстравагантный интерьер. Американка
Мисти Кисл (Misty Keasle) сделала эту серию фотографий оттуда.



Отель Love в Японии

Отель Love в Японии

Отель Love в Японии

Отель Love в Японии

Отель Love в Японии

Отель Love в Японии

Отель Love в Японии

Отель Love в Японии

Отель Love в Японии

Отель Love в Японии

Отель Love в Японии

Отель Love в Японии

Отель Love в Японии

Отель Love в Японии

Отель Love в Японии

На Цейлон за чаем. Часть 24 - Свадьба по-Ланкийски.

Начальная часть
Предыдущая часть


Под конец отдыха в отеле стали преобладать русские. Была здесь и парочка из Москвы. Молодожены, приехавшие на медовый месяц. По семейным обстоятельствам (смертью отца невесты прямо перед свадьбой) торжественную часть свадьбы им пришлось отменить. Нагнать упущение они решили здесь. Оформить брак по ланкийски. Сделать это можно было и в отеле.  В один из дней они пригласили утром всех знакомых русских ( и меня в том числе) на территорию спортцентра, на свадебную церемонию. Предлагаю посмотреть мой фотоотчет)))

В ожидании праздника.

Приготовленный  для ритуального убийства кокос.

Свадебный торт из папье-маше.  Настоящий бы потек в такой жаре мигом. 

Алтарь брака.

Гости собираются и ждут. 

По территории отеля к спортцентру ведут жениха.

На просмотр свадьбы прибежали уже не только русские... 

С песнями в "танцах и плясках" жениха привели. 

Предназначение этого коридора разделяющего отель и спортцентр осталось не ясным. Возможно так как отель занимает большую площадь и обходить его для доступа к океану нужно долго построен этот коридор разделяющий отель, для беспрепятственного доступа местных жителей к океану. С обоих сторон у стены весь день дежурит охрана не пуская никого кроме туристов из одной половины отеля в другую. Ночью переход возможен только по мостику, с котороо я и снимал это фото. 

Ведут невесту.



Невесту тоже привели.

Уже треть отеля сбежалась на праздник. 

Церемония началась. Жених и невеста влезли на пьедестал. 

Регистратор (наверное) дал им листки пальмы. Какие они должны были бросать на землю. Три раза, повторялась эта процедура. 

Потом они обменялись кольцами. Примерно в этот же момент был убит кокос. 

Потом полили ручки зачем то. 

Потом было прослушивание песен на сингальском в исполнении трех девочек. 

Потом жених с невестой запалили свечку.

Типа отрезали торт (на самом деле покромсали и затоптали пирожное спрятанное за тортом)

Опосля бухнули сочку на лавочке....и каг бэ все.

Жених с невестой пошли фоткатся. (Хороший я ракурс выбрал)))) А мы бухнуть пивка за их здоровье в аллинклюзивском баре... а потом иноземцы в нашем отеле, долго удивлялись почему это русские у бара замечая жениха и невесту кричали "Горько" на весь отель))) 

З.Ы. Обошлась вся эта свадебка им в 600 баксов. Сюда входит - обряд брака с танцорами и певуньями, видео и фотосьемка, праздничный особый ужин на двоих вечером.

Продолжение 


Отель-клуб Мермейд (Mermaid Hotel & Club Resort 4*) Расположен в городке Калутара (75 км. на юг от Коломбо) на популярнейшем туристическом побережье Ланки Бентоте. После реконструкции в 2010 получил 4 звезды. Система - All inclusive
(Все включено). 
Круглосуточный room-service (обслуживание номеров). 
 В отели имеется спорт-клуб. Прачечная, врач, обмен валют, конференц-зал и т.д.

Фотосъемка:

                        фотоаппарат Olympus MJU 760 Digital

На Цейлон за чаем. Часть 16 - Ночной Мермейд


Как то в один из вечеров маясь от безделья я решил заняться экспериментами с ночной съемкой (на Ланке полностью темнеет в течении 20-30 минут, а происходит сие действие в после 18:00). Но так как ночью снимать в округе нечего (везде темно как у ... в ....) пришлось снимать отель)) В нем света достаточно... Параллельно я расскажу о отеле и его обитателях. 

Закат. Вид с террасы отеля. 
На момент нашего поселения в отеле было много немцев и англичан. Русских буквально единицы. Потому и жизнь там протекала вяло - днем все загорают, вечером пару бокалов пива на террасе и спатки. Таков ритм жизни европейцев. Изредка можно было видеть слегка пьяных индивидуумов и также редко сбившиеся компании немцев. 

Вид на террасу и бар.
Где то на экваторе пляжного отдыха отель начал запаковываться русскими, и под конец нашего отдыха они стали главенствующей силой. Вечно торчащие люди в штормовом океане, декалитрами расходящийся в час алкоголь,(алкоголь местного производства - бесплатный, согласно системе "все включено") сдвинутые столы на террасе с шумными пьяными компаниями вечерами, мгновенно опустошающийся ресторан три раза в день (еда также бесплатна в любых количествах, что в принципе разорительно для любого отеля мира, если в нем русские в большинстве))) купания ночью в бассейне (святотатство для европейцев, зато они в кроссовках на полотенца своих шезлонгов залазят))) все это значит что русские прибыли))) И что не говори так веселей. Все таки приятно выйти на балкон отеля, глубокой ночью, где то на экваторе, вдали от русской родины...  и между писков белок и шелеста пальм с рокотом океана услышать славянские народные песни))) 

Искусственный бассейн ночью.
Но конечно все в разумных пределах. Непонятны русские приехавшие сюда, фиг знает куда, ухлопавшие кучу денег что бы тут весь отдых проходить ужратыми в сраку, повалятся синим под пальмами и уехать назад. Также непонятны европейцы, приезжающие весь отдых поваляться в шезлонге иногда купаясь в бассейне. Смысл так далеко ехать? Видимо только что бы на родине понты погонять. 

Холл отеля.
Вообще развлекательной программы вечерами в Мермейде нет. Вернее есть, но для пенсионеров, ну и для пьяных (ударение на этом слове) русских тоже подойдет. В принципе там три возможных сценария вечером - 1) приезжают гитаристы местные и ходят возле столов песни поют 2) приезжает небольшая музыкальная группа с инструментами и дает концерт небольшой (европейские старые хиты в основном) 3) нажираемся самостоятельно, развлекаем себя сами))). Шум от ночных дебошей и музыкантов в номере не слышен. Океан глушит все. 
 Днем же развлечений побольше, так как в отеле есть спортцентр то в нем можно торчать целый день занимаясь чем угодно, от дартса с пивом до крикета и водного поло. Особенно интересно играть в что либо "нация против нации"))) 

Переход в спорт-центр из отеля. Ночью по лестнице справа, днем через эту дверь.

Вид на пляжный бар.
Бухло в отеле сгодится. Главное не пробовать местное клубное имбирное пиво. Рыголлето прийдет за вами))) Местная водка -  аррак тоже не очень хороша. Виски не пробовал, да и вообще я там на пиве днями работал...ведь пиво и прохладительные напитки (кока-кола, фанта, спрайт производятся на Ланке, и в отелях бесплатны) очень даже, можно упиться)) при чем газировка вкуснее чем у нас, натуральней что ли. Не такая "приторная и химическая". минеральной воды на Ланке пристойной нет. Практически вся минералка - без газа. 

В зоне шезлонгов, на берегу океана.
Матрацы и свежие полотенца на них выносят следом за вами прислуга. Днем на шезлонгах можно замерзнуть. Тень пальмы и свежий ветер с океана иногда заставляет поежится, особенно после перепоя накануне)) 

Вид на отель из-за забора на пляже.
Возле ограды отделяющей территорию отеля от пляжа днем все время оккупирует местные - бич-бойз и торгашки сари, а также продавцы картин и ракушек, которые день деньской наблюдают за жизнью в "аквариуме иноземных туристов")) Со временем привыкаешь. Вход на территорию отеля для местных строго запрещен. За порядком бдит охрана отеля, и днем и ночью находящаяся во всех зонах отеля. 

Вид на центральную секцию отеля.
Персонал в отеле улыбчивый и приветливый. Наглости и грубости замечено не было. Воровства тоже. Сплошной позитив. К примеру, меня (чудака ночью бегающего по отелю со штативами и увешанного фотоаппаратами когда все внизу бухают) пускали везде пофоткать, всячески одобряя (о яяя гуд гуд хаараашо))) и подбадривая))) 

Вид на террасу и ресторан.

Кормежка в ресторане отеля отличная. Шведский стол. Свыше 30 блюд постоянно из которых 5-7 весьма острые. Один раз будучи очень голодным, я наложил в тарелку нечто похожего на наш огурец... горечи большей я в жизни не ел. И как такое можно есть)))  Мяса также достаточно. правда не говядины))) Картошка, помидоры, яблоки у них деликатес - потому завозят их только в отели, правда в небольших количествах. Местные овощи "на замену" весьма недурны. 

На террасе ресторана.
В ресторане я заметил одну особенность. В отеле параллельно с нами жили и местные, видимо богачи из столицы приезжали отдохнуть на побережье на выходных, ну еще некоторые почти местные индусы и не очень но тоже смуглые жители пост-колоний... к примеру Аппу, житель Мальдив*  (!!!!) приехал отдохнуть на Шри-Ланку (!!!!) ))) Так вот вся эта братия занимала отдельные столы в углу ресторана, через проход. С белыми рядом они не садились. Видимо не отошли еще от колониальных традиций.

Ресторан перед набегом (ужином).
Днем и вечером, между работой ресторана (он работает по 2 часа, утром, обед, вечер) пищу (канапе разные, а также чай-кофе (с молоком) 3 вида соков, холодную минеральную воду и разные фрукты) в неограниченных количествах можно взять в специальной комнатке самообслуживания рядом с террасой.

Вид на подъезд.

Сувенирные магазины отеля.
Ну и последний на сегодня и самый важный отзыв о отеле - если я буду на Шри-Ланке еще раз...я хочу поселится в Мермейде)) Я пошел спать...

Подготовленная персоналом постель ко сну. Утром встав с кровати и нацепив плавки, идешь пить кофе а потом в бассейн, а потом в ресторан завтракать... придя в номер застаешь кровать застланной (постель и полотенца меняются каждый день) а номер убранный (личные вещи раскиданные по хате до - сложенные). Ценности включая деньги не трогаются. Сейф в номере явно лишний. ( Оставленные на кровате деньги забираются ибо считаются чаевыми... но это никак не влияет на уборку) А вечером придя с ужина застаешь кровать в таком виде. 


 *Мальдивы - острова в Индийском океане в 1200 км от Ланки на запад. Крупный туристический центр экзотического туризма. 

Отель-клуб Мермейд (Mermaid Hotel & Club Resort 4*) Расположен в городке Калутара (75 км. на юг от Коломбо) на популярнейшем туристическом побережье Ланки Бентоте. После реконструкции в 2010 получил 4 звезды. Система - All inclusive (Все включено). Круглосуточный room-service (обслуживание номеров).  В отели имеется спорт-клуб. Прачечная, врач, обмен валют, конференц-зал и т.д.

Фотосъемка:

                          фотоаппарат Olympus MJU 760 Digital

На Цейлон за чаем. Часть 14 - Отель "Мермейд"

Начальная часть
Предыдущая часть


Заехав на территорию отеля Мермейд  и проехав мимо маленькой стоянки авто и будки охраны мы подъехали к подъезду отеля ...

Подъезд отеля. Под галереей вход в холл. Открытые окна - ресторан. За колоннами - сувенирные и ювелирный магазины. Второй этаж над колоннами - кухня.
Выгрузившись из машины и дав на чай водителю еще 5 долларов (в общем гиду и водителю мы заплатили 25 долларов чаевых)  мы отпустили машину. А сами попали в руки местного персонала. Персонал сугубо англоговорящий. Предложив нам бесплатные фруктовые коктейли нас попросили подождать в холле, уборки номера. 

Холл отеля. Стекол нет))) лестница ведет в ресторан. "Ресепшен" слева.
Подождав минут десять нас пригласили в номер, носильщик понес чемоданы (доллар на чай). Номер нам достался на третьем этаже. 

Наш номер сразу по приезду. Цветы на кровати и фрукты.

Фрукты "по приезду" мы не доели. Смысла в них я так и не понял ведь отель работает по системе "Все включено". 

В номере телефон, телевизор (русских каналов нет), сейф (с электронным кодовым замком), маленький холодильник...

... стерео система с СD (на стене висит), кондиционер (спрятан за решеткой над дверью)...

...в санузле фен, мыло и туалетная бумага, шампуня нет)). 
Вид с балкона номера...

Балкон. Надобность не понятна. Без кондиционера жить там нельзя и вечером)) 
...нас устроил)))

Вид с балкона номера.

Черные круги на песке это ванночки для смывки песка с ног перед заходом в номер для жителей первого этажа (выход у них сразу на улицу, а не в коридор жилого крыла отеля) ...

...а в ванночках встречаются Жабко)) 
Распаковав чемоданы мы продолжили осмотр отеля... 

Галерея к ресторану для жителей верхних этажей.

Вид на ресторан (второй этаж) и террасу с баром (первый этаж). 

Один из двух декоративных бассейнов по краям трассы (со стены в центре течет вода). Слева полки на стене -  библиотека, собираемая из того что оставляют туристы (каких только там языков нет). 

Вид с террасы. 

Вид на океан с зоны шезлонгов. 
 

Вид на центральную секцию отеля с зоны шезлонгов. Слева пляжный бар. Справа наша жилая секция. 
Пройдя по дорожке у самого океана на выходе к пляжу я увидел странное приспособление...

Спасательная станция по Ланкийски))) 
 
...как оказалось впоследствии это была "спасательная установка". Принцип действия ее такой. Когда обнаруживается тонущий, три спасателя бегут к этой штуковине, хватают ее с двух сторон (как носилки) и бегут на берег, третий бежит рядом и на ходу одевает на себя трос, подбежав к берегу он кидается в океан и плывет к утопающему... назад их вытягивают за трос))) У океана есть одна очень коварная особенность которой нет у морей... но о ней в следующей заметке.

Отель-клуб Мермейд (Mermaid Hotel & Club Resort 4*) Расположен в городке Калутара (75 км. на юг от Коломбо) на популярнейшем туристическом побережье Ланки Бентоте. После реконструкции в 2010 получил 4 звезды. Система - All inclusive (Все включено). Круглосуточный room-service.  В отели имеется спорт-клуб. Прачечная, врач, обмен валют, конференц-зал и т.д.

Фотосъемка:
                           
фотоаппарат Olympus MJU 760 Digital

На Цейлон за чаем. Часть 13 - Вдоль побережья.

Начальная часть
Предыдущая часть


Через 3.5 часа мы прибыли в Коломбо. В сам город мы не заезжали, а прошли "боком" по окружной.

Окраина Коломбо. 

В Коломбо есть светофоры)) 

Помимо сфетофоров в Коломбо были обнаружены и ямы на дорогах. А вообще качество дорог на Ланке потрясающее. 
В пригороде Коломбо гид попросился домой))) Мол мы сейчас будем проезжать почти возле его дома и если мы не против он бы не против сойти))) Мы завезли гида на какую то улочку и попрощались. К отелю для отдыха на побережье индийского океана нас повез водитель, став нашим гидом)) 

Торгово-офисно-лечебное здание в пригороде Коломбо)) 

Школьники возле школы. Пригород Коломбо.

По местному автобану к океану! 

Клумба. Кто на главной - загадка))) 

Привлекла надпись на стекле "Full air condition. No hand signal" (Полное кондиционирование. Нет сигналов руками) Реклама в духе Ланки. Поворотники там многие не используют, очень интересно наблюдать руку водителя указывающую поворот из окна городского автобуса))) 

Христианская церковь.

Очередной памятник Будды. 
Пропетляв по пригороду Коломбо мы выехали на трассу идущую вдоль береговой линии океана. Рядом с трассой вдоль побережья проложена железная дорога, а между ними приютились лачуги трущоб. Шри-Ланка серьезно пострадала от цунами потрясшего Азию в 2008 году. Отстроится местным жителям в прибрежной зоне пока не удалось.

Автобан на побережье. За трущобами океанский пляж. 

Первый взгляд на Индийский океан. 
Посмотрев на мелькавший  сквозь трущобы Индийский океан мы снова углубились от береговой линии в непрерывные населенные пункты. После часа езды мы свернули в узкую улочку 

Улочка Калутары.
Доехав до конца которой уперлись в железную дорогу...

...по которой как раз проходил пассажирский поезд...как всегда с открытыми дверями. Подождав проезда поезда мы тронулись...но перед нами встала серьезная преграда... нерегулируемый (без сигнализации) железнодорожный переезд с закрытым углом слева (фото внизу, угла как раз не видно))). Впритирку к забору закрывавший обзор подходила ж\д путь. Решение проблемы было таковым:  Водитель остановился. Помигал фарами проезжавшему мимо по той стороне переезда "моторикшисту". Тот остановился, выскочил с моторикши. Посмотрел в обе стороны ж\д пути и махнул головой...и водитель переехал через переезд, а моторикша поехал дальше. Вот оно автоматическое управление безопасностью на ж\д транспорте по ланкийски))) 

Железнодорожный переезд. 
Проехав 50 метров вдоль ж\д дороги мы прибыли к отелю. В нем мы жили 8 дней.

Ворота в отель "Мермейд".


Фотосъемка:
                          фотоаппарат Olympus MJU 760 Digital