хочу сюди!
 

Лилия

41 рік, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «байка»

Одеколон на половой губе. Обрезание через калошку.

рисунок НЕ МОЙ
(с)

Вроде не рассказывал еще никогда. Только нескольким близким друзьям в реале. Давно это было, даже страшно вспомнить, а вроде и как вчера. Конец 80-х, славный п.г.т Красногвардейский в Крыму. Историческое название "Курман кемельчи". По татарски - "гнилое болото", а почему так - знают, кто бывал (чего стоит только легендарная курманская грязь) или проезжал мимо по московской трассе на пути к Черному морю. Изначально татарский поселок в центральной части Крыма (чуть ниже Джанкоя).. Много чего меня с Курманом связывало. Курман - так все его называли испокон веков. Довольно элитное место для 3-х годичной отработки после окончания мединститута. Почему элитное? На электричке от Симферополя часа полтора, а роддом в 2-х минутах от вокзала. Если бегом, то можно успеть с работы на обратную электричку даже после того, как объявили ее прибытие. Короче для Симферопольских - это было большим блатом попасть в Курман. А какой в районе контроль за отработкой времени? Это ж не город. Из Симфика электричка уходила в 7-20. Полтора часа подремал в электричке, в девять уже на работе. Приехал, обход сделал, спирту выпил, истории пописал, пообедал (перед этим спирту выпил)  и...в 15-10 уже в обратной электричке едешь назад. В пять вечера счастливый дома. Лафа, короче. Скольких друзей там нашел, сколько опыта. Свое первое экстраперитонеальное кесарево сечение там сделал. Первую влагалищную экстирпацию матки. Первую пластику труб. Фото одних милых двойняшек, которые появились после операции на трубах, сделанной там-же, я как-то выкладывал в заметке (тут).

А сейчас вспомнился еще случай один из необъятного чемодана историй. На дежурстве привозят по скорой практически без сознания женщину лет 40 с кучей окровавленных тряпок воткнутых между ног. Гемоглобин уже ниже 50. Укладываю на кресло и вижу что-то... медленно начинаю сходить с ума. Правая большая половая губа отчасти отрезана и оттуда хлещет кровь. Хотя к тому моменту уже не хлещет, а слабенько вытекает то, что осталось. 

Делов на три минуты. Пару непрерывных стежков кетгутом и вуаля. Кровь не переливали - отказалась. Потом долго распрашивал, что случилось. Все мялась, переводила разговор на другую тему. В итоге расколол, пригрозив, что развяжу шов. podmig

Дальше лучше от первого лица (или как получится)

"- Да заколебала эта губа совсем, никакой жизни нет, да и мужики смеются. Она у меня в три раза длиннее, чем левая и постоянно мешается, особенно в жару. Вечно просовывается под калошку* и прилипает к ляжке. А к врачихе идти стеснялась - вот взяла одеколон, протерла ножницы и отрезала, чтобы не мешала. "

.....Я не засмеялся (честно)....

Потом ее нашла соседка в таком уже полубессознательном состоянии и вызвала скорую. Дальше Вы знаете.
---
*калошка (женщины на пенсии наверное знают) - в деревнях так называют штанину панталонов. Тоже прикол с этим был связан. Как-то одна пациентка отказалась снимать панталоны на приеме. Я ее спросил, - "А как же Вы с мужем живете?"  Ответ сразил наповал: - "Через калошку. И ты милок меня тоже смотри через калошку". 
Doppler
26.08.2010
hit.ua: сейчас на сайте, посетителей и просмотров за сегодня
Всего просмотров блога с 14 августа:
счетчик посещений
=[ААК]=

How much?..

   Ось і настало літо - час не тільки вступних іспитів та ЗНО, а також час державних іспитів і дипломувань у ВИШах. 

   Поспілкувавшись з кількома своїми знайомими і друзями я вирішив написати БАЙКУ (оскільки в нашій країні з приходом Януковича корупції немає і бути не може) про корупцію в ВИШах, або скільки що коштує (звичайно гіпотетично - в ВИШах при Януковічі і Партії Регіонів взяток не БЕРУТЬ).

   Ітак - БАЙКА про корупцію в системі освіти:

1. Байка "Моя міліция - мєня бєрежьот..."


Дніпропетровський Університет Внутрішніх Справ

   Злі язики подейкують (вруть сцуки), що нині здача на "4" усіх екзаменів, практики і дипломної роботи оптом коштує 3,5 тис. грн.... Непогана ціна (відать знижка від ПР) враховуючи факт того, що пару років тому здача оптом коштувала трохи побільше, а саме близько 5 тис. грн.. Криза - що зробиш...

   Ціна здачі зачьоту відносно невелика - від 100 до 200 грн. Екзамену - від 150 до 500 грн..

   Для того, аби підти на магістратуру (і звичайно-ж не з"являтися в Юрці) нині кошторис оцінюється в 27 тис. грн (за системою "ол інклюзів")...

   Враховуючи факт того, що більша частина студентів сини і дочки майорів, полковників і генералів (смертній людині без грошей туди не потрапити) то "колядники" з Університету МВС заробляють не так вже і багато - може мільйончик, другий - що на весь колектив може і не вистачає...

   П.С. Знань закону "саатвєтствєнна уравня школи"...

2. Байка "Наши мощниє мєталургічєскіє прєдпріятія - гордость украінской економіки..."


Національна Металургійна Академія України

   Дуже важко сказати про систему тарифікації в такому великому ВИШі, але злі язики подейкують, що "дать на лапу" тут найлегше - система тарифів подібна до 1-ї БАЙКИ... Деякі люди брехали про 300 долярів за сесію - але хай брешуть ті хто брешуть, а в нас казка з гарним закінченням (паскольку Вєктор Гєноцидовіч нє аценіт)...

3. Байка "Как багати наши нєдра..." 
Національний Гірничий Університет

   "Горка" просто приклад "для подражанія", принаймні так здається... Хоча роки зо два тому вивели одного чи то ректора, чи просто "прєпода" в наручніках за корупцію... З тих пір брати стали не менше...

   Але безумовний "+"- низький тариф. Це виражається у сумі в 150 грн за екзамен...

4. Байка "Національний, національний..."
Дніпропетровський Національний Університет ім. Олеся Гончара

   Дуже великий і важкий ВУЗ... А головне дорогий (як і личить Національному) - екзамен оцінюється в 500 грн, досить велика сума порівнюючі з усіма іншими учбовими закладами... 

   А ще на різноманітних конкурсах усередині ВУЗу перемагають...  ну досить екзотичні особистості (наприклад дивишся на фото і розумієш "красота спасьот мір... но нє етот..."), в яких окрім екстравагантної зовнішності, або знань ще присутні багаті родичі...

П.С. Натхнення є ще на десяток ВУЗів - але давайте поки обмежуся цими...

ЗВИЧАЙНО-Ж ВСЕ НАПИСАНЕ - ЦЕ ЧИСТОЇ ВОДИ ВИГАДКА, ОСКІЛЬКИ НІЯКОЇ КОРУПЦІЇ ПРИ ПРЕЗИДЕНТІ ЯНУКОВИЧІ І БУТИ НЕ МОЖЕ...

Призначення

   (байка)
Призначення отримала Змія
Заступником начальника у лісі:
Нарешті мрія справдилась моя,
Тепер я щось, на кшалт земної вісі!

Змінила шкіру, очі підвела,
Рожевеньким підфарбувала губи,
І соромливо в крісло заповзла:
(тепер хай начуваєьться Рахуба!)

Подальший хід подій не здивував,
Куди ж подіти гени-атрибути?
Звивався хвіст, сичала голова,
Пішли у справу і жало, й отрута.

Яке б завзяття в лісі не було,
Там, де живе змія – завжди кубло!

чи таке буває?..

_-_-_-_-_-_-_-_-_-_-_---------

Зустріч...

- ОПА! Невже?! Привіт!

- Ти ба! Здоров! За скільки літ...

- Мозоль робочий і костюмчик...

- Та да.., найшов погожий стульчик

- А я в завод.., поки спецівка...

- Та що ж, до діла теж криївка.

- По сто? Чи як? Чи за кермом?

- Чого ж, водила із автом...

- За зустріч друже, аж приємно!

- Давай! Учились недаремно.

- То точно... І по другій мо?..

- За те!.. Лиш раз ми живемо!

- Дружина як? А діти є?..

- Маруся? Добре. Син окей!

Директором одного з банків,

Удався в батька до останку.

- А мій в таксі вернЕ баранку,

Дочка на швейну йде щоранку.

Дружина поки не працює,

На ринку деколи торгує...

- Таке життя. Ой, вибач, звонять...

Що-що?! Сто тисяч?! То вже гонять!

Бери стодвадцять і не менше,

Вже не надурять як уперше!

Ти вибач друже, час спішити...

І поскоріш усе рішити...

Пішов дружбан... Заліз у мерс,

Помчав ловити долі сенс...

А інший, вуха лиш почухав,

Покірно скільки винні слухав

І розплатився за обох...

Приємно ж час провЕли вдвох.

---

Такі то справи... Випадок?.. Буває...

Щось часто платить той, хто менше має

...

чекання Івана... майже байка... ___не про всіх

_                 ---                _

Проходять дні, минають ночі.

Терпить Іван, і жде Іван...

Коли вже з нього врешті вийде

Той справжній український пан.

Та скільки б часу не минало

І скільки б зим не перейшло,

Щось не стає з Івана пана...

Один бур`ян, ну, як на зло!

Там, у сусідів, квітнуть вишні

І зеленіють пшениці...

То нашому Івану лишнє,

Чекає він у самоті...

Бо обіцяли ж ті міністри:

"Ще потерпіть хоч трохи часу

Ми проведем реформи хитрі

Й саме прийде до вас багатство!"

То що ж, він так чекає й досі,

А у сусідів вже жнива...

І без родючих чорноземів,

А на полях творять дива!

Дитячий сміх, веселий гомін,

Зітха на це наш друг Іван...

Щось не стає з Івана пана,

Довкола лиш один бур`ян...

...

початки українського поголосу чи... дамо під зад

...або куди заведе язик,

коли багато говорити)

----

В краях далеких, місць незнаних,

Здається в Півдні української землі,

Розказував мені мій дід, а йому

Й прадід, а тому й ще якийсь пра-пра...

Жили три брати і була у них сестра.

Найстарший Кий, середній Щек,

Хорив найменший і улюблениця їх

Сестриця Либідь, наче квіт весни,

Що плакала всі ніченьки ясні

- Коли вже підем в землі ті святі,

Що нам заповіли її боги?

Коли побачу той квітучий край?

Вже надокучили дороги степові.

Ізмалку у Володаря живем...

Хоча приймають добре нас та всеж

Наш дім не тут і в серці тисне щем.

- Ми знаєм сестро. Ще однак не час.

Владнаєм справи тут тоді

Зберем увесь наш люд

Й направимось назад, туди -

У рідний край, де прадіди жили...

А час ішов, а час минав і от

У дні весни прийшов момент

Коли брати з сестрою і народ

Увесь їх рушили у путь далекий

Простившись із Володарем степів.

Чи довго йшли незнати...

Мабуть отак і ми - з десяток років,

Може й більше, і далі шкутильгати

Продовжуєм собі. Хоч незалежність маєм,

Блукаєм як сліпці у круговерті криз.

Давно купони вже на гривні обміняли

І Конституцію пани наші прийняли.

Щось легкуваті з папірцями гаманці

Закон наш писаний залежався в тіні...

Блукали довго наші предки.

Підвід по десять поміняти встигли,

Як уряди міняти ми привикли,

як в долари і євро гривні...

І от на ранок літнього вже дня,

На березі славетної ріки,

Призупинив брат Кий свого коня

- Прийшли ми браття врешті-решт прийшли!

І, спішившись із Вороного,

Він, підійшовши до Хреста,

Поцілував, сльозу зронивши...

Здійснилася священная мета!

Іван Хреститель знак святий поставив

Тут Божа Благодать зійшла,

Народ Творця в піснях прославив,

Живую Воду випивши з ківша.

Зраділи всі - скінчилися блукання!

Дай Боже й нам те місце віднайти,

Що загубили у пітьмі віків,

Проснутися від довгого чекання...

Кий, Щек, Хорив по хвилі радості зійшлись,

Обняв братів своїх найстарший і сказав:

- І град тут буде - славний Київ-град,

І пожалкує той хто зруйнувати рад

Це вільне місто буде на землі!

І так слова Хрестителя збулись...

Як бачимо дискусія тут марна,

Чому столицуя Київ назву має.

Бо кий - знак влади неаших предків,

А Україна край нам даний Богом.

Нема різниці чи поляк ти чи татарин,

Чи українець, або ж росіянин...

Земля твоя, живи, працюй

Землі обраної обраний громадянин.

Звичайно перепитаєте ви тут

- Яка ж бо ця земля обрана,

Коли терпіла сотні літ

Ярмо чужих тиранів?

А зараз знов, хоч воля є,

Обраність ця нічого не дає!

- Згадайте вам кажу - славетну Русь!

І хто ж це як не ми сколихували світ?

І всякий грек тоді, почу3вши слово "рус",

Здригався, знаючи шалених вояків.

А Візантія в ті часи найкріпшою була,

Це як Америка тепер, для русичів - ....

В облогу брали, і не раз перемагали їх.

Та ще багато подвигів таких

Привести можна на рядки...

Живем на славній ми землі,

Нащадки героїчних предків!

І скільки вже не порпатись імлі,

Дамо під зад, як Кий і Щек, й Хорив!

... 

_______________________

12.10.2000р.

народженим в СРСР...

--------------------------------------------------

"Було..." - Як кажуть літні люди...

"Було і погуло"...

Отак, добряче пожили

У славнії часи царя Гороха,

Де кожен брав собі потроху...

Де їли і пили досхочу,

Де час зарплати не минав.

Там кожен бідний паном став,

Хоча й товаришем вважався.

А й справді! Хай який глава...

Чи то райради, чи обкому,

Тоді колгоспниця звичайная була

Товаришем йому або... при ньому.

Однак той рай підпортив нам людей.

Комусь з начальства стало мало

Звання товариша. Ба! Їм це не пристало!

Та й нудно якось коли всі багаті

Тож тре забрати в "когось" - "щось"

Щоб ще багатшим стати.

І почалася буча-буч...

Перебудова, далі путч,

А далі ще хапай усе

Бо як не вхопиш - пропадеш!

Збирай в кишені народовий кошт

І, далі в банк, і за кордон мерщій

Бо був уже в 17-тім "Дайош!"...

І от тепер, от диво стало з див

Товариш вже в слугу народу перебрався

І каже, що до скону днів

Він буде дбати про народну благодать,

А сам вже грошики свої втомився рахувать.

А люд простий зубами цокотить

В холоднії зимові ночі...

І при свічках в квартирах тільки очі

В господаря країни справіжнього блищать.

І гаманці пусті пилюкою припали...

Чекаєм, доки справжніми панами станем...

----------

24.10.2000

ви щось подібне переживали?

Все больше не могу((

фух... зубик...мой зубик...боже как мне плохо... ой... умираю... sad страдаю день..второй... вообщем

почти неделю......сотрудники на работе замечают, что я что -то не веселая хожу... а что

веселиться...ню боюсь я стоматологов...  nevizhuню а терпеть уже зубную боль больше не могу...и вот

 набравшись смелости звоню к своему знакомому стамотологу (очень хорошая девочка) правда я у

нее давно не была... и тут облом ..она ушла в декрет...говорю- запишите меня к врачу.....прихожу на

прием.....доктор- лет 40, веселый такой......шустрик bravo,  вообщем сказал жить буду.. больно

конечно было... но он свои сказки рассказывал... забыла я о боли и на мой бюстик посматривалburumburum

Так что ДЕТКИ  МАЛЕНЬКИЕ и БОЛЬШИЕ ЛЕЧИТЕ  ЗУБКИ ВОВРЕМЯ !!!smile 

Сторінки:
1
2
3
попередня
наступна