хочу сюда!
 

Татьяна

49 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 45-55 лет

Заметки с меткой «рейдерське захоплення»

Громада мисливців та рибалок відстояла базу «Козинка»



Відповідне рішення 7 червня 2018 року ухвалила колегія суддів Вищого господарського суду, тим самим підтвердивши  рішення Апеляційного господарського суду м. Києва.

Деталі цього рішення розкрило видання «Нова Влада»: http://novavlada.info/gosudarstvo/v-kieve-obshchestvo-rybolovov-i-ohotnikov-okonchatelno-otvoevalo-imushchestvo-u

На жаль, у справах боротьби проти рейдерів позитивні рішення на користь законних власників трапляються не досить часто. Отже, можна щиро порадіти за колектив мисливців та рибалок, зокрема Київського відділення УТМР на чолі з В. Ласкаржевським, які завдяки наполегливості, злагодженості та вірі у власні сили змогли відстояти базу «Козинка» в боротьбі із значно впливовішими і заможнішими рейдерами.


Також варто відзначити блискучу роботу молодого, але вже досвідченого та загартованого у судових баталіях адвоката Дмитра Власенка, який поступово стає справжнім лихом для рейдерів та шахраїв.

Телеканал козацький підготував власний відео сюжет із залу суду та кулуарів:


А попереду ще кілька справ – зокрема буде продовжуватись кримінальне розслідування щодо діяльності рейдерів та незаконних дій Козинської селищної ради, яка переоформила на себе та розпродала землю під базою «Козинка», що належала Києву. Також продовжується боротьба по базі «Ізумрудна», що на Оболоні - 19 червня Апеляційний господарський суд м. Києва буде розглядати судову справу щодо повернення контролю УТМР над цією популярною базою відпочинку.

Подробиці про рішення Апеляційного господарського суду на користь УТМР по базі «Козинка»: http://novavlada.info/gosudarstvo/v-kieve-obshchestvo-rybolovov-i-ohotnikov-otvoevalo-zemlyu-i-imushchestvo-u-zahvatchikov

Загальну хронологію цієї справи та деталі боротьби  колективу УТМР проти рейдерів можна прочитати за посиланням: http://www.ukrpress.info/2017/12/15/sud-po-delu-o-skandalnom-zahvate-bazyi-kozinka-reshal-tri-chasa-na-kakuyu-datu-perenesti-zasedanie/

Багіров звинуватив Мін`юст у саботажі законів

31 травня, в останній день весни, мобільна група активістів на чолі з головою правління МГО «Міжнародна Ліга захисту прав громадян України» Едуардом Багіровим, за підтримки журналістів, навідалась до Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.


Метою візиту групи було спонукати чиновників Департаменту сумлінно виконувати свої обов’язки та вчасно реагувати на грубі порушення закону по лінії їх відомства.

Справа в тому, що за останні роки, коли електронні реєстри витіснили паперові документи, а Мін'юст остаточно перебрав на себе право контролювати ЄДРПОУ і реєстраторів, а відтак, фактично визначати право власності будь-кого на будь-яке майно, в Україні катастрофічно збільшилась кількість рейдерських захоплень нерухомості, підприємств, землі.

Зараз достатньо лише підкупити державного реєстратора, який внесе зміни в держреєстр, занести долю потрібній людині в Мін'юст – і злодій може стати власником будь-якого активу, на який ляже його око.

Одним із найгучніших скандалів за участю цієї зухвалої схеми рейдерства, стало захоплення МАЕМ – Міжнародної Академії екології та медицини. В результаті махінацій, шахраї за допомогою держреєстратора Ольги Панкової привласнили собі приватний учбовий заклад, в якому, до речі, навчається кількасот іноземних студентів. Незаконно зміщений з посади ректор і засновник МАЕМ Михайло Салюта звернувся за допомогою до Едуарда Багірова, який взяв справу на контроль та допоміг скласти скаргу в Мін'юст.

Комісія Мін'юсту, вивчивши обставини справи, відмінила незаконні дії рейдерів, про що вийшов відповідний наказ за підписом заступника міністра юстиції Сергія Шкляра.

Проте підступні злочинці в  той час, коли розглядалась скарга, знайшли іншого держреєстратора – Ларису Орел, яка знову внесла потрібні рейдерам зміни та підтвердила їх право на МАЕМ. В результаті, наказ Мін'юсту, який стосувався порушень, що зробила реєстратор Панкова, виявився даремним. І в якості ректора МАЕМ досі числиться і розпоряджається коштами представник рейдерів Ірина Дорошенко.

Докладніше: ПОЛІЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦЮЄ НА СЛУЖБІ У РЕЙДЕРІВ, А ВЛАДА ЇХ ПОКРИВАЄ

Дізнавшись про це, юристи Ліги підготували друге звернення до Мін'юсту, але пройшов місяць, а ніякої реакції від чиновників не було, що наводить на думку про причетність певних осіб до покриття рейдерів.



Зрештою, правозахисна група вирішила йти прямо до Департаменту державної реєстрації та нотаріату, щоб з`ясувати, чому затягується розгляд справи, і хто в цьому винен.

Нажаль, Віталія Гайдука на місці не виявилось - за словами клерків, він поїхав у чергове відрядження.

Мобільну групу активістів прийняв в.о. директора, начальник Управління реєстрації громадських формувань Дмитро Назаров, який пообіцяв протягом доби розібратись у причинах затягування, і дати чітку і конкретну відповідь.

«Це ганьба!, - прокоментував останні події Едуард Багіров.- Ми подавали скаргу на дії держреєстратора Орлової на ім`я директора Департаменту Віталія Гайдука ще 26 квітня. Проте минуло більше  місяця, комісія не те, що не розглянула нашу вимогу і не винесла справедливий вирок, а, взагалі, не дала ніякої відповіді! Це грубе порушення діючого законодавства, і терпіти таке ми не будемо.

Я приходив на особистий прийом, за попереднім записом, до пана Гайдука, але він не захотів зі мною спілкуватись. Чиновники Мін`юсту забарикадувались у своїх кабінетах, найняли за бюджетний кошт охорону - до них неможливо потрапити. Але ж вони найняті народом України, отримують зарплатню з наших кишень, проте ведуть себе як хазяї, яким закон не писаний. Це повна зневага і саботаж, вони думають, що будуть тут працювати вічно, але це не так. Ми не повинні вламуватись до державних установ заради отримання послуг чиновників, ми не повинні чекати невідомо скільки часу, щоб отримати законне рішення. Тому будемо діяти жорстко і послідовно, але змусимо Мін'юст та інші установи працювати для людей, або відповідати перед законом і народом України!» - заявив правозахисник.

Див.відео: 


Закон безсилий перед рейдерами – Багіров

В прес-центрі Національної спілки журналістів України відбулася прес-конференція, на якій була оприлюднена схема злочинних дій рейдерів, які віджимають майно за допомогою співробітників ДСО (поліції охорони) та корумпованих держреєстраторів.


Зокрема, на прикладі скандального захоплення Міжнародної Академії екології та медицини (МАЕМ) журналістам розповіли, як саме діють рейдери, і чому вони користуються повною безкарністю.


Голова правління «Міжнародної Ліги захисту прав громадян України» Едуард Багіров нагадав присутнім історію захоплення МАЕМ, яка розпочалась у січні цього року.

Читайте докладніше Хто і чому захопив МАЕМ:
http://mair.in.ua/rosl%D1%96duvannya/xto-%D1%96-chomu-zaxopiv-maem.html

Коли незаконно зміщений з посади ректор і засновник МАЕМ Михайло Салюта звернувся до Е.Багірова за допомогою, юристами організації було проведено ряд досліджень, та встановлено, що протоколи загальних зборів МАЕМ, на яких було змінено склад засновників та призначено новим ректором представницю рейдерів Ірину Дорошенко, були сфальшовані. Офіційна експертиза підтвердила факт підробки документів, печатки, підшивання до протоколів зайвих листів. Отже, нотаріус не мав жодного права їх завіряти.

Дивним також виглядає той факт, коли пакет сфальшованих документів був спрямований до державного реєстратора Печерського району, тоді як МАЕМ знаходиться у Дарницькому.

В результаті незаконних дій держреєстратора Панкової О.Є., МАЕМ опинилась під владою сторонніх людей, по суті злочинців, які розпочали тиск на викладачів та студентів, стали вимагати сплачувати гроші за навчання на новий рахунок, відкритий у ПриватБанку.

За словами правозахисника, всі ці факти були викладені у заяві до Мін'юсту, який по закону має розглядати такі випадки і має повноваження відміняти незаконні дії державних реєстраторів. Відповідна комісія розглянула скаргу, і вивчивши всі обставини підтвердила факти підробки документів, щодо заволодіння правами на МАЕМ.

20 квітня 2017 року вийшов наказ Міністерства юстиції за підписом заступника міністра з питань виконавчої служби Сергія Шкляра, що скасував незаконні зміни в державному реєстрі, які провела держреєстратор Панкова за вказівкою рейдерів.


Проте, далі відбулись абсолютно незрозумілі речі.

З’ясувалось, що в той час, коли комісія Мін'юсту вивчала документи та готувала свій висновок, рейдери звернулись до іншого корумпованого держреєстратора, який знову вніс незаконні зміни до держреєстру, і затвердив ректором ту саму Дорошенко.

Читати докладніше: Новая схема мошенничества госрегистраторов полностью дискредитирует Минюст: http://n-v.com.ua/novaya-sxema-moshennichestva-gosregistratorov-polnostyu-diskreditiruet-minyust-bagirov/

«Це якесь замкнуте коло,  - говорить Багіров.- В той час, як одна рука відміняє, інша працює на рейдерів. Комісія відмінила одне незаконне втручання у держреєстр, але інший держреєстратор тишком-нишком вніс нові зміни, на які рішення комісії вже не розповсюджується. І немає жодної можливості припинити цей правовий безлад.Таким чином втратити своє майно може будь-хто і не зможе нічогоз цим зробити.

Ми подали повторну скаргу на ці дії, але Мін`юст затягує розгляд питання. Керівник департаменту нотаріату Гайдук відмовився зі мною зустрічатись, ховаються від журналістів і правозахисників також і інші чиновники. Але так не може продовжуватись – владу ми найняли, вона працює для нас за наші гроші, і ми знайдемо спосіб примусити їх виконувати свої обов’язки», - зазначив Багіров.

Голова правління «Міжнародної Ліги захисту прав громадян України» повідомив, що з метою більш ефективного тиску на владу, була створена мобільна група у складі правозахисників, юристів, журналістів,  за допомогою якої буде відбуватись контроль за діями чиновників.

«Ми звернулись до Дарницької прокуратури, до процесуального прокурора, з вимогою вручити Ірині Дорошенко під підпис останній наказ Мін'юста, який затверджує її незаконність перебування на посаді ректора МАЕМ, і попередити її, що будь-які намагання вчиняти протиправні дії будуть каратись згідно діючого законодавства.


Також у Дарницькому управлінні поліції старшому слідчому, в присутності журналістів, була вручена заява з вимогою завадити рейдерам незаконний вивід грошей з МАЕМ.


Слід зазначити, що свої шахрайські маніпуляції  рейдери проводять під охороною тітушок і, головне, під надійним прикриттям співробітників ДСО, які  стали на бік рейдерів.

За словами Багірова, поліція охорони не мала жодного права заходити на об’єкт та охороняти рейдерів, не пускаючи на територію МАЕМ ні журналістів, ні правозахисників.

«Я особисто зустрічався з керівником ДСО генералом Будніком, якого давно знаю, з яким був у гарних стосунках, ми товаришували. Намагався переконати його у протиправності дій ДСО, в тому, що немає жодних підстав охороняти рейдерів, що це незаконно. Але він не захотів мене слухати, напевно в нього вже були свої домовленості з рейдерами. Я зустрічався з підприємцями – по всій Україні поліція охорони працює на рейдерів,  віджимає майно в людей. За останній період я чув про кілька десятків таких випадків - це вже система», - розповів Е.Багіров.

Правозахисник підкреслив, що ситуація в Україні дуже напружена, а правовий безлад, корумпованість чиновників і правоохоронних органів ведуть країну в прірву. І, якщо влада цього не зрозуміє, якщо не змінить відношення до своїх обов`язків – то дуже швидко втратить свої крісла, або, швидше всього, змінить їх на нари.

Чому влада знищує іноземних інвесторів золотого рудника?


В УНІАН відбулася прес-конференція, під час якої представники американської компанії–інвестора Cengart Financial Inc. звернулися до Порошенка і Луценка із закликом повернути інвесторам втрачений контроль над золотовидобувним підприємством ТОВ «Закарпатполіметали» та його активами, з метою відновити роботу мужіївського родовища, що в Береговському районі на Закарпатті.

Зокрема, юрист Cengart Financial Inc. Дмитро Зайцев розповів журналістам, як ось уже 10 років іноземні інвестори, котрі вклали у розробку мужіївського родовища та побудову збагачувальної фабрики $5млн, потерпають від рейдерських атак та спроб захопити перспективне підприємство. В результаті нерівної боротьби, численних махінацій та неправомірних рішень судуінвестор втратив інвестиції й контроль над родовищем.

Історія питання

Закарпаття багате на корисні копалини. Одним із найперспективніших є родовище в селі Мужієво, яке, за попередніми оцінками спеціалістів, може містити близько 50 тонн золота.


У рамках програми «Золото України» у 1998–1999 роках до розробки цього родовища були залучені іноземні інвестори, які за управлінням компанії Cengart Financial Inc. вклали кілька мільйонів доларів США, запустили виробництво й утворили підприємство ТОВ «Закарпатполіметали», що й мало забезпечувати всю роботу.

Але далі почали коїтися дивні речі. Держава, яка виступала в цьому процесі гарантом захисту інвестицій та партнером, замість всебічної підтримки почала робити все, щоб підприємство ТОВ «Закарпатполіметали» не вийшло на рівень самоокупності, не кажучи вже про повернення грошей інвестора.

З іншого боку вітчизняні керівники підприємства, м’яко кажучи, не впоралися зі складним завданням швидко запустити всі процеси, й у ТОВ «Закарпатполіметали» накопичились борги, яких не мало бути.

Як виявилось, це була лише прелюдія, аби надалі підготувати захоплення.

З 2007 року розпочались фіктивні справи про банкрутство. В результаті незаконними рішеннями судів, за допомогою нового керівника ТОВ «Закарпатполіметали» В.Василинця, земельні ділянки підприємства а також усе майно були переписані на приватні фірми ТОВ «Сауляк» (директор Михайло Гожик) та ТОВ «Береговополіметали». За останніми фірмами, звісно ж, стояли замовники рейдерського захоплення.

Ось так, лихим задумом, одним розчерком пера, за допомогою державних структур, в інвесторів не лише вкрали контроль над їхнім підприємством та родовищем, але й позбавили прав на майно, в яке вони вже вклали купу грошей!

Але інвестори не збиралися здаватись без бою. Представник інвесторів і найбільший кредитор ТОВ «Закарпатполіметали» — Cengart Financial Inc. — зробили все можливе, щоб повернути контроль над підприємством і право власності на майно. У 2009–2010 роках, ціною неймовірних зусиль юристів компанії-інвестора, через суди вдалося відновити втрачені позиції, було повернуто активи та права власності на землю і нерухомі активи. Планувалися нові інвестиції…

Але змінилася влада, і ТОВ «Закарпатполіметали» з усім майном та активами знову припало до очей рейдерів-можновладців. На цей раз — структурам тодішнього міністра МВС, соратника Януковича В.Захарченка.

Схеми були вже відпрацьовані, тож діяли цинічно й зухвало. Відновили справу про банкрутство і через суди змінили арбітражного керуючого. В результаті підкуплений ліквідатор усунув законних кредиторів від процесу і незаконно продав майновий комплекс ТОВ «Закарпатполіметали» структурі Захарченка, «Карпатській рудній компанії», лише за 5 млн грн.

Також рішенням судів 400 тонн уже видобутої збагаченої руди безоплатно передали рейдерам.

Всією оборудкою керував той самий Михайло Гожик, який забезпечував першу спробу захоплення ТОВ «Закарпатполіметали».

Тут слід відзначити злагоджену «роботу» вітчизняних судів: усі вони, починаючи із Закарпатського господарського суду — на чолі з суддею, який вів цю справу і веде зараз — Васьковим О.В., і аж до Вищого господарського суду, очолюваного тоді В.Татьковим та А.Ємельяновим, приймали незаконні, необґрунтовані рішення.

Як розповіли учасники прес-конференцій, на суддів чинився шалений тиск, ну, й без «умаслення», мабуть, не обійшлося.

Представники інвесторів, як могли, боролися із беззаконням, оскаржували рішення, зверталися до вищих інстанцій.

Революція — мати рідна рейдерам

Після Революції Гідності ситуація дещо змінилася. Структури Захарченка втратили свій вплив, і з’явилася можливість відновити справедливість. Господарський суд Закарпатської області визнав незаконним продаж майна ТОВ «Закарпатполіметали» за заниженою вартістю, був замінений незаконно призначений раніше арбітражний керуючий. Були вжиті заходи, спрямовані на повернення майна і активів, відновлення кредиторських вимог. Зокрема, накладено арешт на майно ТОВ «Карпатська рудна компанія» і оскаржена незаконно передача рейдерам 400 тонн руди.

Але рейдери й не думали відступати. Швидко домовившись із новою владою, вони перейшли до дій. Підкупивши суддів Львівського господарського суду, який зупинив розгляд заяв про визнання незаконними попередні дії та рішення, рейдери швидко, за кілька місяців, розікрали й розпродали все, що можна було вивезти з рудника та збагачувальної фабрики.

Більше того, шахраї задумали взагалі усунути інвесторів від розробки корисних копалин і захопити сам золотоносний рудник.

Спершу, у 2015 році, вони за тією ж старою схемою, через підкуплений суд, через ДАК «Українські поліметали» знову призначають свого арбітражного керуючого ТОВ «Закарпатполіметали», який саботує всі законні процеси та вимоги кредиторів. Далі, за посередництвом Державної служби геології та надр, передають право на видобування копалин й розробку мужіївського родовища дуже цікавій компанії — Avelana Gold. Причому голова профільної Держслужби на сайті та в ЗМІ офіційно представляє цю компанію як нового, потужного американського інвестора, з яким, нарешті, до української скарбниці потечуть ріки золота. І планує передати їм право на видобуток надр, що під час оборудок було незаконно передано «Карпатській рудній компанії». Але на ділі виявилось, що Avelana Gold — типова шахрайська структура, правонаступниця захарченківської «Карпатської рудної компанії», яку було зареєстровано на Кіпрі лише 2016 року. Хоча на сайті Держслужби значилося, що ця фірма виношувала плани інвестування в Україну ще з 2014 року.Ну як так можна брехати, та ще й на всю країну!?

А на додачу до загальної картини рейдерського «бєспрєдєлу» навколо ТОВ «Закарпатполіметали» та долі активів кредиторів і справжніх інвесторів, відзначимо, що представником Avelana Gold, цієї контори «Роги й копита» є той самий Михайло Гожик, який 10 років тому стояв у витоків захоплення підприємства і родовища.

Все, картина завершена. Справа зайшла у глухий кут.

Що далі?

На прес-конференції Дмитро Зайцев, представник Cengart Financial Inc., найбільшого інвестора і кредитора ТОВ «Закарпатполіметали», звернув увагу журналістів на кричущу тенденцію — свідоме потурання нової української влади діям рейдерів, і навпаки — повне ігнорування інтересів і прав іноземних інвесторів.

Напевно, оце й є справжня Державна програма і політика з підтримки інвестицій: заманити інвестора, видурити в нього якомога більше грошей, а потім цинічно і безкарно забрати все майно і активи.

Та попри все інвестори не збираються складати зброю: вони планують боротися за свої права й відновити можливість розробляти мужіївське родовище. Також дуже актуальною є доля 400 тонн збагаченої золотої руди, яка знаходиться у хвостосховищах і по праву належить ТОВ «Закарпатполіметали». Це важливо для інвестора, бо з цієї руди можна дістати 1,9 тонни золота, що може стати гарним підґрунтям для відновлення виробництва. Отже, боротьба триває, і надія на відновлення законності є.

Для цього залучатимуться громадськість, ЗМІ та міжнародна спільнота. Під час прес-конференції, Юрій Поліщук, голова Спілки професійних журналістів, від імені колег та інвесторів звернувся до Президента України Петра Порошенка, генерального прокурора Юрія Луценка, голови Вищого господарського суду Богдана Львова із закликом звернути увагу на цей кричущий випадок і змусити представників закону відновити справедливість. Рейдери-злочинці мусять бути покарані.

Це вкрай важливо, бо доля України, її майбутнє багато в чому залежить від іноземних інвестицій. Якщо інвестори стикаються з таким відвертим беззаконням, дарма очікувати на зацікавленість міжнародних партнерів до вкладання грошей в Україну. Більше того, Україна може швидко скотитись на задвірки цивілізованого світу, потонувши у рейдерських скандалах.

Про те, як столична влада продовжує не любити книгарні

znannya glavnaya
 
Останнім часом почало здаватися, що кияни втратили інтерес до культурного продукту, мистецьких, художніх творів, адже центральна вулиця столиці України, на відміну від європейських майн-стріт, не може похвалитися різноманіттям книгарень та сувенірних крамничок. Сумно, адже за часи незалежності України керманичі столиці вимели з Хрещатика інтелектуальні та мистецькі товари, замінивши їх ходовим ширвжитком.


Якщо станом на 1990 рік у Києві працювали 140 державних і муніципальних книгарень, зокрема більше десятка – тільки на Хрещатику, то сьогодні неперепрофільованим залишилося тільки «Сяйво», рейдерську оборудку з яким, через активність громадськості, місцеві чиновники пригальмували до кращих часів.

Поступово, рік за роком, з лиця центральної вулиці Києва зникли легендарне «Мистецтво», романтичні «Ноти», серйозна «Медична книга» та щирий «Український сувенір».

Абсурдно, але ситуацію не врятувало навіть Євро-2012, яке начебто проводилося в Україні задля покращення інвестиційного клімату та залучення до країни потужних туристичних потоків. Тоді київська влада замість яскравих українських сувенірів, альбомів про Україну, путівників та листівок, вирішила запропонувати відвідувачам величного старого Києва дешеве пиво та наїдки.

До речі, саме під час підготовки міжнародного чемпіонату екс-родичі Черновецького – брати Олександр та В’ячеслав Супруненки із товаришами почали реалізовувати свій план щодо рейдерського захоплення книгарні «Знання».

Один із найстаріших та найпопулярніших у Києві спеціалізований книжковий магазин, відкритий ще у 1932 році, який не припиняв своєї роботи навіть у період фашистської окупації Києва, остаточно «виїхав» зі свого приміщення під час революційних подій на Майдані.

Під покровом ночі у грудні 2013 року нові власники приміщення загальною площею 420 кв. м. за адресою Хрещатик, 44-а та 44-а1 розтрощили книгарню, зняли вітрину та заколотили вхід фанерними листами. У такому «законсервованому» вигляді, розташовуючись лише за кількасот метрів від київської мерії, колишнє «Знання» перебуває і сьогодні. І це неподобство абсолютно не турбує справедливого київського міського голову Віталія Кличка.

І це не дивно, адже, незважаючи на зміну міських керманичів, команда злодіїв та розкрадачів столичного нерухомого майна залишається стабільною та при своїх інтересах.

Відомо, що приміщення колишнього кінотеатру «Орбіта», у якому розміщується магазин солодощів «Рошен», досі належить екс-зятю колишнього мера Леоніда Черновецького – В’ячеславу Супруненку, який з 2011 року перебуває у міжнародному розшуку. Крім того, його родина володіє нерухомістю за адресою вул. Хрещатик, 30/1 – магазин Nike та будівлею під № 48 – магазин авторського одягу Jannet von Klingen.

А приміщеннями на Хрещатику, 13 («Мобілочка»), Хрещатику, 21 (Chocolate Shop) та в будинку № 50 (Vero Moda Jack&Jones) володіє компанія «Арго», одним зі співакціонерів якої є син екс-мера Олександра Омельченка – Олександр.

Але не все так очевидно. За словами ріелторів, за документами дуже складно відшукати реального власника. Крадії дорогої київської нерухомості вміють вправно заплутувати свої сліди та перереєстровувати об’єкти нерухомості з однієї контори-одноденки з незрозумілою назвою на іншу. Крім того, за свідченням фахівців, операції з купівлі-продажу дорогого київського нерухомого майна відбуваються через офшорні кіпрські рахунки.

І тільки фахівці, які продають нерухомість на цій вулиці, знають, із ким мають справу.

Так, наприклад, у період з 2008 по 2011 роки половину Хрещатика скупило ТОВ «Серенос». За адресою Хрещатик, 44 – 28 квадратів за 204 тисячі доларів, 102 квадрати за 729 тисяч доларів. На Хрещатику 15/4 – 130 квадратів за 819 тисяч доларів. І знову на Хрещатику, 44: 208 квадратів за 1,5 мільйона доларів і 205 квадратів за 1,4 мільйона доларів. Після глобальної закупівлі контора зникла і на згадку лишила оголошення про втрату печатки від 18 лютого 2011 року в «Газеті по-київськи». (http://ua.comments.ua/money/189462-hreshchatik-zminyuie-vlasnikiv.html

А ТОВ «Кінотеатр «Дружба-Орбіта», що належала В’ячеславу Супруненку, з 2010 по 2013 рік керувала родина Науменків. На балансі цього ТОВ до 2013 року перебували кінотеатри «Дружба» та «Орбіта». Але того ж року контору було ліквідовано, а кінотеатри перереєстрували на інші контори.

(http://nashigroshi.org/2013/10/18/prokuratura-ne-zmohla-zabraty-u-menedezhera-eks-zyatya-chernovetskoho-kinoteatr-na-hreschatyku/)

До речі, Олександр Науменко разом із дружиною Анастасією Науменко на замовлення Олександра Супруненка у 2007 році стали співзасновниками ТОВ «Книжковий магазин «Знання» і майже за безцінь скупили у трудового колективу книгарні пайові цінні папери на нерухомість. 8 листопада 2007 року Київрада Черновецького відмовила в праві на приватизацію зазначеному підприємству.

(http://kmr.gov.ua/decree_gol.asp?Id=6936)

У 2012 році структуру Науменків було ліквідовано, але приміщення за адресою Хрещатик, 44-а, 44-а 1 все-таки приватизували невідомі. Сьогодні нові власники здають приміщення книгарні «Знання» в оренду. Щоправда, розмір об’єкта нерухомості збільшився удвічі, адже рейдери привласнили підвал та антресолі над аркою, розташованою поруч із будівлею. Його площа з 420 кв. м. перетворилася на 928,9 кв. м. Вартість оренди приміщення без ремонту становить 100 у.о.

(http://utgcompany.com/rent/street-retail/6578)

За словами екс-співробітників книгарні «Сяйво», саме Олександр Науменко під патронатом Олександра Супруненка шляхом змови з одним зі співакціонерів Ростиславом Корнієнком заволодів частиною акцій книгарні. Цих акцій було недостатньо для блокувального пакета. Тому компаньйони висунули ультиматум колективу «Сяйва» з вимогою віддати або продати решту цінних паперів, але бажаного результату не отримали. Трудовий колектив не вважав за потрібне змінювати профіль діяльності об’єкта і планував працювати далі. Тому у 2010 році Олександр Супруненко захопив приміщення книгарні в рейдерський спосіб. А трудовий колектив серед зими буквально викинули на вулицю найняті ним тітушки.

У 2013 році колектив «Сяйва» шляхом нескінченних судових баталій повернув книгарню киянам. Але замість довгоочікуваного та обіцяного столичною владою працевлаштування отримав «завертай голоблі». А кияни замість книгарні – «потьомкінське село».

Сьогодні важко знайти прізвища поважних власників дорогої столичної нерухомості на сторінках ЗМІ, вони старанно оминають можливість потрапляння в публічне поле. Але від цього грошові потоки в їхні та партнерські з ними кишені не припиняються.

Перетрубації з дорогим столичним майном тривають. Вищезазначені приміщення або перебувають у довгостроковій оренді, або чекають на нових орендарів чи власників.

Так, приміщення за адресою вул. Хрещатик, 44 площею 290 кв. м виставлено на продаж за ціною 5 млн. у.о., реалізовується у відкритому доступі.

(http://kiev.ko.olx.ua/uk/obyavlenie/kreschatik-ul-44-magazin-290-kv-m-fasad-predlozhenie-ot-hozyaina-ID7onoH.html#9d07a68454)

Повертаючись до теми книжкових магазинів, автор матеріалу зітхає з полегшенням, адже книжкове питання на Хрещатику сьогодні розвивається доволі успішно. Відкриваються комерційні книгарні та супермаркети. Шкода лише, що урочисті події, пов’язані із відкриттям подібних книжкових магазинів, які відбуваються за участі видатних літераторів, громадських діячів тощо, хоч привертають увагу киян та гостей столиці, але не цікавить освіченого мера Кличка. Авжеж, йому набагато цікавіше відкривати незрозумілі скульптурні ансамблі та робити селфі на фоні потворних Гиків.

znannya6

(http://kiev.segodnya.ua/kpower/klichko-sdelal-selfi-so-skulpturoy-gika-601482.html)

На тлі представленої інформації, якою, імовірно, володіє і Віталій Кличко та його справедлива, закохана в історичний та культурний Київ команда, виникає запитання: з якими черговими обіцянками щодо повернення історичних, культурних пам’яток та об’єктів киянам наш шановний градоначальник планує вийти на наступні вибори? А також цікаво: невже пан Кличко вважає, що жителі столиці такі наївні, що й надалі терпітимуть уседозволеність із нерухомістю та ковтатимуть його брехливу патоку?

Чи Віталій Володимирович планує телепортуватися в космос, прямісінько в обійми найщирішого екс-мера Черновецького, прихопивши з собою регіонального клоуна Попова?

Віктор ТАРАНОВ