не певен, але чи то муза з`явилась чи то весна скоро чи ще що... 

а тільки здогадуюсь 

--- ТИ - МРІЯ---

_-_-_-_---_---_-_-_-_---_---_-_-_-_

Сльозинку зняти з вій твоїх

І поглядом окрилити...

І так, щоб навіть вітер стих,

Кохати тебе й вірити...

---

Горнути і леліяти

Тепло теплом стрічаючи

І разом так, щоб мріяти

У небо враз злітаючи...

---

Сплітати вірші іскрами

В серцях вогнем палаючим

І так, щоб щастя бризками

Стікало омиваючи...

---

Любовними серпанками,

Веселками весняними...

Ходити разом ранками

І травами росяними...

---

Піймати поцілунок з уст

 І поєднатись хвилею,

І так, щоб нескінченно спуск

З тобою наче з мрією...

---

...)))

_-_-_-_-_-___-----___-----_-----___-----___----_-_-_-_-_-_

Вогнем Тебе зігріти з висоти...

У подиху зловити мить реалій,

Стинаючи повітряні мости,

Крильми живити щастя світу й далі...

---

Приходити до тебе лише в снах,

Будити стиха сонячним промінням...

Назавжди відректи від всього зла,

Позбавити нараз від самотиння...

---

Розвіяти сумні твої думки,

Забутися у пристрасних обіймах...

Слова приємні й спогади легкі..,

І розписи мальовані на стінах...

---

20.12.08 і назавжди

... 

_-_-_-___---_---_---___-_-_-_

Ти вся така... наче злива...

Проймаєш мене прямо наскрізь)))

Як повінь весною - красива,

Відкрита для сонця ти настіж...

---

Загадками будиш уяву...

Пісні всі співаю для тебе.

ЯК в очі твої я загляну,

То бачу уних чисте небо...

---

Мені знову надано крила...

До тебе полинути прагну.

Незвідана зваблює сила,

І душу насичує спраглу

---

Ти вся така... наче злива...

Проймаєш мене прямо наскрізь,

Як повінь весною - красива...

Солодкий і ніжний твій натиск...)))

...

_-_-_-_---_---_---_-_-_-_

Дійсність якось іде

У пролом потайки.

Як то так, що летить?

Й не видати ніде...

Не скорити оте

Почуття з почуттів.

Чи окрилив його,

Чи навік спопелив?

---

Побіжу звіддаля,

Щось гаряча земля...

По піску, по траві.

Мої губи в крові

---

Я не хочу хотіти,

Вогнем не горіти...

З дощем по краплині

Злітати з рутиння

---

Вітрам говорити...

І користі катма.

Задарма платити

Не можна бо клятва...

Й береже, й стереже.

Може й є це - "Невже?!"

І то сталося вже...

---

Хочу вірити в щось

І це щось берегти

І до тебе нести

І вести всі мости...

І палати вогнем,

І нехай, що з дощем!

Бо у краплях світи,

І у них світиш - ТИ...)))

---

_-_-_-_---___-----___---_-_-_-_

---

Верховіття твоїх думок...

Чи відкрию ключем замок?

Руки тягнуться до зірок,

Я від сяйва твого за крок...

---

Символічне твоє письмо,

Ми між відстаней стоїмо,

І тепер уже все одно...

Що в уяві лиш горимо

---

І по сходинках вгору-вниз,

Твої очі я бачу скрізь...

Помічаю приємний блиск

І у серці жаданий тиск

---

Пофорбовані снами дні,

Подаровані ждуть вони.

Наче в світі ми лиш одні,

Я і Ти, і весна по зимі...

---

Зафіксовані дати подій

Прямотою дороги до мрій.

Не скоряюся оклику "Стій!"

Вир жаданості схожий на рій

---

Запалати в тобі вогнем,

Серце збудити ключем,

Бути вічністю, а не днем,

СполохАти солодкий щем...

---

Верховіття твоїх думок...

Таємниці відкрити замок.

Руки тягнуться до зірок,

Я від сяйва твого за крок...

---

...

_-_-_-_-_-_-_---_-_-_-_-_-_---_-_-_-_-_-_-_-_

Я хочу так сказати, що люблю тебе,

Але між нами відстань невідома...

Так сталося, що тут не справжнє все,

Тож будемо ми просто так, знайомі...

---

Любов моя не в смайлах, не в словах,

Вона в душі живе десь тихо-тихо...

Літає вільно в сонячних світах,

Веселкою живе в рядках із літер...

---

Я хочу так сказати та не смію

Вриватися й твою будити суть...

А втриматись як завжди не зумію

І знов схвилюю віршами весну...

---

Любов моя народжена єством,

Із творчості окрилена піснями...

Пишу її тобі простим пером,

Цілунки шлю незримими устами...

---

...........

_-_-_-_---_---_---_-_---_---_---_-_-_-_

Це про нас - мене і людину, яка мені небайдужа... Вона одна із сотень, із тисяч... і тільки вона одна...)))

---

Говорим навколо,

щоб вірити в здогад...

Спіральному колу

Даруєм думки...

На волі гуляє

Майбутнього спогад,

Шукає любові

В розливі ріки...

---

В очах твоїх смуток

Чомусь уявляю...

Несповнену пустку

Зігріти жадаю...

---

Загоїти рани,

Зректися кайданів,

З полону туману

Тре йти і мені...

---

Збережені квіти

Розквітнуть весною

З народжених літер

Складуться пісні...

Від них не сховати

Бажання горіти

Й тобі дарувати

Досвітні вогні...

---

...

---

дні полетіли у вирій...

наче сонце на схилах,

наче вітер в вітрилах затих...

---

і посріблений іній 

на закоханих хвилях,

зупинивсь на устах десь твоїх...

---

нащо змріялась, нащо стрілася,

нащо змовкнув навік оберіг...

від оков притаманності,

від коханих жаданостей..,

полум`яний зустрівся поріг...

---

години в хвилини, а дні у секунди,

повз логіку і філософію доторків,

навіщо й чому скрізь без тебе повсюди

вмираю... й з тобою лиш вічно живу...

_-_-_-_-___-_-_-___-_-_-_-_-_

Твої вії покриті росою,

В твої коси заплетені трави,

Твоя мрія леліє водою

І шукає весняні заграви...

---------

Твої очі окутані небом

І душа пломенить над лісами...

Твоє серце шепоче "Так треба"

І ти йдеш росяними стежками...

-----------

Твої брови як птахи над степом,

Що на крилах живуть з висотою...

На щоках розквітають букетом

Всі думки, що сколихані мною...

------------

Твоє серце нестримно так б`ється

І думкам знов немає спокою...

Не хвилюйся все скоро минеться.

Я прийду і залишусь з тобою...