На Каене вся в Габане по Житомиру гоняю, гоняю.
Все таксисты и маршрутчики дорогу уступают, тикают...

Валентин Стрикало.

 

«Почем клубника в Житомире?», або

Скільки коштує посада голови райдержадміністрації?



Як Ви думаєте, скільки коштує посада голови райдержадміністрації?

Ви будете в шоці, але десь приблизно один Porsche Cayenne (Порш Каєн).

Принаймні у Житомирській області.

Так що, коли Валентин Стрикало співав
«На Каене вся в Габане по Житомиру гоняю, гоняю.
Все таксисты и маршрутчики дорогу уступают, тикают...»

він навіть не здогадувався, що співає про ціну питання голови райдержадміністрації  будь-якого району Житомирської області.

     Так що, якщо у Вас є бажання стати «хазяїном», або як це прийнято офіційно говорити - головою райдержадміністрації  якого-небудь району Житомирської області – продавайте свій Porsche Cayenne, чи Land Rover та їдьте у Житомирську область. Не вірите?

Як би Ви не дивувались, але у Житомирській області за посаду голови райдержадміністрації треба заплатити всього від 50 до 100 тисяч доларів.

Про це у своєму блозі на сайті zhitomir.info пише місцевий політолог Володимир Пінковський.

«Після приходу на посаду президента України в червні-липні 2014 року своїми Указами  П.Порошенко в більшості випадків звільнив голів ОДА та РДА та оголосив конкурс на заміщення вакантних посад. Тоді, гасло «жити по-новому»  в основному ще сприймалося більшістю населенням, як перспективний месидж, який буде втілюватися в життя у всіх сферах, в тому числі і в органах державного управління. На посаду голів РДА в нашій області почали подаватися люди, які насправді вболівають за справу, які стояли на Майдані або всіляко підтримували Революції  Гідності. Команда БПП на Житомирщині оголосила кастинг на заміщення вакантних посад, почалось активне подання документів до Адміністрації Президента, проходження співбесід, тощо . Але ні в АП, ні в ЖОДА не поспішали жити по-новому та призначити нових голів РДА, ставили після-майданівським кандидатам завдання втягуватися в партійно-політичний процес та «давати» високі результати на виборах до Верховної Ради, які відбулись 26 жовтня. Пройшло 9 місяців, пройшли і вибори до парламенту, кандидати пройшли спец-перевірки і співбесіди, а більшість посад голів РДА і по цей день залишаються вакантними», - зазначає автор.

Він вважає, що Житомирська ОДА спільно з АП придумали доволі оригінальну форму призначення - тимчасово виконуючий обов’язки голови, що фактично «підвішує» призначену особу в незручне становщие надовго.
«Логічно, і у мене, і у Вас, постає риторичне запитання – чому так сталося,  кому це вигідно і що робити? Ґрунтовно дослідивши ситуацію по справжньому був шокований, виявляється, що «революційні» представники БПП на Житомирщині, які курують і опікуються кадровою політикою в області,  хочуть за призначення отримати гроші, продавши, як на їх погляд, хлібну посаду. З цього приводу з кандидатами проводять складні маніпуляції , які  всіляко підштовхують претендентів до збору грошей за посаду голови влаштовуючи справжні торги хто більше дасть. Ціна питання в залежності від району коливається від 50 до 100 тисяч вічно зелених та різко підскочивши у ціні доларів. Наші житомирські куратори цього процесу бачачи реальну ситуацію, що пост-революційні кандидати на посаду голів не мають коштів та і не збираються їх збирати та платити, з «шафи» сміливо витягують спритних регіоналів та інших сумнівних на руку ділків, які готові «підтягнути» ресурс, а прийшовши на посаду голови РДА сконцентрувати свої зусилля по відбиванню  вкладених коштів та зароблянні нових», - пише Піньковський.

В якості прикладу він розповідає про ситуацію у Володарськ-Волинському та Баранівському районах.

«На сьогодні одним з головних претендентів на посаду голови РДА є Олександр Одноворченко, нині перший заступник відсутнього голови РДА, член Партії регіонів з 2010-2014 рік, який саме по цій партійній лінії обирався до райради в 2010 році, та який вже мав би прямо потрапити під дію Закону «Про люстрацію». Більше того, не безпідставно подейкують та з великою вірогідністю ( на той час теж був заступником голови РДА) мав бути причетний до організації поїздок держслужбовців на антимайдан в 2013-2014р., який тоді організовувала Володарськ-Волинськарайдержадміністрація.
Далі, ще напруженіша ситуація склалася в Баранівському районі, де ще з серпня минулого року претендентом №1 на посаду голови РДА був міський голова Баранівки Анатолій Душко, який пройшов всі співбесіда, кастинги, перевірки, домовленості, а головне, отримав публічну підтримку громади району на цю посаду в вигляді громадських обговорень, про що неодноразово наголошував голова ЖОДА О.Машковський. Але, як виявилося, претендент має серйозний «недолік», він не готовий підкріпити свої здорові амбіції готівковим матеріальним ресурсом, який однозначно піде в кишені житомирським кураторам. І тут, прогнозовано і на противагу, з’являються інші персони, які знають чого хочуть і як це зробити. Одним словом, в Баранівському районі ( та і не тільки) з приводу призначень і не призначень назріває глибокий конфлікт, аж до громадянської непокори в випадку призначення іншої персони та масштабного суспільного протистояння», - пише Володимир Піньковський.

Автор зазначає, що на момент написання статті у Житомирській області з 23 районних державних адміністрацій були відсутні голови в 14 районах: Баранівському, Брусилівському, Бердичівському, Володарськ-Волинському, Емільчинському, Житомирському, Лугинському, Народичському, Новоград-Волинському, Овручському, Романівському, Червоноармійському, Черняхівському, Чуднівському, що складає більш ніж 60%. «Коли дана вже стаття була написана та подана в друк розпорядження Президента України від 24 березня за №280/2015-рп та «281/2015-пр головою Ємільчинської та Новоград-Волинської РДА призначені В.Ширма та В.Михнюк відповідно», - уточнює політолог.

«Моя реакція буде якнайжорсткіша!!!»

А тепер УВАГА! Голова Житомирської ОДА направив лист начальнику управління СБУ «Про надання правової оцінки публікації»

Голова Житомирської облдержадміністрації впевнений, що за таку публікацію треба наказувати!

І блогера Володимира Піньковскього, і сайт Житомир.info.

Про це повідомляє прес-служба Житомирської ОДА у матеріалі з приводу звернення Сергія Машковського до правоохоронних органів з проханням перевірити інформацію, яку у своєму блозі опублікував Піньковський.
«Сьогодні голова Житомирської обласної державної адміністрації Сергій Машковський подав звернення до СБУ, прокуратури та УМВС України в Житомирській області з проханням перевірити інформацію, яку вчора оприлюднив один із Житомирських сайтів. У матеріалі було подано інформацію про корупційні діяння під час призначення голів РДА. «Моя реакція буде якнайжорсткіша. Тож я  хочу, щоб наведені у матеріалі приклади були прискіпливо перевірені. Щоб правоохоронні органи вжили всіх процесуальних заходів, аби з’ясувати чи дійсно скоєно злочин проти законності. І якщо це так – винні повинні бути покарані. При цьому вважаю, що  коли виявиться, що сайт оприлюднив наклеп, повинні понести відповідальніть ті, хто це написав і розповсюдив. Демократія – це не лише свобода слова, а й відповідальність за це слово», –  наголосив голова ОДА», - йдеться у повідомленні.
І направив лист начальнику управління СБУ «Про надання правової оцінки публікації».

У чому ж справа, чому так «закипів» голова Житомирської обласної державної адміністрації Сергій Машковський?

 А тому що як побоюються місцеві мешканці та депутати, місце голови Баранівського району мабуть вже продане! Звичайно, без процедури громадських обговорень.
Принаймні так вважають місцеві депутати та мешканці Баранівки.

Як повідомляє сайт міста Баранівка baranivka.blogspot.com, керівники трьох місцевих партійних організацій звернулися до голови Житомирської облдержадміністрації Сергія Машковського з проханням негайно призупинити процес призначення кандидатів на посаду голови Баранівської РДА, які не пройшли процедуру громадських обговорень.

У своєму листі вони звертають увагу на те, що група депутатів Баранівської районної ради ініціює скликання позачергової сесії у зв'язку з затягуванням призначення нового голови, адже уже рік як у районі відсутній керівник держадміністрації.

Але Машковський не звертає увагу на ці звернення. Може й справді тому, що в нього вже є свій кандидат і без всяких обговорень?

Хто ж це? Щоб зрозуміти, достатньо тільки почитати «народні» коментарі під цими публікаціями:
-    Вельчинського на посаду голови РДА - це людина достойна!!!
-    крім того,що Вельчинський достойна людина, він ще розумний, мудрий управлінець!
На що реальні користувачі резонно відповідають:
-    Якщо Вільчинський "достойна" людина, чому він боіться громадських слухань?Чому люди його не обрали мером? Чому він 8 раз балатувався на посаду голови районноі ради,а депутати не обрали?За що службовець, якій не декларував бізнес, побудував 2 палаци і магазин? ГЕРОЇ гинули на МАЙДАНІ і на війні, щоб такі чесні прийшли до влади? Тоді грош ціна нам і владі.

Хто ж такий Вельчинський Микола Романович?

Всі хто старше 30-ти пам'ятають знаменитий Баранівський фарфор. Баранівський фарфор прикрашав як столові ЦК від четвертого управління, так і серванти всіх успішних громадян СРСР. Баранівський фарфор разом з чеським кришталем в сервантах і з килимами на стінах служив доказом успішності і заможності. Де тепер Барановський фарфор найкраще знає Вельчинський Микола Романович.

Чим унікальний Вельчинський Микола Романович? Він зумів двічі знищити «Барановський фарфор» !!!

А тепер Вельчинський збирається стати головою райдержадміністрації, без всіляких громадських обговорень та не враховуючи ні його минуле, ні думку Баранівських мешканців та депутатів.

Так що Валентин Стрикало, мабуть щось знав коли писав:

 На Каене вся в Габане по Житомиру ганяю, ганяю.
Все таксисты и маршрутчики дорогу уступают, тикают...

І мабуть Валентин Стрикало, знав скільки коштує посада голови райдержадміністрації у Житомирській області.

Казнить нельзя помиловать! 

Есть такое крылатое выражение для описания двух взаимоисключающих возможностей. 

Эта фраза лучше всего сейчас описывает процесс люстрации, который сейчас проходит в Украине – люстрировать нельзя помиловать. 

Одной грамотно расставленной запятой весь процесс люстрации в Украине перевернули с ног на голову. 

Вот только три примера, как в Украине расставляют запятую в выражении «люстрировать нельзя помиловать». Для чистоты исследования все три примера взяты из Житомирской области.

Люстрировать нельзя помиловать – Виктор Муженко.



Герой знаменитой Дебальцевской операции, которая навсегда вошла в учебники военной стратегии и тактики. 

Родился в селе Выступовичи Овручского района Житомирской области. Был депутатом Житомирского областного совета от Партии регионов (когда-то была такая партия, сейчас это «Оккупационный блок»). И именно из рук Виктора Януковича получил звание генерал-лейтенанта. За какие именно заслуги Виктор Муженко удостоился такой высокой "чести" - история умалчивает. Еще больше тайн скрывает история назначения его на должность начальника Генерального штаба Вооруженных Сил Украины. Факт остается фактом. 

Вот только вряд ли простой Украинец поймет логику действий Президента Порошенко. Ведь именно такие решения и составляют рейтинг Президента. 

Почему отставка Геннадия Воробьева по мотивам люстрации есть, а вот Муженко - руководителя Генштаба еще со времен Януковича и депутата от Партии регионов («Оккупационный блок») - нет. Какая-то избирательная люстрация получается, не так ли? Люстрировать нельзя помиловать?

Люстрировать нельзя помиловать – Вельчинский Николай Романович.


Все кто старше 30-ти помнят знаменитый Барановский фарфор. Барановский фарфор украшал как столовые ЦК от четвертого управления, так и серванты всех успешных граждан СССР. Барановский фарфор вместе с чешским хрусталем в сервантах и коврами на стенах служил доказательством успешности и зажиточности. Где теперь Барановский фарфор лучше всего знает Вельчинский Николай Романович. 

Чем уникален Вельчинский Николай Романович? Он сумел дважды уничтожить «Барановский фарфор»!!!

Немного истории. Традиционным промыслом города Барановка, Житомирской области, издавна был Барановский фарфоровый завод. Основанный в 1802, он был даже поставщиком императорского двора Романовых. Независимость Украины предприятие встретило в хорошем технологическом состоянии и имело все возможности не только сохранить славу торговой марки, но и преумножать, восполняя число знаковых экспортеров Украины. Но заводу, а заодно и всей Барановке не повезло с жадными и беспринципными местными князьками.

С начала 2000-х эту братию в городе представляет Николай Вельчинский. За десяток лет он занимал в Барановке все возможные должности. Четыре года был мэром, затем - председателем райсовета, избирался депутатом районного совета. И все это время умудрялся прилипать и «отстегивать» любой власти, и  «пилил»  Барановку, как мог, в частности, все тот же исторический  «Барановский фарфор».

Сначала Вельчинский отправил на металлолом старое, еще советское оборудование. А потом, и новое - когда в 2000-х на завод зашли инвесторы из Санкт-Петербурга и, вложили в модернизацию завода 6 млн. долларов США. Видимо уже тогда,  Вельчинский действовал весьма патриотично, решив кинуть российских инвесторов. Местные власти, которые представлял Вельчинский, выжили бизнесменов, создав им условия, несовместимые с бизнесом.  Те вынужденно бросили оборудование, а Вельчинский в очередной раз, выиграв местные выборы,  порезал его на металлолом. И таким образом, как говорят в Одессе, Бердичеве и Барановке – «дважды снял гешефт» с разрушения знаменитого предприятия.

Казалось бы, в чем логика действий Вельчинского? Казалось бы, зачем уничтожать предприятия, которые формируют городской бюджет? Ведь, кроме «Барановского фарфора», Вельчинский завалил крупнейший в Европе Льняной завод и еще несколько предприятий. Логика очень проста, Вельчинскому не нужны в Барановке  люди с независимыми взглядами, самодостаточные бизнесмены и предприниматели. Кроме того, сознательная депрессизация региона позволяет местным властям получать преференции из областного и центрального бюджетов, что является прибыльным бизнесом.

И знаете, сколько таких Вельчинских и таких Барановок по Украине? 

А теперь самое интересное, Вельчинский вновь собирается стать «Головою районної держадміністрації Баранівського району Житомирської області».

Как говорят в Одессе, Бердичеве и Барановке – «нате Вам Вашу люстрацию, от нас с кисточкой, а то нас от нее уже тошнит».

Люстрировать нельзя помиловать – Лилия Куришко



Еще один пример люстрации «по-украински» на Житомирщине. И.о. начальника главного управления Государственной фискальной службы в Житомирской области Лиля Куришко.

С помощью иска собственного мужа Куришко пытается избежать люстрации и еще на некоторое время остаться в своем кресле. Причем очень интересным способом. Муж Куришко заявил в суде, что Лилия Куришко является волонтером в АТО и поэтому не может быть освобождена в соответствии с законом "Об очистке власти".

Еще на общественном обсуждении, которое проходило накануне назначения Лилии Куришко на нынешнюю должность, к ней было много вопросов. Тогда один из известных местных предпринимателей откровенно заявил, что госпожа Куришко, работая в должности заместителя начальника налоговой, требовала у него взятку. Речь шла также о схемах, по которым часть средств от проверок шла в бюджет, а часть отмечалась отдельным столбиком в какой табличке.

Несмотря на обвинения, в Киеве так и не нашли кандидатуры, которой таких бы вопросов не возникало. С 8 сентября она была назначена в статусе и.о. на нынешнюю должность.

В течение нескольких месяцев со дня назначения вокруг Лилии Анатольевны не утихали скандалы. Так под ГУ Миндоходив в области собирались предприниматели, то общественные активисты обвиняли ее в сокрытии большого дома, в котором живет семья Лилии Куришко. Ведь в официальной декларации об этом же дом нет ни слова.

4 декабря минувшего года началась проверка Лилии Куришко в рамках выполнения закона о люстрации. В прессе сразу появилась заявление чиновницы на имя председателя Государственной фискальной службы. Ссылаясь на многочисленные законы и Конституцию, она сообщила, что противозаконных действий во время режима Януковича не совершала, хотя и работала тогда на руководящих должностях. Она также сообщила, что оснований проходить проверку у нее нет, но почему-то решила, предоставить на нее согласие.

Вот только три примера – «люстрировать нельзя помиловать», в одной Житомирской области. Вы думаете, эти вопросы нельзя решить?

Сколько времени нужно, чтобы на Банковой наконец-то начали решать кадровые вопросы? День, два? Прошло уже больше года.

Джефферсон, когда-то сказал – «Вся работа правительства сводится к искусству быть честным». 

И все, и не нужны никакие реформы. Нужны просто грамотные кадровые решения. И правильно расставлять запятые между людьми, назначениями и словами – «люстрировать нельзя помиловать».