хочу сюда!
 

Александра

42 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 38-47 лет

Заметки с меткой «ігор ткачук»

У російських морських портах введуть новий збір – інвестиційний

Росія

Судновласників, які працюють в портах Росії, змусять платити за їх ремонт і модернізацію.


Для забезпечення фінансування робіт з реконструкції морських торговельних портів Російської Федерації був введений новий збір – інвестиційний. Відповідні поправки були напередодні внесені в Закон «Про морські порти». Зміни набирають чинності з 1 листопада 2017 року.

Повідомляється, що інвестиційний збір повинен спрямовуватися на будівництво об’єктів інфраструктури морського порту. Порядок визначення розміру інвестиційного портового збору та порядок його справляння і застосування має затвердити уряд.

Морські порти збільшили перевалку вантажів на 3,3% в січні-липні

омтп

Морські порти України в січні-липні перевалили 76,2 млн т вантажів, що на 3,3% більше в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.


Перевалка експортних вантажів в морських портах України склала 58,1 млн тонн (на 3,6% більше в порівнянні з аналогічними показниками 2016 року), імпортних — 10,9 млн тонн (зростання на 18,8% від даних 2016 року).

У розрізі експорту зростання зберігають зернові — 22,3 млн тонн (+ 17%) і рослинні олії — 3,3 млн тонн (+ 32%), а також будівельні матеріали — 2,6 млн тонн (+ 50%). Показники перевалки продукції ГМК знижені, рудних вантажів перевалено — 13,3 млн тонн (-8,2%), металу і металопродукції — 7,9 млн тонн (-9%).

Перевалка імпортного вугілля становила 2,9 млн тонн (+41,3%). Значний прирост цього показника пов’язан із забезпеченням енергетичної незалежності держави. Динаміка буде зберігатися, оскільки очікується ще кілька суднозаходів з великими партіями енергетичного вугілля.

Перевалка транзитних вантажів склала 6,5 млн тонн, що на 3,1% більше в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Основним вантажем за рахунок якого відбулося зростання є транзитне вугілля — 2,4 млн тонн (+ 112,3%) і транзитний метал — 0,2 млн тонн (+ 2,5%).

Перевалка каботажу склала 0,7 млн тонн, що на 66,1% менше в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Зниження показника викликане переорієнтацією доставки рудних вантажів на залізницю в зв’язку з частковим відновленням роботи ділянки «Камиш-Зоря – Волноваха».

Найбільші обсяги переробки вантажів показали порти «Южний» — 25,3 млн тонн (+ 6,4% до показників за аналогічний період минулого року), Одеса — 13,8 млн тонн (+ 1,1%), Миколаїв — 13,1 млн тонн (+ 5,9%).

Обсяги переробки збільшилися практично по всіх видах вантажів. Перевалка наливних вантажів зросла на 7,6%, склавши 6,5 млн тонн. Загальний обсяг перевалки сухих вантажів склав 54,9 млн тонн, що на 6,6% вище торішніх показників за аналогічний період. Перевалка контейнерів склала 346,5 тис. ТЕU, що на 4,7% більше показників попереднього року.

Експортних контейнерів перевалено 152,3 тис. ТЕU (+ 2,5%), імпортних — 173,2 тис. ТЕU (+ 4,8%), транзитних — 19,9 тис. ТЕU (+ 26,9%), в каботажі — 1 тис. ТЕU (-24,2%).

За звітний період морські порти України обробили 6 663 судна, що на 622 одиниць або 8,5% менше в порівнянні з аналогічнимперіодом 2016 року.

Завдяки Уряду Укрзалізниця покращила результати діяльності

Укрзалізниця

З великім інтересом спостерігаю за діяльністю іноземними фахівців, які очолюють українські державні підприємства. Вважається, що порівняно з українськими керівниками, вони є більш освіченими і дисциплінованими, досвідченішими щодо сучасних технологій, мають серйозний досвід роботи в умовах справжнього ринку. Існує думка, що Україні не обійтися без іноземців в умовах реформування компаній – під час переоснащення, модернізації і переходу на сучасні технології.

Сьогодні всі інформагенції повідомили, що найвідоміший іноземній фахівець в Україні – голова Укрзалізниці поляк Войцех Балчун подав у відставку через особисті обставини. Він працював на посаді Голови Правління ПАТ Укрзалізниця трохи більше року – з червня 2016, але навіть за такий короткий термін багато чого встиг досягти. Найбільше досягнень керованої ним компанії припадають на 2017 рік – коли Укрзалізниця працювала в підпорядкуванні Уряду на чолі з Володимиром Гройсманом.

Здобутки Укрзалізниці за час роботи Балчуна можна побачити із презентації-звіту, поширеного компанією. Вважаю, що у цих досягненнях є також велика заслуга Уряду, який забрав Укрзалізницю “під своє крило” і надавав їй значну допомогу.

Серед основних досягнень Укрзалізниці – значне покращення фінансового стану. Чистий прибуток за національним стандартом бухгалтерського обліку у 2016 році склав 320 млн. грн., що на 1 млрд більше ніж у 2015 році.

За 6 міс. 2017 року вже за міжнародними стандартами фінансової звітності, за якими ПАТ «Укрзалізниця» розпочало працювати з 01.01.2017, чистий прибуток склав 122,5 млн. грн., що на 3,9 млрд. грн. більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

При цьому значно зросли доходи. Так, чистий дохід від реалізації продукції за 6 міс. 2017 склав 35,3 млрд. грн, що на 4,7 млрд більше, ніж за 6 міс. 2016 року.

Варто зазначити, що саме прибутковість і зростання доходів є основними показниками успішної діяльності підприємств.

За час перебування Балчуна на посаді значно покращилася кредитна політика Укрзалізниці – за період з червня 2016 року до липня 2017 року погашено фінансових зобов’язань в на суму 8,7 млрд грн. (втім, деякі доморощені бізнесмени не вважають вчасне повернення боргів показником успішної бізнесової діяльності).

При цьому кредитний портфель зменшився на 15%, або 6,6 млрд грн, і на 01.08.2017 склав 37,3 млрд грн. – це також хороший показник, якій свідчить про дбайливе ставлення до фінансів підприємства.

Фінансові витрати за 6 міс. 2017 року склали 1,8 млрд грн, що на 1,3 млрд грн менше аналогічного періоду 2016 року. Майже вдвічі, це чудово, адже хороший керівник намагається зменшити непродуктивні витрати.

Також ми бачимо, що Укрзалізниця ввійшла в десятку найбільших платників податків в Україні – в 2016 році було сплачено 15,2 млрд грн податків та обов’язкових платежів до бюджету і державних цільових фондів. А за 6 міс. 2017 року вже сплачено більше 8 млрд. грн, що на 1,1 млрд. грн більше, ніж за 6 міс. 2016 року.

Також дуже важливий показник, особливо для такої компанії як Укрзалізниця – збільшення капітальних інвестицій: за 2016 рік було освоєно 6,9 млрд. грн, що на 53% більше, ніж у 2015 році. А вже за 6 міс. 2017 року вже вкладено 3,4 млрд. грн, що в 1,8 разів більше аналогічного періоду 2016 року.

Є чимало даних щодо оновлення залізничного рухомого складу – це традіційно болюче питання для Укрзалізниці. Але судячи з усього Балчун і тут справлявся. Наприклад, ми бачимо що прискорилися темпи модернізації тягового рухомого складу: за 6 міс. 2017 року було модернізовано та здійснено капітальні ремонти 59 локомотивів, порівняно з 10 локомотивами за аналогічний період 2016 року. За період 2016-2017 років було придбано 21 пасажирський вагон (жодного у 2015 році).

А ось це серйозний показник, який цікавить мене як керівника порту – середньодобовий робочий парк вантажних вагонів в червні 2017 року збільшився на 11,6% у порівнянні з червнем 2016 року, або на 13,6 тис.. І до наступного показника портовики небайдужі, адже більшість вантажів в порт доставляється залізницею – за 6 місяців 2017 року було проведено реконструкцію та капітальні ремонти 183,2 км колій, що в 2.4 рази більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

Ми бачимо також показники суттєвого зростання вантажообігу, але вони потребують фахових коментарів.

Вважається, що іноземні керівники байдуже ставляться до соціальних питань на українських підприємствах, але судячи з наданих Укрзалізницею даних – з цим у Балчуна, здається, все було в порядку: при ньому крива зарплати пішла угору.

Відомо, що під керівництвом Балчуна було підготовлено п’ятирічну стратегію розвитку ПАТ «Укрзалізниця» на 2017-2021 роки, яка передбачає значне оновлення рухомого складу УЗ та формування вертикально-інтегрованої структури компанії. У порівнянні з примітивними, розмитими та неконкретними стратегіями, що мені довелося бачити у виконанні деяких інших іноземців, це дуже серйозний комплексний документ – і саме його Уряд найбільше очікував від іноземного фахівця. Зазвичай, у українських керівників не менше практичного досвіду діяльності в умовах сучасного бізнесу, але із стратегіями не завжди складається.

Сподіваємося що закладений Балчуном за допомогою Уряду запас і потенціал та означені в стратегії напрямки розвитку допоможуть Укрзалізниці успішно розвиватися і бути ефективним підприємством.

Ігор Ткачук,  директор Одеського філіалу АМПУ

Як керівнику підприємства побудувати взаємини з профспілкою

Igor-Tkachuk-ta-Volodymyr-Zajkov-678x381.jpg
Під час чергової зустрічі х трудовим колективом. Слово має голова профспілки працівників морського транспорту «Одеського морського порту» Володимир Зайков

Дуже часто працівники підприємств сприймають профспілку як структурний підрозділ, де виділяють дешеві путівки, оформляють матеріальну допомогу і видають дитячі новорічні подарунки. Вони навіть не здогадуються, що профспілка від імені всього трудового колективу домовляється з адміністрацією підприємства про умови праці працівників і контролює дотримання досягнутих домовленостей.

Втім, керівники не мають права недооцінювати функції і завдання, які покладаються на профспілки. 

Важливі правила для керівника

За моїми спостереженнями, існують два види стосунків керівника та профспілок. Як правило, вони визначаються формою власності підприємства.  На підприємствах з приватною власністю керівники намагаються бути “єдиним господарем у будинку”. Втім, у державних підприємствах і організаціях, особливо з сильними профспілковими традиціями, керівники визнають серйозний вплив профспілок на усі аспекти діяльності підприємства – навіть на виробничі процеси.

Усякий керівник має знати важливе правило: профспілка у своїй діяльності є від нього незалежною, йому не підзвітною і не підконтрольною.

Досвід допоміг мені сформулювати ще одне значуще правило: профспілку не можна проігнорувати або обійти. Вона є  важливою і невід’ємною частиною соціально-економічного організму під назвою «підприємство». Наслідок із цього правила звучить так: керівники приходять і йдуть, а профспілка залишається.

Отже, керівнику підприємства варто знати ці правила і будувати взаємини  із профспілкою не лише на основі «обов’язкового» колективного договору, але й на основі рівноправності та соціального партнерства, з використанням діалогу і співпраці – і неодмінно в інтересах як членів профспілки так і підприємства.

А з ким повинен взаємодіяти профспілковий комітет підприємства? Звісно, з керівником. І рівень цієї взаємодії залежить не лише від активності голови профкому, але і від розуміння керівником ролі і місця профспілки в діяльності підприємства.

Обговорюючи питання співпраці керівника і профспілок, хочу зазначити,  що в минулому мені довелося більш ніж 12 років очолювати чималу професійну спілку – тому мені добре відомі всі нюанси діяльності профспілок і проблеми у їх взаємодії з адміністраціями підприємств.

Роль профспілок та соціальне партнерство

Останні десятиріччя, в умовах розвитку ринкової економіки та децентралізації, сфера інтересів профспілок значно розширилась. Тому, будь-який керівник – для забезпечення ефективної роботи підприємства та благополуччя трудового колективу – має відкинути старі шаблони у стосунках із профспілками і зрозуміти їх значення не лише на підприємстві, але й у громадянському суспільстві. Сьогодні профспілки не тільки  захищають професійні права та економічні інтереси окремої групи працівників, але й відстоюють важливі інтереси всього населення, наприклад, беруть участь в акціях протесту проти цінового зростання.

Втім, основною метою діяльності профспілок залишається захист інтересів трудових колективів, і у цьому виключно важливу роль відіграє поняття соціального партнерства. Соціальне партнерство — це система стосунків між працівниками і власником підприємства, за якої визнаються розбіжності економічних інтересів сторін і право кожної з них відстоювати свої інтереси через пошук компромісів, шляхів взаєморозуміння й співробітництва в умовах злагоди.

На підприємствах існує дві сторони соціального партнерства – роботодавець та наймані робітники, інтереси яких представляє профспілка. Відповідно до Закону України «Про професійні спілки», роботодавець – це власник підприємства, на якому його інтереси представляє керівник. Щоб не писати «роботодавець в особі керівника», будемо далі ці поняття розуміти як тотожні, а замість «профспілка в особі голови профспілкового комітету» будемо казати просто «профспілка».

Соціальне партнерство передбачає, що роботодавець вступає у переговори і співпрацює з профспілкою не тільки через вимоги законодавства. Я вважаю таку співпрацю нормою свідомої поведінки соціально відповідального керівника і тому у стосунках з профспілкою працівників морського транспорту «Одеського морського порту» активно намагаюся запровадити найкращі традиції соціального партнерства. У взаєминах із профспілками для мене є визначальними такі принципи соціального партнерства як рівноправність, добровільність прийняття зобов’язань і примирливе вирішення розбіжностей.

Колективний договір

Співпраця керівника та профспілкової організації  багато у чому визначається таким документом, як колективний договір. Саме він як правовий акт регулює соціально-трудові відносини між працівниками і роботодавцем.

В Одеському морському порту колективний договір не є предметом будь-яких розбіжностей з профспілками, тому що я чудово розумію, що захист прав працівників і виконання соціальних зобов’язань – це обов’язкова умова успішної роботи колективу, а соціальне партнерство є необхідною умовою стабільності функціонування підприємства.

На будь якому підприємстві головними питаннями у сфері соціального захисту працівників є оплата праці та гарантії зайнятості – вони також є предметами колективного договору. Закріплена у ньому політика щодо цих питань визначається результатом переговорного процесу між роботодавцем (керівником) і найманими працівниками (профспілкою).

При цьому, головними завданнями керівника є зростання конкурентоспроможності та прибутковості підприємства. Це записано в його контракті, це визначено затвердженим Кабінетом міністрів фінансовим планом.

Водночас, основним завданням профспілки є захист інтересів найманих працівників перед роботодавцем – тому для неї першорядне значення мають питання їх соціально-економічного становища.

Зрозуміло, що одночасна реалізація цих не зовсім однакових завдань потребує серйозних компромісів. Тому при формулюванні своїх вимог щодо соціальних гарантій, профспілка має враховувати можливості та фінансовий стан підприємства, існування об’єктивних обмежень, ринкову кон’юнктуру, економічне становище країни, чинне законодавство.

У свою чергу,  я, як керівник і представник роботодавця, також шукаю і пропоную компромісні рішення, які передбачають найкращі варіанти гарантій зайнятості та оплати праці найманих працівників.

Скажу відверто, що вибір остаточного варіанту таких рішень багато у чому залежить від авторитету, знань і досвіду голови профспілки, який має чудово розуміти не тільки всі аспекти роботи підприємства, але й ризики погіршення економічної кон’юнктури, що можуть вплинути на рівень соціальної захищеності працівників.

Участь профспілок у прийнятті рішень

Мене часто запитують – чому на всіх нарадах і зустрічах що відбуваються під моїм головуванням, поруч зі мною завжди присутній голова профспілкового комітету?

Вважаю що обговорення всіх рішень з питань, які впливають на соціально-економічний стан підприємства, має відбуватися  за участі профспілки. Інколи такі рішення обговорюються дуже бурхливо, але ми завжди враховуємо позицію профспілки, щоб зберегти баланс між інтересами і підприємства, і працівників.

На мою думку, діяльність профспілки є ефективною лише тоді, коли її робота базується на обізнаності щодо фінансово-економічного стану підприємства та на його належному аналізі. Тому ми намагаємося забезпечити право профспілки не тільки на отримання інформації стосовно оплати праці працівників та гарантування робочих місць, але й щодо всіх ключових проблем роботи підприємства та перспектив його розвитку.

Також, залучення до участі в нарадах  голови профспілки є визнанням значної ролі та високого авторитету профспілкової організації на підприємстві.

Варто зазначити, шо соціальне партнерство не зможе бути ефективним, якщо немає щирого порозуміння і взаємної поваги між його сторонами – працівниками і роботодавцем, адже, як було вказано, з об’єктивних причин кожна сторона є носієм своїх інтересів. Таке взаєморозуміння в колективі Одеського морського порту є, і воно грунтується на чуйності, професіоналізмі і великому досвіді роботи з людьми голови профспілки працівників морського транспорту «Одеського морського порту» – Володимира Зайкова.

Як роботодавець і керівник, я готовий обговорювати з ним будь-які питання. Також я не стану приймати одноосібних рішень, які можуть зачепити соціально-економічні та трудові права і інтереси працівників, не порадившись з ним. Власне, голова профспілки і є моїм неформальним радником з соціальних питань, і цінність такого радника у його незалежності, яка надає  обговоренню проблем об’єктивності, відвертості і щирості.

Отже, на має переконання, форми співпраці адміністрації та профспілки не повинні обмежуватися тільки укладанням колективних договорів. За допомогою механізмів соціального партнерства профспілка обов’язково має брати участь у прийнятті рішень, в удосконаленні організації праці, в поточних консультаціях тощо.

Регулярні зустрічі з колективом

Голова профспілки також присутній на моїх регулярних зустрічах із первинними трудовими колективами. Більшість питань,  які там піднімаються, знаходяться в компетенції профспілки, а найчастіше мене запитують щодо оплати праці та гарантій зайнятості – це ті речі, які є основним предметом переговорів з профспілками і відображаються у колективному договорі.

Я завжди підкреслюю важливість таких зустрічей для покращення внутрішніх комунікативних процесів і вважаю, що вони засновані на стандартах здійснення відповідального бізнесу та підтримують високий рівень прозорості і відкритості управління підприємством.

Також вони  допомагають роботодавцю уникнути трудових конфліктів і заздалегідь виявити та зняти гострі кути.

З точки зору покращення соціального партнерства такі зустрічі дозволяють сторонам:

  • встановити добрі стосунки;
  • запобігти конфронтації;
  • виявити інтереси кожної сторони;
  • виявити перешкоди на шляху до встановлення партнерських відносин;
  • визначити спільні дії та домовитися щодо шляхів їх реалізації.

Зустрічі керівника з первинними трудовими колективами є важливим інструментом соціального партнерства. Вони спрямовані на підтримку діалогу, як засобу вирішення соціальних проблем та формування консенсусу між роботодавцем і працівниками з багатьох питань функціонування та розвитку підприємства і життя колективу.

Роботодавцю не варто боятися такого відкритого діалогу – він завжди кращий і продуктивніший, ніж тіньові обговорення дій керівника на основі чуток та пліток з колегами в курилці. Він є особливо важливим для нового керівника, адже допомагає зрозуміти усталені традиції і сформовані стосунки.

Чим відвертіший  буде такий діалог – тим краще і для трудового колективу, і для роботодавця. Зустрічі мають відбуватися регулярно, але у підсумку встановляться важливі для соціального партнерства дружні та довірливі відносини між працівниками та роботодавцем, налагодиться морально-психологічний клімат, а працівники отримають більше пільг і гарантій.

Ігор Ткачук,  директор Одеського філіалу АМПУ

Ігор Ткачук: Портова галузь потребує транспортної стратегії

Портовики вкрай зацікавлені у створенні транспортної стратегії України

Про це пише на своєму сайті начальник адміністрації Одеського порту Ігор Ткачук, коментуючи доручення Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана щодо створення стратегії розвитку транспортної галузі України.

"Хочу зазначити, що ініціатива Володимира Гройсмана щодо створення транспортної стратегії є дуже своєчасною, тому що Україна як ніколи потребує створення прозорого та конкурентного транспортного ринку. Транспортна стратегія має визначити комплексний розвиток всіх видів транспорту, в тому числі річного, про який згадав Прем’єр-міністр.

На жаль, у портовій галузі, за яку я можу впевнено казати, на державному рівні досі немає чіткого бачення стратегії її розвитку у прив’язці до перспектив розвитку транспортних коридорів та морського, залізничного, автомобільного і річного транспорту. Ми не просто працюємо з цими видами транспорту у тісній взаємодії, а залежимо від їх стану та розвитку, адже саме вони забезпечують весь обсяг вантажопотоків через порти.

Через відсутність транспортної стратегії ми маємо невисоку конкурентоспроможність вітчизняного транспортного комплексу та незадовільний рівень міжгалузевої координації діяльності із забезпечення розвитку портової інфраструктури та під’їздних шляхів, що призводить до нераціонального використання ресурсів і зниження ефективності роботи морських портів. Тому портовики вкрай зацікавлені у створенні транспортної стратегії України.

Загалом, транспорт є основним елементом сучасної економіки, який визначає розвиток всієї держави, а транспортна стратегія має бути спрямована на залучення іноземних інвесторів для покращення інфраструктури країни, в тому числі морських портів, які є складовою частиною транспортної і виробничої інфраструктури України", - пише Ігор Ткачук.

Нагадаємо, вчора Глава Уряду на своїй сторинці у Facebook повідомив, що дав Міністерству інфраструктури доручення підготувати стратегію розвитку транспортної галузі України, важливою складовою якої має стати розвиток річкового сполучення.

Читайте також:
Одесский порт усиливает лидерство в контейнерной перевалке в Украине

Одеський порт підлягає приватизації

Перші договори концесії держпідприємств можуть бути підписані в 2018 році.

Про це повідомляє на своєму сайті начальник Одеської філії АМПУ Ігор Ткачук.

За його інформацією, робоча група в складі представників Мінекономрозвитку і торгівлі, Мінфіну, Мінінфраструктури (МІУ) і ЄБРР розробляє законопроект про концесію. Відповідно до плану, перші концесійні договори повинні бути готові наступного року.
 
Паралельно проектний офіс МІУ “Спільно” опрацьовує концесійні проекти щодо трьох портів – це Херсонський морський торговельний порт, морський торговельний порт Чорноморськ та стивідорна компанія “Ольвія”.

На засіданні 4 липня уряд затвердив Концепцію стратегічного бачення управління держпідприємствами, згідно з якою 378 підприємств із загального списку в 3,444 тис. у довгостроковому періоді залишаться в держвласності, 359 будуть передані в концесію, 893 будуть приватизовані, а 1,255 тис. планується ліквідувати.

При цьому як об’єкти приватизації визначені низка портів, проте міністерство інфраструктури звернулося до уряду з пропозицією виключити їх з переліку об’єктів приватизації та внести в список об’єктів, що підлягають концесії. У той же час в опублікованих Мінекономрозвитку списках об’єктів для концесії дані морпорти не значаться.

Державне підприємство Одеський морський торговельний порт входить до переліку 378 об’єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2017–2020 роках, у тому числі тих, що можуть бути приватизовані після внесення змін до актів законодавства/передачі в комунальну власність.

Ігор Ткачук ситуацію щодо приватизації портів і надання їх у концесію прокоментував так:

–  Морські торговельні порти, так само як і об’єкти транспортної інфраструктури, залізниця та автомобільні дороги, в Україні перебувають у державній власності. Зношеність основних фондів в цих державних підприємствах дуже велика – в деяких з них вона наближається до 80%. Зрозуміло, що в умовах кризи державних фінансів відновлення та розвиток цих зношених активів без залучення приватного капіталу є майже неможливим. Періодично Кабінет міністрів вносить зміни до переліку об’єктів державної власності, які підлягають приватизації або можуть надаватися в концесію. Концесія є однією з форм державно-приватного партнерства, вона дуже розповсюджена у світі. На відміну від приватизації при концесії після визначеного договором терміну, як правило це десятки років, концесіонер має повернути об’єкт концесії державі. На жаль, законодавча  база, що регулює концесію, є не дуже досконалою і зараз готуються зміни які зможуть запустити концесійні механізми на повну потужність.

Що стосується приватизації морських портів України, в тому числі Одеського порту, цей процес є важливим напрямом реформи портової галузі. Варто зазначити, що цей напрямок реформування зафіксований у Коаліційній угоді. У цьому документі чітко прописана необхідність “приватизації цілісних майнових комплексів, які забезпечують стивідорну діяльність в морських портах, відповідно до Закону “Про морські порти”. Приватизація морських портів – це найбільш ефективний метод залучення великого приватного капіталу в інвестування розвитку портів, який здатний швидко покращити їх роботу і залучити інвестиції. Можливості державного інвестування в порти ще багато років будуть обмеженими. Більше за те, сьогодні держава вилучає 75% прибутку державних підприємств як дивіденди. Приватизація портів сьогодні є стратегічним напрямком реформування і лише вона здатна відчутно збільшити обсяги перевалки вантажів, – зазначив Ігор Ткачук.

Зустрічі з колективом – це чудовий засіб зворотної комунікації


Під час зустрічі з персоналом служби безпеки Одеської філії "АМПУ"


Робочий ранок розпочався із зустрічі з персоналом служби безпеки Одеської філії “АМПУ”, пише на своєму сайті начальник Одеської філії АМПУ Ігор Ткачук.

Щоразу, зустрічаючись з працівниками, розповідаю їм про стан і перспективи розвитку підприємства, про власні пріоритети та цінності, про новини портової галузі, та відповідаю на питання, які їх цікавлять. 


Під час зустрічі з персоналом служби безпеки Одеської філії “АМПУ”


Багато проблемних питань, які ми обговорюємо під час відкритого і відвертого діалогу, стосуються не лише діяльності підприємства або окремої служби, але й портової галузі в цілому. Найактуальнішими питаннями для працівників є збереження робочих місць та підвищення заробітних плат. Для мене, як для керівника, вирішення цих питань має першочергове значення. Наразі створено робочі групи та проводяться переговори щодо залучення інвесторів, щодо створення кращих можливостей для інвестування і розвитку підприємства, що в кінцевому рахунку має призвести до зростання доходів і зростання заробітних плат.

Кожна подібна зустріч – це чудовий засіб зворотної комунікації, який крім інформування персоналу, надає можливість дізнатися про думки і настрої працівників підприємства, та зрозуміти наскільки є правильним обраний нами курс.

Одесский порт усиливает лидерство в контейнерной перевалке


Морские порты Украины за шесть месяцев текущего года обработали 293,6 тыс. TEU, что превысило показатель первого полугодия 2016 года на 3,6%.

Об этом сообщает на своем сайте начальник администрации Одесского порта Игорь Ткачук, ссылаясь на данные Администрации морпортов.

В весовом выражении контейнеров перегружено 3,935 млн тонн (+1,7%), в штучном – 195,15 тыс. ед. (+4,7%).

Импортный контейнеропоток составил 148,8 тыс. TEU, что на 4,7% превышает данный показатель за первое полугодие 2016 года, экспортный – 127,5 тыс. TEU (+0,1%).

Значительный рост показала перегрузка контейнеров в транзитном сообщении – на 26,6% до 16,25 тыс. TEU по сравнению с 12,84 тыс. TEU в первом полугодии прошлого года. Каботажная перевалка контейнеров остается небольшой – 986 TEU (+5,1%).

Черноморский морской порт продолжает терять контейнерный грузопоток. За шесть месяцев 2017 года здесь перегрузили только 8,66 тыс. TEU по сравнению с 12,97 тыс. TEU в аналогичном периоде прошлого года. Падение составило 33,3%.

Морской порт Южный также показывает нисходящую динамику, обработав за шесть месяцев 32,36 тыс. TEU, что на 20,1% меньше, чем за шесть месяцев прошлого года (40,49 тыс. TEU).

В свою очередь Одесский морской порт, напротив, в первом полугодии нынешнего года увеличил перевалку контейнеров на 9,9% до 252,57 тыс. TEU по сравнению с 229,85 тыс. TEU годом ранее.

Джерело: Персональний сайт Ігоря Ткачука

Одеський порт відвідала Посол Великобританії Джудіт Гоф

Начальник Одеської філії АМПУ Ігор Ткачук та Посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф
Начальник Одеської філії АМПУ Ігор Ткачук та Посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф

Питання місця і ролі Одеського порту в стратегії розвитку морських портів України та окремі аспекти діяльності британських компаній, які співробітничають з портом, обговорювались підчас відвідання Одеси Послом Великої Британії в Україні пані Джудіт Гоф (Judith Gough).

Зустріч з дипломатом у головному офісі адміністрації порту відбулась 24 липня цього року. З високою гостею провели переговори в.о. голови ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) Райвіс Вецкаганс, та начальник Одеської філії АМПУ Ігор Ткачук.

Своє знайомство з портом пані Посол почала з відвідин перевалювального комплексу у Хлібній гавані, яким оперує компанія ТОВ «Бруклін-Київ». В даний момент вказана компанія реалізує масштабний інвестиційний проект, складовою якого є причал 1-з Андросівського молу, що споруджується коштом АМПУ. На даний момент готовність вказаної гідротехнічної споруди складає трохи більше 50 %.

Посол Великої Британії в Україні пані Джудіт Гоф
Посол Великої Британії в Україні пані Джудіт Гоф


Д.Гоф висловила своє задоволення з того, що ТОВ «Бруклін-Київ» має змогу динамічно розвиватися й з року в рік нарощувати вантажообіг. Разом з тим, дипломат констатувала, що іноземні інвестори могли б розвивати свій бізнес у порту значно ефективніше, якби не численні бюрократичні перешкоди.

– АМПУ сьогодні реалізує ряд спільних проектів з приватними інвесторами, в тому числі і з компанією «Бруклін – Київ» як з лідером за обсягами перевалки в Одеському порту, прокоментував Райвіс Вецкаганс, керівник АМПУ. – І по кожному з них у нас ведеться постійний моніторинг: що, як і коли зроблено для розвитку… За моїми дорученнями філії оперативно готують і узгоджують техніко-економічні обґрунтування проектів. Однак є питання, які потребують вирішення на урядовому і законодавчому рівні. Маю на увазі застарілі нормативні акти в галузі будівництва, земельного законодавства. У Адміністрації портів є пропозиції, як спростити процедури і прискорити терміни будівництва.


Начальник Одеської філії АМПУ Ігор Ткачук та в.о. голови ДП «АМПУ» Райвіс Вецкаганс


І.Ткачук подякував пані Послу за увагу до планів розвитку порту та, у свою чергу, відзначив, що нещодавнє затвердження Кабінетом міністрів України фінансового плану АМПУ на 2017 рік дозволить по-перше прискорити процедуру виділення фінансування для добудови причалу 1-з, і по-друге, демонтувати списану виробничу споруду, котра не дозволяла оператору ТОВ «Бруклін-Київ» і його іноземному партнеру, всесвітньо відомій компанії Louis Dreyfus, завершити будівництво зерноперевалювального комплексу на Андросівському молу.

– Адміністрація порту усіляко сприяє нашим іноземним партнерам, які вкладають кошти у розвиток виробничої інфраструктури, – акцентував увагу І.Ткачук. – Ми розуміємо, що приватні інвестиції це – створення додаткових робочих місць, розширення бази оподаткування і, зрештою, зміцнення конкурентоспроможності нашого підприємства на чорноморському ринку портової перевалки.

Після зустрічі в адміністрації порту дипломатичний кортеж з прапорцями Великої Британії перемістився на морський вокзал, біля причалу якого сьогодні ошвартувався новітній англійський есмінець HMS DUNKAN.

Джерело: Персональний сайт Ігоря Ткачука

Комунікація між керівником і персоналом збільшує взаємну довіру

Зустріч на транспортно-вантажному терміналі Одеського морського портуНачальник ОФ ДП «АМПУ» Ігор Ткачук впродовж робочого тижня проводив зустрічі з трудовим колективом. Керівник відповів на численні питання, які цікавили працівників та розповів про перспективи розвитку підприємства.

Про це Ігор Ткачук пише на своєму сайті. За його словами, такі зустрічі показують реальний стан справ на підприємстві.

– Сьогодні проведення робочих нарад на підприємстві, яке я очолюю – це вже можна сказати добра традиція, – розповів Ігор Ткачук. – Тепер щотижня я зустрічаюсь з керівниками відділів та узгоджую план роботи на поточний тиждень, також ми обговорюємо проблемні питання та шляхи їх вирішення. Спілкування з підлеглими – це важливий момент у роботі з персоналом. Цього тижня окрім робочих нарад я вирішив поспілкуватися з працівниками державного підприємства безпосередньо у структурних підрозділах.

Ігор Ткачук наголосив, що під час зустрічей він виокремив ряд важливих питань, які хвилюють працівників.

– Спілкуючись з співробітниками Одеського морського порту, я приділяв велику увагу питанням, які їх хвилюють, – сказав начальник ОФ ДП «АМПУ». – Найболючішим для людей залишається тема звільнення. Відповідаючи на це питання наголошую, що я категорично проти скорочень та звільнень. Адже головне завдання керівника знайти можливості для підвищення заробітної плати, збереження наявних та створення нових робочих місць

Ігор ТкачукІнтер’єр свідчить що зустріч відбувається в управлінні тепловодопостачання

Начальник адміністрації порту зауважив, що в ході зустрічі піднімалися питання ремонту причалів, молу та Одеського морського вокзалу. Ігор Ткачук зауважив, що наразі проходять перемовини та створено робочі групи, щодо залучення інвестицій до Одеського морського торгівельного порту та Одеського філіалу ДП «АМПУ».

– Працюючи з інвесторами, ми повинні дати їм гарантії, що кошти, які вони вкладатимуть в порт, будуть збережені та приноситимуть прибуток, – зауважив він. – Підприємство та держава також отримуватимуть додаткові фінансові надходження, що дозволить поліпшити соціальну складову життя працівників, а також розвивати інфраструктуру. У нас є багато проектів, над якими ми активно працюємо і які в найближчий час представимо суспільству, щоб усунути всі спекуляції на тему розвитку та роботи Одеського морського порту.

Ігор Ткачук наголосив, що і надалі регулярно проводитиме зустрічі з працівниками, адже подібна практика дозволяє всебічно зрозуміти проблеми людей і підприємства та покращити його роботу.

– Мені потрібно відчувати налаштування колективу і його прихильність до обраного мною курсу. Це можна відчути лише за допомогою діалогу. Розмови, дискусії, питання — це те, що сприяє налаштуванню колективу на успішне виконання поставлених задач і дає мені безцінну інформацію про всі аспекти роботи підприємства. Пряма комунікація між керівником і персоналом філії допомагає розсіяти скептицизм, збільшує взаємну довіру та поінформованість, яка в свою чергу допомогає в подальшій роботі і впливає на коригування наших планів, – зазначив Ігор Ткачук.

Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая