хочу сюди!
 

Ксюша

44 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 43-50 років

Замітки з міткою «росія»

Росіяни смішніші за українців,...

або Як Поярков "старших братів" обстібав. ФОТО

Если бы англичане услышали, что американцы называют их "младшими братьями", то не обиделись бы, а оборжались. Стеб звенел бы, как лом на морозе. Поселенцы, пришедшие из киевской земли, основали московскую колонию, где-то на задворках своей цивилизации.

Читати прикольне далі>>>

Росіяни убили Качинського та його свиту удруге




Росіяни знову підсунули полякам свиню. Торік вони спричинилися до загибелі президента Польщі та усієї владної еліти. І ось на річницю цієї події з"ясувалося, що влада Росії сьогодні вночі, без відома Польщі, замінила таблицю на обеліску жертвам Смоленської авіакатастрофи, яка була встановлена у перші дні після трагедії, повідомляє польський телеканал TVN24.
За його даними, на новій таблиці відсутня згадка про те, що делегація польських високопосадовців, які загинули в авіакатастрофі, планувала віддати шану розстріляним в Катині польським офіцерам.
«Пам’яті 96 поляків на чолі з Президентом Польщі Лехом Качиньським, які 10 квітня 2010 року загинули в авіакатастрофі під Смоленськом», - написано зараз на таблиці.
Спочатку на таблиці було написано, що делегація їхала на заходи «із відзначення 70-ї річниці радянського злочину людиновбивства у Катинському лісі над полоненими офіцерами польського війська у 1940 році».

Прес-секретар польського МЗС Марчін БОСАЦЬКИЙ сказав у коментарі TVN24, що польські дипломати помітили підміну сьогодні вранці, і зауважив, що польська сторона попросила Росію пояснити причину заміни.
«Нам сказали, що росіяни поміняли таблицю з двох причин: по-перше, бо вона була встановлена без консультацій та згоди, а по-друге, що була польською мовою», - сказав він.

Президент Польщі під час запланованого на 11 квітня візиту до Росії не буде покладати квіти під замінену російською владою таблицю жертвам Смоленської трагедії.
Про це заявив прес-секретар МЗС Польщі Марчін БОСАЦЬКИЙ на прес-конференції у Варшаві.
“Не уявляю собі, аби президент під час візиту до Росії поклав квіти до заміненої росіянами таблиці”, - зазначив він.
Прес-секретар зауважив, що росіяни сигналізувати своє незадоволення таблицею ще в листопаді минулого року, але її заміна в ніч перед першими заходами з відзначення річниці Смоленської трагедії стали для поляків несподіванкою.

М.БОСАЦЬКИЙ зазначив, що МЗС розділяє незадоволення родичів жертв катастрофи, які назвали заміну таблиці росіянами “максимально принизливою для поляків”, зауваживши, що влада офіційно не може протестувати в цій справі.
“Емоційно ми солідарні з родинами жертв. Знаємо, що усунення таблиці обурює усіх. Однак, формально її встановлення не консультувалося ні з владою Росії, ні з Польщі. Тому ми не можемо офіційно протестувати”, - пояснив речник.
“Ми вважаємо це рішення дуже поганим та таким, що псує атмосферу не лише роковин трагедії, але й польсько-російських відносин загалом”, - додав М.БОСАЦЬКИЙ.
Дружина президента Польщі Анна Коморовська та родичі загиблих під Смоленськом рік тому в авіакатастрофі польського лайнера сьогодні відвідали меморіальний комплекс "Катинь".

На території російського поховання був відслужений православний молебень. Коморовська та представники родин жертв авіакатастрофи поклали вінки до 7-метрового православного хреста.

Потім вони відвідали військове кладовище, розташоване на місці розстрілу і поховання польських офіцерів. Тут дружина президента Польщі, представники польської делегації молилися з капеланом польської громадської організації "Катинські сім'ї.

Third eye: http://www.3oko.net/2011/04/blog-post_5982.html

Знайдіть 10 відмінностей


Мєдвєдєв і Янукович
http://podrobnosti.ua/upload/photogallery/27296/27298_3.jpg

4%, 2 голоси

81%, 38 голосів

9%, 4 голоси

6%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Війна за Вікіпедію

podmig Автор: Пекельний Бульба

Торік на мене вийшли люди, котрі в українському сегменті Вікіпедії робили статтю «Українофобія». Вони попросили зробити їм ілюстрацію до статті - моє, так би мовити, бачення цього явища. Вийшло в мене от що: Люди сказали «дякуємо дуже» - і повісили картинку у Вікіпедії , як одну з ілюстрацій до статті «Українофобія». І що ви думаєте. Тиждень тому мені приходить лист від одного з авторів статті , з якого я двізнався, що малюнок мій (як, зрештою, і вся стаття, про що трохи нижче), виявляється, комусь дуже муляє. Малюнок видалили зі статті на підставі того, що я нібито «не давав згоди на його розміщення». Вони, мовляв, тієї згоди не бачили - то, значить, я її і не давав. Це при тому, що в описі файлу було вказано, що я «передав малюнок в суспільне надбання через користувача вікіпедії Exlibris для використання на сторінках вікіпедії та будь-яких іншіх інтернет-ресурсах для ілюстрації явища українофобії (антиукраїнизму, україножерства, україноненавистництва тощо)». Але адміністрація Вікіпедії заявила, що ліцензія «Public Domain», яка стояла під малюнком, їм не підходить, вони не «бачили», що це я особисто передав того малюнка, а користувачам, які його розмістили, вони не довіряють. От його і видалили. Тут слід зауважити, що статтю цю до Вікіпедії автори «пропхнули» з величезними труднощами. Бо наразі адміністрація Вікіпедії активно «відробляє» підтримку ізраїльських та російських фондів, зачищаючи ресурс від незручного для Ізраілю та Москви наповнення. До речі, стаття, до якої малювався малюнок, є найбільшою статтею по українофобії, до її створення долучилися журналісти УНІАН, які брали інтерв’ю у відомих українців. І от ця стаття, виявляється, дуже комусь незручна. Так от. Автором цього малюнку,

що зображує татуйовану російським гербом та написом «СССР» руку, що намагається здерти кігтями малий державний герб України, є я – Віталій Січкарчук, також відомий, як pekelnyi_bulba. І я, автор, добровільно передаю цю роботу (малюнок) у суспільне надбання (Public Domain) та віддаю усі права на використання цієї роботи в будь-яких цілях без будь-яких умов, в тому числі в інтернет енциклопедії «Вікіпедія».  А ще додам. Комусь завадив один малюнок. Ну що ж - ви, шановні, їх отримаєте в такій кількості, що ви змучитеся їх вилучати. Я докладу максимум зусиль, щоби вся та наволоч, що криється за терміном «українофобія», показилася і повиздихала від власної отруйної слини, яка вкриває їхні свинячі рила кожного разу, як вони бачать чи чують щось українське. Читати все>>>

Якщо цей малюнок так муляє ворогам України, як  часник нечистій силі, то  є сенс розповсюджувати його просторами інтернету(?)lol podmig

Розплата за егоїзм.


Держави на захід від Росії були приречені на тісний оборонний союз, проте не змогли переступити через власні вузьконаціональні інтереси
Порівняно невеликі народи досить давно зрозуміли, що єдиною можливістю зберегти власну свободу є об’єднання зусиль для захисту від великих та агресивних сусідів.

Від Балтії до Чорномор’я

Перші спроби згуртувати представників українського, польського, фінського, литовського, естонського, грузинського та різних мусульманських народів Російської імперії знайшли свій вияв у створеній 1916 року «Спілці поневолених Росією народів» (діяла до 1918-го). Її учасники розраховували, об’єднавши зусилля та скориставшись підтримкою Німеччини, визволити свої країни від іноземної окупації. Проте подальший досвід показав безпідставність сподівань звільнитися від поневолення з допомогою одного агресивного сусіда коштом іншого.

Негативний вплив військово-політичної нестабільності 1919 року на долю молодих держав Центрально-Східної Європи поглиблювався відсутністю узгодженої позиції держав Антанти щодо перспектив регіону. У той час коли затиснута між трьома фронтами (польським, білим та червоним російським) Україна перебувала на межі втрати державної незалежності під загрозою інтервенцції з боку Радянської Росії, уряди Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії, об’єднавши зусилля, шукали можливостей для збереження власної державності.
На кінець 1919-го керівництво згаданих країн було одностайним щодо необхідності тісного політичного об’єднання з метою захисту від німецького та російського реваншизму.

Під тиском небезпеки

У серпні 1919 року глава уряду Карл Маннергейм та міністр закордонних справ Рудольф Холсті виступили з ініціативою створення Балто-Чорноморського союзу для захисту від імперської агресії. На початку 1920 року Холсті вже заявив, що його країна готова сприяти тому, щоб й інші народи Росії, які хочуть звільнитися від її поневолення, приєдналися до союзу держав Балтії. У знекровленої боротьбою на три фронти України з’явився новий шанс для відстоювання власної незалежності.
Присутність України трансформувала союз у Балто-Чорноморський й давала надію на залучення й інших держав, що раніше входили до «Спілки поневолених Росією народів», насамперед Азербайджану та Грузії (які до 1920 та 1921 років відповідно також вели нерівну боротьбу з російською інтервенцією).

Один у полі не воїн

Доля успішного об’єднання Балто-Чорноморських країн визначальною мірою залежала від існування незалежної Української держави.
На жаль, тоді цього не розуміло керівництво найвпливовішої ланки можливого об’єднання – Польщі. Попри успішність конференції та укладення договору про створення союзу Балто-Чорноморських держав, підписаного 31 серпня 1919 року всіма учасниками, він так і не був ратифікований.

Через неповних два десятиліття всі ці країни потраплять під чергову російську окупацію. У вересні 1939-го Сталін і Гітлер поділять Польщу (так само як 19 років до цього, у жовтні 1920-го, Польща та Росія поділили між собою Україну), взимку 1939–1940-го Радянський Союз нападе на Фінляндію, до кінця 1940-го одну за одною російські війська окупують Естонію, Латвію та Литву. Ці країни сповна заплатять за егоїзм та нездатність об’єднатися задля гарантування безпеки в регіоні.

Спроби загравання з путінською Росією, які останнім часом знову робить Польща, та посилення проросійських настроїв в країнах Балтії свідчать про те, що цього досвіду вони все ще не засвоїли.

Джерело

Как патриарх Гундяй паству увеличил

На сайте УПЦ московского патриархата была размещена фотография, где было снято выступление божественного Кирилла на площади Свободы в Харькове. Чтоб каждый мог убедиться, сколько народу пришло послушать московского патриарха, проповедующего библейское "не солги", "не лжесвидетельствуй", и т.д. Но каково было удивление пользователей интернета, когда они увидели, что эта фотография была обработана в фотошопе, после чего количество слушателей у попа Гундяя увеличилось почти вдвое. "Божьи" люди даже не потрудились стереть из Exif информацию о фотошопе. Тем более они не смогли грамотно выровнять цвета и разложить по слоям, что хорошо заметно в режиме "разница изображений". Вот так и проповедуется "новый русский мир" божьими слугами из Москвы. Вот только Божьими ли?

Чи не гидко московським попам у церквах збудованих І.Мазепою?



Як відомо з історії, Гетьман України Іван Мазепа займався меценатством. Його коштом відновлено і збудовано багато соборів і церков. Відомо, що ряд церков та соборів, які входять до Києво-Печерської Лаври, побудовано, або відновлено, коштом І.Мазепи.

За розпорядженням Петра І, Російська православна церква оголосила анафему Іванові Мазепі. До цього часу Російська православна церква та Українська православна церква Московського патріархату анафему не зняли. Тому в Києво-Печерській лаврі Мазепу досі піддають анафемі.

Відомо, що сучасна Українська православна церква Московського патріархату займає немалу кількість храмів, збудованих коштом Гетьмана України Івана Мазепи.

Постає питання: Як почувають себе сучасні священики православної церкви Московського патріархату у храмах, які збудувала людина, відлучена від церкви з оголошенням довічного прокляття їхньою ж церквою?

http://community.livejournal.com/ukraina_ukraine/544.html

Війна за Україну

«Без украинского угля, железа, руды, хлеба, соли, Черного моря 
Россия существовать не может, она задохнется, 
а с ней и советская власть и мы с вами»
Лейба Давидович Бронштейн (Троцький)

От є така думка, що «Україна без Росії ніщо». Тобто не здатна до життя. Я кажу зараз про тих, хто думає в цьому напрямі з економічної точки зору. Точка зору про «братів» чи якихось інших родичів не в рахунок, зомбованих не чіпаємо. Немає сенсу.

Якщо хтось уважно прослідкує зовнішню політику Кремля за останні років десять, я маю на увазі не через призму теле ефіру і шпальтів газет, а так би мовити читаючи між рядків, то побачить, що Росія реально веде боротьбу «не на життя, а на смерть» лише за дві країни – Азербайджан та Україну. Війни з Грузією лише поверхові, я маю на увазі війну з активізацією усіх ресурсів, підривну діяльність і т.п. Це звісно ж не від доброго життя, Росія не має ресурсу рівня СРСР, яке намаглося вести війну в усіх куточках світу з США (в переважних випадках програючи її). Тому Кремлю за відсутністю ресурсів варто обирати найбільш пріоритетні напрямки. З Азербайджаном все зрозуміло - нафта і газ, хоча там дуже сильні позиції США, Росія намагається посунити, хоча б трохи, США і знайти нішу. Але постає питання – навіщо Кремлю, який не бере до уваги думку усіх цих доморощенних експертів, Україна?

Нафти і газу в світі залишилося на 50 років ( http://www.epravda.com.ua/news/2011/04/4/280990/ )

Тим часом на світ насувається продовольча криза (http://ura-inform.com/uk/economics/2011/03/14/krizis)

У зв’язку зі збільшенням людської популяції зменшуються ресурси планети Земля. І в майбутньому основни дефіцитом будуть харчі. Кремлівська еліта розуміє, що Росія сидить на нафто-газовій голці і як тільки «газове ельдорадо» скінчиться, Росія опиниться в наймаштабнішій за свою історію кризі. Кавказкі регіони Росії тримаються лише на вигоді. Кремль зумів прив’язати кавказькі еліти нафтодоларами. Коли потік припиниться ця еліта, яка безумовно не є фанатами «вєлікой і могучєй» почне шукати нових вигод. І примара «джихаду» замаячить знову над кремлівським «престолом». Та й існують ще питання з кубанським й донським сепаратизмом.

В ситуації продовольчої кризи аграрна Україна є надстратегічним об’єктом для всіх сторін – Росії, ЄС та США. В момент кризи Україна зможе нагодувати імперію і не дати їй розвалитися, як колись за рахунок України більшовики врятували свою червону імперію.

В зв’язку з усім цим й ведуться пляски навколо України то із «зоною вільної торгівлі», то з «митним союзом». ЄС спокійне, адже впевнене – українську еліту можна буде купити. Кремль нервує – ресурсів в них менше і торги з ЄС за Україну вони програють. Тому Кремлю залишається тільки одне – зруйнувати Україну з середини, підкуповуючи чиновників, фінансуючи маргіналів штибу «Родіни» і т.п.

В цій грі Росія знайшла собі союзника – Вашингтон. Сіоніські еліти США ніяк не влаштовує існування великої держави в центрі Європи. Тим паче маючи потенціал великих ресурсів. Вплив сіоністів на Кремль доволі великий – вони зуміли провести на престол свою людину – Мєдвєдєва. Якщо хтось подивиться уважно, зараз утворилася така собі коаліція – «рускіє націоналісти» + «єврейскі націоналісти», які намагаються вивезти в Європу такий собі бренд «галицького нацизму», що бродить по Україні. «Рускіє» кола намагаються страшити східняків загрозою «галіцкого фашизма» задля того, щоб активізувати електорат на підтримку «східних еліт». Після радикалізації обох сторін Дніпра залишиться натиснути кнопку і Україна трісне навпіл вже остаточно.

Тому, панове, думайте головою, якщо не хочите стати заручником «чужих ігор» і остаточно перетворитися на рабів, хто б не був рабовласником. 


Дещо о "духовних скрєпах"

Чаще всего "духовные скрепы" Россиисводятся к неправдивой пропаганде и смешным соревнованиям типа фестиваля по метанию коровьих лепешек, который прошел этим летом.

Об этом в интервью "Апострофу" рассказал российский журналист Айдер Муждабаев. "Там каждый день дебильные новости. Я от этого уехал, я не могу это воспринимать. Яценюк вдруг стал "террористом", завтра детей начнет есть. Потом они еще какие-то обвинения в адрес марсиан выдвинут. Все может быт. В этой стране может быть все. Завтра они и календарь изменят, скажут, что Солнце вращается вокруг Земли. В России степень маразматизации политического процесса такая, что уже ничему нельзя удивляться", - отметил журналист. По его словам, любая новость, которая появилась в российских СМИ и которая на первый взгляд является смешной, может оказаться правдой. "К примеру, недавно в Пермской области прошел чемпионат по метанию го*на под эгидой министерства культуры Российской Федерации. Министр культуры метал го*но", — также вспомнил Муждабаев. По его словам именно к такому соревнованию и сводятся пресловутые "духовные скрепы".

"Чемпионат по метанию го*на. Это духовные скрепы. Они бросались сухими коровьими лепешками. Как древние греки диски метали. Это считается национальной культурой. Министр культуры, вместе с губернатором, метал го*но... На государственные, бюджетные деньги. Вот такую новость вы не сочтете фейком? А это не фейк", —добавил журналист.

Джерело

Від себе додам, що то було б смішно якби ці "скрєпи" не лізли сюди та через них не гинули наші воїни.

КОМЕНТАРІ ВАТНИКІВ БУДУТЬ ВИДАЛЕНІ, А ЇХ АВТОРИ ВІДПРАВЛЕНІ У БАН.