хочу сюди!
 

Юлия

42 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 30-50 років

Замітки з міткою «російсько-українська війна»

Почему началась война на Донбассе и аннексирован Крым

1. В России, после финансового потрясения 2008 г., снижается рост экономики - правительство не справляется с кризисом, жизненный уровень населения падает. Как удержать?
2. Несговорчивых хахлов не удаётся заманить в таёжный союз и укрепить своё положение. Как удержать?
3. Рейтинг хуйла, как правителя, стремительно падает и нужен новый ход, встряска общества, для поддержания реноме сильного лидера. Потеря рейтинга - прощание с миллиардами Газпрома и властью. Как удержать?
4. Нужна новая заварушка типа Грузии - главное ввязаться, а по ходу сориентируемся. Мобилизация ВС РФ и стягивание их к границе Украины, запрос в Госдуму на их применение на чужой территории. Ну всё, мозги населения федерации удержаны пропагандой праведности агрессии против суверенного государства, можно давать клич "русских бьют" и дальше по разработанному и проверенному на практике неоднократному сценарию в Приднестровье, Абхазии, Чечне, Осетии... победителей судить не будут..
5. Аннексия Крыма, оккупация Донбасса - ответные санкции Запада.
Вот видите, это всё нехорошие омериканцы и гейропейцы, которые хотят разрушить нашу хорошую жизнь и устраивают нам всякие кризисы!(ключевые слова тезисов)
6. Мы голодные, но гордые - давим гусей и всяких фашистских пармезанов и рокфоров гусеницами бульдозеров.

Русские не сдаются!

P.S. По мере поступления интересного материала по теме, сюда будут добавляться ссылки на информацию.

(Не)прикрытая война

http://www.ex.ua/78389383

http://donbass.ua/news/region/2016/02/24/voina-mirov-rossija-sobiralas-prevratit-v-pole-boja-vsju-ukrainu.html

http://www.rnbo.gov.ua/news/2408.html

https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Хронологія_війни_на_сході_України_(2014)

До річниці потоплення мацкви.

Це було епічно. Але я ось про що. Я не експерт, але копав усе життя військову тему глибоко. Цей випадок також досліджував. Тож орієнтуюся на краплю краще за пересічного. Може не всі усвідомлюють, то ж хочу, аби усі зрозуміли, тому ділюся з вами.
Ракетний крейсер це величезне сталеве одоробало. Укріплене по бортах та палубі бронеплитами чималої товщини. Крейсер при довжині 186,4 метра, ширині 20,8 метра та осадці 8,4 метра мав водотоннажність 11,5 тисячі тон. Крейсер проектується та будується із розрахунку, що по ньому будуть лупити зі всього, чого тільки можливо. Артилерія 400 мм, торпеди, ракети і т. ін. Ми влучили по ньому двома ракетам з БЧ по 300 кг приблизно. Так от, по всіх розрахунках ці 2 ракети не могли привести до таких катастрофічних наслідків. Максимум це пошкодження середньої тяжкості. Ну вбило б 10 - 50 матросів - все. Потім він би дійшов до Севастополя та став на ремонт на пару місяців. А що ж сталося? А сталося, що у результаті влучення здетонував БК крейсера! А це я боюся уявити скільки тон вибухівки. десятки точно, але може й за 100 бути. Причому вибух ззовні і з середини це абсолютно різні речі за наслідками. Вибух ззовні має ККД (коефіцієнт корисної дії) дай Боже, аби 20%. Бо навіть якщо вибух направлений, наслідки все одно розповсюджуються навкруги. Долають бронеплити обшивки і т. ін. Вибух у середині має ККД близько до 100% До речі, міцна обшивка тут грає не на користь того, в кого стався вибух. Бо тут міцна обшивка не дозволяє наслідкам вирватися назовні, а утримає усій цей жах всередині. Коли рвонуло, все, крейсер миттєво загинув. Було знищено усе у середині. Керування, комунікації, зброя, двигуни - усе! Ну й дірку у корпусі також пробило. Впевнений, навіть якщо б цю труну вдалося б дотягти до Севастополя, воно вже було непридатне ні до чого. Всередині точно ніщо не підлягало ремонту. Залишався тільки корпус. Сумніваюся, що після всього він був на щось придатний. А навіть якщо придатний, то це будувати новий крейсер у корпусі старого. Зважаючи на санкції, навряд чи це можливо взагалі. Але це теорія, бо крейсер не дотягли і він чудово лежіть на дні у якості підводного історичного об'єкту України.
До чого я розпинався? До того, що те, що сталося, статися не могло. Ну не могло, ну ніяк! Але ж сталося! А це справжнє диво, не менше. Тобто Боженька на нашому боці 🙂, навіть якщо ви у нього не вірите.

2-га річниця війни

2 роки тому розпочалась повноцінна російсько-українська війна. Хоча і до того навряд чи був мирний час, адже русня почала загарбувати нові й нові території, розширюючи зону окупації. Захоплених Криму, частини Донецької та Луганської областей їм виявилось мало — бачте, Крим не мав сухопутного поєднання з тероросією, а Донбабве і Лугандонія окупована не в межах радянських кордонів областей. Втім, русні не потрібні деякі області — їм потрібна вся Україна. Але здавалось, що "переварювати" "маладі псевдорєспублікі Даунбасу" будуть довго і лаптям буде достатньо, що країну із замороженим військовим конфліктом не візьмуть ні в ЄС, ні в НАТО. Однак рашисти, напевно, захотіли піти "ва-банк" і взяти всю країну. Інша річ, що повномасштабна війна в Європі видавалась чимось фантастичним. Але імперська дурість не знає меж. До того ж, війна — чудовий спосіб відволікти від внутрішніх економічних і політичних проблем.

Дивно, що електорат Зелебородька, як і сам преЗЕдент, вважали повномасштабну війну неможливою. Але багатотисячне військо біля кордонів, начебто, для навчань, повинно було насторожити. Однак простіше було робити вигляд, що все добре. Ну шо ж, дочекались раптового наступу. Причому тероросія полізла з усіх напрямків — з півдня (Криму), зі сходу, та з півночі. Ледве не дійшли до Києва. Гупало щодня, а часто і вночі. До середини квітня 2022-го була жесть. Лише після того, як лаптів відігнали від столиці, стало спокійніше. До населених пунктів почали повертатись люди, зник дефіцит товарів і пального. Відчинялись заклади і установи.

Протягом двох минулих років обстановка змінювалась: від порожніх вулиць, до майже мирного життя (хі ба що стало менш людно), від порожніх полиць в магазинах до відновлення старих і появи нових вітчизняних продуктів і товарів.

Цікаво (хоч і страшно) спостерігати за інтенсивністю бойових дій. Якщо в перші дні війни пролітали літаки (не знаю, наші, чи ворожі), то потім літали хіба що дрони і ракети. На моє щастя я їх не бачив, лише чув. При цьому ворожа тактика змінюється. На початку це була тактична авіація, а після того, як вялікоімперські аероплани не залітали, розпочались масовані ракетні атаки. Причому зі збільшенням кількості ракет. Згодом до них додалися іранські беспілотники. Але оскільки й на них знайшли протидію, нальоти крилатих ракет і дронів стали чергувати, а потім комбінувати. За осінньо-зимовий сезон 2022-2023 лапті витратили майже всі запаси ракет і стали використовувати нові. Влітку 2023-го ракетні атаки поставили на паузу, але зрідка почали застосовувати балістику. А під час новорічних свят 2023/2024 одночасно запускали дрони, крилаті та балістичні ракети. Десь з осені минулого року нальоти беспілотників почастішали і збільшилась кількість запущених дронів. Тому призупинення ракетних атак компенсували майже щоденними атаками беспілотників. Звичайно, рашисти дочекались "отвєток": потопили крейсер "Мацква" і декілька фрегатів, "бавовна" на запоребриківських нафтобазах, нафтопереробних заводах і газових терміналах стали звичним явищем. Але до Лаптєстана все одно летить менше дронів, ніж до нас. Проте виснаження тероросії розпочате — і це тішить. Однак не варто впадати в ілюзії — запасів зброї і підприємств у них дофіга. Та й жити в лайні вони звикли. Тому довготривала війна хоч і виснажує, але вона виснажує обидві сторони. У виграші хіба шо Китай, який купляє задешево рабсіянські нафту і газ, та країни-"прокладки", типу Арабських Еміратів, Казахстану та Туреччини, які допомагають обходити західні санкції.

Що ще хочеться написати... Про зрадників і агентів Кремля, типу Обдристовича, Зєрмака та продажних "медведчуківських" журналюг. Корупція як була, так і лишилась. Тому, нажаль, поки не виведемо їх з влади, на перемогу можна не розраховувати. А ще чомусь вважають, що за відсутності сучасного озброєння можна утримувати фронт людьми. Хоча забувають, що чоловіків у нас набагато менше, ніж на рабсії. І найгірше, що ця війна може стати постійною. Причому ми можемо скінчитись раніше. Шкода, євіропейські партнери і ЗЕшобла цього не розуміє. А може, навпаки, розуміють і збираються відкупитись Україною, щоб русня не лізла у Східну Європу і країни Балтії.

Всупереч різних астрологам і тарологам, війна триває і буде тривати. Навіть я помилявся у своїх оцінках, бо вважав, що війна закінчиться за 10 років. Але зараз якраз 10-річчя російсько-української війни і закінчуватись вона не збирається. Напевно це надовго, напевно на роки.

Вже ху#ло почало? Як ви думаєте?

Путін шукає привід для вторгнення в Україну.
https://www.radiosvoboda.org/a/news-ssha-rosiia-provokatsii/31654943.html
Можливі різні варіанти, які посіють хаос і паніку серед населення.
На Донбасі може бути використана хімічна зброя масового враження, після чого піде звинувачення в бік ЗСУ і масована атака російських військ.
Цими днями до поліції надходить інформація по багатьох регіонах України про мінування всіх закладів освіти у великих містах, а також ТРЦ, вокзалів і т.д.
https://www.pravda.com.ua/news/2022/01/13/7320300/ Тривають кібератаки на банки, сайти державних органів, енергетичні мережі. https://www.bbc.com/ukrainian/news-59936067 А хто зацікавлений щоб все в Україні зупинилось? А ви що думаєте з цього приводу?

Дитинство, обпалене війною

Знову тривога
Лунає з повітря.
Видно з порога
Серпанка палітра.

Мама, як вкопана,
Шепоче стиха:
"Цариця Небесна,
Лишенько-лихо...

Знову атака!
Щоб воно здохло!
путін собака!
Нехай тобі б всохло!

Скрючило суку
Й не відпустило!"
Мене на руки
Бере щосили...

Сирена з неба,
Далеко ще ранок...
Скоріше треба
Нам у схованок.

Мама за свічку -
В погребі темно.
Я свою ляльку
Хапаю таємно,

Їй самій лячно.
Мерщій від хати -
Можуть до неї
Вдертись солдати,

Орки трикляті,
Російські потвори,
Горіть в багатті!
Горе нам, горе...

Злізли до льоху,
Калатає серденько.
Стихло потроху...
Горнуся до неньки.

Тремтять долоньки
Мама руки до неба:
"Не бійся, доню,
Молитися треба..."

В погребі сиро,
Стиха лине молитва:
"Дай, Боже, миру,
Хай скінчиться битва..."

Здригнулась стеля
Загойдалися стіни,
Гул, як в пустелі,
Невже ми загинем?!!

Я обіймаю
Любу матусю.
Міцно тримаю
Ляльку Катрусю.

- Мої ви дівчатка,-
Дивиться в очі,-
Тихо дитятка,
Врятуй нас, Отче!

Дай днесь у мирі
Жити із хлібом...
В неньки волосся
Покрилося сріблом...

Ховались скільки
Отак невідомо...
Стихло...навшпиньки
Зі схову до дому.

Палають хати
Через дорогу...
Живі, рідненькі...
І Слава Богу...

© Поліна Сікорська

Військові вакансії

За боргом роботи доводиться лазити по різним сайтам, тож вирішив подивитись, які вакансії пропонують військові частини. По-перше, переважна більшість вакансій має обмеження за віком (до 40 років, так що не проходжу). По-друге, вимога "придатність до військової служби за станом здоров’я і морально-психологічними якостями" (ну, так — це про мене:) ) . По-третє, без військової або медичної спеціальності вакансії лише бойові. До того ж, потрібен досвід. Тобто, рекрутинг через сайти з працевлаштування — спосіб відбрати найкращих, а не можливість будь-кому самостійно обрати службу в ЗСУ, яка буде відповідати навичкам і бажанням.

Ось вам і цифрові технології!

Як би не вихваляли цифрові технології і скільки б у них не було переваг, вони вразливі. Кібератака на "Київстар" — черговий доказ. І, як завжди, Україна виявилась неготовою до викликів. Поки думають про військовий фронт забувають про інші фронти — електронні, дипломатичні, культурні. Так що електронний документообіг, електронні вибори — все фігня. А у нас поспішили відмовитись від стаціонарного зв'язку і радіоточок.

Причому, як показав досвід минулої зими, для відсутності зв'язку достатньо вимкнення електропостачання.

Звичайно, аналоговий світ теж не надто надійний — але яка-не яка альтернатива в разі екстренних випадків.

Стосовно "Київстару", був стартовий пакет "Водафону", який подарували при купівлі смартфона. Зараз би став у нагоді — однак скінчився "строк придатності". Може й даремно не скористався? Правда, це б обійшлося в додаткову копійчину.

Тривожний ранок

Було не тільки гучно. Можна було би звикнути. Але на додачу було і фаєр-шоу. Як казав Солов'ний послід: "Трєвожно как-то". 


Час не для сліз

Час не для сліз - для сил і дій.
Адже за волю лютий бій.
Час не плачу, - для відплат.
Сконає морок, нелюд, кат.

На Бога - прощення і суд.
Нам - гарт, двобій. Свобода - суть
Вкраїнців. Не до коливань;
У корчах клякне чорна марь

Мокшанських орд, зникає, мре.
Піт, попіл, сльози, кров зітре
Вітчизна... Нам - тримати стрій;
Трощити вельзевульїв рій.

Сторінки:
1
2
4
попередня
наступна