"МАННЕРГЕЙМ И КОЛЧАК
Господин редактор! Союзные правительства отказались признать Советское правительство России по следующим, как они говорят, причинам:
Советское правительство есть — или было — германофильское (pro-german, стоящее на стороне Германии).
Советское правительство держится на терроризме.
Советское правительство недемократично и не представляет русского народа.
Между тем союзные правительства давно уже признали теперешнее белогвардейское правительство Финляндии под диктаторством генерала Маннергейма, хотя очевидно следующее:
1. Германские войска помогали белогвардейцам раздавить социалистическую республику Финляндии, и генерал Маннергейм посылал неоднократные телеграммы кайзеру с выражением сочувствия и уважения. Между тем Советское правительство энергично подкапывало германское правительство пропагандой среди войск на русском фронте. Финское правительство было бесконечно более германофильским, чем русское.
Теперешнее правительство Финляндии, при вступлении его во власть, казнило хладнокровно в течение нескольких дней 16 700 членов бывшей социалистической республики и заключило в концентрационных лагерях, обрекая на голодную смерть, еще 70 000. Между тем все казни в России за год, кончающийся 1 ноября 1918 года, были, по официальным данным, числом 3800, включая многих подкупных советских должностных лиц, как равно и контрреволюционеров. Финское правительство было бесконечно более террористическим, чем русское.
Убив и заарестовав около 90 000 социалистов и отогнав еще около 50 000 за границу, в Россию, — Финляндия, страна маленькая, с числом избирателей только около 400 000 — белогвардейское правительство сочло достаточно безопасным произвести выборы. Несмотря на все предосторожности, было выбрано большинство социалистов, но генерал Маннергейм, подобно союзникам после выборов в Владивостоке, не утвердил мандата ни одного из них. Между тем Советское правительство лишило избирательного права всех тех, кто не исполняет полезной работы для добывания себе средств к жизни. Финское правительство было значительно менее демократичным, чем русское.
И точно так же обстоит дело с великим чемпионом демократии и нового порядка, адмиралом Колчаком в Омске, а этого адмирала союзные правительства поддерживали, снабжали, экипировали и теперь собираются признать официально.
Таким образом, всякий аргумент, который союзники выдвигали против признания Советов, может быть применен с большей силой и честностью против Маннергейма и Колчака. Однако эти последние признаны, и блокада становится все строже вокруг умирающей с голода России."
- Стюарт Чейз (Stuart Chase, «The New Republic», June 25-th 1919)
, а вот фонари жалко... Наразі за даним фактом правоохоронці проводять перевірку.
Як це обурливо! Світова спільнота буде "бєзутєшна"!!!
Якось гучно прокотилася через ЗМІ звістка про бажання поховати нарешті Леніна. І так само швидко все затихло. Я не дуже захоплююсь нинішньою російською владою, але це якраз один із тих випадків, коли я повністю з нею згоден.
Звісно, новина спричинила хвилю протестів у всяких недорозвинених країнах, наприклад, Індії, та й самій Росії. Праведний гнів комуністично стурбованих щедро осипав прокляттями Путіна, Медвєдєва і їм подібних. З одного боку це зрозуміло, люди протестують заради ідеї, правда, забуваючи при цьому, що ідеї не завжди співпадають із здоровим глуздом.
Що робили і роблять люди із померлими в цивілізованих і не дуже суспільствах? Їх закопують, кидають в море, спалюють, муміфікують. Тільки класичні мумії, на відміну від нашого екземпляра, потім все одно прибирались в усамітнені склепи, а не виставлялись перед очі зацікавленого бидла. Ідея одна – усе мертве має бути відокремлене від живого.
Що ж у випадку з мавзолеєм? Він став таким собі логічним продовженням ланцюжка діянь хворої на всі голови радянської влади. По суті ми маємо банальне ідолопоклонництво, прикрите політичною ідеологією. Та ще й сам ідол сумнівної якості, не цурався прямими командами відправляти «к стєнкє» усіх незгодних із своїм (а може, і не зовсім своїм) баченням ідеальної держави.
В деяких релігіях є таке явище, як поклоніння мощам святих. Але і цей варіант не підходить: Ленін не був святим. Навпаки, він якраз був одним із тих, хто довго і послідовного душив усяку релігійність, наслідки чого очевидні і досі у вигляді повної бездуховності і аморальності населення. Зрештою, яке взагалі має відношення його тіло до його ж ідей або діянь? У будь-якому випадку, після смерті – це просто дохла туша. Більше того, нутрощі з нього одразу ж вивернули, як з якогось поросяти, а напівусохлі мізки зберігаються в одному науковому інституті… Та і що там взагалі залишилось за більш ніж 80 років?
Якщо припустити, що душа людини безсмертна, навряд їй після смерті буде дуже затишно, якщо з її тіла зроблять ляльку для демонстрації усім охочим. Ленін був не надто хорошою людиною, але за десятиліття поневірянь напевно отримав сповна за все. То ж чому нарешті не припинити цей ідіотизм і дати спокій його душі, залишивши у спокої оболонку?
