хочу сюди!
 

Татьяна

56 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «раб»

Здарово, раби Януковича!

(Саркастична дурня, або есе із залізною логікою)

           Так, так, це я до вас звертаюся. Що, не чемно? Ну, як є. Нічого від себе не додаю. Ой, тільки не треба, -"я не раб, ми не раби....". До речи, я також раб Януковича. Всі ми зараз раби Януковича. І бидло, і лохі, і люмпени, і інтелігенція, і ті що з вищою освітою, і ті, що з низкою, всі. Не раби тільки ті, в кого не вистачило духу боротися за себе, за свою країну, та вони дриснули за кордон, та в тієї невеличкої купки, здебільшого старих, людей, які захищали країну біля Печерської клоаки, і у яких виявляється, мужності та власної гідності більше, ніж у 3-4 млн. мешканців Києва, разом взятих.
            Да, давайте музончик врубимо. Справа, та трішки вверх, треугольник бачите? Ось його і натискайте. Це ще не той відомий твір Шопена, і не бугі-вугі. Це щось на кшталт фону до тієї ерзац-нірвани, в якій ми всі зараз перебуваємо. Нам харашо-о-о-о.....Alles gut навколо... Лепота...Спинку почухайте, будь ласка...
            Ну, і поїхали далі. Ми вже з'ясували, хто не раби. Залишилися ми, раби. І раби, до речи, довічні. Тому що ми, навіть і законом не оформлені, як раби. Як раніше, пам'ятаєте, Шевченко, крепостне право. Право! Помітили? Трішки відрізняється від рабства, але хрін за редьку не солодший. Тоді можна було викупити себе, або хтось міг викупити Вас. Зараз ні, гайка. Ми, раби за замовчуванням. Без юридичного підтвердження, та відповідного супроводження.  Вихід тільки один. Взяти трубу, не ту, газову, а звичайну, щоб можна було в руки взяти, та піти, і знести нею башку Януковичу, ну і тим, хто буде за нього мазу тянути. Повстання свого роду. Як Спартак, та решта повстань рабів. Хоча і в них, також здається була можливість позбутися рабства шляхом викупу, або ще якось інакше. Тим ни менш, вони бралися за зброю. 
            В нас також є свій Спартак. Але він у спідниці. А ми, хоч і раби, зате пихаті! Як так, якась шмакодявка, півтораметрова, може дати в морду царю Януковичу, а в нас, величезних та з могутніми ручними та ножними м'язами, кишка тонка, та колінки трусяться. Краще ми будемо рабами, а вона хай за всіх нас сидить у буцигарні. Ось це, ії, справжня бабська справа. Вірно я кажу? Ну ось, вірно.
            Та чую, чую...не хочете вірити. що Ви, та і я, насправді раби? Добре, пару слів скажу з цього приводу.
            Статус раба визначається всього лише однією стрічкою. Раб, це людина, яка знаходиться у власності іншої людини, або держави. Все. Стисло та зрозуміло. Без зайвих юридичних та правових хитросплетінь. 
            Ну і від цього танцюємо. Раб може бути бідним і багатим, жінкою і чоловіком, сильним та слабим, високим і маленькім, розумним і дурнем, дитиною і старим, навіть мертвим та живим. І ще багато порівнянь. І все це РАБ. То біш, ніхто. Все його життя залежить від хазяїна. Будь-якого раба він може вбити. Безкарно. Може знущатися над ним. Так само безкарно. Може продати його, може програти його в карти, в теніс. Може навпаки, подарувати йому завод, чи землю.Може дати йому якусь високу посаду.  Але і в будь-якій час може все це забрати. З будь-якої причини, а то і взагалі без неї, просто так. 
            Ну і тепер подумайте самі. Ви впевненні, що Ваш дім, або квартиру, у Вас не забере Янукович, якщо захоче? Що не забере Ваши заощадження, якщо захоче? Що не вб'є Вас, якщо захоче? Як раб рабам, кажу Вам, що я не впевнений. А чому? Ось тут ще одна складова. Тому що все це він зробить законно! Пам'ятаєте - "...у власноті іншої людини, або держави"? 
            А хто зараз Янукович? Він і є держава! Давним-давно жив один дядько, якій керував Францією, і він колись сказав, - "Держава, це я". Янукович також, з повним правом може це сказати. До речи, той дядько керував Францією більше 70 років. Не те, що він був дуже розумний, просто в нього був один дар. Він вмів підбирати кадри на державні посади. Ось на них він і ставив самих розумних, самих талановитих, самих видатних ,самих фахових людей у своїх галузях. Під час його правління Франція досягла небачаних висот і в економіці, в культурному розвитку, у військовій сфері. Ну і добробут громадян був відповідний. 
            Але не дуже радійте. Як я вже сказав, що той дядько вмів підбирати кадри, а Янукович, як Ви думаєте, вміє? Відповідь мабуть однозначна. І потім, той дядько, все ніс у дім, то біш у державну скарбницю. А що робить Янукович? Навпаки, з державної скарбниці тягне собі у кішеню.
            Да, так повернемося до наших баранів, то біш, до нас, рабів. Ось ця друга складова, "у власності держави", це також Янукович! Він і наш хазяїн, він і одночасно держава! Відповідно, якщо не буде якогось потрібного закону, він його прийме. Навіть під одну людину. Під Вас! Навіть заднім числом.Тому що, Ви (ну і я також), його раб, і раб держави. І ніякій комар носа не підточить. Він тоді з повним правом може сказати, що забрав у Вас дім, або Ваши гроши, або розчавив Вас своїм автомобілем, законно.
            Хоча ще є право. Але, чи варто згадувати про нього? Так, не варто.
            Фу-у-у..втомився я. Але продовжу. На кожну дію, як відомо, завжди знайдеться протидія. Якщо у громадян Франції, до того дядька, ну що "Держава, це я", не було особливих претензій (вірніше вони з'явилися, але вже у кінці його правління), то до Януковича, у нас, його рабів, вже зараз є претензії. І не просто є, а їх є, ну ду-у-уже багато. І здається, що вже багато хто, давно мантачить сокири, та гострить вила. Справа за малим. За нашим, українськім Спартаком. І тут проблема. Спартак був чоловічої статі, і всі чекають що саме з цього прошарку з'явиться наш Спартак. І тому багатьом, таке очікування затуляє очі. Тому що він вже з'явився, і як я казав вище, у вигляді жінки. 
            Більше того, я з повним право можу вжити до нього, вірніше, до неї, ось цей відомий вислів -



Це Юлія Тимошенко.

            Ось сюди зазирніть - Ecce Homo. Так, зараз дехто з особливо заклопотаних, та теологічно занадто підкованих почне пинати мене ногами. Мовляв, Юля не Ісус Христос, а я не Понтій Пілат (хоча, так, підтверджую, то моя рука тиче пальцем, і я не негр, то піпеткою взяв не той колір), чи ще щось на кшталт  подібної маячні. А можливо і не будуть.У кожного в голові є свої таргани, але і серед них дуже малий відсоток скажених. Таких випадків з людьми, як з Христом, з тих часів була безліч. А прецедент, він і є прецедент. З однаковою в усіх випадках назвою. Тому, ще раз кажу, Юлія Тимошенко цілком підпадає під це визначення. Це я кажу, раб Януковича, Вам, рабам Януковича. Рівний серед рівних. (Десь я вже чув цю фразу...)
             Але і не це головне. Хай цей прецедент обмежується тільки назвою. Доля Юлії Тимошенко, як це не дивно, не в руках Януковича. Вона в наших руках.
             Давайте нарешті щось вирішувати, раби межигірські. Людина пропонує нам допомогти вилізти з цього багна та лайна, в яке ми по своїй дурості вскочили, а ми носами крутимо. Так, можна вічно (в будь-якому разі до фізичної смерті нашого хазяїна Януковича) ласувати недоїдками з його столу, і ні про що не думати (ну, хіба що діарея, або запор), але ж як амбіції? Вони ж в нас ще залишилися, брати раби? Я вже не кажу про такі дрібниці, як гідність, повага до себе, нарешті, майбутне наших дітей. Хто-небуть запитував у них, чи хочуть вони бути такими, як ми? Рабами?
             Так, чого це я Вас вмовляю? У Вас і у самих є голова на плечах. А я тільки поздоровкатися зайшов. Не дуже я тут розпатякався? Не бийте мене сильно. Я ще стану у нагоді.

             До побачення, вільні українки та українці!

Поколение

У каждого из вас был потенциал — и вы его растратили. Целое, блин, поколение жмется в очередях, ждет в ресторанах свободный столик. Вы рабы в белых воротничках. Реклама заставляет нас полюбить машины и шмотки; мы ходим на работу, которую ненавидим, чтобы купить вещи, которые нам не нужны. Мы — лишнее поколение. Без цели, без места в жизни. Без мировой войны. Без великой депрессии… Война — у нас в душе. Наша жизнь и есть депрессия. Мы все росли перед теликом и верили, что однажды станем миллионерами, киногероями и рок-звездами. Но не станем. Мы потихоньку стали понимать.

Езоп, рабство, воля та інші...

Эзоп получил свободу. А что значит свобода. Это значит, что ты можешь идти куда хочешь. Так ты должен быть с хозяином, а так - можешь идти куда хочешь. И он хочет закрепить свою роль свободного человека тем, что «уйду». Ему говорят – оставайся, здесь же у нас хорошо. Крыша, еда, все тебе замечательно. Нет, не замечательно. Он хочет закрепить свою роль свободного человека. Поэтому «я уйду». Куда уйду – не важно, но я уйду, потому что я воспользуюсь своим правом свободного человека.

Но не успел уйти далеко. Потому что ему хозяева, не эти, а какие-то противники, подсунули какую-то церковную утварь из храма. И обвинили его в воровстве. И теперь поставили перед выбором. Поскольку еще непонятно – свободный он или нет. Номинально свободный, но прецедента свободного поведения еще не успел создать. Поэтому ему сказали – ты определись, ты раб или свободный человек. А закон разный. Поскольку раб – полуморальное животное, а свободный человек – моральное животное, то спрос со свободного человека и с раба разный. Свободный человек не может воровать, только раб может воровать. Свободный человек уважает себя, относится к себе нормально, и ему унизительно воровать. Не потому не ворует, что попадет, а потому, что себя уважает. Как может себя человек уважаеть, если он ворует? Это значит, он считает так: если бы я не воровал, то я бы в этой жизни не состоялся. Т.е. это позиция ущербная. Он как бы на себе крест поставил. Что мне как честному человеку не прожить. Только воровством. Поэтому свободный человек не может воровать. Он уже тогда не свободен. Он уже себе сказал – вот я только так смогу преуспеть. Другие люди могут. А я вот только так. Не дано мне нормально развиваться.

Поэтому говорят – определись. Если ты свободный, то должен прыгнуть со скалы, разбиться – наказание такое. А если раб – это другое дело. Это как корова пошла не туда, ее похлестали, и она пошла в другую сторону. Поэтому рабу плети датут за воровство, но ты жив останешься. Значит, либо плети, но ты тогда позиционируешься как раб. Либо ты позиционируешься как свободный, но тогда прыгай со скалы.

Эзоп прыгнул со скалы. И поэтому больше басен не писал.

Любить - значит дарить. Раб любви

Вопрос: Связь с Творцом достигается через оправдание Его действий?

Я не думаю, что это можно отнести к понятию оправдывать. Это не только оправдание. Оправдывание - это первое чувство, которое появляется у человека, когда он открывает причину своих страданий. После оправдания приходит наслаждение от этого, приходит чувство благодарности, и как результат этого приходит любовь. Далее, как результат любви, приходит желание отдавать, а как результат желания отдавать приходит поиск с помощью чего он исправляет все, используя всю свою природу для отдачи. Нами вообще не чувствуется, что такое быть рабом Творца. Мы думаем, что раб - это что-то очень плохое.

Я приведу тебе пример. Я люблю свою младшую дочь. Что значит любовь? Я наблюдаю по себе: она как-то раз пришла ко мне и увидела на моем столе ручку, которая ей очень понравилась. Если я вижу, что это ей очень нравится, у меня появляется сильное желание дать ей эту вещь, я не могу сдерживаться, это - чудо. Я хочу, чтобы она это взяла. Хотя эта вещь очень важная и любимая мной, но в тот момент, когда я вижу, что она это хочет, я не могу не дать, наоборот, я ищу как ей дать.

Любовь связывает и обязывает человека, заставляет его давать в форме, что он становится рабом этого чувства. Тут не нужны устрашения, доказательства, любовь - это самая огромная обязывающая тебя сила.Посмотри как люди любят своих детей. Это же чувство приводит человека к состоянию, когда он становится рабом Творца.

Вопрос: Почему я хочу дать тому, кого я люблю? Каков тут расчет?

Тут раcчет в соответствии ветви и корня. Я могу дать тебе расчет животный, духовный расчет я тебе не могу дать: я связан с ее келим, и я, давая, наслаждаюсь больше, когда она наслаждается, чем если бы наслаждался только я сам. Я наслаждаюсь от отдачи. В духовном, когда получаем ради отдачи, и отдаем ради отдачи, - это не похоже на наше чувство, невозможно объяснить, нет примера в нашем мире, на котором можно было бы объяснить.

Отдача с настоящим намерением отдавать в этом мире... Скажем, я привязан к своей дочери по-животному, я даю ей, и наслаждаюсь, как каждая мать, отдавая своему ребенку. Но это действие животное, то же происходит и у животных. Это - природа. Я смотрю на себя и вижу, что я, действительно, должен это сделать, и по-другому я сильно страдаю. Если я этого не сделаю, я не смогу успокоиться. Это интересно исследовать. Любовь - это самая большая обязывающая сила, большая, чем любая другая причина. Рабство в наших глазах - вещь презираемая.

К тому, чтобы стать рабом Творца, мы приходим от любви, "ради отдачи" не может быть не от любви, а по какой-то необходимости. Если кто-то меня обязывает, то как это может быть ради отдачи? Самое маленькое желание быть в духовном от точки и далее - это уже свободное желание, когда я сам его построил, совершенно свободно, и я мог бы не делать этого, это происходит не из-за страха, а когда я, находясь на самой низшей ступени слияния с Творцом, из всех прочих дел предпочитаю это совершенно свободно. Это называется быть в "ради отдачи", хотя бы даже в виде зародыша, когда неважно, если мне предлагается золото и серебро всего мира.

  • Настроение: happy
Источник и все комментарии - Наука исправления души

Рабство. (монолог).

О,  это сладкое слово рабство…

Не надо думать, где раздобыть кусок хлеба – О, Хозяин (хвала небесам!) накормит

Не надо думать, как согреться - Хозяин (хвала небесам) даст одежду и кров

Не надо думать о завтрашнем дне – Хозяин, что решит, то и будет

Не надо думать о ближних своих – Хозяин о них позаботится

Не надо метаться в поисках своей половины  – хозяин в нужное время найдёт и приведёт

Не надо решать бытовые проблемы – на то есть хозяин

Твоя болезнь – это проблема хозяина

Твой отдых – головная боль хозяина

Твои дети – ими займётся хозяин

Хозяин, где мой зонт?

Эй, хозяин! Почему нет пива?

Эй, ты же знаешь, я это не люблю и вооообще...

Ну, ты….

Эй, ты где?

 Хозяин?!

 Хозяииин?!!!!!

Блин, где ж найти нового хозяина, что быть рабом?

Сторінки:
1
2
попередня
наступна