У дитинстві ми з нетерпінням чекали на зиму, щоб скоріше вирушити на крижану гірку, зліпити сніговика або десь покататися на ковзанах. А коли випадав пухнастий сніг, то нашій радості просто не було меж. Однак із віком захоплення кудись поділося, а холодна пора року тепер асоціюється з хуртовинами, заторами на дорогах та слизькими тротуарами. Особливо добре це розуміють люди, які проживають на півночі, де мінус десять — це теплий день. Але незважаючи на всю свою суворість, природа може не тільки лякати морозом, а радувати красою.
Фотогрфував ще в 10:00, проте й зараз нічого не змінилося. На деревах та парканах сніг ще тримається, а от на дорогах...
Насправді він в мене не злий, а просто любить погратися.
Сипле, сипле сніг, кружляє…
Мою душу загортає
В білу-білу пелену,
Ткану з туги-полину…
Сипле в душу він гарячу
І вночі я тихо плачу…
Ну, кого ж іще просити
Пломінь-біль мій загасити…
Ох, якби сніжинки білі
Спогади зігріли милі!..
Не, лягав на серце сум
Відчайдушних моїх дум…
Судя по плотности снегопада и прогнозам синоптиков, завтра на работу людям придется добираться так