хочу сюда!
 

Юлия

32 года, скорпион, познакомится с парнем в возрасте 30-40 лет

Заметки с меткой «сніг»

вернулася зима...

_-_-_-_-_-_-----_---_-----_-_-_-_-_-_

Вернулася зима...

У білих прапорах.

Пухнастий снігу птах

Тепер по всіх дворах

---

Огорнуте гілля, 

Присипана трава,

Дороги і поля

У снігових зірках...

---

Палаючи вогнем,

Калинове віття,

І те знай каже нам,

Що приспане життя

---

Казкова ніч чудес

Змінила враз усе...

Зима прийшла з небес

Весну сховавши десь...

---

    

Відчуй зимове щастя...

Навкруги все піднялось, завальсувало, кружляючи у тихесеньких па...

Біле небо кришилося на землю малесенькими хутряними пташечками, і вони, погойдуючись у морозному повітрі, лагідно цілувалися одне з одним, із моєю рукавичкою, із рожевими щоками хлопчика, що поспішав кудись, тримаючи за руку маму... Вони любили усе, що є на землі, усе, куди тільки могли потрапити...

Ніжно обіймаючи Хурделицю за тонку талію, Вітер закружляв із примарною дівчиною, зливаючись із нею воєдино у цьому танці... Все ставало одним цілим.

Дзеленчали крихітні крижинки, а прозорі митці вже малювали свої візерунчасті шедеври на склі кімнати маленького дівчатка, що захоплено посміхалось...


Снігові пташечки, танучи, віддавали свої останні цілунки моїм віям, вустам і долонькам, зливалися зі мною веселими краплиночками зимового щастя...

Ми - це все, що нас оточує... Посміхнись, приголуб, поцілуй білесеньке пір'ячко снігових пташечок...

Відчуй зимове щастя...







Нарешті у нас почалася ЗИМА!...))))

  

   Вибачайте за неякісні фото, зроблені о 7 та 8 годині ранку  ...[ Читати далі ]

Львів і сніг

позавчора у Львові вийшла з поїзда в таку заметіль, що годі було щось побачити. спочатку навіть подумала, що то такий густий туман. між висотками протяги збивали з ніг, а сніг по лиці сік ніби нагайками.
 курило снігом аж до вечора, намело немало, але, як не дивно до 10 ранку двірники порозгрібали стежки, дорогою видно проїхався снігоочисник, бо їздили машини і не було заметів... дивина...
в центр Львова не пробувала вибиратися, якось не надихає ні погода, ні купи снігу, та й відсутність довіри до транспорту теж не додає мандрівного центрового настрою ))
вчора була пречудова погода, от би таку на Різдво!!! -5, білий-білий сніг, сліпуче сонце... кайф. Єдиний мій промах, коли пішла прогулятися, - забуті вдома темні окуляри. Ой як би вони мені не завадили. Перші 10 хвилин здавалося що осліпну. ой... є ще один... пішла гуляти в чоботях на каблуках help smeh

Сьогодні така ж краса, тільки зранку було -17.  все виблискує і сяє, як не сяє жодна ювелірка. Сьогодні я вже розумно начепила "правильні" черевики з тракторними підошвами )), окуляри і в ліс дивитися на казку. Сніг так класно каже: "рип-рип" в такт крокам.

прийшла додому, а тут гарячий рибний пиріг з гострим перчиком tort і пахуча гербатка (чай) заварена з зібраних бабусею трав cup_full .

Люди, радійте життю і насолоджуйтеся дарами природи. Вона поганого не дарує.

П.С. Коли ще можна насолодитися тишею і відсутністю людей angel

Нове таксі на період негоди - Просто так!

Хто живе в Києві, тому не потрібно нагадувати, а тим паче розказувати як чудово зараз добратись на роботу. А якщо ще й з лівого на правий беріг… Все, мовчу! Справа в іншому. Вчора, вул. Закревського я проїхав всього на всього за 45хв (від перехрестя з вул. Драйзера), звичайно витрачаю пару хвилин. На світлофорі стоїть 101 автобус, який зупинився з технічних причин, і всі пасажири бредуть по коліна в снігу до зупинки Радужний. Дивлячись з вікна авто, де тепло, лунає приємна музика, згадалось як я брів таким снігом, було холодно та сумно… От я вирішив якось допомогти, а саме перелаштувавшись з величезним зусиллям в правий ряд, під гучні сигнали та моргання світлом, але все ж таки зупинившись біля зупинки де стояло більше сотні людей. Відкрив вікно й почав запрошувати всіх кому до Петрівки, особливо дивився в очі мамі з синочком років 8. Чомусь ніхто не відзивався на мої заклики… Крім молодої жіночки з хлопчиною, які підбігли, перепитали чи на Петрівку та з радістю заскочили в теплий салон авто. Їхали ми не швидко, хвилин 40, розмовляли на всякі теми, шуткували та жалілись на сніг та на стан доріг. Дивувались та сварились на водіїв які їдуть по правилам які вони самі собі видумали. Ось Петрівка, припарковуюсь  біля  переходу… чую питання – сколько с нас? Ні скільки! Я зупинився не заробити, допомогти – просто так! Усмішки моїх нових знайомих зникли, вони переглянулись збільшеними від подиву зіницями. Жіночка сказала – что значит просто так? Єто что без денег? Так, без грошей. Я еще так не ездила! І кинувши на сидіння 30 грн. пішли до переходу періодично озираючись.

З посмішкою я поїхав далі, і ніяк не міг збагнути, чому так дивно що допомогти це так просто?  Невже в нас пропала віра в безкорисні поступки? Невже в цьому світі все можливо тільки за гроші?

Хто їде з Троєщини й побачить  Mercedes-Benz W124 махайте всім чим зможете, як що по дорозі підвезу просто так!

У вас були колядники?

А ми вдень по лісі гуляли, на лід не пішли, бо було вже мінус 3, побоялися попровалюватися, зробили кружечок по лісі кілометрів 10 :)
Погодний сайт написав на сьогодні "ливневий сніг" - не обдурив, дивіться самі.





Хто може вгадати - що то чорне кругле на деревах?

Увечері були колядники, батюшка з сім'єю з місцевої церкви, гроші на храм збирають.

От хтось може уявити собі батюшку московського патріархату, щоб той пішов колядувать? 






Ще приходили сусідські хлопчаки, як побачили, що тут дають по 10 грн, сказали, що ходитимуть аж до Щедрого вечора, бо знають багато колядок.
Моя мала нам теж дала міні-концерт, невеличку частину можна глянути в мене в мордокнизі.

А це для контрасту сьогоднішні фото з Тайланду, малий прислав 




Таке воно, життя))
І у відпустці гарно, і на роботу не тягне))
Щасливого продовження свят!

от і весна прийшла... та мрія вже народилась))

___--_--_--__----_____-------

Гарно все почалось... морозець, зоряне небо, білий пухнастий сніг зранку. Крокуєш по ньому і відчуваєш неймовірне полегшення після осінньої слякоті. Дерева навіюють казкові думки. Не зоглядаєшся, як пролітають кілометри пішої дороги і ти потрапляєш у робочий кабінет...

Саме в цей час... таки саме в цей недавній сніговий період з`явилася мрія про авто. Раніше не було потрібно, але йти через зимовий вітрюган півдесятка кілометрів не захоплює. Незавжди ж погода спокійна, особливо взимку   ...

Чи машини не їздять? Їздять... наразі знайомий мільйонер мерсом на роботу підвозить... хороше авто    . Але незручно якось перед людиною, це можна назвати причиною № 2 до появи мрії  ...

Знання автомобілів у мене відсутнє, хоч і проїхався колись на тракторі метрів десять (і то, правда, не за кермом, а просто в кабіні), щоб отримати в 11 класі права тракториста   . То ж починати треба з нуля... майже бо на велику, скутері і мотоциклі політав чимало .

Взуття в такій дорозі зношується швидко, а тратити  кілька тисяч на кілька його пар за сезон не бачу резону. То вважайте другорядна причина №3  ...

Глянув в інеті на ціни авто. ну, більш-менш нормальне десь в районі 120 тисяч гривень коштує  ... Якщо вкласти першопочатковий капітал у 600-700 гривень, то за три роки купити реально

Є варіант більш дешевший десь на 70-80 тисяч...

Можна взяти БеУ (БеВ) за півціни, проблеми відомі...

Ціни дивився на Міцубісі... Деу - знаю, що за штука три роки і свалка...

Радили тут місцеві водії машини японського чи німецького виробництва...

Як у вас із цим? Може знаєте кращі варіанти?

Буду дуже вдячний за інформацію бо в цьому питанні геть нема досвіду  


29%, 5 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

53%, 9 голосов

18%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.
Страницы:
1
2
3
4
5
7
предыдущая
следующая