Останні дні Україна захоплюється випуском патріотичних календарів. Проте мало що, можна порівняти з витвором файного камрада pekelnyi_bulba.

Все менше буваю тут, бо пішла суцільна русифікація у товаристві про Україну! Цитую: "
Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.
Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику. "
Панове блогери, дуже прошу вас бути відпочатку українцями!
Перекладайте українською матеріали і залишайте посилання на першоджерела.

ВЕРЕСЕНЬ

1.9.1722.     Народився великий український філософ Григорій Сковорода.
1.9.1939.     Початок Другої світової війни.
1.9.1867.     Помер Опанас Маркович - видатний український фольклорист, етнограф, член Кирило-Методіївського Братства.
2.9.1881.     Помер письменник Іван Вагилевич.
3.9.1709.     Помер гетьман Іван Мазепа на еміграції у Варниці біля Бендер.
5.9. 911.      Договір князя Олега з греками.
5.9.1676.     Заслання гетьмана Петра Дорошенка в Сибір.
5.9.1864.     Народився письменник Михайло Коцюбинський.
6.9.1673.     Гетьман Петро Дорошенко здобув Кам'янець-Подільський.
7.9.1805.     Народився письменник Олекса Стороженко.
7.9.1921.     Згинула Віра Бабенко разом із 62 повстанцями.
7.9.1984.     Помер Патріярх ПУКЦ Йосиф Сліпий.
9.9.1769.     Народився український письменник Іван Котляревський - батько нової української літератури, автор "Енеїди", "Наталки Полтавки" й "Москаля чарівника".
9.9.1863.     Народився український письменник Борис Грінченко.
10.9.1919.     Договір у Сан Жермен коло Парижу.
11.9.1894.     Народився Олександер Довженко - видатний український кінодраматург, режисер і письменник.
11.9.1910.     Помер Василь Доманицький - український літературознавець і фольклорист.
12.9. 957.     Гостина княгині Ольги в Царгороді.
12.9.1875.     Народився Олександер Кошиць - композитор.
12.9.1903.     У Полтаві відкрито пам'ятник Іванові Котляревському.
12.9.1947.     Перші рейдуючі відділи УПА пробилися в Західню Европу.
12.9.1979.     Помер у Львові видатний український композитор Станислав Людкевич.
13.9.1834.     Народився Анатоль Свидницький - український письменник-реаліст, автор повісті "Люборацькі".
15.9.1804.     Народився   Михайло   Максимович   - український історик, етнограф і літературознавець
15.9.1916.     Відозва Загальної Української Ради в Галичині до публічної світової опінії з осудом московської імперіялістично-шовіністичної політики.
16.9.1653.     Помер у Сучаві Тиміш Хмельницький, син гетьмана Богдана Хмельницького.
16.9.1658.     Гадяцький договір із Польщею.
17.9.1945.     Згинув Галина-Київський - член Проводу ОУН, теоретик української визвольно-революційної боротьби.
17.9.1864.     Народився письменник Михайло Коцюбинський.
18.9.1640.     Церковний Собор у Києві прийняв "Ісповідання Православної Віри" митрополита Петра Могили.
18.9.1841.     Народився науковець і публіцист Михайло Драгоманов.
18.9.1877.     Помер Осип Максимович Бодянський - видатний український письменник, етнограф, видавець стародавніх слов'янських історичних праць, зокрема "Історії Русів".
19.9.1903.     Помер буковинський поет Сидір Воробкевич.
20.9.1947.     Загинув на Закерзонні Ярослав Старух - Крайовий провідник ОУН на ЗОЗУ.
21.9.1953.     Помер Климент Васильович Квітка - український фольклорист і музиколог, чоловік Лесі Українки.
21.9.1944.     Помер у Канаді визначний український диригент і композитор Олександер Кошиць.
22.9.1835.     Народився Олександер Потебня - видатний український мовознавець, літературознавець і етнограф.
28.9.1866.     Народився Михайло Грушевський, голова УНРади, автор великої історії України.
30.9.1930.     Загинув з рук польської поліції Юліян Головінський - крайовий комендант УВО.

Автор - Микола Владзімірський
http://ukrlife.org/main/ua_sevastopol11.jpg

Міжнародний день бухгалтерії (День бухгалтера)



Щорічно 10 листопада фахівці однієї з самих точних професій відмічають професійне свято - Міжнародний день бухгалтерії (International Accounting Day). Це свято часто називають Днем бухгалтера (Accountant's Day). Необхідність створення міжнародного свята обговорювалася неодноразово, незважаючи на те що в багатьох країнах встановлено національне свято бухгалтерів.
Вибору дати свята послужила подія кінця 15 віку - 10 листопада 1494 року у Венеції (Venice) була опублікована книга Луки Пачіолі (Luca Pacioli) "Усе про арифметику, геометрію і пропорцію" (Summa de Arithmetica, Geometria, Proportioni et Proportionalita), в якій автор спробував підсумувати знання про математику того часу.
Одна з глав книги називалася "Про рахунки і інші записи" (Particularis de computis et scripturis) і містила детальний виклад бухгалтерської справи Венеції. Це була перша друкарська праця про метод подвійної бухгалтерії, праця, яка послужила основою створенню деяких широко поширених робіт по комерційній бухгалтерії. У книзі була описана велика частина облікового циклу в тому виді, в якому вона відома нині.

Лука Пачіолі - творець першої книги про бухгалтерію
Пачіолі описав використання журналів-ордерів і регістрів бухгалтерського обліку, також він зробив прогноз відносно того, що службовець не зможе спокійно лягти спати до тих пір, поки дебет не зійдеться з кредитом. Також в книзі було дано багато інших термінів, прикладів, одним словом, книга містила спеціальні знання, що вимагаються для повноцінної роботи бухгалтера.

Луку Пачіолі називають "батьком бухгалтерії", хоча він не був ні винахідником, ні розробником системи бухгалтерії. Він усього лише описав методи, які використовували у своїй роботі венеціанські торговці в період італійського Ренесансу.
Численні подробиці бухгалтерських прийомів того часу, викладені Пачіолі, стали основою, якою упродовж наступних чотирьох століть керувалися в спеціальних текстах і працях по бухгалтерії.
Кращим доказом надзвичайної значущості роботи Пачіолі можна назвати те, що його книга була надрукована 10 листопада 1494 року. Не раніше ніж за 50 років до цього Іоанн Гутенберг (Johannes Gutenberg) винайшов книгодрукування окремими металевими буквами і знаками, і відомо, що друкування книги у той час обходилося ще вкрай дорого.

Варто нагадати, що в Україні День Бухгалтера ми святкуємо 16 липня.

за матеріалами сайту http://www.calend.ru

Серпень 2014 унікальний тим, що в ньому буде:
 5-ть п’ятниць, 5-ть субот і 5-ть неділь.

Подібне календарне диво трапляється раз у 823 роки.

Останній раз воно було 1191-го року, а після 2014-го наступного разу буде аж у 2837-му!

Як кажуть: можливо то і дурниця, а може і навпаки.

- на дату Різдва;

Як послухати агента Кремля патріарха Кирила, то може скластися враження, що він і є російське божество.
Але таке відчуття може виникнути тільки в того невігласа, котрий не
знає, що Росія хрещення не мала, а просто перетягла силою окупанта з
Києва до Росії не тільки християнські атрибути, але й християнських
очільників.
Ось один приклад. Феофан Прокопович (1681-1736)
церковний і громадський діяч, письменник, вчений-енциклопедист; 1698 р.
закінчив Києво-Могилянську академію; викладав піїтику, риторику й
філософію в Київській академії, з 1711 р. її ректор. 1716 р. він в
Петербурзі, радник царя Петра І в питаннях церковної реформи і державної
політики; єпископ Псковський, пізніше Новгородський.

Тож не маючи факту вихрещення, але маючи імперський диктат, Москва звеліла відзначити 1000-ліття хрещення Київської Русі не в Києві, а у себе,в метрополії російської імперії, в Москві. Однак розпад російської імперії, створеної силою зброї, розпочався після Другої світової війни. Розпалися «Соцлагєрь» і сам його творець, Радянський Союз. У хазяїв Кремля голова болить, як продовжити бодай віртуальну велич своєї імперії, яку знов і знов потрясають акти
визвольної боротьби народів Кавказу.
Як станом на тепер (2010 р.), то Москва з Берліном знову намагаються ділити європейські інтереси. А тим часом наші владні демократи-перевертні продовжують панувати, отримавши з рук «донецьких хазяїн» своє… Духовність наша застигла на рівні будівництва церков і ні слова про духовне наближення до Європи. Але ж приїзд до нас Папи Римського Івана Павла ІІ-го засвідчив, що всі ми щиро любимо Папу. І любов ця була обопільною, це викликало у Папи такі глибокі почуття, що він у Львові навіть згадав і заспівав пісні свого юнацтва.
Нам мило сприймати величні святкування у Римі і Великодних, і Різдвяних свят, і вже традиційно очікуємо папського благословення українською мовою. І якщо це так, то чому ми святкуємо християнські свята не водночас з Папою, не разом з європейськими народами?
Чому ми так тупо і затято тримаємося допотопного, недолугого календаря, запровадженого ще до Різдва Христового царем Юлієм Цезарем, коли знань про світобудову не було ніяких. Але кожен з нас знає, що час – це прогрес.
І саме так думали святий синод і тодішній Папа Римський  Григорій ХІІІ івизнали за доцільне через 1600 років (1582 р.) залишити в минулому календар Юлія Цезаря і перейти на новий, науково-обгрунтований і знаний до тепер у світі як Григоріанський. Прогресивність Григоріанського календаря зрозуміли навіть затяті більшовики і запровадили його в Росії уже в 1918 році.
Є в цьому переході на Григоріанський календар і суто релігійний інтерес,бо, зустрічаючи Новий рік, ми робимо з цього приводу гощення, їмо і п’ємо по повній, незважаючи на те, що у нас піст, який належить заховувати до 7-го січня. Тож ми всі – і православні, і греко-католики – дуже сильно і повально грішимо і в новорічну ніч, і на самий Новий рік. Тому ми перед християнським світом виглядаємо досить недолугими, слабовірними, а як сказати прямо, то дикуватими.
І знову ж питання: чому? Це ж грошей не потребує. Сказали і зробили. І давайте перейдемо на Григоріанський календар, будемо як європейці.
   Я розумію, що догматичний Кирило буде зі своєї Москви слати нам анафему. Але хто для  нас Кирило? Очевидно, що агент Кремля і не більше.
Тепер нам належить, здолавши штучні перепони, поєднати потребу народу і зрілість церковних ієрархів української православної і греко-католицької церков та найближчим часом усунути цю календарну розбіжність між нами і
цивілізованою Європою та дорівнятися до неї спочатку цим кроком.

Степан Воляр.