хочу сюда!
 

Юля

35 лет, дева, познакомится с парнем в возрасте 37-50 лет

Заметки с меткой «вибори»

Таємне листування Ковальчука...

На днях на сайті Cyberguerilla з'явилися нові докази того, що президент Порошенко веде брудну боротьбу проти інших кандидатів, активно використовуючи адміністративний ресурс.

Цього разу деякій групі хакерів вдалося зламати таємну пошту заступника голови Адміністрації президента і за сумісництвом начальника передвиборчого штабу Порошенко Віталія Ковальчука, якою він користувався для "вирішення проблем" в інтересах передвиборчої кампанії. Хакери виклали у відкритий доступ чималий архів листування Ковальчука з його службовими контактами, серед яких були не тільки його безпосередні підлеглі по штабу, але також колеги по Адміністрації і навіть керівники інших відомств та міністерств. За їхньою допомогою голова штаба вирішує різноманітні питання, зокрема, впливає на рішення інших органів державної влади, чинить тиск на українські ЗМІ та "топить" політичних опонентів Порошенка.

Одним з найбільш обурливих та безпринципних прикладів його злочинної діяльності є боротьба проти Національних дружин - і тут Ковальчук не економить на силах і засобах. Так через свої контакти він фактично схиляє Верховну Раду до того, щоб не давати Нацдружинам дозволу на проведення мітингу, щоби потім силою розігнати демонстрантів. А пізніше стає відомим, що СБУ також підключена до цієї справи і пильно спостерігає за командиром Нацдружин Андрієм Білецьким .


Але й на цьому список обов'язків Ковальчука не закінчується: голова передвиборчого штабу також курирує і діяльність порохоботів. В одному з діалогів хтось із його підлеглих доповідає йому про успішне проведення інформаційної акції проти МВС у відповідь на повідомлення міністерства про постраждалих під час сутичок націоналістів з поліцейськими, які прикривали втечу Порошенка від незручних питань:


З листування також випливає, що сфера впливу Ковальчука виходить далеко за межі країни. Так в розмові з головою українського МЗС Павло Клімкіним він обговорює секретні перемовини з міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом про підтримку німецькою стороною санкціонної кампанії проти Росії у зв'язку з її агресією в Керчі і навіть пропонує натиснути на німців за допомогою Вашингтону.

Очевидно, що все це кричуще зловживання службовим становищем відбувається не просто з відома, але навіть за прямою вказівкою Петра Порошенко. На протязі всього листування Ковальчук виступає в якості довіреної особи Порошенка та відіграє роль свого роду "рішали", який користується власними та службовими ресурсами в брудних політичних махінаціях. В діях Ковальчука простежується пряма загроза українській демократії, а скоєних ним злочинів достатньо, щоб звинуватити поки ще заступника голови АП в державній зраді. І все ж таки відомості, які завдяки хакерам стали надбанням громадськості, - це лише тільки верхівка айсбергу, і, очевидно, багато злочинів чинної влади поки ще залишаються нерозкритими.

Думай.

          Хоча нижчезгадані персонажі гідні найбільшого ігнору. Але ж традиції у нас інші - маємо думати саме про верхівку "рейтингу", а, не дай бог, не про цих "непрохідних" чи технічних, як, приміром, десятки всілякого там насіро-смешко-купріє-балашовського та кошулинсько-богословського мотлоху у списку кандидатів. Як нешляхетно цідити те болото в режимі фільтру, фу!
Ну, що ж підемо в рамках усталених традицій. Про прохідних, еге ж.





Гарна і практична річ, з якою приємно мати справу, - людська сліпота. І додати до своїх багатомільйонних статків нещасні 2 га вподобаної землі, що належить Товариству сліпих України, і отримати верховну владу з благословіння сліпого, обдуреного переляканого лохторату, а потім помістивши свій бізнес у сліпі трасти, і далі казково збагачуватися: через цілком зрячі офшорні прокладки -- за рахунок ввірених в управління бюджетних ресурсів, а через тупо здирницькі схеми -- за рахунок геть усіх споживачів національного продукту.  Та навіть гори можна звернути при допомозі сліпоти! Омріяний рай сліпих! Одному задньопрохідному побути б в ньому ще років п'ять.
Ще одній, прохідній, - потрапити хоча б на п'ять lol



Коли підтримка сліпих забезпечена, то в останні передвиборчі дні можна звернутися ще й до думаючих lol  ......ну-ну...

Втім дуже поділяю і приєднуюся до цього чудового слогану: (с) ДУМАЙ

Якщо справедлива теза, що народ заслуговує на ту владу, яку обирає, то вся новітня історія, всі відомі чесноти і мудрість зрячих українців нарешті, здавалося б, мають цілком утримати їх від вибору серед олігархів та їхніх лакеїв.
Українці не заслуговують також на владу, обрану серед партійних хамелеонів та політичних корупціонерів, брехунів та маніпуляторів, між фаховим комедіантом та блазнями мимоволі, поміж слабкодухих потенційних зрадників та філії держдуми РФ у Верховній Раді (більш відомої як "оппоблок"), поміж пройдисвітів та рейдерів, поміж "темних конячок" та патологічних грошолюбів.

Українці! Вибір був і на попередніх виборах.
Вибір є і тепер. Але наразі, як і традиційно, до вибору українців не належать шматки лайна, поміщені на перші 2-5 сходинок проплачених рейтингів, до чого їх старанно навертають кухарі брудних політичних кухонь.

ДУМАЙ!


Думай!

Думай!




Думай!
Чи не забагато праці одній людині - керувати двома державами?








ДУМАЙ!
На чиєму боці будуть танки, а на чиєму боці їх буде недостача...



ДУУУУМАЙ
Чому що більш зростає десь яка стаття бюджету, то довшими стають черги фірм всяких свинарчуків до тендерного комітету?


ДУМАЙ!!!
Може статися, що тонка шоколадна оболонка хутко розтане, а далі - чи не доведеться довгенько розсмоктувати начинку русскаго міръа?..



ДУМАЙ.
Щось тут не так, щоб крім Порошенка і Путіна та й нікого не було! А?
А ще ординська ідеологія також передбачає вішання своїх гріхів на чужі шиї: Мазепа зрадник, Бандера - колабораціоніст.
Степан Хмара - агент кремля: якось так підозріло лягає у цей абсурдно-логічний ряд hypnosis









Коли вважаєш себе українцем, подумай, і не лий воду на чужі млини.
Не псуй свій голос!
Не псуй свою совість!
Не псуй своє майбутнє.


Таблетка для згадки

Що потрібно, щоб обратися президентом в 1 тур? "Допомога" орди війною, наполохане суспільство і трохи брехні.

Кінець 2014, Левко Лук'яненко про Петра Порошенка:

Я підтримував його за двох умов. Перше – він сказав, що коли стане президентом, він продасть свій бізнес. При чому, продасть – не передасть брату, куму, свату чи дружині, а продасть відкритим способом, продемонструвавши народу договір про продаж. Хай би ті гроші лежали в банку й потім знову їх можна було запустити в бізнес. В усякому разі, не було би важелю, який на нього впливає. Для мене це надзвичайно важлива річ. До того ж, я звертався до виборців, щоб вони його підтримали, щоб можна було обрати президента в один тур. Вибори в один тур були критично важливими. Якщо б цього не сталося, тоді б вибори затягнулися – це маса коштів і держава б думала про вибори, а не про війну із Росією. Сам я тривалий час підтримував Анатолія Гриценка. Коли зрозумів, що в нього немає шансів на перемогу, хоч я йому і симпатизую, я вирішив підтримати Порошенка. (ось так і працює ця зомбуюча "попередня соціологія" з титулами прохідних і непрохідних - моя вставка)

Я знаю, що є проблема справедливості в суспільстві, але вона можлива лише за умов законності. А законність можлива в тому випадку, коли розділені влада і бізнес. Коли ж бізнес і влада поєднані – це найбільше лихо, яке може бути в країні. Ми це мали і при Януковичі, і при Кучмі. 23 роки Україну не будували, а руйнували. Тому проблема відокремлення влади від бізнесу – це перша і найважливіша вимога та завдання після перемоги в революції. Зрощення бізнесу і влади веде до того, що бізнес купує суддів і вони виносять рішення, залежно від того, хто більше заплатив. Це – ліквідація третьої влади. Янукович поставив собі на службу судову систему, включаючи Конституційний Суд.

Нині я обурений тим, що президент пообіцяв, але не зробив. Якщо його завод є в Липецьку, в Росії, то виникає питання. З якої ласки йому дозволили вести нормальну економічну діяльність і що за цим стоїть? Адже спочатку діяльність заводу була призупинена, а потім – відновлена. Як це впливає на політику? Якщо президент не захоче виконувати цю обіцянку, хай він готується до нової революції. Він її спонукає.

...почитаємо згодом і твої виправдання з обуреннями.

Прихована агітація?

В поштові скриньки понакладали пакунки чи то від Гаранта, чи від Ради регіонального розвитку. Думав, може гроші? Нє. Обіцянки-плани щодо розбудови Київщини. Освітлення вулиць, утеплення шкіл, ремонти в лікарнях, добудова шкіл і лікарень і т.п.. Києву обіцяють метро на Виноградар. Метро на Троєщину (правда, без конкретики). На перший погляд вражає, але в цілому нічого грандіозного. Причому це лише плани. Так що не факт, що зроблять обіцяне.

Але найдивніше, що пропозиції просять надсилати не до Ради регіонального розвитку, а до президента. Чому? Де логіка?!

Мені здається, що це все-таки прихована агітація за нинішнього гаранта. А ви як думаєте? Вам таке теж присилали, чи ні?



75%, 6 голосов

25%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

ЗЕголовок так і не придумав...

Цікаво спостерігати, скільки ресурсів і уваги приділяється найрейтинговішому "кандидату" на президентську "булаву" з боку екзальтованих сектантів. Аж нарешті неймовірними розумовими зусиллями дійшли, що Зеленський-таки нуль і нижче. Але мочилово цього політичного "ЗЕро" чомусь відновилося з подвійною силою. Може, в цьому і бачить Зеленський роль своєї "виборчої кампанії": бути люстерком, в якому відбивається абсурдна сутність системи, випестуваної Петром Олексійовичем? Тоді тут і знаходиться пояснення фірмовим фейлам-ляпам-факапам цього... актора легкого жанру і відсутність серйозної дискусії...

Нижче копіпастом пропонується дуже промовистий витяг і теж про ЗЕ. Про те, як його місце бачиться олігархами у своїй системі координат.

Ще радикальніше проти чинного гаранта налаштований несподіваний "троїстий союз" Дмитра Фірташа, Сергія Льовочкіна та… Ігоря Коломойського. Того самого Коломойського, який у 2014 році одразу після Революції Гідності розгорнув цілу інформаційну війну проти Льовочкіна.

Ігор Валерійович святкував свій 56-й день народження в Ізраїлі. Привітати колегу по олігархічному цеху прилетів і Льовочкін.

Як розповідають джерела УП в оточенні Коломойського, це був не просто візит ввічливості. Льовочкін прилітав промацати ґрунт і з'ясувати, який вплив насправді має Ігор Валерійович на лідера президентської гонки Володимира Зеленського та чи можна якось "взяти участь" у цьому проекті.

Деталі розмови двох олігархів невідомі, але по часу вона майже збіглась із тим, як у медіа Льовочкіна почали з'являтися позитивні згадки про Зеленського.

"Якщо чесно, то у Льовочкіна склалося враження, що Коломойський більше зрадів би, якби виграла Тимошенко. Це зрозумілий для всіх варіант. А що буде робити Зеленський, ніхто зараз не знає. Може, і він сам не знає",стисло переказують підсумки ізраїльського візиту співрозмовники УП в оточенні Льовочкіна.

Єдиний пункт, на якому Льовочкін, Фірташ і Коломойський точно сходяться – Порошенку не можна дати перемогти вдруге.


Ну, як? Адже олігархам можна ставити у вину що завгодно, але не дурість, недалекість чи наївність...

Чи не той випадок, коли "Не знає" звучить ніби як синонім до "Не цікаво"?

"Азовський Рух": ручные "националисты" Авакова,Ахметова и Кремля

С начала текущего года так называемый "Азовський Рух" во главе с народным депутатом Андреем Билецким напомнили о себе украинской общественности рядом ярких политических акций. Их основной целью была презентация партии "Национальный корпус", учредительный съезд которой состоялся менее полугода назад, но теперь уже в уличном формате. Основной демонстрацией сил и возможностей нового политпроекта стал Марш национального достоинства, состоявшийся 22 февраля текущего года и приуроченный к очередной годовщине кровавых событий на Майдане, на который автобусами свезли несколько тысяч сторонников НК из разных уголков страны. Также 2 марта активисты "Национального корпуса" красочно, но понарошку похоронили главу Нацбанка Украины Гонтареву, а месяц назад замахнулись даже на международный уровень, умудрившись засветиться у посольства РФ в Киеве с поддержкой "братского" японского народа в вопросе отвоевания им Курил.

Параллельно с проведением выше указанных акций значительная часть пользователей соцсетей и даже некоторые СМИ поспешили раздуть эйфорию по поводу того, что националистические силы наконец-то объединились в единый кулак (к "азовцам" на Марше присоединились ВО "Свобода" и "Правый сектор"), а власть отныне панически их боится. Мол, патриоты и добровольцы теперь уж точно всем покажут.


Марионеточные революционеры

Но можно ли всерьез воспринимать Билецкого и его адептов в качестве реальных противников действующей власти? Является ли он и возглавляемый им "Азовський Рух" самостоятельными политическими игроками? Есть ли у них сегодня право вообще называться патриотами и украинскими националистами?

Ответы на эти вопросы помогут дать факты из новейшей истории Украины, а также некоторые штрихи биографий Билецкого, людей из его ближайшего окружения и их высоких покровителей.

Начну с общеизвестного. О том, что Андрей Билецкий вместе с "азовцами" находятся под полным контролем одной из ключевых фигур действующей власти, министра Авакова, сегодня не высказался только ленивый: много писалось в СМИ, говорилось с телеэкранов. Однако, отбросим версии и приведем лишь неоспоримые факты.

Во-первых, полк "Азов" (правильнее называть спецподразделение в составе в/ч № 3057) с 12 ноября 2014 года подчиняется Нацгвардии, входящей в свою очередь в систему МВД. Еще раньше все "азовцы" состояли в милицейском батальоне, а их комбат Билецкий носил погоны подполковника милиции. Также не секрет, что экс-заместитель главы Нацполиции и нынешний замминистра МВД Вадим Троян является выходцем из "Азова" и давним близким Билецкого, с которым они до сих пор дружат семьями.

Еще красноречивей тот факт, что нардеп Билецкий официально входит в состав так называемого Военного совета партии "Народный фронт", в котором числятся также действующие спикер Верховной Рады Парубий, секретарь СНБО Турчинов, министр МВД Аваков и глава парламентского Комитета по вопросам национальной безопасности и обороны Пашинский. Трое последних до самого последнего времени считались участниками так называемой "стратегической семерки" во власти, которая, по мнению экспертов, принимает все ключевые политические решения в Украине.

Также показательно, что Билецкий избрался депутатом ВР после того, как в его пользу с выборов снялся Зорян Шкиряк, на тот момент уже удостоенный должности советника министра МВД Авакова.










Закон про мову — жуйка для виборців

Як парламент створює ілюзію боротьби за інтереси народу.

До порядку денного Верховної Ради було технологічно «вкинуто» проект Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» №5670-д. Депутати внесли більше 2000 поправок і тепер люто обговорюють, хто з них більший патріот. Увесь парламент знає, що мовний закон — зручна законодавча «жуйка», яку можна «жувати» аж до літа, не вирішуючи нагальних питань країни. Усе відбувається настільки нудно, що навіть голова Верховної Ради Андрій Парубій покинув залу для голосування. Його приклад наслідували його перша заступниця Ірина Геращенко та десята заступниця Оксана Сироїд.

Хто закинув на обговорення у парламент мовний закон? Команда президента Порошенко. Виборча кампанія Порошенко горить та тріщить по швах через корупційний скандал в «Укроборонпромі» та ганебно низького рейтингу на фоні Зеленського.




Засідання парламенту йде мляво — депутатам потрібно тягнути час, щоб справа не дійшла до дійсно болючих питань. Чим міг би займатися парламент натомість?


Згідно до соціологічного дослідження «Социс», є три проблеми, які у першу чергу непокоять народ України:

Військовий конфлікт на Сході — 61,4% громадян.

Підвищення тарифів на комунальні послуги — 55,5%.

Низький рівень зарплати чи пенсії — 55,2%.


Проте жодна з них не може бути розглянута парламентом. Військовий конфлікт неминуче ініціює повернення до корупційного скандалу в «Укроборонпромі» та розграбування армії, а Порошенко цього не допустить. Тарифи ЖКХ — це улюблена передвиборча тема Юлії Тимошенко; почати її розгляд, означає, надати їй безкоштовний час для самопіару. А щодо низького рівня доходів громадян, то тут і розглядати нічого. Ані президент, ані парламент не пропонують жодних дій, які б підвищили заробіток та пенсії громадян України. Ось і виходить, що парламенту біднішої країни Європи із багаторічним військовим конфліктом всередині, нічим більше займатись, окрім мови.

Закон про мову ні на що не впливає, а лише піарить «патріотизм» правлячої верхівки. Це і є єдиною та головною метою президента та його фракції, які репетуватимуть найголосніше від усіх. І цей брудний політичний піар є очевидним для Європи. Тому єврокомісар Ради Європи з прав людини зробила заяву, що розгляд мовного питання потрібно відкласти до закінчення виборів президента.




А громадяни України тим часом дивляться цей спектакль по телевізору і геть відмовляються розуміти, що держава їх грабує через величезні податки. 20% податок на додану вартість, 18% на заробітну платню, 22% єдиний соціальний внесок, плюс 1,5% військовий сбір, який цинічно розкрадається. Громадяни України потерпають від податків, і тому вони бідні. Бідність — причина усіх проблем, включаючи військовий конфлікт на Сході країни та високі тарифи ЖКХ.

Парламент до виборів президента паралізований. Він забиває інформаційний простір мовною жуйкою, от которой ни вам, ни мне, ни им самим ни холодно ни жарко, потому что не язык решает 95% проблем граждан Украины. Неважно, на каком языке вы говорите, если у вас нет денег. Бедные народы учат языки богатых стран, потому что там больше возможностей и денег. Money runs the world, empowers economy, brings life to devastated territories, make people satisfied with their lives. Money is a common language for every culture in every country all over the world. Тільки економічна свобода, насичення економіки України грошима, стрімкий обіг грошей в економіці, зроблять нашу країну незалежною та сильною державою 21 сторіччя.

5.10


Названо переможців національного конкурсу від України

Названо переможців національного конкурсу від України на Sony World Photography Awards 2017
Перше місце посіла робота фотографа Зані Аркадіної Постійний порядок.

Журі міжнародної премії Sony World Photography Awards 2017 оголосили результати Національного конкурсу від України у середу, 29 березня. Про це повідомляється на сайті премії.

Зазначається, що перше місце посіла робота фотографа Зані Аркадіної Постійний порядок.

Фіналістами Національного конкурсу від України також стали: Юлія Шашина з роботою Почуття дуалізму та Богдан Ємець з роботою Викладач скульптури в майстерні.

Зані Аркадіна народилася в Україні, зараз живе і працює у Франкфурті-на-Майні (Німеччина). Займається малюнком і скульптурою, однак високо цінує фотографію і любить поєднувати різні напрямки творчості

Постійний порядок – це демонстрація різноманітності форм природи і людини як її частини, сучасна версія традиційного натюрморту, в якій одночасно показана перемога над ефемерністю і краса буття.

Sony World Photography Awards 2017 – найбільший конкурс фотографії в світі. Національний конкурс – це глобальна номінація, в якій можуть взяти участь усі фотографи, які надіслали свої роботи на Sony World Photography Awards 2017, незалежно від того, на який конкурс вони відправили заявку. Його мета – відзначити найкращих фотографів у кожній з 65 країн.

Роботи переможців будуть показані разом з фотографіями, які увійшли в шорт-лист на виставці Sony World Photography Awards & Martin Parr – 2017, яка буде проходити в Лондоні з 21 квітня до 7 травня, також їх опублікують у щорічній книзі переможців.

Раніше всесвітня організація Sony World Photography Awards назвала найкращі фотографії2016 року, які були зроблені приватними фотографами з усієї планети.

Права на помилку у нас немає.


Вчора зустрів свого колишнього однокласника, якого дуже давно не бачив. Молодий хлопець з вищою освітою, працює менеджером в невеликій компанії. За чашкою кави ми поспілкувалися близько години. Розмовляли про родини, згадали наших знайомих і звичайно торкнулися політики. Опущу непотрібні подробиці і відразу перейду до головного.
Найбільше мене здивувала і вразила всього одна його фраза: "Якщо не виберуть Тимошенко, я поїду з України, сенсу залишатися тут просто не буде". 
І він озвучив саме те, про що я думав останні півроку. Адже витягнути нашу державу з прірви, злиднів і мороку зможе тільки патріот Юлія. І це не пафос і гучні слова -- це об'єктивна реальність.
На відміну від десятків ставлеників олігархату і крикунів, Тимошенко єдина дійсно має чіткий, покроковий план розвитку України в різних сферах. А найголовніше, що розроблений професіоналами протягом трьох років план реформування країни, Леді Ю обов'язково буде виконувати.
Ось в цьому і полягає різниця між Юлією Володимирівною і іншими, так званими, "кандидатами", які не маючи детального плану реформування країни, залишать стару прогнилу систему. Тому свій вибір я вже зробив. І сподіваюсь, що на цей раз обкрадені українці  не зроблять чергову помилку.  Адже права на наступну помилку ми просто не маємо. 

Так, вже більше немає права на помилку. Падати нікуди - сіли на дно корпорації "Рошен" і заплакали. Багатьох тримає тут надія на нашу Жанну Дарк. Дякувати Богу, що дав українцям лідера нації, але перед тим, як це зрозуміти, олігархат водив націю по пустині 30 років. Багато хто по цій дорозі почив у Бозі, особливо за останні 5 років, де смертність перевищила народжуваність у два рази -- це плата за довіру брехливим жирним котам, які з державного корита не вилазять останні майже 30 років незалежності.
Як казав наш Провідник Степан Бандера: "Ніщо не спинить ідею, час якої настав!"  Так, настав час демократичних перетворень.