хочу сюда!
 

Юля

35 лет, дева, познакомится с парнем в возрасте 37-50 лет

Заметки с меткой «вибори»

Вплив радянщини


В році 1989, я вважав, що відокремившись від РФ, Україна швидко стане однією з найпотужніших держав Світу. Але дива не сталося. На то є три причини.


Причиною першою, є повна відсутність української еліти. Хтось з мудрих казав, що інтелігенція вихована в часі окупації є першим ворогом нації. Це і не дивно, оскільки саме інтелігенцію українську більшовики-кацапики знищували в першу чергу. Людина, що має клепку в голові була не потрібна будівникам комунізму. Замість української еліти більшовики готували еліту збільшовичену наскрізь. На час проголошення незалежності українських націоналістів було настільки мало, що рішучим способом вплинути на ті процеси вони фізично не могли. Тому, на чолі країни залишилася стара партійна номенклатура, що швиденько перефарбувалася в ліберальні тона. Благо, вони брати-інтернаціоналісти і однаково ненавидять українську націю, попри благовонну риторику. Замість шикарних партійних офісів, як за помахом чарівної палички почали з'являтися повсюдно церкви держави, що і на мить не залишала планів по окупації України. Проукраїнські бізнесмени винищуються, а на арену виходять дітки окупантів, що стають олігархами. Українська промисловість свідомо знищується, бо це вигідно РФ і Світовому капіталу.


Другою причиною є знищення в українській нації всякого потягу до праці. Каток знищення поміщиків, капіталістів, духовенства, кулаків, підкулачників, ворогів народу і насамкінець самої нації через голодомор домігся свого. Як писав Ленін-Ульянов: “Треба довести людей до стану, аби вони за шмат хліба були готові на всьо!” Тому, тих, хто мав зайвий шмат просто знищували. В тих, хто розмовляв українською забирали не лише шмат хліба, але й життя. Залишкам все просто пояснили гаслом: “Кто нє работаєт — тот нє єст!” Електорат, що залишився, зрозумів, що краще лизати сраку керівництву, ніж працювати. В крайньому випадку, електорат був спроможний щось робити під наглядом, з-під палки. Тому, в нас на сьогодні є багатенько “інвалідів” і “пенсіонерів”, всіляких “ветеранів”. Тут є багато праці і законодавчій націоналістичній Верховній Раді і культурним товариствам, і сім’ям, і вчителям. Треба виховати Українця третього тисячоліття, який має горіти бажанням знайти улюблену справу і присвятити їй своє життя. То треба заохотити трудовим кодесом і легкістю в заснуванні власної справи. Малими податками. Людина, що сама себе і інших забезпечує працею мусить жити достойно. Над вихованням Українця третього тисячоліття мають працювати і школи всіх рівнів і батьки. Аби Українець обрав справу свого життя, він з перших кроків на цій Землі має виховуватися всебічно розвинутою особистістю і в плані мистецтв, і в плані спортивному, і в плані освітньому, і в плані трудовому.


Третьою причиною гальмування розвитку України є відсутність правди, панування кривди і брехні. Це і показуха. Олігархи, наприклад, уникаючи оподаткування і нещадно і безжально експлуатуючи українців створюють оазиси краси і на виборах влаштовують до цієї краси екскурсії. Агітують: “Полюбуйтеся, який я є господарник! Дайте Вами, державою покерувати і Ви заживете!!!” Панування кривди — це “наші” суди, що засуджують частіше патріотів, ніж окупантів. Брехня ллється з телеекранів, ЗМІ і газет. Відсутність правди відчувається в законодавстві.


Короче кажучи, лише перераховане, і ще багато чого корисного у Верховній Раді України можуть зробити виключно, лише націоналісти. Виключно тому, що в них є бажання. Насрати, що в них немає “досвіду і знань”, як волають вороги. Досвід набувається, знання дадуть наймані інститути, яких Україна має досить. Для остаточної оцінки можна запросити як експертів, так і звичайних людей.

Головне, що є в рядах націоналістів, це вірність нації і бажання зробити життя українців заможним і гідним. Україна на сьогодні має величезні перспективи рвонути вперед, до кращого життя. Але для цього треба обрати тих, хто завжди про то мріяв, тобто націоналістів, до Верховної Ради, і самим працювати не лише в полі, вдома і на роботі, але і в книжки заглядати і пісні вчити. Адже, без настрою, без гумору, без пісні життя і в золоті буде нудним. Дай Боже розуму українському виборцю! Хай, хоч раз, українці зрадіють з власного вибору :)

p/s: Світлина залишків "Південдизельмашу". Токмак. Злодії не торкнулися лише "братана".

p { margin-bottom: 0.25cm; line-height: 115%; }

Куди дивиться ЦВК...?



https://narodna-pravda.ua/2018/05/22/u-lovochkina-i-bojka-hakeri-znajshli-rosijski-pasporti/

Куди тільки дивиться ЦВК,
                                 або кого ми обираємо...❓

Гойдалка рейтингів гойдається в Україні круто

Перетікання рейтингів: Чому в Порошенка вже плюс, а у Зеленського – мінус
Фото з відкритих джерел

Наталія Лебідь
Журналіст

08:2903.07.2019 


Аналізуючи незвично високий рейтинг Володимира Зеленського перед другим туром, майже кожен експерт говорив таке: виборці голосують не так за Зеленського, як проти Порошенка – принаймні значна частина Зе-фанів. Іншими словами, грає роль не так симпатія до одного кандидата, як категоричне несприйняття іншого. Перші тижні після виборів скидалося, що саме так і є: популярність Петра Олексійовича продовжувала неухильно падати – настільки, що навіть його проходження до парламенту опинилося під питанням. 

Аж ось сталося майже диво. Антирейтинг партії Петра Порошенка "Європейська солідарність" вперше почав знижуватися. Цю тенденцію зафіксовано соціологами з Центру соціального моніторингу та Інститутом соціальних досліджень імені Яременка. Антирейтинг "ЄС" станом на 27 червня становить 44,1% і досі є найвищим серед інших політичних сил. Проте – важлива ремарка! – станом на 14 червня він становив 52%. Знадобилося менше двох тижнів, щоб негативне ставлення до Петра Олексійовича суттєво зменшилося і втратило цілих 7,9%. Між іншим, непогані справи також і у Юлії Тимошенко: її антирейтинг знизився з 21,3% до 15,5%.

Любить – не любить
Тим часом спостерігається й інша тенденція: падіння рейтингу партії керівничого президента Володимира Зеленського. Цитоване вище соцопитування встановило, що нині підтримка "Слуги народу" перебуває на рівні 43,2% (для порівняння: в "Опозиційної платформи" – 12%, "Батьківщини" – 9,4%, "Голосу" – 8,3%, "Європейської солідарності" – 8%).

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
 
Все нижче й нижче: Куди котиться рейтинг Порошенка?
17:5624.06.2019
Інститут імені Яременка провів вже шість хвиль досліджень, а відтак може констатувати: зростання рейтингу політсили Зеленського зупинилося в середині червня. До цього моменту партія "Слуга народу" тільки нарощувала популярність, пройшовши шлях від 39,9% до 47,4%. Але останнє дослідження зафіксувало падіння підтримки на 4%.

"Я би це не назвала стагнацією рейтингу "Слуги народу". Радше можна говорити, що вони пройшли свій максимум, а нині відбувається стабілізація рейтингу – відхід від якихось емоційних настроїв до більшого прагматизму", – коментує директор Інституту Ольга Балакірєва.

Пригадується, як іще в травні блогер Михайло Чаплига прогнозував, що "тримати лідерство "Слуга народу" буде десь з півроку, а потім рейтинг піде вниз. Натомість зростатиме "Опозиційна платформа – За життя". Трохи ростиме й Тимошенко, бо від запиту на нові обличчя буде дрейф до запиту на фахівців. Буде зсув від протесту проти старої системи до потреби в управлінні державою".

Чи дійсно така потреба вже є – сказати складно. Опитані нами експерти вказали на дві головні причини падіння рейтингу Зеленського та одночасного зменшення антирейтингу Порошенка. Це – розчарування у Зе-команді та усвідомлення, що за події в країні відповідає нова влада, а злитися на попередню – щонайменше, неконструктивно.

Перетікання негативу від президента з префіксом "екс" до чинного глави держави, в принципі, неминуче. Медовий місяць "Слуги народу" з українським виборцем добігає кінця, констатує політолог Кирило Молчанов. На його думку, електорат Зеленського частково відійде "Опозиційній платформі – За життя", а от виборець Порошенка може обрати собі новим кумиром Святослава Вакарчука та його "Голос".

Адже те, що Петра Олексійовича почали менше ненавидіти, ще не означає приріст до нього симпатій. Це – речі різні. 

Тарифи, кадри і "міжнародка" формують мінус
Однак чому втрачає популярність "Слуга народу"? "Бо щодо тарифів та Донбасу – невідомо як складеться, щодо решти питань – так само. Наші вибори були великим пренатальним центром, і після "пологів" прийшли до влади політичні немовлята, а тепер вони дорослішають, і їхні рішення подобаються не всім", – заявляє 112.ua директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. І додає: "Рейтинг буде падати на тлі останніх контраверсійних заяв та незадоволення деякими спікерами. І це при тому, що соціологи, вочевидь, ще не встигли врахувати останні заяви президентської команди".

А от керівник центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов наголошує не на тарифах, а на кадрах. "Подібно до того, як кохання вбиває натуралізм, конкретика руйнує політичну міфологію, і тоді в один прекрасний момент карета перетворюється на гарбуз. Тим паче якщо в цьому випадку спливають персонажі, які нагадують чи то Остапа Бендера, то чи Павліка Морозова, які живуть на дві країни і вже встигли заробити депортацію", – аналізує експерт Зе-команду.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
 
Зеленський обіцяв розібратися з МВФ і спитати українців щодо НАТО, але передумав
13:5120.06.2019
"Навіть людині без вищої юридичної освіти зрозуміло, що кандидатура, з погляду закону, не відповідає вимогам, які висувають до кандидата в депутати. Тим паче коли ряду осіб у зв'язку з тим, що вони не проживали останні 5 років в Україні, вже було відмовлено в реєстрації. Знову виходить, що друзям – усе, а іншим – закон? Безумовно, на тлі нинішніх високих рейтингових показників це видається дрібницею, але диявол, як завжди, – в дрібницях. Наслідки цієї кадрової всеїдності, як і експериментів з прикладним соціал-дарвінізмом, можуть відгукнутися вже через кілька місяців, коли з маленьких репутаційних втрат виростуть великі проблеми", – передрікає Золотарьов.

"Ключові помилки команди Зеленського – "тарифна", зовнішньополітична плюс відсутність наслідків реальної роботи протягом першого місяця роботи. Тобто таких наслідків, які могли би реально відчути українці. Бо перетворення формули "Роттердам+" та "Роттердам-" – це не зовсім те, чого очікували українці. А слова Геруса про те, що президент "пожартував" щодо тарифів, взагалі завдали чималої шкоди президентському рейтингу. Теоретично підтримка його політичної сили могла бути й на рівні 73%, але досягла максимуму у 51%. Нині рейтинг "Слуги" коливається в межах 40-45%, і оце і є наслідком всіх помилок та недопрацювань команди… Що може статися до виборів? Все залежить від дій президента. Теоретично його рейтинг може й зрости, якщо будуть просування щодо тарифів чи щодо війни на сході, – коментує для нашого видання директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник.

Цугцванг Зеленського
Але що тим часом відбувається в іншому таборі – в таборі колишнього президента Порошенка, якому виборці несподівано "пробачили" частину претензій? "Щодо Порошенка і Тимошенко, то люди починають забувати про те, що було нещодавно. У нас формується нова влада, і більшість негативу переноситься на неї автоматично. Соціальні мережі призвели до того, що пам'ять у населення атомізується, і робити якісь висновки протягом п’яти років багато хто просто вже не вміє. Тому настрої міняються залежно від подій, які тривали останні декілька місяців або навіть тижнів. І це ще в кращому випадку. Тож оскільки Порошенко вже понад місяць не є президентом, негатив щодо нього почав розсмоктуватися. Чи конвертується цей "розмитий" негатив у позитив – питання інше. Тут все залежить від того, наскільки Петро Олексійович зможе запропонувати людям нові ідеї. Приблизно те саме стосується і Юлії Тимошенко", – говорить заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.

Колись, іще до появи серед претендентів на президентське крісло Володимира Зеленського, оглядачі зазначали, що Юлії Тимошенко варто нічого не робити, щоб перемогти на виборах свого головного суперника - Петра Порошенка. Мовляв, всі помилки він зробить і так. Тепер же те саме справедливо щодо Зеленського: його команда самотужки топить власний рейтинг, а Порошенко і Тимошенко можуть просто спостерігати за процесом. Звісно, не без того, щоб внести в нього деякий креатив, але й це, мабуть, не є обов’язковим.       

Ще один нюанс, який ускладнює й без того складне становище "Слуги народу", полягає в тому, що у Володимира Зеленського – надто "строкатий" виборець, а фактично – чимало різних електоральних груп, й усім одразу догодити важко, ба навіть неможливо. На цю обставину також вказує Богдан Петренко.

"Зеленський "продовжує працювати в тому ж дусі, в якому він працював до виборів, тобто "за все хороше і проти всього поганого". Та якщо раніше це створювало йому голоси, то зараз від нього вимагають вибору, адже електорат Зеленського охоплює значний пласт людей – від колишніх біло-блакитних до помаранчевих та інших патріотичних сил. І будь-який крок, який робить Зеленський в той чи інший бік, вже не збільшує його підтримку, бо не можна подобатися усім", – каже експерт.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
 
Гройсман розповів, чому не захотів приєднатися до партії Порошенка
23:1501.07.2019
"А загалом же не Зеленський продукує більшість ідей, а його офіс – Разумков зі Стефанчуком та інші, й у мене таке складається враження, що вони закидають у соціум якусь тезу (від референдуму до російської мови), а потім вивчають, який вона має резонанс… І хоча складно виділити у Зеленського якісь конкретні фатальні помилки, вся його поведінкова стратегія призводить до того, що рейтинг "Слуги народу" врешті-решт обвалиться. Тим паче що свого ядерного електорату, який стримав би падіння, як у Порошенка чи Тимошенко, він не має", – говорить Петренко.

І при цьому саме новообраний глава держави нестиме відповідальність за всі процеси, що відбуваються в Україні. "Дедалі більше людей починають пов’язувати і добре, і погане у теперішньому житті саме із Зеленським та його командою. А загалом гальмування рейтингу "Слуги" пов’язано із вичерпуванням своєї електоральної ніші, із не зовсім вдалими заявами (зокрема, й зовнішньополітичними), через які частина виборців починає дивитися на нового президента скептично. Тож надалі антирейтинги політиків, які вже відійшли від влади, знижуватимуться, а тих, хто ще при владі, – зростатимуть", – вважає експерт.

"Старі добрі політики"
Одним словом, у значно виграшній ситуації нині перебувають ті політики, які вже постояли біля керма, а наразі залишили його, поступившись місцем іншим. Принаймні тимчасово.

"Політичний ринок перенасичений так званими "новими обличчями". Приходять незнайомі люди, за якими – жодних досягнень і жодних конкретних пропозицій. І ось цього кота в мішку й пропонують купити. Спочатку "Слуга народу" – і нові обличчя, потім "Голос" – і так само нові обличчя, потім ще хтось, але неодмінно з новими обличчями. Відповідно, виборець розгублений і починає згадувати старих добрих політиків" – іронізує засновник аналітичного центру "Інститут Горшеніна" Кость Бондаренко.

"У Порошенка та Тимошенко рейтинги суттєво не зростуть, але й не впадуть, – додає він, відповідаючи на запитання. – Мені здається, що в цьому таборі вони вже зафіксувалися на певній позначці. Плюс багато що залежатиме від явки виборців".

Що ж стосується тих трансформацій, які нині переживає суспільне ставлення до Володимира Зеленського, то провина за розчарування лежить не тільки на самому президентові, але й на інфантильно-наївній частині соціуму. "Кожен виборець наділяв його якимись своїми властивостями, тобто хотів бачити у ньому "свого" Зеленського. Хтось бачив його Голобородьком, хтось – антиПорошенком. Але ось він став президентом – і якась частина людей прогнозовано розчарується в ідеалізованому Зеленському, а це, відповідно, вдарить по його партії", – резюмує Бондаренко.

Остаточні висновки будемо підбивати після 21 липня. До дострокових парламентських виборів лишається менш ніж три тижні.

Наталія Лебідь

https://ua.112.ua/statji/peretikannia-reitynhiv-chomu-u-poroshenka-vzhe-plius-a-u-zelenskoho-minus-498250.html

21 липня за 21, за Свободу !

21 липня 2019 у списку партій до врУ голосуй за номер 21 !
За ВО Свободу, за Українських Націоналістів, які жодного разу не зрадили і ніколи не зрадять Україну !

#Україна_понад_усе #Є_Свобода_буде_Україна


 

"європейська солідарність" закликала

"ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ" ЗАКЛИКАЛА ЗУПИНИТИ РЕВАНШ В УКРАЇНІ: ОПУБЛІКОВАНО ТЕКСТ ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ХАРТІЇ
2 Липня 2019 14:01

Політична партія "Європейська Солідарність" сьогодні, 2 липня, опублікувала текстЄвроатлантичної Хартії, у якій закликає українських політиків продовжити курс на здобуття повноправного членства в Євросоюзі та НАТО, а також докласти зусиль для зупинення проросійського реваншу.

Ми, українські політичні сили, для реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору, визначеного Конституцією України, керуючись європейським та євроатлантичним вибором Українського народу, який зумовлений європейською цивілізаційною ідентичністю України, її історичними відносинами з членами європейської та євроатлантичної спільнот, які ґрунтуються на спільних цивілізаційних цінностях та відданості захисту людської гідності та прав людини, нагадуючи, що спроба відмовитися від європейського курсу держави спричинила Революцію Гідності та вшановуючи пам’ять Небесної Сотні, ставлячи за мету створення належних умов для подання заявки про вступ України до ЄС і отримання Плану дій щодо членства в НАТО, усвідомлюючи, що лише цей курс гарантуватиме незалежність, безпеку і суверенітет України, розбудову її як демократичної правової держави, добробут та процвітання громадян України, прагнучи не допустити реваншу сил, які  мають на меті відмовитися від європейської та євроатлантичної інтеграції України, розуміючи, що припинення збройної агресії Російської Федерації і відновлення територіальної цілісності та суверенітету України можливе лише шляхом подальшого зміцнення міжнародної солідарності у підтримці України і посилення нашої держави внаслідок реформ, необхідних для набуття повноправного членства у ЄС і НАТО, укладаємо цю Хартію, зобов’язуючись забезпечити:

1. реалізацію положень Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору;

2. безумовний пріоритет цього курсу, співпрацю щодо його реалізації, недопущення його ревізії;

3. включення курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію до Коаліційної угоди та Програми діяльності Кабінету Міністрів України та конкретних заходів, спрямованих на досягнення цієї мети;

4. визначення окремого дня/години/пункту порядку денного у діяльності Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, під час якого відбувався б розгляд питань і схвалення законопроектів, присвячених європейській і євроатлантичній інтеграції;

5. посилення інституційних спроможностей органів державної влади для ефективної реалізації політики європейської та євроатлантичної інтеграції України;

6. виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, включаючи  забезпечення повноцінного функціонування поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі;

7. виконання Річної національної програми співробітництва Україна – НАТО на 2019 рік, належну підготовку і виконання таких програм у подальші роки, з метою досягнення мети взаємосумісності Збройних Сил України з арміями союзників;

8. підготовку та подання у грудні 2019 року до Північноатлантичної ради НАТО та Генерального секретаря НАТО звернення про  намір України отримати План дій щодо членства в НАТО з метою започаткування змістовної дискусії з цього питання серед союзників;

9. дотримання органами влади Плану заходів з реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору (Указ Президента України "Питання європейської та євроатлантичної інтеграції" від 20 квітня 2019);

10. приєднання України до Програми розширених можливостей НАТО;

11. консолідовану позиція на підтримку продовження політики залучення військової та оборонної допомоги Україні з боку міжнародних партнерів як для модернізації ЗСУ, так і зміцнення стійкості українського війська в умовах триваючої зовнішньої агресії;

12. недопущення скорочення Збройних Сил України до припинення агресії Росії та відновлення суверенітету і територіальної цілісності України;

13. інтеграцію України до енергетичного та цифрового ринку ЄС, наближення до стандартів Шенгенської зони та поглиблення митного співробітництва,  співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки;

14. використання заходів у рамках ініціативи ЄС «Східне партнерство» для обміну досвідом і найкращими практиками на шляху євроінтеграції, і на цій основі зміцнення зв’язків між східноєвропейськими партнерами та ЄС;

15. співробітництво і подальшу інтеграцію України з ЄС і НАТО у сфері освіти і науки;

16. підвищення професійної компетентності державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, військовослужбовців і працівників Збройних Сил України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції;

17.  продовження ефективної інформаційної політики у сферах європейської та євроатлантичної інтеграції України, протидію поширенню неправдивої інформації і маніпуляціям громадською думкою, недопущення медіа окупації інформаційного простору України російським капіталом;

18. співпрацю з ЄС і НАТО у протидії загрозам інформаційної безпеки та кібербезпеки, протидії транснаціональній злочинності, забезпеченні стійкості критичної інфраструктури, посиленні охорони кордонів, мінімізації ризиків у сфері міграції;

19. співробітництво України з НАТО щодо моніторингу ситуації та спільного реагування на агресію Російської Федерації, включаючи мілітаризацію, в акваторіях Чорного та Азовського морів і районі Керченської протоки з метою забезпечення свободи судноплавства в регіоні.

20. створення та розвиток військової бази на Сході України та військово-морської бази на узбережжі Азовського моря;

21. впровадження упродовж 2020 року принципів ефективного оборонного менеджменту, підготовки, управління, планування, бюджетного забезпечення, закупівель, прийнятих у державах-членах НАТО;
22. належний рівень соціальної підтримки учасників бойових дій, їх адаптації до мирного життя;

23. поліпшення фінансування, кадрового та матеріально-технічного забезпечення діяльності закордонних дипломатичних установ України, які забезпечують співробітництво з Європейським Союзом та НАТО;

24. залучення міжнародної допомоги відповідно до визначених стратегічними документами цілей і завдань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Як повідомив п'ятий президент Петро Порошенко, "Європейська Солідарність" разом з дипломатами і юристами розробила фундаментальний документ - Євроатлантичну Хартію, яка є планом узгоджених дій різних політичних сил з метою прискорити вступ України до НАТО.

Записи анархіста 21 ст. від 20.06.19 р. КСУ і Філарет - нікчеми!

20 червня 2019 р.  (7527)
Записи анархіста 21 ст. від 20.06.19 р.
КСУ і Філарет - нікчеми!



Непростий день видався 20 червня, де трагічні події  загибелі народного депутата Дмитра Тимчука зійшлися зі виясненням обставин жахливої загибелі 11-річної дівчинки Дарини Лук'яненко  на Одещині. Разом це показує небезпеку соціуму, в якому ми опинилися зараз і живемо або точніше: виживаємо. І скажу щиро, при всій повазі до Дмитра Тимчука, загибель безневинної дівчинки мене жахає набагато більше, бо так немає бути. Але, на жаль, - так є. І хто зна, коли припиниться?..
Звичайно, що важко обійти увагою дві абсолютно тотожні за своєю реальною нікчемністю події, як визнання Конституційним Судом України чинним Указ про розпуск Верховної Ради України Президента України Володимира Зеленського, а друга – це малозначиме зібрання, організоване колишнім самопроголошеним Патріархом Філаретом (Денисенком), як «Помісний Собор» та його заяву про відновлення Київського патріархату. Сповна аналогічні події за своєю нікчемністю. У кожного може бути своє ставлення до цих двох подій, а я заявляю про своє зневажливе ставлення до обох. І поясню, чому. 
Так, справді, в законодавстві України існують прогалини, де важко визнати чітко правознавчу норму, але саме КСУ, як найвищий судовий орган!- для того і створено, щоб ці прогалини заповнити своїм рішенням – це світова практика, а не я то тільки-но придумав. Голова ВРУ Андрій Парубій надав КСУ чіткі письмові докази, що коаліція фракцій з більшістю голосів від конституційної норми існувала від 2016 р. по травень 2019 р. коли фракція «Народного фронту» заявила про свій вихід з неї, але КСУ проігнорував ці докази і заявив, що він не спроможний встановити наявність коаліції, отже визнає Указ президента правочинним, хоча в ньому взагалі немає посилання на причини розпуску парламенту, що є протиріччям діючому законодавству, зокрема положенням Конституції України ст. 90 (Я описав все детально у ЗА від 12.06.19). Тобто КСУ пішло на догоду політичній кон'юнктурі, що в загальному плані є непогано, оскільки відміна виборів, які вже розпочалися, внесла б хаос у цей процес. Але юридичної правди у тому немає! КСУ переклало свої обов'язки вирішувати правові конфлікти на головного носія влади – на народ, що ставить під запитання потребу існування такої надкоштовної установи, якою є Конституційний Суд. З того всього у мене двояке ставлення до цієї події, бо як анархіст я за всі послаблення державних інституцій на користь народовладдя, але як людина, що дотримується норм певного правопорядку визнаю, що це є протизаконний вчинок і я з ним категорично не згоден.
Стосовно псевдо-собору Філарета, то тут і говорити немає про що, оскільки тут немає жодних наслідків для вже існуючої і діючої Православної церкви України – ніякого розколу не відбулося і не буде, що і підтвердила «наявність відсутності» хоч одного діючого ієрарха від ПЦУ, яким, до речі, не є і Філарет «за власним бажанням», як не є вже «почесним Патріархом», бо і цього звання позбавив сам себе. Мені навіть шкода цієї людини, тому що свіжа ще пам'ять про Любомира Гузара, видатного діяча УГКЦ, який надзвичайно гідно добровільно пішов з посади очільника своєї церкви, у величезній повазі та почестях відійшов до Бога та був похований як Провідник і Світоч української нації. Для Філарета це вже нездійсненна річ. Людина самознищилась, хоча ще є жива. Вкотре визнаю просту і надзвичайно всеохоплюючу істину: на все є Воля Божа. Значить у Бога не та заслуга для Філарета, якою була для Любомира Гузара. На тому і – амінь.

(Щоденні записи анархіста 21 століття по Р. Х. Богдана Гордасевича про його життя-буття в Україні)

КСУ визнав конституційним указ про розпуск Верховної Ради

КСУ визнав конституційним указ про розпуск Верховної Ради – офіційно
20 Червень 2019
Суд послався на те, що за Конституцією «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ»
Суд послався на те, що за Конституцією «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ»

Конституційний суд України визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) указ президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів». Про це сайт суду повідомив увечері 20 червня, інформує Радіо Свобода.

Суд зазначив, що виник «конституційний конфлікт між президентом України та Верховною Радою України щодо підстав дострокового припинення повноважень, який не має правового вирішення, так як Основний Закон України не визначає порядку припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, а регламент Верховної Ради України, всупереч вимогам статті 83 Конституції України, не передбачає порядку припинення діяльності коаліції депутатських фракцій депутатських фракцій у Верховній Раді України».

«Водночас, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ; народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5 Конституції України). Це засадниче положення конкретизується приписом статті 69 Конституції України про те, що народне волевиявлення здійснюється через вибори», – ідеться в повідомленні.

«Конституційний суд України констатував, що розв’язання конституційного конфлікту народом шляхом проведення позачергових виборів до Верховної Ради України відповідає вимогам частини другої статті 5 Конституції України», – наголошується в інформації на сайті суду.

Рішення Конституційного суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Президент України Володимир Зеленський 20 травня під час інавгураційної промови оголосив про розпуск Верховної Ради 8-го скликання. 21 травня він підписав указ «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради 8-го скликання та призначення позачергових виборів». Позачергові парламентські вибори, згідно з указом президента, призначені на 21 липня цього року.

23 травня указ набрав чинності після опублікування в «Урядовому кур’єрі», наступного дня в Україні стартувала виборча кампанія.

24 травня народні депутати від фракції «Народний фронт» Андрій Тетерук та ІгорАлексєєв внесли до КСУ подання з 62 підписами народних депутатів про неконституційність указу Президента про дострокове припинення повноважень Ради. Вони попросили розглянути це подання впродовж місяця.

29 травня КСУ відкрив провадження у справі і призначив її розгляд у формі усного слухання на 11 червня, після цього суд перейшов до розгляду справи на закритій частині.

https://ua.krymr.com/a/news-konstytutsiianyi-sud-ukrainy-rozpusk-verkhovnoi-rady/30010918.html

Праймеріз - справа громад

Вибори 2019

Вибори до Верховної Ради стануть одним із переламів у новітній історії України. Майбутнє країни залежатиме від якості виборчого процесу і від якості «людського матеріалу», тобто людей,  які зайдуть у нову Раду і з першого дня зустрінуться з колосальними викликами.




В Україні встановилася ганебна традиція – до дня голосування українців катають у чарівній кареті, а після дня Х карета перетворюється на гарбуз. Від хвороби популізму немає панацеї, але є рецепт, який дозволить звести до мінімуму її прояви. Це послідовний і наполегливий пошук  гідних кандидатів із широким громадським обговоренням; праймеріз; прозорі виборчі списки.Ми не можемо чекати, доки новообрані кандидати навчаться і опанують нову сферу діяльності – нам потрібні люди, які вже вміють перемагати.

Сьогодні ГО «Справа громад» отримала карт-бланш. Ми говорили про потребу оновлення партії «Солідарність» як базової рушійної сили змін останні 5 років? Ми наполягали на  потребі запустити соціальний ліфт для кращих, компетентних, вмотивованих? Нас почули. Тепер маємо відповідальність – реалізувати це. 

Це не жарт, це не «фішечка». Такого в Україні ще не було. Громадська організація уклала з партією меморандум і оголошує загальнонаціональне полювання на «історії успіху».

Ми знаємо – серед мільйонів активних, проукраїнсько- налаштованих, порядних, компетентних громадян є ті, хто хоче і може показати нову якість парламентаризму. 

Так, часу вкрай мало. Тож ми намагаємося спростити цей рекрутинг і висуваємо низку вимог до потенційних кандидатів.

Ми хочемо рекомендувати тих, хто може показати: «я це зробив». Досить давати поради, ми не країна рад. До парламенту мають йти люди, що мають за плечима реалізовані проекти, ініціативи, досягнення – те, що вже позитивно змінювало життя громадян, громад, країни. У нас немає часу очікувати, доки обранці вчитимуться бути корисними для України. Нам потрібні люди, які вже змінюють реальність на краще. Безумовним критерієм є  особиста доброчесність.


Обов’язкова вимога – нас єднають Принципи і Цінності! Ідеологічні підвалини ГО «Справа громад» відкриті і ми ними пишаємося. 

Але перед тим, ми просимо  - запропонуйте – хто на Вашу думку є ТИМ САМИМ кандидатом із історією успіху?

  • Можливо ті, кого Ви радите не захочуть бути депутатами. 
  • Можливо вони не поділятимуть нашого республіканства, бо обстоюють принципи соціал-демократів чи пастафаріанці . 
  • Можливо запропонована Вами кандидатура отримає шквал критики від інших.  
  • Можливо все.
Але щоб це зрозуміти, ми маємо почути голос громади.

Ми почуємо, зберемо Ваші пропозиції і отримаємо близько 250 прізвищ, яких ВИ називатимете найбільше.

Саме цей перелік Історій Успіху і отримає «Солідарність», коли на з’їзді «оновлення» для партії стане не обіцянкою, а фактом. 

Якісна політика – справа відповідальних громадян. 

Res_Publica потребує твоєї думки.

Реєструйтесь, Пропонуйте, Обирайте

Націоналістам завадять потрапити в Верховну Раду

Останнім часом ми стали свідками відчайдушних спроб патріотів закликати Володимира Зеленського до вибачень за його різні антиукраїнські висловлювання. На жаль, реагувати на вимоги націоналістів чи присягати їм переможець президентських виборів та його представники навіть на збираються. Більш того, ледь не першою справою після інавгурації Зеленський пообіцяв перевірити конституційність закону про винятковий статус української мови. Судячи з настрою влади та поствиборчого торжества одних олігархів над іншими, народ наступні п'ять років знову зіткнеться з повною байдужістю Банкової. При цьому захист національних інтересів України погрожує знову бути обмеженим лише популістськими гаслами чиновників, нездатних адекватно зреагувати на зовнішні та внутрішні загрози.

Здавалося, що в ситуації близького реваншу антиукраїнських сил в країні створюються всі передумови для того, щоб народ підтримав націоналістів і ветеранів АТО в їх прагненні потрапити у владу. Прийдешні вибори у Верховну Раду в даному разі виглядають ідеальною можливістю для "Свободи", "Національного корпусу" і "Правого сектору" знайти нових прихильників та подолати прохідний бар'єр, отримавши, врешті-решт, достойну кількість мандатів. Але насправді, це буде можливим тільки у разі чесної політичної боротьби, яку на парламентських виборах націоналістам ніхто не обіцяє.

Досить складно жити ілюзіями щодо успіху патріотів на виборах, насамперед, тому що тренд на боротьбу з "правими популістами" разом з Україною охопив вже всю Європу. Європейські демократи та ліберали готові на все, аби націоналісти Австрії, Німеччини, Італії, Данії, Швеції, Франції та Іспанії не змогли створити потужну праву фракцію за результатами прийдешніх з 23 по 26 травня виборів у Європарламент. Європейська народна партія у співпраці з Альянсом лібералів та демократів досить успішно займаються дискредитацією представника італійської праворадикальної партії "Ліга" Маттео Сальвіні та депутата Бундестагу з "Альтернативи для Німеччини" Маркуса Фронмаєра. Тобто, виявляється, на щонайвищому рівні напередодні ключових для ЄС виборів проводиться незаконне інформаційне та політичне цькування правих політиків, маючих багатомільйонну підтримку виборців.

Зрозуміло, що подібної долі не уникнути й нашим патріотам. Президентські вибори вже продемонстрували, що ангажовані ЗМІ безпринципно діяли проти Руслана Кошулинського, а виборчий бюлетень заповнили імена технічних кандидатів. Примітно, що Дмитро Гордон, що вважає себе незалежним журналістом, перед першим туром виборів істерично скаржився на погрози з боку Кошулинського та інших членів "Свободи". Той самий бруд на адресу націоналістів варто очікувати й на парламентських виборах. Центр "Соціальний моніторинг", Український інститут соціальних досліджень імені

О. Яременка та Соціологічна група "Рейтинг" вже почали впливати на громадську думку, передрікаючи за результатами опитувань "Свободі" лише 1,8% голосів на прийдешніх виборах у Верховну Раду. Аналогічно з об'єднанням християнських демократів і лібералів на шкоду правим у Європі, проти Кошулинського, Білецького, Тягнибока явно готуються спільні акції з боку "БПП-Солідарності", "Батьківщини", "Громадської позиції, "Опозиційної платформи - За життя" тощо.

Таким чином, що в ЄС, що в Україні всіх, хто піднімає гострі соціальні та міграційні питання та справедливо турбується про збереження національної ідентичності та культури, записують в низку екстремістів та дешевих популістів. Звинувачуючи правих опонентів у радикалізмі та жорсткості, ЄНП та їх союзники в запалі політичної боротьби забувають демократичні цінності та норми європейського виборчого законодавства. Тим самим, подається поганий приклад Україні та іншим країнам, які прагнуть потрапити у ЄС, що націоналістів треба видавлювати у будь-який спосіб з влади та цілком позбавляти їх можливості впливати на політичне життя своєї країни.