хочу сюда!
 

Алинка

27 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 24-37 лет

Заметки с меткой «вибори»

Політичні йолопи

Звільнення всього складу Центрвиборчкому, який найчесніше за всі роки Незалежності провів президентські і парламентські вибори – це показова розправа з усіма, хто служить закону, а не новій владі. Парламентські фракції, які називають себе опозиційними, але своїми голосами допомогли Зеленському свавільно і безпідставно розправитися із ЦВК через обіцяні їм квоти у новій Комісії – несуть повну відповідальність за узурпацію влади і фальсифікації наступних виборів. Політичні йолопи, у яких за дрібні подачки з президентського столу остаточно відібрало розум!

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Підсумкові результати у львівських виборчих округах

Підсумкові результати у львівських виборчих округах.

 

За даними електронних протоколів, відправлених у ЦВК на цей момент, маємо такі результати:

 

за партійними списками (100% оброблених протоколів):

"Голос" — 23,09%

"Слуга народу" — 22,03%

"Європейська солідарність" — 19,87%

"Батьківщина" — 9,44%

"Свобода" — 5,46%

"Радикальна партія Олега Ляшка" — 4,13%

"Сила і честь" — 3,31%

"Самопоміч" — 2,84%

"Громадянська позиція" — 2,67%

"Українська стратегія Гройсмана" — 2,6%

"Опозиційна платформа – За життя" — 1,71%

 

на мажоритарних округах Львівської області

 

№115 (Львів) — 100% протоколів:

— Наталя Піпа ("Голос"): 30,0%

— Юрій Михальчишин (самовисування): 21,7%

— Володимир Квурт: 15,9%

 

№116 (Львів) — 100% протоколів:

 Микола Княжицький (ЄС): 23,1%

— Марта Романяк ("Голос"): 20,1%

— Ростислав Мельник ("Слуга народу"): 13,1%

— Валерій Веремчук ("Громадянська позиція"): 11,4%

— Ірина Фаріон ("Свобода"): 10,4%

— Ігор Зінкевич (самовисування): 7,7%

— Ірина Подоляк ("Самопоміч"): 5,1%

 

№117 (Львів) — 100% протоколів:

— Ярослав Рущишин ("Голос"): 25,1%

— Оксана Юринець (самовисування): 23,8%

— Роман Фединяк ("Слуга народу"): 19,4%

— Тарас Стецьків ("Громадянська позиція"): 7,4%

 

№118 (Львів, Пустомитівський) — 100% протоколів:

— Галина Васильченко ("Голос"): 31,6% (28 543 голоси)

— Богдан Дубневич (самовисування): 29,8% (26 924 голоси)

— Артем Федецький ("Слуга народу"): 12,4%

За даними парелельного підрахунку голосів (100% протоколів, при цьому дані оприлюдених на сайті ЦВК результатів за дільницями не відрізняються від даних паралельного підрахунку):

— Галина Васильченко ("Голос"): 31,6% 

— Богдан Дубневич (самовисування): 29,9% 

За даними єдиного в області мажоритарного екзит-полу (спільно фінансованого двома фаворитами), розподіл голосів був таким:

– Г. Васильченко: 36,0%

– Б. Дубневич: 23,6%

 

№119 (Бродівський, Буський, Радехівський, частина Кам’янка-Бузького) — 100% протоколів:

— Михайло Бондар (ЄС): 15,6% (12 790 голосів)

— Орест Кавецький ("Слуга народу"): 15,4% (12 650 голосів)

— Олег Шиба ("Голос"): 15,0% (12 321 голос)

 

№120 (Городоцький, Мостиський, частина Самбірського) — 100% протоколів:

— Ярослав Дубневич (самовисування): 43,5%

— Тарас Елейко ("Голос"): 18,6%

— Володимир Гірняк ("Громадянська позиція"): 17,9%

 

№121 (Борислав, Дрогобич, Трускавець, Дрогобицький) — 100% протоколів:

— Орест Саламаха ("Слуга народу"): 19,8%

— Михайло Задорожний (ЄС): 16,0%

 

№122 (Жовківський, Яворівський) — 100% протоколів:

— Павло Бакунець ("Самопоміч"): 14,8% (13 438 голосів)

— Віталій Андрейко ("Голос"): 13,7% (12 360 голосів)

— Роман Демчина (самовисування): 10,8%

— Андрій Дума ("Громадянська позиція"): 10,6%

 

№123 (Новий Розділ, Золочівський, Миколаївський, Перемишлянський) — 100% протоколів:

— Тарас Батенко (самовисування): 45,1%

— Тарас Чолій ("Голос"): 15,1%

— Олег Дуда (ЄС): 13,5%

 

№124 (Червоноград, Сокальський, частина Кам’янка-Бузького) — 100% протоколів:

— Юрій Камельчук ("Слуга народу"): 16,1%

— Оксана Береза ("Свобода"): 13,8%

— Юлія Мороз ("Батьківщина"): 11,1%

— Сергій Касян (самовисування): 10,9%

— Валентина Ведровська ("Голос"): 10,5%

— Олег Мусій ("Громадянська позиція"): 9,6%

— Остап Семерак (самовисування): 8,8%

. . . . . 

— Олег Махніцький (самовисування): 1,8%

 

№125 (Самбір, Сколівський, Старосамбірський, Турківський, частина Самбірського) — 100% протоколів:

— Андрій Лопушанський (самовисування): 23,38%

— Юрій Доскіч (самовисування): 18,73%

— Микола Яворський ("Слуга народу"): 15,88%

— Ігор Піхоцький ("Народний Рух України"): 10,96%

 

№126 (Моршин, Стрий, Жидачівський, Стрийський) — 100% протоколів:

— Андрій Кіт (самовисування): 23,9%

— Андрій Гергерт ("Свобода"): 19,3%

— Володимир Наконечний ("Слуга народу"): 14,3%

— Олег Канівець ("Громадянська позиція"): 12,1%

— Євгеній Гірник (самовисування): 8,4%

— Володимир Гаврон ("Голос"): 8,2%

 

 

26.07.2019

Моя Україна голосує і зростає в тому процесі кудись

Хто ставить "галочки". Портрет виброця 1998-2019
Сьогодні 14:15
Хто ставить "галочки". Портрет виброця 1998-2019

Як голосували різні категорії громадян на парламентських виборах протягом останніх 20 років.

У 1998-му в Україні вперше провели екзит-пол. Відтоді й дотепер його організовує Фонд «Демократичні ініціативи» разом із відомими соціологічними компаніями. Вибори-1998 відбувалися за змішаною системою, прохідний бар’єр для партій становив 4%. На дільниці прийшло 70% громадян. Того року Комуністична парія України востаннє отримала найбільше мандатів у Верховній Раді. За результатами екзит-полу, найактивніше за комуністів голосували люди з освітою, нижчою за середню. Крім того, КПУ мала більшу підтримку серед росіян та інших національностей, ніж серед етнічних українців. Її підтримала половина виборців Криму, третина на Сході, Півночі та Півдні, тільки 6% на Заході та 16% у Києві. Також у тих виборах уперше взяла участь створена роком раніше Партія регіонального відродження України, згодом перейменована на Партію регіонів. Вона отримала тоді лише 0,9% голосів.

У парламентських перегонах 31 березня 2002-го взяло участь 65% громадян. КПУ витіснив із першого місця новостворений блок Віктора Ющенка «Наша Україна», куди ввійшли Народний рух та ще сім політичних сил, опозиційних до президента Леоніда Кучми. Екзит-пол з’ясував, що комуністи втратили прихильників серед наймолодшої аудиторії, яка проголосувала за блок Ющенка. Також наймолодші виборці віддали найбільше голосів проти всіх політсил. Партія регіонів потрапила до парламенту в складі пропрезидентського блоку «За єдину Україну!», який здобув третій результат у голосуванні за списки.

Помаранчева революція та програш Віктора Януковича на президентських перегонах мобілізували електорат Партії регіонів. На виборах-2006 регіонали здобули найвищий результат і сформували найбільшу парламентську групу. За них голосували переважно східні області, мешканці міст віком за 60 років із середньою спеціальною освітою — робітники. На другому місці був Блок Юлії Тимошенко, за який голосували села в Центрі, на третьому — блок «Наша Україна» із сільським електоратом на Заході. Комуністи тоді ледве подолали виборчий бар’єр. Оскільки співпраця «Нашої України» з регіоналами не склалася, у квітні 2007-го президент Ющенко розпустив парламент, і восени того самого року відбулися позачергові перегони до Ради. За результатами вони були подібні до попередніх.

 

Вибори-2012 минули за новими правилами: президент Янукович та його парламентська більшість підняли прохідний бар’єр до 5% і заборонили блокам брати участь у перегонах, щоб не дати опозиції об’єднатися. Крім того, Янукович відмовився вступати у Митний союз із Росією, що не відповідало уявленням його електорату про дружбу з північним сусідом. У результаті вибори продемонстрували падіння рейтингу Партії регіонів на Півдні та Сході на користь комуністів. Регіонали все ще перші в списку з 30%, проте КПУ набрала 13% на відміну від 3–5% на попередніх перегонах. Всеукраїнське об’єднання «Свобода» того року ввірвалося до парламенту з понад 10%, хоч опитування показували їхнє балансування на рівні прохідного бар’єра.

У 2014-му позачергові вибори до парламенту відбувалися в умовах війни: у них не брав участі Крим, дев’ять округів Донецької області та шість Луганської. Явка становила понад 52%. На першому місці з 22% опинився «Народний фронт» Арсенія Яценюка, який перед тим вийшов із «Батьківщини» разом з Олександром Турчиновим. Майже стільки само отримав президентський Блок Петра Порошенка. Третє місце з 11% посіла «Самопоміч» Андрія Садового, яку підтримали західні області. Оскільки Партія регіонів після Революції гідності розпалася, а її електорат залишився без вибору, то на уламках політсили утворився Опозиційний блок з аналогічною ідеологією та незмінно біло-синім логотипом. На парламентських перегонах вони здобули 9,4% традиційно від Сходу, виборців за 60 років із середньою освітою.

Нинішній президент Володимир Зеленський, чия політтехнологія, можна сказати, хакнула українську демократію, дістав безпрецедентну підтримку на президентських виборах. І, логічно, вирішив на хвилі популярності отримати ще й більшість у парламенті, тому оголосив дострокові вибори в Раду. Хід удався, пропрезидентська партія «Слуга народу» набрала 43% в голосуванні за списки, до того ж виграла в більшості мажоритарних округів, де від неї балотувалися люди, про яких буквально не можна знайти жодної інформації. Попри те що явка на цих виборах була найнижчою в історії — 49%, «нові обличчя» від «Слуги народу» перекроїли політичну ситуацію навіть на Донбасі, де традиційно перемагали міцно вкорінені місцеві регіонали. В Опозиційному блоці стався розкол, у результаті якого сам він із Євгеном Мураєвим на чолі та Рінатом Ахметовим за плечима навіть не подолав бар’єр. Натомість «Опозиційна платформа — За життя» Віктора Медведчука, куди з Опозиційного блоку перейшов, наприклад, Юрій Бойко, має друге місце з 13%. Результат міг бути вищим, адже ОПЗЖ ділила електорат з іншими проросійськими партіями.

Проте окремо на Сході та Півдні Опозиційний блок здобув 8% та 5,5% відповідно. Також тут популярна Партія Шарія, яка до парламенту не пройшла, але отримає фінансування з бюджету: 6,5% на Сході та 4,8% на Півдні. При цьому серед прихильників антиукраїнського блогера Анатолія Шарія переважають виборці з вищою освітою та студенти.

«Європейська солідарність» Порошенка та «Батьківщина» Тимошенко отримали по 8%. «Євросолідарність» підтримували ті самі виборці, що й до того залишалися прихильниками Порошенка: середнього віку, із вищою освітою, мешканці міст на Заході. Електорат «Батьківщини» — із Заходу та Центру, живе в селах, переважно за 60 років та максимум із середньою освітою. Ще одна сенсація виборів — «Голос» Святослава Вакарчука. Партія здобула 5,8% буквально з нуля, відібравши в сили Порошенка частину освіченого електорату на Заході країни.

За даними екзит-полу, більше ніж половина виборців були прихильниками своїх партій давно, це стосується електорату «Євросолідарності», «Батьківщини», «Свободи», «Опозиційної платформи — За життя» та Опозиційного блоку. В останній момент визначалися ті, хто проголосував за «Українську стратегію» Володимира Гройсмана, Радикальну партію Олега Ляшка, «Громадянську позицію» Анатолія Гриценка та «Голос».

Автор: Ганна ЧАБАРАЙ

Записи анархіста 21 ст. від 22.07.19 р. Вибори 21.07.19

22 липня 2019 р.  (7527)
Записи анархіста 21 ст. від 22.07.19 р. 



Вибори 21.07.19

Волею долі і роботи я був присутній на виборах нашого виборчого округу №116 і спостерігав за діяльністю кількох виборчих дільниць одночасно, але найбільше за дільницею № 462143, бо моє робоче місце знаходилося майже в притул. І що можу сказати? Якщо коротко: дуже добре. Далі – детальніше.
Спершу зауважу, що приймав участь у багатьох вже виборах в Україні і як член виборчої комісії, і як керівник штабу по виборах народного депутата, а в іншому випадку – як член команди, тобто хочу сказати тим, що знаю виборчий процес в усіх аспектах включно з видами фальсифікацій, проти яких був завжди не в агресивному форматі, а моральному. І саме тому я щасливий, що вибори в Україні починають бути чесними і завдяки більш суворому законодавству за фальшування, як і суто моральному аспекті, коли і не виникає бажання щось підтасовувати.
Ще одною проблемою було класичне становище за технологією «Совка», що називалося «право вибору без вибору», тобто це або вибір поміж комуністом і комуністом й нікого більше, або один «прохідний» відомий кандидат і купа невідомої дрібноти типу безкінечного обрання Юхима Звягільського або на тепер – Андрія Деркача. На щастя, це в минулому. Відтепер вибір величезний і це гарно.
Тому і саме тому я вважаю Позачергові вибори народних депутатів України 21 липня 2019 року дуже вдалими і правильними. Зрозуміло, що Мукачеве нікуди не поділося, але якщо раніше воно було за взірець, то цього разу воно є за виняток, а це суттєва різниця. В цілому вибори проходили спокійно і розмірено, а головне – чесно! І в тому найбільша заслуга самих людей, тобто всіх учасників виборчого процесу від виборців, що не думають про як найвигідніше продати свій голос, так і членів комісій, що не намагаються заробити на фальсифікаціях, що було тотально поширено раніше. Без всілякої нарочитої парадності і буфонади люди просто виконували свій громадянський обов’язок, що і тішить: ми вже стаємо цивілізованим народом з європейською ментальністю. Не знаю як кому, а для мене це є важливо, тому що існує два види анархізму, де перший є дикунський за «правом сили» і його антитеза цивілізованого анархізму за «силою права». 
Підсумки виборів є окремою темою обговорення і про то трошки потім.

(Щоденні записи анархіста 21 ст. по Р. Х. Богдана Гордасевича про його життя-буття в Україні)

Парламентські вибори: можна було і не голосувати

На президентських виборах голосував за менше зло. На парламентських вирішив проголосувати за тих, хто імпонує,а не за лідерів перегонів. І шо?! Можна було не голосувати. Все одно результати очікувані. Не знаю, що можна мусолити. Але по радіо буде марафон до пізньої ночі.

В день тиші здивували рекламні плакати політичних партій (НАТО і "ЄС") і мажоритарника-забудовника. "ЄС" за ЄС реклама, схоже, не дуже допомогла))) Сподіваюсь, що той мажоритарник теж "пролетить".

В новинах розповідають, що явка на виборах була низька, але біля виборчих дільниць (в усякому разі, в моєму місті) народу було повно.

З незвичного — поліцейські, що чергували біля виборчих дільниць. Чув за розмовами, що це спеціально, щоб люди бачили, що є поліція.

Вихід України з ПАРЄ: Клімкін завдає Зеленському чергового удару

Президентські вибори вже позаду. Новий голова держави успішно обраний та інавгурований. Однак на політичному Олімпі все ще неспокійно - на небокраї маячить чергова битва, тепер вже за місця у Верховній Раді. І завданням попереднього кабінету міністрів, а також депутатів ВР, є не допустити того, щоб представники партії "Слуга народу" отримали більшість у Парламенті (такий варіант, на думку багатьох соціологів, є цілком ймовірним). У зв'язку з цим приказка про яблуко, яке недалеко від яблуні падає, найвлучніше відображує способи досягнення цієї мети. Бо чим нижчий рейтинг у Володимира Зеленського, чим гірша його репутація, тим менше шансів у "Слуги народу" на серйозні цифри під час голосування. Саме в цьому й криється причина настільки пильної уваги до персони новоспеченого президента, прагнення опонентів піддати широкому розголосу навіть найнезначніші прорахунки, а також відвертого наклепу на його адресу, наприклад, щодо вживання Зеленським заборонених речовин. Примітно, що навіть п'яні витівки Порошенка не смакувалися у ЗМІ з таким захопленням - тільки у соцмережах.

Однак нацьковані на пошук "сенсації" журналісти не єдині, хто веде роботу з дискредитації Володимира Зеленського. Представники порошенківської адміністрації також залучені до цього процесу. Найбільші завзяття та результати демонструє, звичайно, Павло Клімкін. Варто тільки згадати, як голова МЗС не вважав за потрібне проінформувати лідера держави про відповідь на ноту Москви щодо полонених Росією українських моряків.

Подібна витівка була не стільки демонстрацією зневаги Клімкіна до президента Зеленського (хоча, звичайно, не обійшлося і без цього), скільки грою на публіку та спробою вкоренити в мізках українців одну єдину думку: чинний президент - некомпетентній, неавторитетний та абсолютно безпорадний політичний труп, і все його оточення подібне йому.

І, судячи з усього, щоб ця ідея якомога міцніше закріпилася в головах людей, Клімкін за декілька днів до своєї відпустки підготував для Зеленського ще один сюрприз. Голова МЗС надіслав своєму латвійському колезі листа, в якому проінформував його про намір України вийти з ПАРЄ та порекомендував Латвії піти тим же шляхом.


"Європейський союз завжди був для України прикладом, на який треба рівнятися. Але зараз я вважаю, що бути причетними до нього, асоціювати себе з європейськими парламентаріями, які прийняли агресорів до своїх лав - значить скоїти злочин проти українського та європейського народів, а також всього цивілізованого світу. Через те я доводжу до Вашого відома, що Україна прийняла рішення найближчим часом вийти зі складу ПАРЄ. Ми високо цінуємо вашу підтримку та закликаємо вас наслідувати наш приклад".

Чи обмежився Клімкін одним листом чи розіслав подібні звернення усім противникам повернення Росії до Парламентської асамблеї Ради Європи, невідомо, але, очевидно, Зеленського про цю розсилку не проінформували.

В своєму прагненні зганьбити Зеленського, Клімкін перейшов всі межі. Вихід України з ПАРЄ не тільки позбавить країну важливого майданчику для відстоювання своєї позиції та діалогу з Європою, але також негативно позначиться на репутації держави. Сподіваємося, що Клімкіну скоро будуть пред'явлені звинувачення, бо його дії - це зрада національних інтересів.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
67
предыдущая
следующая