хочу сюди!
Знайомства
 

Ліда

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 46-56 років

Замітки з міткою «петро порошенко»

Сортувати:
нові
популярні
Вид:
короткий
повний

Богдан Бо

Богдан Бо

Турбота від «порохобота» про турборежим

Турбота від «порохобота» про турборежим



Турбота від «порохобота» про турборежим

Давно пориваюся написати щось про Петра Порошенка і зупиняюся на тому, що хвалити якось не хочеться, хоча і є за що, але то начебто стаю підлабузником, як і важить більше те, за що б похвалити хотілося, але такого ще немає. Сподіваюся: поки що – немає. Ну а критикувати Петра Порошенка взагалі є як анекдот, бо тут вже хто тільки не пройшовся зі своїми і чужими екскрементами на постійно і моментами…
Взагалі, парадоксів вистачає, як, наприклад, я вже числюся скоро шість років у «порохоботах» і за увесь цей час ні уваги – ні поваги з боку боса, що якось буває образливо. Але якщо б мені дали кусник чогось смачного за моє щире «порохоботсво», воно б уже було не щирим, а в тому і є весь смак і присмак процесу боротьби за правду. Особливо коли з усіх-усюд лунало: - Проплачені боти Пороха! А я ось – ні! Задавіться самі отим, чим нам проплачено! Наскільки мені відомо: ніхто не задавився.
Аналогічно з початком передвиборної компанії в Президенти України мені не сподобалося одразу та помпезність зібрання, як і все інше витратне в промоціях виборів, але погодьтесь, що якби потужний олігарх України Петро Порошенко почав корчити зі себе подібно як у інших інтернет-економ-варіант щодо виборів, то набрав би десь як його кум Ющенко у 2010-му. Врешті, вибори для Пороха були програні ще у 2018-му, хоча все одно шанси були, якби Пол Манафорт в штабі був, але його вже посадили, а зі своїх «манафортиків» талановиті тільки гроші боса транжирити і в тому результат особистий мати, а не виборів. Манафорт гроші чималі брав, але і результат давав той що треба, на противагу Сергію Тігіпку, якому саме наслідували у виборчому штабі Порошенка. Я про то писав, як один мій знайомий пішов на вибори спостерігачем від Порошенка, якого люто ненавидів і кляв постійно, але мав можливість і пішов:  «Там добрі гроші обіцяли і то гарантовано, бо Тимошенко коли в президенти другий тур програла, то нікому не заплатила» Уявляєте: член команди Порошенка, що його ненавидить. В таких випадках як кажуть: no comment! (Немає слів)
Зрозуміло, що мені, «природному «порохоботу» було прикро то споглядати, як і програвати. Інше питання: чи є то аж такий програш? Пан знаний політолог Олег Соскін заявляє, що Порошенко обов’язково захоче «реваншу»! Уявляєте? Порошенко захоче «реваншу» у Зеленського! Ото маразм! Порошенко! Олігарх, видатний політик і міжнародний авторитетний діяч захоче реваншу у шохи Коломойського! У 6-го Президента України  Зеленського, який ще на початку виборів заявляв, що йде на один термін «навести порядок» і піти не домагаючись переобрання. Не дуже віриться, але тут про інше: це не спортивні двобої, мудаку Соскін! В політиці кожен учасник завжди просто хоче виграти! Виграти! Завжди! А зовсім не реванш якийсь довбаний мати. Коли у нас «провідні політологи» такі убогі, то чого зневажати недолугість електорату з аборигенів «зеленого континенту» в Україні? Яке дибало – таке і здибало. Амінь.
Тепер наступне: якщо хтось вважає мене «фаном Петра Порошенка» – то  це повна дурість. Я про то багато раз писав: любити можна маму, родину, країну, навіть артиста чи спортсмена, але не політика! Це як полюбити сантехніка чи електрика за те, що є вода і світло. Саме тому на всі закиди в обожнюванні Порошенка я відповідав просто: покажіть і докажіть наявність в Україні когось кращого за Порошенка і я буду обов’язково його підтримувати як електорат. А доти я належу до тих, хто голосує за Петра Порошенка і його партію «Європейська Солідарність», членом якої нещодавно став. І став не для того, щоб бути масовкою, а щось конкретне робити в цій структурі. Звичайно за умови, що то буде потрібним і тут настає «друга частина Марлезонського балету».
Моя позиція, що «кожен пан має свій план», а тому не варто лізти туди з порадами, де і без тебе знають, що мають робити. Буде потреба – запитають, а якщо не питають – висновок однозначний: сиди тихо – пильнуй своє лихо. При всій моїй увазі до того, що виходить з політичного простору «Європейська солідарність», я бачу тільки поточну реакцію на сучасні події, технічну опозиційну конфронтацію до влади і на тому все. Ще Порошенко з ДБР вовтузиться, як не їздить десь на поважні зустрічі по Світу. Все як все. Провід партії зосереджено у ВРУ та її роботі, а іншої партійної роботи я не відстежую, хіба що окремі зустрічі з поважними гостями у Львові, куди запрошують в якості масовки, що мене мало цікавить. Мене цікавить проста партійна робота, якої у нас цураються, як чорт – ладана, а в нас – КПРС. Декомунізація! Тотальна! Жодних партійних зборів, нарад, конференцій, обговорень тощо. Ніц! Чекаємо на вибори і на гроші до них. Принаймні у мене таке враження на цей час. І я наголошую: якщо Петра Порошенка такий політичний сценарій влаштовує – нехай так і буде. Феномен «Слуги народу» просто відбиває всіляку охоту морочитися роками з партійною всеукраїнською структурою, коли можна одномоментно просто так раз – і в дамки! Чи у нашому випадку: з блазнів – у королі. А що? Обидва при коронах працюють, отже не звикати…
І нам не звикати вкотре в потилиці чухати і про втрачене повідати. Як людина, що вийшла з в’язниці СРСР відбувши там 30-ть років, я набачився і там багато, і тут вже чимало за схожий термін часу в уже начебто вільній і начебто незалежній Україні, отож є що згадати і порівняти. Коли мені якесь мурло починає оповідати як «гарно було те і те за комуни», то я зупиняю словами: - Я там народився і виріс, тому знаю що то є і ніколи не визнаю, що в тюрмі може бути добре, навіть якщо воно в чомусь і добре. Звичайно, всі в'язні майже рівні, бо всі невільні. Добре? Добре, бо рівність є, але чи всім смакує така рівність? Не дуже, але то вже інша тема. І такого повно. Я вже переконався, що почни розпитувати, а хто ж ти був за СРСР, якщо там був, і майже постійно то як не «вохра» то з тих, що «зсучились». Важно розтлумачити значення подібних сленгових термінів «соцзони» на теперішній час, тому що всі у СРСР були в’язнями одного спільного концтабору, подібно до сучасної КНДР, але хтось перебував вище за обставинами, а хтось завжди внизу. Останні найменше шкодують за життям у СРСР. Дякувати Богу, довбаний СРСР розвалився і самознищився, як дуже сподіваюся, що це станеться з Російською Федерацією, бо інакше Україні і нам в ній «вік волі не бачити!»
Мій екскурс у минуле пов'язаний з тим, що Петро Порошенко дуже мені нагадує першого і останнього Президента СРСР в одній особі Михайла Горбачова, що був самодержцем всія Велікая і Малая Русі, володарем імперії від Камчатки і Курил до Берліна і майже всієї Східної Європи в якості Генерального секретаря КПРС. Я був від початку прихильником Горбачова і дотепер його поважаю за політику роззброєння та правдиве визволення від окупації країни Східної Європи, бо вивів звідти радянські війська, як і з Афганістану. Також саме завдяки Горбачову і розвалився СРСР, хоча він особисто того зовсім не бажав. Просто наскільки успішним Михайло Горбачов був у зовнішній міжнародній політиці – настільки неуспішним він був у політиці внутрішній. Майже аналогічно Петро Порошенко надуспішний в Світі політик: зупинив завдяки міжнародним санкціям та протестам агресію РФ проти України, отримав військову допомогу від багатьох країн, зокрема і США, підписав Асоціацію з ЄС, а потім ще досяг «безвіз» з ЄС, врешті – Томос для України його заслуга, щоб там не казали. А в середині що? Мало що, тому і маємо «Слуг народу» і блазня на чолі держави. І ось тут я хоч-не-хоч мушу віддати належне Володимиру Зеленському, що якраз багато і багато років займався власне внутрішньою політикою в Україні, бо єдиний, хто веселив і розважав український народ попри всі його нестатки і проблеми соціальні та особисті. Тому перемога Зеленського цілком є заслуженою. Абсолютно! Знімаю кептарика з поваги до програм 95-го кварталу, «Ліги сміху», серіалам та аналогічним розважальним заходам. Про Голобородька нічого сказати не можу, бо фільм жодного разу не дивився і вже не буду, бо маю в живу реальне, а не фігуральне. Якщо «піпел хаває» то Show Must Go On!
На тому і завершую, бо для Петра Порошенка є вибір: або він займеться всерйоз внутрішньою політикою в Україні в розумному турборежимі, або і далі буде тільки  міжнародним генієм. Притому зауважу, що є всі шанси у Петра Порошенка знову стати Президентом України навіть нічого не змінюючи для себе, а просто вичікуючи, коли Зе-кодло обвалить країну в руїну і він як у 2014-му постане безальтернативно як рятівник і Провідник! Але чи потрібно то буде йому? Як і нам?..

Богдан Гордасевич
4 лютого 2020 р.
Львів-Рясне


4

Богдан Бо

Богдан Бо

Ті з ЄС, що не увійшли до ВРУ

26. Ирина Никорак – депутат Киевсовета от Солидарности. Советница мэра Киева Виталия Кличко. Была помощницей нардепа 8-го созыва от Народного фронта Александра Присяжнюка - сына экс-губернатора Киевской области Анатолия Присяжнюка. Муж – Эмиль Соловьев, директор одесской строительной компании Стикон. Он работал помощником нардепа 6-го созыва от Партии регионов Вадима Столара, который сейчас баллотируется по спискам Оппозиционной платформы-За життя.

27. Татьяна Чорновол – нардеп от Народного фронта и журналист. В 2014 году – правительственный уполномоченный по вопросам антикоррупционной политики. В сентябре 2014 года была назначена советником Авакова. В 2012 году баллотировалась по мажоритарке во Львовской области от Батькивщины. Автор принятой поправки о е-декларировании для антикоррупционеров.

28. Денис Пятигорец – заместитель председателя Волынской областной государственной администрации (с октября 2018 года). В 2016-2018 годах – директор местной благотворительной организации Патриоты Волыни. В 2013-2016 годах – пресс-секретарь сети автозаправок WOG, принадлежащей группе Континиум.

29. Андрей Левус – нардеп от Народного фронта. В феврале-ноябре 2014 года – заместитель главы СБУ. Руководитель комендатуры Самообороны Майдана в 2013-2014 годах. В 2004 году возглавлял районный штаб Виктора Ющенко во Львовской области. В 2007-2012 годах был помощником Андрея Парубия. В 2012 году возглавлял штаб кандидата в нардепы Валентина Наливайченко в Тернопольской области.

30. Под этим номером была Наталия Баласинович – глава Васильковского райсовета Киевской области. Однако после обнародованного видео, где она нецензурно выражается в сторону полицейского, партия провела проверку и приняла решение исключить ее из списка. В пресс-службе ЕС сообщили LIGA.net, что не знают, кто будет в списке вместо нее.

Читайте также: Выборы. Из списка партии Порошенко исключили Наталью Баласинович

31. Андрей Карпов – блогер и телеведущий, известный как Андрей Полтава. Ведущий «Вата Шоу» на телеканале Прямой. Работал начальником отдела рекламы частного предприятия Дексипринт.

32. Юрий Бирюков – советник президента Порошенко (2014-2019), помощник министра обороны (с 2014 года). Возглавлял николаевскую областную организации БПП. В 1996 году основал компанию "Компьютер зоон", а в 1999 году работал в компьютерной фирме RIM2000. В 2012-2014 годах работал директором по развитию в туристической фирме Куда угодно. Владеет IT-бизнесом в США и агропроектом в Николаевской области.

33. Сергей Таран – политолог. Сын нардепа 2-6 созывов Виктора Тарана и брат политолога Виктора Тарана. Сооснователь Института массовой информации, а также Центра политологических и социологических исследований "Соціовимір". В 2009-2010 года руководил Национальным агентством по вопросам иностранных инвестиций и развития.

34. Александр Черненко – нардеп от БПП. С апреля 2009 года – глава правления Комитета избирателей Украины. В 1997-2009 году – руководитель пресс-службы КИУ. В 2007-2009 годах – редактор программ на 5 канале.

35. Андрей Андреев – депутат Киевсовета от Солидарности. Исполняющий обязанности директора КП Киевблагоустройство. В 2017 году столичная прокуратура открыла производство по факту злоупотребления Андреевым служебным положением и создании схемы по хищению бюджетных средств, выделяемых на демонтаж МАФов на сумму более 4 млн гривен.

36. Динара Габибуллаева – глава молодежного крыла партии Порошенко. Политолог. На местных выборах 2015 года баллотировалась от БПП в Соборный райсовет Днепра.

37. Алексей Петров – блогер и ветеран АТО.

38. Вячеслав Кириленко – вице-премьер-министр (с декабря 2014 года). Нардеп 3-8 созывов. Министр труда и социальной политики в правительстве Юлии Тимошенко (2005).

39. Павел Розенко – вице-премьер-министр (с апреля 2016 года), министр социальной политики (2014-2016). В 2001-2005 годах – помощник нардепа 4-го созыва Ивана Зайца (Наша Украина). В 2005 году – первый замминистра труда и социально политики. В 2007 году – руководитель службы социальной политики Секретариата президента. В 2008-2010 годах – первый замминистра труда и социальной политики.

40. Владимир Соляр – нардеп от НФ. Был сотником Самообороны Майдана, а также заместителем командира батальона Айдар.

41. Игорь Артюшенко – нардеп от БПП. Руководитель запорожской областной организации партии (с 2015 года). В 2006-2009 годах был членом ВО Свобода.

42. Михаил Талпа – депутат Николаевского облсовета от Солидарности. Возглавляет николаевскую областную ячейку партии БПП. Был помощником нардепа 7-го созыва Игоря Брыченко (Батькивщина).

43. Александр Погребиский - волонтер, сержант 95-й отдельной десантно-штурмовой бригады аэромобильных войск.

44. Сергей Высоцкий – нардеп от НФ и журналист. Работал в газетах Коммерсант Украина, Экономические вести и Газета 24. В 2009-2011 годах работал политическим обозревателем журнала Фокус, после этого – спецкорреспондентом LIGA.net.

45. Александр Бригинец – нардеп 7-8 созывов. В 2006-2012 годах – депутат Киевсовета от БЮТ. В 2008-2010 годах – советник премьер-министра Юлии Тимошенко.

46. Елена Урсуленко – депутат Херсонского горсовета от Солидарности. Руководитель херсонской областной ячейки БПП.

47. Андрей Смолий – политический эксперт и юрист-международник. Сын Валерия Смолия – директора Института истории НАН Украины.

48. Под этим номеры был Олег Болдырев – ветеран АТО и писатель. Однако 16 июня он сообщил в Facebook, что принял решение не баллотироваться в Раду.

49. Игорь Лапин – депутат от НФ. В 2014 году командовал 2-й штурмовой ротой Запад 24-го батальона Айдар. В 2010 году баллотировался на должность мэра Ковеля от Селянской партии.

50. Людмила Обертинская – руководитель пресс-службы партии Порошенко.

Читайте также:

Слуги народа. Кого Зеленский ведет в Раду: анализ кандидатов

Кого Вакарчук ведет в Раду. Анализ кандидатов партии Голос

0

Богдан Бо

Богдан Бо

Після поразки Порошенко вирішив - ЄС!

"Я вас услышал". Кого Порошенко ведет в Раду: анализ LIGA.net
Съезд партии Европейская солидарность (фото: Андрей Гудзенко/LIGA.net)
37
6
Топ-50 списка партии Порошенко - обновления не видно. Пятый президент сделал ставку на проверенных бойцов

После поражения на президентских выборах Петр Порошенко публично заявил, что осознал допущенные ошибки и не повторит их на парламентских выборах. В частности, он пообещал перезагрузку своей партии и отбор в избирательные списки через праймериз. Тем не менее по состоянию на 19 июня общественности были презентованы только 50 первых кандидатов в депутаты в списке и несколько мажоритарщиков. Полные списки обещают опубликовать только после регистрации кандидатов Ценртизбиркомом.

LIGA.net проанализировала имеющейся список. Кто есть кто в партии Порошенко.

Главный вывод: праймериз явно не обеспечили заявленного Порошенко обновления. Больше половины – депутаты этого и прошлых созывов. Новые лица находились среди руководителей областных ячеек партии, блогеров и ветеранов АТО. В проходной части списка (по последним социологическим замерам ЕС может получить от 14 до 25 мандатов) доминируют проверенные в бою люди, успевшие доказать свою лояльность пятому президенту.

СПИСОК ЕВРОПЕЙСКОЙ СОЛИДАРНОСТИ

1. Петр Порошенко – пятый президент Украины. На президентских выборах-2019 вышел во второй тур и набрал 24,45% голосов. Министр экономики в правительстве Николая Азарова (2012), министр иностранных дел (2009-2010), глава Совета НБУ (2007-2012), секретарь СНБО (2005), нардеп 3,4,5 и 7 созывов. По итогам 2018 года состояние Порошенко составило $1,1 млрд (данные журнала Новое время). В его бизнес-империю входят: кондитерская корпорация Roshen, 5 канал, Укрпроминвест-Агро, Песковский завод стеклоизделий, Международный инвестиционный банк и спортивный клуб 5 элемент.

2. Андрей Парубий – председатель Верховной Рады (с апреля 2016 года). Нардеп 6-8 созывов. В феврале-августе 2014 года – секретарь СНБО. Во время Евромайдана был комендантом Самообороны Майдана. В 1991 году вместе с Олегом Тягнибоком был одним из основателей Социал-национальной партии, переименованной в 2004 году в ВО Свобода.

3. Ирина Геращенко – первый вице-спикер парламента (с апреля 2016 года). В 2014-2019 годах – уполномоченный президента по мирному урегулированию ситуации в Донецкой и Луганской областях. Нардеп 6-8 созывов. По образованию - журналист. В 2005-2006 годах работала пресс-секретарем президента Виктора Ющенко. Также занимала должность президента информагентства УНИАН, которое входит сейчас в медиахолдинг 1+1.

4. Михаил Забродский – военный, генерал-лейтенант, командующий Десантно-штурмовых войск Украины. В 2017 году – первый замглавы Антитеррористического центра при СБУ и руководитель АТО. Герой Украины. В 2013-2014 годах был командующем 95-й отдельной аэромобильной бригады. В июне 2015 года командовал украинскими силам в ходе боев за Марьинку.

5. София Федина – общественный деятель, певица, политолог-международник. Родом со Львова. Окончила Львовский национальный университет имени Ивана Франко. Во время ее учебы ректором вуза был Иван Вакарчук – отец певца Святослава Вакарчука.

В 2010 году – автор и ведущая политико-аналитическо программы "Вид с Высокого замка". С 2014 года – волонтер АТО/ООС. В ее активе три музыкальных альбома.

6. Мустафа Джемилев – уполномоченный президента по вопросам крымскотатарского народа (2014-2019). В 1991-2013 годах – глава Меджлиса. Народный депутат 3-8 созывов. С 1960-х годов – активный участник крымскотатарского национального движения, диссидент.

7. Яна Зинкевич – медик-доброволец. 23 года. Начальник медицинского управления и реабилитации Украинской добровольческой армии. В 2015 году автомобиль медицинского батальона Госпитальеры с Зинкевич на пассажирском сидении попал в ДТП. В результате Зинкевич получила пожизненную инвалидность и передвигается на инвалидной коляске.

8. Ахтем Чийгоз – замглавы Меджлиса крымскотатарского народа (с 2008 года). В 2012 году Ахтем Чийгоз баллотировался по одномандатному округу в Раду , однако занял второе место, уступив представителю Партии регионов Григорию Грубе. В январе 2015 года был похищен оккупантами в Крыму. Ему вменяли в вину "организацию массовых беспорядков" 26 февраля 2014-го - день, когда крымские татары и проукраинские жители полуострова вышли на протест против захвата Крыма Россией. В сентябре 2017 года Верховный суд аннексированного Крыма приговорил Чийгоза к 8 годам колонии строгого режима. В октябре 2017-го Чийгоз вместе с другим крымскотатарским политзаключенным Ильми Умеровым были выданы Турции и освобождены от отбывания наказания.

9. Олег Синютка – председатель Львовской областной государственной администрации (2014-2019). В 2001-2002 годах – и. о. директора компании Ивано-Франковское АвтоЗАЗ-ДЭУ. В 2002-2006 годах – заместитель мэра Ивано-Франковска. В 2007-2014 годах был первым заместителем мэра Львова Андрея Садового.

10. Иванна Климпуш-Цинцадзе - вице-премьер-министр по вопросам европейской и евроатлантической интеграции (с апреля 2016 года). Нардеп 8-го созыва от Блока Петра Порошенко. Дочь украинского политика и дипломата Ореста Климпуша. В 2002-2007 годах была корреспондентом украинской службы BBC в Вашингтоне и Тбилиси. В 2007-2011 работала на руководящих должностях в благотворительном фонде Открой Украину (основан по инициативе экс-премьера Арсения Яценюка). Также работала директором благотворительной организации Ялтинская европейская стратегия Виктора Пинчука.

11. Артур Герасимов – председатель фракции БПП в парламенте. С 1999 года и на момент избрания нардепом занимал должность генерального директора Украинской маркетинговой группы, которая специализируется на маркетинговых исследованиях. В 2016-2017 годах был представителем президента в Раде. В конце своей каденции Порошенко своим указом присвоил Герасимову дипломатический ранг чрезвычайного и полномочного посла. На парламентских выборах 2012 года Герасимов баллотировался в депутаты в одномандатном избирательном округе №51 (Горловка, Донецкая область) от команды Сергея Шахова – сейчас тоже нардепа, члена депутатской группы Воля народа.

12. Степан Кубив – первый вице-премьер-министр и министр экономического развития и торговли Украины (с апреля 2016 года). В феврале-июне 2014 года – глава НБУ. В 2015-2016 году – представитель президента в парламенте. Нардеп 7-8 созывов. В 2000-2008 годах – председатель правления Кредобанка. В 2006-2012 годах был депутатом Львовского областного совета. В 2010 году баллотировался в мэры Львова, однако занял пятое место.

13. Ирина Фриз – министр по делам ветеранов (с ноября 2018 года). Нардеп 8-го созыва от БПП. В 2003-2005 и 2006-2007 годах работала помощником нардепа Петра Порошенко. Также была пресс-секретарем и помощником Порошенко во времена его работы в СНБО и Совете НБУ. В ходе президентских выборов 2014 года возглавляла информационный департамент избирательного штаба Порошенко. В промежуток между президентскими и парламентскими выборами в 2014 году руководила Главным департаментом информационной политики АП. В 1988-1996 годах работала продавцом кооператива Рапана в Евпатории (Крым), а в 1997-2001 года – искусствоведом современного христианского искусства Крымского республиканского фонда "Искусство во имя Христа".

14. Нина Южанина – нардеп от БПП, глава парламентского комитета по вопросам налоговой и таможенной политики. В 2003-2014 годах возглавляла компанию Европейская аудиторская группа. В 1980-е года работала бухгалтером на Ждановском металлургическом заводе имени Ильича, Каменском мясокомбинате и Бородянского районном комбинате быта. В 1992-1997 годах – начальник управления аудита и первый заместитель начальника налоговой инспекции Згуровского района Киевской области.

15. Ирина Луценко – замглавы фракции БПП в парламенте. Нардеп 7-8 созывов. В 2017-2019 годах – представитель президента в Раде. Супруг – генеральный прокурор Юрий Луценко. В 1991-1994 годах - ведущий специалист управления экономики Ровенского облисполкома, а в 1994-2004 годах работала в территориальных отделениях Антимонопольного комитета. В 2005—2008 годах — финансовый директор компании Украинские новейшие телекоммуникации. По данным Украинской правды, Юрий Луценко как министр внутренних дел лоббировал соглашение министерства с этой фирмой, как провайдера мобильных услуг для всех работников милиции. В 2008-2012 годах Луценко была директором бизнес-центра Лотос – агентства недвижимости. По данным сайта Наші гроші, в 2016 году Светлана Рыженко, которая вместе с Ириной Луценко владела  Украинскими новейшими телекоммуникациями, имела восемь квартир в Киеве, эту недвижимость сдавала в аренду фирме Лотос, которую возглавлял на тот момент сын Луценко.

Читайте также: Вятрович объяснил, зачем идет в Раду с партией Порошенко

16. Виктория Сюмар – депутат от фракции Народный фронт, глава парламентского комитета по вопросам свободы слова и информационной политики. В феврале-июне 2014 года – замсекретаря СНБО. Занималась медийной компанией НФ на выборах 2014 года, БПП – на местных выборах 2015 года. Сейчас также отвечает за визуальную сторону кампании партии Европейская солидарность на досрочных выборах. В 1999-2003 годах работала журналистом радиостанции Континент, а в 2002 году – ведущей Гражданского радио. В 2005-2014 году возглавляла Институт массовой информации.

17. Владимир Арьев – нардеп 6-8 созывов и журналист. Глава парламентской делегации в ПАСЕ. В 1996-2003 годах работал специальным корреспондентом телеканала Интер. В 2002 году – журналист 1+1. В 2005 году был руководителем и автором программы Закрытая зона на 5 канале Петра Порошенко. В 2014 году руководил киевским областным штабом Порошенко.

18. Ростислав Павленко – экс-замглавы Администрации президента (2014-2018). Экс-глава Института стратегический исследований при президенте (2018-2019). Нардеп 7-8 созывов. Занимался вопросами, связанными с предоставлением автокефалии православной церкви Украины. В 2005-2008 годах работал в Секретариате президента Виктора Ющенко руководителем главной аналитической службы и Службы ситуативного анализа.

19. Николай Величкович – нардеп от фракции Народный фронт. В марте-ноябре 2014 года – заместитель министра внутренних дел Арсена Авакова. В 1999-2014 годах работал преподавателем кафедры фехтования и бокса Львовского государственного университета физической культуры. Президент Федерации гопака Украины. В 1998 безуспешно баллотировался в Раду от блока Меньше слов, а в 2010 году – во Львовский областной совет от блока Наша Украина.

20. Сергей Алексеев – нардеп от Блока Петра Порошенко. Замглавы парламентского комитета по вопросам правовой политики и правосудия. В 2016 году Порошенко своим указом присвоил ему звание аслуженного юриста Украина. Имеет собственную юридическую компанию "Алексеев, Боярчуков и партнеры". С 2011 года был президентом официального фан-клуба братьев Кличко.

21. Руслан Князевич – нардеп от БПП. Глава комитета по вопросам правовой политики и правосудия. Нардеп 5-8 созывов. С 1997 года работал на разных должностях в Центральной избирательной комиссии, а в 2006 году был член Центризбиркома. В ходе президентских выборов-2019 возглавлял юридическое направление штаба Порошенко. Супруга – Дарья Павленко, сестра экс-министра семьи, молодежи и спорта, а ныне нардепа от Оппоблока Юрия Павленко

22. Максим Саврасов – депутат от БПП. Руководитель секретариата партии с 2014 года. В 2005-2008 годах руководил рекламным агентством Украинский рекламный альянс. В 2006 году вместе с Игорем Кононенко стал депутатом Киевского горсовета от фракции Леонида Черновецкого. В парламент 8-го созыва попал в 2016 году после того, как несколько депутатов от БПП были назначены в Кабмин.

23. Мария Ионова – нардеп 7-8 созывов. В 2008-2012 годах – депутат Киевского горсовета от Блока Виталия Кличко. В 2001-2003 годах была замдиректора по внешнеэкономической деятельности компании ВМ-2000, а в 2003-2004 годах – финансовый консультант Volvo Trucks Corporation. В 2003-2005 году – помощница нардепа Олега Рыбачука (Наша Украина), а в 2005-2006 годах работала в протокольном отделе Секретариата президента. В 2007-2012 году находилась в декретном отпуске.

24. Наталья Бойко - заместитель министра энергетики и угольной промышленности Украины по вопросам европейской интеграции (с февраля 2017 года). В 2011 году окончила Львовский национальный университет, после чего Училась на юридическом факультете Берлинского университета имени Гумбольдта. До 2015 года работала в Германии в компании Environmental Resources Management на должности консультанта и координатора проектов для международных газодобывающих компаний и финансовых институтов. Ее отец Андрей Бойко – экс-член Высшего совета правосудия (2015-2019). До этого 12 лет был деканом юрфака Львовского национального университета.

25. Владимир Вятрович – глава Украинского института национальной памяти (с 2014 года). В 2008-2010 годах – директор государственного архива СБУ. В 2002-2008 годах – директор Центра исследований освободительного движения во Львове. Один из главных лоббистов закона о декоммунизации.


0

Богдан Бо

Богдан Бо

Історія партії "Європейська Солідарність"

Европейская Солидарность
Европейская Солидарность
10
Лидер партии: Петр Порошенко
Список партии:

Список кандидатов в депутаты от партии Европейская Солидарность на парламентских выборах-2019:

1. Петр Порошенко
2. Андрей Парубий
3. Ирина Геращенко
4. Михаил Забродский
5. София Федина
6. Мустафа Джемилев
7. Яна Зинкевич
8. Олег Синютка
9. Ахтем Чийгоз
10. Иванна Климпуш-Цинцадзе
11. Герасимов Артур
12. Кубив Степан
13. Фриз Ирина
14. Южанина Нина
15. Луценко Ирина
16. Сюмар Виктория
17. Арьев Владимир
18. Павленко Ростислав
19. Величкович Николай
20. Алексеев Сергей
21. Князевич Руслан
22. Саврасов Максим
23. Ионова Мария
24. Бойко Наталья
25. Вьятрович Владимир
26. Никоряк Ирина
27. Чорновол Татьяна
28. Пятигорец Денис
29. Левус Андрей
30. Баласинович Наталья - исключили из списка 
31. Карпов Андрей
32. Бирюков Юрий
33. Таран Сергей
34. Черненко Александр
35. Андреев Андрей
36. Габибуллаева Динара
37. Петров Алексей
38. Кириленко Вячеслав
39. Розенко Павел
40. Соляр Владимир
41. Артюшенко Игорь
42. Талпа Михаил
43. Погребиский Александр
44. Высоцкий Сергей
45. Бригинец Александр
46. Урсуленко Елена
47. Смолий Андрей
48. Болдырев Олег (16 июня он сообщил в Facebook, что принял решение не баллотироваться в Раду)
49. Лапин Игорь
50. Обертинская Людмила

Партия Европейская Солидарность (до 27 августа 2014 г. - партия Солидарность; до 24 мая 2019 г. - партия Блок Петра Порошенко Солидарность) - украинская политическая партия. 

История партии. Солидарность. Партия была основана 28 февраля 2001 года как партия Солидарность. Первым председателем партии был Михаил Антонюк. В ноябре 2001 года лидером партии избрали Петра Порошенко. В декабре того же года партия присоединилась к избирательному блоку Виктора Ющенко Наша Украина, а Петр Порошенко был назначен руководителем избирательного штаба блока. 17 июня 2013 года Солидарность приняла решение войти в ВО Батькивщина. Партию возглавил депутат фракции Батькивщина Юрий Стець.

По итогам внеочередных президентских выборов 25 мая 2014 года Порошенко победил, получив, по данным ЦИК, 54,7% голосов.

Идеология. Идеологией партии христианская демократия, либеральный консерватизм, панъевропеизм.

Предвыборная программа акцентировала на оборонной отрасли, борьбе с коррупцией, децентрализации.Часть положений подробнее расписали в коалиционном соглашении и новой редакции программы БПП.

В отличие от первой версии Солидарности, которая держалась социал-демократической идеологии, программа БПП - правоцентристская.

Блок Петра Порошенко Солидарность. 27 августа 2014 года партия Солидарность была переименована в Блок Петра Порошенко. Главой Блока был избран экс-министр внутренних дел Украины Юрий Луценко. По его словам, партия станет платформой для единения всех равных демократических сил. В свою очередь Петр Порошенко выразил надежду, что это даст возможность в будущем парламенте воплощать в жизнь предложенные им реформы. К концу июля рейтинг политической силы колебался в пределах 11,1%-20,3% (с учетом того, кто будет ее председателем).

2 сентября украинская партия мэра Киева Виталия Кличко УДАР приняла решение идти на выборы в Верховную Раду 2014 года вместе с Блоком Петра Порошенко.

По словам Юрия Луценко партия рассчитывает получить на выборах не менее 226 человек, при этом она будет поддерживать беспартийных активистов на мажоритарных округах и готова объединить усилия с другими политическими силами.

25 сентября 2014 года Порошенко презентовал план развития Украины на ближайшие шесть лет, который фактически составляет основу предвыборной программы его партии. "Стратегия-2020" предусматривает реализацию 60 реформ и специальных программ, выполнение которых подготовит Украину к тому, чтобы через шесть лет подать заявку на получение членства в ЕС. Порошенко рассчитывает, что к 2020 году Украина войдет в топ-20 рейтинга глобальной конкурентоспособности и ведения бизнеса.

26 сентября 2014 года ЦИК Украины зарегистрировал 193 кандидатов в народные депутаты Верховной рады Украины от Блока Петра Порошенко. Партия также выдвинула кандидатов по мажоритарным округам.

Первая десятка избирательного списка Блока Петра Порошенко на парламентских выборах-2014:

1. Виталий Кличко. Мэр Киева и его спонсоры получили в списке БПП до 40% проходных мест и столько же мажоритарных округов. И хотя сам Кличко, не собирающийся покидать кресло мэра, зачем-то идет первым номером, подлинный лидер блока - президент.

2. Юрий Луценко. Бывший политический заключенный. Изначально планировалось, что Луценко станет первым номером БПП, а Кличко останется мэром Киева. Однако в ходе переговоров и по наставлению политических технологов решено выдвинуть первым номером более раскрученное лицо.

3. Ольга Богомолец. Известный врач, владелица собственных клиник, активист Майдана. Человек Порошенко. На последних президентских выборах была фактически техническим кандидатом Порошенко, отбирая голоса у Тимошенко. Еще тогда ей прогнозировали проходное место в первой пятерке партии президента. Так и вышло.

4. Владимир Гройсман. Вице-премьер-министр. Человек Порошенко, в прошлом мэр Винницы. Его называют главным претендентом на кресло технического премьер-министра Украины - вместо политика Арсения Яценюка. Интрига в том, сколько голосов наберет БПП. Первый вариант: 226 и больше. В этом случае формировать коалицию партия не откажется, но премьером поставит Гройсмана, а всем другим предложит присоединиться. Второй вариант: ББП набирает меньше 226 голосов. В этом случае есть шанс, что кресло премьера будет предложено Арсению Яценюку из Народного фронта. Но только если эта партия сможет взять второе место на выборах, обогнав Радикальную партию и Самопоміч.

5. Мустафа Джемилев. Один из самых уважаемых депутатов, представитель крымско-татарского народа. Вместе с Рефатом Чубаровым (71 номер в списке) будет отстаивать в парламенте интересы коренного народа Крыма.

6. Юлий Мамчур. Военный, командир авиабригады из Крыма, получивший известность благодаря мирному протесту против оккупации своей части россиянами. Это же называют и его главным недостатком: подчиненные Мамчура не сделали ни единого выстрела, чтобы остановить оккупантов. После побед и поражений украинской армии в Донбассе, сопротивление военных в Крыму многим видится не столь упорным, каким казалось в марте.

7. Мария Матиос. Писательница.Человек из квоты Кличко. Наравне с первым номером списка, Богомолец и Мамчуром - публичные люди, приглашенные в первую десятку как формальные первые лица БПП. Родная старшая сестра главного военного прокурора Анатолия Матиоса.

8. Николай Томенко. Человек Порошенко. Бывший член Батькивщины. Ушел от Юлии Тимошенко, а тесные отношения с будущим президентом завязал во время Майдана-2014.

9. Ирина Геращенко. Человек из квоты Кличко. Но тесно работает с Порошенко, занимая должность уполномоченного президента по мирному урегулированию конфликта в Донбассе. Курирует вопрос переселенцев, является публичным спикером президентской команды.

10. Виталий Ковальчук. Начальник штаба президентской партии. Человек из квоты имени Кличко, считается связным звеном с Сергеем Левочкиным и группировкой Дмитрия Фирташа. Правая рука Кличко и реальный руководитель партии УДАР. 

Кто есть кто в списке президентского блока на парламентских выборах-2014

Европейская Солидарность. 24 мая 2019 года на закрытом съезде политическую партию Блок Петра Порошенко Солидарность переименовали в Европейскую Солидарность.

31 мая 2019 года Европейская Солидарность избрала главу партии - пятого президента Петра Порошенко. 

В центральный политсовет вошли 26 человек: Владимир Арьев, Степан Барна, Юрий Бирюков, Габибулаева Динара, Виталий Гайдукевич, Ирина Геращенко, Артур Герасимов, Михаил Довбенко, Вирджиния Дронова, Геннадий Зубко, Мария Ионова, Руслан Князевич, Владимир Кушнир, Ирина Луценко, Иван Мельничук, Артур Переверзев, Александр Погребинский, Татьяна Рычкова, Олег Синютка, Сергей Таран, Елена Урсуленко, София Федина, Ирина Фриз, Нина Южанина. Также в политсовет входят глава партии и секретарь Максим Саврасов.

В президиум партии вошли: Ирина Геращенко, Мария Ионова, Юрий Бирюков, Сергей Таран, Виталий Гайдукевич, Олег Синютка, Максим Саврасов и Петр Порошенко.

Первая десятка избирательного списка партии Европейская Солидарность на парламентских выборах-2019:

1. Петр Порошенко - пятый президент (2014-2019)
2. Андрей Парубий - спикер верховной рады
3. Ирина Геращенко - первый вице-спикер верховной рады
4. Михаил Забродский - командующий Десантно-штурмовымы войсками ВСУ
5. София Федина - телеведущая, общественный деятель
6. Мустафа Джемилев - один из лидеров Меджлис
7. Яна Зинкевич - волонтер и командир Госпитальеров
8. Олег Синютка - губернатор Львовской области
9. Ахтем Чийгоз - замглавы Меджлис
10. Иванна Климпуш-Цинцадзе - вице-премьер по вопросам евроинтеграции

"Я вас услышал". Кого Порошенко ведет в Раду: анализ LIGA.net

В итоге на выборах в ВРУ 2019 партия Европейская Солидарность получила в Верховной Раде Украины IX созыва 23 депутатских мест по партийным спискам. Партия набрала 8,10% голосов избирателей. 

26.11.2019 г.

Досье создано: 24 Октября 2014 Дата обновления:26 Ноября 2019
0

БезЛица

БезЛица

Сьогодні. 23:55. Вмикай «Прямий канал» та «5 канал».

Pavlo Nuss @PavloNuss

Сьогодні. 23:55. Вмикай «Прямий канал» та «5 канал». 

Новорічне послання до нації від імені нашого Президента Порошенка! 

Нагадаю. У другому турі на виборах президента, за Петра Порошенка віддали голоси 4 мільйони 522 тисяч 450 прогресивних, патріотичних громадян України!

Олег Леусенко @Leusenko_Oleg 

Не пропустіть!

@poroshenko ексклюзивно на @prm_ua розповість про головні перемоги, поразки та виклики держави. 

31 грудня о 20:00 

Набирає силу флешмоб - вимкни телевізор під час виступу ЗЕдурка та напиши про то в ФБ, Тві тощо.









16

Богдан Бо

Богдан Бо

В Одесу доставлено катери для ВМФ України

Дуже радію, що нарешті до нашого флоту надійшло довгоочікуване та якісне поповнення. Два патрульні катери класу Island в рамках американської військової допомоги вже скоро стануть до лав українських військово-морських сил для охорони державних кордонів.

Приємно бачити успішне завершення наших амбітних домовленостей з американськими союзниками. Сподіваюсь, що нова влада розвине наші значні успіхи у залученні іноземної військової підтримки для зміцнення обороноздатності України.





10

Богдан Бо

Богдан Бо

Петро Порошенко відвідав Книжковий форум у Львові

Порошенко відвідав Книжковий форум у Львові

21 вересня, 17:43

    Колишній глава держави наголосив на важливості зберігати пам'ять про події на Донбасі

/ Фото: eurosolidarity.org

Потрібно робити все, щоб збільшити кількість українського продукту для формування української ідентичності, тому Книжковий форум у Львові є важливою складовою збереження саме українського інтелектуального простору.

Про це п'ятий президент України (2014-2019), лідер політичної партії "Європейська солідарність" Петро Порошенко сказав під час відвідування XXVI Книжкового форуму у Львові разом з дружиною Мариною.

"Тут фантастична українська атмосфера. Вітаю всіх, хто приїхав сьогодні до Львова, так ви сьогодні точно отримаєте тут величезне задоволення – я це відчуваю, і ви точно це відчуєте", – поділився враженнями від форуму Порошенко і згадав, що в дитинстві почав читати дуже рано.

"Я дуже люблю книги, і ця любов не минає і зараз. Сьогодні вже перейшли на електронні книги, вже ти можеш збільшувати шрифт, вже можеш читати ввечері ... Але це такий барометр, це такий тест, лакмусовий папірець того, щоб ти залишався в інтелектуальному просторі України", – зазначив він.

Порошенко підкреслив, що сьогодні на форумі можна придбати багато книг.

"Але це не витрати, це – інвестиції, інвестиції в особистість", – сказав він і зазначив, що потрібно збільшувати число книг, фільмів, програм на радіо і телебаченні для формування української ідентичності.

"І ми зі свого боку робили, робимо і будемо робити все для того, щоб ці книжки, цих фільмів було більше", – зазначив Порошенко.

Він також відвідав ветеранський намет, де представлені книги, авторами яких є військові, які захищали незалежність і територіальну цілісність України на сході країни.


Він особливо наголосив на важливості зберігати пам'ять про події на Донбасі і військове братство, і саме завдяки спогадам безпосередніх учасників цих подій це стає можливим. Крім того, спогади ветеранів важливі і з юридичної точки зору як свідчення для Гаазького трибуналу, додав він.

"Дуже важливо зараз, щоб ми не відводили (війська. – Ред.) і не віддавали українську землю, якими б "формулами Шайнмайєра" це не прикривалося. Дуже важливо зараз, щоб те, заради чого віддавали життя українські герої, щоб захистити українську землю і захистити українців, які проживають на Донбасі, це було першим пріоритетом держави. І для того, щоб наповнитися цим почуттям, треба було приїхати сьогодні до Львова, у ветеранський намет. Тут справжня позитивна енергія", – сказав Порошенко.

"Я думаю, що вчитися любити Україну потрібно саме у цих хлопців. Треба почитати їх книги", – сказав Порошенко і додав, що обговорив з ветеранами можливість видання їх аудіокниг, і плани зі створення фільмів на основі їх творів.

"Ключова позиція – формування національної ідентичності в значній мірі формується в цьому наметі", – додав він.

Нагадаємо, на XXV Книжковому форумі у Львові презентація фотокниги "Донбас і Мирні" викликала бурю емоцій.

1

Богдан Бо

Богдан Бо

Програмна промова Петра Порошенка 24 серпня 2019 р.

Промова Петра Порошенка 24/08/2019: Ми заклали міцну основу незалежності і нам вдасться її захистити
Високоповажні пані та панове!

Шановне товариство!

Дорогі українці!

Щиро вітаю з одним із найбільших наших свят.

Незалежність для українців понад усе! І вона не здобувається раз і назавжди. Легко дістається лише рабство. На це сподівався лідер країни агресора. А за волю  треба боротися щодня – і за свободу держави, і за права громадянина. Останнім часом трапляється чимало такого, що бентежить і тривожить. Але говорити насамперед хотів би про те, що дає надію, що вселяє оптимізм. Якщо ти не віриш в перемоги, перемоги не буде. Якщо ти хочеш в цьому переконатися, спитай у воїнів. Не було секунди, щоб вони не вірили в перемогу. Бо з нами правда, з нами Господь.

Я буду говорити про оптимізм. Що доречніше до тієї святкової атмосфери, яка сьогодні панує в  Україні і в діаспорі… Коли десятки мільйонів українців по усьому світу, від Канади до Австралії, відзначають відродження української держави.

Соціологи фіксують рекордні показники впевненості українців у майбутньому. Цього разу це не просто традиційний наслідок виборів. Цивілізована зміна влади вже сама по собі стала ознакою нашої європейськості та однією з наших фундаментальних відмінностей від усіх країн колишнього Радянського Союзу. Цей оптимізм – результат копіткої роботи, яку український народ, українська влада, міжнародні партнери України виконали за останні п’ять років. Настає, нарешті, час пожинати плоди важких випробувань і важкої праці. Найсвіжіші дані про зростання ВВП у другому кварталі на 4,6% – символічне та промовисте свідчення  того, що ми заклали добру основу для відновлення рівня життя українців.

Економічну кризу, спричинену війною, шантажистським та агресивним закриттям Росією своїх ринків, остаточно подолано. Нашими зусиллями Україна переорієнтувалася на ринок Європейського Союзу і активно зміцнює там свої позиції. Україна активно зміцнює свої позиції на українському ринку. Щоб врятувати країну, ми вдавалися до багатьох непопулярних рішень. Розплатилися за це своїм політичним капіталом. Але… Але якби машина часу перенесла нас назад, то, – навіть знаючи, що станеться і 31 березня, і 21 квітня, – ми би так само працювали би на країну, а не на власний рейтинг. Закликаю вивчити досвід Венесуели та деяких європейських країн. Бо тільки такий підхід дав можливість розчистити авгієві стайні і відкрити перспективи для розвитку країни.

Однопартійна більшість і однопартійний – як обіцяно, технократичний – уряд дають новій владі гарантований шанс здійснити низку економічних реформ, для яких раніше не було належних політичних умов. Новий глава держави отримав унікальні можливості. Жоден з попередніх президентів і мріяти не міг про таку потужну пропрезидентську фракцію у Верховній Раді. Та як сказано в Писанні, кому багато дано, з того багато і спитається. Разом з широкими можливостями настає і колосальна відповідальність.

Вперше після падіння комуністичного режиму уся повнота влади зосереджується у руках однієї політичної сили. Та ризики однопартійного урядування нам добре відомі не лише з нашого історичного минулого. Його вади очевидні і з досвіду деяких країн – нових членів Європейського Союзу. «Влада розбещує, а абсолютна влада розбещує абсолютно», – помітив ще у дев’ятнадцятому столітті відомий британський історик та політичний діяч. Для того, щоби в умовах монопартійної влади, коли всі гілки в одних руках, все ж таки балансувала система стримувань і противаг, ми, наша команда, найкраща в Україні команда, іде і готова координувати зусилля з усіма. Окрім, зрозуміло, «Окупаційної платформи», яка не повинна вийти за межі маргінесу.  Справа принципу, аби у президії Верховної Ради у кріслі віце-спікера не сидів представник кремлівської п’ятої колони. Цього категорично не можна дати реалізувати цій кремлівській колоні. Рішення залежить насамперед від більшості, але «наша команда» точно не дасть жодного голосу за представника «Окупаційної платформи».

Впоратися з внутрішніми викликами легше, бо тут все залежить тільки від нас самих. Та очевидно, що ключовим ризиком для розвитку України все ж таки залишається зовнішня загроза. Пам’ятаєте нам казали, мир принести легко «Надо просто прекратить стрелять». Пам’ятаєте, Вони не хочуть закінчувати, бо хтось наживається на війні. Пам’ятаєте, як фейковими новинами намагалися знищити нашу політичну силу. І зараз протверезіння. Хто зараз заважає? Чому війна не закінчена?

Як ми і казали, ключ від миру лежить не у Вашингтоні чи в Києві, ключ від миру лежить у Москві. Для того треба спочатку зрозуміти, що війна то війна, а не конфлікт на Сході України, агресія є агресія, а не просто допомога сепаратистам. І країна агресор – Росія, і нарешті треба навчитись це вимовляти. Бо без цього Ви будете просто дурити український народ і своїх союзників. І врешті-решт втратите довіру першої і підтримку другої. Всі речі слід називати своїми іменами. За 5 років ми привчили світ до цього.

І ні в якому разі, ми не можемо дозволити втратити міжнародну солідарність, яка нашою командою будувалася всі 5 років. Вони кажуть, а зараз нічого не можна зробити, як вони казали у випадку зняття санкцій ПАРЕ. Друзі, у нас виходило, нам було не легше. Ми запроваджували санкції, а Вам достатньої їх тільки продовжити.

Сьогодні заговорили про наміри повернути Росію за стіл  «Великої сімки». Цілу добу роздумували якою має бути реакція країни. Вона для нас категорично неприйнятна. Жодна з вимог, які були висунуті Україною і союзниками при запровадженні санкцій, як  змусили з ганьбою витурити Московію з елітного клубу, Кремлем не виконана. Крим не повернуто. Донбас далі стікає кров’ю. Москва утримує за гратами українських заручників, замість того, щоб виконати чіткий і однозначний припис Гамбурзького трибуналу з морського права, де була перемога України. Перемога, відповідно до тих директив, які я як президент свого час у підписав. Зараз треба просто забезпечити виконання судового рішення. І є відповідальність за не виконання. І це негарний випадок, коли треба руйнувати це рішення і повертатись до ситуації обміну. Ми суверенітетом не торгуємо. Наших військовополонених моряків, над якими Росія не має жодної юрисдикції треба звільняти негайно. Тим більше вони себе поводять, як справжні герої. Як треба себе поводити запитайте Ахтема Чийгоза, Жемчугова він тут разом з нами. Привітаймо оплесками Героя України. Так само ця поведінка і ці стандарти мають бути по відношенню до всіх політичних в’язнів.

Спроби умиротворення агресора лише розпалюють апетит РФ. Я це знаю на власній шкурі і наполегливо раджу не експериментувати з країною. І Україна про це має ще раз нагадати лідерам тих країн, які за тиждень зберуться у Польщі, щоб відзначити вісімдесяті роковини початку Другої світової війни. Зараз я можу сказати, що саме у Варшаві 5 років тому мною були проведені переговори, які дозволили запровадити санкції. Хочу подякувати за позицію офіційної Варшави і президента Дуди, і уряду, і сейму за те, що Путіна там не буде. Так треба поводитись!

Як парламентська сила у складі нової Верховної Ради України ми будемо твердо стояти на сторожі національних інтересів держави. І щодо протидії російській агресії, де недоторканим має залишатися започаткований нами принцип «нічого про Україну без України». Не може бути так, коли доля України обговорюється великими країнами. Починаючи від припинення вогню і закінчуючи звільненням заручників, без участі нашої держави. Це неприйнятно! Україна довела, що вона є активним і впливовим суб’єктом міжнародного права і міжнародних відносин. На жаль маєм констатувати, останнім часом його дедалі частіше порушують.

Так само надзвичайно важливим є збереження санкційного режиму проти агресора. Бо вчора ми вже почули, як громадську думку почали готувати до того, що санкції, мовляв, продовжити неможливо. Ми Вам заздалегідь кажемо не просто можливо, а й потрібно. Для цього треба працювати. І ми «європейська Солідарність готові для цього підставити плече, поділитися досвідом. Це не є вузько-партійні, вузько-політичні інтереси. Мова йдеться про інтереси держави. Санкції ніколи не пролонгувалися автоматично. Кожен раз, раз за разом, була дуже важка дискусія. Але ми завжди в цій дискусії перемагали. Не можна допустити програш і зараз. Тут національні інтереси держави. Ми дуже велику ціну заплатили, щоб зараз щось здавати без бою.

Виплекані нами міжнародна єдність і солідарність стали для України як надійним оберегом на полі бою, так і інструментом ефективної підтримки для кардинальних змін всередині держави. Безпека країни – це відповідальна, наполеглива і дуже професійна, кропітка робота. Я намагався її виконувати всі п’ять років з моєю командою, дякую кожному з ним і нашим міжнародним партнерам. Хочу наголосити, що ми будемо робити все, щоби об’єднати державу, будемо робити все, щоби в надалі тримати міцну міжнародну коаліцію для захисту нашої країни.

Довготривалий мир та безпеку можна забезпечити однією дорогою. Іншої не існує – не шукайте. І назва цієї дороги –вступ України в Північноатлантичний альянсу. Саме це поставила головною метою наша політична сила, саме цю частину дороги ми пройшли за останні 5 років. Саме так ми будемо рухатися далі. Жодних ігор і торгів з цього питання з країною-агресором ми точно не дозволимо. Скільки ми чули солодких співі, що їм потрібна позаблокова Україна. Хочу нагадати, що в 14 році агресія почалася, хоча Україна мала позаблоковий статус. Позаблоковий статус потрібен лише для того, щоб проковтнути Україну. Подавляться! Обіцяю!

Ми, звичайно, за те, щоб забезпечити мирне врегулювання на основі Мінських домовленостей, яким днями виповниться п’ять років. Всі 5 років хто тільки не жбурляв камінням в Мінські домовленості. А сьогодні виявляється, що альтернативи їм немає. А ми маємо діяти і ці Мінські домовленості захищають інтереси України. Це було диво, коли ми забезпечили, щоби Путін поставив свій підпис під Мінськими домовленостями, які зобов’язують його вивести свої окупаційні війська з території нашої держави, вивести важку техніку і артилерію, роззброїти незаконні збройні формування, відновити контроль України над неконтрольованою ділянкою українсько-російського кордону і зробити багато речей, які стали нормою документу який став частиною міжнародного права. Частиною рішень Ради Безпеки ООН. Там червоні лінії давно сформульовані. Але головне – ані Росія, ані її маріонеткові утворення не повинні і не отримають права вето чи жодних інших можливостей блокувати, право вето, на вступ України до ЄС та НАТО. Ми з Вами точно не дамо цього зробити.

Від нового Президента, нового Кабміну, нової  Верховної Ради ми очікуємо переходу від європейських та євроатлантичних заяв та декларацій, – які ми почули, поділяємо та вітаємо – до конкретних рішень і проектів, які наближають Україну до Європейського союзу та Північноатлантичного Альянсу.

До грудневого саміту НАТО в Лондоні залишаються лічені місяці. Ми ще й кроку не зробили для того щоби, на Туманний Альбіон українська делегація має прибути із гранично ясною пропозицією щодо необхідності надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО не пізніше 2023 року. Ми готові розповісти як це робити, але не змарнуйте свій шанс. Розпочинати роботу серед міжнародних партнерів потрібно вже зараз, вже сьогодні.

Ще у середині 90-х років треба було підписувати не Будапештський меморандум, який не вартий паперу, на якому він написаний. А саме тоді потрібно було казати, якщо Ви хочете, щоб Україна віддала третій за потужністю ядерний арсенал в світі, надайте гарантії вступу до НАТО. Тоді би це працювало. Ми не дамо друге обдурити Україну. Бо жоден меморандум, на відміну від Вашингтонського договору – це чіткий міжнародно-правовий механізм колективного захисту членів Альянсу.

У нас немає альтернативи. Україна має обов`язково інтегруватися до ЄС і НАТО. Цю мету треба посилено працювати – конкретними справами, а не словами чи пустими обіцянками. Майже три чверті українців сьогодні за вступ до ЄС. Майже дві третини за інтеграцію в НАТО. Але нам потрібна дорожня карта, конкретні крокі, які необхідно зробити зараз. Саме тому ми будемо боротися. Вже боремося. Зокрема, ми не дали, щоб з нової Ради було прибрано комітет з євроінтеграції. Це перша наша з вами перемога. Я думаю, що сьогоднішній Марш ветеранів і ті хто сьогодні присутні разом з нами, браво! Друзі, Ви великі молодці. Це аргумент до того, що не тільки міністерство ветеранів необхідно, а й комітет ветеранів. І сьогодні, на жаль, наш голос, голос «Європейської Солідарності» один. «Голос», Ви нас чуєте? І інші політичні сили. Ми маємо об’єднатися, битися і перемагати.

Ми прийшли  до Ради із гаслом захисту євроінтеграційного курсу держави. І працювати над цим ми будемо, у тому числі з використанням можливостей, які відкриються перед нами по лінії Європейської народної партії. Це найбільш політична сім’я в Європейському Союзі, до якої належатиме і наша політична сила.

«Європейська Солідарність»  і надалі буде підтримувати політико-дипломатичний шлях врегулювання і відсічі російської агресії на Донбасі. Нагадаю також, що моя команда разом з партнерами напрацювали проект «дорожньої карти» імплементації Мінських угод. Вона є і ми готові озброїти нашу дипломатичну команду, яка буде зараз продовжувати переговори. На жаль, це робиться не швидко, але я сподіваюсь, що якщо не буде, а виглядає так, що не буде, зустрічі у нормандському форматі на найвищому рівні, то принаймні на рівні дипломатичних радників наш проект по дорожній карті і миротворцям має бути в основі тих рішень і пропозицій, які будуть реалізовуватись найближчим часом.

Ця дорожня карта передбачає поетапність та чітку послідовність реалізації Мінська з пріоритетом безпекового компонента. Під дулами російських автоматів ніяких політичних процесів на окупованому Донбасі не буде. Ми знаємо і ми не допустимо. Ми твердо переконані, що відповідь на це є рішення Ради безпеки про запровадження миротворчого контингенту на всій окупованій території, включно з неконтрольованою ділянкою україно-російського кордону.

Шановні пані та панове!

Днями в інтерв’ю мене запитали про формулу незалежності. Цю формулу, здається, вже знають всі, як два по два – чотири – «армія, мова, віра». Так, це ще не все. Потрібні сильна економіка та верховенство права. Але армія, мова і віра – це фундамент, який ми з вами збудували.

В багатьох є бажання розхитати: армію ігнорувати, скоротити фінансування, скасувати реформу харчування, кошти на озброєння, скоротити чисельність. Армія – основа нашого суверенітету. Ми будемо захищати армію, народ буде захищати армію і та підтримка, яка сьогодні на вулицях міста була продемонстрована нашій армії. Я наголошую – це була аполітична акція. І ветерани наголошують українську армію, яка захистила український народ, народ також здатен захистити.

Ми не дамо применшити роль армії, знизити її соціальний статус. В тому числі, через ліквідацію комітету ветеранів знизити значимість воїнів до рівня 2013 року. Подивіться, який рівень поваги зараз. Повернення в 2013 ми не допустимо. Навіть, коли нас не достатньо в парламенті. Ми є парламентський спецназ і один воює за десятьох. Так само, як зберегли Міністерство у справах ветеранів і комітет з євроінтеграції, збережемо і інші напрацювання. Хочу привітати одну з засновниць радіо-станції Армія-FM – Яну Холодну. Вона з нами тут, щоб продемонструвати єдність нашої команди.

Не можу не сказати про постійні спроби атакувати закон про мову. Хтось подає до Конституційного суду, хтось намагається зупинити цей закон через звичайний суд.

Це і спроби заблокувати перехід церков та церковних громад з московської церкви до української. Вони роблять це телефонним правом.

Так, фундаментальні зміни, які ми зробили за п’ять років не стали незворотними і ми все ще маємо їх захищати. Я переконаний, що основу ми заклали доволі міцну. І нам вдасться її втримати і захистити від усіх атак. Бо армія була, є і залишається найавторитетнішим державним інститутом.

Популярність і довіра з боку суспільства співставна і в Православної Церкви України. Більше 70% асоціюють себе з цією церквою. Церква є тим, що об’єднує українську націю та державу. Я ще раз хочу подякувати ієрархів за велику капеланську службу, за роботу по формуванню нації, і за блискучу місію Предстоятеля. І сила мови – вона тепер не лише в законі, але і в потужній суспільній підтримці, коли дедалі більше українців усвідомлюють історичну роль і вагому соціальну, комунікаційну функцію української мови.

Україна була, є і буде!

Вона стане невід’ємною частиною Європейського Союзу і НАТО!

Вона виросте в потужну регіональну державу і країну-лідера на пострадянському просторі.

Територіальну цілісність України буде відновлено. Крим буде повернуто в Україну, а Україну буде повернуто в Крим.

Особливо теплі привітання – українським патріотам в анексованому Криму та в окупованих районах Донбасу.  Ми з вами, дорогі браття та сестри!

Вітаю усіх з Днем Незалежності!

І особлива подяка в цей день – українським воїнам, нашим захисникам. Вибачте, що без параду. Це – помилка, яку, сподіваюся, виправлять наступного року.

Ми шануємо і поважаємо наших героїв.

«Прийде час, – казав колись великий український державник, – коли один скаже: «Слава Україні!»  А мільйони відповідатимуть:

«Героям слава!»

https://solydarnist.org/?p=215565
2

Богдан Бо

Богдан Бо

Велике інтерв'ю Петра Порошенка Ч.1

Петро Порошенко: Зеленський – не Голобородько, це точно



СЕВГІЛЬ МУСАЄВА- sevgil hayretdn qz musaieva

Понеділок, 29 липня 2019, 
"Українська правда" намагалася взяти інтерв'ю у Петра Порошенка з 2015 року. Це прохання свого часу на одній із прес-конференцій президента озвучував наш колега Павло Шеремет. Вже після його загибелі, розслідування якої Порошенко називав справою честі, ми просили про цю розмову майже щомісяця. Але, на жаль, навіть під час цьогорічної скандальної президентської кампанії він так і не знайшов часу, аби відповісти на наші запитання.

Домовитися про цю розмову вийшло на джазовому фестивалі у Львові, куди Порошенко під час парламентської кампанії завітав разом із родиною. 

Ця розмова мала бути іншою, але багато питань у ній продиктовані часом. Ми зустрічаємося із п'ятим президентом України в офісі його партії на Лаврській через п'ять днів після виборів та наступного дня після його візиту до Державного бюро розслідувань.

Трохи незвично бачити Порошенка без натовпу охорони та його свити. На інтерв'ю його супроводжує лише прес-секретар Святослав Цеголко. В офісі, незважаючи на середину робочого дня, майже нікого немає. 

Колишній президент намагається випромінювати оптимізм, але місцями дратується при згадці певних прізвищ чи подій. Він справляє враження політика, який визнав свою поразку, але поки що не до кінця прийняв та усвідомив її причини. Людини, яка втратила владу і поки не знає, куди рухатися далі.

Партія Порошенка "Європейська солідарність" показала лише четвертий результат на позачергових виборах, поступившись навіть "Батьківщині" Тимошенко. Незадовільними виявилися і результати виборів по мажоритарних округах.

Після президентських виборів у Порошенка розраховували на фракцію у 80-100 людей за рахунок кандидатів, які вже давно працюють по своїх округах. Натомість, у парламенті фракція "ЄС" буде представлена лише 25 мандатами.

До політичних поразок Порошенка додалися ще і кримінальні провадження, які останні два місяці продукує Державне бюро розслідувань. 

Більша частина проваджень відкриті саме за скаргами  колишнього заступника АП часів Януковича Андрія Портнова. Після перемоги Зеленського він повернувся до України та пообіцяв зробити все можливе, аби посадити Порошенка.

На сьогодні ці провадження стосуються продажу заводу "Ленкузня" у 2018 році, вивезення до Молдови судді Миколи Чауса, у якому нібито було задіяне екс-керівництво України, фальсифікації документів про формування коаліції, "незаконного заволодіння телеканалом Прямий", а також справи про "державну зраду", яка стосується подій у Керченській протоці, коли українські моряки потрапили в полон до росіян.

Схоже, найближче політичне майбутнє Порошенка буде полягати саме у протистоянні із правоохоронними органами, і цю нову реальність він вже визнає.

— Ми зустрічаємося через п'ять днів після дострокової парламентської кампанії. Партія "Європейська солідарність" показала четвертий результат на цих виборах – 8,1% голосів виборців і ще два мажоритарники. Це 25 мандатів. Ви задоволені цим результатом?

— Тут не можна бути задоволеним чи незадоволеним. По Конституції, носієм державної влади є народ. Кожен державний діяч має приймати вибір народу. Це є вибір народу. 

Чи можу я сказати, що була робота проти нас? Була. Була робота проти нас поліції. Була робота проти нас організованих груп, на кшталт Шарія, організовані зсередини країни. 

Чи вдалося їм нам перешкодити? Ні. 

— Чому?

— Тому що ми маємо підтримку людей. 

— 8,1%?

— Стільки, скільки захистили, стільки і маємо. 

На скільки об'єктивно ми могли претендувати? На багато більше. Це вже зараз я можу це сказати. Хочу наголосити, що під час виборчої кампанії я ніколи про це не говорив. 

Але у нас був десяток політичних сил, які набирали від 1 до 3%. Вони розуміли, що у них немає жодного шансу, але, керуючись чи то власними амбіціями, чи то будь-якими іншими мотиваціями, пішли, і 15-20% голосів були розпорошені. 

— Кого ви маєте на увазі?

— Я маю на увазі всіх.

— "Самопоміч"? Гройсмана?

— І "Самопоміч", і Гройсмана, і "Свободу". Всіх. 

— Ви не вели з ними перемовини стосовно того, щоб вони вас підтримали?

— Ми до перемовин навіть не дійшли. Ми офіційно всім оголосили, направили запрошення, що ми готові сформувати єдиний список. Я ніколи і ні перед ким не ставив питання квот. 

У нас були всі шанси зайняти друге місце. Це було абсолютно реально. 

Йдеться про те, що в програмних положеннях різких відмінностей не було. Де-факто це означає, що просто в угоду амбіціям окремих лідерів цих партій ми голоси демократичних сил віддали або "Слузі народу", або "Опоблоку". Я вважаю, що це була помилка. 

Чи знімаю я з себе відповідальність? Можливо, я міг більш активно як лідер партії, яка, як виявилося, має найбільшу підтримку, робити відповідні кроки. Але, на жаль, цього не получилося. Це є суб'єктивні фактори, які вплинули. 

Є об'єктивні фактори. Коли одразу після президентських виборів ти проводиш парламентську кампанію, люди намагаються підтримати свій вибір під час президентських. Це абсолютно технологічні речі.

Я не скажу, що це довіра. Це ще не довіра. Хоча люди в соціологічних дослідженнях саме так це називають. Тому що так їх питають. 

Але я точно наголошую, що зараз панує два почуття. Перше почуття – це не довіра, а надія. Ті, хто проголосували, на щось надіються і мають на це підстави, мають на це право. Я буду дуже щасливий, якщо їхні надії справдяться.

Інші, їх теж велика кількість, мають тривогу. І вони на це мають право. Це абсолютно обґрунтоване почуття. Я би дуже хотів, щоб тривога не виправдалася, а надія виправдалася. 

Мажоритарна кампанія нічим не відрізняється від кампанії по загальнонаціональному багатомандатному округу. Я думаю, що це є проблема цих виборів, феномен цих виборів. 

Коли більше сотні людей не мають вищої освіти. Коли майже сотня людей були безробітними, які дуже давно не працювали, не платили податки, не мають досвіду і пройшли лише на почутті людей, що "слухайте, давайте дамо Зеленському шанс". 

Навіть з весільним фотографом, навіть з безробітною нянькою, навіть… Причому я з повагою ставлюся і до фотографа, і до няньки, але від охоронця, перукаря чи водія вони теж нічим не відрізняються. 

Дуже важливо, що зараз вони будуть проводити навчання. Там же будуть вчити не як кнопки тиснути.

— Ви думаєте, що за тиждень людей можна чомусь навчити?

— Це я і хотів сказати. У нас для того, щоб навчити людей бути гарним фотографом, я вибачаюсь, скільки треба вчитись, щоб бути фотографом? 

Порошенко звертається до фотографа "Української правди" Дмитра Ларіна. "Все життя", – відповідає Дмитро.

— Мінімум, щоб хоча би кнопки натискати? Кажуть, п'ять років. Якщо інтенсивні курси в Києво-Могилянці чи в Київській школі економіки, якби там вчили фотографів, то я думаю, що для цього потрібно не менше, ніж півроку.

Якщо є бажання навчитись бути депутатом за два тижні… Ми з вами, на жаль, знаємо відповідь... 

Ні, перетворити їх на підручних Чечетова, покійного, як орієнтуватися і піднімати руки, за два тижні можна. Але не більше.
 
Петро Порошенко: У нас для того, щоб навчити людей бути гарним фотографом, скільки треба вчитись? 

— Цю кампанію деякі експерти називають електоральним майданом. Ви погоджуєтесь з таким визначенням?

— Ні. 

— Фактично це є протест людей проти тієї системи, яка існувала з 2014 до 2019.

— Ви маєте право на таку думку. Я готовий визнати, що може бути й така точка зору. Але протестні настрої після президентських виборів були на дуже низькому рівні. 

Моя позиція навпаки – люди голосують за свою надію. Це перше. Люди голосують за те, щоб показати, що вони зробили правильний вибір під час президентської кампанії. Це їхнє право. Я цей вибір шаную. 

Ще раз кажу, що я буду щасливий, якщо цей їхній вибір виправдається. Бо якщо ви спитаєте мене, чи була у них мотивація за це голосувати, то це була блискуче проведена кампанія паном Зеленським. На Сході, Заході, в Центрі прихильникам Росії, прихильникам ЄС та НАТО він казав те, що вони хочуть чути, насправді не презентуючи програму. 

Це теж технологія. Ця технологія перемогла. Я маю це визнати. 

— Як ви думаєте, чому Зеленський зміг стати уособленням надії, а ваша політична сила – ні?

— Тому що ми несли на собі тягар відповідальності за попередні п'ять років. У Зеленського був тягар навпаки – повітряні кульки. 

— Повітряні кульки були у Шарія. 

— Я не виключаю, що ті люди, які передавали їх Шарію, мали відношення в тому числі до пана Зеленського. 

— Цікаво. 

— Бо їх охороняла поліція, бо вони точно мали причетність до влади. Я думаю, що ця технологія буде ще не раз використана проти опонентів діючої влади. Але я цього не стверджую, бо наша тема дещо інша. 

Я хочу наголосити, що аргументом "за", тими кульками, замість нашого тягаря відповідальності, це були фільм "Свати", фільм "Слуга народу", відомість "95 Кварталу" і віртуальне життя, яке просто вмілими технологічними механізмами намагалися перекласти на життя реальне.

От тут я можу точно сказати, що цього не буде. І не буде за зовнішніми ознаками, які зараз в соціальних мережах — їздив на велосипеді, а тепер кортежем, чи розстрілює парламент, чи щось інше. 

Зеленський – не Голобородько, це точно. Але люди це ототожнювали. Це також технологія, яка на сьогоднішній день спрацювала. 

Poroshenko
Порошенко: Я наголошую, що проти Петра Порошенка не порушено жодної кримінальної справи. Я прошу, чи можу я звернутися до "Української правди" для того, щоб ви зробили неупереджене розслідування? Вас точно ніхто не запідозрить у симпатіях до Порошенка!
"Я не борюсь за посади. Я мав у своєму житті найвищу посаду, про яку може тільки мріяти українець"

— Для мене показовими є результати виборів на 12 окрузі. Там переміг ректор Вінницького кооперативного університету, кандидат від "Слуги народу". Це округ, за яким ви свого часу обиралися до парламенту. І Олексій. Взагалі Вінницька область дала вам лише четверте місце. Ви аналізували причини?

— Я ж вам казав. Розпорошеність демократичних сил. Ми і політична сила Гройсмана. Це була єдина область, де він подолав 5%-ий бар'єр. Єдина по всій Україні. І він не переміг в області, але він подолав бар'єр. 

На відміну від нас, де прохідний бар'єр було подолано майже по всій Україні. Якщо скласти результати, то точно мали би можливість боротися за перемогу. Бо є ефект кумулятивний – складання результатів. 

У нас перемогли окремі народні депутати з фракції Блоку Петра Порошенка, які йшли самовисуванцями. Наскільки мені відомо, від Володимира Борисовича ніхто не переміг у Вінниці і Вінницькій області. 

Я пишаюся тим, що у нас по моєму округу на другому місці опинилася фантастична жінка – волонтер, лікар, військовий медик, мама чотирьох дітей. Просто світла така особистість. Вона обійшла всіх демократичних самовисуванців і від "Свободи", і від Гройсмана, і від багатьох інших. Я думаю, що в неї буде фантастичне політичне життя. 

— Здається, що найбільше з демократичних сил ви ображаєтеся на пана Гройсмана?

— Категорично ні. Я Володимиру Борисовичу бажаю всіляких гараздів. Я не можу на нього ображатися. 

— Він вас привітав на виборах чи ви не контактуєте?

— Слухайте, ми мали спільну політичну долю. Він був четвертим у моєму партійному списку. Наша політична сила висунула його на спікера. Наша політична сила висунула його на прем'єр-міністра. 

Завершення моєї президентської каденції – це завершується перший етап, коли кожен може обирати подальше життя. Чи було право у Володимира зробити цей вибір? Було. Чи схвалюю я цей вибір? Ні. 

Я вважаю, що з політичної точки зору, це було самогубство. Але чи має він право на цей вибір? Очевидно, так. Життя показало чи правий він був, чи ні. І повірте мені, це абсолютно щиро. 

Незважаючи на те, що багато-багато технологів казали йому, що треба обов'язково критикувати Порошенка, я це сприймав виключно як технологічні рекомендації. 

Покритикував. Йому це не допомогло. Так само, як і всім, хто критикували Порошенка. Вони опинилися за межами парламенту.
 
Порошенко: Чи було право у Гройсмана зробити цей вибір? Було. Чи схвалюю я цей вибір? Ні. Я вважаю, що з політичної точки зору це було самогубство
 
Покритикував. Йому це не допомогло. Так само, як і всім, хто критикували Порошенка. Вони опинилися за межами парламенту
— Щодо інших ваших соратників, я маю на увазі Ігоря Кононенка, Олександра Грановського, які також програли свої округи. Чи спілкувалися ви з ними після цього?

— Не спілкувався. Мені здається по ФБ, що вони зараз відпочивають. Вони мали складну кампанію. Це така сама історія. 

Є період каденції президента. Є рішення, яке я шаную. Вийти з партії і балотуватися чи не балотуватися – це їхнє приватне рішення. На сьогоднішній день вони не потрапили до парламенту і це є минуле. Все, перегорнули сторінку. Я точно переконаний, що вони будуть мати якісь свої справи… 

— Кримінальні?

— Не знаю. Ні, по-іншому. Я точно переконаний, що в них є чим займатися. В них є нормальне життя. Наскільки мені здається, це життя не буде пов'язано з політикою. Це відповідь на ваше питання. 

А щодо майбутнього, то у "Європейської солідарності", я точно передбачаю, є політичне майбутнє. Політичне майбутнє пов'язане з тим, що рух нашої країни в ЄС, в НАТО, захист цінностей, здобутків, яких ми досягнули за п'ять років – це є сьогодні позиція, яку підтримують точно набагато більше, ніж 1 мільйон 200 тисяч виборців, які віддали свої голоси за нас. 

— Тобто ви себе бачите як? В опозиції до нинішньої влади?

— Я себе бачу твердо як людину, яка знаходиться в форматі підтримки України. У вас же немає жодного сумніву, що я не борюсь за якісь посади? Не борюсь за них. Вони мене не цікавлять. 

Я мав у своєму житті найвищу посаду, про яку може тільки мріяти українець. Це певною мірою криза кар'єрного росту, бо немає куди далі рости. В даному випадку моя мотивація абсолютно одна – захистити європейське майбутнє України. Саме так ми написали. 

— Як це має виглядати? Я спостерігала вашу кампанію "Захистимо європейське майбутнє України", де ви, зокрема, подаєте меседж до людей як єдиної проєвропейської сили в наступному парламенті. Але який інструментарій у вас може бути як в опозиційної сили?

— У парламентсько-президентській республіці у парламенту багато інструментів. В складі нашої фракції є значна частина і досвідчених парламентарів, і людей, які вперше обралися до парламенту, але знають, якою ціною були досягнуті ті результати за попередні п'ять років. Вони готові ефективно діяти в цьому напрямку. 

У нас напрацьована велика кількість законопроектів, нормативних актів, дорожніх карт, як ми маємо продовжити цю роботу.

В даному випадку монопартійна більшість створює можливості. Якщо рух наш буде зупинений, то ми точно будемо в жорсткій опозиції до спроб розвернути країну назад в бік Росії. До спроб зруйнувати енергетичну незалежність нашої держави, що ми вже бачили під час перших переговорів з РФ. До спроб зруйнувати децентралізацію, що зараз ми бачимо через намагання відібрати повноваження виконавчої влади в обраного міського голови. 

Мається на увазі міського голови міста Києва. Мова йде не про прізвища. Йдеться про принципи місцевого самоврядування, принципи децентралізації. Якщо хтось зараз буде намагатися підмінити децентралізацію федералізацією і таким чином зробити перший крок до розшматування країни, ми це помітимо. 

Ми знаємо, як не потрапити в пастку парламенту, і будемо жорстко проти того протестувати. Але починати мені б хотілося з позитиву. 

— Тобто ви зараз налаштовані конструктивно до монобільшості?

— Абсолютно. Я налаштований точно не контра, а проукраїнськи. Я неодноразово, в тому числі під час свого останнього візиту до Страсбургу, казав, що позиція перша — ми на зовнішньому фронті маємо виступати об'єднано. Навіть під час парламентської кампанії, навіть коли ми маємо дуже жорсткі внутрішньополітичні протистояння всередині держави. 

Я це продемонстрував під час підготовки однієї з перших резолюцій новообраного парламенту, де ми фактично досягли дуже переконливих результатів, на відміну від дуже великого провалу, який Україна зазнала в ПАРЄ. Саме це було для мене мотивацією їхати туди. 

— Оскільки ми заговорили про Кличка, зараз існує велика перспектива дострокових місцевих виборів, вже лунають такі заяви. Я думаю, що команда Зеленського налаштована, щоб ці вибори проводити. Чи будете ви підтримувати Кличка в цьому протистоянні проти президентського Офісу? Якою ви бачите тактику "Європейської солідарності" на місцевих виборах, які, напевно, завершаться так само, як і парламентські?

— Ні. Аргументація людей при голосуванні на місцевих виборах і аргументація людей при голосуванні на парламентських виборах кардинально інша. 

Міські голови, які внаслідок децентралізації, яка була ініційована моєю командою і яка в результаті цього процесу отримала величезні можливості, зараз має дуже великий рівень підтримки.

— Кого ви маєте на увазі?

— Всі міські голови, починаючи від Філатова… 

— Кернеса (мера Харкова), Труханова (мера Одеси)?

— І Кернес має підтримку. 

— Вибори показали протилежне. 

— Слухайте, не порівнюйте це! Ще в 1998 році був цей феномен, коли я вперше приїхав у Вінницю і проти мене був міський голова. Я його переміг на парламентських виборах, а на міських виборах він взяв 60% підтримки. 

Тому я хочу наголосити, що у нас є велика кількість міських голів, лідерів місцевого самоврядування, лідерів об'єднаних територіальних громад, які мають тверду підтримку. Ми будемо визначатися, кого з цих лідерів будемо підтримувати. Але я буду підтримувати Україну і я буду підтримувати "Європейську солідарність". 

— А Кличка?

— Якщо Кличко забажає приєднатися до "Європейської солідарності", я думаю, що це йому додасть і ми залюбки розглянемо цю пропозицію. Я говорив з ним по телефону, але ми не обговорювали місцеві вибори.
1

Богдан Бо

Богдан Бо

Велике інтерв'ю з Петром Порошенком ч. 2

 

У нас по Конституції місцеві вибори мають бути проведені наступного року. На відміну від парламентських дострокових виборів, місцеві депутати і міські голови обираються на час до чергових парламентських виборів. Тобто ми фактично зараз можемо обрати на місцевих виборах нових депутатів і міських керівників на час, менше, ніж один рік. Наскільки це буде мотивацією для новообраної команди, мені не відомо. 

Порошенко: Була робота проти нас поліції. Була робота проти нас організованих груп, на кшталт Шарія, організовані зсередини країни
"Яка справа, хоч ДБР, хоч когось щодо того, що я, виконуючи свої обіцянки, розпродаю свої активи?"
— На четвертий день після виборів ви несподівано прийшли до ДБР. Ваш допит був запланований на наступний день, але ви прийшли 24 липня. Можете пояснити, чому була обрана тактика?

— Та немає ніякої тактики! Є абсолютно дивна ситуація, йде дуже активна дискусія, що Порошенка запрошують до ДБР в такий день, такий день… 

Я хочу зараз твердо наголосити, що жодної повістки, запрошення по жодній з адрес – службовій, домашній я не отримував. Я твердо переконаний, я спитав – мені не направляли. 

— А заяви про примусовий привід з боку ДБР?

— Я це взагалі не коментую. Єдине джерело, яке чомусь володіло думками слідчих і головами в ДБР, був колишній заступник Адміністрації президента Януковича пан Портнов. 

Він мав доступ до матеріалів, він мав доступ до дат і постійно оголошував ці дати. Оголошував з подвійною метою: щоб організувати провокації, друге – для того, щоб зробити певний спосіб психологічного тиску на мене. Це марно. 

Оскільки я в черговий раз почув, що на завтра в мене на 15 годину відбувається… Я почув про це за годину чи за дві, що мене чомусь чекають в ДБР, але чомусь без повістки, я твердо розумів, що це може бути використано, як провокація проти мене, що я нібито не з'явився. Я поїхав.

Оскільки в мене на 25 липня на 15 годину (це легко перевірити) за пропозицією американської сторони була запланована зустріч з паном Куртом Волкером і іншими представниками Державного департаменту. Саме на 15, і тому я 24 липня поїхав до ДБР і запропонував – оскільки в мене міжнародна зустріч, чи могли би ви зараз мене допитати. 

— Це дивна ситуація. Є правила, і вони однакові для всіх. Я ж не можу прийти на допит, коли захочу.

— ...вибачаюсь, я закінчу. Вони кажуть: "Ми не готові". Так чекайте, ви кажете, що готувалися до цього місяць! "Нам потрібно дві години". "Добре, я через дві години під'їду". "Ми можемо тільки о дев'ятій вечора". "Добре, я на дев'яту вечора під'їду. Скажіть коли, і я буду у вас". "Добре, ми вас запросимо на дев'яту вечора". 

Потім проходить певний час і кажуть "ви знаєте, і на дев'яту вечора ми також не готові вас допитувати". Я кажу: "Це виглядає як клоунада, але я вас почув. Ось заявка, в мене міжнародна зустріч, прохання перенести допит, тільки обов'язково дати відповідь". 

Ми почекали до другої години, на наші заявки про перенесення допиту ми не отримали жодної відповіді. Для того, щоб не дати їм зробити провокацію, я передзвонив нашим американським партнерам, попросив перенести на дві години цю зустріч – з 15 на 17. Вони люб'язно погодились. Це також можна перевірити. І я поїхав в ДБР. 

— Чому були такі дивні заяви з боку партії "Європейська солідарність" про те, що нібито дійсно жодної повістки вам не надходило, і що ви нібито збираєтесь у термінову відпустку?

— Вибачте, будь ласка… По-перше, що значить "нібито"? Я стверджую, що ми не отримали жодної повістки. І якщо хтось може продемонструвати, що Порошенко отримав повістку, нехай покаже це. Я залюбки на це подивлюся. 

— Ми можемо побачити це із заяв пана Труби, де він говорить, що вас викликали на допит.

— Ні. Бо вчора під час перебування в ДБР я перевірив, що ми не отримали інформацію, жодної повістки листом. Тому, Севгіль, ніяких "нібито" немає. Єдині дивні заяви, які ми бачили, це заяви пана Труби, який взагалі не має права втручатися в слідство. 

— Але ви з ним спілкувалися. 

— Звичайно. Він мені сказав, що "я не маю права втручатися в слідство". Я йому відповів, що готовий звернутися до керівника слідчої групи – ми так і зробили. Я зустрівся з керівником слідчої групи, запропонував йому мене негайно допитати. Він сказав, що йому треба зібрати слідчих. "Прошу дуже, давайте, коли вам буде зручно – допитайте. Єдине, щоб не на 15 завтра". 

На жаль, ми не отримали такої можливості. Я це розцінюю як абсолютну позицію упередженості людини, яка ставиться необ'єктивно до слідства. Мене здивувало, що у нас кожен крок, який захищений законом щодо таємниці слідства, розкривається – в тому числі і дата допиту, і запрошення, і прізвище, і слідчий, і справа, по якій людину викликають на допит.

Мені вчора чітко наголосили, що нічого вони не розкривали. Що вони проводять службове розслідування вже місяць, бо вони не знають, яким чином це до пана Портнова потрапляє. Я сказав: "Ваш директор має доступ?" Він каже: "Так, має". Я йому кажу: "Це незаконно". Але пан директор передає це пану Богдану, з яким вони постійно спілкуються. А пан Богдан передає це пану Портнову. 

— Ви це стверджуєте? Ви це знаєте?

— Я маю цю інформацію. Я вважаю, що саме такий є спосіб витоку інформації. Я вважаю, що це нічого спільного з незалежним і об'єктивним розслідуванням не має. Тим більше, що вчора були абсолютно дивні запитання. 

— Розкажіть. Я знаю, що ви не можете розголошувати, але за вас це фактично зробив той самий Андрій Портнов у своєму телеграм-каналі.

— Все, що каже Андрій Портнов – це є нісенітниця. Просто прийміть це на віру і прошу не реагувати на людину, поплічника Януковича, який втік до Росії. Що він там робив, ми собі можемо тільки уявити.

— Останні роки він жив у Відні. 

— І боявся сюди носа показати. Те, що робить Портнов, це є пряме порушення закону. Порушення закону полягає у тому, що перше – це є завідомо неправдиве повідомлення про злочин. Це кримінальна відповідальність. У тих дурницях, що він писав, він не надав жодного доказу. 

Коли він пише, що Порошенко скоїв державний злочин, коли направив кораблі для ротації, для захисту Азовського узбережжя Маріуполя, то це завідомо неправдиве повідомлення про злочин, яке було спростовано в тому числі рішенням, наказом міжнародного арбітражу. 
 
Порошенко: Чи відповідає якісний склад ДБР вимогам, які сьогодні висуває перед ним суспільство? На мою думку – ні. Внаслідок того, що керівництво ДБР має такі точки, на які Офіс президента може натиснути… Наприклад, підозра в тому, що пан Труба підлягає люстрації. Так само, як і пан Богдан

— Ваш допит стосувався продажу заводу "Ленкузня"?

— Абсолютно ні. Дивні і дурні запитання: кому належить, кого бачили? Це все є в матеріалах справи. На жаль, я є законослухняний громадянин і не можу це говорити. 

Але, друзі, немає про що говорити! Я вам обіцяю, я буду вимагати дозволу слідчого щодо таємниці слідства. 

Я готовий вам розповісти по змісту питань і змісту відповідей. Вони абсолютно пусті! Справа абсолютно пуста. Яка справа, хоч ДБР, хоч когось щодо того, що я, виконуючи свої обіцянки, розпродаю свої активи? Ви вважаєте, що там не сплачені податки? Сплата чи несплата податків регулюється Державною фіскальною службою. 

— Ви можете мені пояснити логіку, чому було потрібно продавати завод "Ленкузня" у 2018 році?

— Тому що я вирішив сконцентруватися на політиці. Як тільки я знайшов час… 

— Чому ви не зробили цього раніше? У 2013-2014 році?

— Тому що не було покупця. 

— У чому логіка Тігіпка, можете пояснити?

— Це його питайте. 

— Це викликає дуже багато запитань. 

— Задавайте їх. 

— Тому що завод брав оборонні замовлення… 

— І зараз бере, коли я не власник. 

— ...і ось раптово цей завод продається, за декілька місяців до виборів Сергію Тігіпку, який бачить в цьому виключно девелоперську перспективу.

(Восени 2018 року група "ТАС" Сергія Тігіпка придбала ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському". За даними ЗМІ, Тігіпко заплатив Порошенкові та Кононенкові за "Кузню" до 300 мільйонів доларів.)

— Це його право. Значить, він бачить це, і я шаную це його право. Нехай розвиває. 

— 300 мільйонів доларів – ви вважаєте це ринкова ціна для такого підприємства?

— Я не коментую ціну. Але я вам гарантую, що він був проданий по ринковій ціні і, як мені повідомили оціночні дії міжнародної аудиторської компанії, вона це підтвердила. 

— Якої?

— Не знаю. Це можете спитати в Тігіпка.

— Скільки тривали перемовини щодо купівлі?

— Дуже коротко. І я не брав в них участь. Це робила управляюча компанія, якій я передав відповідне доручення.

— Макар Пасенюк? 

— Ні. 

— А хто?

— Є управляюча компанія, яка управляє активами заводу "Ленкузня". Вона знайшла покупця. 

Порошенко: Директор ДБР передає інформацію пану Богдану, з яким вони постійно спілкуються. А пан Богдан передає це пану Портнову. Я вважаю, що саме такий є спосіб витоку інформації. Це нічого спільного з незалежним і об'єктивним розслідуванням не має
"Керівництво ДБР має такі точки, на які Офіс президента може натиснути" 

— Я хочу повернутися до питання ДБР, а саме – формування ДБР. Ви цей процес маєте пам'ятати. Тому що на той час вже було створено НАБУ і на ДБР були дуже великі сподівання, що це буде суперпотужна правоохоронна структура. В якийсь момент цю структуру вирішили поділити між собою такі люди, як від Олександра Турчинова Сергій Пашинський, який привів пана Романа Трубу. Від пана Авакова цим займався Купринець, який в тому числі делегував у конкурсну комісію своїх людей, з приводу яких у НАБУ також були питання, якщо ви пам'ятаєте. 

— Не пам'ятаю. 

— З вашого боку цим займався Олександр Грановський… 

— Я це категорично спростовую. 

— Який делегував… Я все ж продовжу… 

— Ви задаєте питання. 

— ...Ольгу Варченко. 

— Господи, ще раз наголошую, що до створення ДБР і делегування Варченко, хоч я і не знаю, що таке "делегував"… я не маю жодного відношення. 

По-друге, єдине, що я вам можу зараз сказати, що у мене були розмови і з паном Аваковим, я думаю, що він це може підтвердити, і з паном Турчиновим. Я хочу твердо наголосити на тому, що я як Петро Порошенко не підтримував жодного з кандидатів. 

— Не підтримували?

— Не підтримував. І ніхто там з моїх людей нікого не делегував. Більше того, просив свого часу перенести голосування. Щодо Варченко – я з нею до призначення не зустрічався. Я її не знав зовсім. 

— Ви заперечуєте, що Ольга Варченко була делегована… 

— Мною?

— ...до ДБР з боку президентської квоти Петра Порошенка?

— Я наголошую на тому, що я пані Ольгу… Я до неї ставлюся з великою шаною і повагою. 

— Тобто ви зустрічалися?

— Після призначення, очевидно ж, я її представляв. 

— А до?

— До – не зустрічався. Я її не знав і при всій шані і повазі я її туди не делегував. Більше того, наголошую, що я був проти цього голосування. 

— Роман Труба був креатурою, яка тоді, у 2017 році, задовольняла всіх?

— Точно не моєю і я просив за нього також не голосувати. 

— Як ви ставитеся до того, що фактично зараз Ольга Варченко стала таким крилом Арсена Авакова у ДБР і в тому числі людиною, через яку реалізуються кримінальні провадження проти вас?

— У мене немає такої інформації, тому я не можу це коментувати. Я вважаю, що у нас на сьогоднішній день в ДБР є системні проблеми. 

— Які? Можете її озвучити?

— Неефективність її функціонування і відсутність незалежності ДБР. 

У чому була мета створення ДБР? ДБР створювалося не для того, щоб провести туди якихось людей, так само як і судова реформа, і інше. У нас мала відбутися реформа правоохоронної діяльності. 

Зараз всі про це забули, що в 2014 році у нас всі ці права належали Генеральній прокуратурі. Що мається на увазі? Право слідства, право загального нагляду і інші речі, які не притаманні європейським країнам. Тому ми взяли і провели зміни до закону про Генеральну прокуратуру ще в 2014 році. Ми зробили те, що Україна чекала ще з 1996 року. 

Перше – ми скасували загальний нагляд, бо не закон і не суд визначали, що є законно, а що незаконно, що відповідає інтересам держави, а що – ні. Якось так непомітно всі забули, що загальний нагляд скасовано і подібні приписи прокурорів, які були дуже розповсюдженою практикою, в тому числі щодо тиску на бізнес, були ліквідовані. 

Наступна позиція – у нас Конституція вимагає, щоб слідство було вилучено з прокуратури. Ще з 1996 року. Політичної волі це зробити не було в жодного з президентів. 

— У вас так само?

— Якщо вам так здається, то я точно не збираюся з вами сперечатися. Але так трапилося, що слідство у прокуратури забрали з моєї політичної волі. Не просто була воля, а ми це зробили. 

І починаючи з листопада цього року – рішення було прийнято ще в 2017 році – прокуратура не має права вести жодної справи. А зараз вона має право вести лише ті справи, які у неї були до створення ДБР. Тому коли ви кажете "у вас так само" – це протирічить фактам, які ми маємо на сьогоднішній день. 
 
Порошенко: Мені немає за що червоніти. Немає жодних фактів, за які б мені треба було переживати. Якщо це буде політичне правосуддя – друзі мої, я ще в 2014 році на фронті перестав боятися

— Щодо ДБР… 

— От на сьогоднішній день слідство у прокуратури забрали. Кому його віддали? ДБР. 

Чи добре це чи погано? Точно добре. Слідство треба було забирати. Чи відповідає якісний склад ДБР тим вимогам, які сьогодні висуває перед ним суспільство? На мою думку, власну, ні, бо на сьогоднішній день, на жаль, внаслідок того, що керівництво ДБР має такі точки, на які Офіс президента може натиснути… 

— Можете пояснити, в чому ці точки полягають?

— Я не хочу це коментувати. Наприклад, підозра в тому, що пан Труба підлягає люстрації. Так само, як і пан Богдан. 

— Це питання до конкурсу, який проводився… 

— Очевидно.

— Чомусь раніше ви ці питання не задавали і вас все влаштовувало.

— Я не є учасником конкурсної комісії. І мені це теж не подобається. Але це, я думаю, дуже вдало використовує керівництво держави і керівництво Офісу президента. 

Моє єдине зауваження, що незалежність судової гілки влади і незалежність ДБР, без прізвищ, сьогодні, на жаль, недостатня. Це означає, що влада може використовувати правоохоронні органи для політичного тиску. Що вона зараз і робить. 

— Це знімає відповідальність з Петра Порошенка як президента?

— Що? Те, що у нас на сьогоднішній день немає незалежності? 

— Якби реформи були реалізовані, в нас були би незалежні правоохоронні органи та суди… 

— Я наголошую, що Петро Порошенко жодного разу ні в ДБР, ні в будь-які інші правоохоронні органи, ні в поліцію в тому числі, це може підтвердити пан Аваков, ні в суди – не використовував вплив президентського офісу для вирішення питань, в тому числі політичних. 

На жаль, зараз ми маємо іншу ситуацію. Тобто це залежить від політичної волі. Політична воля Порошенка була – забезпечення невтручання. Як воно зараз йдеться – побачимо. 

Порошенко: Господи, ще раз наголошую, що до створення ДБР і делегування Варченко, хоч я і не знаю, що таке "делегував"… я не маю жодного відношення
"Я ні від кого не збираюся ховатися, бо це буде великий подарунок Путіну"

— Свого часу судовою системою керував пан Портнов, потім його замінили у вашій Адміністрації пан Грановський і пан Філатов, які в тому числі дзвонили суддям, коли їм потрібно було приймати якісь рішення. Зараз все так швидко посипалося. Чому?

— Тому що те, що ви говорите, дозвольте мені поставити під сумнів. У чому полягав сенс судової реформи?

— Тобто ви заперечуєте вплив Грановського і Філатова на судову систему і на правоохоронні органи?

— Так, я заперечую. Тому що зараз ви ж самі бачите, що цього впливу не існувало. 

— Тому що зараз ви не президент. 

— Якщо вони вважають, що вони попризначали своїх людей, незалежно від того, президент це чи не президент... 

Послухайте, будь ласка, судова реформа… Можна по-різному до неї ставитися і вона має недоліки. Але вона слугувала тому, щоб відбулося оновлення судової системи. На рівні Верховного суду… 

— Після проведення судової реформи ми зіштовхнулися з проблемою недокомплектації судів, також в нас багато суддів, стосовно яких виникають сумніви щодо їхньої доброчесності. 

— Якщо дозволите, я скажу, причому ви можете мати свою точку зору, якщо моя буде непереконлива. Позиція перша – судова система має бути незалежна. Позиція друга – судова система має бути оновлена. 

На рівні Верховного суду судова система була оновлена, мені здається, на 70%. Значна частина з них, суддів, не просто пройшли тестування, не просто пройшли абсолютно прозоре випробування, а ще й були долучені адвокати, науковці, і таким чином було сформовано новий Верховний суд. 

Хочу наголосити, що протягнути туди людей Порошенка, Філатова, Грановського, Портнова або будь-кого іншого було надзвичайно важко. Але з космосу людей на посади суддів Верховного суду взяти не можна було. Бо це мають бути українці, які є такими, як вони є. 

Я можу зараз наголосити, що Верховний суд поки що тримає високу репутацію і не задіяний, незважаючи на те, що скоро йому виповнюється півтора роки роботи, в жодних неправосудних рішеннях. Чи це добре? Це добре, незважаючи на ту негативну атмосферу, яка створена навколо цього суду. 

Суди першої інстанції понабирали на себе величезну кількість бруду і є на сьогоднішній день залежними від нової президентської влади. Ви праві. Чому це так відбулося? Тому що ВККС і Вища рада правосуддя у зв'язку в тому числі з моїми зверненнями і листами відклала реформування суддів першої інстанції.

— Ви зараз як громадянин, як без п'яти хвилин народний депутат, очікуєте на справедливість щодо тих справ, які зараз порушені проти вас? І що ця судова нереформована система не працюватиме проти вас?

— Севгіль, ви не просто журналіст, а ще і індикатор. Я наголошую, що проти Петра Порошенка не порушено жодної кримінальної справи. Я наголошую, що не існує жодного факту про те, що нібито Петро Порошенко порушив закон. Це неправда. 

Більше того, я навпаки прошу, чи можу я звернутися до "Української правди" для того, щоб ви зробили неупереджене розслідування. Вас точно ніхто не запідозрить у симпатіях до Порошенка! Я буду дуже дякувати, якщо ви погодитесь зробити своє власне дослідження по всіх відомих справах, щоб ви найняли незалежних юридичних експертів і дали свою суб'єктивну оцінку – чи є там щось, чи немає. 

Це б дуже допомогло. Це і є мета Портнова – "ми не знаємо, що там, але справи порушені проти вас". Ще раз наголошую, всі чітко заявили, що жодної справи немає і не буде, я вас запевнив, що для цього немає жодних підстав. 

Але якщо ви приймаєте цю пропозицію, я буду дуже вдячний. Давайте зробимо об'єктивне, неупереджене, незалежне розслідування. Я залюбки дам вам всю інформацію конкретно по кожній справі. 

— Петре Олексійовичу, ви збираєтеся найближчим часом їхати з країни?

— Так, збираюся.

— Але повертаєтесь?

— Ні (починає сміятися). Насправді, їду у відпустку на кілька днів.

— Ви знаєте, вже зараз деякі люди обмірковують те, чи не стане Петро Порошенко для Володимира Зеленського як Тимошенко для Януковича. Я так розумію в нього є особисті мотиви помститися вам через брудну президентську кампанію.

— Це його право. 

— Як ви плануєте захищатися?

— Не знаю. Я не знаю проти чого захищатися, але я точно нічого не боюся.

— "План Б" у вас вже є?

— Що таке "план Б"? Я не розумію.

— Як ви бачите своє найближче політичне майбутнє? Ви – депутат. Найближче пленарне засідання... Уявімо, вас позбавляють недоторканності і починаються судові процеси, допити...

— Мені немає за що червоніти. Немає жодних фактів, за які б мені треба було переживати. Якщо це буде політичне правосуддя – друзі мої, я ще в 2014 році на фронті перестав боятися. І мені абсолютно байдуже. Я ні від кого не збираюся ховатися, бо це дуже буде великий подарунок Путіну. Насправді ж мій опонент не Зеленський. Мій опонент – Путін.

— Ну, ми це зрозуміли із передвиборчої кампанії...

— Це без жартів буде подарунком для Путіна, якщо Порошенко почне ховатися. А вони роблять для Путіна такий подарунок, коли починають такі справи, створюючи образ, що там щось не те. 

До того ж, я розумію, що це і робота політичних консультантів: якщо завтра щось не буде виходити в економіці, краще організувати атаку на Порошенка. Це означає справа на замовлення, а я цього не боюся. 
0
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
…
14
попередня
наступна
Радіо онлайн Слухай улюблені радіостанції в одному місці
 
I.UA, 2006—2024.
Ok Для зручності користування сайтом використовуються Cookies. Детальніше у політиці конфіденційності
This website uses cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more