хочу сюди!
 

Ксюша

44 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 43-50 років

Замітки з міткою «петро порошенко»

Я ваш вирок: час блазня і облизня

Я ваш вирок: час блазня і облизня



От і все: пішов останній з «команди Порошенка»: голова Національного Банку України Яків Смолій подав у відставку, хоча мав повноваження бути ще чимало часу на цій посаді, але урвався хлопові терпець. І добре є. Нехай вже Зе-кодло панує сповна в усьому по Україні. У мене тепер настрій весь у цьому коменті до всього з нашого життя: «Я в захваті від Зе-кодла, бо то є найкраща моя помста всім тим, хто за них проголосував»
Зрозуміло, що я тому не радію, що буде чим далі – тим більше зе-зле, але більшість громадян України вибрали цей варіант соціального розвитку як я вже писав про «покращення через погіршення» – нехай буде так. Власне, про то і розмова, що я не маю жодного зе-зла на пана Зе-Зеленського чи ще когось зі зе-кодла, бо їх саме таких обрали така сама неміч. Простіше кажучи: чмо обрало чмо. У мене була одна цікава розмова з дуже кардинальним у висловах і висновках чоловіком, що казав, як влада погана – її треба показова розстріляти, щоб іншим було страшно, хто до влади прийде, і тоді точно ніхто не буде красти чи інакше зловживати владою. Я ж з іронією на то відповів, що суті проблеми це не вирішує, бо залишається незмінною першопричина такого зла – виборці! Так званий: електорат. Як люди обирають до влади різних паскуд, то скільки їх потім не розстрілюй, а оберуть нових таких самих, як і попередні, бо ж виборці ті самі будуть. Тому єдиний вихід змінити ситуацію – розстріляти всіх виборців. Цим своєрідним сократівським силогізмом я примусив того чоловіка замовкнути і задуматись. Зрозуміло, що то дурниця, але щось раціонального в тому є. 
Аналогічно звучить як дурниця висновок, що два хлопа з одного клану артистів, тільки один комік, а другий – трагік, тобто Зеленський і Портнов, об'єдналися з одною метою очистити від скверни наклепів славне імя 5-го Президента України Петра Порошенка. Ви тільки подивіться яку вони обоє в тандемі зробили промоцію для Пороха з тими його судами і його слідами неіснуючих злочинів. Було б все тихо і кожен би казав: то «договорняк» не чіпати Порошенка, але щось там було… А так Петро Порошенко набирає популярності просто шалено, майже як Зеленський у другому турі. До речі, не без допомоги того самого Порошенка, що на диво невдало проводив виборчу компанію, в усьому підігруючи і програючи Зе-супернику включно зі стадіоном тощо. Як бачимо, Зеленський хоч і блазень, але сука з благородними домішками сіонізму, тому тепер віддячує Порошенку в реабілітації і конформації на новий термін президента. Повторюсь, що це звучить як повна нісенітниця, але чомусь виглядає на те. А що вже Портнов ю(мо)рист ще той адвокатик продажний можуть сповна оповісти Юля Тимошенко та Вітя Янукович, яким він влаштував «кидалово» крутіше не придумати, а зараз Зеленського з Пуйлом водночас обігрує в чисту, працюючи на Пороха тихцем. Щось тут пороблено, ой! – пороблено!
А як ви хотіли? Актори – вони такі! Вони – генії! Треба зіграти роль хорошого президента Голобородька в кіно – зіграють! Треба зіграти роль поганого президента Зеленського на посаді Президента України – і це без проблем. Талант він і на Банковій – талант! Його не проп’єш і не винюхаєш. Ви тільки спробуйте уявити ситуацію, що ось зараз на місці Зеленського перебуває Порошенко! Та це було б для Пороха гірше за пекло! І так було не мед, як хто пригадує, а з цим коронавірусом ще й додалося б «маски на крові», медиків без маєтків, і ще чого завгодно скільки завгодно. А зараз він реально весь в шоколаді, хоч бери і облизуй Зеленському, аби підсолодити собі життя наркотичне. Так-так: шоколад хоч і не кока чи героїн, а має наркотичні властивості також. Всім же електоральним прихильникам Зе-кодла я кажу наступне: -Для вас настав час отримати від свого блазня великого облизня! Смокчіть скільки влізе, бо чогось доброго вам точно не вилізе, навіть якщо очі від старанності повилазять. І бережіть свої гроші хороші відтепер подалі від НБУ. Угу?

Богдан Гордасевич
2 липня 2020 р. (7528)
Львів-Рясне

Перепост у кого пост: Знати про Порошенка все

Перепост у кого пост: Знати про Порошенка все



м#WhoIsWho   
#НаЧистуюВоду 
Розумію і поважаю сильні особистості.
Не лише тому що сам є таким.
А чому? - А тому що за такими завжди стоїть великий і потужний "бекґраунд".
- Бекґраунд у вигляді поколінь їхніх предків.
Тому я зараз напишу про Петра Порошенка.
Петро Порошенко унікальний тим, що він народився у сім'ї людей, які до 1940 року уникли так званої "радянської влади".
Тобто всього комуністичного, пролетарського-люмпенського, атеїстичного, та іншого ідіотизму, яким "накачали" всіх, кому вдалося вижити на території СРСРу з 1917 по 1950 рік.
При цьому рідні Порошенка пощастило двічі - їхню територію яка до цього була захоплена Румунією, "возз'єднали" лише у 1940 році.
На відміну, від скажімо, 1939 року, коли до СРСР була приєднана Західна Україна - там, ще до вторгнення Гітлера, було розстріляне і вивезене "на замерзання" в Сибір все більш менш, активніше від середнього рівня, населення Галичини і Волині.
Когось як "буржуїв", когось як українських націоналістів - до речі тоді таким призначили КПЗУ ( Комуністичну партію Західної України) - і вона була винищена "під корінь".
Ну і вивезли також "поляків" - насправді тодішня різниця між "поляками" і "українцями" в Галині і Волині, була приблизно така сама, як зараз між "російськомовним" та "українськомовними" українцями...
Історична батьківщина Порошенків - це та частина так званої "Бессарабії" яка була долучена не до Молдавії, а до України.
Бо там проживали українці. Причому ще з дуже древніх часів.
Це місце - північна сторона гирла Дунаю - фактично від гирла Пруту, Дністровського лиману і гирла самого Дунаю, була на початку нашої ери ключем до всього тодішнього цивілізованого "римського світу".
Саме тому, аж до повного занепаду Римської імперії там, майже впритул один до одного, стояли аж чотири (!!!) найвідбірніші римські легіони.
Рим забирав свої війська з Британії, Галлії, Африки, Месопотамії - але ніколи не послаблював ці чотири легіони на північ від гирла Дунаю.
І це було правильно - бо падіння Римської імперії почалося саме тоді коли через цей коридор таки прорвалися готи з аланами й із слов'янами.
Свого часу цікавився результатами археологічних розкопок місць де знаходилися ці римські легіони - строгі "римські конструкції" і планування супроводжується там безліччю залишків, типових для тих часів слов'янських "землянок". -
Причому вони часто і густо вриті просто у вали укріплень цих римських легіонів.
Знайомий з Петром Порошенком десь з 1999, чи й навіть з ранішого року. Досі пам'ятаю моє перше і досить сильне враження, від тоді ще стрункого, чорнявого і трохи кучерявого чоловіка.
Пізніше це моє сприйняття лише тільки підсилилося - вже не за зовнішніми ознаками , а за типом характеру - рішучістю, самодисципліною, розумінням значення поняття "честь" і незвичайним, зрозумілим лише історикам і богословам "ранньохристиянським" сприйняттям світу - і свого місця в ньому...
Якщо підсумувати, то зараз Петро Порошенко в нашому ( і навіть в закордонному) політикумі є чи не найбільш європейським і "західним політиком - і по характеру, і за сімейними традиціями - і за розумінням тонкощів та суті устрою вільного демократичного світу.
Бо він з нього родом - і ця належність в його сім’ї, і в ньому не була зруйнована московською азіатською окупацією.
Тому нам потрібно йому довіряти і допомагати - так само, як йому зараз довіряє і допомагає більшість адекватних, і не куплених Москвою політиків Європи, Америки, Японії та інших - не "комунізованих" країн світу.
На сьогодні це наш "квиток" до клубу вільних, демократичних і заможних народів світу.
Володимир Мартинюк
На фото родина Порошенка ще з тих часів, коли вишиванка не була трендом політикума. Вони були українцями, коли це ще не було модно.

Борьба будет тяжёлой. Но мы победим! Победит Украина!



Ирина Аниловская

Не знаю как кому, но мне кажется, что вчера произошёл перелом политической ситуации в стране. Задолго до экватора президентской и парламентской каденции зелёных начался обратный отсчёт их пребывания у власти.

В Печерском суде столкнулись убеждения и ценности с приспособленчеством и трусостью. Сила духа и воли Президента Порошенко вдребезги разбила жалкие попытки Зеленского и его банды предьявить Петру Алексеевичу дикие обвинения в несуществующих преступлениях.

Однако, дело, конечно, не в этом клоуне и его невежественном окружении. Можно, конечно, и дальше гадать откуда у Зеленского патологическая, животная и на первый взгляд ничем не обоснованная ненависть к Порошенко. Я полагаю, что психическая патология человека, по недоразумению ставшего президентом Украины, умело и вероятно небескорыстно подпитывается из Москвы. Соответствующие каналы передачи такой информации или инструкций установлены давно, расчищены и укреплены после прошлогодних выборов, носители кремлевской воли вернулись в Украину и отлично себя чувствуют, а чуткие к их пожеланиям деятели из ОП, прокуратуры и ДБР исполняют все весьма исправно.

Именно эта группа московских инструкторов и их местных прихвостней и составила план нейтрализации ведущей Украинской оппозиционной силы - партии ЕС и её лидера - Петра Порошенко. Именно они выдвигают все более безумные обвинения, имеющие явно выраженный пророссийский душок и выгодные только оккупанту и агрессору. Достаточно назвать уголовные дела по переходу украинских военных кораблей через Керченский пролив и последнее дело о "разжигании религиозной розни путём получения Томоса".

Бьющийся в истерике Зеленский, требует посадки Порошенко любой ценой по любому поводу. Вчера эти планы потерпели крах. Демократические силы внутри страны, сильнейшая международная поддержка и несокрушимый дух самого Петра Алексеевича сломали эти замыслы. Зеленский не смог добиться желаемого, даже его ближайшие подельники не решились в этих обстоятельствах совершить преступление на глазах всего мира. Не хватило духу, того самого.

Прокуроры полагали, что они подстроили Президенту Порошенко хитроумную ловушку - или отъезд из страны под благовидным предлогом участия в международной встрече лидеров партий, входящих в крупнейшую группу Европейской народной партии, или арест и тюрьма. Жалкие душонки типа Зеленского, меряющие все по себе, ни секунды не сомневались, что при такой альтернативе Порошенко выберет свободу и эмиграцию. Ну, так, как сделали бы они сами и сделают, конечно, когда настанет их срок. Но не тут-то было. Несмотря на ужасную семейную трагедию, Президент потребовал немедленного суда и приговора.

Трусы не выдержали лобовой атаки. Ведущие это дело прокуроры отказались от участия в фарсе, их сменили совсем ничтожные, которые не смогли отказаться и что-то там блеяли на суде, предложили отступные в виде личного обязательства вместо ареста, но, в конце концов, позорно бежали из зала суда. Даже одиозный судья Вовк чувствовал себя не в своей тарелке и ничего не решив, просто перенёс суд на первое июля. Стыд и позор, от которого не отмыться ни Зеленскому, ни его карманным "правоохранительным" органам.

Стало очевидно - режим надломлен. В стране нет ни президента, ни правительства, ни парламента, а есть аморфная масса негодяев, стремящаяся ухватить хоть что-то пока их не вышвырнули из власти. Новые выборы, причём как местные, так и парламентские и президентские, о которых ещё недавно говорили как о гипотетическом, но маловероятном событии, сейчас встают на повестку дня. Обсуждают только их сроки - осень этого года или весна следующего.

Нам надо быть к этому готовым. Мы должны сплотить наши и все демократические силы, чтобы не только смыть зеленую слизь, но и справиться с открытыми врагами Украины, поднявшими сейчас головы и открыто стремящимися к реваншу и полной власти.

Борьба будет тяжёлой. Но мы победим! Победит Украина!


Повний виступ Петра Порошенка в суді.
Записала Світлана Кушніренко.

"Високий суд. Шановні і дорогі колеги. Шановні журналісти. Шановні дипломати, які присутні в цьому залі. Я дуже дякую за такий рівень міжнародної уваги до цього трешу. І треш — це не є неповага до суду. Треш — це є дослівне цитування вашого генерального прокурора Рябошапки, який на 100% був «своєю людиною» для вашої влади і який чітко наголосив, що все, що міститься в цій так званій справі — це є треш.

Дипломати, народні депутати мене зрозуміють. Для українців, які не дуже володіють англійською мовою, я хочу пояснити: треш — це сміття. І це оцінка генерального прокурора. А місце для сміття у відрі прибиральниці, а не в українському суді.

Особливо цинічним для мене це виглядає в цей день. Але Порошенко хабарі не бере, не брав і брати не буде. Я не почув, щоби ви заявили про розрекламовану сьогодні заяву про перенесення засідання. Чи правильно я розумію, що це був фейк і ви вчергове обдурили людей.

І друга позиція, чому я на це так спокійно реагую: тому що, читаючи правову галиматью, викладену в цих папірцях, я відчуваю те, що в радянські часи (мене зрозуміють) називалося «чувством глубоко удовлетворения». Бо з виборів минуло 14 місяців. І 14 місяців, отримуючи за рахунок коштів платників податків десятки і десятки тисяч гривень заробітної платні, десятки (а може й сотні) працівників прокуратури і Державного бюро розслідувань займалися виключно Порошенком.

І за 14 місяців ви знайшли ось ці дурниці? Що це означає для суспільства? Для суспільства це означає — і надзвичайно важливо, щоби зараз це почули, — що все, що ви казали під час виборчої кампанії і після неї про корупцію, про зраду, про захоплення владних повноважень, про зловживання, — про все… До речі, ваша честь, я хочу наголосити, що вони і сюди намагалися включити державну зраду, саме в цю справу; що вони і сюди намагалися включити звинувачення президенту в захопленні державної влади. Це ж тут було. І не знайшли нічого.

І я буду висловлювати оцінку цього, якщо, ваша честь, ви або перейдете до розгляду справи по суті, або зробите те, що ви маєте зробити — відправити це назад до цих не встановлених судом осіб, які чомусь 16 червня, в день смерті мого батька, повністю змінили прокурорську групу, — можливо, тому, що ті прокурори, які раніше тут були, відмовилися підписувати і представляти звинувачення в суді. Можливо. Я не виключаю того, що залишилася правова позиція.

Я хочу наголосити, що всі 27 справ, які були абсолютно незаконно порушені проти мене, куди була включена і справа про «розпалювання міжрелігійної ворожнечі» шляхом отримання Томосу і створення Православної Церкви України… Посадіть мене за грати за цю справу. Для мене це буде найбільша нагорода. А може, за справу, яку ви розслідуєте вже 14 місяців? За віддачу мною наказу про контрнаступ для Збройних Сил України, яким було звільнено дві третини Донбасу. І за цю справу. Щоби вже чітко слідувати російським і кремлівським інструкціям, які до вас доводить пан Бабіков, який є адвокатом Януковича.

І я послухав їхню аргументацію на нещодавньому суді, де я виступав свідком у справі Януковича — ситуація жахлива. А може, рік ця прокурорська військова гвардія не може розібратися зі справою, в якій Ілля Новіков [адвокат Порошенко, — НВ] теж брав участь — тільки захищаючи українських моряків від так званого російського правосуддя, де український президент звинувачується в тому, що в листопаді 2018 року він дав наказ (чи це було повноваження командувача Військово-морських сил, — але я готовий підписатися під кожним словом), коли українські військові кораблі мають українською Керченською протокою прийти в українське Азовське море для захисту українського Азовського узбережжя, українського Маріуполя і українського Бердянська.

А мене звинувачують, що тим наказом я спровокував Росію на ескалацію. Ви в якій країні живете? Вам 14 місяців було недостатньо для того, щоби розібратися? Ні. Ви намагаєтеся гратися в політичні ігри. Я наголошую: політичні ігри треба закінчувати.

*Обертається і дивиться в камеру* Володимире Олександровичу, дорогий мій, вас ніхто не боїться. Ні в цьому залі, ні на вулиці. І ваших вказівок щодо того, щоби посадити Порошенка, — це кримінальний злочин і в Україні, і в Європі, і в світі. Ще раз хочу вам повторити: я і моя команда дуже любимо Україну. Ми шануємо і поважаємо інститут президентства. Ви для нас не ворог, і нас не треба боятися. Для нас ворог — Путін, якого ви забули згадати у вашому інтерв'ю Українській правді (до речі, Українська правда, я вам дякую за вашу позицію; Севгіль [Мусаєва, головред видання], тебе з Днем народження). І ми маємо спільно об'єднатися для того, щоби захистити нашу державу. І ми готові до цього.

Дорогі українці, а навіщо ці невстановлені особи… *Обертається до сторони обвинувачення* Я ненавмисно, я справді просто не знаю ваших прізвищ, так каже представник захисту. Навіщо вони змінили подання? Тому що там написано: «вилучити паспорт», «обмежити пересування», «заборонити поїздку за кордон» — вони знають, що я маю їхати за кордон, для того щоби мобілізувати світ на захист України. Вони цього бояться.

*Обертається до сторони обвинувачення* Прохання: не виконуйте злочинних наказів. *Обертається до камери* Прохання: не бійтеся. *Обертається до судді* Прохання, ваша честь: відправте їм це сміття і дійте за законом. Дякую, і слава Україні!"

Natalka Mishchenko

Таким я його не бачила ще ніколи... Втомлений, зранений, зболений, але тримається... твердо, впевнено, непохитно...

Я дивилася в його очі... там стільки суму й болю, що, здається, не під силу таке людині. Але йому під силу. Йому все під силу.

Було під силу стримувати Путіна. Під силу було розвернути світ в бік України.
Під силу було змусити Європу надати Україні безвіз. Під силу було навіть те, що нікому до нього не вдалося за 300 років історіі навіть доторкнутися, а йому стало сили здобути для українців свою церкву.

Йому вистачило сили витримати смердючий бруд і гидку брехню, коли зелене лізло на трон.
Йому стане сили витримати біль від кожної нанесеної йому рани. Скільки б не шматували його нинішні шакали й щенята, йому вистачить сили. Він вистоїть. Він не здасться. Він продовжуватиме боротися. За Україну.

Його батько пишався своїм сином. Хто б не пишався таким сином!
Його батько хвилювався за свого сина... Якого батька не боліла би душа, якщо б його сина так шматувало всіляке сміття?..
Його батькові стало зле, коли дізнався, що його судитимуть...

Але Бог на світі є. І він справедливий.
А йому стане сили пройти і через це.

Помолімося разом... за його батька...
Хай спочиває з миром...


  



Україну очікує важка доля - це вже ясно


Петро Порошенко :

П’ята колона Кремля розпочала масштабну спецоперацію проти України. Через втягування у передвиборчу боротьбу в Америці вони намагаються підірвати двопартійну підтримку України Сполученими Штатами. Як відомо, ця підтримка ґрунтується на консенсусі, – згоді і республіканців, і демократів максимально сприяти Україні у боротьбі із російською агресією і в наших намірах приєднатися до НАТО.
Джо Байден – друг і союзник України. Ми маємо бути вдячні Байдену за ту роль, яку він відіграв як віцепрезидент в адміністрації Обами. Ми не втручалися у кампанію 2016 року. Після неї, незважаючи на протидію Москви, не допустили паузи у стосунках, налагодили діалог із новою адміністрацією. Президентові Трампу ми теж вдячні і за «Джевеліни», і за санкції, і у тому числі, за «Північний потік-2» та інші дружні приклади солідарності з Україною.
Забезпечення двопартійної підтримки було основою моєї стратегії у стосунках із США. Зруйнувати таку підтримку на фоні непередбачуваного результату виборів означає істотно послабити Україну у нашій протидії набагато сильнішому ворогу. Проросійські
провокатори прагнуть залишити нас сам-на-сам із Кремлем. І навіть не маскуються. 
Головними інформаційними спонсорами провокації стали три проросійських канали, а також медіа-ресурси олігарха, який знаходиться під слідством Федерального великого журі США за звинуваченням у відмиванні сотень мільйонів доларів США. Геополітичну програму Коломойський оприлюднив у «New York Times» кілька місяців тому: відмовитися від орієнтації на Захід та повернутися під Москву. 
Ще вчора я вважав, що дії проросійських маргіналів не варті надто великої уваги. Однак, сьогоднішня пресконференція породила обґрунтовану підозру, що до цієї спецоперації причетний Офіс Президента України.
Це зараз між вищим керівництвом США та Україною практично нема спілкування. У мене були регулярні зустрічі з обома президентами – попереднім та чинним і десятки контактів із Байденом. 
Аудіофайли, які вчора демонстрував випускник Вищої школи КДБ ім. Дзержинського у Москві, – сфабриковані. Але сировину вони могли здобути, зокрема, в Офісі чинного Президента. СБУ має розслідувати, хто це зробив. З чиєї санкції? Кому це вигідно? 
Бо все це вилилося у спецоперацію проти стратегічних стосунків України з Америкою, ключовим нашим партнером, здатним стримувати Росію. На жаль, є прописні істини геополітики та дипломатії, які дилетанти не в змозі засвоїти навіть за рік активної практики.
Міжнародне становище України за рік значно погіршилося. Створена нашою командою коаліція на підтримку України практично не функціонує. Україна ще до коронавірусу випала із пріоритетів світових держав. Сформульований нами принцип «нічого про Україну без України», якого раніше дотримувалися усі наші партнери, тепер порушується. Інтеграція до ЄС та НАТО залишається лише на папері. Усі ці зміни на руку лише Росії. Як і нова атака на стратегічне партнерство між Україною та США.
Сподіваюся, що президент зрозуміє ці очевидні речі. Це звернення значною мірою адресоване і йому. Як порада, до якої у нього є можливість дослухатися. Я у свою чергу задію усі свої контакти, у тому числі, і в Америці, – і серед республіканців, і серед демократів, – для того, щоби вони не дали провокаторам жодного шансу підірвати наш стратегічний союз. Ми не дозволимо повернути Україну у сферу російського впливу. І надалі, впевнений, будемо спиратися на підтримку нашого надійного партнера – Сполучених Штатів.

Рік без Порошенка-президента

Рік без Порошенка-президента



Минув рік, як відбулася законна переміна влади в Україні, яка довела в абсолюті існування в Україні демократичного устрою, тому що переможцем став такий кандидат у президенти, що увесь Світ був заскочений подібною несподіванкою. Якщо в обранні зека Януковича була хоч якась політична і соціальна обумовленість, то в обранні блазня Зеленського розуму шукати годі. Але мова не про те убожество, а про те, що багатьом стало зрозуміло хто такий насправді Петро Порошенко і ким він був для України та її громадян під час перебування на посаді президента.
Так, були помилки, бо була робота, а як відомо, що не помиляється тільки той, хто нічого не робить. Хоча зараз у нас при владі такі, що краще б вони нічого не робили, оскільки окрім помилок не буде нічого. Багато хто почне тепер згадувати, як було за Пороха добре і як то не цінувалося. Не даремно існує така приказка «Бачили очі, що купували? Тепер хоч повилазьте!» Справді, не потрібно було мати велике аналітичне мислення, щоб не розуміти ситуації, яку чітко визначив сьогодні у своїй критичній промові з трибуни ВРУ депутат від «Європейської Солідарності» Олексій Гончаренко: «Зеленський, як і обіцяв, завершив еру бідності і розпочав еру жебрацтва в Україні!» І війна війною далі горе плодить безупинно, бо не зупинено війну!
Минув рік без Порошенка-президента і стало ясніше ясного брехня і брехуни, і всі ті підбріхувачі, бо нікуди Порох не втік, а з нами, нерозумними, далі вовтузиться, навчає розуму, бо посадити його немає причин, як того не вишукують різні Портянков і Ко. І не знайдуть! Немає нічого такого злочинного за Порохом, тому висмоктують дива-дивні щодо зради у Мінську чи коло Керчі тощо. А зась! Порошенко, звичайно,  не є святим, бо всі ми люди і помиляємося, проте він твердо дотримується принципів Честі і Чесності. Саме тому всі його міжнародні стосунки були плідними, бо там точно знали, що слово Петра Порошенка стане ділом, як і обіцяв. Не вірите – перевірте. На тому і завершую. І вчергове кажу Пороху: Дякуємо! Повертайтесь скоріш назад в Президенти України! Чекаємо з нетерпінням! Слава України! Героям слава!

Шановне товариство, а давайте кожен з нас напише свою думку чим був для нього Петро Порошенко як Президент України і заповнимо інфопростір такими спогадами про річницю без Пороха-президента, бо то важливо. 

Богдан Гордасевич
Львів-Рясне
20 травня 2020 р.

У попередній перелік не увійшов тільки Петро Порошенко, а він є

Фонд Порошенка профінансував підготовку лікарні в Києві до напливу хворих на коронавірус
Вчора, 13:35 0 0

У Київській лікарні швидкої допомоги відновлено десять апаратів штучної вентиляції легенів
Фонд Порошенка купив комплекти реанімації для обласних центрів

«Благодійний Фонд Порошенка» відгукнувся на звернення директора КП «Київська міська клінічна лікарня швидкої допомоги» Олександра Ткаченка та профінансував відновлення десяти апаратів штучної вентиляції легенів. Перші два апарати надійдуть в лікарню сьогодні. Про це повідомила Київська лікарня швидкої допомоги.

У повідомленні лікарів ідеться про те, що захворювання людей на коронавірус часто супроводжується гострою дихальною недостатністю.

Медики прогнозують, що вірогідність надходження хворих на Covid 19 у найближчі дні вкрай висока. У зв’язку з цим лікувальний заклад звернувся до Фонду Порошенка із проханням про цільову благодійну допомогу, аби підготувати інтенсивну терапію хворих.

Фонд Порошенка повідомив, що також закупив комплекти реанімації, які найближчим часом відправлять в обласні центри.

Нагадаємо, сьогодні на брифінгу мер Києва Віталій Кличко повідомив, що у столичних лікарнях є 200 апаратів штучної вентиляції легенів.

«З них 133 в інфекційних відділеннях, базових лікарнях. Ми замовили ще додатково апарати штучної вентиляції легенів. Розраховуємо, що частину апаратів, декілька десятків, ми отримаємо вже наступного тижня», - сказав мер.

Також сьогодні у Київ надійшло 62 тис. медичних захисних масок. 

18 березня мер Києва повідомив, що наступного тижня Київ розраховує отримати першу партію медичних масок - понад 100 тисяч штук.

19 березня Кличко передав 39 нових спецавтомобілів швидкої допомоги для потреб служби екстреної медицини столиці, а також дві експрес-лабораторії для діагностування коронавірусу.

Київський завод «Буревісник», що входить до складу «Укроборонпрому», має намір відновити виробництво апаратів штучної вентиляції легенів. Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/kyiv/news/fond-poroshenka-profinansuvav-pidgotovku-likarni-v-kijevi-do-naplivu-hvorih-na-koronavirus-666950.html?fbclid=IwAR1SHW_Fpnb-H9N4Ets-6hf3z9DN2x_dXCx_CGuDcam2L7qaUc_6ga8mdMY

Ну молодці олігархи довбані, бо в країні мертвих...

Бізнес проти коронавірусу: хто і як допомагає країні
Бізнес проти коронавірусу: хто і як допомагає країні

КИЇВ. 18 березня. УНН. Президент Володимир Зеленський 16 березня зібрав у себе в Офісі представників великого бізнесу. Серед запрошених були Рінат Ахмєтов, Ігор Коломойський, Сергій Тігіпко, Олександр Ярославський, Юрій Косюк — говорили про боротьбу з недугою, і хто чим може допомогти. УНН проаналізував, як змінилася ситуація в країні після того, як бізнес простягнув “руку допомоги”.

Апарати ШВЛ.

Не секрет, що в Україні гострий дефіцит апаратів штучної вентиляції легенів. Та саме цей апарат дуже необхідний при ускладненнях вірусу — пневмонії. За лічені дні бізнес купив щонайменше 22 апарати ШВЛ.

Співвласник і гендиректор TIS Андрій Ставніцер повідомив про закупівлю двох апаратів для Одеської інфекційної лікарні.

“Їх неможливо знайти — якщо у вас є інформація, хто продає, будь ласка, напишіть”, — додав він.

Співзасновник Monobank Олег Гороховський повідомив, що чотири апарати вже купив він, бізнесмени Євген Черняк, Андрій Федорів та Володимир Яценко. Ще 5 б/в ШВЛ знайшли в США з терміном поставки три тижні.

“Друзі, мене переповнює гордість за нашу країну і наш бізнес! Я отримав більше 100 пропозицій допомоги. За 2 години мені були готові перерахувати 25 мільйонів гривень!!! Поки ми разом, ми сила! У нас все буде добре, і ми обов’язково, рано чи пізно, побудуємо процвітаючу, успішну країну”, — зазначив Гороховський у Facebook.

Засновник UFuture Василь Хмельницький повідомив у Facebook, що холдинг придбав в одну з лікарень Києва два апарати штучної вентиляції легенів (ШВЛ) і матеріали для їхнього функціонування.

Благодійні фонди Віктора Пінчука та Олени Пінчук передадуть до лікарень України 10 новітніх апаратів штучної вентиляції легенів (ШВЛ).

“З огляду на рекомендації Міністерства охорони здоров’я України, апарати надійдуть до лікарень тих регіонів України, які можуть мати найбільшу потребу, а саме: по одному апарату ШВЛ буде направлено до лікарень Волинської, Донецької, Закарпатської, Львівської, Луганської, Одеської та Чернівецької областей і три апарати — до лікарень Києва... Медичне обладнання вже перебуває в Україні й найближчими днями буде встановлене в лікарнях”, — йдеться у заяві фондів.

ПриватБанк розпочав поставки апаратів штучної вентиляції легенів для лікарень у межах національної програми “Дихай! Разом проти коронавірусу”.

“У вівторок, 17 березня, перші 4 апарати передадуть у лікарні Києва, Одеси та Лисичанська”, — повідомив банк.

“Благодійний фонд родини Жебрівських” (правонаступника БФ “Фармак”) виділив 10 млн грн на протидію поширенню коронавірусу. Кошти підуть, зокрема, на закупівлю апаратів штучної вентиляції легенів (ШВЛ), експрес-тестів на коронавірус, захисних костюмів і масок, дезінфікуючих розчинів для потреб лікарні.

Також апарати ШВЛ закуповує для лікарень “Нова пошта”.

Гроші. Тести.

Президент групи DCH Олександр Ярославський повідомив, що на національну програму з протидії коронавірусу виділив 2 млн дол., і ще 1 млн дол. — на регіональну харківську. Також він повідомив, що його друг, засновник компанії Alibaba, виділив Україні 1 млн тестів, вартістю 80 млн дол.

“Треба буде більше, дам більше. Це час, коли потрібно думати не тільки про себе”, — наголосив Ярославський

Опікуни областей.

Деякі бізнесмени взяли під опікунство цілі регіони, передусім міста своєї присутності. Серед них, зокрема, президент футбольного клубу “Шахтар”, власник компанії “СКМ” Рінат Ахмєтов та власник компанії МХП (Наша Ряба) Юрій Косюк.

“Всі наші підприємства беруть на себе відповідальність за життя і здоров’я наших співробітників і жителів міст, де ми працюємо. У співпраці з Міністерством охорони здоров’я ми зробимо все, щоб не допустити епідемії коронавірусу в містах нашої присутності і у всій країні”, — заявив Ахмєтов.

МХП своєю чергою повідомило, що опікуватиметься одразу двома областями України — Черкаською та Вінницькою.

“Підприємства групи МХП разом із місцевими органами державної влади створюють і забезпечують роботу оперативних штабів для розбудови в Черкаській та Вінницькій областях зон, безпечних для життя та роботи наших громадян. Окрім того, вживається низка заходів для підтримки найбільш незахищених верств населення”, — заявили в компанії.

Експерти вважають, що така взаємодопомога великого бізнесу і влади має стати прикладом для інших та заохочуватися урядом.

“Уже сьогодні ми бачимо ініціативи великих національних компаній, банків і фондів, які перераховують кошти на закупівлю апаратів ШВЛ для постраждалих від коронавірусу. І це вірно! Але, така ініціатива повинна бути підтримана нашим урядом.

Саме Мінфін і Мінекономіки повинні розробити перелік стимулів для тих компаній, які показують приклад соціальної відповідальності, а також для тих компаній, які виробляють продукти і товари щоденного споживання — наявність в необхідному обсязі і за мінімальною ціною яких зараз так важливо, щоб врегулювати паніку серед населення”, — каже економіст Ігор Гарбарук.

Джерело: УНН

Ретро-спогади на тему Петра Порошенка

Президент на фоні референдумів
05.12.17, 14:22 Слава Україні! україна,референдум,вибори президента

Ще від часів президентства Леоніда Кучми доводилось чимало раз чути щодо проведення референдуму стосовно вступу України до НАТО і це завжди викликало в мене іронічну усмішку, бо я вважав то марною справою і дурно витраченими грошима з держбюджету, де їх і без того не вистачає. Ну проголосуємо ми дружно «так» в Україні, але ж до НАТО ми зможемо увійти тільки у тому випадку, коли дружно «так» проголосують всі члени блоку НАТО, а не ми! Наше щире бажання занадто далеке від реальних обставин, тому для чого здався зайвий гармидер і витрати?
Та коли я почув 2 грудня ц.р. в промові Президента України Петра Порошенка пропозицію щодо необхідності провести подвійний референдум стосовно вступу України до Європейського Союзу та блоку НАТО, то вигукнув: - Це просто геніально! Хотів би я знати безпосереднього автора цієї ініціативи: поєднати вибори Президента України в 2019 році з ось цими двома референдумами в ЄС і НАТО!
Своє обгрунтування я почну здалека: яка найкраща ознака демократичного суспільства? Не знаю наукових визначень, але для себе я зробив одне просте визначення і воно таке: «Демократія є там, де результати будь-яких виборів та голосувань не є відомі наперед» Он і в США, і цілому Світі були переконані, що виграє вибори в президенти Хілларі Клінтон, а насправді їх виграв Дональд Трамп. Стосовно різних там фальсифікацій я відповім словами людини, яку дуже недолюблюю, але якщо вона сказала істинну правду, то процитую. Мова йде про Віктора Медведчука і вибори, де його партія СДПУ(о) програла з досить незначними відсотком для того, щоб пройти до ВРУ. Коли журналісти на прес-конференції стали доводити Віктору Медведчуку, що були свідками фальсифікацій, як бюлетені за його партію перекладали до інших партійних стосів, на що Медведчук справедливо відреагував наступним чином: - Якщо відбулися фальсифікації під час виборів, то це є суто наша провина – партії, тому що ми допустили до цього! Ми мали належно проконтролювали вибори і  не дозволити будь-яких фальсифікацій!
Одразу зрозуміло, що людина є фаховим політиком і свідома того, що вся політична боротьба побудована на взаємоконтролі партій одне-одного в процесі їх діяльності, їх змагального суперництва та особливо під час виборів. Кожна політсила контролює дії інших політсила, а вони – так само пильнують за іншими, що і призводить до порядку, коли визначальним стає воля виборців, а не різноманітні підступні і втаємничені кулуарні «договорняки». Працюйте і пильнуйте, панове політики, а не починайте наперед заявляти, що майбутні вибори «будуть сфальсифіковані», якщо самі берете в них участь. Такі заяви означають суто одне: що ви і будете організаторами чи співучасниками всіх отих фальсифікацій!
Зараз я вважаю Україну демократичною країною, тому що практично не знаю про вибори з наперед відомим результатом, а особливо це видно по голосуванні у Верховній Раді України, де ще не так давно результати на табло залежали виключно від того, як одна-єдина людина в сесійній залі помахає рукою. Зараз я з приємністю дивився на прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана, який разом з міністрами тривожно задивлявся на табло під час голосування за Держбюджет 2018 року у першому читанні і як всі вони дружно раділи позитивному результату голосування, бо могло бути щось інакше і неприємне...  Може бути різне і непередбачуване! І саме це визначає весь демократичний устрій в державі! Демократія є там, де всі голосування в державі будь-якого рівня є чесними.
Оскільки я відпочатку і дотепер є послідовним прихильником Президента України Петра Порошенка, то сповна скептично ставлюся до різних соціологічних опитувань та їх результатів, де діючий владі виводять дуже нікчемні рейтинги. Я в таких випадках кажу одне: справжню соціологію показують тільки вибори. Все інше є просто науковоподібна фікція. Не брехня, а саме – фікція, як суто термін давньоримського юридичного права. Опитування і реальні вибори марно порівнювати і співвідносити. Я можу погодитися, що чимало людей зараз мають проблеми в бізнесі і негаразди в житті, причину чого переважно ототожнюють з владою – а хто ще може бути винуватий? Тільки влада! Водночас, як це не парадоксально, – дуже багатьом людям в Україні зміна лідера в державі з невідомими наслідками буде менш цікавою справою за переобрання вже знаного і цілком прогнозованого Петра Порошенка. Кількість таких людей в Україні набагато переважає кількість жорстких антагоністів, про що яскраво доводить протестна кампанія на чолі з не громадянином нашої держави за кошти ще не позбавлених її громадянства. 
Люди навряд чи будуть міняти так би мовити «шило на мило», отож у Петра Порошенка доволі значні шанси бути переобраним завдяки такому стану речей в нашому соціумі. Але сподіватися на цей суто психічний компонент, як основу виборчої кампанії стосовно перевиборів Петра Порошенка на другий термін в Президенти України було б безглуздим рішенням. Можна багато підводити риску під зробленим за період перебування Петра Порошенка на посаді Президента України, хоча насправді досягнень є чимало і досить вагомих, зокрема безвізовий режим і повноцінна асоціація України з ЄС. Стабілізація на фронті,  переозброєнна і потужна новітня армія в Україні. Значні успіхи в міжнародній політиці. Чисельні внутрішні реформи, подолання глобальної кризи, стабілізація і поступовий перехід до економічного зростання тощо. Звітувати є про що і чим. І наперед зрозумілим є те, що тему досягнень і зробленого опозиційні конкуренти будуть спростовувати переліком упущень і не зробленого, що для електорату завжди більш вагоме: досягнення вже пройдений етап і вони наявні, а чого бажано і його немає – це кожного турбує більше. Опозиція відважно приобіцяє те все обов’язково зробити, чим, переважно, і виграє вибори. Подібна виборча кампанія відбувається у більшості держав з усталеним демократичним устроєм, до яких Україна ще, маємо визнати,  не належить. Ми тільки-но пару років як позбулися імперіалістичного колоніального рабства, отож наш соціум далекий від демократичних цінностей, як світоглядного принципу життя. Тому проблемна у нас в Україні тема підкупу виборців у прямому розумінні цього слова безпосередньо грошима, або іншими вартісними речами, є в цивілізованому демократичному суспільстві неможливою справою, бо там то є ганьба для людини продати свій голос виборця, що, по-суті, є великою честю, але, на превеликий жаль, отой потяг до безчестя і продажності досить поширений серед нашого українського електорату, особливо його частині з тих, кому за 50-т і більше. Молодше покоління українських громадян значно активніше переймається гідністю своїх дій та  вчинків під час виборів або інших політичних процесів в країні.
Зважаючи на все сказане і ще дуже і дуже багато не сказаного, зробимо кілька проміжних висновків: 
1. Виборча кампанія щодо президентських перевиборів Петра Порошенка має бути не звична, а певним чином специфічна, за умов електорального пост-«Совка» і одночасного обов’язкового повного дотримання демократичної процедури виборів, бо ж най знають і звикають!
2. Можливий як виграш, так і програш у виборах, а останнє потребує детального опрацювання, щоб зміна влади не перейшла у зміну курсу всіх реформ і головного напрямку скерування держави вцілому. Найбільша проблема щодо тривалої стагнації в економіці України полягає в тому, що кожна нова влада тотально зневажає і знищує здобутки попередньої влади і починає все робити заново по-своєму. Вистачає подібного безладу нам. Народ має визначити стратегічний курс для держави, а різна влада і уряди країни зобов’язані будуть його дотримуватися. Тому і є цілком своєчасним проведення всеукраїнських референдумів щодо волевиявлення українського народу у своєму ставленні до вступу України до Європейського Союзу та військового блоку НАТО. Наголошую, що це нам потрібно – Україні! Українському народу! Ми визначаємось з тим, чого хочемо на меті, а не затверджуємо щось, як вже зреалізовану дійсність. Одночасно ми інформуємо світову спільноту про свої наміри, що дуже важливо також. Тому обом референдумам - бути!
Далі починається технічна сторона питання щодо стратегії поєднання програми агітації по кожному референдуму з передвиборчою кампанією Петра Порошенка. Одразу вкажу, що таке поєднання не є якоюсь новацією, а має свій історичний та юридичний прецедент в Україні, бо загальновідомий Всеукраїнський референдум на підтвердження Акту проголошення незалежності України, що відбувся 1 грудня 1991 року, – був поєднаний з обранням першого Президента України, яким тоді став Леонід Кравчук. Варто зазначити, що такий варіант дуже економний, оскільки не потрібно витрачатися на організаційну складову, а тільки додрукувати бюлетені для обох референдумів. Також варто визнати, що бажання прийняти участь у референдумі значно збільшує активність виборців і їх чисельність, що позитивно відіб’ється і на легітимності обрання Президента України значною кількістю електорату, а це досить важливо.
Заключний висновок такий, що подібний варіант виборів Президента України у 2019 р. буде корисним для України і її народу за будь-яких результатів, тому що якщо переоберемо Петра Порошенка на другий термін Президента України, то він відповідно буде реалізовувати особисто результати обох референдумів, які є його головною ідеєю і напрямком дії до цього часу всю першу каденцію на посаді президента. А навіть якщо Порошенко програє, то інший Президент України все одно буде мати в обов’язок кермувати країною за волевиявленням народу, що стане зовсім не програшем для Порошенка і його команди по-суті справи. Тому і саме тому я вважаю цей варіант проведення такого об’єднаного плебісциту в Україні дуже і дуже корисним, а як буде насправді – то не від мене залежить. Я оприлюднив цей задум, а там як хто схоче. Можливо, що деякі прихильники Петра Порошенка звинуватять мене в зраді через те, що я виказав ворогам і конкурентам план його майбутньої передвиборчої кампанії. Перепрошую, але роблю це сповна свідомо, щоб і його майбутні конкуренти добряче подумали й видумали ще кращу програму – я з того тільки радітиму, як це не дивно прозвучить для когось. Просто дотепер в Україні під час виборів вся політична агітація йде в основному як боротьба компроматів і негативу, або в перекладі на нормальну мову то звучить ось так: - Обирайте мене, тому що мої конкуренти ще більші падлюки, аніж є я. 
Хочу, щоб агітація і конкуренція в українському політикумі будувались не на негативі, а на позитиві: на змаганні того, хто що зробив корисного для суспільства і що доброго збирається ще зробити. На тому і амінь!

Богдан Гордасевич
5 грудня 2017 р.
м. Львів

Сповідь «порохобота»
03.10.17, 17:42 Ми любимо тебе, Україно! україна,петро порошенко,порохобот
В черговий раз з приємністю почув у свою адресу обвинувачення, що я «порохобот». Ще приємніше, що мене визнали за: «порохоботи бувають двох типів – комерційні і природні. З комерційними все зрозуміло – контора платить, пишуть за темником. З природніми обожнювачами олігархічної влади набагато складніше...» ( http://blog.i.ua/community/662/2039457/?p=1#p1)
Буду величати себе від тепер «природній «порохобот»
Я справді агітував та обирав свідомо в Президенти України олігарха Петра Порошенка у березні 2014-го і сповна задоволений його діяльністю на цій посаді. Міг би сказати: – Кращого за Порошенка я не уявляю!– але не скажу, бо якраз бажаю, щоб таки знайшовся і кращий з часом. На щастя для України на противагу сусіднім країнам з колишнього концтабору СРСР, де проходять «вибори без вибору», у нас є чимало різного і доброго, і не доброго, і грізного (в розумінні: загрозливого), і завізного тощо щодо вибору на всі посади і до влади, і до Ради. І на моє тверде й тверезе переконання: українцям нарешті вдалося обрати владу (але не Раду!), що є гідною їх прекрасної країни України.
За тим я є свідомий «природній «порохобот», про що написав ще в новорічній замітці «А хто, хто владу не любить...» (http://blog.i.ua/community/662/1988261/)  і дуже розшукую інших «порохоботів» особливо комерційних, бо щось ну ніяк у мене з тим. Сам не потребую, бо вже є проплаченим позитивними змінами життя в Україні, як і бачу багато собі подібних добровольців в захисті своєї влади від закидів різних паскуд, яких наша влада круто чихвостить, а вони її за те люто ненавидять. 
Головна ж моя проблема «порохобота» у іншому – у тому, що я не є потрібний в якості саме «порохобота», тому що це виглядає доволі смішно, як захищати айсберг від зіткнення з «Титаніком», на якому пливуть ВО «Батьківщина» і «Опозиційний блок», «Об’єднання «Самопоміч» з нелюбою їй ВО «Свободою» і купкою іншого українського політичного мотлоху типу «Громадянська позиція» тощо. Зрозуміло, що на кінчику носа цього «Титаніка» виструнчився розкинувши руки сам най-ради-кальний Олег Ляшко, якого ніжно підтримує в обіймах вірний Мойсійчук... «Картина маслом» 
Отож поясність мені, як і – головне: навіщо мені захищати айсберг Порошенко від зіткнення з отим чахлим корабликом: українським політичним «Титаніком», якого ось-ось розчавить айсберг Гройсман?..
Хтось зауважить, що «айсберг» за національністю де-кому рідня і тому допомагає, проте всім відомо, що і на нашому політичному «Титаніку» чимало  зібралося народу типу «рабіновичів», отож не все так просто. Колись і Тимошенко була як айсберг, але у прем’єрський Гольфстрим попала і у вазі спала, свій момент прос(п)ала і Януковича нам надіслала... Прошу цього не забувати! Коли Україна вибирала «яке з двох зол найменше?» – вона вибрала собі Януковича!
Таким чином я знаходжуся у глибокій консервації й бездіяльності і як «порохобот», і як «гройсманобот», і як «парубійбот», і як «турчинобот», і як «ревабот», і як «синюткобот», і як ще безліч «-бот» щодо персоналій хороших українських діячів, яких, дякувати Богу, вже чимало серед нашого державного та політичного істеблішменту. За тим всім я вимушено працюю суто як Україна-бот!  
Так! Я є Україно-бот!
А все інше – то інше. Додаткове і похідне з цього першого – «українобот»!
За тим я, як «українобот», з прикрістю спостерігав «свободу слова» в українських ЗМІ, де тупо замовчали про день народження Петра Порошенка 26 вересня. Мова йде не про хвалебні чи не дуже спітчи, а мова йде просто як про новинну інформацію. Чому в ЗМІ так фільтрують поточну інформацію? Що це за цензура чи скорше: само-цензура? Хоча, а й справді: нащо знати українцям, що в їхнього Президента України день народження і що йому виповнилось 52-а роки? Хто він їм? Чужак. Не рідня. Хіба що життя кожного з нас тим чи іншим чином залежить від нього – від Президента України. По-суті, він нам рідніший за рідного, отож знати про нього варто усе, що тільки можна. Але дехто вважає навпаки: гарне знати про Порошенка комусь не з руки, от і замовчує про таке все-все. Нащо  переповідати в ЗМІ про чудовий сімейний відеоролик, який в якості подарунку анонсувала на сторінці соцмережі дружина Президента України перша леді  Марина Порошенко – нащо це українцям? А раптом їх всіх жаба задусить? Молодці, значить, українські ЗМІ-їсти!? Скільки народу врятували від такої страшної небезпеки: «жабозадушення». Най слухаю зі спокійними нервами, що все погано в країні Україні, що скрізь пожежі та похорони й тішаться від заспокійливих прогнозів аналітиків та політологів, що буде так само погано і далі, як вже було чи є, а через урядові реформи буде набагато гірше — як з такого не радіти!? Коли комусь гірше аніж тобі – це тішить кожного з українців і на це наші ЗМІ щедрі сповна: хочете гнилі? – на!
Багато різного перебалакано по всіх українських ЗМІ щодо вибуху складу боєприпасів коло Калинівки на Вінниччині, але ніде ніхто не сказав, що подія відбулася саме 26 вересня – у день народження Порошенка, який походить саме з Вінниччини, тобто вороги не просто підірвали склад боєприпасів і послабити ЗСУ, але насправді цілились в керівництво країни, щоб деморалізувати Президента України Петра Порошенка подібним терактом. Та ж думайте, людоньки! Головою думайте! Не чимсь іншим. Це я не до ЗМІ-їстів-журналістів звертаюсь – тим все «по-барабану», на жаль. То окрема тема. Мене значно більше турбує порожнеча змісту в обговоренні проблеми, оскільки її забалакують, а не вирішують. 
При всій моїй повазі до Олександра Турчинова я абсолютно не погоджуюсь з його звинуваченнями на адресу начальника генштабу ЗСУ Муженка, бо насправді це якраз упущення з боку РНБО, що  склади озброєння «успішно злітають в повітря» один за одним і вже не перший рік від початку АТО. Стратегічні заходи в обороноздатності країни є головним завданням РНБО! Це його обов'язок шукати рішення у системних заходах, а не тупо технічному зосередженні на персоналіях. Відкрите зберігання боєприпасів – це нонсенс під час війни та загрози її поширення. Такі склади приречені у перший же день масштабної агресії без усіляких диверсійних груп, роль яких найчастіше переходить на власну «вохру» – воєнізовану охорону з мізерними зарплатами, що призводить до крадіжок озброєння, а потім логічного «замітання слідів». Моя особиста думка, що якщо склад підірвали, то всю охорону повинні передати під суд – всю! Бо не виконали своїх обов'язків і функцій охорони! І саме про це має йти обговорення: причини проблеми і як її вирішувати глобально, а не займатись різними взаємозвинуваченнями хто більше винен в керівництві чи порівняльною хронологією вибухів на складах боєприпасів. 
Ось що мене, як «українобота», зараз хвилює найбільше, тому і написав усе це невідомо для кого... Ні! Відомо для кого! Для щирих патріотів України я писав, пишу і буду писати свої статті про думи й роздуми щодо України – тільки так!

Богдан Гордасевич
2 жовтня 2017 р.

Как же они его боятся

 

Как же они его боятся.

Елена Подгорная


Как же они его боятся.
Вот вроде ж выборы выиграли. Большинству в голову насрали. Или там уже так и было? Ну, не важно.
Казалось бы - чего метаться?
Но нет. Дрожат, нервничают. Тратят ресурс на борьбу с человеком, которого сами же называют проигравшим. Врут себе? Да. Только это враньё не помогает. Страх сильнее.
Все поняли о ком речь? Кого боятся? Кто боится?
Уверена, что не перепутаете)
У Порошенко не было ни одной важной дипломатической встречи, с которой бы его не дёрнули в ДБР из-за какой-то херни. Пару встреч таки сорвали. Получилось.
Теперь Зеленский бздит встретить Порошенко на Мюнхенской конференции по вопросам безопасности. И чихать наш преЗедент хотел на интересы страны и интересы народа. Вместо того, что бы вместе со всеми украинскими политиками защищать Украину, эта саранча продолжает меряться письками, как будто у нас всё ещё предвыборная кампания и он весь в соревнованиях.
Что, Вава, до сих пор не можешь поверить в свою победу? Один вид Порошенко доводит тебя до депрессии?
А ведь именно он исправляет все твои ошибки, которые ещё можно исправить. Использует своё влияние, добивается единства международной коалиции, которая поддерживает Украину. Ему тяжелее это делать, чем тебе... Хотя о чём это я? Тебе - вообще невозможно. Ты не готов качественно исполнять функции президента страны. Не готов учиться. Не готов принимать помощь патриотов Украины. Хоть это и бесплатно)
Ты умеешь только ставить палки в колёса. От зависти и от бессилия. Вон Ермак твой недавно раскритиковал работу украинских дипломатов, которые посмели ничего не сделать для того, что бы воспрепятствовать появлению Порошенко в Мюнхене.
И подключил к процессу своё ручное ДБР.
Хотя с этими насекомыми всё понятно.
А вот выход на НТВ фильма про замученную террористку с потрёпанными сиськами и в чёрном целлофане трубочкой меня удивил, если честно.
Это ж надо, как наш Алексеевич ху№лу в щи нагадил, что тот до сих пор успокоится не может и теребит своё НТВ на предмет получения этакого странного продукта...
В общем, странная ситуация в нашем королевстве. Победители до икоты боятся побеждённых, жаждут капитуляции, но получают хуй даже от бойцов женского полу. И всё это интересно... Только Украину жаль.
И ностальгия.
За временем, когда НАШИМ гордились.