Років... багато тому назад я "м’ягко лоббірував" Олега Ляшка перед Юлею. Ляшко Турчинову подобався, а Юлі - ні. В правильном смислі. Бо у Ляшка була газета "Політика", а Турчинов був керівником опозиційного штабу і йому був потрібен якийсь інфомаційний ресурс. А Юлі, як обично, треба було з усіма покончить якомога швидше любой ценой... Турчинов просив мене "повліять"... Ну, зрештою, все устаканілося і Олега Валерійовича взяли в список...

А я так представляю, що я б тоді сказав: Юлія Володимирівна, не беріть його все-таки...
-Чого?
-Через десять років блок Ляшка опередить Вас на парламентських виборах...
-Ти шо - іпонувся? - ласкаво б спитала б мене Юля
-Да, - сказав би я...

Як не странно, прі всьом разнообілії подвидов руських фб-ватніков, найбільше їх чомусь усіх бісить абсолютно лояльна і невинна фраза "Скоро вам всім піздєц!"... Мабуть, шось чувствують... - Аааа-а-а-а - скоро вам всім піздец!!!!... (Уходіт, подняв руки, які отображаються в тіні пещерного пламєні)... - Да, піздєц, - підтверджує далеке ехо....

https://www.facebook.com/vitalii.chepynoga/posts/803408689703822

І тільки Віктор Федорович Янукович знав та беріг свою страшну і фатальну тайну: там де він, - хорошо не буває... (с) Чепинога. 

Кум смс-ку прислав:
- Приїжджай уже...
-Куди?
-та пох@й
- о котрій?
-пох@й
-шо пить будем?
- Тоже пох@й...
Люблю актуальних конкретних людей. В принципі ніфіга не понятно, але все абсолютно ясно... Поїхав...

Росія безпосередньо використовує свої регулярні війська на українській території… Про це вже знають усі в світі. Але Кремль уперто не визнає цього факту, через що все більше й більше схожий на тупу, дрімучу та дику істоту… Російські солдати гинуть в Україні. Але про це там заборонено говорити… Їх хоронять похапцем, таємно, анонімно, вночі… Формально – всі вони досі живі, а насправді – їх нема… Мертві душі, але не Гоголя… Мертві душі Путіна…

Люди, яким довелося свого часу брати участь у таємних військових операціях Радянського Союзу на території інших держав, розповідають, що дуже морально важко перебувати “поза законом”…. Ти не знаєш за що ти воюєш, заради якої мети… Ти не можеш написати листа додому, не можеш розповісти правду… Це виснажує ще більше ніж сама війна… Потім ти гинеш на полі бою, а тебе привозять в цинковому гробу в рідне село і розказують, що ти десь перечепився на ученіях, упав і вбився об землю… “За царя, за родину, за веру!”, За Сталіна, За Путіна…

Це ж як треба не любити і не поважати власний народ, власну армію, власних солдатів, щоб так до них ставитися – викреслити з життя і в прямому, і в переносному смислі…

В історії Росії є багато періодів, що мають якусь спеціальну назву. “Семибоярщина”, “Семибанкірщина”, “Опричнина” і тд… Сподіваюся, що сьогоднішній період історії Росії колись буде названо періодом “Височайшего божевілля”… Це буде той період, за який Росії буде колись соромно…

Днями вчені в Китаї найшли якихсь древніх бєлок - хараміід. Пізній тріас, 200 мільйонів год назад жили. Ну, не живих, конєшно найшли, а тільки отпечатки костєй на листях та камнях… Лежать на фотографії, такі розпластані, видно під машину попали… Шкурка не сохранилась. Згнила, або вкрали… Будем думать, що вони все-таки були лохматі й м’які… Це тіпо перші млєкопитающі, і відповідно наші предки. Дальні…

Що саме інтересно, так це шо вони вели себя як обичні білки. То-єсть, сверлили дупла, жрали горіхи… І ходили до дінозаврів в гості… Я думаю, що якраз од бєлок дінозаври і вимерли… Як? – Щас об’ясню…

Вообще-то щитається, що дінозаври не бухали… Ну, я цьому не вірю. Дарвін цей вопрос якось обійшов стороною… Пить вони должни були об’язательно, по моєму мнєнію…

От представте собі, що ви якийсь тріцератопс. Ростом під 4 метри, дліною в 8 метрів і вагою до 15 тонн… Мало того, шо ви огромна, некрасіва тварь з величезною целюлітною задницею і з непонятним рогом на голові, так ви ше й травоядне, яке несамовито боїться всякіх хіщніков размєром з індика… Це ж постоянний стрес і комплекс неполноценності… З’їдать тріцератопсу в день треба було кілька центнерів якогось бур’яну, або в крайньому случаї комбікорму чи силосу… От візьміть і попробуйте без випивки з’їсти бур’яну чи комбікорму, даже не центнер, а хотя би кілограм… Ніхрена не получиться…

Кроме того, вся ця отвратітєльна внєшность доповнена абсолютно бесполєзними і некрасівими лапами… дуже короткими. Так шо ні зуби почистить, ні підтертися в уборні… Не жизнь, а якісь сплошні страданія…

Тут би кожен запив, причому сильно… Воно стрес сніма і додає смєлості… Бо на трезву голову, коли до тебе приходить в гості подлий, мєлкий і голодний, допустім, велоциратопс, то ти ховаєшся під кроваттю і там дрожиш од страха… А як випив, - то вже всьо ні по чом… І тоді йому кажеш откровенно,: ей ти, як там тебе, вело,.. вело, велосіпед, бля, ану пашол нах отсюда… Ік!... І всьо – конфлікт ісчерпан…

На кілька центнерів трави треба було випивать кілька центнерів якогось алкоголю… А це таки дуже багато. Навіть для тріцератопса… Де вони брали випивку? – Та хрен його зна… Мабуть гнали з якоїсь папороті… Я увєрєн, що у найбличжі годи учоними арехеологами неодмінно буде знайдений якийсь самогонний апарат мєлового періода… Просто ще не добралися до нього…

Ну і от, значить, що після такої кількості випитого, конєшно до дінозаврів приходила бєлка, а то і сразу по нєсколько… Знатоки в курсі… Од цього вони, собственно, і передохли… А то понавидумовували – комета, метеорит, екологічна катастрофа… Антинаучна отсібятіна…

Вранці з дому виходиш… Так… Телефон взяв. Зарядку для телефона взяв. Зарядку для зарядки телефона – взяв… Ай-пад… Є.. Цигарка - є. А зарядка для цигарки… Десь ділася. Комп’ютер. І зарядку. Одна для телефона, інша – для айпада і айфона… А це шо? А,… адаптер… Так… Вроді всьо… Бля! Ще ж ай-под для спортзала. Бо як же без музики? Де він, кстаті… Хрен його зна… Та й хрен з ним… Пішов…
Мій батько шукав тільки програму од телевізора… Тоже трохи злився, як не находив.. А дід тільки гусей шукав. Бувало, шо не приходили увечері з річки, - загулювалися… То він їх тоді додому гнав лозиною: Ах ви падлюки!... А вони бігли і ляпотіли по вечірній, уже "заросілій" пилюці красівими грязними червоними лапами... На бігу оглядалися і питались на діда шипіть... А дід робитав імітацію удара ногою і гуси бігли далі... Дікіє врімєна тоді були. Середньовічна темінь…

Чепинога

“Россия вошла в десятку самых интересных, красивых и привлекательных для туристов стран мира» –пише газета.ру…

Ну що, ж вошла –так вошла. Всякого бува. Сподіваюся, що опрос проводився ісключітєльно серед громадян Китаю. Репрезентативна вибірка – півтора мільярда респондентів. Для Китаю вона (Росія) давно дуже прівлєкатєльна і сильно інтірєсна. І це – хорошо… Кажуть, що в Росії вже є досить багато поселень, де давно пахне не “русскім духом”, а імбірьом, уткою по-пекінськи, і паличками для рису… І це тоже довольно хорошо… Вєлікоє пєрєсєлєніє народов – це наше всьо (люблю Гумільова. Молодшого. Це для посвящонних)

Про шо це я? – А, згадав… Трапилося якось бути мені в гостях на Корсіці у одного ізвєсного продюсера французького телебачення. Сиділи ми там, бухали з средньою інтесивністю і говорили за жизнь… На столі лежала фотокнижка красівого тіпа “Сіберіа” – про Сібірь… Там були ізображені всякі чукчі, олені (небриті і неголені), а также разна тайга і проча поібень…

Очінь красіва страна, - сказав один із гостєй… Ага, красіва, - сказав мій знакомий продюсер… Ядерний гриб, в якомусь смислі також красівий, а ракова клітина – тоже дуже цвітна і гарна… Красота, блять, неопісуєма… Гость ніхуя не пойняв, ну мовчки согласився і випив…

Я колись також хотів поїхать в Росію. Мені хотілося на Алтай, на Байкал і на Камчатку… Тепер не полечу, мабуть… Прийдеться “давиться” Ямайкою і Сен-Бартом 

В мене на востоці Росії живе дальній родич. Чистокровний руський… Але, на диво адекватний. І вообще, я звернув увагу, що чим далі на Схід, і далі від Москви, - тим більше в Росії адекватних людей. Це якийсь феномен, з яким ще належить розібратися, чого воно так…

Іноді він мені дзвонить в чотири часа утра, забувши про різницю в чотири часа, щоб сообщить, шо “путін – хуйло”!

Та знаю,-знаю, кажу… Слава Україні! – “Гіроям слава”, - смішно відповідає він мені, коверкаючи українську мову… Ну я за це на нього не в обіді…

Чого ти, хлопче доїбався?
Чи був я тут, чи тут не був…
Я за Україну змагався,
Правда, де саме - я забув

Я ж не сховався у кладовці,
Хоч Яник ледь мене не вбив
Я просто був в командіровці,
(В Монако педікюр робив)

Дивлюся чесно прямо в очі,
Кажу відверто, ось вам хрест.
Два роки я простим робочим
Пахав в “Монакосанспецтрест”

І якщо буде справка нужна
Я принесу, бо там про то -
Як я з Майдану, безоружний
Поїхав на Донбас, в АТО

Щоб скласти у ВееР присягу -
Сухим я вилізу з води.
Достану вам любу бумагу,
Що я був скрізь, всігда, завжди…

Ах, эта свадьба-свадьба... Ні, не пєла і не плясала... 29 квітня 1945 року відбулася, мабуть, одна із самих жутких свайб в человєчьій історії...

Коли 3-а ударна армія палила по рейхстагу фактично прямою наводкою а Берлін лежав у руїнах, до підземного бункера в центрі міста завітав чиновник в цивільному костюмі... З берлінського загсу...

Вінчається раба божа Єва Браун та уродженець дєрєвні Рансхофен Адольф Шікльгрубер... - сказав чиновник... Ну не так він сказав, звісно, ну щось вроді етого...

Плаття Єви. Чорне... з кораловими вставками... Нуар... Свідєтєль і свідєтєльніца... Мартін Борман і Йозефф Геббельс. Шампанське. Французьке... "Петарди"... Радянські і американо-англійські (знадвору)... "Горько!", бля...

Потім отравили собаку. Блонді... Перевіряли яд. Перед тим як самим скористатися...

В общим, жили вони мирно та щасливо... Правда, недовго. Кілька годин...

Гітлер женився перед загибеллю, бо якоби пообіцяв колись батькам Єви, що вона не буде "сожитєльницею"... Педант, сука... Міг би й забуть...

Маловідомо, що у Гітлера був син. Лоре Жан... З його матір'ю на ім'я Шарлот, майбутній фюрер отжигав під час Першої світової. І колись в юності намалював її портрет. На циганку схожа... Це, звісно, всього лиш версія, але доволі правдоподібна. Вчені, що проводили експертизу генетичну сказали так: вісьма і вісьма віроятно...

Нічим не прославивився. Бізнесмен-неудачнік... Батько не допомагав. Був занят. Жінка його покинула, коли взнала, хто "свекор"... Втім - мав 9-ро дітей... Внуки Гітлера... "Дєди ваєвалі"...

Цілком можливо, що в дєцтві вони питали: ба, а наш дєдушка тоже воював?... Ну, - казала бабця, - не то, шоб зовсім ні...

(c) Чепинога