Я всегда ее любил за яркие краски и свежий ветер.

Осенью у меня всегда было много ярких кадров и интересных фотопрогулок.

Но краски этой осени не радуют глаз.

А свежий ветер не будоражит душу.

Осень на паузе.....Жизнь на паузе..

Не можу без заморочок. Особливо відтоді, як розпочався карантин. Тоді, в 2020-му я показував кіношних трансформерів. Минулого року зробив підбірку-каталог основних моделей і модифікацій українських автомобілей. А цього року з'явилось бажання показати основні відомі та невідомі моделі ЛАЗу — Львівського автобусного заводу, який відносно нещодавно пішов у історію. Для більшості, це, мабуть, сімейство 695, 699, 5252, НеоЛАЗи. Однак виявилось, деякі моделі навіть для мене стали відкриттями. А кількість уніфікованих моделей вражає. Тож, вважаю, повинно бути цікаво і вам.

Ось ви, наприклад, знали що ЛАЗ виробляв вантажівки і електрофургони?

Ну і заодно помріяв про журнальну серію з масштабними колекційними модельками ЛАЗів. Саме тому машини у різному пофарбуванні (щоб уніфіковані моделі відрізнялись за кольором і для більшої різноманітності). Але якщо серію про Ікаруси достроково закрили (причому в 72 масштабі — тобто, дуже дрібні моделі, "танковий" масштаб), то журналку з ЛАЗами, напевно, ніколи не випустять. Тим паче, у масштабі 1:43. Втім, мріяти інколи потрібно.

Зайшов у один новий магаз, в якому був лише на відкритті, і... побачив там стільки нових продуктів! Зокрема, напій родом з дитинства. Хоча цей чеський, а у моєму дитинстві, в 1990-х, був такий самий, але виробництва "Росинки". Смак — теж такий, як у дитинстві.

Робити звіт або відео про дегустацію, напевно, нема сенсу (хоча б тому, що закрита упаковка).

Втім, звіт про дегустацію буде. Купив нові "біч-пакети" — найдешевшу вермішель.

Будиночок у лісі, з якого ллє піна

 

Шторм сфотографований у затоці Маніли