не видно? кликни на картинку :)

ссылка ниже прошлогоднее мероприятие 

http://www.youtube.com/watch?v=UvPEiyrrqBo&feature=related

Этот простой вопрос мы с подругой-коллегой задали ученикам нашего лицея незадолго до юбилея классика (напомню, 9 марта 2009 исполнилось 195 лет со дня рождения Тараса Шевченко).

Притом что школьная программа в Украине предусматривает всестороннее и достаточно длительное изучение шевченковского наследия, наши  о нем знания  оказываются не то чтобы поверхностными, а, скорее, просто набором штампов.

Чего греха таить, я и сама не подозревала, насколько интересным может быть погружение в тему, которая, казалось бы, за долгие годы школьной жизни должна уже набить оскомину не только ученикам, но и преподавателям. И проблема (теперь я уверена) не в самой теме, а в устаревших подходах, ярлыках и информационном мусоре, сквозь который далеко не у каждого хватит нервов продираться. Но давайте вернемся непосредственно к ответам старшеклассников.

«Гениальный поэт, но его стихи не цепляют меня. Так может писать кто угодно, даже я!»

К сожалению, такое впечатление не единичное. Не буду бросать камни в огород учителей-филологов, что, дескать, не смогли научить видеть, в чем именно гениальность. Этому следует посвятить не одну статью. А поделюсь собственным совершенно случайным открытием!
Оказалось, для того чтобы стихи Шевченко «зацепили», их надо не читать, а… петь! Или слушать в чужом исполнении. Причем совершенно не важно, какой это будет стиль – от классики до рока, регги и хип-хопа.   В любом случае Шевченко звучит так органично, что диву даешься. Именно музыка доносит внутреннюю уникальную ритмику, мелодику и смысл его произведений. После этого по-новому воспринимаешь название сборника «Кобзарь»! Может, поэт сам намекал нам на то, как именно следует его стихи воспринимать?

«Я не знаю, что сказать о Шевченко нового… Разве что рассказать о нем как о художнике или… [ Читать дальше ]
 

Така її доля... О, Боже мій милий! За що ти караєш її, молоду? За те, що так щиро вона полюбила Козацькії очі?.. Прости сироту! Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, Одна, як та пташка в далекім краю. Пошли ж ти їй долю, – вона молоденька, Бо люде чужії її засміють. 

Чи винна голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? Сумує, воркує, білим світом нудить, Літає, шукає, дума - заблудив.

Щаслива голубка: високо літає, Полине до Бога - милого питать.  Кого ж сиротина, кого запитає, І хто їй розкаже, і хто теє знає.

О Боже мій милий! така твоя воля,  Таке її щастя, така її доля!

ЗВЕРГАТЕЛІ чи ВЕРШИТЕЛІ?

або кому пам'ятник у Каневі…зайвий.Ї

Кожна справа повинна творитися з ПРАВА. Це нетавтологія - арійське розуміння кожного вчинку і його діяння повинно спиратися на ПРАВО, тобто на досвід минувщини сконцентровано-згущений у ЗВИЧАЄВОМУ ПРАВІ. Як писав наш Поет «тойді, як праведно жили». Справа - З Права. Ми, нащадки аріїв, через віки сформований в український народ, самі того не усівідомлюючи, від світоглядного рівня до побутових забобонних застережень, ці традиції несемо їх і досі. Незважаючи на деструктивні зовнішні чинники, котрі роз'їдають, вимивають, руйнують і намагаються знищити пам'ять народу навіть на генетичному рівні. Для цього «воріженьки» впроваджують цілу систему по, як зараз в інформативну епоху кажуть, -перезавантаженню свідомості.

Одним з дієвих засобів збереження пам'яті про часоплин минувшини це, власне, винахід людством останніх кількох тисячоліть –встановлення пам’ятників.

Вони постають з різних причин і мотивацій.

Посилайте протести по поводу зняття пам,ятника Шевченку, за такими адресами!!!

01220 Київ вул Банкова 11. Президенту України,

01004 Київ. Вул. Грушевського 12/2 Кабінет міністрів,

Ярослав-Валерій Красицький

Канів – Київ  05.03.10              

Згадується в ці дні Шевченкове:

Доборолась Україна

До самого краю.

Гірше ляха свої діти

Її розпинають

Заміс[т]ь пива праведную

Кров із ребер точать.

Просвітити, кажуть, хочуть

Материні очі

Современними огнями.

Повести за віком...

Здається, кожен рядок Тарасового послання "І мертвим, і живим..." - звернений до сьогодення. Забули? Перечитайте повністю:

http://www.management.com.ua/vision/vis008.html

Болить... Україна у серці болить...