В продовження теми Криму
У Києві вчора була така негода, що просиділа цілісінький день удома. Переспілкувалася декілька годин по скайп-зв'язку з усіма кримськими родичами.
Якщо систематизувати інфу, то виглядає все так:
1. Стосовно зарплат. Так, їх підняли. Одразу після анексії Крим чомусь був прирівняний до рівня Москви по зарплатах. Зарплатня медсестри в поліклініці складала 12 тис рублєй. Відповідно ціни виросли до рівня рашкінських, але бюджетники все одно раділи. Але тепер мацковські надбавки зняли, і зарплатня теї медсестри стала 7 тис рублєй. А ціни не впали. А народ вже звик жити на ті, попередні доходи. Так що вчительки, що так раділи анексії (спочатку за 30тис рублєй на місяць, а тепер на 18), тепер чомусь (і чому саме - дивно :) ) радіти перестали. Відмовчуються.
2. Пенсіонери. Те саме. Пенсія була більшою, тепер менша. Садять полуницю, сподіваються в сезон підробитися на продукції з власного саду-городу (в кого є). Також в пенсійний стаж не враховується робота військових за кордоном "добровольцамі" за радянських часів. Тож пенсії ще за рахунок цього зменшилися. Хоча до анексії все враховувалось.
3. Продукти. Порівняно з доанексійними часами кількість та асортимент продуктів харчування суттєво зменшилась. Завозять дуже мало (і привозне все дууже дороге), тож можна вважати, що Крим зараз на повному власному забезпеченні. А місцеві фермери ставлять ціни, хто яку захотів. Все одно куплять, бо діватись людям нікуди.
Прикольний був випадок. До моєї родички заговорила прижджа на відпочинок дама (далі діалог передаю мовою оригіналу):
- У вас столько видов масла! Я насчитала 18!
- Вы, наверное, посчитали масло и спред? Масла всего-то 7 видов. В прошлом году у нас было до 30 разновидностей только масла, а спредов не перечесть.
- ??
- Масло - то, что делается из чистого коровьего молока, а спред с добавлением растительных компонентов.
- А.... А у нас в Ставрополе всего 3 (!!! Тут пригадуємо відео з блінамі - воно якраз зі Ставрополя) - масла и спреда - так что ваши 18 - это очень хорошо.
4. Про термінали. У Криму їх просто немає. Ви не можете у супермаркеті або на АЗС або ще деінде розрахуватися терміналом - тільки готівка. Для понаїхавших росіян це нормальна ситуація, вони звикли. Кримчаки ж звикли вже до більш цивілізованих розрахунків, тож відчувають деякий дискомфорт. Також по Криму офіційно працює всього 2 кримських банки, банкомати обслуговуються дуже погано, або не працюють, або без грошей. Міжнародні банки не працюють через санкції. Росіянам, що приїхали з грошима на картках, практично неможливо зняти гроші. Найрозумніші ті, що приїхали з доларами, але то окремим пунктом.
5. Про долари. Мій кум надумав купити машинку. У російського військового, що переведений після анексії з-під Ростова. В доларах то була якась N-на сума. Кум, звісно, дістав "убитих єнотів" і хотів ними розплатитися. Але продавець сказав "нєт, давай по курсі рублямі, мнє нє нужна вражеская пиндосская валюта". Так що долари - то непатріотично в Криму.
6. Намагалася поговорити по скайпу з севастопольським родичем. Тим самим підстаркуватим дядьком, що йому мама (моя тітка 70 років з мінімальною пенсією) до останнього часу передавала українське сало потягом 39/40. Тепер не передає, бо через кордон переправляти напряжно. Коли я спитала "Как дєла?", на мене посипалися звинувачення, що я з ним спілкуюся щоб все розвідати, і передаю дані практично самому "абамкє", "путєн маладєц" і "скоро всьо наладітся". Тож поговорили з його дружиною, що порадувала мене новиною про те, що "яблокі падєшевєлі". Були 100 рублєй за кілограм, а тепер 75. Скільки це на наші гроші, рахуйте, курси валют є в неті. Капєц. Це в "яблучному" Криму!
7. Про відпочивальників. Пам'ятаєте ті розмови 3-4-річної давності від кримчаків, що їх кормлять "расєйскіє атдихающіє"? Так от, в минулому сезоні їх було півтора мільйони. В доанексійні часи приїздило 6-7 млн "бєдних бєндєравцев", а в гарний сезон і по 9 було. Моляться кримчаки на новий сезон і просять у Господа, щоб хоча би півтора мільйони минулорічних приїхало.
8. Про свободу слова. Українські канали відключені (крім Інтера та ТРК Україна), на українські сайти ходити бояться, бо ФСБ реально за всім слідкує, в соцмережах пишуться теж стрьомно. Єдине, що лишилося, - Скайп, бо американська програма. Але чомусь він працює "через раз", кримчани теж "грішать" на ФСБ. Хоча я думаю, що на анексованій території він просто не оновлюється автоматично. Говорити між собою правду про владу бояться. Навіть ті, хто раніше довіряли один одному. Все півсловами та натяками. Навіть у америкоському скайпі.
Наразі новин більше не маю, висновки робіть самі.