Йде війна з Росією. Ахметов - один із стовпів поваленого злочинного режиму Януковича та розпалювач цієї війни. Ця тварина вже винна у тисячі смертей українців.

Влада ж України ніяк не реагує на ці факти, ігноруючи ворожу діяльність цього олігарха та йому подібних ригівських і комуністичних істот. Мабуть на це у неї є свої причини...

Українські добровольці ж думають і діють інакше.

Ось почитав, за якого учителя української мови я голосував першого разу, і за яких "фашистів" Правого Сектора - другого разу у виборах-2014.
 
Дмитро Ярош:
        "Мы считаем, что дерусификация Украины — целиком справедливое и необходимое явление. Понятие дерусификации означает, что этнические украинцы вернутся к собственному языку, истории, идентичности. При этом мы понимаем, что процесс дерусификации не может быть форсированным. Вместе с тем мы отстаиваем право всех национальных меньшинств (в том числе и русских) на воспитание собственной идентичности и культуры. Мы не смешиваем это право с деятельностью иностранных шовинистических, имперских центров, деятельность которых должна быть прекращена"
          По его словам, фактор языка вообще не имеет никакого значения, поскольку он сам родом с русскоязычного Днепродзержинска. По его словам, около 40% членов "Правого сектора" разговаривают по-русски. Тем не менее хотят, чтобы Украина была независимым государством.
          По словам Яроша, "Правый сектор", в частности, считает неприемлемыми некоторые заявления Ирины Фарион, поскольку в рядах "Правого сектора" есть много русскоязычных активистов, признающих украинский единственным государственным языком: "Мы очень толерантно относимся к этим людям и всегда заявляем, что готовы гарантировать право на бытовом уровне говорить на том языке, который человек считает нужным".

          Ярош считает, что Украина должна подписать соглашения об Ассоциации с ЕС, но к самому членству в Евросоюзе он относится предельно осторожно. Отмечает, что мораль европейцев полностью разрушает институт семьи, который традиционно сложился в Украине. Также ему не нравится НАТО и США, которые пытаются контролировать процессы во всех странах. Вероятно именно поэтому европейцы уже заявили о том, что если в новом правительстве будут люди "Правого сектора", то кредит стране могут и не выделить: "Правый сектор" выступал и выступает за подписание политической ассоциации с Евросоюзом. Но при этом мы очень осторожно относимся к членству в ЕС. Потому что на самом деле тот брюссельский бюрократический монстр, который существует, все делает для того, чтобы нивелировать национальную идентичность, традиционную семью, проводится антихристианская политика.
         Соответственно у нас есть свое видение этой ситуации, и мы считаем, что Украина должна быть субъектом, а не объектом геополитики. Нужно построить крепкое государство и строить какие-то геополитические конструкции вокруг Украины".

повне дос'є на Яроша

В нынешних событиях в Украине и военных действиях на востоке страны виновны беглый экс-президент Виктор ЯнуковичКак сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на БелаПАН , об этом заявил президент Беларуси Александр Лукашенко 17 октября на пресс-конференции для журналистов региональных российских СМИ в Минске.

"Виктор Федорович (Янукович) со своими соратниками финансировал "Правый сектор" Яроша, потому что он якобы против Юлии (Тимошенко) был бы, - сказал Лукашенко. - Потеря всяких ориентиров... И вот он создал для себя эту силу, которая его потом и уничтожила. Вот как было в Украине, это было на моих глазах. Я предупреждал Виктора Федоровича, что этого делать нельзя, что это будет".

При этом, отметил Лукашенко, при Януковиче в Украине была создана "такая система поборов, взяток, коррупции, которая просто была нетерпима".

За останні тижні, у важких боях під Саур-могилою, Амвросіївкою, Старобешевим, проклятим Іловайськом, втратили близько 30 побратимів з "Правого сектора", які були прикомандировані до добровольчих батальйонів "Дніпро", "Донбас", 40-го БТО.

Основна причина великих втрат - несподіване для військового керівництва держави відкрите вторгнення кацапів і їх удари в тил нашим військам, які вже додушували сепарську наволоч.

Є й інші причини об'єктивного і суб'єктивного характеру:

- низький морально-психологічний рівень, відсутність бойового духу та дисципліни серед призваних на службу у деяких частинах ЗСУ;

- некомпетентність деяких генералів, які проводять операції. На жаль, багато хто з них підпорядковується політичним рішенням кабінетних теоретиків, а не віддає накази, виходячи із реальної ситуації на фронті;

- незадовільне матеріально-технічне забезпечення фронтових підрозділів. Велику частину бронетехніки ми втрачаємо, не тому, що її кидають екіпажи, а тому що вона зламана - не їде або не стріляє. І, найголовніше, якби не волонтери, то Армія не мала б можливості вести бойові дії взагалі;

- недостатнє озброєння не тільки добровольчих формувань, але й частин ЗСУ;

- панічний страх у високих київських кабінетах добровольчого руху, бажання його максимально формалізувати, підпорядкувати, підкупити, дискредитувати тощо. Не розуміють тилові пацюки, що сучасні добровольці - це продовження Козаччини, Гайдамаччини, Армії УНР, УПА. А може, як раз і розуміють?.. Тому й виникає маса проблем з добровольчими формуваннями.

В одному пості перерахувати всі проблеми важко та й не варто. А ось на питання "Що робити далі?" відповім:

- по-перше, всі хто вірує, помоліться за душі полеглих Героїв, ми завжди будемо пам'ятати їх і ставити у приклад нашим дітям та внукам, тепер вони будуть допомагати нам воювати з Небес;

- по-друге, не панікуйте. Ситуація у зоні бойових дій справді складна, але не безнадійна. Фронт необхідно вирівняти і стабілізувати, перейшовши до активної оборони на зручних для цього рубежах. Знаю, що у військових колах це вже обговорюється;

по-третє, неможна розкачувати ситуацію в державі. Чистити владні кабінети, проводячи люстраційні процеси треба, зносити існуючу владу - під час війни, доки вона не піде на відверту зраду, ні в якому разі неможна. Бо Путін прийде до Києва.

- по-четверте, без введення воєнного стану в державі неможливо виграти війну! Домовитись з ворогом, здавши національні інтереси - можна. Виграти свою Вітчизняну, національно-визвольну війну без повноцінної мобілізації всіх ресурсів українського народу - ні! Занадто сильний і підступний у нас ворог...

І на останок. Під Іловайськом ми понесли страшні втрати. Це трагедія. Але там були тільки деякі підрозділи добровольчих формувань. Батальйони "Донбас", "Дніпро" та інші - живі та готові далі боронити свій Народ.

5-ий Окремий батальйон Корпусу "ПС" тримає оборону у зоні своєї відповідальності. Хлопці вже добре навчилися воювати і постійні боєзіткнення додають гарту і досвіду.

Ми активно формуємо 9-ий Окремий батальйон ДУК "ПС", хоча зброї у нас як завжди бракує (на 120 бійців - 30 автоматів, 2 кулемети, 2 гранатомети). Але нічого - добудемо в бою, якщо владоможці й далі не будуть звертати на нас увагу.

Розвідувальні та диверсійні групи Корпусу активно діють на окупованих територіях, формуючи новітній партизанський рух та наносять ворогу дошкульні удари.

Тобто, Добровольчий український корпус воює, формує нові підрозділи, готується до тривалої та важкої війни. Ми переконані, що переможемо! ми знаємо, що з нами Бог! Тоді, хто ж проти нас?!

P.S. Коли під Іловайськом тільки починало затягуватися кільце, я звертався через заступника командира ДУК до генерала Хомчака з пропозицією підготувати штурмову групу зі складу 5-го батальйону "ПС" і деблокувати побратимів, котрі потрапили в оточення. Для цього нам тоді було потрібно пів-сотні автоматів, декілька кулеметів та гранатометів. Чомусь ця пропозиція не знайшла відгуку.

Пізніше наші малі групи намагалися увійти в кільце, щоб передати боєприпаси хлопцям, але наривалися на щільний вогонь і кожного разу змушені були відходити...

Ось так є на цій війні.