Нам варто склеїти країну, нашу неньку,Порізану, поранену, але ж – гарненьку.Сини та доні боронять її вроду,А що родина у всіх єдина – це нагорода… Ще кровоточать рани країни і жалить пам`ять,У рідну земленьку братів, що згинули майже сховали,Криваві спогади вогненним смутком занадто ранять,Бо душу й серце нам, по живому пошматували. Але нам гріє серця, надія про кращу долю,Та Бог підтримує дітей країни, дарує спокій.І хай не всі ми занадто сильні – є спрага волі...

Читати далі...