хочу сюда!
 

Таня

35 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 35-42 лет

Заметки с меткой «инвестиции»

Наука, технологии и инновации в Украине. 2012 год.

Комментарий к статье «Одесские учёные пикетировали областную администрацию» 

http://dumskaya.net/news/odesskie-uchennye-piketirovali-oblastnoj-sovet-022156

Цитаты:

«На одесскую акцию пришли более ста учёных, среди них — представители Физико-химического института имени А.В. Богатского, Института биологии южных морей, Института проблем рынка, а также отделения гидроакустики Морского гидрофизического института».

 «…подобные митинги состоялись сегодня в Киеве, Львове, Харькове, Донецке, Днепропетровске и Севастополе».

Мнение: это ж у какого количества  людей есть свободное время, которое они тратят не на дело, а на нахождение на свежем воздухе??? И посмотрите: среди названий научных учреждений в одесской акции как раз те, кто должен дать ответ на происходящее с Куяльницким и Хаджибейским лиманами (Украина, Одесская область), разъяснить ситуацию со сточными водами Одессы и их влиянием на экологию Чёрного моря…

Финансирование науки: более 2, 5 млрд. гривен, из которых почти 500 миллионов гривен – заработные платы, но на 2013 год официальные учёные хотят  почти 3,7 млрд. гривен. Кроме того, официальные учёные хотят до 2, 4 млрд. гривен увеличить фонд оплаты труда. При этом:  более 60 % оборудования – устаревшее, а средняя заработная плата составляет около 3 тыс. гривен (гарантированная государством заработная плата, в отличие от вынужденных зарабатывать самостоятельно частных исследовательских компаний).  Почти миллиард гривен – финансирование проектов, из которого около 40 % - планируемые затраты на проекты официальной науки на 2013 год.

Вопрос: почему тогда оборудование у официальных учёных устаревшее при таком финансировании? И где практический результат в украинской экономике от официального финансирования, несмотря на официальный объём выполненных научных и научно-технических работ в 2011 году на аж на 10,3 млрд. гривен (официальные данные Госкомстата Украины)?

В Украине:  по состоянию на 1 полугодие  2012 год - более 1340 научных организаций, из которых не все зарегистрированы как научные учреждения  (в 2011 году по данным Госкомстата Украины было более 1255 научных организаций), более 128445 ученых (в 2011 г. было более 84969 по тем же данным), что составляет один из самых высоких  показателей в  мире по количеству учёных на душу населения. Только в 1 полугодии 2012 г. потрачено уже аж 4, 6 млрд. гривен,  а всего на инновации в 2011 г. было потрачено 14, 3 млрд. гривен, из которых государственных затрат всего лишь около 149,2 млн. грн., а более 7,6 млрд. гривен потратили сами  украинские предприятия и разработчики инноваций. Где практический, соизмеримый с финансированием, положительный результат в украинской экономике? И это несмотря на официальное наличие украинских 4514 докторов наук и 15848 кандидатов наук из более чем сотни тысяч украинских научных работников…

Источники:

- сайт Госкомстата Украины:

http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/ni/ind_rik/ind_u/2002.html

http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2011/ni/ntd/ntd_u/ntd2012_u.htm

- официальные публикации в прессе.

Посмотрим кратко направления их затрат согласно опубликованной информации в средствах массовой информации:

- на разработку средств контроля за устаревшим оборудованием;

-  на разработку гнущихся солнечных батарей (методика устарела, некоторые украинские специалисты уже знают другие технологии ближайших десятилетий  по производству солнечных элементов);

и т.д.

Из всего списка только несколько тем имеют непосредственное практическое применение, огромное количество необходимых украинской промышленности тем не затронуто (!)

Если мы посмотрим проекты  http://www.ukrproject.gov.ua/ru/page/natsionalni-proekti-i-prioriteti Государственного агентства по инвестициям и управлению национальными проектами Украины (Госинвестпроект, глава Каськив В.В., http://www.ukrproject.gov.ua/ru) или проекты http://www.dknii.gov.ua/2010-09-09-12-22-00 Государственного комитета Украины по вопросам науки, инноваций и информатизации (Госинформнаука, глава – Семиноженко В.П., http://www.dknii.gov.ua), то напрашивается вывод:

- значительная часть проектов оторвана от реальных нужд украинской экономики или нарушен порядок приоритетов направлений работ согласно первоочередным потребностям украинской экономики.

 Все приоритетные нужды украинской экономики на начальном этапе (это то, с чего необходимо начинать)  можно изложить, по моему мнению, в нескольких строчках:

- автономные источники энергии из украинского сырья и энергоэффективность;

- развитая система финансового обеспечения хозяйственной деятельности для обеспечения материальной и кадровой базы производства;

- рациональное природопользование и экологически, энергосберегающе направленная хозяйственная деятельность;

- конкурентоспособные на мировом рынке товары и услуги.

Реально же, как можно понять из официального списка направлений работ и приоритетов некоторых официальных структур, происходит подмена приоритетов концентрации финансирования и направлений работ – моё частное мнение, не претендующее на истинность.

Таким образом, необходимо навести порядок в официальной науке и инновационной деятельности, определив первоочередные приоритеты, сконцентрироваться на этих направлениях за счёт направления финансирования, создания материальной базы и формирования кадрового потенциала. Решение первоочередных задач и приоритетов позволит создать необходимую базу для решения менее насущных задач.

А пока же возникает вопрос: почему такое количество учёных в Украине и при таком финансировании не превратило украинскую экономику в одну из ведущих экономик мира? Или людей в науке и инновациях слишком много, или не на то усилия направляют, или – не те?

Некоторые украинские исследователи вели работы по направлениям, которые я определил выше как приоритетные для украинской экономики на первоначальном этапе, и практически везде получен реальный положительный результат. Например, вот только небольшая часть направлений работ, которые обнародованы в интернете:

Технологии для реального производства. Technologies for real industry.

Технологии для различных отраслей экономики. Technologies for various branches of economics.

Совместный мегапроект для предприятий нефтегазового топливно-энергетического комплекса и сторонников возобновляемых источников энергии. Joint megaproject for oil and gas industry energy sector and supporters of renewable energy sources.

Производство товаров нового уровня - это выход из мирового кризиса. Production of new level goods - it's a way of exit from the global crisis.

Новая конструкция ветрогенератора. Недорогие солнечные батареи - новая типовая модель. Увеличение производства электрической энергии на гидроэлектростанциях минимум в 3 раза без существенных затрат. New device of wind generator (wind turbine). New mechanism of solar photovoltaic battery. Photovoltaic systems. Increased production of electrical energy at hydroelectric power plants at least in three times without significant cost.

Новые технологии для жилищно-коммунального хозяйства, водоснабжения, теплоснабжения, для поставок электричества, строительства домов и дорог. New technologies for housing and communal services, for water supply, for heat supply, for electricity supply, for construction of houses and roads.

Simple mechanisms (devices) for accelerate the ships with reduction of fuel consumption, for increase of the ships stability from overturning, the typical technical schemes of transport (vehicles) of class "land-water-air". Typical technical schemes for increase three-fold and more of a electricity generation on hydro power plants. Typical schemes of constant the water supply in deserts. Schemes to increase the humidity of a climate. Простые механизмы для ускорения кораблей при снижении расхода топлива, повышение устойчивости кораблей от переворачивания, типовые схемы транспорта класса "земля-вода-воздух". Типовые технические схемы повышения выработки электрической энергии на гидроэлектростанциях. Типовые схемы постоянного снабжения недорогой водой в пустынях. Схемы увеличения влажности климата.

Objects for investments during the global economic crisis. Business growth in the crisis. Objets d'investissements au cours de la crise conomique mondiale. La croissance des entreprises dans la crise. Objekte fr Investitionen whrend der globalen Wirtschaftskrise. Business-Wachstum (Anstieg des Geschftsvolumens) in der Krise. Objetos de las inversiones durante la crisis econmica global. Crecimiento del negocio en la crisis. Oggetti per gli investimenti durante la crisi economica globale. Crescita del business in crisi. Objetos para investimentos durante a crise econmica global. O crescimento dos negcios na crise.

Технологии из прошлого и будущего, которые могут изменить мир. Technologies from past and future, that can change the world. Climate and economy of the Near East, Middle East and Northern Africa (the Southwestern Asia, Central Asia and North Africa). Water supply.

Увеличение устойчивости кораблей от переворачивания, подводные аппараты, автомобили, амфитраки, Гиббс Технолоджис Лимитед, высокоскоростные амфибии, воздушный транспорт, компания "Боинг", Локхид Мартин, ДАРПА, ДАПРА, универсальный транспорт. Increase of the ships stability from overturning, cars, automobiles, submarines, underwater vehicles, high-speed amphibians, amphitruck, High Speed Amphibian technologies, HSA technologies, Gibbs Technologies Limited, air transport, Boeing Company, Lockheed Martin, DARPA, DAPRA, universal vehicles, transport.

About global problems of humanity, industry, transport, energy efficiency and recycling (reusing) of waste (garbage, trash). Stand-alone megasystems. О глобальных проблемах человечества, промышленности, транспорте, энергоэффективности и переработке мусора (отходов). Автономные мегаисточники энергии.

Перспективные способы регулирования климата. Проекты предотвращения землетрясений, наводнений, засухи. Перспективная энергетика. Perspective ways of regulate the climate. Projects to prevent earthquakes, floods and droughts. Energetics of a future.

Управление климатом. Изменение климата. Climate management. Climate change.

How to turn deserts into blooming gardens in the presence of the deficit by cheap energy and water? Project. Как пустыни превратить в цветущие сады? Проект.

Modernization of a hydro power plants, increasing of a electricity generation - it's fast and cheap! Модернизация ГЭС, увеличение производства дешевой электроэнергии - это недорого и быстро! Модернізація гідроелектростанцій, збільшення виробництва електричної енергії - це швидко і недорого!

О новых недорогих технологиях для быстрого практического применения. Новые и применимые практически технологии + экологически чистая энергия - основа развития экономики.

Предложения для крупного бизнеса и правительств государств, международных организаций и фондов, хедж-фондов. Business proposals to large companies and governments, international organizations, foundations and hedge funds. Mega sources of fuel. Mega sources de carburant (combustible). Mega Quellen des Kraftstoffs.

Новости интернет-магазина мегапроектов, технологий, инноваций и управленческих решений. News: e-shop of megaprojects, technologies, innovations and management decisions.

Поисковые слова: наука, технологии, инновации, учёные, научные работники, инвестиции, технопарки, научные центры, Украина.

Наука, технологии и инновации в Украине. 2012 год.

Комментарий к статье «Одесские учёные пикетировали областную администрацию»

http://dumskaya.net/news/odesskie-uchennye-piketirovali-oblastnoj-sovet-022156

Цитаты:

«На одесскую акцию пришли более ста учёных, среди них — представители Физико-химического института имени А.В. Богатского, Института биологии южных морей, Института проблем рынка, а также отделения гидроакустики Морского гидрофизического института».

«…подобные митинги состоялись сегодня в Киеве, Львове, Харькове, Донецке, Днепропетровске и Севастополе».

Мнение: это ж у какого количества  людей есть свободное время, которое они тратят не на дело, а на нахождение на свежем воздухе??? И посмотрите: среди названий научных учреждений в одесской акции как раз те, кто должен дать ответ на происходящее с Куяльницким и Хаджибейским лиманами (Украина, Одесская область), разъяснить ситуацию со сточными водами Одессы и их влиянием на экологию Чёрного моря…

Финансирование науки: более 2, 5 млрд. гривен, из которых почти 500 миллионов гривен – заработные платы, но на 2013 год официальные учёные хотят  почти 3,7 млрд. гривен. Кроме того, официальные учёные хотят до 2, 4 млрд. гривен увеличить фонд оплаты труда. При этом:  более 60 % оборудования – устаревшее, а средняя заработная плата составляет около 3 тыс. гривен (гарантированная государством заработная плата, в отличие от вынужденных зарабатывать самостоятельно частных исследовательских компаний).  Почти миллиард гривен – финансирование проектов, из которого около 40 % - планируемые затраты на проекты официальной науки на 2013 год.

Вопрос: почему тогда оборудование у официальных учёных устаревшее при таком финансировании? И где практический результат в украинской экономике от официального финансирования, несмотря на официальный объём выполненных научных и научно-технических работ в 2011 году на аж на 10,3 млрд. гривен (официальные данные Госкомстата Украины)?

В Украине:  по состоянию на 1 полугодие  2012 год - более 1340 научных организаций, из которых не все зарегистрированы как научные учреждения  (в 2011 году по данным Госкомстата Украины было более 1255 научных организаций), более 128445 ученых (в 2011 г. было более 84969 по тем же данным), что составляет один из самых высоких  показателей в  мире по количеству учёных на душу населения. Только в 1 полугодии 2012 г. потрачено уже аж 4, 6 млрд. гривен,  а всего на инновации в 2011 г. было потрачено 14, 3 млрд. гривен, из которых государственных затрат всего лишь около 149,2  млн. грн., а более 7,6 млрд. гривен потратили сами  украинские предприятия и разработчики инноваций. Где практический, соизмеримый с финансированием, положительный результат в украинской экономике? И это несмотря на официальное наличие украинских 4514 докторов наук и 15848 кандидатов наук из более чем сотни тысяч украинских научных работников…

Источники:

- сайт Госкомстата Украины:

http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/ni/ind_rik/ind_u/2002.html

http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2011/ni/ntd/ntd_u/ntd2012_u.htm

- официальные публикации в прессе.

Посмотрим кратко направления их затрат:

- на разработку средств контроля за устаревшим оборудованием;

- на разработку гнущихся солнечных батарей (методика устарела, некоторые украинские специалисты уже знают другие технологии ближайших десятилетий  по производству солнечных элементов);

и т.д.

Из всего списка только несколько тем имеют непосредственное практическое применение, огромное количество необходимых украинской промышленности тем не затронуто (!)

Если мы посмотрим проекты  http://www.ukrproject.gov.ua/ru/page/natsionalni-proekti-i-prioriteti Государственного агентства по инвестициям и управлению национальными проектами Украины (Госинвестпроект, глава Каськив В.В., http://www.ukrproject.gov.ua/ru) или проекты http://www.dknii.gov.ua/2010-09-09-12-22-00 Государственного комитета Украины по вопросам науки, инноваций и информатизации (Госинформнаука, глава – Семиноженко В.П., http://www.dknii.gov.ua), то напрашивается вывод:

- значительная часть проектов оторвана от реальных нужд украинской экономики или нарушен порядок приоритетов направлений работ согласно первоочередным потребностям украинской экономики.

Все приоритетные нужды украинской экономики на начальном этапе (это то, с чего необходимо начинать)  можно изложить, по моему мнению, в нескольких строчках:

- автономные источники энергии из украинского сырья и энергоэффективность;

- развитая система финансового обеспечения хозяйственной деятельности для обеспечения материальной и кадровой базы производства;

- рациональное природопользование и экологически, энергосберегающе направленная хозяйственная деятельность;

- конкурентоспособные на мировом рынке товары и услуги.

Реально же, как можно понять из официального списка направлений работ и приоритетов некоторых официальных структур, происходит подмена приоритетов концентрации финансирования и направлений работ – моё частное мнение, не претендующее на истинность.

Таким образом, необходимо навести порядок в официальной науке и инновационной деятельности, определив первоочередные приоритеты, сконцентрироваться на этих направлениях за счёт направления финансирования, создания материальной базы и формирования кадрового потенциала. Решение первоочередных задач и приоритетов позволит создать необходимую базу для решения менее насущных задач.

А пока же возникает вопрос: почему такое количество учёных в Украине и при таком финансировании не превратило украинскую экономику в одну из ведущих экономик мира? Или людей в науке и инновациях слишком много, или не на то усилия направляют, или – не те?

виртуальный отдел кадров

Некоторые украинские исследователи вели работы по направлениям, которые я определил выше как приоритетные для украинской экономики на первоначальном этапе, и практически везде получен реальный положительный результат. Например, вот только небольшая часть направлений работ, которые обнародованы в интернете:

Технологии для реального производства. Technologies for real industry.

Технологии для различных отраслей экономики. Technologies for various branches of economics.

Совместный мегапроект для предприятий нефтегазового топливно-энергетического комплекса и сторонников возобновляемых источников энергии. Joint megaproject for oil and gas industry energy sector and supporters of renewable energy sources.

Производство товаров нового уровня - это выход из мирового кризиса. Production of new level goods - it's a way of exit from the global crisis.

Новая конструкция ветрогенератора. Недорогие солнечные батареи - новая типовая модель. Увеличение производства электрической энергии на гидроэлектростанциях минимум в 3 раза без существенных затрат. New device of wind generator (wind turbine). New mechanism of solar photovoltaic battery. Photovoltaic systems. Increased production of electrical energy at hydroelectric power plants at least in three times without significant cost.

Новые технологии для жилищно-коммунального хозяйства, водоснабжения, теплоснабжения, для поставок электричества, строительства домов и дорог. New technologies for housing and communal services, for water supply, for heat supply, for electricity supply, for construction of houses and roads.

Simple mechanisms (devices) for accelerate the ships with reduction of fuel consumption, for increase of the ships stability from overturning, the typical technical schemes of transport (vehicles) of class "land-water-air". Typical technical schemes for increase three-fold and more of a electricity generation on hydro power plants. Typical schemes of constant the water supply in deserts. Schemes to increase the humidity of a climate. Простые механизмы для ускорения кораблей при снижении расхода топлива, повышение устойчивости кораблей от переворачивания, типовые схемы транспорта класса "земля-вода-воздух". Типовые технические схемы повышения выработки электрической энергии на гидроэлектростанциях. Типовые схемы постоянного снабжения недорогой водой в пустынях. Схемы увеличения влажности климата.

Objects for investments during the global economic crisis. Business growth in the crisis. Objets d'investissements au cours de la crise conomique mondiale. La croissance des entreprises dans la crise. Objekte fr Investitionen whrend der globalen Wirtschaftskrise. Business-Wachstum (Anstieg des Geschftsvolumens) in der Krise. Objetos de las inversiones durante la crisis econmica global. Crecimiento del negocio en la crisis. Oggetti per gli investimenti durante la crisi economica globale. Crescita del business in crisi. Objetos para investimentos durante a crise econmica global. O crescimento dos negcios na crise.

Технологии из прошлого и будущего, которые могут изменить мир. Technologies from past and future, that can change the world. Climate and economy of the Near East, Middle East and Northern Africa (the Southwestern Asia, Central Asia and North Africa). Water supply.

Увеличение устойчивости кораблей от переворачивания, подводные аппараты, автомобили, амфитраки, Гиббс Технолоджис Лимитед, высокоскоростные амфибии, воздушный транспорт, компания "Боинг", Локхид Мартин, ДАРПА, ДАПРА, универсальный транспорт. Increase of the ships stability from overturning, cars, automobiles, submarines, underwater vehicles, high-speed amphibians, amphitruck, High Speed Amphibian technologies, HSA technologies, Gibbs Technologies Limited, air transport, Boeing Company, Lockheed Martin, DARPA, DAPRA, universal vehicles, transport.

About global problems of humanity, industry, transport, energy efficiency and recycling (reusing) of waste (garbage, trash). Stand-alone megasystems. О глобальных проблемах человечества, промышленности, транспорте, энергоэффективности и переработке мусора (отходов). Автономные мегаисточники энергии.

Перспективные способы регулирования климата. Проекты предотвращения землетрясений, наводнений, засухи. Перспективная энергетика. Perspective ways of regulate the climate. Projects to prevent earthquakes, floods and droughts. Energetics of a future.

Управление климатом. Изменение климата. Climate management. Climate change.

How to turn deserts into blooming gardens in the presence of the deficit by cheap energy and water? Project. Как пустыни превратить в цветущие сады? Проект.

Modernization of a hydro power plants, increasing of a electricity generation - it's fast and cheap! Модернизация ГЭС, увеличение производства дешевой электроэнергии - это недорого и быстро! Модернізація гідроелектростанцій, збільшення виробництва електричної енергії - це швидко і недорого!

О новых недорогих технологиях для быстрого практического применения. Новые и применимые практически технологии + экологически чистая энергия - основа развития экономики.

Предложения для крупного бизнеса и правительств государств, международных организаций и фондов, хедж-фондов. Business proposals to large companies and governments, international organizations, foundations and hedge funds. Mega sources of fuel. Mega sources de carburant (combustible). Mega Quellen des Kraftstoffs.

Новости интернет-магазина мегапроектов, технологий, инноваций и управленческих решений. News: e-shop of megaprojects, technologies, innovations and management decisions.

Поисковые слова: наука, технологии, инновации, учёные, научные работники, инвестиции, технопарки, научные центры, Украина.

Квартира в Праге как инвестиция

Деньги должны работать. Это аксиома, с которой бесполезно спорить. Потому что деньги имеют одно очень неприятное свойство - обесцениваться. А лучшим средством во все времена против обесценивания денег являлось вложение их в недвижимость. Но, естественно, недвижимость недвижимости рознь. И дело даже не в стоимости этой самой недвижимости, а в её ликвидности. И, с точки зрения ликвидности, квартира в Праге - идеальный объект для инвестиций. Во первых, это столица, и спрос на аренду квартир тут остаётся и останется постоянным. Во вторых, очень низкий налог на недвижимость позволяет не учитывать этот налог вообще. В третьих, квартиру в Праге можно легко продать, и для этого не обязательно быть чехом. Это может сделать любой человек. Естественно, это касается квартир, находящихся в частной собственности.

Но даже в самой Праге есть разные районы, разные дома и, соответственно, разная недвижимость. Если вас интересует покупка квартиры в Праге с её дальнейшей сдачей в аренду, то стоит обратить внимание на районы, где проходит линия метро или где собираются открывать новые станции. Кроме центра. Центр - это дорого, и мы рекомендуем приобретать недвижимость в Праге 1 или 2 для себя или для дальнейшей сдачи площадей в аренду туристам. Для обычных арендаторов подойдут Прага 4, 5, 6, 8 и 9. Особым спросом у студентов пользутся районы Праги 8 и 9 из-за наличия там большого количества высших учебных заведений.

Приведём пример инвестирования в пражскую квартиру. Весной 2009 года нашим клиентом в новостройке на Праге 5 - Зличин была куплена однокомнатная квартира с гаражным местом. Стоимость квартиры составила 1 700 000 крон, ещё около 300 000 крон ушло на покупку мебели, кухонного уголка и встроенного шкафа. Итого общие затраты на покупку и обустройство квартиры составили около двух миллионов крон.

Затем квартира была сдана в аренду. Фотографии квартиры и её расположение можно посмотреть здесь. Через год арендатор съехал. Поиски нового заняли примерно неделю. В настоящее время арендная плата составляет 8500 крон, коммунальные платежи и электричество - на арендаторе. Арендная плата ежемесячно зачисляется нашему клиенту на счёт в чешском банке. То есть, он за свою квартиру получает около 100 000 крон в год. 5 процентов годовых в Европе - очень неплохо. Особенно, если учесть, что эта квартира уже подорожала за два года примерно на 10 процентов. При покупке жилья на вторичном рынке, в панельном доме, затраты на покупку будут меньше, и рентабельность соответственно немного выше.

Если вас интересует беспроблемная сдача жилья в аренду, то рекомендуем покупать одно- и двухкомнатные квартиры в Праге. Недалеко от метро или, как минимум, от трамвайной или автобусной остановки. Не обязательно новостройка. Главное - приличный дом и отсутствие граждан цыганской внешности. И ещё очень важный аспект: коммунальные платежи. Насколько они высоки - настолько низка привлекательность такой квартиры.

Если вам позволяют средства, не стоит покупать огромные сверхдорогие квартиры. Их сдать очень и очень непросто. Лучше на эти деньги купить несколько двушек. В итоге прибыль окажется даже больше. Наши менеджеры помогут вам подобрать лучший вариант по покупке квартиры в Праге и в дальнейшем помогут сдать купленную квартиру в аренду. Достаточно послать нам письмо через форму связи в разделе

http://www.realityzivota.cz/ru/kvartira-v-prage-investicija

Семь ступеней начинающего инвестора

За много лет работы в сфере инвестиционного консалтинга и финансового образования мне довелось беседовать с сотнями людей, находящихся на той или иной ступени понимания сути инвестиций. Сегодня я хотел бы обобщить для вас свой опыт, представив своеобразную «лестницу инвестора», по ступенькам которой человек, входящий в мир инвестиций, проделывает путь от новичка до профессионала.

Читая текст, попробуйте определить – а на какой ступени понимания находитесь вы?

Но прежде чем начать рассказ про семь ступеней начинающего инвестора, выделю нулевую ступень – когда человек еще вообще не осознает необходимость инвестирования. В это время он думает об инвесторах, как о странных чудаках, которые зачем-то отдают деньги посторонним людям, вместо того, чтобы сегодня жить «на полную катушку», не слишком задумываясь о завтрашнем дне. К сожалению, таких людей большинство. Мои обычные рекомендации для этих людей – почитать что-нибудь из Роберта Кийосаки, Бодо Шефера, Роберт Аллена или их российских аналогов. Я называю такую литературу «инвестиционной попсой», поскольку указанные авторы занимаются не столько обучением, сколько пробуждением интереса и мотивацией к действиям. Если подействует и у человека возникает интерес к теме, значит можно говорить про первую ступень.



На первой ступени человек уже осознает необходимость инвестиций, но пока еще не имеет никакого представления о том, куда и как инвестировать. Классический вопрос, который задают люди на этой ступени понимания, звучит так: «Куда вложить деньги?». Вопрос этот по сути своей бессмысленный, но начинающий инвестор этого пока не понимает. Он думает, что проблема в том, чтобы найти, куда инвестировать. Чтобы сдвинуть человека дальше, нужно просто показать ему тысячи возможностей для вложения своих средств. Об огромном спектре предложений я обычно рассказываю на первом часе своих семинаров. Этот же фрагмент мы записали на DVD «Введение в инвестиции». Если вас еще до сих пор мучает вопрос «Куда вложить деньги» - welcome!

Инвестор второй ступени уже осознал бессмысленность абстрактного вопроса «Куда вложить деньги?». Он уже видит бескрайнюю гамму возможностей, и теперь пытается сориентироваться в этом море предложений. Теперь он задается другим вопросом: «Как выбрать инвестиции?». На этом этапе он думает, что процесс выбора сводится к пониманию характеристик инвестиций и начинает ими интересоваться. В первую очередь инвестиции, как правило, сравниваются друг с другом по отдаче на вложенный капитал или по доходности. Хорошо, если инвестор вовремя поймет, что доходность – вовсе не единственная характеристика, на которую нужно обращать внимание, иначе он быстро станет жертвой финансовых пирамид и прочих лохотронщиков, обещающих заоблачные проценты. Чуть позже инвестор начинает обращать внимание на риски, присущие инвестициям, а также на их ликвидность. Еще позже – на другие характеристики: трудоемкость, конфиденциальность, прозрачность, уровень сервиса и т.п.

На третьей ступени инвестор уже имеет представление об основных характеристиках инвестиций и начинает рассматривать спектр возможных инструментов. Ключевой вопрос на этой ступени: «Из чего выбирать?». Иностранная валюта. Драгоценные металлы. Банковские депозиты. Паи инвестиционных фондов – ПИФов и ОФБУ (с огромным множеством вариантов), доверительное управление. Самостоятельное вложение в акции (с бескрайним множеством методов и стратегий). Облигации, векселя, сертификаты. Производные инструменты – фьючерсы, опционы, депозитарные расписки. Недвижимость (также с огромным спектром вариантов). Прямые инвестиции в бизнес. Накопительное страхование. Пенсионные фонды. Кредитные кооперативы и союзы. И еще множество вариантов. Особняком стоят зарубежные инвестиции, где к перечисленному спектру добавляются и другие варианты, пока не получившие распространения у нас в стране.

И вот после того, как инвестор получит представление об имеющихся вариантах, их характеристиках, достоинствах и недостатках (а также, что греха таить, слегка запутается в них), он, наконец, начинает задавать вопрос, характерный для инвестора четвертой ступени. Вопрос этот звучит так: «Что нужно лично мне?». Инвестор начинает осознавать, что ключом к выбору подходящих вложений является не столько анализ инвестиций, сколько анализ инвестора, понимание самого себя и своей текущей ситуации. На этой ступени начинающий инвестор пытается четко прояснить для себя свои инвестиционные цели, возможности и обязательства, отношением к рискам, временной горизонт инвестирования, свои предпочтения и другие свои особенности.

На пятой ступени инвестор осознает, что какой-то отдельно взятый инвестиционный инструмент не способен решить стоящие перед ним задачи. Перед ним встает вопрос формирования портфеля инвестиций. В это время инвестор решает, какие инструменты подобрать в портфель, в какой пропорции, как сочетать их между собой? Какова должна быть структура инвестиционного портфеля? К этому времени инвестор начинает осознавать, что диверсификация – это не просто «не клади все яйца в одну корзину», а гораздо более глубокая и интересная идея, позволяющая не только снизить риски ваших инвестиций, но и увеличить доходность портфеля по сравнению с доходностью отдельно взятых инвестиционных инструментов.

Однако, ситуация в жизни инвестора и в мире вокруг него постоянно меняется, а однажды сформированный портфель с незыблемой структурой периодически перестает соответствовать потребностям инвестора. Когда инвестор осознает, что нужно планировать свои действия хотя бы на шаг (а еще лучше - на несколько шагов) вперед, он переходит в своем развитии на следующую, шестую ступень. Ключевой вопрос на этой ступени: «Что предстоит делать в будущем?» Перед инвестором встает вопрос о личном финансовом плане или стратегии инвестирования. Причем грамотный инвестор приходит к пониманию, что планировать нужно не только свои будущие денежные потоки, но и такую нематериальные ресурсы, как опыт, связи, доступ к источникам финансирования и т.п.

Кстати, если вы вдруг решите пропустить предыдущие ступени, и получить готовый личный финансовый план, заказав для себя его разработку стороннему финансовому консультанту, то это отнюдь не сделает вас инвестором шестой ступени. Вы получите на руки формальный документ, имеющий довольно слабое отношение к вашей жизни. Стратегия инвестирования должна быть тщательно обдумана, выстрадана, пропущена через себя. Вы должны осознавать, почему ваш личный финансовый план должен быть именно таким, а не иным. Только в этом случае он станет для вас руководством к действию, а не просто пустой бумажкой. Делегировать разработку личного финансового плана стороннему человеку - это все равно, что заказать разработку бизнес-плана при создании нового бизнеса. Те, кто когда-либо начинал свой бизнес, меня поймут.

А вот если вы самостоятельно и честно прошли через все предыдущие ступени развития, то вас можно поздравить! Вы вышли на седьмую ступень, которая называется – профессионал. Вы хорошо понимаете, что вы хотите, какие средства доступны вам для достижения ваших целей, на какие характеристики инвестиционных инструментов нужно обращать внимание. Вы хорошо осознаете ваши собственные особенности как инвестора. Вы грамотно сформировали структуру вашего инвестиционного портфеля. У вас есть стратегия инвестирования, вы знаете, что будете делать не только в ближайшее время, но и в отдаленном будущем.

Оканчивается ли на этом обучение? Нет, конечно. Но это уже не обучение начинающего инвестора, это обучение профессионала тонкостям инвестиционного мастерства.

"Дорога в тысячу миль начинается с первого шага" – так говорил Лао-Цзы. Приглашаю вас сделать ваш первый шаг.

http://fintraining.livejournal.com/109919.html

Как создать пассивный доход!

Здравствуйте, дорогой читатель!

Имею возможность предложить Вам, создать свой пассивный доход в компании . Компания надежна, проверена многочисленным колличеством партнеров. Подробнее можно узнать сдесь.

P.S. Если Вы не сделаете этого в течении 72 часов, Вы не сделаете этого ни когда...


"До тех пор пока Вы не приняли окончательное решение, вас будут мучить сомнения, Вы будете все время помнить о том, что есть шанс повернуть назад, и это не даст вам работать эффективно. Но в тот момент, когда Вы решитесь полностью посвятить себя своему делу, провидение оказывается на вашей стороне. Начинают происходить такие вещи, которые не могли бы случиться при иных обстоятельствах... На что бы Вы ни были способъны, о чем бы Вы ни мечтали, начните осуществлять это. Смелость придает человеку силу и даже магическую власть. Решайтесь!"

(Иоганн Вольфганг Гете, немецкий поэт, мыслитель)

Заработок на инвестировании в Hyip

Тема инвестиций в hyip проекты довольно распространённая и востребованная в интернете, а я ещё не написал об этом поста. Вкратце упоминал об этом, как одном из звеньев {стратегии заработка в интернет}. Теперь пришло время более подробно рассмотреть данный вид даже не заработка, а скорее пассивного дохода, а во многих случаях даже расхода и убытка. Что такое хайп (hyip) и можно ли заработать на них - об этом и пойдёт речь.

Подробнее...

ММВБ пополняет ряд тиккеров



Российские
компании все больше начинают следовать общему тренду компаний
капиталистических стран с рыночной экономикой. Один из таких шагов - это
выведение акций компаний на фондовую биржу. Для начала это может может
быть отечественная площадка, а верхом мечтаний есть NYSE - Нью-Йоркская
фондовая биржа. Компании, чьи акции торгуются на полу этой биржи, есть
эталоном надежности и инвестиционной привлекательности, это признанные
лидеры в своих нишах бизнеса и уверенно смотрящие вперед. Несколько
российских эмитентов уже торгуются на крупнейшей мировой площадке,
возможно, тиккер компании "ВымпелКом" со временем также займет свое
место среди крупнейших мировых лидеров. А пока что Компания
«ВымпелКом» разместит биржевые облигации серии 02. Соответствующие
оферты уже были направлены «Райффайзенбанку». Технические операция
размещения произойдет на фондовой бирже ММВБ
26-ого марта текущего года. Аналитики Академии трейдинга Masterforex-V,
отмечают, согласно планам компании «ВымпелКом», размещение пройдет по
открытой подписке. Всего на рынок будет выведено 10 млн. облигаций,
общей стоимостью 10 миллиардов рублей. Срок обращения ценных бумаг –
десять лет. Возможна трехгодовая оферта. Организаторами займа выступят
«Райффайзенбанк», «АЛЬФА-БАНК» и инвестиционная компания «Тройка Диалог».

Вырученные
средства компания «Вымпелком» намерена использовать на расширение
спектра услуг и рефинансирования текущей задолженности. Аналитики
Академии Masterforex-V напоминают, компания «ВымпелКом» на прошлой
неделе завершила прием заявок по облигациям серии 04 и 01. Техническое
размещение этих займов прошло вчера. Первоначально ставка купона была
обозначена в диапазоне 9,25 -9,75%. Но после была понижена до уровня
8,85%.
Далее/Видео

СУСАНИНЫ В МОДЕ - ГДЕ ИДЕМ?

Петро ПОРОШЕНКО: «Фактори зовнішніх загроз та внутрішньої кризи допоможуть виявити і об’єднати відповідальних політиків»
Алла ДУБРОВИК, Микола СІРУК, «День»

ФОТО НАДАНЕ ПРЕС-СЛУЖБОЮ П.ПОРОШЕНКА

 

Колишній міністр закордонних справ України, голова Ради Національного банку, політик та успішний бізнесмен Петро Порошенко, перебираючи в руках чотки, розповів «Дню» про те, який вплив у нинішніх владних коридорах має великий бізнес, як в Україні заробляють на політиці та чому він відчуває ризик рейдерських атак.

«ЄВРОСОЮЗОВІ ТРЕБА «ВІДПУСТИТИ» ГРЕЦІЮ»

— Петре Олексійовичу, не можна оминути питання економічної кризи у Греції. Нещодавно відбувся саміт ЄС із цього приводу, сьогодні (інтерв’ю записувалося 3 листопада. — Ред.) це питання розглядалося на саміті G 20. У самій Греції постійно відбуваються протести, йдеться до відставки прем’єр-міністра. На вашу думку, які уроки з цього має винести українська влада, яка сьогодні також стикається із зростанням протестних настроїв усередині країни?

— Я думаю, перш ніж робити висновки, треба вивчити позитивний і негативний досвід. Мені здається, що Україні ще потрібен системний аналіз, взятий не зі стрічок Bloomberg чи Reuters, а власний, з висновками та адаптацією до українських реалій. І незважаючи на те, що цю роботу мають проводити МЗС, Мінекономіки, декілька академічних інституцій та шанованих вчених, як і група, що доручив створити Президент для online-спостереження та реагування на ризики, детальний аналіз висновків із подій у Греції не зроблено. Всі знають, що в Греції йдуть протести, що ця країна має непідйомний борг. Усі знають, що криза в Греції та її борг можуть, якщо не перемогти їх, нанести непоправної шкоди європейській фінансовій системі та фінансовій моделі функціонування Євросоюзу. Але дуже мало людей знає, що призвело до цього.

— А ви особисто знаєте відповідь на це питання?

— Причина проста. Якщо ти живеш не за коштами, то рано чи пізно достатку прийде кінець. Я проаналізував фінансовий стан грецької залізниці. Якщо її дохід становить 100 мільйонів євро, а витрати — 500 мільйонів євро, а гарантований державою борг грецької залізниці перевищує 13 мільярдів доларів, то країні таке функціонування залізниці не потрібно, або вкрай шкідливе.

Для платників податків і для держави було б дешевше кожного пасажира залізної дороги відвести до місця призначення на таксі, ніж оплачувати таку не функціонуючу систему.

За даними британської преси, середня зарплата працівника грецької залізниці становить 60 тисяч фунтів на рік, а у Британії майже на 30—40 % менша при більш інтенсивній роботі. Я не хочу ображати грецьких залізничників, але вони стільки не заробили, і стільки не заробила країна. А держава покривала ці незароблені кошти тим, що заганяла себе в абсолютно непосильні борги, які сьогодні становлять 300 мільярдів доларів, за які пропонують розрахуватись європейським платникам податків.

— А що ви скажете про роль ЄС у даній ситуації?

— Що б не ухвалював саміт «Групи двадцяти» чи ЄС, я залишаюся при своїй думці. Вона, до речі, кардинально різниться від пропозицій, які ухвалені керівництвом країн. Я наголошую на тому, що єдиним можливим виходом із даної ситуації для громадян Греції, грецького уряду, самого ЄС і навіть для фінансової стабільності світу було б випустити Грецію з єврозони. Є необхідність у зосередженні всіх інтелектуальних зусиль на розробці найбільш безболісної процедури виходу країни з єврозони. І зробити це треба було ще рік тому. Вже тоді було зрозуміло: Греція ніколи свої борги не сплатить. Країна опинилась у пастці. Ставши самостійною, вона б різким зменшенням вартості валюти (девальвацією) стрімко відновила свій платіжний баланс, конкурентоспроможність власної економіки, й постраждали б лише ті, хто інвестував у суверенний борг Греції, а не пересічні громадяни.

Бажаючи врятувати Грецію, лідери ЄС роблять погану послугу європейській фінансовій системі, європейській стабільності, але найбільш парадоксальне — вони роблять погану послугу грекам. Якщо на грецьку економіку накласти цей непідйомний борг, то це означає, що на багато років, для того щоб повертати ці борги, грецький народ потрапляє у фінансове рабство без будь-якої надії вибратися з нього.

«УКРАЇНСЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ СПОЖИВАЄ НЕ СУСПІЛЬСТВО»

— То які уроки з цього треба зробити українській владі?

— Ті ж самі, що й грецькій. Україна живе не за коштами. Нам кажуть, що ми у даних умовах маємо значно менший борг щодо ВВП, але темпи, за якими ми набираємо ці борги, кризи й ризики, пов’язані з погіршенням умов торгівлі за основними продуктами українського експорту при бездіяльності влади, гарантовано призведуть, якщо нічого не робити, до стану, близького до грецького, де сьогодні безробіття — 16%. В тому числі 40% серед молоді, тобто кожна друга молода людина, безробітні; рівень злочинності, кількість самогубств, кількість бездомних, які внаслідок банкрутств залишилися без засобів для існування, в умовах переддефолтної жорсткої економії уряду збільшилися майже удвічі. І це лише частина наслідків. При цьому найгірше те, що ті, хто сьогодні приймає рішення, не будуть нести ні політичної, ні моральної, ні кримінальної відповідальності. Основний тягар ляже на народ.

— От ви кажете: греки живуть не за коштами, й українці теж. Але ж український залізничник не отримує такої зарплати, як грецький, та й рівень нашого життя далекий від грецького. Що конкретно ви маєте на увазі, говорячи, що Україна живе не за коштами?

— Справді, тут існує кардинальна відмінність. У Греції доступ до коштів, отриманих через запозичення, мали майже всі громадяни, в той час як українські запозичення споживає не суспільство. Сьогодні левова частина запозичених нами грошей іде на будівництво інфраструктурних проектів, які не мають видимої віддачі. А якщо борги йдуть на амбіційні, але абсолютно безглузді «національні проекти», то нічого, крім шкоди, це державі не принесе. Нічого «національного» і близько тут немає, тому ніякі державні гарантії там не мають бути присутніми.

— Можете навести приклад подібних «шкідливих», на вашу думку, проектів?

— Я вважаю, що на будівництво електрички Київ — Бориспіль не треба давати державних гарантій. Просто потрібно, щоб бізнес прорахував економічну ефективність цього проекту. Якщо він ефективний, туди прийдуть гроші бізнесу. А якщо ні, це злочин — витрачати на це кошти держави.

Це, до речі, стосується більшості сьогоднішніх так званих національних проектів. Вони для держави ніколи не окупляться. Натомість борги, які ми нарощуємо, щоб їх реалізувати, просто позбавлять нас будь-якої надії на майбутній розвиток країни.

Чому, наприклад, будівництво вокзалу фінансується за державний кошт? Віддайте це бізнесу! Нехай він прорахує прибутковість і ризикованість цього проекту й фінансує його. Якщо там буде ризик того, що цей проект не окупиться, то це ляже тягарем на бізнес. А чому вчитель із Тернополя чи шахтар із Донецька має сплачувати ризики, які бере без будь-якої для цього підстави якийсь чиновник? Він не відповідає. І цим наша політика нарощування боргу кардинальним чином відрізняється від боргу Греції.

Але наслідки для нашої держави є ще набагато гіршими. Адже модель функціонування в нас перевернута з ніг на голову.

— То як повернути все на місце?

— Для ефективного виходу з кризи державі за теорією Кейнса потрібно дотримуватися трьох критеріїв. По-перше, держава сама повинна робити інвестиції, коли немає купівельноспроможного попиту, коли криза й ніхто в ніщо не вірить, тримаючи гроші у скляних банках. Тоді держава має зробити кроки, щоб запустити економіку.

— Таж ніби все по Кейнсу, ви щойно самі навели приклади державних інвестицій!

— По-перше, державні інвестиції треба робити лише туди, де комплектуючі є українськими, або національними, як каже Кейнс. По-друге, робоча сила, яка працює на проектах, які інвестуються державою, повинна бути українською. Люди повинні витратити отриману зарплатню всередині країни. І, по-третє, економічна модель функціонування даної інвестиції має в короткий термін принести повернення цих грошей.

А якщо держава виходить на ринок, робить запозичення й витрачає їх неефективно, то це не лише нарощує борг, а й вбиває приватну ініціативу, створюючи неконкурентні умови на ринку. Сьогодні в Україні — не по Кейнсу — державні інвестиції не виконують ні першого, ні другого, ні третього критерію.

«МЕТОДИ, ЯКИМИ ВЛАДА НАМАГАЄТЬСЯ ОЖИВИТИ «ЗҐВАЛТОВАНУ» ЕКОНОМІКУ, ВАРВАРСЬКІ»

— Уряд сьогодні хоче обмежити споживче кредитування. На вашу думку, це правильний крок?

— Ні. Я б заборонив споживче кредитування імпортних товарів, щоб ми не нарощували дефіцит платіжного балансу. Але нам потрібно нарощувати внутрішній попит, і грошово-кредитна політика держави повинна цьому сприяти, створювати легкий доступ до ресурсів, які мають обертатися в країні.

Мені здається, що подібні рішення є емоційними й короткочасними, вони прийняті без аналізу серйозної стратегічної перспективи. Ключова умова економічної політики повинна мати дві складові. По-перше, має бути чітко задекларована мета, яка повинна бути абсолютно конкретною. Я б її сформулював так: «Ми гарантуємо, що метою нашої економічної політики є такий-то конкретний результат (наприклад, створення робочих місць), і ми кладемо свою політичну відповідальність, що цей результат, завдяки нашій економічній політиці, буде досягнуто. Якщо ми його не досягнемо, то несемо політичну відповідальність, і більше нас до влади не допускайте».

От зараз ніхто ж навіть не уявляє, для чого робляться реформи. Я хочу розчарувати тих, хто переконаний, що там, «нагорі», все знають і розуміють, але вони просто дуже зайняті, й у них просто не доходять руки, щоб прояснити, що відбувається, та коли вони звільняться, то все пояснять... Сьогодні в нас немає задекларованої мети, а реформи, як засіб її досягнення, проводяться. В таких умовах цей рух не те що безсистемний, а відсутній як такий.

— Як би ви сформулювали мету економічної політики?

— На мою думку, ключовим критерієм ефективності економічної політики є створення нових високооплачуваних і висококваліфікованих робочих місць. І коли вам хтось буде говорите інше, не вірте.

Це для мене не просто декларація. Я сам чиню саме так. Давайте в цьому позмагаємося, а тоді ми разом вирішимо, що подобається суспільству!

— Ви як практичний бізнесмен можете сказати, що сьогодні відбувається з українською економікою?

— Вона вже давно зґвалтована і не рухається. А методи, якими сьогодні намагаються її оживити, просто варварські. З одного боку, влада оживляє економіку нібито проводячи дерегуляцію, декларуючи зниження податкових ставок, а з іншого — витягуючи з економіки абсолютно невиправдані в умовах кризи податкові «забаганки». Це нагадує, коли в лікарні з одного боку хворого підключили до апарата штучного дихання, а з іншого — душать, схопивши його за горло. От і виходить, що нашу «хвору» економіку і лікують, і вбивають. Та ще й чекають від цього результату.

— А ви знаєте, як оживити економіку?

— Треба зняти непосильний податковий тягар. Наприклад, із дрібного чи середнього підприємця, який сьогодні захоче інвестувати гроші в розвиток своєї справи — створити додаткові робочі місця, закупити нову виробничу лінію тощо, обов’язково «здеруть» усе, і жодної копійки до реальної економіки так і не повернеться. 50% будуть вкрадені, ще 50% — неефективно використані через різноманітні корупційні схеми так званих національних проектів.

Але ж якщо він свої гроші вкладає в розвиток свого підприємства, то він вкладає в розвиток реальної економіки, й він сам проконтролює, щоб не було корупційних дірок, а інвестиції максимально б сприяли створенню робочих місць. Значить, виходить, що він більш ефективно працює, ніж держава. Тому в інтересах суспільства треба підтримати такого підприємця, звільнивши малий і середній бізнес від сплати податку на прибуток при здійсненні інвестиції. Підтримавши реальними діями такого підприємця, а не міфічну державу, яку сьогодні представляють корупційні чиновники, які абсолютно відірвані від потреб суспільства. До речі, суспільство і держава — в нас сьогодні абсолютно протилежні поняття.

«УВЕСЬ ПАРТІЙНИЙ СПЕКТР ПАРЛАМЕНТУ РОБИТЬ БІЗНЕС НА ПОЛІТИЦІ»

— Український великий бізнес сьогодні має вплив у владних коридорах?

— Не має. О’Генрі колись писав: «Коли мене запитали, хто є найуспішнішими бізнесменами в США, я сказав: продавці свинини. Але потім виправився — політики, а вже потім — продавці свинини». От і в нас політики випередили будь-якого реального бізнесмена за достатком і за впливом.

— Але ж Партію регіонів, яка сьогодні при владі, називають партією великого бізнесу...

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

 

— Коли ми кажемо: відокремити бізнес від політики, це не означає не пускати бізнесменів у політику, а мається на увазі «виштовхнути» звідти тих, хто політику зробив «бізнесом» і заробляє на цьому більше, ніж будь-який бізнесмен. І якщо ви з цієї точки зору запитуєте мене про партії як інструменти великого бізнесу, то вони там усі, весь політичний спектр парламенту, дуже непогано, краще будь-якого бізнесу, заробляють на політиці. Й інтереси цього політичного «бізнесу» справді кардинально переважають інтереси малого та середнього бізнесу, і великого бізнесу, до слова, теж. Переважає «бізнес», який у нас називають політикою.

— Коли ви востаннє зустрічалися з Президентом чи прем’єром?

— Остання моя зустріч із прем’єром була публічною. Це було під час обговорення вимог про скасування експортного мита на продукцію українського аграрного комплексу, в тому числі й для стабілізації платіжного балансу. Я тоді наголосив, що ключова позиція — це не інтереси великого бізнесу, а гривня, стабільність якої непродуманими кроками вони підривають. Мене заспокоїли. Мовляв, турбуватися не варто: у зв’язку з тим, що буде знижено ціну на природний газ, ситуація з платіжним балансом буде швидко стабілізована. Я не бачив підстав для подібного оптимізму. І сказав про це прем’єру. Наступного дня уряд відкликав свій законопроект, експортне митно було скасоване.

Коли мені потрібно, я можу сказати, зателефонувати й зустрітися.

— А із Президентом коли у вас була остання зустріч?

— Із Президентом я не бачився вже давно. Але переконаний, що якби це було б важливо, то зустріч би відбулася.

— Що ви маєте на увазі під «якби це було важливо»?

— Влада має чути, що те, що вона робить, і те, що потрібно людям, — це велика різниця. Мені байдуже, хто буде автором реформ, хто буде отримувати собі зірки на груди, хто буде рятівником країни... Ми маємо зробити країну конкурентною. Моя позиція завжди є публічною, тому що я переконаний: очевидні речі сьогодні суспільству потрібно говорити. Інтереси економічної політики, важелі, мету треба питати не в Миколи Азарова, Петра Порошенка чи Валерія Гейця. Зупиніться на вулиці, знайдіть токаря, шахтаря, вчителя й запитайте: ви знаєте, для чого держава робить реформи, проводячи економічну політику? Й якщо вони будуть знати, то значить, держава на правильному шляху. Але якщо той, хто мав би від влади запитати, буде навіть боятися вийти до людей, ризикуючи отримати негативне сприйняття, то це вам індикатор того, що влада йде не туди. І «Беркут» чи інші силові структури не здатні захистити.

Ніколи не можна лякати силою — «Беркутом» чи штурмом. При таких обставинах не народжується вихід країни з кризи

Читайте продолжение.

СУСАНИНЫ В МОДЕ - ГДЕ ИДЕМ? (ч2)

ПРОДОЛЖЕНИЕ.

«НАМ СЬОГОДНІ ДУЖЕ ПОТРІБНА КОНСОЛІДАЦІЯ»

— А який би ви запропонували Президенту рецепт виведення країни з кризи?

— Варіант, яким скористалися наші предки на зламі ХІХ—ХХ століть. Тоді були дуже подібні до наших умови: суспільство розколоте, напружена економічна та політична ситуація... Михайло Грушевський посадив тоді представників розрізнених політичних еліт на один корабель і поплив у Канів. І от в умовах, коли ніхто не може зіскочити, він сказав: будемо кататися доти, доки не розробимо спільну, об’єднавчу концептуальну позицію розвитку держави. На жаль, йому так і не вдалося тоді цього досягти.

Можливо, варто до цього повернутися. В Києві ж, до речі, відновлюються регулярні рейси до Канева, то нашій владі треба скористатись цією можливістю й довести справу, яку почав Грушевський, до кінця.

Консолідація нам сьогодні дуже потрібна. А фактори зовнішніх загроз та внутрішньої кризи лише допоможуть виявити й об’єднати відповідальних політиків.

— Українська влада сьогодні намагається маневрувати між зоною вільної торгівлі з ЄС і Митним союзом. Чи вистачить сил, щоб не перевернутися?

— Нічого подібного, жодних маневрів наша влада не робить. Наша влада є ні суб’єктом, ні об’єктом, а всього лише інструментом, який використовують сильні світу цього у своїх інтересах. І нічого спільного це, як ви його назвали, з «маневрування», так само як і з інтересами України, не має.

— То ми підпишемо угоду про зону вільної торгівлі з ЄС чи ні?

— Все ми підпишемо. Що потребує сьогодні українська економіка? Потужного платоспроможного попиту, як у середині країни, так і за кордоном, для продукції вітчизняного виробництва. Мене дивує, коли представники влади ратують: нам треба терміново збільшити виробництво, наприклад, літаків чи ще чогось. Для цього банки повинні видати кредити цим підприємствам, і в нас буде економічний прорив. Це — божевілля. Це — радянська модель роботи. Я кажу так зовсім не тому, що хочу якось принизити економічну модель СРСР. Ні. В її основі лежала інша задекларована мета. Тоді, коли в нормальному суспільстві метою є конкуренція, яка стимулює скорочення витрат і покращення якості продукту, то в СРСР ціллю економічної політики була всезагальна зайнятість. І вона, до речі, була досягнута. Інша річ, що нікого не цікавило, куди дівається вироблена продукція, чи потребує ринок стількох літаків, ракет, тощо. Мета була, щоб усі були зайняті.

От якщо Україна збирається повертатися в радянську епоху й ми обираємо модель всезагальної зайнятості, то нам справді потрібно кредитувати конкретних виробників, компенсуючи кредитні ставки «обраному» бізнесу, вбивати конкуренцію.

Але якщо ми хочемо нормального суспільства, то треба обирати геть іншу модель поведінки. Найперше, просто зрівняти умови — зняти податковий тягар, але для всіх. Тоді себе проявлять справді кращі, які зуміють виробляти кращу за ціною та якістю продукцію, й вони йтимуть на ринок. Але тут у нас відбуваються дуже цікавіші речі. Об’єми внутрішнього купівельноспроможного попиту після підняття тарифів та серйозного показника інфляції обміліли, тому для нас сьогодні постало зрозуміле стратегічне завдання доступу до нових ринків. А таким для нас є ринок Європейського Союзу. На ринку СНД ми вже присутні. І максимум, що з нього ми можемо для себе ще взяти, — це захист від застосування економічних санкцій.

— То виходить, що український бізнес має бути першим «промоутером європейської України»...

— Українському бізнесу спочатку потрібно відірватися від «маски-шоу», перевірок, хабарів і решти, і хоча б подумати над тим, про що я щойно сказав. А от коли він це зробить, він зрозуміє, що кращою антикризовою політикою для України є нові ринки збуту.

Я особисто брав участь у складанні угоди про створення вільної торгівлі. Вона не симетрична! Всі свої ринки ми давно відкрили ще на початку минулого десятиліття. Але зараз нам вдалося погодити нові вигідні позиції для себе.

І коли хтось каже: та нащо нам та Європа, там криза, їм свою продукцію не має куди дівати, а тут ще й ми зі своєю, — він глибоко помиляється. Україна, маючи меншу собівартість при високій кваліфікації робочої сили й якості товарів, може продавати конкурентоспроможну продукцію.

«ТІ, ХТО ВИВІВ УКРАЇНСЬКІ ГРОШІ В ОФШОРИ, НЕ ВВАЖАЮТЬ ЇХ УКРАЇНСЬКИМИ»

— Сьогодні Україна додаткові фінансові резерви шукає через позики. Натомість, можливо, доцільніше знайти спосіб повернення фінансових «втікачів». Ви бачите, як сьогодні можна повернути «відмиті» через офшори українські гроші?

— Ніяк. Знаєте чому? Бо у вашому запитанні міститься змістовне протиріччя. Ті, хто вивів ці кошти, не вважають їх українськими. Й вивели їх для того, щоб в Україну не повертати. Але щоб ті, як і будь-які інші гроші, повернути в Україну, дивіться перший пункт — створення інвестиційної привабливості в країні, умов для створення робочих місць, викорінення корупції. І тоді в країну прийдуть і офшорні, й всі інші гроші, на яких не буде написано, чиї й які вони.

— У списку Forbes сьогодні є вісім українців, чимало з них збагачують британську корону, купуючи нерухомість у Лондоні, навчаючи там своїх дітей. Чи на бачите ви тут тенденції до зростання соціальної напруги в Україні?

— Я не хочу це коментувати. Мене у першу чергу цікавить основне питання. Скільки податків платять лідери списку Forbes? А якщо людина заплатила податки, виконала свої зобов’язання перед суспільством, виплатила зарплату своєму персоналу, забезпечила нормальні умови праці, вона відповідає загальнолюдським критеріям соціальної відповідальності бізнесу. А після цього, створивши тисячі робочих місць, сплативши мільярди податків, забезпечивши гідні умови існування життя й розвитку своєї команди, інвестуючи в розвиток України, людина вважає, що їй потрібно купити яхту чи літак, чи квартиру, чи футбольний клуб, чи готель, — це її власна «вавка в голові». Й нехай вона із цією «вавкою» живе. Але щоб жити таким чином, людина повинна це право — ЗАРОБИТИ. Не вкрасти, не обманути, не «вимутити», а ЗАРОБИТИ.

Я хочу розчарувати багатьох, у тому числі багатих українців, які думають, що суспільне багатство чи гроші створюються у банках, і які збираються жити на відсотки від вкладів, тобто бути рантьє. В банках у кращому випадку гроші зберігаються, а у гіршому — втрачаються. Натомість створюються вони у диму заводських труб, новозбудованих промислових підприємств. Тут я консерватор.

«СТРАШНО, ЩО ПОЛІТИЧНІ «НЕРОБИ» ЗРОБИЛИ ПІДПРИЄМЦІВ «ІЗГОЯМИ» В ОЧАХ СУСПІЛЬСТВА»

— Петре Олексійовичу, ви згадали про маски-шоу, регуляції тощо. Як ви як реальний бізнесмен оцінюєте реальні умови ведення бізнесу в Україні?

— Я оцінюю умови роботи бізнесу як некомфортні, неконкурентні, корупційні. Так як це оцінюють не лише реальні бізнесмени, а й справжні політики, справжні журналісти, вчителі, лікарі, діячі культури. Підприємець (мені це слово більше подобається, ніж бізнесмен), якщо він справжній підприємець, — це плоть від плоті свого народу, і він несе рівні ризики. Він не захищений, створюючи чесний продукт, адже в очах суспільства є ізгоєм, яким його сьогодні зробила абсолютно викривлена політична модель. Тим часом політичні нероби, які утримуються на сплачених податках підприємців, набираються нахабства звинувачувати його й переконувати народ, що це правда. А народ замість того, щоб володіти творчою мотивацією, через таку викривлену пропагандистську машину приречений, на жаль, у це вірити. І це страшно.

— Чи готові ви підтримати ініціативу збільшення в Україні податку на доходи, з якою у своїх країнах виступили заможні американці, німці?

— Я вважаю це справедливим, але починати потрібно не з цього, а з того, щоб суспільство повірило, що сплачені мною податки використовуються компетентно, професійно та в інтересах суспільства. І лише після того, коли влада переконає суспільство в тому, що вона не краде, що ні при держтендерах, ні при держзакупівлях нічого корупційного немає, що вона почала з себе, і платить більше податків, і в її представників немає майна чи джерела доходу, походження якого вони не можуть пояснити, лише тоді вона має моральне право звернутися до людей із тим, щоб і вони зробили свій обов’язковий внесок у розвиток суспільства.

— Ви сьогодні відчуваєте ризики рейдерської атаки?

— Ризики є й вони зростатимуть. В умовах, коли люди не можуть заробляти чесною працею своє, вони будуть намагатися брати чуже. Це буде йти у всіх прошарках українського населення.

Не треба створювати антирейдерських груп, треба просто забезпечити безпеку власності, починаючи від інтелектуальної, закінчуючи іншими її видами. А правоохоронні органи мають виконувати свої функції. Не буде тоді ніякого рейдерства.

А коли в нас створюються групи, комісії, то це означає просто одне, що правоохоронні органи не виконують свої функції. Коли влада є співучасником рейдерського захоплення, то ніщо від цього захоплення не захистить: ні комісія, ні будь-який закон.

— Останнім часом в Україні значно активізувався російський капітал, особливо в сфері банківської діяльності: відкриваються представництва російських банків, компанія найбільшого українського бізнесмена Рината Ахмєтова взяла позику в рублях у російського банку, навіть державна програма будівництва доступного житла в Україні фінансуватиметься «Сбербанком России»... Натомість банки з європейським капіталом продовжують згортати свою діяльність. Про що це свідчить: Росія користається моментом? Чи треба, і якщо треба, як нам від цього захищатися?

— Захищатися від цього не треба. Якщо в Україну йдуть гроші за прозорими і зрозумілими правилами, їх треба брати. Україна потребує будь-яких прозорих, «не брудних» грошей. Звертати увагу потрібно на джерела, а не на країну походження. Потрібно лише виробити єдині правила і забезпечити їхнє функціонування. І проблема в нас у цьому, а не в тому, щоб захищатися від російських грошей.

— Чи спілкується зараз «помаранчева» команда? Бачите ви політичну перспективу для когось із колишніх «помаранчевих» лідерів?

— Звичайно, спілкуємось. Але я бачу перспективу, коли всі, незалежно від кольорів, як я казав, сядемо на корабель і по дорозі до Канева домовимося.

Деньги!!!

Очень давно у нас висят рекламы о Форекс, в инете каждая вторая ссылка приводит на Форекс!!!

Сейчас много говорят о инвестировании, о ПИФах.

Отзовитесь кто имеет дело в этих направлениях, помогите разобраться!!!