хочу сюди!
 

светлана

41 рік, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «юлия тимошенко»

Юлія Тимошенко: мені відремонтовані каземати не потрібні



"В.о. начальника Київського СІЗО

п. Домбровському Є.С.

Висловлюю Вам своє крайнє людське обурення аморальною відеозйомкою, яка була проведена працівниками СБУ 14 грудня 2011року в моїй присутності у камері медично-санітарної частини Київського СІЗО.

Вимагаю від Вас публічно спростувати неправдиву інформацію, що ця відеозйомка проводилася невідомо ким та прихованою відеокамерою. Ви добре знаєте, що 14 грудня в супроводі офіційних посадових осіб СІЗО до камери увірвався офіцер СБУ зі знімальною групою, яка його супроводжувала, та всупереч моїм запереченням почали в упор мене знімати. Вони скористалися тим, що я прикута хворобою до ліжка та не можу ухилятися, уникнути від прямої відеозйомки в обличчя. Це виглядало майже як розстріл.

Також висловлюю своє крайнє обурення фото та відеомонтажем умов мого перебування в СІЗО. Вам, як одному з керівників СІЗО, добре відомо, що я ніколи!!! не знаходилася в камері 242 в таких умовах, як показали по телебаченню. Камера 242, в якій я перебувала до переведення в медично-санітарну частину СІЗО, була зовсім іншою. Ви дуже добре знаєте, що в камері 242 ми знаходилися втрьох в п'ятнадцяти квадратних метрах з вікном без скла, без гарячої, а часом і без холодної води, з бетонною підлогою, полицями та табуретками, збитими з необроблених дошок ув'язненими, та "парашею" за метровою перегородкою. Про які "плазми", душові кабінки та дзеркала з кахлями Ви дезінформуєте людей. Саме тому я вимагаю від Вас офіційно спростувати неправдиву та неправедну інформацію, що камера 242 з інтер'єрами, які продемонстровані по телебаченню – це камера, у якій я знаходилась, знаходжусь або буду знаходитись.

Також я категорично відмовляюся від переведення в будь-які особливі, спеціально відремонтовані камери після завершення лікування в медично-санітарній частині СІЗО. По-перше, вважаю це спеціально організованою брудною операцією СБУ за дорученням Януковича для подальшої моєї безчесної компроментації, а по-друге – вважаю аморальним перебувати в спеціально показушно відремонтованих камерах у той час, коли інші ув'язнені перебувають в скотських, нелюдських умовах утримання та сплять по черзі, навіть на підлозі, з причини критичного перевантаження СІЗО.

Вимагаю після лікування перевести мене в звичайну, таку як насправді є, камеру разом з іншими ув'язненими, щоб під час приїзду в СІЗО європейських та світових представників вони змогли побачити не штучну, гламурну показуху, а справжнє катування ув'язнених, нелюдське поводження з ними, гірше, ніж з тваринами – причому до того, як суд визнав їх винними.

Якщо Ви після мого переведення в медичну частину СІЗО зробили в камері 242 якийсь спеціальний парадний ремонт, запропонуйте цю камеру мешканцю Межигір'я, а не мені. Мені відремонтовані каземати не потрібні".

Тимошенко: Янукович сдает ГТС под прикрытием моего дела

 
"В настоящее время меня волнует не то, что делается в этом судебном процессе. Больше волнует то, что под прикрытием таких пропагандистских вещей, как это газовое дело, они фактически приступили к сдаче главного стратегического объекта нашей страны - газотранспортной системы", - заявила Тимошенко.

По ее подсчетам, стоимость украинской ГТС - "если сравнивать ценовые параметры, во сколько оценивается сегодня Северный поток, Южный поток, Набукко, если без учета того, что придется тратиться на строительство новых газопроводов" - составляет порядка 200 млрд евро.

"Под прикрытием якобы невыгодных газовых контрактов, сдали сначала Черноморский флот, теперь перешли к сдаче ГТС без учета интересов Украины и украинского общества. Фактически речь идет о том, что нас пытаются лишить права собственности на объект ценой более 200 млрд евро. Это – бюджет страны за пять лет приблизительно. Это и есть преступление, и это меня волнует", - акцентировала глава "Батькивщины".

"Вы хорошо помните, что я была инициатором и обеспечила принятие в Верховной Раде закона о неприкосновенности нашей ГТС , о том, что ни приватизировать ее, ни передавать в аренду, ни создавать СП, ни передавать в концессию нельзя. Я прекрасно понимала, что это – самая большая ценность Украины, обеспечивающая нам, в том числе, нашу энергетическую безопасность. Но сегодня перешли уже до, по сути, присвоения этой ГТС", - добавила экс-премьер.

http://lb.ua/news/2011/09/27/116757_Timoshenko_YAnukovich_sdaet_GTS_po.html

Іван Кириленко: Оцінка моєї долі в цій ситуації - це нуль...

Відколи Тимошенко опинилася у СІЗО, тих, хто спостерігає за опозицією, цікавлять два запитання. Перше: чи випустять коли-небудь лідера БЮТ. І друге: чи витримає фракція та партія її відсутність, чи не розсиплеться ця політсила, чи не почне співпрацювати із владою, чи не скористається своєю ув’язненою лідеркою, як символом, щоб будувати свої автономні кар’єри. За цей час ми бачимо як рефрен окремих проросійських політологів про “чисто Юліну партію, яка не має майбутнього без неї” змінився іншим “у фракції БЮТ - чвари, Юля не впливає на процес” і т. д. і т. п...

 Скажемо прямо, ми й самі маємо сумніви та певні запитання до керівництва фракції. Щоб спробувати зрозуміти, що відбувається в БЮТ, ми обдзвонили добрий десяток депутатів від БЮТ та нунсівців, які співпрацюють із БЮТ. Ми говорили як із тими, з ким обмінюємося смішними смс-ками та вже п’ятнадцять років на “ти”, так і з тими, кого не дуже поважаємо... Ми говорили з тими нардепами, з якими журналісти мало не билися в Печерському суді, щоб у забитому залі відвоювати місця на лавці, і з тими, хто не сидів в залі, а, наприклад, пробивав шини в автозаках, щоб притримати від’їзд Тимошенко з Хрещатика. На наші запитання про ймовірність політичної зради та роль “керованої опозиції” бютівці мені відповідали тим, що ми піддалися навіюванню Банкової, а насправді Юлія Тимошенко присутня у політисилі, вона впливає на процеси. Зрештою, записавши десятки цифрових файлів таких інтерв’ю, ми вирішили одне з них надрукувати. Це інтерв’ю із колишнім лідером фракції БЮТ Іваном Кириленком. “Чому ви вирішили звернутися до мене, а не до керівництва фракції?”, – строго запитав мене Іван Кириленко, який щойно вийшов з залу суду над Тимошенко.      

Не лише до вас, але до вас також, бо ви вважаєтеся депутатом з так званої тимошенківської групи. Наскільки ми знаємо, у БЮТ існують групи Турчинова-Кожем’якіна, група ПРП, окремо Королевська, окремо Немиря, чисто "Юлині" депутати :  Сочка, Чепінога та ви. І кажуть, що ці групи конфліктують між собою…

Це – неправда.  Це все, що працює на підрив партії. Звичайно, у кожній сім’ї трапляються суперечки, непорозуміння. Але фракція монолітна. Після того, як арештували Тимошенко, жодна людина не пішла з нашої фракції. Жодна. Є політична технологія говорити про те, що все розвалюється. На жаль, і в ЗМІ це питання штучно підігрівається. На чий млин ллємо воду, шановні колеги? Кожен з нас по-своєму глибоко і боляче переживає те, що відбувається із лідером. І я за кожного зі своїх товаришів, можу сказати: я не знаю тої ціни, яку б ми не заплатили, щоб вона була на волі.  

А ще кажуть, що Кожем’якіну на Банковій в обмін на лояльність пообіцяли чергову якусь зірочку, а Турчинова не садити в тюрму?

Це ви таке кажете про моїх товаришів?! Напишіть великими буквами “АБСУРД”. Просто абсурд. Повні дурниці. Я в це ніколи не повірю. Ми розуміємо у фракції, що ми всі зобов’язані саме Юлі своїм політичним зростанням та можливістю щось зробити для цієї країни. Ми робили, робимо і будемо робити все можливе та неможливе, щоб вона була на волі. 

Кажуть, що Тимошенко передала з-за грат листа, у якому гнівно затаврувала участь фракції у голосуванні за закон про вибори?

Я не знаю про якусь реакцію Юлі. Мені невідомо. Але я можу сказати про закон про вибори. Ідеального закону для такої країни, як наша, із таким розвитком демократії, очікувати неможливо. Ми з двох зол вибрали менше. Або через нас би переступили та прийняли той закон, який запропонувала влада. А там не вибори, там – призначення депутатів. Або ми поборолися, щоб цей закон був максимально вичищеним. Вичищений від можливих узаконених зловживань, фальсифікацій.  Та й у суспільстві останнім часом культивувалася та насаджувалася думка, що у людей повинен бути свій депутат.  А крім того, подивіться політичну ситуацію. У партії влади був рейтинг 40% – став 20%. Мажоритарний округ практично відтворює цей партійний  рейтинг. І ось є мажоритарний округ, де опозиція матиме єдиного кандидата, а кандидат партії влади має рейтинг 20%. Як ви вважаєте, якщо ми йдемо на вибори, ми маємо шанс виграти?

Маєте.

Тоді наступне запитання: чи є необхідність ігнорувати вибори, якщо ми маємо шанс в них перемогти?.. 

Скажіть,  а чому нема масових акцій на підтримку Тимошенко?

Це дуже болісне питання: і для Юлі, і для нашої політичної сили, і для всього суспільства. Висловлю виключно свою суб’єктивну думку. Ідейний масовий порив нації, коли піднімається ціле покоління, трапляється раз на двадцять років. Так було в 60-ті, коли проти влади піднімалися дисиденти, знаючи, що вони можуть в таборах покласти життя, так піднімалися люди у 80-ті, коли повірили гаслам Перебудови, так було у 2000-ті роки. Чим воно закінчилося, ми всі знаємо. І не будемо тут аналізувати ще раз. Зараз у людей апатія, і вони повстають лише, коли потрібно захистити шмат хліба. І це нинішні реалії. Це глибинні філософські причини, чому протест не є багатомільйонним. Але якщо ви були під Апеляційним судом, ви бачили, що він може бути багатотисячним. І це добрий знак.  

Чому вас на посаді лідера фракції поміняли на Кожем’якіна?

Ви знаєте, фракція робила все, щоб звільнити свого лідера. Ми робили пікети, блокували трибуни, ми подавали законопроекти щодо декриміналізації, ми десятки разів були за столом переговорів, всі світові лідери звернулися із вимогою про звільнення Тимошенко, це нічого не дало. На превеликий жаль, можливості звільнити нашого лідера за рахунок переговорів та пошуку компромісу вичерпалися. Підкреслю ще раз. Вичерпалися. Як вичерпалися і мої можливості, як людини, яка позиціонується як переговорник. Слід визнати: мої зусилля на цьому поприщі успіхом не увінчалися. А це значить, потрібні нові підходи. Негайно потрібні нові підходи, свіжі дії, альтернативні, неординарні рішення. Саме для цієї місії найбільше відповідає мій друг по партії та фракції  Андрій Кожем’якін. Я ж зосереджуся на тому напрямку, на якому ми сьогодні дещо відстали. І де мій досвід знадобиться більше. Йдеться про підготовку до виборів у центральному штабі.

Але нагадаю, що вас поміняли на Кожемякіна після того, як ви сказали, що готові голосувати за непопулярні рішення влади (включно із бюджетом та законом про ринок землі), якщо це буде йти в пакеті із рішенням про звільнення Тимошенко. Саме тоді вас змінили.

Була така історія. Коли з відчаю, після чергових багатогодинних безрезультатних переговорів був запропонований і такий варіант. До речі, він був запропонований не мною, а головуючим на нараді. (Литвином – авт.)  І я відразу з цим погодився. Бо повторю ще раз: я і всі мої товариші по фракції не знаємо ціни, яку б ми не заплатили, щоб Юлія була на свободі. Але знову була напроти глуха стіна мовчання. Я висловив таку пропозицію й публічно, на прес-конференції, але це вже було за межами моїх повноважень. Фракція на такі рішення мене не уповноважувала. Керівник фракції  - як сапер,  він не має права на помилку (він може помилитися тільки один раз). Дійсно тут була дилема: а як же захист людей? Адже Юля завжди боролася за права простих людей.

Повертаючись до закону про вибори.  Ви в законі залишили лише участь партій, а не блоків. А що робитимуть члени ПРП?

Вони повинні визначитися. Або вони стають членами “Батьківщини”, що дуже бажано, або самостійно йдуть по мажоритарці, як представники своїх партій. Чого б особисто мені дуже би не хотілося.  Незабаром буде з’їзд партії. Коли точно - ще не знаю. Ми багато часу втратили, регіони вже працюють там, але нічого, наздоженемо. Активно узгоджуються кандидати від опозиції по мажоритарних округах. Узгоджуємо вдумливо, через праймеріз, через соціологію, треба, щоб людина виграла, ціна питання цієї перемоги дуже висока.

Женя Тимошенко буде у партійному списку?

Ми ще не знаємо. Ми не обговорювали список поіменно.

Чому Юлія Тимошенко не пише з СІЗО листів?

Вона пише. Інша справа, що в ліжку багато не напишеш.

А про що говорила із Штефаном Фюле?

Із нею буде бачитися Власенко, він перекаже нам. Зустріч була короткою.

Є інформація, що вона сказала Фюле, що закон про вибори був помилкою...

Я зможу говорити про це після того, як зустрінуся із Власенком.

Слухаю вас і думаю: який ви миротворець, такі у вас тут всі хороші, - вибачте, аж не віриться… 

Знаєте, що, шановна Лано, запам’ятайте одне... Оцінка моєї долі в цій ситуації - це нуль, порівняно із долею жінки, яка ще вчора була в п’ятірці найвпливовіших жінок світу, яка в долі країни відігравала, відіграє та буде відігравати визначальну роль. Ось за це пече душа та картається серце, а не за якісь дріб’язкові інтриги…

Кажуть, що Тимошенко передає через листи окремим членам фракції привіт та поцілунок у щічку. Вам теж передає?

Ні (сміється). Мені пише окремого листа. Женя про це сказала. Каже, що хоче підбадьорити. Сама лежить у СІЗО, але нас підбадьорює. Це – Юля.

Розмовляла Лана Самохвалова

Фото УНІАН

Політв’язням – Нобелівську премію миру


Київ – Інформагенції передали «гарячу» новину: народний депутат України (фракція «БЮТ-Батьківщина»), голова парламентського Комітету з питань промислової і регуляторної політики і підприємництва Наталія Королевська підтвердила інформацію про те, що готуються документи для номінування Юлії Тимошенко на Нобелівську премію миру. Під час «гарячої лінії» у газеті «Комсомольская правда в Украине» депутатка сказала: «Юлія Тимошенко – символ демократії в Україні. І я вважаю, що Нобелівський комітет і країни Європи допоможуть переламати нинішню ситуацію... Заслуга Юлії Тимошенко – у тій активній політичній позиції, яку вона зайняла. Вона пройшла Майдан, запустила демократичні процеси в країні, опинилася за ґратами як лідер опозиції. Все це робить її гідною Нобелівської премії миру». За словами депутатки, процес уже пішов: «Ми провели необхідні переговори, відправили звернення до комітету. Процедура присудження цієї премії дуже складна, проте ми готові її пройти».
 
А за кілька днів до заяви Королевської Віктор Каспрук у статті «Україна входить у зону політичної турбулентності» порівняв Юлію Тимошенко та лідера бірманської опозиції, лауреата Нобелівської премії миру Аун Сан Су Чжі, яку піддала багатолітнім репресіям правляча в Бірмі (М’янмі) військова хунта: «Очевидно, що за багатьма основними політичними параметрами Юлія Тимошенко така ж унікальна і непересічна жінка, як і Аун Сан Су Чжі. То ж варто відповісти собі – чи не пора підняти питання про висунення Юлії Тимошенко в лауреати Нобелівської премії миру в 2012 році?.. Наразі варто вже сьогодні подумати про те, щоб світова демократична громадськість підтримала таке висунення, адже за 2010-2011 роки Юлія Тимошенко показала себе мужнім і нескореним опонентом диктаторському режиму «януковичів», котрий намагається реставрувати в Україні сталінізм, одночасно безпощадно нищачи в ній усе українське, демократичне, чесне і порядне».
 
Отже, ідея «вкинута» у масову свідомість та політичний дискурс, далі вона розвиватиметься і втілюватиметься у певні вчинки тих чи інших персонажів українського політичного життя. Опонентів їй, ясна річ, знайдеться чимало. Але подивімося на ідею щодо висунення Юлії Тимошенко номінантом на Нобелівську премію миру з позицію тих, хто готовий підтримати таку акцію і поставмо запитання: а чи правильну для цього форму обрано? Відповідь буде: ні, неправильно. Точніше, не зовсім правильно. Й ось чому.
 
Номінанти
 
Двадцять років тому Україна, Росія та Білорусь виступили ініціаторами та промоторами демонтажу тоталітарного від свого народження Радянського Союзу. Тоді ці держави очолювалися лідерами, налаштованими на побудову демократії, ринкової економіки, розвиненого громадянського суспільства та на європейську інтеграцію. Сьогодні той самий трикутник Україна, Росія та Білорусь – це трикутник диктатур, більшого чи меншого ступеня зрілості. Це три держави, де громадянське суспільство, так і не досягнувши розвинених форм, є непримиренним опонентом влади. А сама ця влада несе в собі потенційну загрозу стабільності на європейських та євразійських просторах, оскільки прагне унеможливити будь-які інституційні способи її зміни.
 
За цих обставин ефективним та символічним продовженням антитоталітарної дії двадцятирічної давнини виглядало б солідарне висунення номінантів на Нобелівську премію миру структурами громадянського суспільства цих трьох держав.
 
Якщо в Україні уособленням опору диктатурі клану Януковича стала Юлія Тимошенко, то в Білорусі ця роль закономірно належить Андрію Санникову.
 
Цей політик, дипломат і науковець (йому належать цікаві дослідження єства неототалітарних режимів сьогодення) 1997 року виступив одним з ініціаторів «Хартії’97», яка стала маніфестом по-демократичному і по-європейському налаштованих білорусів. Санников став одним з організаторів численних масових акцій проти фальсифікації виборів, а у 2008 році разом із групою однодумців створив громадянську кампанію «Європейська Білорусь», яка ставить на меті вступ країни до Євросоюзу. У 2010 році Санников висунув свою кандидатуру на посаду президента Білорусі; був затриманий разом із дружиною Іриною Халіп в ніч з 19 на 20 грудня 2010 року після розгону владою мітингу проти фальсифікації виборів, з того часу перебуває за ґратами. У травні 2011 року суд визнав його винним в організації заворушень і виніс вирок: п’ять років ув’язнення в колонії посиленого режиму.
 
Що ж стосується сучасної Росії, то всесвітньо відомою жертвою-символом репресій владного режиму там став Михаїл Ходорковський.
 
Один із найбільш освічених російських олігархів, Ходорковський поєднував у собі вмілого бізнесмена (за вісім років він перетворив нафтову компанію ЮКОС із збиткового підприємства на одного з лідерів світового енергоринку з капіталізацією у $ 40 млрд) та соціального менеджера (заснований ним 2001 року благодійний фонд «Відкрита Росія» реалізовував численні проекти в царині освіти та культури, розвитку інтелектуального потенціалу країни). А ще цей нетиповий мільярдер не витрачав кошти на розкішні яхти, на лакеїв із екзотичних країн та на купівлю футбольних клубів, а підтримував структури громадянського суспільства й опозиційні політичні сили. Дехто вже почав розглядати його як потенційного кандидата на посаду президента Росії. Але 25 жовтня 2003 року Ходорковський був заарештований у новосибірському аеропорті «Толмачово» за звинуваченням у розкраданні та несплаті податків. У травні 2005 року засуджений до дев’яти років ув’язнення; 30 грудня 2010 року на новому судовому процесі у справі ЮКОСу загальний термін ув’язнення був збільшений до 14 років. Під час перебування у колонії Михаїл Ходорковський став активним публіцистом.
 
Союз громадянських суспільств
 
Усіх трьох – Тимошенко, Санникова та Ходорковського – об’єднує чимало спільних рис. Усі вони успішні люди – в політиці, в бізнесі, в особистому житті. Всі вони свого часу брали активну участь у формуванні нинішній політичних й економічних систем у своїх країнах (Санников, скажімо, у перші роки президентства Лукашенко був заступником міністра закордонних справ, а Ходорковський входив до «семибанкірщини», яка певний період була чи не вирішальною силою в політичному житті Росії). Всі вони за деякий час стали опонентами не просто чинної на той момент влади, а магістрального напряму розвитку політичних й економічних систем у своїх державах. Всі вони виявилися надто небезпечними для антидемократичних режимів, а тому – коли всі вони відмовилися емігрувати – опинилися за ґратами.
 
Звичайно, всі троє – люди далеко не безгрішні. Та згадаймо, Андрій Сахаров свого часу був одним із творців радянської атомної та водневої бомб…
 
Отож наразі існує реальна можливість союзу диктаторів протиставити союз громадянських суспільств України, Росії та Білорусі. Чи буде використаний цей шанс за допомогою такого символічного, але вагомого жесту, як висунення трьох політичних в’язнів на Нобелівську премію миру?
 
Сергій Грабовський – кандидат філософських наук, член Асоціації українських письменників

http://www.radiosvoboda.org/content/article/24424565.html

Съемка Тимошенко в СИЗО - это вмешательство в частную жизнь.

"Съемка Тимошенко в СИЗО - это вмешательство в частную жизнь. Разумеется, Юлия Владимировна - политик публичный, а потому ее права в этом плане несколько меньше, чем других граждан. Но даже в этом случае вмешательство в частную жизнь должно быть оправдано важной целью", - подчеркнул Е.Захаров.

По его словам, аргументы пенитенциарной службы о том, что общество должно знать об условиях, в которых находится экс-премьер в СИЗО, не выдерживают критики. "Показать саму камеру можно было и без этого унижения человека, который лежит и не может даже подняться с постели", - подчеркнул правозащитник.

По его мнению, "абсолютно недопустимо и непристойно снимать женщину на камеру, когда она больна, лежит в постели и не в состоянии ничего сделать".

Захаров убежден, что пенитенциарная служба нарушила права Тимошенко. "Статья 8 Конвенции о защите прав человека и основных свобод гарантирует каждому гражданину право на частную жизнь", - напоминает он.

Кроме того, правозащитник считает, что "события в СИЗО унижают человеческое достоинство". "Таким образом, нарушена ст.28 Конституции Украины, которая запрещает пытки и нечеловеческое обращение", - убежден Захаров.

"Также нарушена 32 статья, которая запрещает вмешательство в личную жизнь", - добавил он.


http://glavnoe.ua/news/n91469

КОРРУМПИРОВАННЫЕ ПРЕЗИДЕНТЫ И ПРАВОСУДИЕ

На днях советник Президента Анна Герман рассказала о своем горе: оказывается, журналисты травят Виктора Федоровича. «В Украине реализуется мощный технологический проект по дискредитации Президента. А эффективного проекта, который бы был противодействием, нет», - заявила Анна Герман. Спешим успокоить советника Президента – не только в Украине, но даже в благополучной Европе журналисты «травят» политиков, в том числе и президентов. Естественно, когда есть за что. Что до дискредитации Президента, то он сам прекрасно справляется с этой работой – одно Межигорье чего стоит. И это ведь не сказочная страна, придуманная журналистами. Это вполне реальная резиденция Виктора Януковича*, на которую тратятся нереальные суммы денег. Подобное барство у кого угодно вызовет вполне оправданный интерес.

[ Читати далі ]
Как видно, после президентства жизнь не заканчивается. И при этом далеко не всем везет так, как Леониду Кучме, которого вчера фактически оправдал Печерский суд. Кто-то, как экс-президент Пакистана Первез Мушарраф, скрывается от правосудия за рубежом. Кого-то, как в свое время Аугусто Пиночета или сейчас аргентинских генералов-диктаторов, тягают по судам, невзирая на возраст. А ведь некогда они себя считали народными любимцами, вершителями судеб и людьми, которым ничего ни за что не будет. Это один из симптомов ослепления властью. Прозрение у таких людей происходит, как правило, когда за них берется суд.

В. Дымченко
http://censor.net.ua/resonance/191450/urok_imeni_niksona_dlya_yanukovicha_korrumpirovannye_prezidenty_i_pravosudie

Адвокат Тимошенко заявляє про зникнення доказів її невинуватості

З матеріалів судової справи екс-прем'єра Юлії Тимошенко незаконно вилучено докази, які підтверджують її невинуватість.
Про це заявив адвокат Тимошенко Дмитро Нечипоренко, повідомляє прес-служба "Батьківщини".
За його словами, в п’ятницю об 11:30 Київський апеляційний адміністративний суд розглядатиме апеляційну скаргу адвокатів Тимошенко на постанову Окружного адміністративного суду Києва від 11 листопада 2011 року, якою було скасовано рішення Шевченківського райсуду Києва від 1 лютого 2005 року.
Нечипоренко нагадав, що рішенням Шевченківського районного суду від 1 лютого 2005 року були задоволені вимоги Тимошенко щодо незаконного нарахування на неї податкових зобов’язань.
"Мова йде про використання коштів на пластикових картках, які вона нібито використовувала на господарські та представницькі витрати", - сказав він.
Адвокат також нагадав, що через 6 років, у жовтні 2011 року, заступник Генпрокурора звернувся із заявою до Окружного адміністративного суду і попросив скасувати рішення Шевченківського суду.

"В цей час стало відомо про те, що висновок спеціалістів у галузі податкового законодавства, а саме експертизи Київського інституту судових експертиз, у матеріалах справи відсутній - він був незаконно вилучений невідомо ким", - сказав він.



Нечипоренко зазначив, що у висновку йдеться про те, що витрати повністю були спрямовані на господарські та представницькі затрати і жодної особистої вигоди у цьому не вбачається."Але голова Окружного адміністративного суду замість того, щоб провести перевірку зникнення документів, задовольнив вимоги прокуратури і скасував рішення Шевченківського суду", - додав адвокат. При цьому, за його словами, у рішенні суду зазначено, що він не бере до уваги цей висновок, оскільки той відсутній у матеріалах справи."Це нонсенс, це фальсифікація, і я боюся, щоб це не стало прецедентом по іншим справам", - сказав Нечипоренко.За його словами, адвокати Тимошенко в п’ятницю заявлятимуть про незаконність таких дій та ставитимуть питання про скасування відповідної постанови.

Також адвокати звертатимуться до апеляційного адміністративного суду з проханням направити матеріали за фактом незаконного вилучення висновку спеціалістів до Генпрокуратури з метою порушення кримінальної справи.

http://www.pravda.com.ua/news/2011/12/16/6842323/

С.Пашинський в передачі М.Наєма Про головне



Пашинський, звісно, занадто погарячкував, але його можна зрозуміти: вони з Турчиновим вкрай виснажені безкінечною боротьбою під печерським, зараз під апеляційним судом. І вислуховувати журналістські провокації з холодною головою і залізними нервами не кожен здатен.