Написане давно колись...
- 04.01.12, 16:37
Я впізнаю тебе завжди
На цьому світі і на тім:
Як шум весняної води;
Як ніч і день; як в небі грім.
Для мене вічно ти ідеш
Крізь сад, що квітне за вікном........................ ............................. [Приєднана картинка] 20.08.2016.Це - одна четверта вірша. Ці слова призначені людині, яку я випадково на мить зустріла після похорон її близького родича. Вона розчаровано сказала, звертаючись до мене: " Ви мене не впізнали" Я не бачила сенсу заперечувати. Хоч впізнаю цю...
2