Люди разом, поки вони хочуть бути разом. Ні борг, ні честь, ні мораль не приковують одну людину до іншої. Коли людина хоче піти, піде і від будинку, і від дітей, і від вмираючої каліки. Поки не хоче – залишається поруч.

Коли людина хоче бути разом, жодні твої недоліки їй не завадять. Коли людина хоче піти, жодні твої достоїнства її не втримають.

Яким би ти був негарним і непривабливим, знайдеться хтось, кому ти сподобаєшся. Яким би ти був хорошим і бажаним, є хтось, хто відкине тебе.

Якщо тебе відкинули, це нічого не значить. Ти не стаєш гіршим або меншим, нічого страшного насправді не відбувається. Твоя людина є на світі, і вона тебе прийме.

Якщо тебе прийняли, то одного разу ви розлучитеся – не в житті, так в смерті. Дорожи тим, що є, не шкодуй про те, що втратиш, і не бійся втратити.

Радій, що є людина, яка світить тобі. Світи сам: чим більше світла – тим менше страху, чим менше страху – тим менше темряви в душі.

Листок, який хоче повернутися до дерева, може плисти проти течії і летіти проти вітру. Але дерево не приростить його до старої гілки.

Чим більше любиш, чим більше даєш любові, тим більше залишається. Якщо ж, даючи любов, відчуваєш біль або ненависть – значить, ти дав людині отруту в шоколадній глазурі. Навряд чи варто вимагати подяки за такий дар.
       Відпускай. Дозволь людині бути кимось крім дзеркала твоєї любові, тим паче, що так воно і є. Розчинятися в коханій людині – рідкісний талант і рідкісне прокляття. Будь собою, будь гідним, забудь про страх – одного разу він все одно повернеться. Але не сьогодні.

Вір. Довіряй. Грій. Дякуй. Не думай про те, що може бути – тільки про те, що тут і зараз, у вогні і воді, під зірками.

Йди як тільки починаєш відчувати, що любов помирає. Відчувай бажання й не плутай із пристрастю і одержимістю.

Те, що куплено за гроші, варте тільки грошей. Те, що дано з доброї волі, від серця – безцінне.

Як дізнатися, чи людина твоя?

Просто. Ти підеш назустріч і зіткнешся з нею посередині дороги. Вона не знала. Ти не кликав. Ви знайшлися. І куди б ви не рухалися раніше, вам тепер по дорозі. Або...

Ніка Батхен

Починаються вибори до місцевих рад та вибори голів. Нова злива інформації впаде на голову бідного виборця. Невже по виборах не стане нарешті жити краще? Невже не з’являться нові робочі місця? Чому ростуть ціни? За кого віддати свій вже підірваний безкінечними дебатами голос? До якого бога молитися?

Славні князі наші і славні гетьмани, славні козаки і січовики, славні вояки УПА і добрі українці зазвичай просиналися до схід сонця, робили розрух, тобто вранішні фізичні вправи, обливали тіло холодною водою і молилися до сонця, що сходило, звертаючись до Бога. Розумні люди і сьогодні приблизно так чинять, християни різних обрядів і патріархатів, православні християни і огнищани, рунвірівці і рідно віри.

Але чия молитва скоріше дійде до бога? Хто це знає, чий священик? Складно не згодитися зі словами Донцова, що віра більше важить ніж розум. Але історія визвольних змагань вчить нас, ще з часів козаччини, що воювати за віру можна, але нашій нації це йде лише на шкоду. Нас важко розгойдати, але не можна зупинити. Ми, українці, багато чому навчили москалів. Час вже чомусь корисному і в них навчитися. Ходили вони і ходять у походи під гаслом: «За вєру і атєчєство!» А вірять вони, то царю, то Президенту і це гасло їх «заводить». Час вже нам, українцям, повірити, що ми є трішки іншими. Тому це гасло, що згуртовує росіян, - українців зовсім роз’єднує. У росіян пишуть «о», але читають «а». І в цьому випадку галасуючи: «За вєру і атєчєство!», росіяни борються за державу. Українці частіше як пишуть, так і читають. І прийнявши гасло «За віру і батьківщину», українці завжди суворо його починають дотримуватися, причому саме в такій послідовності, як записано, і воно заводить нас на манівці. Чому? Бо гасло нації мусить об’єднувати націю, додавати їй сил. Тобто ми маємо не протиставляти віру і розум, а сумувати їх.

Пам’ятаймо головне! Українців ніхто і ніколи не завойовував, принаймні за останню тисячу років. Усім завойовникам, починаючи з татаро-монгол, вдавалося стравити нас між собою і в переможців знесилених забрати їх перемогу собі. Чому ми животіємо у вільній Україні?

Треба віддати належне націоналістам, зокрема Олегу Тягнибоку. Він правий, кажучи, що окупанти загарбали Україну у двадцятих роках минулого століття і досі сидять на нашій шиї. Але свободівці шукають персоналії, а їх немає. Загарбник створив Систему на базі елементарної арифметики. Система ідеальна і живе сама по собі і після смерті Союзу, бо вона безвідмовна. Вона міцно тримається на двох простих гаслах:

• Розділяй і володарюй!

• На раба має бути три прораба!

Хоч перед розвалом Росії радянської в ній було втричі менше людей з вищою освітою ніж у Японії, та в 1,5 рази менше, ніж у американців, але Віктор Федорович правий у тому, що скорочує кількість вишів. Системі розумні не треба. Навіщо вчити студента за гроші вищій математиці, коли сама система базується на арифметиці другого класу.

Наприклад: в Україні безробіття, але кожне підприємство платить у бюджет половину фонду зарплати. Якщо врахувати, що з тої самої зарплати людина теж платить податки, то напрошується висновок, що єдиний реальний вихід, це тіньова економіка. Зарплата в конвертах задовольняє керівників різних рангів і працівників. Але де нема закону, - там панує злодій. Але злодію, для заробляння грошей виробництва не потрібні. Йому головне, аби були люди. А маючи їх, гроші він заробить стравлюючи та дурячи їх.

Як побороти систему, коли на кожного працівника припадає по три чиновника державних. Але «Свободі» того мало. Колись Святослав прорахувався назвавши грекам чисельність своєї дружини. Греки на русича-українця послали десять своїх воїнів і програли. Але і Святослав до Києва не доїхав. Бо дуже послабив, знекровив свою дружину. І сьогодні нібито націоналісти за духом, розбрідаються партії по різним церквам готуючись до самознищення. То може варто взяти в москалів гасло і змінити його, аби воно і нам підходило і часу. І буде воно звучати «За Україну і Українців!». Чи навпаки.

http://profile.ak.fbcdn.net/hprofile-ak-snc4/hs1340.snc4/161916_166039563435056_6542980_n.jpg

"1 січня 1909 року народився український політичний діяч, ідеолог українського націоналiстичного руху ХХ століття, голова Проводу ОУН-Б. Герой України, посмертно (2010) Степан Бандера". /http://www.facebook.com/event.php?eid=166039563435056&ref=mf/

Українська спільнота на багатьох сайтах відмітить цю памятну дату, пам'ятну всім загарбникам, що топтали нашу землю. Як Людина непересічна, Бандера і його рух намагалися щедро "віддячити" загарбникам (і полякам, і совєтам, і угорцям, і німцям, і зрадникам українських вояків). Маємо памя'тати, що в умовах підпілля, під "гарячу руку" вояка могли потрапити і люди безневинні. Земля їм пухом і Царство небесне!

Дата не кругла, але в світлі шаленного розвитку жидовського, німецького і московського гілок фашизму і тотального нищення всього українського, може стати однією з останніх. Гілки ці кутаються в жупани демократії, "польської спільноти", толерантності і "антиФа" (де Головне, це Фа...). В результаті роботу отримує "україножер" Табачник, а до міліції викликають українських патріотів-націоналістів з ВО "Свободи". Україна затулила очі і не вимагає припинити катування німцями 89-річного українця Івана Дем'янюка. (Бідолагу намагаються знищити з 1933році, то жиди, то німці по черзі. І утримання під вартою триває до сьогодні). Президент України під тиском "друзів" боїться назвати голодомор геноцидом. Хоч це доведено мільйонами свідчень і мільонами жертв. Та на жаль, "дякуючи" кату Хрущову та Політбюро, що підтвердив суд у ФРН, нашому Президенту до Бандери далеко.

Степана Бандеру до страти засудили поляки бо він наказав покарати ката всіх українців. Степан Бандера, тим самим судом був засуджений до довічного ув'язнення по атентату за геноцид проти українців на Великій Україні. Його боялися Сталін і Гітлер. Сам Хрущов брав участь в організації катування вельмишановного славної пам'яті. Тому Ми, всі українці маємо право пам'ятати його слова звернені до закордонних українців:

"Якби всі ті сили, які українці витрачали на боротьбу між собою, були направлені на зовнішних ворогів, то тих ворогів давно б уже не було!"

Пам'ятаймо, друзі, що вже протягом останніх тисячи років Україну-Русь ніхто не завойовув!!!

Майбутні загарбники спочатку засилали своїх агітаторів-греків (пініше агітаторів-суздальців або монголів чи червоних), які втиралися в довіру і стравлювали українців між собою. Доволі! Вже час зупинитися і не тішити ворогів своєю простуватістю. Досить вбивати один одного за те, що він не з тим хоче об'єднання, з ким хочу я. Може вже час жити самим по волі і сусідам не заважати.

Особливо це актуально сьогодні, коли, грубо кажучі, з одного комп'ютера-провокатора можна створити враження про сусідній народ (наприклад поляків), як про людей, що більше за все на світі хочуть керувати Україною. Що вони не їдять і не п'ють, втикаються у свій "камп" і розбивають свою "клаву", аби лише українці не вважали героєм Бандеру. Що вони на сайта не зайдуть, коли там є світлина Бандери!?

Нам Своє робити!!! Сусіда можна слухати, а кохання обираймо самостійно!!!

Шануймося!!!