хочу сюда!
 

Людмила

41 год, рак, познакомится с парнем в возрасте 40-50 лет

Заметки с меткой «порошенко»

про переговоры

Есть такая старая украинская традиция: раз в пять лет участником сомнительных государственных переговоров должен становиться Viktor Medvedchuk. При этом испокон веков положено, чтобы все делали вид, будто не понимают, чьи интересы представляет этот человек.

В 2009 году он активно помогал Юле Тимошенко и Виктору Януковичу создавать т.н. широкую коалицию. С тех пор ни одна из сторон так и не призналась – кто именно ввел господина Медведчука в эти переговоры: БЮТ, Партия регионов или тот парень.

Сегодня Виктор Медведчук снова оказался в гуще переговоров, уже трехсторонних. И снова ни одна из сторон открыто не признается, что Виктор Медведчук представляет именно ее интересы. Выдают себя только россияне. Владимир Путин уверен, что Виктор Медведчук представляет ДНР и ЛНР, а посол Российской федерации Михаил Зурабов кивает на Петро Порошенко.

В общем, единственное, в чем я уверен – Виктор Медведчук точно не представляет интересы ОБСЕ. Хотя, чем черт не шутит. А если серьезно, нас всех держат за идиотов, но поскольку это происходит гораздо чаще, чем раз в пятилетку, мы уже давно привыкли.

Mustafa Nayyem

Коломойський vs Порошенко

1. Коломойский назвал путина "шизофреником- недоростком" и потерял миллиард долларов - его бизнес был конфискован в россии. Бизнес порошенко в россии процветает.
2. Коломойский (и Корбан, и Филатов) создали и финансировали батальоны Днепр-1, Донбасс, Шахтерск, Азов, Айдар. Миллиардер порошенко не финансировал даже конфеты хоть для одного батальона или госпиталя.
3. Коломойский (и Корбан, и Филатов) скрутили в бараний рог сепаров в Днепропетровской, Харьковской (да-да, Гепа слушался Коломойского, как цуцик), Запорожской и Одесской областях. Гэний порошенко вместе со своими гэниальными полководцами наотдавал Донбасскую и Луганскую земли сепарам и не дал украинским воинам воевать по-настоящему.
4. Коломойский (и Корбан, и Филатов) финансировали 25-тую бригаду ВДВ, 93ю мехбригаду и 17ю танковую. Это 15 тисяч бойцов. 10 млн. гривен каждый месяц на каждый батальон из фонда «Оборони країни», который на две трети содержали все те же Коломойский (и Корбан, и Филатов). Это не считая премии бойцам за сепаратистов и уничтоженную технику. За кого они платили, эти "преступники"? За Украину. Государство должно было содержать армию. Но не содержало. Почему не содержало? Потому что все раскрадывалось. Люди перечисляли деньги по СМС (я тоже перечисляла) - а их украли порошенко с компанией госворов. 
5. Коломойский (и Корбан, и Филатов) наладили работу военных госпиталей и финансировали их. Назовите мне хоть один госпиталь, который финансировал порошенко. Он в это время увеличивал свой капитал, ему было не до госпиталей.
6. Коломойский (и Корбан, и Филатов) финансировали создание "Правого сектора". Помогали ПС всем, чем могли. Порошенко - враг ПС, это всем понятно.
7. Коломойский (и Корбан, и Филатов) поддержали развитие волонтерского движения в Украине. Поддерживали первых волонтеров, помогали с транспортом, закупками, финансировали. Порошенко рассмотрел волонтерское движение только тогда, когда пора было несколько штук прикормить (Бирюкова, например) и демонстрировать их, как ручных зверей.
8. Команде Коломойского (и Корбана, и Филатова) ПОВЕРИЛИ - и верят до сих пор. Верят, что эти ребята - патриоты Украины. Что, если, не дай бог, путин попрет к Днепру, - эти ребята наплюют на все и опять станут в строй. Команде порошенко тоже сначала поверили - а теперь не верят. Украинцы - не идиоты, как бы этого не хотелось шоколадной власти.

Может быть, все-таки враг Украины на Банковой?

Наташа Яшин


52%, 11 голосов

33%, 7 голосов

14%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Как «злобный карлик» речь толкал на Генеральной ассамблее ООН

В своей речи на юбилейной (70-й) Генеральной ассамблее ООН Путин не преминул в своей же манере, по-хамски, вспомнить о том, что на ялтинской встрече в 1945 году лидеры антигитлеровской коалиции объединили усилия чтобы заложить прочные основы послевоенного мироустройства. Но при этом абсолютно забыл, что Ялта – это Крым, т.е. –УКРАИНА! А Россия, как бы он не старался это подчеркнуть на протяжении всего своего выступления, его оккупировала! Это довольно таки хамская выходка с учетом того, что никто из членов ООН не признал законным вхождение Крыма в состав России.

Организация Объединённых Наций – структура, которой нет равных по легитимности, представительности и универсальности. Суть организации заключается в поиске и выработке компромиссов, а её сила – в учёте разных мнений и точек зрения. При этом Путин не забыл воспользоваться приемами психологических атак, перекручивая некоторые факты и пытаясь выдать их за действительность. И, к счастью, это заметили практически все. Например его высказывания о том, что немало критики в адрес ООН раздается не в последнее время, а раздавалось всегда. и тут же пытаэтся обвинить ООН в том, что она демонстрирует недостаточную эффективность и в ее работе принятие принципиальных решений упирается в непреодолимые противоречия, не «прежде всего» а исключительно между членами Совета Безопасности.

Поэтому путинский аргумент про то, что недостаточная эффективность ООН не может подвергаться критике потому, что она «совершенно естественна» и предполагалась с момента основания ООН, это чистой воды демагогия и софистика.

Если следовать его «логике», то можно утверждать, что коррупция в ФИФА совершенно естественна, поскольку была всегда и даже, в некотором роде, изначально предполагалась. И поэтому ничего менять не нужно, так как такой порядок идет испокон века. И он, Путин, к нему приспособился и даже преуспел в использовании его в своих целях.

Обсуждаемые на площадке ООН решения согласовываются в виде резолюций или не согласовываются, как говорят дипломаты: проходят или не проходят. В таком случае Путин должен попытаться объяснить, какой резолюцией ООН разрешено было ваше вторжение в Грузию в 2008 году или аннексия Крыма в 2014. Или рассказать всему миру, чем обосновано было вторжение СССР (правопреемником которого является Россия) в Афганистан и ради ли мира во всем мире это было сделано. Или на каких принципах ООН основана поддержка Россией террористических организаций на Донбассе. Воистину, все его выступление - образец лицемерия!

Эта путинская манера говорить намеками – преследует одну цель: в очередной раз намекнуть мировым лидерам, что Россия пока еще сильная и ядерная страна, и что сильных всегда раздражает, когда слабые используют всякие юридические крючки и каверзы, чтобы «путаться под ногами» и заставлять сильных учитывать их интересы.

Все это напоминает «нелюбимые» для Путина двойные стандарты: там где ты «царь горы» там вам никто не указ и все должны стоять ровно. А там где есть ребята посерьезнее и покруче, там где у вас кишка тонка составить реальную конкуренцию – там вы требуете «считаться с ООН» и сохранить за вами те привилегии, которые ваши предшественники завоевали тогда, когда были сильными. Но как только Путин натыкается на активное противостояние со стороны заведомо более сильного соперника, то тут же начинает ныть про международное право и законность и мгновенно забывает о нем, когда на его пути стоит более слабый оппонент.

Конечно, мир меняется, и ООН должна соответствовать этой естественной трансформации. Но снова г-н Путин пытается устрашить мировое сообщество, заявляя, что попытки расшатать авторитет и легитимность ООН будут крайне опасными и что это может привести к обрушению всей архитектуры международных отношений. И тогда не останется никаких правил, кроме права сильного (опять же намекая на Россию). И забывая, что для Путина «авторитет и легитимность ООН» заключается лишь в членстве в Совете Безопасности и связанном с этим членством правом вето.

Путинская Россия – это страна, в которой вместо коллективной работы главенствует эгоизм Кремля, страна, в которой есть и будет все больше диктата и всё меньше равноправия, меньше реальной демократии и свободы, страна, в которой вместо понастоящему независимых партий имеются множество фактических кремлевских марионеток и симулякров, управляемых закулисными кукловодами из Администрации Президента. Ведь демократия - это прежде всего вопрос свободы, свободного выбора своей судьбы для каждого человека, для народа, для государства.

И как результат выступления, сам собой напрашивается вывод, что Путин всеми силами пытался уговорить Мир, что он – легитимный президент суверенного государства. Никто не может вмешиваться в его внутренние дела. Что хочет – то и творит. Захочет – организует новый ГУЛАГ, захочет –не только Немцова, а и еще десять тысяч оппозиционеров чеченцы расстреляют прямо у стен Кремля. А на защите этого его права угнетать и дурачить собственный народ стоит армия, внутренние войска, спецслужбы, второй по величине ядерный потенциал, способный уничтожить всю планету. И вот этот его суверенитет и эту легитимность он требует.

Даже ребенку стало понятно, что терпеть складывающееся в мире положение Путину уже невозможно. Действительно: как такое вытерпеть? Если бы не Россия а США, тогда – да, терпеть можно… А так – просто сил нету терпеть.

 Но и в завершение своей речи он попытался всех убедить, что он «белый и пушистый». И что знаково, еще до того как Путин начал выступать,  его речь кремлевские СМИ уже назвали исторической.

Как говорится «и смех, и грех».

В то же время в своем выступлении П.Порошенко четко дал понять мировому сообществу, что Украина не может в одиночку победить агрессора, и что только совместными усилиями можн7о остановить очередную «коричневую чуму», угроза распространения которой нависла над Европой.

Поэтому Порошенко и построил свою речь так, чтобы не только убедить политиков и население всего мира в необходимости создания международной коалиции для борьбы с новой угрозой со стороны России, но и показать, что отсчет «конца» России уже начался, а если всем вместе согласовано действовать, то этот огромный очаг напряже6нности в мире по имени «Россия» может превратиться в обычную демократическую страну с адекватными и не зомбированными жителями.

Мирний план - 2

          Дзинь-дзинь-дзинь.... 
          Це я телефоную Оланду.
          Здоров, Оланд! Це я! 
          Там в тебе терористи людей вбивають. Я знаю, як це припинити. У нас, в Україні те саме відбувається, і в нас вже є досвід, як з цим боротися. 
          Саме головне те, що я дуже стурбований. 
          Пропоную пропозицію. 
          Створюєте комісію у форматі "Франція - Росія - ОБСЕ - терористи" 
          Запрошуєте консультантом Порошенка Петра Олексійовича. 
          Він розробляє мирний план. 
          За цим мирним планом ти відводиш своїх поліцейських від будинків, де мешкають терористи. Навколо цих будинків створюєш 30-кілометрову зону безпеки. Просиш Росію припинити постачання зброї терористам. Оголошуєш припинення вогню.Просиш терористів не вбивати французів. Якщо вони і далі будуть вбивати французів, ти знов просиш їх не вбивати французів. І так до тих пір, поки вони або не припинять вбивати французів, або, коли всі французи не закінчаться. 
          Комісія буде збиратися в Мінську кожні два місяці двадцять років підряд. 
          Можеш не дякувати. 
          Удачі!

5 штрихів до портрету Порошенка

1. Порошенко написав заяву в міліцію на тих майданівців, котрі штурмували АП 1 грудня, після побиття студентів 30 листопада.
2. Порошенко особисто займався на Майдані тим, що повертав Януковичу усіх захоплених майданівцями Беркутів та ВВшників. Звісно, янучари нікого з захоплених майданівців при цьому не звільняли. Від себе додам – більше я не знаю, чим Порошенко займався на Майдані.
3. «Бізнесмен» Порошенко НЕ МАЄ ПРАВА ЗАЙМАТИСЯ БІЗНЕСОМ З 1998 року (!), коли він був обраний нардепом. З тих пір його статки виросли в десятки разів – до особистого капіталу у 1,3 млрд доларів, за оцінкою Форбса.
4. У 90-х Порошенко платив данину – здається Савлохову, київському кримінальному авторитету. Можу помилятися, я тоді зовсім юний киянин був, як і мої джерела. Владимир Нестеренко, Олег Ельцов? Приміром, Коломойський не платив нікому. Ахметову платили всі.
5. Порошенко – сумлінний прихожанин УПЦ МП, причому має там найвище для мирянина церковне звання.

Ігор Луценко
29.06.14

Виступ Президента України Петра Порошенка на засіданні Кабінету


Виступ Президента України Петра Порошенка на засіданні Кабінету Міністрів 10.09.2014 11:08

"Людське життя є найвищою цінністю і ми повинні зробити все можливе і неможливе для того, щоб припинити кровопролиття та покласти край стражданням людей",- наголосив у своєму виступі Президент України Петро Порошенко



Вельмишановні Арсенію Петровичу, Олександре Валентиновичу, шановні члени Уряду, голови обласних державних адміністрацій, шановні колеги, шановні телеглядачі.

Радий бути присутнім на засіданні Кабміну. Це моя перша участь як Глави держави і впевнений, що сьогодні сам час вимагає від нас чітко скоординованих і ефективних дій.

В неділю на нараді із силовиками ми домовилися з керівником Уряду, Головою Верховної Ради про проведення цього засідання.

Чіткі доручення отримали керівники силових відомств, і впевнений в тому, що питання, які винесені сьогодні на порядок денний, сприятимуть зміцненню нашої обороноздатності.

Але перш, ніж ми з вами заслухаємо відповідних міністрів, я хотів би поінформувати про зусилля з реалізації мирного плану України.

Завдяки мужності та звитязі українських військових, славних воїнів Збройних Сил України, Національної гвардії, Міністерства внутрішні з справ, Державної прикордонної служби за червень-серпень нам вдалося суттєво скоротити територію, контрольовану бойовиками.

З терористичної неволі визволено мільйони громадян України, в першу чергу, мешканців Донбасу.

Але наш героїчний наступ змусив ворога вдатися до прямого вторгнення на територію української держави, до використання підрозділів регулярної армії Російської Федерації, до ще більш масованого постачання техніки та високоточної зброї – в комплекті із фахівцями, які вміють професійно нею користатися та холоднокровно вбивають українців.

Людське ж життя є найвищою цінністю, і ми повинні зробити все можливе і неможливе для того, щоб припинити кровопролиття та покласти край стражданням людей.

Саме тому я вийшов з ініціативою про негайне припинення вогню. Домовилися про це в розмові з президентом Російської Федерації Володимиром Путіним. В Мінську в рамках Тристоронньої контактної групи було підписано відповідний протокол, підкреслюю, протокол на основі мирного плану Президента України.

Так, режим припинення вогню запроваджується зараз дуже непросто, дуже важко. Терористи час від часу намагаються постійно спровокувати українські війська.

Розраховую, і проведені усі необхідні консультації з представниками ОБСЄ, спеціальної моніторингової групи, яка вже працює в Києві, про те, що саме ця організація візьме на себе левову частку навантаження щодо моніторингу, верифікації та забезпечення суворого дотримання режиму припинення вогню з усіх боків.

Повномасштабні бойові дії, я відповідально хочу на цьому наголосити, з 18.00 5 вересня не ведуться. На жаль, цього не можна побачити по більшості телеканалів, я можу сказати, що обстановка на фронті кардинально змінилася. Кожен день до 5 вересня, особливо в останні дні, країна втрачала десятки життів своїх героїв, кожен день серце стискалося, коли вночі мені дзвонили і повідомляли про черговий штурм, артилерійський обстріл чи атаку системи залпового вогню, які забирали життя найкращих українців.

Прошу вшанувати пам'ять загиблих хвилиною мовчання.

Прошу сідати.

Що ми маємо зараз внаслідок підписання протоколу?

Не лише збережені українські життя. Не лише зупинку наступу регулярних збройних сил сусідньої країни.

Розпочався процес звільнення українських військових і цивільних, які утримувалися незаконними збройними формуваннями.

Вже сьогодні з часу оголошення припинення вогню звільнено майже 700 наших громадян. До кінця тижня існує чіткий графік, коли ще 500 українців нарешті отримають можливість повернутися додому.

Мінський протокол передбачає не лише режим припинення вогню, але й окреслює контури майбутнього політичного врегулювання.

Я розумію, що ми вступили у передвиборчу кампанію. Я розумію, що зараз комусь дуже хочеться створити неіснуючу сенсацію, продовжити війну, але народ України сьогодні потребує миру. Я в цьому твердо переконаний. І я не маю жодного сумніву в тому, що специфіка цієї кампанії мала б спонукати всіх відповідальних політиків не вдаватися до дешевого політиканства та примітивних політичних спекуляцій і об'єднатися навколо збереження миру в державі.

Я хотів би чітко проінформувати та наголосити, що Україна не зробила жодних поступок в питаннях своєї територіальної цілісності та державного устрою!

Ще раз наголошую – зараз йде війна за незалежність України. Не більше й не менше, за існування нашої держави, і ми нікому не здамо ані питання суверенного устрою, ані питання незалежності, ані питання територіальної цілісності.

Ми залишаємося соборною й унітарною державою.

І для того, щоб в цьому усі мали можливість переконатися, я наполіг на тому, щоб, незважаючи на нібито існування таких домовленостей, усі документи, які підписуються, негайно були оприлюднені. І щоб кожен мав можливість в цьому переконатися.

Протокол передбачає відновлення і збереження суверенітету України на усій території Донбасу, - в тому числі і тій, яка зараз тимчасово контролюється бойовиками.

Ця частина теж повернеться в правове поле України.

Звертаю вашу увагу, що ні про яку федералізацію, ні про яке відчуження в протоколі не йдеться і йтися не може.

Ще раз наголошую, що такі утворення, як так звані ДНР та ЛНР, в документі не згадуються взагалі!

Оговорено, що Закон України "Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" передбачає чітко статус цих регіонів у складі України.

Наступного тижня цей проект буде внесено до Верховної Ради. Цей проект забезпечує мирне повернення цих районів під український суверенітет. І я просив би, від цього залежить доля миру, підтримати його. Я просив би, щоб ми ні в якому разі не зірвали мирний процес.

Можу погодитися - напевно, ми будемо не в захваті від складу місцевих депутатів, яких на дострокових виборах до міських та районних Рад оберуть мешканці Луганська та Донецька. Але хіба не краще, щоб політика вершилася виборчими бюлетенями, а не автоматними чергами та залпами градів?

Шановні друзі!

Я буду відвертим, напевно, один Господь знає, як довго буде тривати режим припинення вогню. Я можу лише запевнити вас, що українська влада спільно буде робити все можливе, щоб зберегти мир.

Але при цьому розслаблятися у нас немає жодних підстав.

Ми вже зараз здійснюємо перегрупування наших Збройних Сил, Національної гвардії, прикордонників, але не дня нападу і наступу, а для того, щоб гарантовано і ефективно забезпечити захист своєї території.

Щойно, я наголошую, завершено третю чергу часткової мобілізації.

Трьохзмінна робота оборонних підприємств України, яка була налагоджена за останні тижні, сьогодні дає можливість постачати у війська щодобово до 30 одиниць броньованої техніки з відновлення боєздатності після бойових дій або з складів.

Три лінії оборони Маріуполя, велике угрупування військових і патріотичний порив місцевого населення, мешканців Маріуполя, сповнених рішучості захистити місто – створюють надійний заслон від можливої атаки з боку ворога на це квітуче і дуже дуже проукраїнське зараз місто. Я в цьому переконався особисто, позавчора відвідавши Маріуполь.

Так, наше військо створюється з коліс, протягом лише останніх шести місяців, в той час, як нам протистоїть одна з найбільших армій світу.

Військова потуга в Європі номер один. Збройні сили якої протягом останніх 10-15 років постійно модернізувалися і сьогодні володіють найсучаснішою, найдосконалішою зброєю у світі. Крім того, вони ще й набралися досвіду в різних «гарячих точках».

Це, на жаль, - тривала військова загроза. Вона не минеться і в тому випадку, коли поточна криза завершиться найближчим часом. Нам треба навчитися жити в таких умовах. І горизонт нашого стратегічного планування – не місяці, не роки, а, навіть, десятиліття.

Звертаю вашу увагу, що в день, коли у Мінську був підписаний меморандум трьохсторонньої групи, у Ньюпорті проходив саміт найбільшої безпекової організації світу, саміт НАТО. Можу наголосити, що, дякуючи зусиллям українських представників, ми вийшли зараз на максимально можливий рівень співпраці з Північно-Атлантичним альянсом, який тільки може бути з країною - не членом НАТО.

З низкою країн на двосторонньому рівні нам вдалося домовитися про суттєве розширення військово-технічного співробітництва. Я не маю жодного сумніву, що весь світ сьогодні продемонстрував бажання допомогти нам захистити себе. Але є реальність, друзі, - ніхто за Україну воювати на нашій території не буде. Це – наш хрест, це наш святий обов’язок.

Так, зобов’язання влади зробити все можливе для того, щоб українському солдату було чим воювати, щоби створити умови захистити себе, ефективно діяти, і для цього використовуємо міжнародне співробітництво. Але це – справа українського війська. І підвищувати нашу обороноздатність – це наш з вами святий обов’язок.

Сьогодні ми заслухаємо голову Прикордонної служби, я сподіваюсь, буде можливість заслухати і міністра оборони. Думаю, що варто послухати і керівника Нацгвардії, і Міністра внутрішніх справ.

Я впевнений в тому, що матеріали, які зараз вам пропонуються, - там сформульовано реальні потреби нашої армії. Українська держава робить все можливе, щоб сьогодні забезпечити українського воїна всім необхідним. Ми будемо задовольняти потреби і в зброї, і в техніці, і в грошах, як би важко не було.

Ще дві з половиною тисячі років тому давньогрецький історик Фукідід дійшов висновку, що успіх у війні залежить від фінансів. Він знав, про що казав, бо писав історію війни, в якій сам брав участь.

Як би це не було важко, я запевняю, ми спільно знайдемо гроші на оборону. І зробимо так, щоб значна частка коштів пішла не в пісок, і не зависла на рахунках. Якщо ми не збудуємо ефективну систему воєнного управління, логістики й контролю за використанням ресурсів, ми нікого не переможемо.

Та система, яка існує зараз, – громіздка, допотопна, архаїчна. І я сьогодні чекаю пропозицій по створенню такої системи, якій би аплодували і українські воїни, і волонтери, і весь український народ. Треба дослідити кожен тромб в системі, який робить наші війська неефективними.

Волонтери, до речі, на моїй вчорашній зустрічі, підказали, як краще це робити.

Немає жодного сумніву, що потреби армії треба визначати не за застарілими нормами постачання, за пожовклими папірцями та інструкціями, а по тому, що реально сьогодні необхідно бійцям та підрозділам в зоні АТО. Конкретному солдату, конкретній бригаді, батальйону, взводу, роті.

Ми сьогодні маємо обговорити готовність не лише Міноборони, а всіх підприємств, установ та організацій до виконання мобілізаційних завдань - незалежно від форми власності.

Війна дуже негативно впливає на нашу економіку. І економіка без реформ надто слабка, щоб гарантувати перемогу.

Щоб розірвати це коло, ми маємо прискорити реформи. Ми з Урядом, з керівництвом Парламенту робимо все можливе, щоб скоординувати і прискорити реформування, якого країна вже зачекалася.

Нема лиха без добра, вчить народна мудрість. І оскільки військова загроза носить, на жаль, довготривалий характер, нагальні потреби оборони країни можуть зробити військово-промисловий комплекс одним із локомотивів вітчизняної економіки.

Ще одне питання – це охорона українського державного кордону та захисне укріплення лінії безпосереднього протистояння з бойовиками.

Якщо без лінії Маннергейма не обійтися, значить, треба зводити й такі фортифікації, тільки ще більш потужні, з урахуванням досвіду попередників. Звертаю увагу, не фортифікаційні споруди зразка 41-42-го років, а те, чого сьогодні потребує сучасна оборонна наука. Глибоко ешелонована оборона, з танковими позиціями, з механізмами захисту від систем залпового вогню, з сучасної комунікацією, з чіткою взаємодією всіх підрозділів, які задіяні в антитерористичній операції. З спеціальною зоною, яка дозволяє ефективно застосовувати зброю.

Я не виключаю, що найближчим часом доведеться створити особливий режим перебування громадян в зонах, що прилягають до антитерористичної операції.

Заслуговує на увагу ініціатива громадськості щодо розробки стратегічного плану та створення інфраструктури для організації так званого партизанського руху. Ми і до цього маємо бути готовими, бо береженого й Бог береже.

Вже сама думка про те, що кожен метр української землі горітиме під ногами окупантів, має стати фактором, стримуючим від широкомасштабного вторгнення.

Зміцнення обороноздатності – це один із способів боротьби за мир.

Ми не прагнемо війни, ми хочемо миру, але, якщо хочеш миру, порох треба тримати сухим.

На кожному із тут присутніх лежить колосальна відповідальність за захист країни. Я впевнений, що сьогодні у нас відбудеться фахова дискусія з цього приводу.

Прошу не коливати повітря лише переліком проблем, нам вони дуже добре відомі, а одразу пропонувати шляхи їхнього вирішення в тих умовах, які є, тими ресурсами, які є в нашому розпорядженні.

Ще раз підкреслюю, навіть тема нашого засідання – зміцнення обороноздатності, планування будівництва фортифікаційних споруд, планування рубежів оборони, перегрупування і забезпечення підвищення ефективності дій наших Збройних Сил і силових підрозділів. Все це робиться виключно для одного – ми маємо зберегти мир в державі. І ми це зробимо. Я в цьому переконаний, я в це вірю.

Хочу повідомити останню інформацію, яку я отримав від нашого головного управління розвідки - 70% військ РФ відведені за кордон. І це ще одне палке сподівання, що мирні ініціативи мають гарну перспективу. І сьогодні, завдяки нашій спільній ефективній і злагодженій роботі від нашого об’єднання всієї країни залежить, наскільки ефективним буде подальший розвиток подій.

Ми збираємося вже зараз навести порядок в організації управління військами, коли лінія фронту, оборони буде триматися бригадами, коли у батальйонів територіальної оборони буде своє завдання і не у безпосередньому зіткненні з противником, а з оборони території. Коли зведені підрозділи Міністерства внутрішніх справ будуть мати свою функцію і утримувати звільнені від окупантів міста. Коли Нацгвардія буде мати виключно свою функцію і займатися притаманними їй і тільки їй завданнями.

Я впевнений в тому, що в цьому наведенню порядку буде сприяти відновлення миру.

Не треба сьогодні розслаблятися і думати, що війна не може прийти будь-куди. Ми сьогодні маємо бути готові і донести, бо народ України сьогодні потребує чесної і відвертої розмови щодо того, в якій ситуації знаходиться країна, які сьогодні перед Україною стоять загрози, яких відповідальних кроків від політиків та високопосадовців вона потребує. І я не маю жодного сумніву - нам вдасться це організувати. Мир буде в Україні, ми все для цього зробимо. Все в Україні буде добре - я в це вірю.

Прес-служба Президента України

http://www.president.gov.ua/news/31197.html


69%, 11 голосов

19%, 3 голоса

13%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Коломойський і Порошенко.


    




          Да....
          Мда...
          Оце йшов по вулиці, а навколо люди. Народ. Шастає туди-сюди.
          І йому абсолютно по барабану, що відбувається в країні. Пофіг війна. Пофіг Потрох. Пофіг Беня. Все пофіг. Навіть і не знаю, що не пофіг.
          А судячи з новин та різних обговорень, в країні відбувається політичний тектонічний зсув. Не хочеться про нього говорити. Хочеться заховати голову у пісок. Але, кажуть що це брехня, страуси не ховають голову у пісок. Наклеп на страусів. Якби вони вміли, то давно би вже подали до суду за таку дискредитації порядної птиці.
          Мабуть і нам не треба ховати голову в пісок.
          Виглядає так, що головними гравцями в прийнятті політичних рішень в Україні є Коломойський та Порошенко.

          
          Коломойський.
          Негатив. Брудний у спілкуванні, головний рейдер України. Короче, бандит, а після того, як став Головою Дніпропетровської ОДА, ще й і корупціонер.
          Позитив. Його бізнес знаходиться в Україні. Він хоче його зберегти. Для того, щоб зберегти свій бізнес в Україні, йому треба зберегти саму Україну. Відповідно, інтереси Коломойського і України ситуативно збігаються.

          Порошенко.
          Негатив. Корупціонер, брехун, колаборант, тихий рейдер. Має бізнес в Росії. Підтримує тісні зв'язки з представником Путіна, Фірташем. Співпрацює з російським бізнесменом Григоришиним. Ці зв'язка Путін-Порошенко-Фірташ-Григоришин, активно працює проти України, захоплює головні, стратегічні об'єкти, розставляє кругом своїх людей. І хоч Порошенко має бізнес і в Україні, але його влаштує і окупація України. Не дарма він постійно спілкується з Путіним та виконує все, що Путін запропонує. Маскуючи це під мирні плани та турботу про життя українців. Ну, і з гарантіями від Путіна для себе особисто, мабуть все в порядку.Діяльність Порошенка на посаді і поза посадою Президента України абсолютно не збігаються з інтересами України.
          Позитив. Окрім катарсису України, який він може спровокувати, більше ніякого позитиву нема.

          Зараз між ними починається повномасштабна війна. З одного боку це добре. Хай павуки один одного жеруть. Але, якби не війна. З усіма, витікаючими з цього факти наслідками.
          Навскидку декілька варіантів розвитку ситуації.Звісно, ми ні на що не можемо впливати. Але, думаю вони прораховують, які варіанти будуть мати підтримку у людей.

          Варіант №1. Залишиться все, як є. Коломойський в ОДА, Порошенко на Банковій. Такий собі застій, загнивання системи. І цей гній в будь-якому разі колись прорве.

          Варіант №2. Коломойського прибирають з влади. У Порошенка все в руках. Абсолютно все. Зв'язка Путін-Порошенко-Фірташ-Григоришин починає безперешкодно втілювати в життя всі свої плани. Всі мають уяву, які це плани?

          Варіант №3. Прибирають Порошенка. з влади. Не будемо тут технологію обговорювати, їх багато. Щоб зберегти легітимність не так собі, як Україні, Коломойському треба буде проводити вибори Президента України. Напевно, він буде балотуватися в Президенти. І знов, головним конкурентом цьому олігарху та бандиту буде Юлія Тимошенко. Невже і третій раз знайдуться такі хворі на голову, що знов кинуть країну у вир вже державного бандитизму, шматування країни та її повного занепаду і знищення, проголосувавши за Беню? Оце написав, і самому стало страшно, а раптом...?

          Я, за третій варіант.
          А ви?