Неймовірна історія про стосунки людини і крокодила...

У 1991 році костаріканець Гільберта Седд виявив на березі річки вмираючого крокодила, підстреленого в ліве око. Він відвіз його в човні і виходжував протягом шести місяців у себе вдома, де не тільки годував і давав ліки, але і обіймав рептилію, яку назвав Почо. Коли Почо одужав, Гільберт вивіз його до річки, але той повернувся за ним в будинок і став жити в ставку неподалік. Вони стали кожен день плавати разом, грати і обніматися, а пізніше Гільберта став влаштовувати покази для туристів. У 2011 році Почо помер від старості.
Вчені вважають цей випадок унікальним, і попереджають, що ручних крокодилів не буває! Незважаючи на їх кмітливість, навіть самий «приручений», на Ваш погляд крокодил, потенційно небезпечний.

[ Читати далі ]

http://ic.pics.livejournal.com/sergey_repiov/3689763/169791/169791_900.jpg

Травний сік крокодилів містять стільки соляної кислоти, що він може розчинити залізні наконечники списів і сталеві гаки, які крокодил проковтнув

Клітка смерті в Австралії - розвага для відважних, що гарантує викид величезної дози адреналіну. Купання в одному басейні з величезним крокодилом - це щось! Втім, незважаючи на всю небезпеку і ризик, атракціон є безпечним для людини. Товщина стінок клітки дорівнює 4 см - яким би потужним і великим не був крокодил, він не зможе пробити товстий шар скла.

Украдено на просторах.
...именно тот момент, когда очко способно перекусывать лом.






...охх))

Найбільшим з усіх крокодилів, коли або мешкають на планеті Земля, Книгою Гінесса був визнаний нині вимерлий Sarcosuchus imperator, що жив 110 мільйонів років тому.

Посвящается любителям игры "Крокодил" и всем желающим стать таким любителем!  

Присоединиться к событию

А вы когда-нибудь видели, как крокодил зовёт на помощь?

 


В конце мая самый большой в мире крокодил по кличке Кассиус Клей отметил 110-й день рождения. Подарком стал огромный 20-килограммовый торт из цыплят. В 2011 году один из самых знаменитых жителей севера Австралии был включен в Книгу рекордов Гиннесса как самая крупная рептилия, содержащаяся в неволе. [ Читать дальше ]

Как там у классика - "Он с Тотошей и Кокошей по аллее проходил". Вот и у меня сегодня тоже все как-то мимо и мимо. И не проходит.

Совершенно отрешенное состояние. В моменты, когда скорее жив, занимался пылесосом и прочей бытовухой с переменным успехом. Потом перекрутил блины на гантелях, чуть уменьшил вес в связи недавними траблами. И неожиданно выяснилось, что это и есть мой любимый. Легко и на вытянутую руку и для большинства упражнений. Короче, идет подбор дозы. Но если дозу железа подобрать правильно удалось - дюжина кило на одну руку, то вот с таблетками пока затык. Миллиграммы мне не даются. Долбит неожиданно и непредсказуемо. А в коротких паузах вполне себе могу и пошалить с гантелями или отжиманиями.

А потом совершенно неожиданно начать снова талантливо изображать трупа. Зато не скушно.

Жизнь идет своим чередом, день сменяется неделей, месяцем, годом. Привыкаешь к новому лицу, новому телу. К новому образу жизни. Пылесос становится подвигом, а гантели - развлечением.

Часто стал бредить. Сегодня приснился себе в виде зеленого трехколесного крокодила, который вступил в неравный спор с ГАИшниками. В этом сне крокодил был одновременно еще популярным блогером.

Мне, когда очухался, понравилось то, что крокодил был все-таки зеленым. Это хороший симптом - значит шизофрении у меня нет. Мог бы ведь и розовым быть. Или, не дай Бог, голубым....

А так просто розовый зеленый, трёхколесный и с красивыми губами. Он желает всем спокойной ночи. А еще поздравляет моего институтского друга Игоря с Днем Рождения.