24 грудня секретар Ростовського відділення «Російського Соціал-Консервативного Союзу» партії «Єдина Росія» Антон Брєдіхін зробив гучну заяву. На його думку, після вступу України до Митного Союзу до Сибіру необхідно переселити 7 млн. українців для встановлення «демографічної стіни проти китайського напливу». МЗС України повідомив, що не збирається надавати значення заяві «декого Брєдіхіна». Дарма. Адже використання заяв жириновських, корнілових, брєдіхіних тощо є улюбленим інструментом інформаційної політики Кремля і нерідко їх безумні ідеї трансформуються в офіційну політику РФ. 

Проблема, однак, не в заявах чи планах, а у стратегії. Корінне населення Росії невпинно скорочується. Наплив мігрантів наростає. Уже сьогодні понад 20% населення РФ – мусульмани. У Москві слов’яни разом складають 48%. Керівництво РФ не має бажання встановлювати візовий режим із Середньою Азією і Закавказзям, адже це призведе до виходу цих регіонів з російської імперської орбіти. Не має бажання стимулювати народжуваність у корінного населення, адже саме воно здебільшого є носієм опозиційних настроїв. Логіка Путіна – це логіка менеджера великої корпорації. Йому необхідно розмити частку мажоритарного акціонера – росіян, додавши туди через еміграцію або територіальну експансію якомога більше інших. Тоді, використовуючи ментальні відмінності між народами і нездатність домовлятися, він увіковічить своє панування.

Україна і Білорусь є критично важливими для Росії з демографічної точки зору. Маючи в сумі 55 млн. слов’янського православного населення, вони можуть, в разі приєднання до РФ, на декілька десятиліть відтягнути її перетворення на ісламську країну. Але чи потрібно нам, українцям, рятувати російський «Титанік» ціною власної загибелі? Переконаний, що ні. Зберігши власну державність, Київ зможе взяти на себе роль лідера православного світу, коли Москва з об’єктивних причин його остаточно втратить.

Втім, залишати братній народ зовсім без підтримки не варто.  Якщо не 7, то півтора мільйона можемо виділити. Йдеться про найбільш палких прихильників Митного Союзу - 1,4  млн. членів ПР та 111 тис. членів КПУ. Переконаний, що українська промисловість навіть забезпечить переселенців товарняками, а в головному вагоні поставлять золотий унітаз – спеціально для Лідера.

Сьогодні я отримав повістку про виклик до слідчого відділу Хмельницького МВ УМВС України, на 24.04.2013 року на 9-00 годину, за  те що 19 квітня 2013 року проводив політичну акцію в м. Хмельницькому.

https://www.youtube.com/watch?v=ewTDiQoN-kA

Сьогодні голова Хмельницької міської організації Народного Руху України отримав повістку про виклик до слідчого відділу Хмельницького МВ УМВС України, на 24.04.2013 року на 9-00 годину, за  те що 19 квітня 2013 року проводив політичну акцію в м. Хмельницькому.

https://www.youtube.com/watch?v=ewTDiQoN-kA

Є пропозиція для влади: вмонтувати в бруківку Майдану спеціальні анкерні конструкції, для того щоб можна було встановлювати намети, не пошкоджуючи граніт ;)

2007 рік. Майдан. Партія Регіонів в опозиції

2010 рік. Майдан. Партія Регіонів при владі

Знайдіть 10 відмінностей...

ЗИ.  http://community.livejournal.com/journalism_ua/1352421.html

Просто хочу знати, хто в якій мірі компенсував киянам збитки, пов'язані з відновленням газону в Маріїнському парку та плитки на Майдані? Це трапилось зовсім недавно, у 2007. (На фото видні масивні металеві штирі, які стирчать прямо із плитки.)Якщо збитки в результаті встановлення наметових містечок 2007 р. склали 2,994 млн. грн., як повідомляє сайт Київської міської влади, хто з організаторів був заарештований?

Із новим законопроектом від парламентської більшості про вибори народних депутатів почалася маніпуляція. Над ним працювала робоча група, створена указом президента. Вивчалися виборчі системи різних країн. Законопроект передбачав пропорційно-мажоритарну систему, коли 225 депутатів обираються за партійним списками і 225 — по мажоритарних округах. Венеціанська комісія зауважила, що ця система вже в Україні була апробована на виборах 1998 та 2002 років. Вона дозволила робити великі маніпуляції і фальсифікації під час голосування. Повторювати це було б нерозумно. На парламентські слухання представили зовсім не той текст, який вивчала Венеціанська комісія. Це визнала навіть радник президента Марина Ставнійчук. Тобто, іде шулерство і маніпуляція виборчою системою.

Влада розуміє, що за пропорційної системи вона не зможе отримати більшість у парламенті. Тому за рахунок мажоритарних округів хоче вирішити цю проблему. 2002 року провладний блок "За ЄДУ" програв "Нашій Україні". Але за рахунок мажоритарщиків, яких перекупили, залякали, загнали в більшість, президент мав контроль над Верховною Радою.

Мажоритарка створює великі можливості для адмінресурсу — можна натиснути на бюджетників, муніципальних працівників і провести вигідного кандидата. До того ж ця система не враховує волевиявлення значної частини виборців. Скажімо, якщо в окрузі 15-20 кандидатів, то переможець може набрати всього 10 відсотків голосів. При цьому голоси 90 відсотків виборців "згоряють". При цьому у парламенті буде багато відносно незалежних депутатів, які можуть вільно переходити з одного табору до іншого. Це не структурує Верховну Раду.

Більшість експертів схиляється до того, що для України найкращою є пропорційна система з відкритими регіональними списками. Така система існує у більшості країн Європи. Вона мінімізує можливості для адміністративного тиску і фальсифікацій, якщо правильно виписати усі правила процедури голосування і підрахунку голосів. Нещодавно за нею успішно провели парламентські вибори у сусідній Польщі.

Гадаю, що влада все одно протискуватиме законопроект "регіонала" Олександра Єфремова. Чи підпише цей закон президент — питання, адже він суперечить Конституції. Наприклад, положення про те, що кожен кандидат може балотуватися і за партійним списком, і по округу. Тобто, цей документ виписаний під інтереси однієї політичної сили — Партії регіонів. Продавлювання такого виборчого законодавства породжує серйозну проблему — недовіру до парламенту, який буде обраний за такою системою. Тому потрібний широкий суспільний діалог по виборчому законопроекту. Поки що чуємо монолог однієї партії, яка заплющила вуха і нікого не хоче слухати.