хочу сюди!
 

Наташа

49 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 44-53 років

Замітки з міткою «партія регіонів»

Відео ПР про те, як "мова" пагубно впливає на кримських дітей

В Криму по місцевому телеканалу партія регіонів активно крутить відеоролик, в якому протиставляють російську та українську. Зміст простий, як двері - жінка з дитиною вдома розмовляє російською, в садку цій дитині "нав'язують" мову. Саме мова своїми вкрапленнями у великий та могучий язиг завдає шкоди дитині та їй розвитку, яка, нібито, ніколи не стане розумною і не навчиться розмовляти грамотно, по руССкі. Вони до сих пір хочуть балакати на "родном языке". Дивіться самі:



Хто є вовк в овечій шкурі

Результати голосувань за вкрай необхідні закони показують хто є хто в українській політиці.Результати голосування показують хто є захисником України та її народу, а хто є зрадником і ворогом. Тож на виборах 2014 року зробіть правильний вибір. Згадайте, хто голосував за те, щоб ви були захищені і вільні. 


Подарок от Ахметова. Крымским «регионалам» настал полный «ЕЦ»?



О кулуарном сотрудничестве Ахметова и Ющенко не писал разве ленивый. Однако, в Интернете все чаще начинает появляться информация более угрожающего характера: о фактическом начале внутрипартийного раскола в Партии регионов.

В часности, упоминается о том, что якобы Ахметов в Крыму уже начал начал откровенно «сливать» Януковича. Якобы Ринат Леонидович "дал команду своим людям (именно команда Рината играет первую скрипку в регионе) готовиться к выборам и работать на интересы ЕЦ и Виктора Ющенко".

Об этом, в частности, пишет From-UA в своей статье "Ахметов «сливает» Партию регионов". Впрочем, читайте сами:

"С началом кризиса, инспирированного с Банковой, Партия регионов получила шанс вернуться во власть. Но «регионалы» ввязались в сложную борьбу в непростые для партии времена. Ведь переговоры по поводу нового большинства с участием ПР могут не только не сплотить различные группы влияния внутри партии, а наоборот ускорить процесс ее развала. В недавнем прошлом главный финансист партии Ринат Ахметов уже начал собственную игру, и Виктор Янукович занимает все меньше места в его планах. Подтверждением может служить информация из родного для бело-голубых региона - Донецкой области. Там уже сейчас серьезно аукнулся внутрипартийный конфликт по поводу возможного создания коалиции с БЮТ. «Рупор Ахметова» председатель облсовета Анатолий Близнюк резко раскритиковал Кабмин, а «голос Януковича» мэр Донецка Александр Лукьянченко отказался исполнять Указ Президента о ликвидации памятников тоталитаризма. Таким вот образом первые пытаются рассорить Януковича с Тимошенко, вторые же ставят целью вбить клин между Ющенко и Ахметовым.

«Точно так же единственным шансом Виктора Федоровича сохранить свое лидерство в партии остается заключение коалиционного соглашения с БЮТ. Все остальные пути у враждующих сторон, похоже, отрезаны окончательно. Соответственно, нет иных вариантов и у «регионалов» на местах, кроме как пойти стенка на стенку», - пишет авторитетный еженедельник «Комментарии».

Более того, новости из регионов свидетельствуют о том, что Ахметов уже начал откровенно «сливать» партийные ячейки под пропрезидентский проект «Единый Центр». Характерным примером тому может служить Крым, где вовсю заправляют люди миллиардера.

Предыстория конфликта. Внутренние разногласия у «регионалов» родились не сегодня. Все началось еще с 2004 года, когда лидер Виктор Янукович потерпел досадное поражение на президентских выборах. Конечно же, в планы Рината Ахметова это, мягко говоря, не входило. Впрочем, конфликт между «идеологическим крылом» Януковича и «финансовым крылом» Ахметова поначалу носил латентный характер, плюс еще и избиратели пребывали в шоке от событий 2004 года. Однако не без помощи политтехнологических разработок американских советников Ахметова и напряженных отношений в рядах помаранчевых оппонентов, ПР удалось не только удержаться на плаву, но и сделать Януковича премьером. Пиком влияния регионалов можно считать 2006 год. Но, потеряв власть или же отдав ее, если учитывать позицию Ахметова (именно его называют тем, кто, получив личные гарантии от Ющенко, «дал добро» на перевыборы в 2007-м), ПР заметно начала терять электоральные позиции, особенно на юго-востоке страны. Даже штатный политолог бело-голубых Андрей Ермолаев, основываясь на социологических исследованиях своего Центра, в августе прошлого года отмечал, что «у Партии регионов возникли проблемы снижения доверия в Харьковской области, в Крыму, в Днепропетровской области».

Со временем дела у регионалов пошли еще хуже. Точкой самого низкого падения популярности стал период после выборов 2007 года. Пообещав с помощью референдума быстро решить вопрос языка, сделав русский вторым государственным, лидеры партии, едва закончились выборы, забрали свои слова обратно. В октябре того же года лидер крымского отделения ПР Василий Киселев заявил, что «всем политическим силам нужно остановиться и отойти назад. Мы не должны выдвигать те требования, которые возбуждают западную часть населения Украины, а западники, в свою очередь, не должны выдвигать требования, которые возмущают жителей юго-востока». Как говорится, регионалы настоящие хозяева своего слова: захотел - пообещал, передумал - забрал. А коллега Киселева - нардеп Юрий Болдырев вообще поразил своей откровенностью. Он признал, что идея референдума по языку и НАТО была... предложена штабом «бело-синих» после того, как стало очевидно, что регионалы теряют поддержку голосов избирателей. В придачу ко всему, «бело-голубые» в конечном результате проиграли борьбу за власть Тимошенко и ушли в оппозицию.

Избиратели ПР в такой ситуации повели себя вполне естественно - рейтинги партии и лично Виктора Федоровича начали стремительно падать. Вполне логично, что главный удар пришелся на юго-восток. Так, в 2007 году на парламентских выборах в Крыму за «регионы» отдали свои голоса 60,98% избирателей. Теперь же, по данным известной социологической компании «Юкрейниан социолоджи сервис» (цифры других котирующихся на рынке социологических служб существенно не отличаются), уже в январе 2008-го на Донбассе и в Крыму готовы были поддержать ПР - 46,1%, в сентябре и вовсе 40,4%! Что касается президентского рейтинга Януковича, то и здесь картина на Донбассе и в Крыму довольно безрадостна. Бывшего премьер-министра в сентябре 2008 года готовы были поддержать только 39,2% опрошенных. Напомним, что в так называемом третьем туре выборов президента-2004 Янукович набрал в Донецкой и Луганской областях свыше 90%, а в Крыму - 81,26%.

Крымские «регионалы» променяли Януковича на Ющенко. Анализируя рейтинги, мы не зря делали акцент на Крымском полуострове. Ведь именно здесь люди наиболее чувствительны к языковому вопросу, соответственно, сильнее других разочаровались в нерешительности регионалов. Но есть еще один очень примечательный фактор, который заставляет пристальней присмотреться именно к АРК, а именно речь идет все о том же расколе в рядах регионалах, который, похоже, начался именно в этом регионе. Тенденция того, что оказалась ПР на грани раскола, четко проявилась в момент, когда многолетнюю соратницу Рината Ахметова Раису Богатыреву лидер ПР Виктор Янукович буквально «выпер» из партии. В ответ группа миллиардера прошлась по соратникам Януковича. Больше всех досталось Дмитрию Табачнику, которого друг Ахметова Борис Колесников потребовал лишить партбилета.

Ринат Ахметов, все больше ориентирующийся на Виктора Ющенко, начал откровенно «сливать» Януковича. Именно позиция миллиардера, согласованная с Банковой, не дает продвинуться переговорам ПР и БЮТ о создании коалиции. Ахметов уже откровенно начал играть на досрочные выборы, где рассчитывает выгодно разложить яйца в разные корзины. Очевидно, больше всего «золотых яиц» достанется проекту Балоги «Единый Центр» (ЕЦ). Это, как подтверждают авторитетные источники, как раз и происходит в Крыму. Ринат Ахметов дал команду своим людям (именно команда Рината играет первую скрипку в регионе) готовиться к выборам и работать на интересы ЕЦ и Виктора Ющенко! Это событие стало сенсацией в политических кругах полуострова, его сейчас активно обсуждают в кулуарах Совмина и местного парламента. Главным исполнителем называют тандем главы Совмина Анатолия Гриценко и депутата-регионала Александра Мельника. Премьера автономии и депутата ВР АРК объединяет много общего - они главная опора Ахметова...

Отметим, что оба политика шли на сближение с Ющенко в ногу со своим патроном. Еще в 2006 году, тогда еще спикер парламента и главный кандидат на должность премьер-министра АРК, четко заявил о своих симпатиях. Он безапелляционно подчеркнул, что местные регионалы... разделяют программу Ющенко «Десять шагов навстречу людям». А тему оппозиционности Крыма к центру он назвал надуманной. Такая позиция, конечно же, не прошла мимо внимания Президента. Интересная деталь: сразу после избрания главой Совмина Анатолия Павловича Гриценко на глазах у местных журналистов, со словами «звонил Ахметов», поздравил Александр Мельник, передав Гриценко трубочку. При таком обилии фактов не сложно предположить, что все дела против Анатолия Гриценко, в том числе и недавнее по подозрению в избиении понятого, «спустят на тормоза», как это, в свое время, сделали и по Александру Мельнику...

Медвежья услуга. Вот такая гоп-компания призвана помогать «лидеру Майдана» Ющенко в Крыму. Теперь-то Александр Мельник получит возможность использовать запись якобы его разговора с Львом Миримским (экс-нардеп, один из лидеров партии «Союз»). Пленка с голосами, очень похожими на обоих персонажей, гуляла по Интернету в конце 2004 года. На ней «голос Мельника» уверял Миримского, что Ющенко «траванули серьезно», в то время как его собеседник иронически утверждал, что кандидат в Президенты сам отравился. Теперь в покушение на Ющенко не верят даже многие его соратники, так что Виктору Андреевичу наверняка было бы приятно услышать слова поддержки.

Кстати, на этой же пленке «голос Мельника» утверждает, что в случае победы на выборах (разговор якобы имел место 31 октября 2004 г.) Януковича именно Гриценко и сам Мельник являются главными кандидатами на пост премьер-министра АРК. Тогда в это верилось с трудом, ведь были более весомые фигуры. Но своего тандем достиг, несмотря на то, что победил Ющенко. Благо, их патрон Ахметов вовремя переориентировался. Что до интересов родной партии, то Гриценко и Мельнику, как стало понятно, помаранчевый Ющенко гораздо ближе, чем бело-синий Янукович. К сожалению Виктора Федоровича, личный... имидж крымских ординарцев Ахметова в свое время понизил рейтинг ПР в Крыму. Теперь же Гриценко и Мельник трудятся на понижение на полуострове рейтингов Ющенко и Балоги.

На фоне глубокого раздрая в ПР неудивительно, что этим пользуются их политические противники. Так, ввиду того, что позиция Юлии Тимошенко стала менее радикальной и она открыто ищет пути сближения с Россией, получая одобрение со стороны Владимира Путина, электорат «бело-голубых» активно перетекает к БЮТ и пророссийским силам вроде Наталии Витренко и Василия Волги. В Крыму и на Донбассе за нынешнего премьера уже готовы проголосовать порядка 10-15% и показатели постоянно растут. Единственным политиком, который отбирает «бело-голубых» избирателей, является Тимошенко, на Западе и в Центре она на 15-30% опережает Януковича, а ее президентский рейтинг в Донбассе и на Юге постоянно растет, констатируют социологи.

Вот так, помогая Ющенко, Ахметов и Ко значительно способствуют Тимошенко. Впрочем, это «рок» многих людей, решивших поддержать Президента".

* * *

Комментарий для «Фразы»

Владимир Сивкович, народный депутат, фракция Партии регионов: "Это ерунда какая-то. Ничего подобного быть не может. В Партии регионов никаких таких процессов не происходит".

Комментарии с блогов и форумов:

varjag_2007: "Бандитам тюрьмы, бандитам тюрьмы" Ахметов при юще в 2 раза увеличил свое состояние (другие олигархи только в полтора). Так что они, умиротворяя мелочевкой на батурин и мистецький Арсенал, пылинки с него сдувать будут, пока есть еще что с Украины выжимать. А идеология ОУН об "ініціятивній меншості" и "неусвідомленій більшості" для них как раз в самый раз подходит"

vokintrop: "Жесткое заявление одного из лидеров Партии Регионов Бориса Колесникова относительно необходимости исключения из партии бывшего вице-премьера и главы президентской администрации Дмитрия Табачника продемонстрировало, что на украинской политической сцене, помимо официально оформленных блоков и объединений, есть еще и неформальные группы предпринимателей по интересам. Одну из них, не таясь, представляет Борис Колесников – это «бизнесмены юго-востока». Еще одним ведущим представителем этой группировки является Ринат Ахметов – судя по словам того же Колесникова. И если вспомнить, что гневная реакция Колесникова связана с исключением из партии секретаря Совета по национальной безопасности и обороне Раисы Богатыревой, то можно сделать еще один простой вывод – в нынешнем украинском противостоянии бизнесмены юго-востока поддерживают президента Виктора Ющенко"

a_gru: "Не мог бы мне кто-нибудь из украинских френдов объяснить, почему никем не рассматривается вариант коалиции "НУ-Регионы"? Это что, совсем невозможно? А по-моему, так вполне. Достаточно всего двум людям - Ахметову и Ющенко - договориться. На взаимовыгодных, разумеется, условиях"

Подготовил Николай Неизвестный, «Фраза»

Погані дороги - запорука економічного добробуту країни!

Ось ми завжди тільки жаліємося. Кричимо на кожному шляху, що жити нестерпно. Сумнозвісне покращення також згадуємо, але слона поруч не помічаємо. Саме так, покращення вже кілька років поруч з нами, а з блакитними воно дуже швидко наближається. Про що це я? А про дороги! Чим гірший стан наших доріг - тим ближча Україна до економічного процвітання. Звучить недолуго, але давайте розкладемо все по полицях.

Створення робочих місць. Погані дороги потребують регулярного обслуговування. А хто їх обслуговує? Правильно, люди!. І ці люди працюють, отримують гроші, годують свої сім"ї. Гроші витрачають на товари та послуги, частина з них надходить державі у вигляді податків. Ось так і зростає внутрішня казна України. Тут логіка проста: хороші дороги => менше робітників => більше безробіття => менше грошей надходить до держбюджету => тотальна криза і високий рівень смертності. Тому скажімо ПР «дякую!» за розбиті шляхи, продовжуйте в тому ж дусі!

Розвиток великого бізнесу. Для латання автошляхів, окрім людей, потрібні ще сировина й устаткування. Компанії-підрядники отримують величезні замовлення на виготовлення бітуму, щебеню, асфальту тощо. І обіг коштів у цих компаніях йде на мільярди. Неважко тут підрахувати, скільки отримає держава прибутку у вигляді ПДВ. Взагалі, ПДВ — найзначніший за обсягом з усіх податків, які нараховуються в Державний бюджет (39,7% від загальних доходів держбюджету за 2008 рік, 35,7% у 2007 році). Це найбільше за обсягом джерело доходів держави, і якби не ПР та їх дороги, скільки б грошей не дійшло у бюджет? Тоді криза торкнулася б кожного. Отож, скажімо дружно ПР дякую!

Розвиток малого бізнесу. Поганим дорогам дуже раді підприємці малого бізнесу, особливо ті, котрі працюють у сфері ремонту автомобілей, торгівлі автодеталями, продажу палива і тому подібне. Тільки уявіть, що робили б працівники шиномонтажу? Сиділи б, і у стелю плювали. Скільки б їх збанкрутувало? Можливо були б самогубства, бо не всі можуть адекватно пережити крах та грошові ями... Те саме стосується і тих, хто займається продажом автодеталей. А заправки? Чим більше ям на дорогах, тим більша витрата палива. І якщо продовжити логічний ланцюжок, то отримаємо: збільшення витрат автомобілістів => збільшення прибутку заправок => збільшення виплати ПДВ => збільшення економічної стабільності. Комусь стане жаль водіїв, але у них насправді все в шоколаді - якщо є гроші на дорогі автівки, то і на бензин є. Вони ж знали, на що йдуть, купуючи авто. Славімо ПР та їх внесок в руйнування доріг!

Зменшення витрат з держбюджету. Для прокладання абсолютно нових доріг потребується дуже велика кількість грошей. Така кількість, що витративши їх, влада залишила б з носом пенсіонерів, інвалідів, дітей, молодих матерів. Усі помирали б від голоду та злиднях, зате їздили б на рівних дорогах. Чи може Партія, яка чує кожного Громадянина України і піклується про всіх, таке допустити? Ні в якому разі! На латання доріг йде грошей значно менше, ніж на їх нове будування, тому для людей більше залишається. І хто б що не казав, так і має виглядати турбота Провідної Партії про свій народ!

Підвищення безпеки. Якби ми йшли б шляхом "загнівающєго запада", то по нашим вулицям автівки просто б літали, збивали невинних бабусь, дітей... А Партія завжди дбає про нашу безпеку! Насправді тільки ями на дорогах змушують автомобілістів гальмувати, рухатись повільно. Навіть величезні штрафи на них так не діяли б. Наша безпека - це найголовніше разом з економічним добробутом для нашої Партії. Хто тепер наважиться сказати, що Вони про нас не думають? Інші - ні, ПР - так!

Як ми бачимо, ями, котрі знаходяться на дорогах за підтримки ПР, є важливою бюджетоутворуючою одиницею. А попередники хотіли знищити цю галузь. І не важко зрозуміти, що повне знищення автошляхів виведе нашу країну у двадцятку найбагатших, як це і обіцяв наш Цар і Бог. Головне, щоб це зрозумів і народ. І на виборах проголосував правильно, заради нашого майбутнього, зарадинаших наших дітей!

P.S. Тепер, думаю, вам зрозуміла суть цієї картинки:
u7men35sf0n2

Клятва виборця

Це, мабуть, перший вірш, котрий я взагалі написав. Музою тут виступила палатка ПР на 95 кварталі в Кривому Розі. Критикуйте, до критики прислуховуюсь :)
Клятва виборця

Партія Брехіонів...

Цікава стаття від братів Капранових.

Коли життя бере за горло, коли депресія не відпускає, коли світ втрачає барви і песимізм стає незборимим, ми відкриваємо передвиборчу програму Януковича "Україна для людей". Бо нічого смішнішого в житті не читали. Спробуйте й ви. Особливо ті сторінки, де йдеться про 500 нових футбольних полів, 50 катків та 50 басейнів на рік.

А як вам таке: "Вчитель, лікар, працівник культури, військовослужбовець, міліціонер одержать ключі від квартир при підписанні трудового контракту на 20 років"? А ще нижче - "Одержання житла молодими офіцерами протягом першого року служби" - як же тоді обіцяні раніше ключі при підписанні контракту?? Ян Таксюр разом з Петросяном від заздрощів просто-таки посивіли. А може, саме вони і є правдивими авторами тексту? Дуже піднімає настрій також порівняння обіцянок Януковича із реальними ініціативами нової влади - наприклад пункт про "відкриті виборчі списки". Не кажучи вже про "ліквідацію депутатських пільг" та "виборність суддів". Реформуючи школу, міністерство торгівлі освітою проігнорувало обіцянку боса: "Вступ до ВНЗ за шкільним атестатом для випускників шкіл до 2009 року". А зменшення держзамовлення до ВНЗ, оголошене нещодавно, чітко ілюструє пункт "Доступна і якісна освіта". Зазирніть до бюджету - чи побачите там обіцяне "фінансування медицини не менше 10% ВВП"? Звісно, коли доходиш до "мінімальної пенсії на 20% вищої за прожитковий мінімум", сміх сам собою уривається. Особливо на тлі запланованого підвищення пенсійного віку. Проте, насправді, все залежить від рівня цього самого прожиткового мінімуму, точніше від того, хто і як його рахує. До речі, ви буваєте у магазинах та на базарі? Ви платите за квартиру, за газ? Ну і як це кореспондується з офіційними даними про інфляцію в Україні? А з оголошенням влади, що ціни на продукти харчування та безалкогольні напої у серпні знизилися на 0,1%? Сміх не вщухає. Звісно, програма писалася на 5 (а дехто каже, що й на 10!!!) років, так що час іще є. А п'ять років сміху - це "Здорові люди - впевнене майбутнє", дивись відповідний пункт програми. Ну, гаразд, посміялися, і досить. Тепер давайте про серйозне. Про першопричини наших теперішніх веселощів. Про те, як все починалося. Десять років тому партія Регіонів, виринувши буквально нізвідки, впевнено відтерла від влади комуно-соціалістичну публіку: симоненківців, медведчуківців, морозівців та вітренківців. Чи не дивно, що партія олігархів, бізнесменів та чиновників заввиграшки "привласнила" весь лівий електорат? Люди, які періодично б'ють себе в груди, називаючись "пролетаріатом" та "робочою кісточкою", сьогодні всі, як один, голосують за "буржуїв-кровопивць" і не натішаться з результатів свого вибору.  Ви щось розумієте? Ми - ні. А значить, треба розібратися. Чим же так схожі регіони з комуністами, що електорат легко поміняв одних на інших? Що ж саме взяли регіонали у "щасливому минулому" щоб забезпечити собі "світле майбутнє"? Теорію Маркса пропонуємо одразу відкинути. По-перше, комсомольці-олігархи нею не володіють, по-друге, вона їм за великим рахунком протипоказана.  Ну а без Маркса що залишається від комунізму?  Перш за все - боротьба. Комуністи завжди боролися, перемагали, йшли в атаку і т.д. Це - дуже цінна теза. Вона дозволяє сприймати "голод і холод" не як побутові негаразди, за які владу треба було б відвести у лісочок, а як елемент боротьби за справедливість.  Виховані комсомолом регіонали з легкістю перейняли цю ефективну методику. Ну то й що, що десятикласники вчаться без підручників - зате Бандера не буде Героєм України. Ми перемогли! Хто це "ми", і що "нам" зробив Степан Бандера - справа десята. Головне - перемога. Тому зараз знову вигадуються вороги, супротивники, на всі заставки використовуються заяложені радянські штампи типу "руки Вашингтона", "кривавого націоналізму" тощо. На образ ворога все придасться. З чарівною легкістю виправдовуються і будь-які, навіть найбезчесніші, методи боротьби. Ну то й що, що фальсифікували голосування у "Великих українцях", зате втерли носа галичанам! Не кажучи вже про виборчі підтасовки та порушення, які потрібні саме для того, щоб не допустити до влади клятих ворогів. Ну і друга, найцінніша комуністична методологія - тотальна брехня. Один з провідних ідеологів соціалізму Адольф Гітлер сказав "Широкі маси швидше стають жертвами великої брехні, ніж маленької". Потім цю фразу неодноразово повторював Йозеф Ґеббельс, і до нас вона дійшла вже у вигляді його "крилатого вислову": "Чим більша брехня, тим швидше у неї повірять". Треба зауважити, що цей принцип вигаданий не Гітлером - іще до того, як Жовтневий переворот стали називати Жовтневою революцією, комісари та чекісти використовували брехню як дуже ефективну зброю.  Зокрема, одним з найрозповсюдженіших різновидів брехні було приписування ворогам тих злочинів, що їх робили самі комуністи - масових розстрілів, пограбування селян та буржуазії, насильства та терору. Та й пізніше метод не зняли з озброєння. Згадайте звірства, що чинили загони НКВД, перевдягнуті на бійців УПА. Звісно, порівняно з цим, напад на фестиваль "Гайдамака" виглядає дрібницею, але, попри різницю у масштабах, методологія залишається тою ж таки - оголошення, що "унтер-офіцерська вдова сама себе висікла", а "гайдамаки" самі на себе напали. Ну а заяви про "порушення прав російськомовних", які тою ж таки російською мовою, без жодного українського перекладу і навіть без субтитрів оголошують депутати на Першому Національному, державному телеканалі? Для порівняння - у сусідній Росії, де порушення мовних прав немає, законом заборонено використання в ефірі будь-яких мов без перекладу державною. Не варто й літер витрачати, щоб довести повну перевагу російськомовного інформаційного простору в Україні - навіть якщо до "україномовних" зарахувати ті передачі, де ведучий говорить кілька ритуальних фраз державною на початку та в кінці.  Очевидність брехні про мовні утиски в Україні грає на руку послідовникам Гітлера-Ґеббельса, а нахабство замінює будь-які аргументи. Подивіться на економіку. Податковий терор називають зниженням податкового тиску, а відверте здирництво - боротьбою з рейдерством. Але у велику брехню легше вірять. І коли підвищення пенсійного віку назвати "турботою про пенсіонерів", масам просто немає куди дітися. Вони вірять. Так само, як і в утиски російськомовних та у міфічне зниження рівня інфляції, про яке оголошує Держкомстат. Ну і нарешті про головне. Політреформу. У якого Сірка треба позичати очі, щоб після п'ятирічного публічного захисту цього потворного дітища Медведчука-Ющенка взяти всі ходи назад? Навіть Олена Лукаш не витримала - уся країна з подивом побачила, що цій записній юристці може бути соромно перед об'єктивами телекамер. Ти диви - 2004-го захищала виборчій безпредєл, і нічого, а тут: "Дякую за увагу", і навтьоки. Усі спроби пояснити справжні причини маніпуляцій з Конституцією не витримують критики.  Повноважень Януковичу не вистачало? Зі слухняною коаліцією та Кабміном?  Готові посперечатися - якщо Янукович прийняв би рішення про відставку Азарова, той власноруч вибивав би з депутатів позитивне голосування з цього питання.  Так само непереконливо звучать аргументи про те, що депутати будуть тепер дешевшими - де це бачено, шановні - усе дорожчає, а депутати дешевшають? Або ж про намагання прикрити незаконне рішення КС по коаліції - як його прикриєш, коли з-під фігового листка все одно стирчить головний аргумент влади? Усе це вигадки. Справжньою ж метою відміни політреформи був державний іспит для членів партії регіонів. Для кожного її спікера та рядового багнета. Іспит на вірність та відданість. Процедура іспиту проста. Треба вийти і публічно - перед усім світом, перед своїми друзями, рідними, батьками і дітьми, собою самим визнати таке: "Я, ім'ярек, є останнім покидьком. Моє слово нічого не важить. Я називатиму чорне білим а біле - чорним, якщо накажуть згори, бо не маю ані честі ані совісті". От що насправді збурило українців у відміні політреформи. Не нюанси політичного устрою 1996 чи 2004-го, а саме цей масовий та відкритий парад негідників. Тепер керівництво партії Регіонів може бути спокійним за своїх членів. Вони публічно попрощалися зі своєю людською гідністю, і шляху назад у світ порядних людей їм немає. Подібні випробування влаштовував свого часу соратникам товариш Сталін. Щоправда, погані оцінки тоді записували у вироках, а відмінникам дуже скоро влаштовували нові іспити. Вивчаючи свого часу в інституті історію КПРС, ми не встигали дивуватися поворотам сюжету. Боротьба з правим ухилом від курсу партії, потім - з лівим, потім - з право-лівацьким. Необхідність писати доноси на соратників, зраджувати, друзів, відмовлятися від рідних...  Погодьтеся, що порядній людині пройти цю смугу перепон було неможливо. Тому на посадах залишилися ті, у кого місце честі і совісті посідала відданість партії і особисто її Вождю. Роки кривавих тренувань і смертельних іспитів народили і загартували унікальне політичне формування - партію професійних брехунів. Пам'ятаєте "1984" Орвела? Він дуже прозоро описав методу формування комуністичного світогляду. Цікаво, що Орвел ніколи не жив у Союзі. Але йому полегшило роботу те, що всі комуністи-соціалісти світу, не змовляючись, використовували однакові технології - Сталін, Гітлер, Мао, Кім Ір Сен, Фідель Кастро... І саме тому, позичивши у комуністів дві основні складові їхньої методи, а саме - постійну боротьбу з ворогами та тотальну брехню - ідеологи нового українського капіталізму не помилилися. Вдячні пострадянські виборці віддали їм свої голоси, з легкістю помінявши червоні прапори на синьо-білі. Звісно, таке коротке ситуативне дослідження не може претендувати на вичерпність - науковцям варто вивчити цей феномен докладніше і знайти нові нюанси. Проте для розуміння політичних процесів в Україні цього цілком вистачить. І ще одне - ми згодні, що не тільки нинішня влада використовує комуністичну технологію великої брехні. Але вона робить це найбільш яскраво. І найбільш успішно. Тому саме партія Регіонів може слугувати за приклад, на якому нам із вами треба вчитися. Щоб не дати вкотре себе обдурити. Щоби знову не повторилися розкуркулення, Голодомор, Голокост та інші гено- етно- та лінгвоциди. Бо всі вони починалися з брехні.

Чи ще має владу ПР?

Вчора мені мій друг розповів цікаву історію, про те, як він працював на ПР. Розпочалося все декілька місяців тому разом з початком майдану, коли він розпочав роботу, він збирав інформацію, про майдан, хто підтримує, хто не підтримує і т.д.

На час роботи був створений робочий ящик, на який надходили вказівки з верху, і раз в місяць були повідомлення, про те, куди і о котрій потрібно було прийти за грошима.


На виконання завдання дається 1-2 дні, хоча можливі і більші терміни, все залежить, від складності завдання та масштабів роботи.

Значить суть системи, ПР наймає на кожну дільницю, згідно виборів,(чому так не зрозуміло, видно не хотіли змінювати сфери впливу на кожній дільниці), одну людину, яка має відповідати за певний перелік питань. Людину звичайно оформлюють по трудовій угоді, там обов’язково потрібен був паспорт і код, для того щоб отримати з/п.

Також вже можу трохи розповісти про завдання, з появою майдану, різко підвищилася кількість запитів, по роботі з трудовими колективами, зокрема, агентам необхідно було дізнатися:

-     хто з керівників підтримує майдан;

-     хто з керівників відпускає на акції своїх підлеглих;

-     чи відпускають за свій рахунок;

-     які колективи збираються на мітинг у Київ;

-     які перевізники будуть везти людей на мітинг.

Тепер же, там де він отримував гроші, де був офіс, зараз пусто, договір оренди достроково розірвали, і де зараз знаходяться організатори, які винні гроші моєму другу наразі не відомо.


Все схоже на те, що ПР починає згортати свою діяльність, але перед тим, як згортається офіційна діяльність спочатку зачищають «неофіційні офіси», для того, щоб потім не мати з ними проблем. Також мені здається, що таким чином, ПР готується до поразки і до виводу всіх капіталів, або з України, або переведення їх у якийсь захищений фонд. 

РегЫональні вікна та двері

Ратиці ПР, як бачимо, протягуються не тільки на великі заводи та підприємства, але й на, ммм, малий бізнес? О_о Отже цей магазин вікон знаходиться у м. Кривий Ріг у районі між 97 та 98 кварталом:

LOL!

Партія регіонів і її "члени" (Обережно без цензури!!!)

 

Ильченко Надежда Евгениевна– 1986 года рождения. Студентка –Московской государственной консерватории им.П.И.Чайковского.

Активный член Партии регионов. Принимала участие в избирательных кампаниях с 2004 года в качестве внештатного сотрудника Оболонской районной организации Партии регионов, а также Оболонского избирательного штаба.

Во время выборов проявила себя как инициативный и креативный сотрудник, умеющий работать в команде.        

Сегодня принимает участие в благотворительной программе для одаренных детей дошкольного возраста, гастролирует с концертной программой по городам Украины.

kiev-pr.kiev.ua/znaj_nashih!!!/ua_c01_znaj_nashih_44.html

а теперь другая сторона медали

shockmodels.su/forum/viewtopic.php

в офисах и при детях смотреть не рекомендуется.

Табачник про український націоналізм та українство загалом

Це вирізка з фільму "Убей в себе русского". Тоді ще президентом був Ющенко, і ніхто не знав, що така тварюка стане міністром освіти... Отже, Табачник у всій своїй красі:

Ця стаття також доступна у моєму ЖЖ тут