Візьміть участь в опитуванні на сайті "Україна - Ukraine" (http://ukrainianpeople.blogspot.com/) та висловіть свої думки щодо порушення Генеральною прокуратурою України кримінальної справи проти колишнього Президента України Леоніда Кучми.

Для участі в опитуванні та обговоренні теми реєстрація на сайті не є обов'язковою. Обговорення теми пропонуємо проводити під цією заміткою.

Справа про отруєння Ющенка має перетворити третього Президента на посміховисько.

Після відкриття справи по Леоніду Кучмі логічно було б очікувати, що відкриють справу і по Віктору Ющенку. Особливо, якщо взяти за основу версію про особистісні мотиви при відкритті справи. Проте, всі наші джерела в правоохоронних органах говорять про те, що таку справу навряд чи відкриють. Більше того, побутує думка, що головний "удар" по третьому Президенту буде нанесено в більш вишуканій формі. Справа про отруєння Ющенка, яка дала можливість генпрокуратурі опитати близько 10 тисяч осіб завершиться великим "соромом" для Віктора Андрійовича. Є висока вірогідність того, що буде викрито, що насправді ніякого отруєння не було. Або Віктора Андрійовича отруювали найближчі люди. І та, й інша версії уже обговорювалися в пресі. Обидві версії мають велику кількість прихильників серед виборців. А, значить, частина суспільства зможе сказати, що насправді у 2004 році їх обдурили для того, щоб Віктор Андрійович переміг Віктора Федоровича. Більше того, такий розвиток подій стане найбільшим ударом по Ющенку, який і досі відчуває себе ображеним місіонером.


Проте, слід зазначити, що ця справа, так само, як і справа Кучми, не мають нічого спільного із електоральними настроями українців. Політтехнологи нової влади, судячи з усього, не розуміють, що гасла "Кучму — геть" чи "Ющенко — брехун", неактуальні сьогодні. Виглядає так, що політичні радники пропонують показати дієвість влади з наведення порядку через посадку/судове очорнення тих чи інших особистостей. І на цьому фоні вважається, що народ буде менше говорити про ціни в магазинах, податковий тиск і подорожчання пального. Простіше кажучи, пропонується розширити коло тих, "хто довів країну до такого стану". Тепер це будуть не лише Тимошенко і компанія, а також інші відомі діячі з минулого та сьогодення.

До чого призведе така політтехнологія? Перш за все до збільшення страху в суспільстві. Можливо на початковому етапі трохи зросте довіра до вертикалі влади. Але в середньостроковій перспективі прірва між життям владної еліти і всіх інших тільки збільшиться. Адже кримінальна справа проти Кучми не йде паралельно із наведенням елементарного порядку в органах влади. Більше того, системного підходу до вирішення соціальних питань сьогодні немає і, судячи з усього, не буде. Тобто з точки зору обивателя посадка навіть такого політика як Кучма — це всього лише красива картинка з телевізора, яка сприймається не як шлях до утворення правової держави, а як  внутрішньовидові ігри можновладців. Чи буде хтось виступати проти цього? Ні. Але й симпатій це не принесе.

Другим, не менш важливим наслідком стане те, чого найбільше боялися всі: розпочнеться розкручування маховика репресій. Політтехнологія "вороги влади мають сидіти в тюрмі" не передбачає зупинки на одному чи двох персонажах. Правоохоронці мають весь час доводити свою необхідність, тому вони повинні розкривати заговори, знаходити ворогів і т.д. Зрештою, це всі знають, всі розуміють, але в суспільстві побутує думка, що нас це не торкнеться. Чому? Тому, що ми дуже любимо копирсатися у власній історії, але вона нас нічому не учить.

І останнє. Про перший рік правління Януковича говорилося і писалося багато. І все ж непоміченим пройшов той факт, що Віктор Федорович  не хоче навіть думати про те, що він прийшов до керма країни всього на кілька років. І саме це є головною причиною вибору політтехнологій. Саме політтехнологій, бо ідеології тут нема і над нею ніхто не працює.

http://compromat.ua/ru/16/59666/index.html

Візьміть участь в опитуванні на сайті "Україна - Ukraine" (http://ukrainianpeople.blogspot.com/) та висловіть свої думки щодо порушення Генеральною прокуратурою України кримінальної справи проти колишнього Президента України Леоніда Кучми.

Для участі в опитуванні та обговоренні теми реєстрація на сайті не є обов'язковою.

Дзвінок постового до кабінету Пшонки: - До Вас якийсь Кучма.
Пшонка: -Прапустить!
Через декілька хвилин до кабінету Пшонки заходить збентежена секретарка:
-Пане прокурор, там, там... !
Пшонка,спокійно: -Що,що там трапилося? Справу Чорновіла розкрили? Говори вже, не тягни...
Секретарка: -Там у приймальні Кучма!
Пшонка: -Нехай зачекає! Так...Кузміна до мене з роялем, пляшку "Хенесі", лимончик і закуску на трьох. Пізніше каву приготуєш.
Через п"ять хвилин до кабінету Пшонки заходить Кузьмін. За ним двоє кремезних робітників  тягнуть піаніно.
Пшонка: -Рінат, а де рояль?
Кузьмін: Зайнятий був справою Гонгадзе, тому не встиг настроїти.
Коли все приготували прокурор  запросив  до кабінета Кучму.
До кабінету входить Кума, постарілий, зігнутий, шаркає ногами, витирає сльози.
Кучма,шамкаючи: -Виклікали, таварищ  пракурор! Я не винний...
Пшонка пербиває: Расслабся, Данилич.. Вот решил паслухать "Мурку" в твоєму з Кузьміним виконанні. Гітара у мене є!

Колишнього президента Леоніда Кучму викликають до Генеральної прокуратури.

Про це повідомляє прес-служба фонду "Україна".

Кучма має прибути до начальника відділу криміналістики ГПУ Грищенка В.А. в середу на 10.00.

Екс-президента викликають для проведення слідчих дій по кримінальній справі № 60-1241.

Як відомо, перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін підтвердив порушення кримінальної справи щодо Кучми за статтею "перевищення влади" і віддання незаконного розпорядження керівництву МВС, що призвело до вбивства Гонгадзе.

За його словами, Кучма підозрюється у перевищенні влади, наданні незаконних розпоряджень керівництву МВС, що призвело до вбивства журналіста.

Українська правда

Возбуждение ГПУ уголовного дело относительно бывшего Президента Украины Леонида Кучмы, скорее всего, является элементом новой публичной политики режима Януковича.

Проти колишнього президента Леоніда Кучми порушено кримінальну справу в рамках розслідування справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.

Цю інформацію "Українській правді" підтвердили двоє, не пов’язаних між собою, джерел з вищих ешелонів влади.

Очікується, що про це буде публічно повідомлено у вівторок на прес-конференції першого заступника генпрокурора Рената Кузьміна.

Ранiше в понедiлок деякi iнтернет-видання з посиланням на джерела, наближенi до Генпрокуратури, повiдомили, що це вiдомство порушило кримiнальну справу проти екс-президента.

У Генпрокуратурі не підтвердили і не спростували цю інформацію.

Українська правда

11 марта Кабмин Николая Азарова отметил первую годовщину "рождения". Год - это немало, когда речь идет об украинских правительствах, которые, за редким исключением, существовали не намного больше 365 дней. Год - это рубеж, перейдя который, премьер-министры Украины обычно готовились уступить место преемнику, и разница лишь в том, делали ли они это безропотно, как Евгений Марчук в 1996-м и Анатолий Кинах в 2002-м, или же с автоматической заявкой на активную оппозиционную деятельность, как Виктор Ющенко в 2001-м и Юлия Тимошенко в 2005-м. Н.Азаров, кажется, не спешит уступать главное кресло в Доме правительства на Грушевского, сколько бы ему ни пророчили многочисленные эксперты. По крайней мере, внешних признаков "премьерского увядания" нет. Странно и даже подозрительно, как для украинской действительности, поскольку работа главой Кабмина - в наших краях традиционно временная, едва ли не сезонная. Может ли это означать, что власть во главе с Виктором Януковичем по-новому смотрит на принципы существования правительства и его роль - как в публичной политике, так и в скрытой от глаз простых смертных политической игре?

Задача правительства любого государства в том, чтобы управлять. Управлять экономикой, социальной сферой, проводить реформы, распределять ресурсы, словом, хозяйничать, получив полномочия либо из рук монарха, либо избранного народом парламента или Президента. Это уже зависит от формы правления. Другими словами, правительство - это чиновники-исполнители, клерки, но клерки высочайшего уровня, от профессионализма и эффективности работы которых зависит благополучие всей страны. Исходя из этой нехитрой логики, во всем мире хорошим тоном считается, когда правительство работает долго, а значит, среди нанятых на работу чиновников нет "текучки", которая, как известно, на пользу не идет никому.

Однако вразрез мировой политической моде украинские политики приучили народ к тому, что Кабинет Министров - явление недолговечное. Приход в Дом правительства нового руководителя означает не столько приход нового исполнителя-распорядителя, и уж точно никогда не продолжателя дела своего предшественника, сколько приход к власти новой партии или же коалиции нескольких партий с общими интересами. В мире это определение политической нестабильности, в Украине же - демократии. От того и 16 правительств за 20 лет.

Украинских Премьер-министров, работавших до сегодняшнего дня, можно разделить на три категории: "персонал Президента", "заклятые союзники" и "Лазаренко". Начнем с последней.

"Лазаренко"

Павел Лазаренко (занимал пост Премьера с 28 мая 1996 по 18 июня 1997 гг).

Одиозная фигура представителя "днепропетровской элиты" П.Лазаренко и сейчас будоражит умы некоторых обывателей и политиков разного уровня. Он был близок к Президенту Леониду Кучме, но самодостаточен. Он, как гласит американская Фемида, незаконно нажил миллионы долларов, но до сих пор многие вспоминают П.Лазаренко как эффективного менеджера. Единственный из украинских политиков первого эшелона за всю историю, получивший срок тюремного заключения, пусть даже и не на Родине. П.Лазаренко - настолько уникальная фигура, что сравнивать его с другими коллегами по правительственной работе нельзя. Но даже его уникальность не позволила избежать хронологической участи других руководителей правительства - его Кабинет просуществовал немногим больше года.

Персонал Президента

Ефим Звягильский (22 сентября 1993 - 15 июня 1994 гг.).
Евгений Масол (16 июня 1994 - 6 марта 1995 гг.).
Валерий Пустовойтенко (16 июля 1997 - 22 декабря 1999 гг.).
Анатолий Кинах (29 мая 2001 - 21 ноября 2002 гг.).
Виктор Янукович (21 ноября 2002 - 5 января 2005 гг.).
Юрий Ехануров (8 сентября 2005 - 4 августа 2006 гг.).

Правительства под руководством указанных выше господ были исполнительной властью в полном смысле этого слова, так как исполняли указания, рекомендации и волю работодателя - Президента Украины. Почти никто из них не грезил "гетманской булавой", что позволяло назначавшим их президентам не опасаться "ножа в спину" в виде роста премьерского рейтинга. Проблема в том, что отсутствие у самих премьеров стремления к популярности несколько притупляло их инициативность и желание проводить реформы. Для них достаточно было не впасть в немилость Гаранту.

"Заклятые союзники"

Леонид Кучма (13 октября 1992 - 21 сентября 1993 гг.).
Виктор Ющенко (22 декабря 1999 - 29 мая 2001 гг.).
Юлия Тимошенко (24 января 2005 - 4 февраля 2005 гг.; 18 декабря 2007 - 3 марта 2010 гг.).
Виктор Янукович (4 августа 2006 - 18 декабря 2007 гг.).

Самая интересная группа, существование которой, за исключением Л.Кучмы и В.Ющенко, ставшими в итоге президентами, предопределила Конституционная реформа 2005 года, обязавшая главу государства сотрудничать с коалиционным правительством. Наличие "заклятого союзника" в качестве партнера по управлению страной заставляет Президента желать не столько эффективной работы с ним, сколько скорейшего избавления от навязанного парламентом или политической конъюнктурой попутчика. По правде сказать, "заклятый союзник" всегда давал поводы для такого отношения к себе - стоит только вспомнить отказ Премьера В.Януковича от ПДЧ в НАТО в 2006-м, в то время, как Президент В.Ющенко тянул упирающуюся Украину в Альянс едва ли не собственноручно. Ну, а об отношениях того же В.Ющенко с Премьером Ю.Тимошенко и вовсе излишне напоминать.

Где же в этой классификации место Николая Азарова и его Кабинета? На первый взгляд, ответ очевиден - это явный "персонал Президента". Особенно с учетом того, что с возвратом действия Конституции 1996 года Президент, фактически, единолично руководит исполнительной ветвью власти.

С другой стороны, увольнение одного Премьера - "руководителя персонала" в Украине было продиктовано сменой его на другого, по мнению Президента, более эффективного. Так некогда А.Кинаха сменил В.Янукович, а Е.Марчука - П.Лазаренко. Менять же нынешнего Премьера Президенту вроде как незачем, иначе он сделал бы этот шаг еще после местных выборов в ноябре 2010 года, как то предрекали некоторые аналитики. Посудите сами, реформы медленно, но идут (нравятся они народу или нет - это другой вопрос). Кабинет Н.Азарова оборудован несколькими "громоотводами", которые не дают достигнуть уровню народного гнева по отношению к первым лицам страны критической точки. Это, конечно же, министр образования Дмитрий Табачник и главный вице-премьер-реформатор Сергей Тигипко. Каждый новый день, неделя, месяц работы Кабмина, назначенного 11 марта 2010-го, дает главе государства - как за рубежом, так и внутри страны - говорить о политической стабильности, "чего не могла достичь прошлая власть". И, в конце концов, Н.Азаров - не конкурент В.Януковичу на выборах 2015 года. И это еще один бонус для самого Азарова. Таким образом, нельзя утверждать, но можно аккуратно предположить, что нынешний руководитель правительства имеет определенные шансы побить рекорд продолжительности пребывания на Грушевского. Пока же лидерство принадлежит Ю.Тимошенко, во второй присест задержавшейся на посту Премьера на два года и два с половиной месяца, и В.Януковичу, отставшему от Леди Ю всего на месяц.

http://news.liga.net/articles/NA110088.html

Українська мова повинна розвиватися у всіх регіонах країни однаково. Про це вчора під час V форуму Європа - Україна сказав екс-президент України Леонід Кучма. За його словами, не можна використовувати культурні цінності як засіб політичної боротьби. "Леся Українка - гордість української культури. Я боюся, що ми втрачаємо свою культуру ... Я боюся, що ми взагалі забудемо свою мову. Я за час президентства не закрив жодної школи. Я хотів, щоб всі регіони розвивалися однаково. Не повинно бути тиску з боку влади. А ми мову використовуємо як засіб політичної боротьби - це трагедія ", - сказав Кучма. Нагадаємо, в Києві з 23 по 25 лютого обговорюють новий зміст діалогу з Європою, який з'явився з приходом Віктора Януковича на президентський пост у рамках V ювілейного форуму Європа - Україна під назвою 20 років незалежності України. Успіхи, проблеми, перспективи. У форумі беруть участь близько 400 делегатів: представників урядів та парламентів, мерів міст і голів локальних європейських урядів з європейських країн, України та Росії. Кучма вважає, що Україні відводиться роль буферної зони між Європою і Росією. Він також вважає, що Україна не має перспектив у нинішній співпраці з РФ.

http://ukr.obozrevatel.com/news/leonid-kuchma-ya-boyusya-scho-mi-vzagali-zabudemo-svoyu-movu.htm

=====================

Тобто вже сам Кучма говорить про те, що економічна політика Януковича-Азарова, яка спрямована на тісну співпрацю з РФ, не має перспективи! От тобі і маєш!