[Приєднана картинка]Думками забрів у ромашкове поле,У синь піднебесну, де сонце гаряче,У запах покосу, у шелест тополі,У плесо озерне, що качкою кряче.Це літо з дитинства таке мені рідне,Принади його із нестримного щастя.І диво щоденне авжеж не обридне -Воно хоч і сяє, а вгледиш не часто.В отаві сюрчатимуть коники лунко,Бабки злотокрилі над цвітом і бджоли.І ти у віночку. І хміль поцілунку....Та нині - зима. Завірюха. Гринджоли.@ Вячеслав Романовський[Приєднана картинка]Эвелина Бекетова...
52