хочу сюди!
-
-
49 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 44-53 років
Замітки з міткою «земля»
Хоч щось правильне, якщо запрацює реально
- 05.06.20, 12:50
- Знання є сила
Середа, 3 червня 2020, 15:52 • Анна Мурашко • 92940
Уряд запровадив принцип екстериторіальності при реєстрації земельних ділянок
КИЇВ. 3 червня. УНН. Кабінет Міністрів України прийняв постанову, яка запроваджує принцип екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок. Про це УНН повідомляє з посиланням на пресслужбу Мінекономіки.
"Сьогодні, 3 червня, на засіданні Уряду прийнято постанову, яка запроваджує принцип екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок. Це означає, що відтепер рішення про реєстрацію земельної ділянки може бути прийнято будь-яким державним кадастровим реєстратором, обраним за принципом випадковості системою Державного земельного кадастру", - йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що документ розроблено для підвищення рівня доступності, відкритості та прозорості при наданні адміністративної послуги з державної реєстрації земельної ділянки. Старт пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок планується 10 червня та продовжиться 2 роки.
Так, зокрема, удосконалюються такі процедури:
- скорочення реєстрації земельної ділянки з 14 до 7 робочих днів;
- реалізація принципу екстериторіальності при наданні відповідної послуги;
- усунення причин, які зумовлюють необхідність неодноразових звернень заявників із заявами та документами через центр надання адміністративних послуг до державних кадастрових реєстраторів (у разі відмови у державній реєстрації).
"Постановою також приведено у відповідність до вимог чинного законодавства можливість здійснювати замовлення, проведення та одержання результатів державної експертизи землевпорядної документації в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Держгеокадастру", - зазначається в повідомленні.
Також удосконалюється механізм виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, зокрема, шляхом надання повноважень сертифікованим інженерам-землевпорядникам щодо виправлення помилок у застосуванні систем координат земельних ділянок (у тому числі помилок, що виникли при перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 1 січня 2013 року, та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилок у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок.
Нагадаємо, у Мін’юсті дали поради, як не стати жертвою рейдерів після відкриття ринку землі.
Джерело: УНН
1
Битву за землю для земляків виграно! Стосовно аграріїв - ще ні!
- 28.04.20, 19:24
- Ми любимо тебе, Україно!
Битву за землю для земляків виграно! Стосовно аграріїв – ще ні!
З серії «Мішанка 2020»
Епігаф: «Всі люди є рівними, але не на землі, а в землі»
(народна мудрість)
Єпопея і Епопея боротьби за землю в Україні завершено! Продаж – розпочато! Офіційно. Не вже, але вже починати можна лізти на рожна, хто хоче придбати і перепродати втридорога ворогам іноземним, щоб не бути мізерним в житті ще допоки є на землі, а не в ній. Десь так.
Моя думка давно сформована стосовно землі як приватної власності та її продажу, але ринок вимагає ринкових відносин, а не моральних зносин, тому краще вже так, аніж ніяк. Найгіршою була і є невизначеність, а з нею всілякі приховані махінації з паями і людьми на землі. Бо відпочатку то було абсурдно оголосити землю як приватну власність і одночасно заборонити її продаж власникам через тривалий мораторій. Дебіли комуно-совкові все роблять так, що воно в кращому випадку виходить людям «боком», а в гіршому – самі знаєте де.
В цьому процесі мене дивувало багато речей, але найцікавішими були різні соціологічні опитування, де ніколи – наголошую: ніколи! – не було поєднано два питання: 1.Чи є ви власником земельного паю? та – 2.Чи є ви за продаж землі в Україні? З того б можна було побачити й порівняти реальну картину в Україні з цього питання, а не морочити голову темою референдумів, коли маса людей, що землі не мають, будуть вказувати, як жити людям, що землю мають. Коли мешканцям міст задурно роздали державний квартирний фонд і при цьому повністю проігнорували мешканців приватного житла особливо по селах – це якось не акцентувалося в ЗМІ та у ВРУ, бо саме вони, городяни, й отримали найбільше від того державного пирога ласі шматочки. І ніхто не піднімав питання, що квартири можуть скупити іноземці, бо коштували вони на той час приватизації справді смішні гроші.
Або славнозвісна провальна ваучерна приватизація виробничо-промислового державного сектору економіки в Україні, придумана і проведена геніальним чи точніше – генітальним економістом Віктором Пинзеником за кільканадцять Урядів часів Леоніда Кучми, що і дала початок олігархизації української економіки через свою інноваційну бездарність – це як? Не чужі якість іноземці, а свої різні крутії-шахраї через різні «трастові фонди» і «довірчі товариства» подібно до «Росан-довіри» у Львові на чолі з Андрієм Садовим, спершу задурно привласнили ті людські ваучери, а потім за них – приватизували до своєї кишені різні підприємства та інше державне майно. Одні більше, а інші – менше, проте після отої «всенародної ваучерної приватизації» щонайменше 90 % пересічних українців опинилися на вулиці без роботи і засобів на життя з одними отими возиками-«кравчучками» у руках. Все забуто? Чому? Тепер вже відомо точно чому – бо зе-дебіли існували вже тоді! Масово! І дотепер збереглися, ще й розмножилися.
Аналогічна ситуація виникла і щодо землі в Україні, де є окремо масив дрібних землевласників-селян зі своїми паями, а ще є окремо значно менша групка аграріїв-нуворішів-латифундистів, які тихцем опанували значними землями майже за дурно виманюючи, як колись ваучери у робітників, пайову землю у селян обіцянками хоч щось за аренду та різні допомоги по господарству пропонуючи і тому подібне. Ясно, що коли земля стане реально товаром з ринковою ціною, то прибутки в панівного клану аграріїв дуже зменшаться, тому що ціна за аренду землі стане значно вищою, а догляд за землею у її власників буде значно більшим. Що справді дорого коштує – то справді людьми і цінується. Саме тому, як то не виглядає з боку дивним, проте найбільше лобі проти ринку землі в Україні походило якраз від клану аграріїв-латифундистів. Інша справа, що багато з них вже мають у своїй власності настільки багато землі, що самі хочуть її монетизувати в реальний гріш, через що і пішли на певні поступки аж до прийняття у ВРУ та підписання Президентом України Во. Зеленським відповідного закону про ринок землі з усіма тими обмеженнями обмежених. Тому видавати цей процес суто як поступки «на вимогу МВФ» є безпідставно і навіть смішно, бо про ринок землі ще за президента Ющенка перемовини йшли з МВФ, а зараз маємо 2020 рік, якого корона вірус врік, отож аграрії заметушилися «бабло» втрачаючи…
Щоб остаточно визначитися стосовно тези щодо «вимог МВФ», то вони справді існують! Так, вимоги МВФ існують, але ось в якому форматі: «Вимагаємо! – Припиніть нарешті брехати і виконуйте свої власні обіцянки усіх Урядів України перед МВФ, що так багато клятвено давали, коли слізно випрошували у нас кредити» То є єдина і головна їх вимога: виконуйте власні зобов’язання! Все інше стосовно «вимог від МВФ» є брехнею злодіїв-корупціонерів. А тиражують брехню ЗМІ, які належать тим самим злодіям, бо як відомо: злодій і брехня єдині! Тоді як самі журналісти подібні до назви-резюме твору Панаса Мирного – «Коні не винні». Як і другий відомий від школи багатьом твір цього письменника «Хіба ревуть воли, як ясла повні» дуже і дуже є на часі, бо там якраз про землю і працю на ній йдеться – рекомендую перечитати уважно усім землевласникам, як і не власникам, а хабазникам, аби зайвого не базікали. Ото і буде гоп зі смиком!
Богдан Гордасевич
28 квітня 2020 р.
Львів-Рясне
21:11 28.04.2020
Уточнюю свою позицію щодо землі: власність на всю землю має місцева територіальна громада, яка здає її в аренду кому захоче і пильнує за всім, як і отримує прибутки з того на соціальну сферу ТГ. Приватною може бути тільки земельні ділянки під житлом чи виробництвом, бо то в комплексі тільки може бути.
4
Земельне зло зарито в землі
- 28.04.20, 18:45
- Свобода і справедливість
Відкритий ринок землі в Україні: чому скандальний закон може не заробити
Минув тиждень з дня прийняття законопроекту про запуск в Україні ринку землі, але прихильники і противники земельної реформи досі ламають списи, обговорюючи прийнятий документ. Разом з тим численні політики і експерти все частіше перемикають увагу з самого законопроекту на його перспективи, адже документ досі не підписаний президентом. "Коментарі" впевнені - це неспроста
7 квітня 2020 року, 18:10
4414
Автор:
• Максим Іванов
Відкритий ринок землі в Україні: чому скандальний закон може не заробити
Самим спірним під час позачергового засідання Верховної Ради України (ВР), що пройшов на початку минулого тижня, був законопроект про відкриття ринку сільськогосподарських земель. Його прийняли в другому читанні в ніч на 31 березня. Але не факт, що "земельний ринок" відкриється, а закон - запрацює.
Ринок землі в Україні: опівнічний законопроект
Верховна Рада провела 30 березня низка позачергових засідань, незважаючи на карантин. Нардепи прийняли ряд законопроектів, спрямованих на протидію поширенню коронавирусной інфекції. Також парламентарії вирішили, що такі засідання Ради, якщо такі знадобляться, будуть проходити в онлайн режимі. Крім того, з серйозним "скрипом" (президент навіть приїжджав вмовляти) призначили нових міністрів охорони здоров'я і фінансів, підтримали в першому читанні так званий "антіколомойскій закон" (про неможливість повернення націоналізованих банків колишнім власникам) і закон про відкриття ринку сільгоспземлі. Останній, прийнятий у другому читанні і в цілому, виявився найбільш резонансною - в нього внесли понад 4 тисяч поправок і в підсумку взяли о першій годині ночі.
Примітно, що два останніх закону прийняли на вимогу МВФ - траншей заради і щоб уникнути дефолту. По крайней мере, так говорять ті, хто ці законопроекти підтримав. Ще однією особливістю прийняття земельного законопроекту став той факт, що його підтримали всього 206 з понад 250 депутатів від фракції "Слуга народу". Це, з одного боку, дало привід говорити про розвал монобольшінства, а з іншого - змусило пропрезидентської політсили домовлятися з "Європейською солідарністю" і "Голосом", щоб добрати необхідну кількість голосів.
Директор Київської академії політичних перспектив, політичний експерт Михайло Железняк, коментуючи такого роду прийняття закону, зазначає: "Ми чітко побачили, як Зеленського заганяють" за прапорці ". Президент стає залежним, вразливим. І не тільки від зовнішніх" вирішував ", але і від своєї власної фракції ... Ну, а для прийняття рішення момент обраний ідеальний: тотальний карантин, мітингів ніяких не буде ".
Боротьба, за словами експерта, йшла не тільки за землю, а й за транш МВФ, якого б вистачило, щоб іноземцям продати гривню, вивести свою валюту з країни за курсом 28 грн за долар, а не, скажімо, 35, як це теоретично могло бути. Ну і - щоб віддати частину минулого боргу зовнішнім кредиторам.
Ринок землі в Україні: що прийняли
З 13 листопада, коли ВР підтримала проект закону № 2178-10 з відкриття ринку сх-земель в першому читанні, той зазнав значних змін. Можна виділити умовні топ-10 пунктів того, як буде (якщо буде, тому як - ще не все дорешено) діяти цей закон:
1. В одні руки фізособам на початковому етапі можна отримати не більше 100 га землі (в початковому варіанті було 200 тис га).
2. Відповідні придбання можна здійснювати лише з 1 липня 2021 року - і тільки громадянам України.
3. З 2024 року до ринку землі допускаються юридичні особам, які створені та зареєстровані відповідно до українського законодавства, учасниками (акціонерами, членами) яких є тільки громадяни України або держава, або ж територіальні громади. З цього ж року можна купувати вже до 10 тисяч га сх-землі в одні руки.
4. Ділянки сільгосппризначення можуть купувати і банки (в порядку вилучення як предмет застави), проте повинні будуть продати їх протягом двох років після отримання у власність.
5. Іноземцям, особам без громадянства та іноземним юридичним особам заборонено ставати власниками сільгоспземель в Україні. Переглянути це рішення можуть лише на всеукраїнському референдумі. При цьому закону про референдум у нас поки немає. До того ж, незалежно від результатів волевиявлення, забороняється придбання права власності на землю юридичними особами, громадянами держави, визнаного Україною державою-агресором.
6. Не продаються і ділянки в 50-кілометровій прикордонній зоні, комунальні та державні землі. Однак держземлі будуть передані в розпорядження громад, які зможуть їх віддавати в оренду.
7. До 1 січня 2030 року ціна на продаж земель сх-призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних паїв, не може бути менше їх нормативно грошової оцінки.
8. Якщо вимоги закону щодо концентрації земель порушуватимуть, то землю можуть конфіскувати за рішенням суду.
9. Громадяни, які мають право постійного користування, довічного успадкованого володіння земельними ділянками, а також орендарі, які переоформили право постійного користування відносно земельних ділянок, мають право на викуп земель у власність з розстрочкою за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці ділянок (становить приблизно становить 28 тис. грн за 1 га), без земельних торгів.
10. Розрахунки, пов'язані зі сплатою ціни земельних ділянок, проводяться тільки в безготівковій формі.
Ринок землі в Україні: аргументи прихильників
У битви за землю в Україні традиційно були і є противники і прихильники. У всіх - свої аргументи.
Ті, хто вітає відкриття ринку землі, нагадують, що з 2005 року у нас діяв так званий "мораторій на продаж сільгоспземель". Чим Україна, на їхню думку, віддали від цивілізованих країн і значно пригальмували в розвитку. Такої думки, зокрема, дотримується економічний експерт, президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак. На його думку, день прийняття в цілому закон про обіг с / г земель в Україні увійде в історію.
Директор юридичної фірми Crane IP Іван Нікітченко пропонує противникам скасування мораторію на продаж землі уявити ситуацію, коли держава заборонить продавати квартиру, авто або товари, які ви робите. Він також нагадує, що Європейський суд з прав людини критикував український "земельний мораторій".
Один з головних аргументів - Україна на межі дефолту, а відкриття ринку землі входило в вимоги МВФ для надання чергового траншу плюс нових мільярдних вливань, якими можна залатати дірявий український держбюджет.
До того ж, продаж землі здатна влити кошти в нашу економіку, а то і перезавантажити її.
Президент Асоціації "Земельна спілка України" Андрій Кошиль вважає, що ми отримали м'який, консервативний старт ринку землі. Фактично - спробу впорядкувати і вивести в легальну площину неофіційний ринок, який існує вже близько 20 років. Це може сприяти створенню дрібних і середніх сх-підприємств, стартапів, різних господарств. Оренда ж землі, на думку експерта, здатна стати альтернативою зберігання грошей в банках.
Ринок землі в Україні: аргументи противників
Ті, хто виступає проти відкриття ринку землі, висловлюють свої претензії. Одна з головних - нова влада обіцяла обговорювати всі важливі питання з народом. У підсумку, не звертаючи уваги на соціологію (а близько 80% українців не схвалює продаж землі), простягнула відкриття відповідного ринку. Народу ж дадуть (якщо дадуть) можливість вирішувати лише - продавати чи не продавати землю іноземцям.
Дорікають владі і в тому, що вона "під покровом ночі" виконала замовлення "зовнішніх управлінців", влаштувавши розпродаж головного активу держави в кризовий час (коли вартість будь-яких активів різко зменшується, а у більшості фермерів все одно не буде коштів, щоб купити землю) . Відповідні спічі в стилі "мародери", "маріонетки", "продаж суверенітету", "рейдерське захоплення" і так далі можна почути не тільки від представників "Батьківщини", ОТЗЖ, але і від певного пулу політичних і економічних експертів.
Так, політтехнолог, експерт Українського центру суспільного розвитку Юрій Подорожний вважає, що українців, як тубільців, купили за кілька брязкалець і скляшек. І пояснює, що за умовні кілька мільярдів доларів від МВФ ми віддаємо те, що коштує сотні мільярдів. На думку Подорожнє, за масштабом і наслідками рішення таким чином продавати землю нагадує відмову України від ядерної зброї на зорі своєї незалежності.
Фінансовий експерт Павло Вернівскій в серії постів на свій сторінці в Facebook пояснює, чому ринок землі не стане драйвером економічного розвитку, не допоможе створити робочі місця, не збільшить експорт і приплив прямих іноземних інвестицій.
Висловлюються побоювання, що:
- власників паїв будуть примушувати до здачі ділянок в оренду, а не продажу (і так можуть розпаювати навіть як би заборонені до продажу державні землі);
- будуть численні афери з фірми з оформленням землі на підставних осіб;
- землю скуплять за безцінь, витягнувши з неї всі соки і фактично знищивши цей ресурс;
- в проголосованій редакції законопроекту не прописано, що землю може купити тільки той, хто її реально обробляє і звітує про свою діяльність не менше кількох років (що відкриває простір для "схематоза");
- не ясний питання з ринком кредитування під заставу сільськогосподарських земель;
- власникам земельних паїв (а їх у нас близько 7 млн), які захочуть продати свої паї, навряд чи вдасться отримати за них справедливу ціну.
Політексперт Михайло Железняк зазначає: "Все угіддя на сьогоднішній день вже в оренді у агробаронів. Скупо - без всяких аукціонів. Відповідно до закону, ціну формуватимуть державні оцінювачі. На яких впливають все ті ж агробаронів-олігархи ... Прийнятий закон взагалі - сприятливе середовище для" схематоза ". Орендують землю сьогодні, як правило, юридичні особи. Які до 2024 року не зможуть її купувати. Але зате зможуть передати право на її покупку своєму (підставного) фізособі. Другий крок - продаж землі іноземцям. Після зняття на це заборони, що, думаю, теж з часом провернуть. порасскажут, наприклад, що тільки там ми можемо забезпечити зростання ВВП ".
Адвокат, кандидат економічних наук Віктор Гольдскій зазначає, що історія з ринком землі все більше нагадує історію з приватизацією держпідприємств. Мовляв, в 90-ті і на початку 2000-х років частки в підприємствах, формально, теж роздали людям через ваучеризацію.
"Але з бідної людини поганий інвестор - він не готовий вкладати гроші в розвиток підприємства і чекати свої" ікси "роками - дивіденди з прибутку. Просто тому, що грошей у нього немає прямо зараз, а про завтрашній день він не думає. Тому він готовий позбутися активів за копійку. Йому треба годувати себе і свою сім'ю, - розповідає експерт. - З відкритим ринком землі та ж історія. У більшості наших селян немає можливості вести повноцінне фермерське господарство, і взяти капітал ніде - кредити непідйомні і кабальні, а від держави допо і чекати не доводиться ".
На думку Гольдского, земля, швидше за все, за допомогою схем виявиться в руках у латифундистів-олігархів або у зарубіжних корпорацій, які, до речі, можуть працювати в зв'язці.
"Всі ми пам'ятаємо фінт з приватизацією Ахметовим Укртелекому через західного посередника. Це одна з причин, чому депутати з різних груп впливу, з влади і опозиції, так дружно голосували за цей документ - господарі дали" добро ", - говорить економіст .
Віктор Гольдскій переконаний: спочатку треба забезпечити джерела фінансування аграріїв, а потім відкривати ринок землі. Якщо, звичайно, мета полягає в запуску західній фермерської аграрної моделі, орієнтованої на розвиток села, а не просто наповненні скарбниці в умовах полуколониальной залежності від зарубіжних "інвесторів" і магнатів.
"Всесвітній банк і МВФ прямо заявили, що їм плювати на українців. Їм важливо, щоб землю могли купувати юрособи (в тому числі іноземні), а також щоб кадастр був максимально захищений і прозорий щоб уникнути рейдерства. Все! Тільки тоді вони дадуть свій кредит нібито на 10 млрд дол., хоча сама сума ніде не прописана. Ми вже колись ядерну зброю продавали за обіцянки - тут, схоже, та ж історія, - розмірковує експерт. - Це одна з причин, чому Зеленський досі не підписав закон. Володимир Олександрович розуміє ризики і явно не хотів би увійти в історію як президент, який продав Україну олігархам і іноземцям. Але і кредит нам потрібен прямо зараз. Я б робив ставку на те, що Зеленський закон підпише, кредит отримає (нехай і маленький - на пару мільярдів), а потім чекатиме, поки Конституційний суд закон заверне. І вівці будуть цілі, і вовки ситі. Тимчасово".
Ринок землі в Україні: що йому може завадити
Глава Офісу президента України Андрій Єрмак визнав, що прийнятий закон - лише перший крок земельної реформи.
І пояснив, що має бути ще займатися введенням ефективного земельного кадастру, системної підтримкою українських фермерів.
Тобто - рано одним святкувати, а іншим пити за упокій?
Так - рано ...
Доцент Київської школи економіки Олег Нів'євський пояснює: щоб ринок землі запрацював повноцінно, повинен бути прийнятий ще ряд законопроектів: про передачу госземель в користування громадам (це дає сільським громадам більше можливості для розвитку: вони самі на місцях зможуть вирішувати, кому передати ці землі в оренду ); про аукціони, згідно з якими продаж землі, в тому числі і наділів, які перебувають у комунальній власності, може відбуватися тільки на аукціонах: про Фонд гарантування кредитів (важливо для малого бізнесу); про приватизацію державних сільськогосподарських підприємств.
Всесвітній банк, до речі, теж відзначив: "щоб в повній мірі захистити інтереси українців та забезпечити прозорий продаж земель", слід прийняти закони, які:
- забезпечать вільний доступ до кадастрових даних;
- посилять управління земельними ресурсами;
- прискорять процедури передачі землі;
- відрегулюють продаж державних земель (в тому числі використання обов'язкових електронних аукціонів, які обмежать безкоштовну приватизацію державних земель, і відкриють доступ до фінансування для дрібних сільгоспвиробників).
Також представники СБ вважають важливим дати можливість юрособам брати участь в ринок земель "для забезпечення здорової конкуренції" і послабити обмеження на загальну площу земельних ділянок, які можна придбати у власність.
Мовляв, ці реформи є критичними для залучення інвестицій в сільське господарство, відкриття доступу до фінансування для фермерів і забезпечення справедливої вартості активів для українських землевласників.
Є й інші чинники, що дозволяють говорити, що ринок землі у нас швидше напіввідкритий, ніж відкритий.
Так, ряд нардепів вже оскаржили прийняття закону № 2178-10. Тепер профільний комітет (в нашому випадку - з аграрної політики) повинен розглянути претензії, прийняти відповідну постанову, а ВР - розглянути рішення про скасування результатів голосування.
Саме тому, мабуть, законопроект до моменту написання матеріалу не підписаний президентом ... І є припущення, що не буде - принаймні, поки до кінця не виконано вимогу МВФ (прийняття "антіколомойского закону" в цілому). Так що ситуація "на паузі". І навіть президентська підпис її навряд чи зніме.
Чому? Та тому що окрема розмова - про порушення регламенту під час розгляду "земельного закону". Про це заявили лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко і глава ОТЗЖ Віктор Медведчук, пообіцявши оскаржити ухвалений закон в Конституційному суді.
Тимошенко також заявила про наявність конфлікту інтересів у нардепів, які голосували за резонансний закон. За її словами, в управлінні і розпорядженні деяких з них є великі обсяги сх-землі.
Порушення, безумовно, є (незрозуміло, скільки насправді було в залі засідань депутатів під час розгляду поправок, та й сам розгляд мало відбуватися на пленарному, а не на позачерговому засіданні), але особливої погоди вони не зроблять. Лежатимуть в судах, вважає політексперт Михайло Железняк. І навряд чи це стане підставою для скасування спірного закону.
Але скасувати його можуть цілком ймовірний політичну кризу і дострокові вибори Ради, які пророкує ряд експертів. А новий парламент у нас любить "переписувати" закони і немає ніякої гарантії, що так не станеться з як би відкривається ринком землі.
https://comments.ua/article/money/economy/650221-priotkrytyy-rynok-zemli-v-ukraine-pochemu-skandal-nyy-zakon-mozhet-ne-zarabotat.html
0
Продаємо землю землякам
- 28.04.20, 18:21
- Ми любимо тебе, Україно!
Закон про ринок землі: чи запрацює ринок землі після підписання документа ЗеленськимЕксперти розповіли, чому президент Володимир Зеленський до останнього тягнув з підписанням закону про ринок землі
Президент Володимир Зеленський після певної паузи підписав закон , що відкриває в Україні ринок землі сільгосппризначення. Експерти розповіли виданню "Коментарі", для чого бралася пауза, а також - чи запрацює цей спірний ринок.
31 березня, після 4,5 місяців розгляду, парламент 259-ма голосами підтримав у цілому законопроект № 2178-10 з відкриття ринку сільськогосподарської землі в Україні. Офіс президента і сам гарант назвали це історичною подією.
13 квітня Верховна Рада відкрила шлях до підписання закону, відхиливши 13 проектів постанов, якими пропонувалася скасування рішення про його прийнятті. У той же день спікер ВР Дмитро Разумков підписав закон. Справа була за підписом президента. Сьогодні з'явилася і вона.
Закон про ринок землі: чи доречно зараз запускати ринокНова влада, вирішивши розпродати землю, ввергає країну в епоху рабства. Але ж обіцяла під час виборів закінчити епоху бідності, нагадує глава Асоціації тваринників України та ГО "Народний союз", аграрний експерт Ірина Паламар.
"Мало того, що продавати землю вирішили, коли багато хто пророкує голод в світі через посуху і спаду економіки на тлі карантинних заходів. Так ще й ставлять наших внутрішніх виробників у нерівні умови і представниками іноземного капіталу, - підкреслює Ірина Паламар. - Адже в законі закладено безліч моментів, які дозволять скупити українську землю транснаціональним корпораціям. Нехай навіть через підставних осіб. У результаті місцеві бюджети втратять надходження, які мають зараз від орендарів. Села просто вимруть. А наші поля будуть зал вать хімією ".
Блюзнірським експерт вважає і те, що закон "протягли" під час карантину. Того самого, який зараз ще і розоряє дрібні і середні фермерські господарства, перекривши їм доступ до ринків.
"Зараз до нас ввозять іноземні овочі, а нашим виробникам просто не дають торгувати. Вони в буквальному сенсі викидають урожай або здають його за безцінь, - зазначає Ірина Паламар. - Зате поповняться ряди трудових мігрантів, які будуть обслуговувати закордонні" плантації ". Все йде по латино-американським сценарієм. Нас розоряють, перетворюють на сировинний придаток ".
Закон про ринок землі: чому президент затягував підписанняГлава Інституту публічної політики та консалтингу (Інпол), політичний консультант Сергій Биков звертає увагу, що президент дотягнув до останнього з підписанням земельного закону.
"94 стаття Конституції прямо вказує, що президент підписує закон протягом 15 днів з дня підписання головою ВР, - нагадує політкоснультант. - Разумков закон підписав 13 квітня. Відповідно, вважаємо 15 днів і виходимо на 28 квітня".
Затягування з підписом, на думку Сергія Бикова, говорить про дві речі:
- президент не хотів підписувати закон (хоч в програмі Зеленського є пункт про ринок землі);
- президент боявся, що закон оскаржать (тим більше, що лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко відразу цим загрожувала).
"На перевірку ми бачимо, що президент підписав закон, навіть не дивлячись на погрози Тимошенко. А вона вже написав у себе в ФБ, що партія подає позов до Конституційного Суду, який останнім часом виходить з писаного права, а не телефонного, - підкреслює експерт . - Можна очікувати, що КС скасує закон через те, що його приймали з порушеннями. Рада фінально голосувала в день, коли не було сесії. А розглядали правки на позачерговому засіданні, хоча Регламент таку можливість не дає ".
Закон про ринок землі: сумнівів не булоЗаступник директора Українського інституту політики, політичний експерт Кирило Молчанов вважає, що не виникало сумніву - закон президент підпише.
"Адже Банкова пішла на безпрецедентне його продавлювання. Голосували в ніч, з порушеннями регламенту, - зазначає політексперт. - У такому ж стилі простягають і банківський (антіколомойскій) закон, під який ще і регламент поміняли. Вони йдуть в спайці - для того, щоб отримати транш від МВФ. Це позиція президента - і вона переглядатися не буде ".
При цьому Молчанов не виключає, що через масу процедурних порушень закон може скасувати Конституційний суд України.
"Не даремно там виписали норму, що він вступає в дію тільки з 1 липня наступного року. Тобто, майже 14 місяців можна спокійно брати кредити, транші, фінансування. А потім взяти цей закон і скасувати, - каже експерт. - Можливо, все це зроблено спеціально. А потім в кращих українських традиціях відіграти все назад, розвівши руками - ну, так вийшло ... Люфт часу є. і щоб вносити правки, і щоб скасувати закон ".
Як би там не було, все це - негативна історія для президента Зеленського, впевнений Молчанов.
"Відкриття ринку землі не підтримує, згідно з опитуваннями, близько 70% українців. І президенту це ще відгукнеться. Особливо, коли закінчиться карантин і прийде усвідомленість всіх цих політичних процесів, які робили під шумок, - вважає експерт. - Ігри з землею істотно відіб'ються і на місцевих виборах, які не за горами. Пояснення в стилі "це було вимоги МВФ, інакше - дефолт", виборців не влаштує ".
Раніше "Коментарі" писали, що згідно з даними соціологічного опитування групи КМІС, лише 26% громадян України підтримують зняття мораторію з продажу сільськогосподарської землі, а 73% - категорично проти такої перспективи.
0
Зеленський підписав закон про ринок землі
- 28.04.20, 18:02
- Знання є сила
Зеленський підписав закон про ринок земліПрезидент України Володимир Зеленський підписав закон про введення ринку землі, прийнятий 31 березня Радою
сьогодні, 15:21
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про обіг земель сільськогосподарського призначення, передає прес-служба Офісу президента.
Йдеться про Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обороту земель сільськогосподарського призначення" № 552-IX, який Верховна Рада прийняла 31 березня 2020 року. Зокрема їм передбачається введення ринку землі. Повідомляється, що закон дозволить забезпечити реалізацію конституційних прав громадян на вільне розпоряджання своєю власністю, а також створити прозорі умови придбання у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення українцями.
"Це історичний момент для всіх українців і для мене особисто, - зазначив гарант. - Україна чекала цей закон з часу здобуття незалежності. Це була нелегка боротьба. Але ми знали, що робимо це для українців".
Додамо, що закон передбачає, що з 1 липня 2021 року право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею до 100 гектарів можуть набувати виключно громадяни України. А з 1 січня 2024 року - юридичні особи, власниками яких є українці, вони зможуть купувати до 10 тисяч гектарів землі. Заборонено також продавати державні і комунальні землі. Згідно з підписаним законом, питання, чи надавати іноземцям право купувати землю, буде вирішуватися на референдумі.
Раніше портал "Коментарі" повідомляв, що лише чверть українців підтримує ринок землі, як показало опитування
1
Продай сучару Брагара - заплати за коммуналку! 
Аналіз «земельного» законопроекту
- 13.01.20, 16:35
Одним із найбільш контраверсійних документів, за розгляд яких наші парламентарії візьмуться 14 січня, буде законопроект №2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення».
Довкола земельного питання останнім часом було чи не найбільше суперечок та акцій протестів!
Ситуація дещо стабілізувалася лише після обіцянки влади максимально мінімізувати ризики, на яких найчастіше наголошували учасники акцій, зокрема, можливість продажу землі іноземцям і надмірна концентрація землі «в одних руках».
Так, члени парламентського комітету з питань аграрної і земельної політики розглянули понад 3 тисячі запропонованих колегами поправок, у результаті чого минулого тижня на сайті Верховної Ради оприлюднили документ, доопрацьований до другого читання.
Очільник аграрного комітету ВР Микола Сольський узагальнив головні правки, внесені до другого читання:
1. Купувати землю зможуть тільки громадяни України, держава, громади (нововведення) та вітчизняні компанії, засновані українцями.
2. Про ймовірний допуск до ринку іноземців як засновників компаній може йтися тільки за «позитивного» результату земельного референдуму. Але, навіть, після плебісциту українську землю не зможуть купувати громадяни й компанії країни-окупанта. Усім іноземцям заборонять купувати землі державної і комунальної власності, а також наділи, розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону. Власниками української землі також не можуть бути особи й організації причетні до тероризму, відмивання грошей та компанії, зареєстровані в офшорах.
3. Земельні володіння фізичних осіб і компаній пропонують обмежити 10 тисячами гектарів «в одні руки». Водночас такі обмеження не стосуватимуться банків, які також можуть бути власниками землі, якщо отримають її як заставу. Натомість великими землевласниками фінустанови не будуть: протягом двох років їх зобов'яжуть продати заставлені ділянки на аукціонах.
Скоріше за все, саме передбачене для банківських установ «тимчасове» право на володіння землею сільгосппризначення може стати одним із приводів для суперечок в сесійній залі. Адже в Україні працюють чимало філій іноземних банків та банківських установ із часткою іноземного капіталу. Тож можемо мати прецедент, коли іноземці таки отримають шанс розпоряджатися українською землею. Однак, це питання однозначно потребує більш чіткого унормування.
4. Ціна землі не може бути нижчою нормативної грошової оцінки.
Що б там не говорили прибічники теорії «майбутнього розбазарювання української землі за безцінь», експерти доволі високо оцінюють «цінові» перспективи наших чорноземів вже на першому етапі реформи.
Радник прем’єр-міністра Олексій Мушак зазначив, що «вже зараз собівартість української землі при продажу через інструмент емфітевзису (отримання речового права на чуже майно через надання в користування земельної ділянки для сільськогосподарських потреб з умовою використання за цільовим призначенням) – від $1,6 до $1,7 тисяч за гектар. Відкриття ринку збільшить цю цифру до $2 тисяч. І далі, як свідчить практика інших країн, ціна зростатиме в середньому на 25% на рік. Звісно ж, десь вартість наділів буде більшою, десь меншою. Дешевше коштуватиме земля у Херсонській та Запорізькій областях. Дорожче – там, де є велика конкуренція – у Полтавській, Вінницькій, Черкаській, Хмельницькій».
Отже, час дешевої землі в Україні минув. Після започаткування ринку її вартість поступово наближатиметься до європейських показників.
На думку аналітика фінкомпанії «Альпарі» Максима Пархоменка, «для економіки, як і для власників земельних ділянок, найоптимальніший варіант – зростання цін на землю. Але після самої реформи його не буде. Воно можливе тільки при підвищенні попиту на цей товар. А попит, своєю чергою, можуть формувати як поточні учасники ринку, так і нові».
При цьому експерт переконаний: чим швидше стартує ринок, чим активніше ми розвиватимемо інфраструктуру у регіонах (наявність поблизу земельних масивів доріг, елеваторів, залізниці, річки підвищує вартість землі), тим стрімкіше зростатимуть ціни. «Земельна реформа може дозволити нам стати багатшими, але будь-які обмеження й заборони тільки затримають цей процес і не дозволять жителям сільської місцевості продати й розпоряджатися нею на вигідних умовах», – наголошує Максим Пархоменко.
Джерело: https://enigma.ua/articles/analiz-zemelnogo-zakonoproektu
0
