хочу сюда!
 

Алла

38 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 35-48 лет

Заметки с меткой «чернівці»

Внутренний мир Черновцов (часть пятая)

Внутренний мир Черновцов

Ч асть вступительная

Ч асть первая

Ч асть вторая

Ч асть третья

Ч асть четвёртая

по пути можно насладиться деталями

или просто остановиться и в окошко посмотреть, отдышаться

а потом, вскарабкавшись на самый верх, посмотреть вниз, мысленно поблагодарив австрийских и румынских архитекторов за увиденное...

Внутренний мир Черновцов (часть четвёртая)

А в путь мы можем отправиться по причудливым завиткам лестниц


или вот по таким



ну или вообще по таким вот

 

Вот теперь нам и пригодятся запасные ноги! dada Доставайте из закромов, нас ждёт затяжной подъём

Внутренний мир Черновцов (часть третья)

Ну что, запасные ноги складываем пока в закрома, в этой серии они нам не пригодятся  podmig (о, сайт-повелитель prey

Добавлю ещё чуть-чуть плитки для присоединившихся, если такие найдутся uhmylka (вот я уже вошла во вкус и размечталась)



посмотрите, что ещё есть в наших подъездах кроме плитки


при входе можно и по сторонам посмотреть look вот румыны - молодцы, они призыв вытирать ноги и поддерживать чистоту (спасибо тебе гугл-переводчик!) увековечили на боковых панелях подъезда, не то что наши сейчас - бумажный листочек скотчем приклеили и привет ))) а те старались! на века строили нам свой функционализм

 

По столетней плитке (и не только плитке) из предыдущей и настоящей серии подходим к лестнице

поднимаем голову, оцениваем масштабы катастро высоту подъёма, и, набрав в лёгкие побольше воздуха, отправляемся в путь...
тут нам ещё и запасная шея пригодится prostite
___________________
все фото кликабельны


Внутренний мир Черновцов (часть вторая)

Ну что, готовы? Тогда пошли.

Знакомьтесь - плитка в наших подъездах:

 


 

Особый шик - найти именную плитку:


а это на стенах

Может быть, тут был офис фирмы Leon Schrenzel, не знаю

так что мой вам совет, если вдруг (ну вдруг, всякое же бывает) каким-нибудь попутным ветерком вас занесёт в Черновцы, а именно в подъезд или проходной двор, не забывайте под ноги смотреть, а также не ленитесь поднимать голову вверх, что мы и будем делать в следующей части podmig
может быть, ещё и по сторонам успеем посмотреть look
да, чуть не забыла, захватите с собой запасные ноги poka

Внутренний мир Черновцов (часть первая)

Так случилось, что практически всю свою жизнь (за исключением нескольких последних лет) я прожила в историческом центре Черновцов. Причём до 13 лет вообще в самом его центре. Детство моё прошло в подворо  изучении окружающей архитектуры. Родители вовремя разглядели мою тягу к прекрасному и, дабы она не пропадала почём зря, отправили меня усиливать тягу в художественную школу (за что спасибо им огромное). Там мне достались замечательные преподаватели, которые научили меня отличать венскую сецессию от румынского функционализма, коими полон мой любимый город.
С тех пор, беганье по подъездам и проходным дворам, исследование чердаков и подвалов, казаки-разбойники и прятки заиграли для меня новыми красками.

По прошествии примерно трёх десятилетий, заметила, что краски те слегка поблекли, потому последние пару лет, прогуливаясь по любимому городу, я нет-нет да и загляну в какой-нибудь подъезд, двор, проходнячок.

Черновицкие дома встречают своих жителей и гостей нарядными подъездами, как сказали бы запоребриковые - парадными

     

в приоткрытые двери можно и заглянуть


а если совсем набраться смелости (читай - наглости), то и вглубь пройти


и не просто так пройти, а по удивительной австрийской плитке, которой уже больше 100 лет, а она ещё очень даже ничего - молодцом держится!
правда, встречается и та, что не очень молодцом... но я без претензий - годы всё-таки

_________________________________
а плитку я покажу вам в следующей серии, так хочет сайт
 poka

Черновицкое лицо (часть вступительная)

Наверное, многие из Вас думают, что Черновцы - это, прежде всего, здание Университета, он же - Резиденция митрополитов  Буковины и Далмации (базовые знания, хотя про то, что ещё и Далмации не уверена)

  

пешеходная улица им. О.Кобылянской (это уже слегка углублённые познания)

 

пара-тройка симпатичных домиков и храмов (это уже практически спец по Черновцам, может давать советы, водить экскурсии, но что там в тех Черновцах ему делать второй раз?)





А многие, скорее всего, вообще о Черновцах не думают, а есть и такие, которые даже и не знают о существовании такого городка. Я на полном серьёзе это говорю, лично и не единожды встречала людей, выросших в Украине, но не знающих её областных центров (географию в их школе забанили)


- Ты откуда?

- Черновцы

Их глаза дико округляются:

- Чернобыль???!!!

Как-то так...

Туристов у нас мало, как правило, приезжают утром, уезжают вечером, успевают «всё увидеть», отобедать и заскучать в ожидании отбытия

Чернівці були одним з перших українських міст із своєю залізницею. Перших пасажирів потягу Львів — Чернівці на той час вже столиця окремого коронного краю Герцогство Буковина зустрічала 1 вересня 1866 р.  
Урочисте відкриття нової будівлі залізничного вокзалу у стилі модерн відбулось 30 листопада 1909 р. 
панорама з 9 вертикальних кадрів / город, красота, вокзал, архитектура, чернівці, місто, архітектура, панорама, краса, черновцы, залізничний вокзал, богиня іриди

Если Вы из числа всех вышеперечисленных, то дальше Вам будет не интересно. Практически все красивые домики я уже показала. В следующей части речь пойдёт о других Черновцах... моих

Жадан, Андрухович і Карпа зберуть гроші для Бойченка

Благодійний літературний вечір на підтримку публіциста, літературознавця і перекладача Олександра Бойченка відбудеться 28 листопада у Домі Освіти та Культури «Майстер клас».

Черновицкий горсовет инициировал выступление духовых оркестров

Черновцы известны высоким уровнем культуры местных жителей и заслуженно считаются одним из самых комфортных городов Украины. Власти города делают все возможное со своей стороны, чтобы поддержать высокий уровень культуры и духовности местного населения.


В воскресенье 30 июня состоялось выступление духового оркестра на Центральной площади города Черновцы. В течение двух часов с 17.00 до 19.00 присутствующие черновчане и гости города могли наслаждаться прекрасным исполнением творческого коллектива.


Мероприятие проведено по инициативе секретаря Черновицкого городского совета Виталия Михайлишина, который предложил с целью повышения культуры граждан и закрепление за Черновцами статуса маленькой Вены выступления духовых оркестров на основных площадях города.


Первыми поддержали инициативу Черновицкого горсовета адвентисты. Для этого они организовали на воскресенье один из лучших духовых оркестров Буковинской конференции Церкви Адвентистов Седьмого Дня, который согласился выступить на добровольных началах.


День выдался солнечным, поэтому стулья для оркестра разложили слева от памятника Т. Г. Шевченко, где как раз образовалась тень. Скамьи быстро заполнились слушателями. В начале музыканты исполнили молитву за Украину "Боже великий, единый".


После каждого выполненного произведения звучали громкие аплодисменты. Первое выступление духового оркестра на Центральной площади состоялся весьма успешно, и черновчане ожидают в ближайшем будущем продолжение хорошей традиции, предложенной горсоветом.


Христианский взгляд

В Черновцах состоялся христианский фестиваль духовых оркестров

В субботу одиннадцатого мая в черновицкой адвентистской общине по улице Надречной состоялся христианский фестиваль духовых оркестров. В нем приняли участие творческие коллективы с города Заставны, Недобоивцов, Стрелецкого Кута, Берегомета Черновицкой области и Богданивки Ивано-Франковской области.


Организатором мероприятия выступил музыкальный отдел Буковинской конференции Церкви Адвентистов Седьмого Дня. Фестиваль начался в 17.00 общим пением псалма под аккомпанемент духового оркестра, после чего ведущие Олесь Деркач и Лилия Бойченюк представили первый коллектив.

Присутствующие на фестивале в этот вечер имели возможность насладится профессиональным исполнением духовой музыки, а также узнали из наглядного видео-ролика, как делаются трубы.

Творческие коллективы исполняли как знакомые христианские псалмы, так и классические произведения. Особенно запомнилось выступление духового оркестра из Заставны, участники которого очень серьезно готовились к фестивалю, имея по шесть часов репетиций каждую неделю.



В завершении программы к присутствующим обратился руководитель адвентистской Церкви в Буковинской конференции пастор Иван Завадюк, который во время выступления подчеркнул важность тщательной подготовки каждого музыканта. По итогам фестиваля жюри избрало два коллектива, которые семнадцатого мая выступят на всеукраинском христианском фестивале духовых оркестров в Луцке.


Христианский взгляд

Новорічні Чернівці - різдвяний Відень

Прогулянка новорічним містом почалася близько 10-ї ранку (тут описано як ми зустрічали Новий Рік в купе поїзда Київ-Чернівці), коли ми вийшли з поїзда і здали речі в камеру схову. Від вулиці Гагарина, що йде паралельно вокзалу, ми піднялися до Головної вулиці. Пройшли повз церкву св. Параскеви та будинок-корабель до центральної площі.

Архітектурний ансамбль центральної частини Чернівців - це щось дивовижне! Тут можна хоть зараз знімати кіно про класичне австрійське містечко 19 століття. Чернівці це багатонаціональне місто. Свій слід в архітектурі, мові, культурі лишили тут австрійці, угорці, румуни, молдавани, євреї... Кожний будинок є унікальний, має свої неповторні барельєфи, свій колір. Кожен займає своє унікальне місце в ансамблі, як нота у грандіозній симфонії, але і сам по собі кожен будинок, це вже симфонія витонченого смаку. Перші кілька годин мене просто розривало... Хотілося одночасно бути і на Центральній площі, і біля театру, і бігти до університету і просто милуватися прогулюючись затишною пішохідною вулицею ім. О. Кобилянської. А потім я втомився і просто ходив щасливий містом... love  Місто ще спало, лише кілька майже порожніх тролейбусів та маршруток проїхало повз нас. Коли ми фотографували ратушу,
до нас підійшов чоловік у піджаку та капелюсі і запитав:
- Хочете ніднятися на гору?
Ми відповіли: - а можна? тоді звичайно!.
- Можна, але дещо пізніше, підходьте десь за годину -півтори.
- Добре, прийдемо.
- Точно будете, щоб я знав, чекати вас чи ні?
- Будемо!

Приблизно така розмова відбулася між нами. Чоловік пішов всередину в ратушу, а ми далі гуляти містом. Про себе, заради сміху, ми прозвали його "міський голова", що таким чином підробряє і забезпечує авторитет гостинного міста!
Далі ми піднялися до Соборної площі, де сфотографувалися з головною ялинкою Буковини.
На площі були встановлені дерев"яні кіоски та столики, почали розтоплювати мангал для шашликів. Місто потроху прокидалося, були помітні і такі ж гості міста, як ми.  Вже хотілося кави, але не з пластикових стаканчиків, тож треба було шукати "Віденську кав"ярню" - заради якої ми і приїхали в таку далечінь! А ще виникла ідея сфотографуватися біля годинника ратуші, що показує за 5 хвилин 12. Фото вдалися класні, а от кав"ярня ще була зачинена unsmile .
Охоронець сказав, що поки невідомо коли саме кав"ярня відчиниться, але люб"язно запропонував сфотографуватися в плетених кріслах біля Діда Мороза. Ми пообіцяли зайти пізніше, і пішли пити каву через дорогу у одну з піцерій мережі "Піца-Парк", на дверях якої було написано, що 1-го січня вони працюють з 12:00. Кава, 2 капучіно і три тістечка обійшлися нам у 34 грн.
Після кави ми направилися до ратуші. Як виявилося, чоловік, що пропонував нам піднятися нагору це музика, що о 12 годині грає "Марічку" з башти ратуші. Його довелося кілька хвилин зачекати, але це того було варто. Незабутне враження справили спиралевидні східці.
Зверху також відкривався чудовий краєвид. Можна було розгледіти куполи церков та шпилі костелів, гарно, як на долоні було видно ансамбль університету - колишня резиденція митрополитів,
відкривався чудовий вигляд на театр імені Кобилянської та театральну площу перед ним.
Театральна площа, мабуть найкраще виглядає влітку, коли цвітуть всі троянди на клумбах. А ще тут влаштована така собі алея зірок - імена всіх відоміх діячів культури, вихідців з Буковини увінчані тут власною зіркою. Що цікаво, сама алея вкрита снігом, але зірки розчищені. Тут є і зірка Лілії Сандулесу, і Софії Ротару, і Ані Лорак, і багато інших не відомих або менш відомих мені людей... Але найбільший ажіотаж викликала зірка Іво Бобула!lol

Наступною метою нашої подорожі був архітектурний ансамбль резиденції митрополитів, де зараз розміщені корпуси Чернівецького національного університету імені Федьковича. Це знакове місце для мене. Навчаючись у аспірантурі, саме тут я вперше приймав участь у конференції і виступав з доповіддю. Крім того це ще і дивовижний архітектурний пам"ятник. Квитки на територію університету та в дендропарк при університеті коштували по 10 грн. Описувати словами тут щось немає сенсу, просто дивіться фото та збирайтеся самі в подорож!
По дорозі назад пройшли повз дивовижну архітектурну споруду - ресторан "Старе місто", і знову повернулися до центру міста. Прогулялися повз кінотеатр "Чернівці" - колишню синагогу, обласну адміністрацію, де раніше розміщувалася ремісничо-торгівельна палата. Зайшли в турецьку пічерію пообідати. Колись тут готували смачну та пишну піццу, але, мабуть на честь 1-го січня, вона в них вийшла не дуже. Зате смачний був суп з чечевиці та лаваш до нього, а офіціантки з заячими вушками виглядали дуже святково і спокусливо! podmig
Дуже гармонійно серед будинків 19 ст по вулиці Кобилянської вписалася кована карета - подарунок ковалів чудовому місту!
А ще у західних областях є цікава традиція вивішувати Санта Клаусів, чи Дідів Морозів за вікно, що буцім-то лізуть в квартиру з подарунками. Гуляючи містом я нафотографував цілу колекцію таких "домушників", а одного ми майже впіймали. podmig
Каву ми нарешті вирушили пити у "Віденську кав"ярню".  Найбільше мене вразив її інтер"єр. Таке відчуття, що ми зайшли до якоїсь пані додому. Тут були зручні крісла та диванчики, стояли шафи з книжками, на стінах висіли картини та фотографії. Не те щоб тут був аншлаг, але відвідувачів було чимало, тож каву прийшлося трохи зачекати. Чесно, смак кави я чітко не запам"ятав, але точно він гармонійно вписався в домашній затишок і підкреслив смак яблучного пирога!
Коли вийшли з кав"ярні, на вулицях вже увімкнули святкові гірлянти і ліхтарі. Вже знайоме місто заграло новими фарбами і вогнями. Крізь цю красу і юрби людей, що знову заполонили центральну площу міста, ми пішли до вокзалу.
Втомлені і сповнені казкових емоцій ми вирушали назад у Київ!