хочу сюди!
 

Лия

43 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 40-50 років

Замітки з міткою «українська»

Василь Сухомлинський про предмет української мови...

...першим до нас приходить слово. З колисковою материнською піснею, тихо казкою, доброю ласкою. Які дивні перші двоскладові слова! А потім назі знання зі словесності поширюються. Дитина, яка зіп'ялася на ноги, пізнає за день десятки нових слів. Співучих і красивих! І з кожним словом світ ширшає, розкриває свої принадні обрії... Світ, мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова..
Збагачені словом, ми приходимо до школи. І за допомогою його пізнаємо таємничість і складність всіх інших наук.. Від того, наскільки ми озброєні словом, залежитьнабуття нами знань з історії, географії, біології, фізики, хімії, математики. Отже, словесність - початок всіх наук.
Слово увійшло в моє серце, в усе моє єство, воно стало моєю душею. Слово полонило мене, я став його поборником, носієм, слугою. І я буду нести його все своє життя, як прапор, як зброю. Так, я словесник. І вважаю: найголовніше завдання учителя мови і літератури в тому, щоб за допомогою слова не тільки відкривати дітям світ краси й радості... Слово стало для мене формою власного виявлення душі, як людини і вчителя. Цьому я хочу присвятити все своє життя.

Три тисячі років йде наша війна - Українська пісня

Текст пісні Три тисячі років йде наша війна. Смерть першими ліпших ховає. Хто вижив в бою, тих чекає тюрма -- Вже більше невинних немає. Приспів: Ми впали в бою, ми були молоді. Моліться за нас, ще живі вороги. Ми зброю свою заповіли тобі -- Ти вражою кров'ю її окропи. На сорок день вип'єм, освятим ножі, Освятим напалм, хай ясніше горить. Хай спалить міста, міністерства, суди -- Ще тисячі років тривати війні. Приспів: Ми впали в бою, ми були молоді. Моліться за нас, ще живі вороги. Ми зброю свою заповіли тобі -- Ти вражою кров'ю її окропи.

Пісня про Олексу Добуша - Гаєм гаєм зелененьким

Олекса Довбуш народився  в селі Печеніжин у 1700 року, народний герой, керівник народних повстанців - опришків у 1738—1745 роках. Постання опришків  відбувалось в  Галичині і оспіване в багатьох піснях і легендах.

 Очолюваний Довбушом загін мав чисельність від 30 до 50 чоловік. Загін займався набігами на поміщиків  і в них відбирав майно і роздавали бідним, тому цей рух був підтриманий місцевим селянством.

Загін Довбуша діяв вісім років - аж до його смерті. Про силу його загону свідчить один промовистий факт: головнокомандувач усієї Польщі Йосиф Потоцький вирушив сам на Гуцульщину на чолі двох із половиною тисяч вояків на придушення повстанського руху. Горами постійно нишпорив загін полковника Пшелуського зі 150 вояками, який роками вистежував Довбуша. Співвідношення військових сил було один до сотні.  Не дивлячись  на таку силу  Довбушу  удавалось уникати прямих сутичок з військами  і з’являвся у найнесподіваніших місцях не тільки Івано Франківщини, Буковині, Закарпатті чи Львівщині, а й навіть Тернопільщині.

Загинув Олекса Довбуш від рук чоловіка своєї коханки.  Олексу Довбуша  24 серпня 1745 року застрелив  Штефан в селі Космачі.  За іншою версією Штефан застрелив  Довбуша коли той  у ночі намагався зайти в його хату.

Пісня «Ой під гаєм зелененьким»  була записана  в 1908 р. від Івана Синютовича з села Зелена, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. Надруковано було пісню в етнографічному збірнику «Народні оповідання про опришків».   Збірник  було видано Науковим товариством  імені Шевченка», т. XXVI, Львів, 1910 році, стор. 44—45.




Чуєш мій друже славний юначе

Слова: Олена Теліга Музика: Тарас Компаніченко Виконує: Тарас Компаніченко Текст пісні - Ми сміло в бій підем Чуєш, мій друже, славний юначе, Як Україна стогне і плаче? З півночі чорна постає хмара, Рикає хижо московська навала. Приспів: Ми сміло в бій підем за Русь Святую І як один проллєм кров молодую. Ми сміло в бій підем за Україну І голови складем за Землю Рідну. Ворог лукавий йде на Вкраїну, Щоб обернути Край Наш в руїну. Лава до лави станьмо, як криця, На герць кривавий з ворогом биться. Приспів. Сміло до бою, брате, рушаймо, Землі Святої врагу не даймо. Жереб щасливий за Край вмирати, А не в кайданах вік звікувати.

Приспів.

Українських патріотів і націоналістов вітаю!

Укранської писемності та мови сьогодні день!!!
Українська пісня і мова завжди звучить в прямому етері Всеукраїнського радіо “Голос Свободи”. Знайти його просто. Зайти на офіційну сторінку Всеукраїнського об’єднання “Свобода” і біля знаку “Воля”, у верхньому лівому кутку сторінки активувати курсором напис “Голос Свободи”. Гарного дня)))

http://blog.i.ua/community/662/1974438/

Фейсбук ігнорує українську мову

Фейсбук, 9 жовтня заблокував функції поширення і коментарів для користувача, Лаби Дмитра. Намагання дізнатися через що ні до чого не приводять, оскільки Там не розуміють українську.
Написав їм комент і смайлик. Прошу підтримки, бо на один смайлік вони точно не зреагують)

К:
Не розумію мови. Відсутня відповідь українською мовою. Держава Україна є, а мови такої Ви не бажаєте знати? 25 років є Україна! 10000 років  є українська мова. Вам не здається, що це нечесно, більше 100 мільйонів українців Світу змушувати користуватися чужими мовами.

Розпрягайте хлопці коней - Українська народна пісня

Розпрягайте хлопці коней -  Українська народна пісня


Розпрягайте хлопці коней - Українська народна пісня   
Виконує; Волинський народний хор  
Слова і музика Іван Негребицький.
Про автора твору читайте на сайті Українські пісні -  Розповідь про автора  і  трохи фантазія на тему пісні  https://www.pisny.net/rozpryahayte-khloptsi-koni-ivan-nehrebytskyy/

Текст пісні і силка на скачуваня розташовані на сайті  

Розпрягайте, хлопці, коней
Та лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.

Приспів.
Маруся раз, два, три калина,
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.
Маруся раз, два, три калина,
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Копав, копав криниченьку
У вишневому саду...
Чи не вийде дівчинонька
Рано-вранці по воду?

Вийшла, вийшла дівчинонька
В сад вишневий воду брать,
А за нею козаченько
Веде коня напувать.

Просив, просив відеречка,
Вона йому не дала,
Дарив, дарив з руки перстень,*
Вона його не взяла.

"Знаю, знаю, дівчинонько,
Чим я тебе розгнівив:
Що я вчора із вечора
Із другою говорив.

Вона ростом невеличка,
Ще й літами молода,
Руса коса до пояса,
В косі стрічка голуба".
Сторінки:
1
2
3
4
6
попередня
наступна