хочу сюди!
 

Татьяна

57 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «мрія»

Дитячий будинок.

Як це було. На протязі 20 днів команда з сайту http://www.drive2.ru збирала все що могла, а саме кошти та речі, продукти, канцелярію.

В свою чергу обзвонивши друзів та знайомих також зібрав вище згаданий перелік, окрім грошей, я принципово не згадував і не просив, щоб не було підозри. (часи такі що крадуть навіть у онкохврих).

Зібралась нас ось така команда, в кількості 10 авто, та біля 20 пасажирів.

Кожна машина була завантажена повним багажником, автобус до стелі, а декілька автівок були завантажені щей задні сидіння салону.

 

Декілька водіїв були знайомі, хто був з товаришами, але 90% команди бачились вперше, але дуже швидко була знайдена спільна мова, було обговорено маршрут та швидкість та правила поведінки в дитячому будинку і  рушили в дорогу. Перша та єдина запланована зупинка була біля Житомира, і на здивування більшості ми побачили як наші нові друзі вийшли з заправки в такому от вигляді.

та була проведена репетиція виступу перед дітками.

В місті Житомир нас зустріли водії з того ж таки сайту http://www.drive2.ru та провели до дитячого будинку. Заїхавжи на територію дитячого будинку в нас не було можливості припаркуватись на самій території, тому ми заїхали до сусідів, і були в край здивовані, коли прибіг капітан (не зрозумілої служби, ніби лісничої) і з піною почав кричати щоб ми терміново прибрали автівки з їх паркувального майданчика, на пояснення що ми до дітей він почав кричати ще голосніше, а на прохання тимчасово залишитись до вивантаження автівок перейшов просто на матюки.... Ми виїхали та припаркувались як і де могли в найближчій території до дитячого будинку. Та почали збиратись до дітей!  

Ось як це було. Найпершими йшли наші казкові герої, які несли кошики з цукерками та невеликими подарунками. Дітки зібрались в коридорі, і побачивши наших казкових героїв підняли страшенний галас, здавалось не чути нічого крім хлопання, сміху та звичайного дитячого галасу.

Заспівали діткам пісеньку про млинці та привітавши їх з святом ми перейшли до спортивної зали, де було ось що.

наші казкові герої пригощали діток млинцями з медом!!! У медведя мед був не тільки на лапах. а навідь на спині.

Потім були проведені конкурси, танці та ігри.

Дітки пішли обідати та на тиху годину, яка до речі через пів години була відмінена, в звязку з неможливістю вкласти дітей спати, та враховуючи їхні прохання! :-) Ми цим часом зайнялись розвантаженням авто, та занесенням всього в виділенні нам приміщення. На зібрані кошти було придбано морозильну камеру.

Було передено 2 компютери, хоч і найновішої конфігурації. але все таки працюючі.

з речей було складено ось такий склад))

Цим часом чоловічою половиною нашої команди було проведено чемпіонат по футболу серед команд дитячого будинку, в результаті фіналу наша команда програла, а переможці отримали приз ДВДі плеєр та дискі в кількості близько 50 шт.

Під час чемпіонату по футболу дівчатка були зайнаті в мастер класі по валянню та малюванню.

Спікуючись з Юлією (ща надала допомогу, та одна з двох, хто допоміг відгукнувшись на мою попередню замітку) дізнався, що були прикрі випадки коли вихователі та співробітники дитячих закладів яким надається саме така допомога, інколи не дуже чесно себе поводять, ті відбирають більк кращі речі. Щоб максимально знизити таку можливість, порадившись ми вирішили відкрити магазин з речами які ми зібрали для дітей. Всі нові, та гарні речі було занесено в надану нам ігрову кімнату та складено максимально по розмірам, та призначенням.

Почали заходити з невеликим острахом, але з цікавістю дітки, довідавшись що це не подарунки, а магазин вони трошки засмутились, сказавши що в ніх зовсім не має грошей, і нажаль не можливо щось придбати в нашому магазині. Але ж наш магазин був не звичайний, і замість грошей ми приймали вірші, пісні, танці. Було зроблено наступним чином, до кожного з нас (продавців було 6) підходили дітки, розраховувались хто на що здатний та отримував речі які ми підбирали по розміру, та враховуючи бажання, а саме декілька пар носочків, спідньої білизни, взуття, а потім все що їм приглянулось. Все це пакувалось в пакети та просили віднести це в особисті свої речі. Через декілька хвилин деякі прибігали в нових речах з посмішкою на обличчі та радістю в очах.

В той час коли діти вибирали речі та бігали радіючи, один хлопчик років 12 стояв осторонь опустивши голову та зкоса подивляючись на все це дійство. На мої питання та спробу його розговорити він всякими шляхами відмовлявся вступати в розмову, але через деякий час виявилось.... він не тільки не знає віршів, що таким чином придбати собі речі, він не вміє читати та писати... Звичайно все було йому підібрано з того що було, він відніс до своїх речей, потім підійшов тихо так, смикнув за рукав і запитав - дядьку, а як Вас звати? Валерій. Дядь Валера, а мені сорочку можете знайти щоб на мене, бо вмене не має, а в школу потрібно йти, а там всі в сорочках. Бігом, в тій коморі було знайдено сорочки, пару регланів та джинсів і все було вручено хлопчику. Він швидко переодівся та прийшов і тихо тихо подякував. Він так змінився в нових речах, але фотографувати його дивлячись йому в очі зовсім не хотілось. Після візиту до дирекції зясував, що хлопчик в дитячому будинку зявився днів 20 тому, після того як матір позбавили батьківських прав....


З слів дітей, все що опинилось в їх особистих речах вже ніяким чином не попаде ні докого іншого. Маю надію що таким чином ми запобігли несправидливому розподілу. Хоч було одягнено всіх діток, в коморі залишилось більше ніж половина привезеного.

Потім ми поділились на групи і просто сиділи з дітьми, розмовляли, фотографувались, разом щось старались вивчити, рзповізти про автомобілі.

Дуже швидко промайнув день і саме час нашого останнього подарунку дітям. Ми всі гуртом вийшли на вулицю, дітки отримали шматочки паперу на яких вони писали свої самі найзаповітніші бажання.

Коли бажання було записано, всі без виключення папірці ми закріпили на китайських ліхтариках та запустили їх в небо... маючи велику надію, що бажання та мрії цих діток обовязково збудуться.

Від всієї душі я хочу подякувати тим хто мені допомагав, а саме no-sense, Тані, Юлі, Аліні, Вані, а також моїм близьким, синові та дружині за підтримку та допомогу!

Дякую ВАМ друзі!







Моя Мета і Мрія!


"В" категорія!

Привіт!!!

Відчуваю легеньку хвилю…

……Прокидається синя мрія…

Прокидається серце вільне…

……А думки ще спросоння мліють…

В надрах ночі видіння сяє…

……Злегка тішить мене і лякає…

Очі Всесвітом розум долають…

……А слова геть з шляху збивають…

Уві сні мене віщун привітає…

……Мою руку він легко стискає…

Він показує мою синю мрію…

……Щастя втримати міцно зумію…

Ось в долоні золота моя доля…

……Їй змарніти не дасть моя воля…

Вже у небі моя синя мрія…

...… Не зіб’ють вже її слова стріли…

 

Я прокинусь, зрозуміти все маю…

……Це лиш сон був, його вже немає…

Залишається синя мрія…

……Їй я мушу лиш дати силу…

У руках я тримаю хвилю…

……Віщий сон простягає надію…

Очі з ночі вітають грайливо…

……Привіт, я живу, синя мріє!!!

Мечта ребёнка

Влад Єфімов не може й дня прожити без
футболу. Кожного дня він відвідує тренування команди Полісся, а також
долав 2-3 годинні поїздки до Києва за ради навчання новим навичкам гри.

Активно
підтримує свою улюблену команду Динамо Київ на матчах. Його улюблені
гравці Андрій Шевченко та Кріштіан Роналдо, мріє зіграти з ними.
На
сьогодні він приймає участь у футбольній акції, та мріє вивести
футболістів на Евро 2012.Давайте допоможемо йому у здійсненні мрії!

Для цього необхідно лише декілька секунд. Перейти на сторінку
http://www.mcdonaldseurokids2012.com.ua/works/4522 та проголосувати за його команду. Тим самим ви зробити його на крок ближче до здійснення мрії.
Для голосування через соціальні мережі необхідно натиснути:

кнопку (Like), якщо голос віддається через www.facebook.com;
кнопку (Класс), якщо голос віддається через www.odnoklassniki.ru;
кнопку (Tweet), якщо голос віддається через www.twitter.com;
кнопку (Like), якщо голос віддається через www.vkontakte.ru.

А також відправляєм смс с текстом 4522 на номер 3533. Вартість смс так як и стандартної.

не вірю...

БЛІН!!!!!!!!love dance heart
з 10 на 11 липня здійснилася моя мрія, яку я виношувала в своєму мозку з 9 класу!!!!
я з подругою вийшла в центр нашого міста (там де збирається вся молодь) і ми без ніяких намірів сиділи біля магазинчика, попивали пивко, їли морозиво, курили...
І біля нас сиділи 2 парубка... в одного з яких я таємно була закохана ще з 9 класу...
і ми з ними розговорилися, пішли до якоїсь незнайомої компанії (тепер у мене знайомих побільшало на 10 чоловік) і гульбенили разом...
а в кінці, коли ми розходилися по домівках, він протягнув мені руку, і сказав щлсь типу: "давай по дружньому..." але договорити не встиг,. бо просте чмокання в губи переросло  в 20 хвилинний ніжний і шикарний поцілунок!!!!!!!!!!!
я щаслива)))))))
забула про всі негаразди і зараз літаю у хмарах)
життя налагоджується))))
hearthearthearthugdanceheart

An Old English Dream - Procol Harum

An Old English Dream
           Стара англійська мрія

Автори: Гарі Брукер і Кіт Рейд

They say this fair city has ten thousand souls
       Кажуть, це прекрасне місто налічує десять тисяч душ,
Some live in mansions
       хтось живе в палацах,
Some live in holes
       хтось - в халупах.
Some eat from silver
       Одні їдять з срібних блюд,
And some eat from gold
       інші - з золотих,
Some sift through garbage
       а хтось копирсається у відходах
And sleep in the cold
       і спить в холоді,
Sleep out in cold
       спить на дворі в холоді.

       Приспів
I saw a great highway that stretched to the stars
      Тут я побачив великий шлях, простертий до зірок,
I saw a deep river all choked up with cars
      і глибоку ріку, вщерть захаращену автомобілями,
A babe in a cradle and a cat with the cream
      дитя в колисці і кота, що вкрав вершки,
An old English church yard and an old English dream
      дворик старої англійської церкви
      і стару англійську мрію.


Once we had a country
      Колись ми мали Країну,
And thought it so fair
      і думали, це так прекрасно!
If you look through the mirror
      Якщо подивишся крізь дзеркало,
You can still find it there
      то ще побачиш її відображення.
But now our great country
      Але тепер наша велична країна
Is broken and torn
       зруйнована і розірвана,
And all of its promise
       а рештки її перспектив
And liberties worn
       і вольностей вичерпали себе.

Приспів

I saw a great plain in winter
       Я побачив величезну білу долину,
All covered in snow
       суцільно вкриту снігом.
Ten thousand soldiers
       Десять тисяч солдатів,
That marched to and fro
       що марширують туди-сюди.
I saw a broken down building
       Я побачив зруйновану будівлю
With ten thousand doors
       з десятьма тисячами дверей,
But none of them open
       але жодна з них не відчинена,
And none of them yours
       і жодна з них не твоя.

Приспів

СЛУХАТИ letsrock letsrock letsrock

Ур-р-р-р-р-ря, ПІВФІНАЛІСТАМ

Мої друзі з Хмельницького котрі беруть участь в проекті від Нескафе, таки вийшли  в півфінал.
Тепер з 16 квітня до 9 травня - вирішальний час.
Давайте підтримаємо їхні ідеї

Харчевня "Веселий Бурдюк"або середньовычний кейтерингhttp://ideax-nescafe.com.ua/semifinalists/green/harchevnya-veseliy-burdyukab


Концептуальна кавярня-музей "Легенда"http://ideax-nescafe.com.ua/semifinalists/green/kontseptualna-kavyarnya-muze


потрібно лише зареєструватись
голосувати можна раз на добу

Исполнение желаний

Исполнение желаний. Вы задавали когда-нибудь себе вопрос, почему одни желания сбываются, а другие нет?

Термінал. Про мрію! (мало тексту)

Цікава це річ, мрії! Як правило наші мрії здійснюються в когось іншого, в того хто мріє зовсім про інше. Цікаво, чому так? Та в мене сталось напаки! Від недавна в мене здійснилась мрія, про те не моя. Здійснилась мрія дівчини, яку я кохаю. І що тепер робити з її мрією, я не знаю! Та в свою чергу, я чув, що вона здійснює мою мрію!  Цікаво, прада?
Мрія, таки цікава річ!