хочу сюда!
 

Елена

52 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 47-58 лет

Заметки с меткой «українські свята»

Великодні свята. Поливаний понеділок



  Другий день Великодніх свят називається «поливаним понеділком». Це від того, що хлопці та дівчата намагаються облити один одного водою під супровід жартів. 
 Це був дуже потішний Великодній понеділок, бо було багато радості і сміху від того побаченого дійства. Парубки норовлять облити дівчат чистою водою. Ті ж начебто бояться і ховаються, щойно почують брязкіт відер та парубочі голоси, що супроводжуються голосним собачим гавкотом. 
 Цей дуже давній звичай символізує своєрідне очищення водою. А ще був звичай, коли другого дня свят парубки вдосвіта ходили по хатах по писанки. Зазвичай, якщо парубок взимку на вечорницях потанцював з дівчиною, то за це в понеділок (на другий день Великодніх свят) він мав отримати писанку від неї. Дівчина віддавала писанку хлопцеві, який їй сподобався, на знак любові. А якщо дівчина не хотіла давати писанку, її обливали водою.
 Малі хлопці кроплять дівчат парфумами. За це дістають від них писанки На третій день Великодніх свят, як і протягом двох попередніх, молодь збирається коло дзвіниці. Між молодшими йде завзята боротьба за право дзвонити. Продовжують водити гаївки, забавляються, ходять у гості, обходять поля.
Великдень святкували сім днів, тобто весь тиждень.

Писанка



     Як добре, що люди не забули прекрасного звичаю.
"Як не стане писанок та й на Юрія не будуть класти ватри - ізгибне світ їм", - казала мені моя бабуся. Сиділа вона в чистій хаті, вбрана у вишиту сорочку, з писачком у руках, з молитвою на вустах. Мама мені наказували, що писанку треба писати з побожними думками, відганяючи від себе злість і нечисть". Слухала Галинка маминого слова - ради, слухався Галинку писачок. Є що тепер показати і чим втішити людей на Великдень.



Дзвонять дзвони Великодні




                                          Дзвонять дзвони Великодні
                                          І небо з ранку  вітає.
                                          Прокинулись пташки-
                                          Летять на полянку.
                                            
                                          Зоря світанкова
                                          На сході палає,
                                          І сонце червоно
                                          На обрій спливає
                                          Христос Воскресає!



Кошик традицій і символів





Готуючи великодній кошик, ми за звичкою кладемо туди певний набір харчів, бо так робили наші мами та бабусі. А насправді ж кожна стра¬ва — це певний символ, який невидимим містком єднає нас із Спасителем. Тож почнімо з головної, окраси столу і кошика.
                                    ПАСКА
Слово "пасха" походить від єврей¬ського кореня "пас", що буквально означає "перехід" — "пейсах". І сим¬волізує перехід через пустелю і звіль¬нення єврейського народу від рабст¬ва. В українській мові цей корінь зберігся, зокрема, в слові "пас" — у значенні відмови володіти м'ячем у спортивних іграх. У загально християнському ж плані "пасха" позначає пе¬рехід до вічного життя, позначає тіло Ісуса, яке він заповідав своїм учням. Цим словом називаємо також ритуа¬льний хліб. І сама назва "паска" пішла від назви гебрайського свята.
Випікання паски — справжній об¬ряд. Перш ніж замісити тісто, господи¬ня має помолитись, з молитвою також садовлять паску і виймають її з печі чи духовки. Спекти добру паску вважа¬лося найважливішою подією на Ве¬ликдень, бо з того, якою вона спечеть¬ся, судили про долю всієї сім'ї. З її ви¬гляду визначали майбутнє: якщо збо¬ку трошки надтрісне — на добро і ба¬гатство; якщо зверху — весь рік чекай біди; якщо западеться — хвороба, а може, й смерть.
Тому цього дня господиня неухиль¬но додержує всіх традиційних при¬писів. Бажано, щоб під час випікання пасок на кухні панували тиша і спокій, щоб до плити підходило якнайменше людей, щоб не гупали двері і не бряз¬котів посуд. Щоб рідні люди в цей день не сварилися, щоб не гнівалися між собою.
Як була дівчина в хаті, то бажали: "Щоби була файна, як на Великдень паска". А дітям — щоб росли пишні та здорові, як паска.
Великодню паску печуть у четвер і суботу. Майже ніколи — у п'ятницю, бо Великодня п'ятниця — це більше свя¬то, як Великдень.
                     ЯЙЦЯ, КРАШАНКИ, ПИСАНКИ
Яйце — символ зародження життя, воскресіння, сонця. Майже в усіх на¬родів вважалося джерелом життя і по¬чатку світу. У багатьох міфах зі світо¬вого яйця постає Всесвіт.
Крашанки — це варені яйця, зафа¬рбовані" (найчастіше цибулинням) у червонястий колір, що символізує пролиту за людей кров воскреслого Спасителя і радість життя. Фарбують їх у Світлий четвер або ж Великодню су¬боту. У воду для фарбування краша¬нок доливають трохи свяченої води — йорданської чи благовіщенської. Спо¬живають крашанки за святковим сто¬лом, кладуть на могили. З крашанками є багато ігор. Наприклад, скочування з горбочка. Чия скоріше скотиться, той буде швидшим увесь рік. Яйце, що ко¬титься, символізує камінь, що відва¬лився від гробу Господнього.
Писанки ж раніше робили із сирих яєць. Правда, такі скоро псуються, тому й повелося використовувати як ма¬теріал видуті яйця. їх дарують знайо¬мим, ходять з ними у гості.
                          
                           М'ЯСО

М'ясні страви символізують пасхаль¬не ягня, складене в жертву. Колись се¬ляни в Чистий четвер кололи кабанів, бо ж на великодньому столі мають бути шинка й ковбаса. А що цей четвер Чистий, то "як заколоти кабана в цей день, сало буде чисте". Крім кабана, різали ще й поросятко, бо, за старим звичаєм, в Україні разом з паскою в церкві святили й печене порося зі шматком хрону в зубах. Згадаймо Степана Руданського:
Несе мужик у ночовках
Додому свячене:
Яйця, паску і ковбаску,
Й порося печене.
І порося — як підсвинок,
Та ще й з хріном в роті...

                               ХРІН
Символізує гіркоту страждань, що витримав за нас Христос. Зелений його вершечок уособлює весняний ріст, відродження, барву надії й відновлення.
Є така легенда. Хрін колись був дуже отруйний, і іудеї задумали отру¬їти ним Ісуса Христа. Натерли хрону і дали Спасителеві. А Він з'їв і не отруївся. Тоді поблагословив хрін і звелів християнам його споживати. Тож тепер вони на Великдень присмачують хроном м’ясо, щоб було міцніше. Хрін і справді зміцнює людину, бо сприяє травленню, стимулює виділення жовчі.

                                СИР, МАСЛО


Обрядовий сир ( як і масло й молоко. що використовується в багатьох ритуалах) нагадує нам про прадавню культуру господарів - скотарів на теренах нашої країни. А на Великдень готують сирну паску6 запечену або заготовлену у холодний спосіб - під пресом.
                                  СІЛЬ
Сіль - символ достатку, повноти, суті. У Біблії сіль - символічний зв`язок між Богом і його народом:" І не оставляй жертви твоєї без соли завіту Бога твоєго". У Нагорній проповіді Христос називає своїх учнів сіллю землі.
 Зустріч гостей хлібом - сіллю має два значення: це вияв гостинності, це й оберіг.
                              СВІЧКА
Нею випалюють хрести на дверях, сподіваючись таким чином захистити свій дім від злих сил. З допомогою освяченої свічки старалися лікувати лихоманку і рожу. За народними повір`ями, свічка могла врятувати від громової зливи чи пожежі від блискавки.  Освячені у церкві великодні страви вважалися магічним і дієвим лікувальним засобом. Зокрема, свяченою сіллю обсипали обійстя - від вроків; цілушку свяченої паски давали скуштувати, коли боліло горло. Було повір`я, що рештки велидкодніх страв, закопані на межах, можуть оберегти лану від граду.