хочу сюда!
 

Таня

32 года, близнецы, познакомится с парнем в возрасте 31-38 лет

Заметки с меткой «медична реформа»

УМЕС закликала політиків об`єднатися заради медреформи


У середу, 20 березня в інформаційному агентстві «Укрінформ» відбувся круглий стіл на тему “Результати експертної оцінки програм кандидатів у Президенти України за напрямом охорона здоров’я”, організований Українською Медичною Експертною Спільнотою (УМЕС).

Див. Повне відео з круглого столу:



У вступному слові модератор заходу - уповноважений координатор УМЕС Костянтин Надутий окреслив головні пріоритети діяльності УМЕС в передвиборчий період. Оскільки охорона здоров’я - галузь не лише складна, але і життєво важлива для всіх громадян, від кожного кандидата слід вимагати чіткого бачення її подальшого розвитку. Не обіцянок, а реалістичного погляду в майбутнє.

Костянтин Надутий наголосив, що формування медичної політики має бути справою експертів, а політики повинні дослухатись і втілювати ці принципи у життя. Щоб знайти спільний фундамент впродовж останніх майже 4-х років, однодумці в палких дискусіях у співпраці з іншими громадськими ініціативами, опираючись на досвід та сучасні знання кожного, визначили, що слід відштовхуватись від речей, які не викликають жодного конфлікту.

Наприклад, чи може бути сумнів, що цінністю державної політики охорони здоров’я є щось інше, ніж людина. Що духовне має переважати над матеріальним (бо якщо поставити в центр гроші, то можна  буквально “з’їсти людину за столом або розібрати її на органи»). Що немає речей важливіших за національну безпеку. Метою політики має бути примноження людського капіталу, без якого неможливий жоден розвиток - як економічний, так і соціальний. Безпосередні ж цілі політики мають бути насамперед вимірюваними. Бо якщо ціль не є вимірюваною, то вона є і недосяжною. Йдеться, зокрема, про такі показники, як тривалість життя, якість життя, яку можна чітко вирахувати, забезпечення рівного доступу до медичних послуг. Жодних ліберальних моментів (хто як хоче - так нехай і лікується) тут бути не повинно. Медицина це не вільний ринок, бо тут споживання вимушене, а пацієнт -  не компетентний споживач, тому держава не може не втручатися.

На думку Костянтина Надутого, будь-яка Концепція розвитку охорони здоров’я не має бути фіксованою догмою. Світ в наш час змінюється швидко, технології також змінюються, і ми не можемо планувати на 20 років наперед. Рухатися слід через постійний розвиток. Саме такі підходи сповідує останній документ, над яким працювали члени УМЕС:  Концепція  безперервного вдосконалення національної системи охорони здоров’я України.

Див. Обґрунтування Концепції безперервного вдосконалення національної системи охорони здоров’я України: https://www.umj.com.ua/article/138238/obgruntuvannya-kontseptsiyi-bezperervnogo-vdoskonalennya-natsionalnoyi-sistemi-ohoroni-zdorov-ya-ukrayini

 

Один з засновників УМЕС, член координаційної ради Ігор Найда, подякував експертному товариству за формулювання консенсусної позиції, з якою ознайомили кандидатів у президенти. Деякі з них (Ольга Богомолець, Руслан Кошулинський, Віталій Скоцик, Сергій Тарута) прислухались до фахової думки і підписали з цього приводу відповідний меморандум про співпрацю. Наразі тривають перемовини з Анатолієм Гриценком, Юлією Тимошенко та іншими кандидатами. Ігор Найда підкреслив, що охорона здоров’я - тематика позапартійна, тому вона повинна об’єднувати, а не розділяти. Наразі УМЕС готова стати майданчиком для проведення широкого діалогу між політиками і громадянським суспільством. Потрібно спільними зусиллями втілювати Концепцію в національне законодавство, в реальні справи, насамперед у Національну стратегію охорони здоров’я України, засади якої вже розроблені медичною фаховою спільнотою, а потім в законодавчу норму. Експерт висловив впевненість, що УМЕС має все, щоб перетворитися на дієву інституцію, яка буде координувати дії політиків і формувати політичну волю.

 

Далі  слово взяв член УМЕС, експерт Анатолій Анчішкин (м. Дніпро), який координував роботи з аналізу програм кандидатів у президенти. Шістьма незалежними експертами було проаналізовано 12 програм найбільш рейтингових кандидатів, а також тих, хто засвідчив прагнення співпрацювати з УМЕС. Оцінка базувалась на 16 критеріях, задекларованих у самій Концепції: таких, як вимірюваність, економічна реалістичність, а також доказовість - тобто відповідність фактам, науковому знанню. За результатами експертизи програми кандидатів були відсортовані за кількістю балів. Найвищий результат отримала Ольга Богомолець, найнижчий серед чільної шестірки – Володимир Зеленський. Але в цілому було зроблено висновок, що більшість кандидатів слабо розуміє проблеми і потреби медичної галузі. Рішення, які вони пропонують – у більшості своїй декларативні, позбавлені конкретики. Інструментом для реформи медицини пропонується медичне страхування, але без чіткого визначення його моделі. Практично відсутні і згадки про детермінанти здоров’я.

Костянтин Надутий додав, що хоч деякі кандидати набрали більше балів, ніж інші, але в абсолютному вимірі за 100-бальною шкалою жоден не набрав більше 60-ти, а це рівень трійки за 5-бальною шкалою, щоб було зрозуміліше тим, хто в школу ходив. З іншого боку, насправді дуже важко в стислому вигляді відповідно до визначених вимог до таких документів, відобразити весь спектр системи охорони здоров’я.

 

Головний редактор інтернет-ресурсу Trigger Анатолій Якименко пояснив, чому важливо звертати увагу на медичну складову програм кандидатів, навіть якщо за Конституцією до повноважень президента відноситься винятково оборона і зовнішня політика. Бо увага до медицини - зростаючий тренд. І якщо В. Ющенко не дуже заглиблювався в тему, В. Янукович вже цікавився нею досить серйозно. А чинний Президент П. Порошенко, на думку Анатолія Якименка, цікавиться аж надмірно. Саме він завів в уряд виконувача обов’язків міністра Уляну Супрун, він особисто лобіював прийняття Закону про державні фінансові гарантії. І цей тренд, напевно, збережеться. До того ж, кожен президент має власну фракцію у Верховній Раді, а охорона здоров’я відноситься до безпосередньої сфери відповідальності парламентської коаліції. Саме тому, на думку Якименка, важливо аналізувати погляди кандидатів. Серед іншого вони є індикаторами компетентності в питаннях економіки і фіскальної політики. Тим паче, що можливості останньої давно вичерпані.

 

Член координаційної ради УМЕС, хірург Олексій Орлов назвав цілком закономірним факт, що найвищу оцінку отримали програми кандидатів, які співпрацюють з експертними спільнотами. Принципово важливо після виборів закріпити і зміцнити таку співпрацю.

 

Член УМЕС, лікар-терапевт Наталія Бондаренко (Безмен) нагадала, що хоча експерти аналізували 12 програм, кандидатів на цих виборах більше 40. Відтак вона дозволила собі  вийти за межі поставленої задачі і прочитала також решту програм. Висновок: в більшості справді відсутнє комплексне розуміння, як принципів роботи системи охорони здоров’я, так і сутності   реформи, через яку вона наразі проходить. Тим часом реформа у самому розпалі і не рахуватися з цим фактом не можна. Хто б не зайняв посаду президента, йому доведеться чітко визначити своє ставлення до неї – чи потрібно її призупинити, чи скасувати, чи продовжувати далі. І чи є для цього кошти у бюджеті.

 

Зі свого боку, голова Спілки захисту прав пацієнтів “Здоров’я нації” Валентина Очеретенко наголосила на важливості врахування інтересів людини, як пацієнта, так і лікаря, при виробленні будь-якої державної політики в сфері медицини. Зокрема, вона нагадала, що закон про захист пацієнтів, попри намагання, так і не змогли прийняти. Від імені пацієнтської спільноти вона закликала скасувати урядову постанову про заборону розвитку медичних програм, а також надати більшу інституційну підтримку руху пацієнтів.

 

Член координаційної ради УМЕС  Іван Сорока, зазначив, що попри всі складнощі, УМЕС відбулася як потужна, об’єднуюча, авторитетна сила, яка здатна стати флагманом медичної реформи і об’єднати різні політичні сили у прагненні покращити ситуацію в медичній сфері. Головне, що ми маємо авторитетну команду, чітке розуміння, що і як треба робити, і готові ділитися своїм досвідом та допомагати політикам піднімати медичну галузь на новий рівень.

 

В свою чергу, Ігор Шкробанець, член  УМЕС і  член правління ГО «Українська асоціація сприяння охороні здоров'я населення», зазначив, що важко переоцінити ту роботу, яка була зроблена експертами УМЕС при аналізі програм кандидатів і виробленні засад реформування медичної  галузі. Охорона здоров’я, здоров’я громадян – є невід’ємною складовою національної безпеки, а отже цей напрям неодмінно має бути в фокусі уваги президента і відповідних структур.  

 

А Костянтин Косяченко з Громадської спілки «Українське агентство з оцінки технологій охорони здоров'я» висловив впевненість, що така колосальна робота не може залишитись без уваги можновладців і голос УМЕС буде почутий та врахований на найвищих щаблях владних і партійних структур.

В заключній частині круглого столу відбулась дискусія та обмін думками між зацікавленими сторонами. В обговоренні взяли участь запрошені до платформи УМЕС експерти, журналісти, керівники лікарських та пацієнтських товариств.

Долучитись до участі в УМЕС та обговорення ситуації можна на сторінці Фейсбуку: https://www.facebook.com/UkrMedExpAs/

Загалом всі відмічали велику прогалину між гаслами, які декларує політикум, і, власне, реальними справами та послідовними діями щодо вдосконалення медичної сфери.

Як одними з головних засад, на яких має будуватись реформування та відродження системи охорони здоров’я, громадський діяч Олег Рижак виділив три кити: бюджетно-страхова медицина, лікарське самоврядування та розвиток вітчизняної фармацевтики. Що на його переконання, зможе забезпечити необхідні умови для розвитку медичної галузі.
Дуже показовим був виступ журналістки Олени Труш, яка розповіла про проблему електоральних очікувань, за якою 52% українців прагнуть бути обманутими. Тобто, маємо суспільний запит на толерантність до безвідповідальних популістів, які говорять те, що люди хочуть почути, а не те, які проблеми існують і що відбувається насправді. В результаті цього виходить ідеалізована декларативність медичних програм більшості кандидатів в президенти, які не мають уявлення, що насправді відбувається і як це змінювати. Проте надважливим завданням є донесення до кандидатів, та політикуму тези, що Національна безпека і виживання України як незалежної держави напряму пов’язані  із рівнем охорони здоров`я.  Наразі можна констатувати, що українська спільнота в особі УМЕС отримала  авторитетний, потужний, конструктивний і  дієвий ресурс, який зможе бути провідником позитивних реформ у медичній галузі.

52% толерантності до брехні «пороблено» цілеспрямовано через суцільно пропагандистський підхід до висвітленя діяльності держави, практичне витіснення з інформаційного простору правдивої аналітичної, політично незаангажованої, навіть просто об’єктивної інформації. Така «виховна» робота з суспільством уможливлює маніпуляції суспільною думкою, перетворення передвиборчих перегонів у змагання в брехні.

Низка кроків здіснених УМЕС:

-        розробка основи політичного консенсусу в питаннях політики охорони здоров’я – цінностей, мети, цілей, принципів і механізму реалізації національної політики охорони здоров’я (Концепція безперервного вдосконалення національної системи охорони здоров’я);

-        об’єднавчі заходи з політичними силами на платформі взаємного визнання констатацій Концепції;      

-        розробка методології експертизи політичних пропозицій у відповідності до засад «доказової політики»;

-        експертиза пропозицій за напрямом «охорона здоров’я» лідерів політичних сил, це шлях до побудови в Україні громадянського суспільства та впровадження публічної і доказової політики. Точніше – один зі шляхів. Інші торуватимуть інші спільноти.

Є приклад і є інструментарій.

Нація має інтелектуальний і духовний потенціал, щоб вийти за «циркове» коло змагання в брехні, планувати і будувати свої власні перспективи.      

Чи підуть реформи в Україні на користь інвалідів?


І це при тому, що в Україні сьогодні зареєстровано понад 2,7 млн інвалідів, що становить майже 6 % від загальної кількості населення. В країнах ЄС цей показник сягає 10-15% (ця розбіжність  пояснюється жорсткішими вимогами до встановлення інвалідності в Україні). Хоча за останні 20 років кількість таких людей у нашій країні збільшилася, і це є свідченням ліберальнішого підходу до визначення інвалідності на підставі нових нормативних актів. Крім того, за останніх декілька років, кількість інвалідів збільшилась за рахунок травмованих учасників АТО.

Для довідки, в нашій країні питанням встановлення статусу та подальшої фізичної та соціальної реабілітації інвалідів займаються центри медико-соціальної експертизи, які діють згідно Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. №1317, перебувають у віданні МОЗ та підпорядковуються органам місцевої влади — департаментам охорони здоров’я. Відповідно до чинного законодавства реабілітологи МСЕК розробляють індивідувальні програми реабілітації інвалідів. Але фактично заходи, вказані в них, реалізовуються доволі мляво, через нестачу ребцентрів та обмежені бюджети, які виділяються на програми реабілітації для інвалідів. Крім того, експерти вказують на ще одну причину — погано налагоджену комунікацію між державними структурами, які опікуються питаннями інвалідів.

На думку експертів, задля впровадження комплексних реабілітаційних заходів потрібні: соціальні, юридичні, психологічні, медичні та інші. У нас же вся реабілітація носить вузьковідомчий характер: в медичних установах — медичний, в соціальних — соціальний, в навчальних закладах та на підприємствах — професійний. Весь цей набір «інструментів» реабілітації інвалідів має контролювати структура, які складатиме міжорганізаційні та міжвідомчі маршрути пацієнтів, визначатиме якість і доступність допомоги, що сприятиме подаланню бюрократичних бар’єрів. МСЕК не наділений подібними повновагами. МОЗ, як головуюча державна установа, цим питанням не опікується. А місцеві департаменти охорони здоров’я приділяють більшу увагу освоюванню бюджетів ані ж соціальній складовій.

Останніх декілька років, зазначене питання активно обговорювалося на різних рівнях. Так, представники Національної асамблеї людей з інвалідністю України пропонували створити окремий державний орган — Незалежний центр медико-соціальної експертизи, який міг би підвищити якість медичних та соціальних програм для інвалідів. За словами юриста та члена Секретаріату Національної Асамблеї людей з інвалідністю України Олега Полозюка: «Асамблея неодноразовало виносила свою пропозицію на обговорення у відповідних комітетах ВР, але нас не почули«.

У свою чергу, у 2014 році, ще будучи міністром соціальної політики України Людмила Денисова пропонувала повернути МСЕКі у підпорядкування її міністерству. За словами Денисової: «На сьогоднішній день МСЕКі надають довідки, наприклад що людина є хворою, що людина є з психоневрологічним захворюванням, а Мінсоцполітики забезпечує ці виплати. Розумієте потрібно щоб МОЗ, або віддало свої повноваги, або відповідало за виплату, тобто формувало бюджет. Тобто тут немає зв’язку. Або МОЗ, або мінсоцполітики«. Тоді, ініціатива Міністра соцполітики була негативно сприйнята деякими інвалідами, які влаштували пікет під будівлею Кабміну та звинувачили її в саботажі інтересів соціально-незахищених громадян. Ініціатива була відкладена. Але, у 2016 році зміну підпорядкування МСЕК від МОЗ до Мінсоцполітики ініціювала вже нардеп Олександра Кужель, яка зареєструвала у ВР «Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальної захищеності інвалідів в Україні». Кужель аргументувала зазначену ініціативу необхідністю боротьби з корупцією у МСЕК, порушенням прав інвалідів та прагненням піднятти рівень взаємодії державних органів з інвалідами до європейского.

Врешті, питання вирішилося 10 жовтня 2017 року, в день прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», ініційованого прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом. Закон у прикінцевих положеннях, передбачив для Кабінету міністрів України, у  шестимісячний строк із дня набрання його чинності,  необхідність підготовки та подання  на розгляд Верховної Ради України законопроекту: Щодо передачі підвідомчості органів медико-соціальної експертизи від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики.

Як повідомили з офісу голови комітету ВР України з питань соцполітики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмили Денисової правка про передачу МСЕКів від МОЗ до Мінсоцполітики з’явилася вже в другому читанні «Закону про пенсії». Вона була ініційована нардепом Наталею Королевською. Розробкою відповідного закону займатимуться фахівці Кабміну. І поки що, невідомо яким чином відбуватиметься передача та працюватиме механізм нових структур, що опікуватимуться питаннями інвалідів.

Як виявилось, прийдешнє нововведення було неоднозначно сприйнято як самими інвалідами, так і керівниками підрозділів обєктів МСЕК. А дехто з них вирішив, в рамках загальнодержавного реформування система підтримки реабілітації інвалідів, впровадити власну модель діяльності МСЕК. Але, про це згодом.

За словами керівника ДЗ Центральна МСЕК Володимира Марунича: «про передачу МСЕК у підвідомство Мінсоцполітики керівників комісій ніхто не питав. Я впевнений, що такий крок лише погіршить ситуацію. У 1991 році саме я писав Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», який передбачив передачу МСЕКів від Мінпраці та Мінохорони здоров’я. І це я зробив за вимоги громадських організацій, які захищали інтереси інвалідів. Прийняття того закону з 1992 року полегшило оформлення необходних документів для інвалідів та їх медичне обстеження. А тут міністр Рева вирішив прийняти власне вольове рішення«.

На думку самих інвалідів, яку озвучив юрист та член Секретаріату Національної Асамблеї людей з інвалідністю України

Олег Полозюк: » МСЕКі планують передати Мінсоцполітиці у зв’язку з тим, що Україна іде в ногу з цивілізованими країнам Світу. Здебільшого, в країнах ЄС питаннями інвалідів опікуються саме міністерства соцполітики. Хоча, на мій погляд, наше аналогічне Міністерство не готове перебрати на себе зобовязання. В комісіях переважно працюють лікарі і тільки декілька фахівців не медичного профіля. Підпорядковувати лікарів Соцполітиці не логічно…».

Іншу точку зору мають керівники регіонільних МСЕКів, які вважають зазначену ніціативу абсолютно недоцільною. За їх прохання я не озвучуватиму їх прізвища, тож:» Ми вважаємо, що Держава прийняла дуже вірне рішення, про те, що центри МСЕК мають перейти у підпорядкування Мінсоцполітики, де буде чітко працювати соціальна складова та формуватимуться успішні програми реабілітації для інвалідів, в тому числі для учасників АТО. Більш того, на сьогодні, є абсолютно не логічним підпорядкування фахівців МСЕКів МОЗ. Це все одно що прокуратура управляє судами. Складова незаангажованості явно шкутельгає«, зазначають керівники регіональних МСЕКів.

Цікава, що деякі з керівників місцевої влади, що контролюють деяльність МСЕК сприйняли державну ініціативу щодо зміни підпорядкування комісій по-своєму. Йдеться про Полтавщину та ініціативу директора департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Віктора Лисака, який не чекаючи Закону, що визначить підпорядкування, структуру та діяльність МСЕК у майбутньому, вирішив від’єднати комісії області від загальної мережі. Ще влітку, голова департаменту ініціював рішення про ліквідацію МСЕК в Полтавській області та створення на їх місці комунальних підприємств. Ініціативу Лисака підтримала Полтавська обласна рада і процес зрушив. На сьогодні вже є ліквідованим підприємство Полтавська обласна МСЕК. Крім того, МОЗ видало департаменту охорони здоров’я Полтавської області ліцензію для  новоствореного КП «Полтавска обласна МСЕК». Для повної автономізації залишилося ліквідувати комісії по вертикалі, тобто змінити форму власності всіх районих її підрозділів.

Як виявилось, в своїх діях Віктор Лисак керується не Пенсійною, а Медичною реформою, яка передбачає створення КП на базі вітчизняних закладів медичної допомоги. У захист цієї позиції, найближчим часом навіть має вийти матеріал на 24 каналі в проекті «ЦРУ».

З точки зору експертів: «Створення МСЕКів на місцях у вигляді комунальних підприємств у підпорядкуванні місцевій адміністрації явно недоцільне, у зв’язку з тим, що ми досі ще не знаємо, яким чином буде відбуватися фінансування КП. Якщо на первинному рівні медзакладів (сімейна медицина та швидка допомога), який зараз переводиться у формат КП гроші йдуть за пацієнтом. На вторинному рівні (полікліники, лікарні тощо) гроші підуть на послуги для пацієнтів. То на третиному рівні, до якого відносяться МСЕКі, ми не знаємо яким чином вони будуть фінансуватися та як виплачуватися субвенція«.

За словами керівника ДЗ Центральна МСЕК Володимира Марунича: «На Полтавщині йде боротьба за посади. Ми навіть туди не втручаємось.Такого ніде більше в Україні немає«.

«В подальшому в нас є великий ризик що на місцях будуть створені ще меньші містечкові комунальні підприємства центрів МСЕКу. Тобто кожна територіальна громада, якій надаються дуже високі повноваги може створити свою містечкову МСЕК і це буде прецедентом щодо розвалу, взагалі, служби соціальної експертизи в УкраїніКрім того, виникає питання звітності. Якщо раніше всі центри МСЕК надавали відповідну статистичну інформацію до МОЗ, то зараз вони будуть підзвітні виключно обласній раді. Це в свою чергу, ускладнюватиме процес проведення аналізу найбільш розповсюджених випадків інвалідізації громадян в Україні в цілому. Та унеможливсюватиме створення комплексних реабілітаційних програм. А ще, не зрозуміло як до КП будуть звертатися по допомогу інваліди з інших регіонів».

Врешті, зрозумілим є те, що масштабні реформаторські зміни завжди несуть за собою великий багаж питань, які потребують часу на узгодження та адаптацію. Шкода, що в даному випадку велика їх доля впаде на плечі саме незахищеної частини нашого суспільства, в тому числі і постраждалих учасників АТО. Хоча для них, нардеп України Сергій Каплін «готує» нове Міністерства ветеранів. Доречі, Мінсоцполітики вже підтримало зазначену ініціативу. Тож подивимось як воно далі буде ….

Автор: Віктор Таранов

Корупціонер Віктор Лисак, або медична реформа по-полтавськи


В Україні набирає обертів медична реформа. Революційне нововведення міністра Уляни Супрун передбачило реорганізацію державних та комунальних закладів охорони здоров'я в казенні підприємства, або комунальні некомерційні. Метою реформи стало продовження децентралізації об'єктів охорони здоров'я, координація діяльності, фінансування на рівні місцевих влад та за рахунок додаткових джерел надходження. Українці отримали чергове покращення у вигляді низки "привілей", в тому числі платні та частково платні послуги на окремі види медичної допомоги.

Повну версія читайте: http://divanna-sotnya.com/oberezhno-korupcioner-viktor-lisak-abo-medichna-reforma-z-poltavskim-prismakom/