[Приєднана картинка]-- Якби у мене була можливість сказати щось найважливіше кожній людині на планеті, я б сказав – цінуйте те, що маєте. -- Ніколи не знаєш, який поцілунок буде останнім, яка розмова більше не повториться, куди більше ніколи не повернешся. -- Ніколи не знаєш, чим закінчиться чергова історія твого життя. Але поки вона триває, цінуй кожен момент, кожну секунду, кожну деталь. Буває, що з часом, ми тужимо навіть за найбільш дратівливими дрібницями. Для того щоб позбутися чогось...

Читати далі...

21. мить....клепсидра неба висипала сонцепіском червоним поміж хмар сипких -сяйнула іскра, тліючи, погасла -яскравий спомин невловимий стих.і обрій звис у мріях невідбулийна тих шарагах, з місяця в зірках -у зграї нетлі давній попіл прахуздіймають мов квітковий пил в степах.то злую гру затіяло минуленапівтонів, у світло й тінь, з відлуньі відзеркалень, де в скляних відламахбезликий мім штовхає в ніч валун...

Святослав Вакарчук: --- Я не дуже часто розказую про те, як писав свої пісні ... Але "Мить"- особлива пісня... Її історія важить для мене не менше, ніж сама пісня... А може й більше... Лютий 2015 року... Новини зі Сходу надходять зі страшними цифрами поранених та загиблих. А за кожною цифрою - чиєсь життя, чиясь доля! Важко уявити, що відчуває людина на війні...про що думає важкопоранений, коли розуміє, що це, можливо, останні хвилини його життя. Я не міг заспокоїтись поки ...

Читати далі...

Сипався пісок ....як вода